Добірка наукової літератури з теми "Професор кафедри"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Професор кафедри".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Професор кафедри"
1
Urbanovych, A. S., O. V. Safonova та R. D. Makar. "КАФЕДРА ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО: ІСТОРІЯ ТА СЬОГОДЕННЯ". Медична освіта, № 1 (8 травня 2019): 172–75. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10103.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – відтворити й проаналізувати основні етапи становлення кафедри, висвітлити основні напрямки педагогічної та наукової діяльності.
Основна частина. Кафедра ендокринології – одна з перших в Україні як окремий підрозділ – була створена 1978 року на базі Львівського обласного ендокринологічного диспансеру; її очолив доктор медичних наук, професор Я. І. Томашевський. Головним напрямом створеної ним наукової школи стали дослідження станів гормональної регуляції процесів гліколізу та глюконеогенезу на етапах формування цукрового діабету, патології щитоподібної залози, автоімунного поліендокринного синдрому. Під керівництвом доктора медичних наук, професора О. О. Сергієнка, який завідував кафедрою з 1999 до 2013 року, здійснювалися дослідження порушень метаболізму при цукровому діабеті. У 2014 році кафедру очолила доктор медичних наук, доцент А. М. Урбанович, її наукові дослідження стосуються патогенезу серцево-судинних захворювань при цукровому діабеті та ожирінні, ролі гормонів жирової тканини у розвитку ендокринопатій. Проаналізована діяльність та наведені основні досягнення кафедри на сучасному етапі.
Висновок. Аналіз історичного досвіду становлення і розвитку кафедри ендокринології засвідчив існування тривалої традиції формування професорсько-викладацького колективу, фахової підготовки лікарів-ендокринологів, єдності та постійного взаємозв’язку всіх видів діяльності у становленні цієї категорії спеціалістів.
2
Огоновський, Р. З. Огоновський, В. Гриновець, В. Синиця та О. Ріпецька. "60 РОКІВ СТОМАТОЛОГІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО". Експериментальна та клінічна стоматологія 4, № 3 (25 квітня 2019): 63–67. http://dx.doi.org/10.35339/ecd.4.3.63-67.
Повний текст джерелаАнотація:
У 2018 році стоматологічний факультет Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького відзначає 60 років від часу створення. За цей час факультет став потужним центром з підготовки лікарів-стоматологів і його здобутками сьогодні можна пишатися. Створення стоматологічного факультету в ЛДМІ був своєрідним підсумком багаторічних старань не одного покоління університетських професорів, лікарів-стоматологів та громадян у Львові та які науковими здобутками і своєю працею впродовж ХІХ–ХХ сторіччя створили відповідні умови. Адже навчальна дисципліна «Мистецтво зуболікування (одонтологія)» вперше з’явилася у навчальних планах студентів-медиків Львівського університету ще в 1828 році. Її почав викладати професор «одонтології» Карл Прокоп Каліґа, а згодом продовжив хірург, магістр зуболікування Вінцент Штраскі. Професор Каліґа написав книгу «Про хвороби зубів і засоби їх лікування», яка була видана у Відні (1838), Львові (1840) та Мілані (1841).
З 1902 року стоматологію викладав доцент (згодом професор) Андрій Ґонька. У 1907 році розпочинає роботу амбулаторія дентистики Львівського університету, метою якої було надання безкоштовної стоматологічної допомоги населенню. Разом з професором А. Ґонькою працював доцент Теодор Богосєвіч, який після смерті професора у 1909 році протягом певного часу керував клінікою та читав курс стоматології.
Згодом клініка отримує назву інституту дентистики та фактично набуває статусу сучасної кафедри, яку з 1913 до 1941 рр. очолював професор Антон Цєшинський. Він першим запропонував правило ізометрії в рентґенології (прицільний знімок зуба) та метод місцевого знеболення новокаїном з адреналіном (1906), був автором першого в світі атласу (1907) та підручника (1911) з рентґенстоматології, праць з реорганізації стоматологічної освіти, виокремлення стоматології як самостійної галузі природничих наук тощо. Вагомий внесок професора А. Цєшинського у розвиток світової стоматологічної науки засвідчує те, що у 1936 році він був удоcтоєний міжнародної нагороди Світової Федерації Дентистів (FDI) – Дипломом і Золотою Медаллю Міллера. У липні 1941 року Антон Цєшинський був розстріляний гестапо разом з іншими львівськими професорами на Вулецьких пагорбах.
