Добірка наукової літератури з теми "Простір університету"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Простір університету".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Простір університету"
1
Hakman, Anna. "ВПЛИВ УНІВЕРСИТЕТІВ ТРЕТЬОГО ВІКУ НА ПСИХОФІЗИЧНУ АКТИВНІСТЬ ОСІБ СТАРШОГО ПОКОЛІННЯ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 34 (5 лютого 2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.39-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити можливості впливу інтеграції університетів третього віку в освітнє середовище на психофізичний стан осіб старшого покоління Методи. Під час дослідження використовувалианаліз наукових джерел, методи теоретичної інтерпретації (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення), соціологічні методи (анкетування). Дослідження проводилося на базі “Університету третього віку” на базі Чернівецького комунального територіального центру соціального обслуговування “Турбота” та Чернівецькому університеті третього віку імені А. Кольпінга. У соціологічному опитуванні прийняло участь 103 особи. Результати. Означено дві моделі діяльності УТВ, які функціонують в Україні, виокремлено основні функції, які виконує освіта в житті старшого покоління, виділено засоби, які сприяють процесу розвитку старших людей у стінах УТВ, виявлено соціальні функції УТВ. Під час соціологічного дослідження виявлені провідні мотиви відвідування університету людьми похилого віку. Розкрито основні форми інтелектуальної активізації людей похилого віку в УТВ. Висновок. Відвідування університетів третього віку позитивно позначається на фізичному й емоційному стані людей старшої вікової групи, проте для отримання таких результатів потрібно від 5 до 10 років навчання. Прогнози вказують на те, що популярність навчання в цих університетах буде зростати, оскільки постійно підвищується освітній рівень осіб старшої вікової групи. Це актуалізує проблему подальшої інтеграції їх в освітній простір, особливо в аспекті рекреаційно-оздоровчої діяльності.Ключові слова: університет третього віку, похилий вік, психофізичний стан.
2
Рашидов, С. Ф. "ФОРМУВАННЯ ЦІННОСТЕЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В СУЧАСНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 97, № 4 (30 вересня 2020): 194–206. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-97-4-194-206.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасному світі установи вищої освіти відіграють важливу роль у розвитку суспільства економіки і культури на всіх рівнях – глобальному, регіональному, державному та місцевому. Університет – це особливий соціальний інститут, покликаний, перш за все, дати вищу освіту студентам. Виховний простір університету – це сукупність інститутів і відносин, умов і механізмів формування ціннісної свідомості студентської молоді. Він сприяє формуванню нової ціннісної системи суспільства – відкритої, духовно та культурно наповненої, толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості. В умовах демократії університет стає реальною силою формування не тільки простору освітньої культури, інтелектуального середовища, а й громадянського суспільства. Він є провідником цінностей свободи, відкритого суспільства – самоврядування, демократії, справедливості, полікультурності тощо. Передумовою утвердження розвинутого громадянського суспільства є підготовка освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, які мають глибоке почуття відповідальності за долю країни, її соціально-економічне процвітання. В університеті як просторі культурної соціалізації формуються ціннісні орієнтації сучасної студентської молоді та нові ідентичності. Виходячи з цього, у статті університет визначено як соціальний інститут формування у студентської молоді цінностей громадянського суспільства.
3
Oleksyuk, Vasyl P. "ДОСВІД ІНТЕГРАЦІЇ ХМАРНИХ СЕРВІСІВ GOOGLE APPS У ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНІЙ ПРОСТІР ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ". Information Technologies and Learning Tools 35, № 3 (22 червня 2013): 64–73. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v35i3.824.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу наукової літератури розглянуто поняття, пов'язані із застосуванням інформаційних технологій в освіті, зокрема проаналізовано поняття «інформаційно-освітній простір». Визначено важливий компонент інформаційно-освітнього простору — єдина система автентифікації його користувачів. Розглянуто поняття «хмарна технологія». Проаналізовано можливості хмарних сервісів Google Apps для освіти. Описано досвід інтеграції служб Google Apps та веб-сервісів інформаційно-освітнього простору фізико-математичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
4
Руснак, Ірина Євгеніївна, Тетяна Олександрівна Саврасова-В'юн, Людмила Іванівна Заяць та Олена Леонідівна Доценко. "ВПЛИВ ВІРТУАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ НА СТРЕСОСТІЙКІСТЬ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 248–70. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.4240.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено актуальну проблему впливу сучасного віртуального освітнього простору на стресостійкість майбутніх філологів класичного університету. Наголошено, що в умовах невідкладного запровадження в системі освіти карантинного режиму і переходу на дистанційну форму навчання, опанування віртуального освітнього простору стало першочерговим завданням не лише для професорсько-викладацького складу вищого освітнього закладу, але й для майбутніх фахівців. Описано досвід організації віртуального освітнього середовища із застосуванням засобів дистанційного навчання на базі Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка та їх вплив на стресостійкість майбутніх філологів. Зазначено, що завдяки віртуальному освітньому простору Інституту майбутні філологи опановують навички практичного застосування мови в професійному, ситуативному спілкуванні, формують новий підхід до методики навчання мови і літератури, мають змогу інтегрувати засоби ІКТ у майбутню професійну діяльність. Визначено зміст, структуру стресостійкості майбутніх фахівців, дібрано методичний інструментарій дослідження рівня стресостійкості студентів. Актуальність теми підтверджена наведеними результатами опитування майбутніх філологів, які проходили діагностику з проблеми вивчення рівня стресостійкості як за умов традиційної форми навчання, так і в режимі дистанційного навчання. В експерименті взяли участь 214 студентів спеціальності 035 «Філологія». Шляхом експериментальної діяльності виокремлено особливості впливу віртуального освітнього простору на стресостійкість майбутніх філологів. Виявлено, що рівень стресостійкості майбутніх філологів за умов традиційного навчання вищий, ніж рівень стресостійкості студентів в умовах надмірного перебування у віртуальному освітньму просторі. Запропоновано альтернативне рішення: реально-віртуальний освітній простір як змінне середовище, у якому суб’єкти простору можуть керувати освітніми ситуаціями. Зазначено рекомендації з розвитку стресостійкості майбутніх філологів в умовах реально-віртуального освітнього простору.
5
Кабанська, Г. А., О. С. Кабанська та О. В. Мельникова. "ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ – ПРОСТІР ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ". Теорія та методика навчання та виховання, № 51 (2021): 88–96. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автори розкрили важливі аспекти педагогічної практики у закладах повної загальної освіти в системі підготовки майбутнього вчителя відповідно вимог освітнього ступеня «бакалавр». З опорою на особистісний і компетентнісний підходи проаналізовано цілі, завдання, зміст програми такої педагогічної практики. Наголошено увагу на значенні педагогічної практики для систематизації і апробації набутих знань і фахових компетентностей. Зміст модулів робочої навчальної програми побудовано таким чином, що кожен здобувач може реалізувати свою персональну освітню траєкторію, набути досвіду самостійного проведення навчально-виховної роботи учнівським колективом та окремими учнями закладу загальної середньої освіти. Відкритість і прозорість контрольних заходів, діагностичний і формувальний аспект оцінювання є вагомим стимулом для студентів до професійного самовдосконалення, педагогічної творчості та науково-дослідницької роботи ще на етапі здобуття вищої освіти. Авторами статті багато уваги приділено ресурсам педагогічної практики щодо розвитку активного мислення на основі сучасних наукових досягнень. Для цього передбачено елементи колаборації із структурними підрозділами закладів освіти, співпрацю з викладачами університету і вчителями-методистами, елементи взаємного навчання, групові освітні проєкти. Акцентовано увагу, що під час підготовки і звітування про результати проходження педагогічної практики студенти демонструють рівень осмислення теоретичних знань, одержаних при вивченні спеціальних та психолого-педагогічних дисциплін, досвід практичної педагогічної діяльності в реальних умовах. Важливим мотиваційним моментом у статті визначено процедуру знайомства студентів із закладом, де проходитиме практика, вчителями-методистами, сучасним станом навчально-виховної роботи у школі, з передовим педагогічним досвідом. Викладачі університету системно забезпечують індивідуальну підтримку, менторський супровід і психолого- педагогічну, методичну допомогу студентам-практикантам у розв’язанні задач навчання та виховання учнів. Особливо цікавими для студентів є завдання, пов’язані з навчальною взаємодією з учнями, вивчення їх індивідуальних та вікових особливостей. Авторами зроблено висновок про те, що педагогічна практика сприяє формуванню у студентів творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності, дає змогу набути досвіду аналізу підсумків своєї навчально-пізнавальної і дослідницької діяльності за період навчання в університеті, мотивує до самоосвіти, формує критичне мислення, актуалізує потребу вивчення досвіду роботи вчителів з предметної галузі.
6
Масальський, В. "Діяльність Донецького національного університету з входження в сучасний європейський простір". Схід, № 1 (2007): 75–80.