У 1958 році в Львівському державному медичному інституті було відкрито стоматологічний факультет. Першим деканом стоматологічного факультету став Олександр Васильович Коваль – перший головний лікар стоматологічної клініки ЛДМІ, голова наукового товариства стоматологів у Львові, головний стоматолог обласного відділу охорони здоров'я, перший після війни львівський доктор медичних наук у галузі стоматології.
Деканами стоматологічного факультету у різний час за минулі 60 років були професори О.В. Коваль (1960–1966, 1968–1972 рр.), О.Я. Ухов (1966–1968 рр.), Г.С. Чучмай (1972–1974, 1978– 1979 рр.), Є.В. Гоцко (1974–1978, 1979–1992 рр.), І.М. Готь (1992–2005), Р.М. Ступницький (2005–2012). У 2012 р. на посаду декана був обраний д-р мед. наук, проф. Р.З. Огоновський [6]. Сьогодні у складі факультету функціонує десять кафедр (п’ять – профільних) та базова стоматологічна поліклініка університету. Тут працює 19 професорів, 17 докторів медичних наук, 55 доцентів, 84 кандидати наук, 45 асистентів. За 60 років роботи факультету освіту здобуло біля 8 тис. лікарів-стоматологів. Серед студентів були представники 40 країн світу. Зараз тут навчається понад 1060 студентів, зокрема близько 200 іноземців. Факультет готує лікарів-стоматологів загальної кваліфікації. Випускники Львівської школи стоматології очолюють кафедри у вищих навчальних закладах Києва, Одеси, Вінниці та інших міст України, а також за кордоном, працюють на державній службі різних рівнів, проявили себе у мистецтві та спорті.
3
Івашків, В. "Перший професор кафедри української словесності". Дзвін, № 7 (2008): 125–31.
Знайти повний текст джерела
4
Біденко, Н. В., та О. І. Остапко. "Натхненний шлях педагога, науковця, лікаря. До ювілею професора Хоменко Лариси Олександрівни". CLINICAL DENTISTRY, № 4 (11 березня 2022): 67–69. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.4.12793.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Стисло представлено трудовий і науковий шлях професора Л. О. Хоменко, першої завідувачки кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного універститету імені О. О. Богомольця, заслуженого діяча науки і техніки України. Професор Л. О. Хоменко зробила великий внесок у становлення і розвиток дитячої стоматології в Україні.
5
Єгрешій, Олег, та Руслан Делятинський. "РЕГІОНАЛЬНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ “ЄПИСКОП ЮЛІАН ПЕЛЕШ В РЕЛІГІЙНО-ЦЕРКОВНОМУ І ГРОМАДСЬКОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ” (до 175-річчя від дня народження)". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 224–26. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.224-226.
Повний текст джерелаАнотація:
3 січня 2018 р. відомому українському релігійно-церковному і громадському діячеві, першому єпископу Станиславівської єпархії Юліанові Пелешу виповниться 175 років. З метою збереження історичної пам’яті про релігійного діяча, належного відзначення ювілею ієрарха Івано-Франківський богословський університет імені св. Івана Золотоустого разом з Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника за підтримки Івано-Франківського Архієпархіального управління УГКЦ та Івано-Франківської обласної державної адміністрації провели регіональну науково-практичну конференцію.
Співголовами конференції виступили Кир Володимир Війтишин – Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ, Ігор Цепенда – ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор політичних наук, професор. Членами організаційного комітету були: доктор східного канонічного права, ректор Івано-Франківського богословського університету імені св. Івана Золотоустого Олександр Левицький, габілітований доктор богослов’я, віце-ректор з наукової роботи Івано-Франківського богословського університету імені св. Івана Золотоустого Річард Горбань, доктор історичних наук, професор кафедри етнології і археології, декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Микола Кугутяк, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Райківський, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Олег Єгрешій, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Андрій Королько, доктор історичних наук, професор кафедри документознавства та інформаційної діяльності Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Олег Малярчук та кандидат історичних наук, викладач кафедри гуманітарних і фундаментальних дисциплін Івано-Франківського навчально-наукового інституту менеджменту Тернопільського національного економічного університету, науковий співробітник Інституту історії Церкви Івано-Франківського богословського університету імені св. Івана Золотоустого Руслан Делятинський.