Знайти повний текст джерела
7
ЮЛДАШЕВ, Олексій. "ПРО КОНЦЕПЦІЮ ПРЕЗИДЕНТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ МАЙБУТНЬОГО". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки 59, № 1 (23 лютого 2022): 50–61. http://dx.doi.org/10.32689/2522-4603.2020.1.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Освіта, з позицій суспільства, є основним засобом розвитку гуманістичної сутності людини. Це по-перше. По-друге, суспільство, держава забезпечує соціальний захист населення від безробіття шляхом надання освітніх послуг, підвищення його конкурентоспроможності на ринку праці. По-третє, відбувається задоволення потреб суспільства в продуктивній силі. Звичайно ж, щоб освіта стала такою цінністю, необхідно створити в суспільстві достатньо конкурентні умови для використання цієї сили. Інакше будемо формувати соціальний капітал для інших країн. Наявність згаданих умов необхідно для боротьби з міграцією, втратою «робочих рук», «витоком мізків». І ще важливий аспект державно-громадської цінності освіти. Вона є (у всякому разі, повинна бути) джерелом інноваційного розвитку економіки, інформатизації суспільства. Для того, щоб освіта стала такою, потрібна не просто її модернізація і / або інтеграція в європейський, світовий освітній простір. Необхідні нові підходи, перехід від традиційного підходу до інноваційної освіти, що забезпечує розвиток творчих здібностей, націленість на пошук і використання інновацій як в змістовному наповненні навчальних програм так і в засобах навчання. Метою дослідження, результати якого викладені в даній статті, є розробка (на концептуальному рівні) моделі управління якістю освіти і науки, концепції їх реформування. Вищезазначена концепція може інтерпретуватися як одна з умов вирішення найважливішої державної проблеми – прогресуючого економічного і технологічного відставання України в області інновацій від високорозвинених держав. з усіма наслідками економічного і політичного характеру. Не менш важливою проблемою, вирішення якої також залежить від ефективності, якості і прозорості вищої освіти в Україні, є проблема забезпечення сталого розвитку. Відомо, що катастрофи людство уникне через створення нешкідливих для біосфери ноотехнологій. Саме на це повинно бути спрямований потенціал освіти і науки України. Авторами дослідження, результати якого подано в цій статті, розроблені і концепція освітньої діяльності, і проекти рішень найбільш важливих проблем. Це внутрішні і зовнішні проблеми життєдіяльності нашої держави. До внутрішніх, найбільш важливим, першочерговим ми відносимо дві проблеми: 1) мінімізація корупції в органах державної влади, зростання ефективності економічного управління і 2) судова реформа. На вирішенні цих проблем наполягають і громадяни країни, і наші зарубіжні партнери. Від розв’язання цих проблем залежить не тільки успішність країни (прихід зовнішніх інвестицій, підняття рівня життя людей), але і, скажемо прямо, її виживання. Щодо зовнішніх проблем, то найбільш важливими є: повернення окупованих територій, забезпечення безпеки, суверенітету і цілісності України. Підходи до кардинального вирішення внутрішніх і зовнішніх проблем, що пропонуються нами – це низка тем, які могли б викладатися в рамках напрямів підготовки студентів університету майбутнього.
8
Артьомов, І. В. "Інтеграція вищої освіти України у світовий освітній простір: внесок Закарпатського державного університету". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 108, (ч. 1) (2012): 29–37.
Знайти повний текст джерела
9
Горбань, Юрій Іванович, Лариса Анатоліївна Рибка та Анна Тимофіївна Рибка. "НАУКОВА БІБЛІОТЕКА КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ: МОДЕРНІЗАЦІЯ І СТРАТЕГІЯ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 137–49. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236015.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — здійснити аналіз ефективності роботи наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв за 2020 рік. Ефективність роботи бібліотеки — важливий чинник при прийнятті управлінських рішень, плануванні та покращенні діяльності не лише окремих підрозділів, технологічних процесів, видів послуг, а й установи загалом. Методологія дослідження передбачає використання аналітичного, термінологічного, хронологічного методів, а також зіставлення, порівняння. Описовий метод дозволив виявити різноманітні форми роботи з користувачами, розвиток інноваційних сервісів, розширення репертуару інформаційних ресурсів / продуктів. Наукова новизна. Представлено досвід в організації віддаленої роботи колективу та основні результати наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв. Розкрито роль бібліотеки як видавничого центру в формуванні наукових комунікацій. Висновки. Досвід наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв показав, що установа здатна не лише вчасно реагувати на труднощі та виклики часу, а й швидко адаптуватися до нових умов та використовувати всі можливості задля забезпечення безперервного функціонування. Розвиток інформаційно- комунікаційних технологій суттєво впливає на вдосконалення бібліотечної роботи, а застосування електронних ресурсів сприяє підвищенню ефективності інформаційного супроводу наукової та освітньої діяльності закладів вищої освіти й інтеграції вітчизняної освіти та науки у світовий інформаційний простір.