6
Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of histology, cytology and embryology. "To the anniversary of Professor Antonina Mykhailivna Yashchenko." Morphologia 15, no. 1 (December 28, 2021): 88–89. http://dx.doi.org/10.26641/1997-9665.2021.1.88-89.
Повний текст джерелаАнотація:
3 1 січня виповнилося 75 років від дня народження та 38 років наукової та педагогічної діяльності доктора медичних наук Ященко Антоніни Михайлівни, професора кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. У 1964 році закінчила Львівське медичне училище №1. У 1965 році вона вступає до Львівського державного університету ім. Івана Франка на біологічний факультет. Ще у студентські роки під час виконання курсових і дипломних робіт проводила наукові дослідження з використанням гістологічних методів. Після закінчення університету працювала у лабораторії експрес-діагностики реанімаційного відділення клінічної лікарні Львівської залізниці. У цей час з’явилися перші наукові публікації, що стосувалися дослідження підшлункової залози при панкреатитах.
1982 року Антоніна Михайлівна була обрана за конкурсом на посаду асистента кафедри гістології, цитології та ембріології ЛНМУ. У 1986 році захистила кандидатську дисертацію «Гистофизиология подчелюстных слюнных желез потомства при нарушении баланса тиреоидных гормонов материнского организма», у якій вперше були описані процеси розвитку підщелепних слинних залоз потомства за умов гіпотирозу материнського організму, показаний процес становлення їх ендокринної функції. Визначну роль у науковому житті ювелярки відіграла ерудована і цікава особистість – професор Є.С. Детюк, під керівництвом якої була виконана і захищена дисертація.
Після обрання у 1992 році на посаду доцента кафедри гістології, цитології та ембріології Антоніна Михайлівна активно включилася у навчально-методичну роботу кафедри: за її авторства опублікована низка методичних рекомендацій для студентів медичного та стоматологічного факультетів. У 1998 році за її співавторства вийшов друком навчально-методичний посібник для студентів стоматологічного факультету «Атлас мікроанатомії органів ротової порожнини», до складу якого увійшли фрагменти її власних наукових досліджень і який у 1999 році був відзначений нагородою Ярослава Мудрого Академії наукН вищої школи України. У 2004 році Антоніна Михайлівна захистила докторську дисертацію «Лектини як маркери в нормі і патології», у якій відображено можливості використання методів лектиногістохімії у процесах диференціації клітин та діагностиці патологічних процесів.
Основним науковим напрямком Антоніни Михайлівни є вивчення вуглеводних детермінант як сигнальних молекул у процесах міжклітинної взаємодії, диференціації та проліферації клітин органів травної, ендокринної, репродуктивної систем експериментальних тварин та людини у процесі онтогенезу, порівняльно-видовому аспекті та патологічних процесах. Результатом наукових пошуків Антоніни Михайлівни стали наукові статті, кількість яких понад 250, у тому числі 2 авторських свідоцтва на винаходи. Під її керівництвом захищено 9 кандидатських дисертації. Професор А.М.Ященко – співавтор Національних підручників з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного (2018 р.) і стоматологічного (2020 р.) факультетів.
Професор Ященко А.М. читає лекції на медичному та стоматологічному факультетах університету. Її лекції базуються на принципах проблемного навчання, носять інтерактивний характер, збагачені новими фактами молекулярної біології, біохімії, генетики та клінічної морфології. Антоніна Михайлівна виступала з науковими доповідями на конгресах та конференціях, які проводилися в Україні та за її межами.
Блискучий лектор, Антоніна Михайлівна вміє захопити студентів та залучити їх до наукового пошуку. Створений під її керівництвом науковий студентський гурток є гордістю кафедри. Серія наукових студентських робіт, які проводились під її керівництвом з використанням методів лектиногістохімії відзначені нагородою Національної академії медичних наук України.
За її участю виконувались фрагменти наукових робіт присвячених дослідженню органів і тканин з використанням методів лектиногістохімії не тільки суміжних кафедр університету, а й інших вузів України та близького зарубіжжя.
Значну консультативну допомогу професор А.М. Ященко надавала при виконанні багатьох кандидатських та докторських дисертацій.
Високий науковий рівень Ювілярки, організаторські здібності, активна життєва позиція, творчий науковий підхід у вирішенні поставлених завдань, доброзичливість та вимогливість до себе визначають високий авторитет та повагу серед викладачів, співробітників та студентів університету.
7
Kolektyv, Tvorchyy. "Професора Віктора Павловича Польового до 55-річчя від дня народження". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (5 січня 2019): 119–20. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.4.9727.
Повний текст джерелаАнотація:
55-річний ювілей зустрічає завідувач кафедри загальної хірургії Вищого державного навчального закладу України “Буковинський державний медичний університет”, лауреат Премії імені Володимира Залозецького, доктор медичних наук, професор Польовий Віктор Павлович.
8
"Юрій Іванович Решетілов (до 60-річчя з дня народження)". GASTROENTEROLOGY, № 1.47 (1 січня 2013): 90–91. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.1.47.2013.86254.
Повний текст джерелаАнотація:
Завідувач кафедри сімейної медицини та гастроентерології державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України» доктор медичних наук, професор Юрій Іванович Решетілов 16 березня 2013 року відсвяткував своє 60-річчя.
9
Of journal "Morphologia", Editorial office. "ЧЕТВЕРТА ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА СУЧАСНОЇ МОРФОЛОГІЇ» ДНІПРО - 2020". Morphologia 14, № 4 (25 вересня 2021): 122–24. http://dx.doi.org/10.26641/1997-9665.2020.4.122-124.
Повний текст джерелаАнотація:
Конференція присвячена 150-й річниці від дня народження професора В.П. Карпова – засновника кафедри гістології та першого ректора Дніпропетровської (Катеринославської) медичної академії.4-6 листопада 2020 року на базі ДЗ «ДМА» відбулась Четверта Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Теорія та практика сучасної морфології», яка проводилась в онлайн-режимі та була присвячена 150-й річниці від дня народження професора В.П. Карпова – засновника кафедри гістології та першого ректора Дніпропетровської (Катеринославської) медичної академії. Перед початком конференції голова оргкомітету Ігор Твердохліб повідомив, що в її засіданнях беруть участь учасники з понад 150 кафедр і підрозділів із різних навчальних, наукових і клінічних установ України та інших країн. Відкриття розпочалось з промови голови конференції, ректора академії, в якій Тетяна Перцева наголосила на інтеграційному векторі конференції, зазначила важливість проведення подібних заходів для формування як фундаментальних, так і клінічних досліджень, а також окреслила сучасні світові тенденції розвитку морфології та основні шляхи його реалізації в нашій академії. З привітальним словом до делегатів конференції звернулись: голова програмного комітету конференції професор Ігор Шпонька; президент Наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України член-кореспондент НАМН України, професор Юрій Чайковський; президент Асоціації патологів України професор Сергій Гичка. На першому пленарному засіданні з доповідями виступили Олександр Луцик (Львів), Сергій Гичка (Київ), Тетяна Христенко (Запоріжжя), Олена Дядик (Київ), Петро Гриценко (Дніпро), Наталія Мар’єнко й Олександр Степаненко (Харків), які висвітлили основні досягнення вітчизняних морфологічних шкіл у співробітництві з вченими інших країн. Особливо цікавими для учасників конференції були круглі столи та майстер-класи, що були проведені Сергієм Луговським (Київ) і Олександром Бондаренком (Дніпро). Матеріали своїх досліджень також представили зарубіжні дослідники – Катерина Федіна (Гродно, Бєларусь), Антон Гапонов (Єкатеринбург, Російська Федерація). Результати клінічних досліджень з використанням морфологічних методів у галузі травматології надала Тетяна Зуб (Дніпро). На завершення першого дня конференції відбулася вільна дискусія щодо медико-біологічних досліджень у сучасному світі та ефективного співробітництва, яку провів Артур Інджикулян (Бостон, США). Наступний день конференції розпочався з майстер-класу та доповіді Олександра Ковальчука (Київ) щодо особливостей використання імерсивних технологій в медичній освіті та практиці, а також Ніни Бондаренко (Дніпро) про застосування трансмісійної електронної мікроскопії в сучасних наукових дослідженнях. Продовженням роботи конференції стали повідомлення зарубіжних колег Катерини Мостової (Єкатеринбург, Російська Федерация) і Марини Шабалєвої (Гомель, Бєларусь), які були пов’язані з розвитком інформаційних і дистанційних технологій викладання базових морфологічних дисциплін. На завершальному засіданні голова оргкомітету Ігор Твердохліб підбив підсумки наукового заходу, висловив подяку всім його організаторам і учасникам, окреслив основні позиції резолюції, а також запросив до участі у подібному заході на базі ДЗ «ДМА» наступного року. Повний відеозапис конференції опублікований за посиланнями: https://youtu.be/OCI1MYUH7ss (перший день);https://www.youtube.com/watch?v=9KjTYs3OMLc&t=7190s (другий день).Основні матеріали конференції – на її офіційному сайті:https://sites.google.com/a/dsma.dp.ua/confmorphology/materiali-konferenciie/konferencia-2020-roku
10
ПЛАХТІЙ, Маріанна, та Тетяна СУЛЯТИЦЬКА. "ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ ТА ІСТОРІЯ ЛОГІКИ: СПІЛЬНІ ТА ВІДМІННІ ПЕРСОНАЛІЇ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 44 (20 травня 2022): 235–47. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.44.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідити особливості формування логіки у контексті напрямів її розвитку в Україні, виявити спільні та відмінні персоналії в історії філософії та історії логіки на початку ХХ століття. Методологічними засадами дослідження стали історичний, компаративний методи та метод аналогії. Наукова новизна. Наприкінці ХІХ століття в межах логічної проблематики існувала велика кількість напрямів: логіка формальна, логіка індуктивна, логіка і теорія знання, логіка математична, психологічний напрямок у логіці. Розвиток логіки як філософської дисципліни вийшов за межі академічного філософствування. Вдалим прикладом існування кількох напрямів розвитку логіки в одному вітчизняному вищому навчальному закладі є Новоросійський (Одеський) університет. Вагомими були здобутки професорів кафедри філософії Р. Орбінського, М. Грота, М. Ланге. Утім, утвердження напряму математичної логіки у вітчизняній науці відбулось завдяки професорам математики Новоросійського (Одеського) університету. Професор І. Слешинський перетворив університет у осередок популяризації математичної логіки й дослідження проблем алгебри логіки та об’єднав навколо зазначених наукових проблем молодих учених − С. Шатуновського, Є. Буніцького, В. Кагана, І. Тимченко. Проте поступ математичної логіки у Новоросійському університеті був призупинений у результаті переїзду І.Слешинського до Польщі, еміграції Є. Буніцького. Висновки. Історико-філософська реконструкція логічних досліджень у контексті розвитку вітчизняної математичної логіки на початку ХХ століття виявляє наукові дослідження поза межами академічного філософствування та фіксує вагомі досягнення професорів математики І. Слешинського, Є. Буніцького, С. Шатуновського у популяризації математичної логіки та формування окремого напряму досліджень.
Дисертації з теми "Професор кафедри"
1
Камчатний, Валерій Григорович. "Досягнення професора К. В. Ролл у галузі хімії". Thesis, НТУ ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22251.
Повний текст джерела
2
Гончарова, С. Г. "Профессор М.С. Уваров - первый заведующий кафедрой гигиены Крымского университета". Thesis, Издательство СумГУ, 2002. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24552.
Повний текст джерела
3
Завістовська, Євгенія Ігорівна, та Андрій Олексійович Ларін. "Професор А. В. Дабагян (до дев’яностоліття з дня народження)". Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/9651.
Повний текст джерела
4
Гелеш, А. В. "Внесок аспірантури ЛПІ у розвиток науки і техніки Радянського Союзу (60-80-ті рр. ХХ ст.)". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8307.
Повний текст джерела
5
Хрипунов, Геннадий Семенович, Галина Ивановна Копач та Алина Леонидовна Хрипунова. "Профессор Б. Т. Бойко и его научная школа в области создания пленочных фотоэлектрических преобразователей". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40614.
Повний текст джерелаКниги з теми "Професор кафедри"
1
Романець, Наталя Радомирівна, та Валентин Васильович Іваненко. Сталінський терор голодом на Дніпропетровщині: анатомія злочину в регіональному вимірі. АРТ-ПРЕС, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4183.
Повний текст джерелаАнотація:
У вступній статті до обласної Книги пам’яті, співавтором якої є доктор історичних наук, професор кафедри історії України та правознавства Наталя Радомирівна Романець – відомий науковець, дослідник Голодомору, побудованій здебільшого на нових маловідомих архівних документах і спогадах очевидців тих подій, автори спробували системно охарактеризувати в регіональному розрізі Дніпропетровщини основні спонукальні фактори (примусова колективізація, непосильні хлібозаготівлі) та карально-репресивні дії властей щодо селянства (розкуркулення, конфіскація майно, депортації, занесення сіл та районів на так звані «чорні дошки», введення натуральних штрафів і т. п), що у сукупності й обумовило виникнення Голодомору, а також показати його демографічні та соціально-економічні наслідки для нашого краю.
Звіти організацій з теми "Професор кафедри"
1
Дікунова, О. А., та О. О. Лебедюк. Професор Алла Лобанова: шлях у соціологічній науці. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/377.
Повний текст джерелаАнотація:
Покажчик присвячено Аллі Степанівні Лобановій, доктору соціологічних наук, професору, завідувачу кафедри соціології та економіки КДПУ, авторитетному українському вченому в галузі соціології адаптації, соціології праці та управління, соціології політики, соціології освіти та культури, автору теорії соціальної мімікрії. У покажчику репрезентовано праці професора А. С. Лобанової за 1988–2016 рр. Представлено монографії, науково-методичні та навчально-методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях. У покажчику подано матеріали про соціологічну, науково-педагогічну і суспільно-громадську діяльність ученої. Покажчик адресовано фахівцям соціологічної галузі, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам.
2
Дікунова, О. А., та О. О. Лебедюк. Професор Алла Лобанова: шлях у соціологічній науці. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/377.
Повний текст джерелаАнотація:
Покажчик присвячено Аллі Степанівні Лобановій, доктору соціологічних наук, професору, завідувачу кафедри соціології та економіки КДПУ, авторитетному українському вченому в галузі соціології адаптації, соціології праці та управління, соціології політики, соціології освіти та культури, автору теорії соціальної мімікрії. У покажчику репрезентовано праці професора А. С. Лобанової за 1988–2016 рр. Представлено монографії, науково-методичні та навчально-методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях. У покажчику подано матеріали про соціологічну, науково-педагогічну і суспільно-громадську діяльність ученої. Покажчик адресовано фахівцям соціологічної галузі, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам.
3
Дікунова, О. А., та Ю. С. Душко. Олександр Андрійович Коновал: обранець науки як долі. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/435.
Повний текст джерелаАнотація:
Покажчик присвячено Олександру Андрійовичу Коновалу, доктору педагогічних наук, кандидату фізико-математичних наук, професору, завідувачу кафедри фізики та методики її навчання КДПУ, відомому українському вченому. У покажчику репрезентовано праці професора О. А. Коновала за 1973–2016 рр. Представлено монографії, науково-методичні та навчально- методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях. У покажчику подано матеріали про науково-педагогічну діяльність ученого. Покажчик адресовано науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам
4
Дікунова, О. А., та Ю. С. Душко. Олександр Андрійович Коновал: обранець науки як долі. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/435.
Повний текст джерелаАнотація:
Покажчик присвячено Олександру Андрійовичу Коновалу, доктору педагогічних наук, кандидату фізико-математичних наук, професору, завідувачу кафедри фізики та методики її навчання КДПУ, відомому українському вченому. У покажчику репрезентовано праці професора О. А. Коновала за 1973–2016 рр. Представлено монографії, науково-методичні та навчально- методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях. У покажчику подано матеріали про науково-педагогічну діяльність ученого. Покажчик адресовано науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам
5
Поліщук, О. Б., та Ю. С. Душко. Видатний геоботанік України (до 100-річчя від дня народження професора І. А. Добровольського). Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/370.
Повний текст джерелаАнотація:
Покажчик присвячено Івану Андрійовичу Добровольському, доктору біологічних наук, професору кафедри ботаніки Криворізького державного педагогічного інституту/університету, відомому в Україні вченому – екологу, лісознавцю, геоботаніку, співавтору підручника з ботаніки, авторитетному фахівцю з дослідження природи Придніпров’я. У покажчику подано бібліографію публікацій І. А. Добровольського. Це – науково-методичні й навчально-методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових періодичних виданнях. У покажчику представлено матеріали про життєвий шлях та науково-педагогічну і громадську діяльність науковця.
6
Поліщук, О. Б., та Ю. С. Душко. Видатний геоботанік України (до 100-річчя від дня народження професора І. А. Добровольського). Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/370.
Повний текст джерелаАнотація:
Покажчик присвячено Івану Андрійовичу Добровольському, доктору біологічних наук, професору кафедри ботаніки Криворізького державного педагогічного інституту/університету, відомому в Україні вченому – екологу, лісознавцю, геоботаніку, співавтору підручника з ботаніки, авторитетному фахівцю з дослідження природи Придніпров’я. У покажчику подано бібліографію публікацій І. А. Добровольського. Це – науково-методичні й навчально-методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових періодичних виданнях. У покажчику представлено матеріали про життєвий шлях та науково-педагогічну і громадську діяльність науковця.
7
Дікунова, О. А., та Ю. С. Душко. Відкритий Всесвіт Валерії Семенівни Пікельної (на пошану пам’яті доктора педагогічних наук, професора Криворізького державного педагогічного інституту/університету, керівника наукової школи з теорії та практики управління навчальними закладами). Криворізький державний педагогічний університет, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/252.
Повний текст джерелаАнотація:
Покажчик присвячено Валерії Семенівні Пікельній, доктору педагогічних наук, професору кафедри педагогіки та методики трудового і професійного навчання Криворізького державного педагогічного інституту/університету, авторитетному фахівцю з теорії і методики моделювання управлінської діяльності та керівнику наукової школи з теорії та практики управління навчальними закладами. У покажчику подано бібліографію публікацій В. С. Пікельної. Це – монографії, науково-методичні та навчально-методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових періодичних виданнях. У покажчику представлено матеріали про життєвий шлях та науково-педагогічну і громадську діяльність науковця. Покажчик адресовано фахівцям у галузі професійної освіти, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам, учителям шкіл і всім, хто цікавиться проблемами управлінської діяльності у сфері освіти.
8
Шанда, В. І., Е. О. Євтушенко, А. П. Травлєєв, Ю. І. Грицан, В. М. Зверковський, Н. А. Белова, В. Л. Казаков та ін., ред. Біогеоценологічні основи оптимізації степових ландшафтів і їх фіторекультивація: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (22-23 квітня 2016 р., м.Кривий Ріг) присвяченої 100-річчю від дня народження І.А.Добровольського д.б.н., професора кафедри ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного інституту. Видавець ФО-П Чернявський Д.О., 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/380.
Повний текст джерелаАнотація:
Збірник містить результати теоретичних і прикладних різноспрямованих досліджень біогеоценологічних основ оптимізації степових ландшафтів за такими напрямками: оптимізація техногенних ландшафтів в теорії біогеоценології, лісові культурбіогеоценози природних і антропно трансформованих територій, сучасний стан біоти техногенних ландшафтів, садово-паркові угруповання в оптимізації техно- і урболандшафтів, технотолерантність та фіторізноманіття антропно змінених екосистем, біогеоценологія у фундаментальній фаховій підготовці біологів, географів, природознавців. Наукове видання розраховане на широке коло біологів, екологів, студентів, аспірантів, викладачів, науковців.