10
Василів, Володимир Богданович, та Людмила Іванівна Безтелесна. "ВЕБАНАЛІТИКА ЯК ЗАСІБ ОЦІНЮВАННЯ І ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ". Information Technologies and Learning Tools 85, № 5 (1 листопада 2021): 323–43. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.3918.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасному інформаційному світі діяльність університетів демонструється на вебсайтах, а оцінювання індикаторів їх роботи та змісту дає можливість визначати конкурентні переваги та шляхи їх формування. На основі рейтингу Webometrics та інструментів вебаналітики проведений детальний аналіз сайтів окремих українських та зарубіжних університетів за перший квартал 2020 року. Відібрані для дослідження 10 університетів, зокрема 5 зарубіжних за принципом територіальної близькості до України та національного лідерства та п’ять українських, з яких чотири - лідери. За результатами рейтингу університети України значно відстають не лише від світового лідера, але й сусідніх держав, що свідчить про незначні конкурентні переваги їх у глобальному та регіональному науково-освітньому просторі. Результати технічного аналізу сайтів засвідчили, що в українських університетах надто низька індексація сайтів навіть у порівнянні з зарубіжними, що територіально наближені. Відставання складає в рази, а зі світовим лідером - Гарвардським університетом – тисячі разів. Серед українських університетів лідером є КПІ ім. І.Сікорського, індексація сайту якого в 1,5-3 рази випереджає інші досліджувані. Проведений зовнішній аудит сайтів засвідчив, що сукупне відвідування сайтів десяти відібраних університетів, є меншим від світового лідера. Доведено, що важливо оцінювати час, який користувачі проводять на сайтах, та кількість відмов від перегляду сайтів. Для нарощування конкурентних переваг університетам варто збільшувати глибину перегляду сайтів, покращити зручність та простоту використання, розміщувати цікавий контент, оптимізувати сторінки, додавати інтерактивні елементи. Аналіз джерел трафіку засвідчив, що для забезпечення його зростання українським університетам необхідно підвищувати видимість сайту за ключовими словами в пошуку. Це вимагає збирання широкого семантичного ядра, оптимізації наявних сторінок і створення нових, додавання якісних та унікальних статей. Вказано на важливість посилань не тільки з інших сайтів, але й користувачів соціальних мереж. Запропоновано університетам якісно наповнювати сайти для розширення пошукового трафіку. Визначено, що це може бути ключовим індикатором в оцінці роботи працівників служби маркетингу. Проведений демографічний аналіз користувачів, який дає змогу глибше пізнати аудиторію і розробляти ефективні заходи маркетингу і ремаркетингу.
Дисертації з теми "Простір університету"
1
Кобзев, В. Г., та В. В. Карасюк. "Хмарові сервіси як основа розвитку інформаційно-освітнього простору університету". Thesis, Академія внутрішніх військ МВС України, 2015. http://openarchive.nure.ua/handle/document/9902.
Повний текст джерела
2
Карасюк, В. В., та В. Г. Кобзєв. "Розвиток інформаційно-освітнього простору університету на основі хмарових сервісів". Thesis, НТМТ, 2015. http://openarchive.nure.ua/handle/document/7519.
Повний текст джерела
3
Щербак, Яна Олександрівна, Яна Александровна Щербак та Yana Oleksandrivna Shcherbak. "Віртуальний простір бібліотеки Сумського державного університету як майданчик для освіти та самоосвіти". Thesis, Українська бібліотечна асоціація, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/51804.
Повний текст джерелаАнотація:
Інформаційний та освітній простір є ключовим для розвитку країни. Наука та освіта,
як і інші сфери людської діяльності, потребують оперативної, своєчасної та достовірної
інформації. Вченому, досліднику, викладачу, студенту, професіоналу потрібні потужні
інформаційні ресурси, як вітчизняні, так і світові: швидкий, зручний, багатоаспектний доступ
до світової наукової інформації через бази даних, наукову періодику, наукову літературу,
а бібліотеки виступають якісною платформою для організації освітньої та наукової
діяльності. Сучасна інформаційно-бібліотечна система СумДУ моделює, накопичує, зберігає та
ефективно використовує різні колекції документів, як в традиційній формі (паперовій), так і
нетрадиційній (електронній); виконує основну роль у формуванні науково-освітнього
інформаційного простору – створює інформаційно-когнітивне електронне середовище для
освіти, самоосвіти, професійного зростання, виконання наукових досліджень, розширення
наукової комунікації.
4
Захарченко, А. "Університет як соціокультурний простір". Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77044.
Повний текст джерелаАнотація:
Становлення людини, як особистості неможливе поза
соціумом. Великий вплив на цей процес належить освіті, а, особливо,
навчальним закладам вищої освіти, головною метою яких є створення
сприятливих умов для навчання, самоосвіти, саморозвитку та
самовдосконалення в обраних сферах, сприяння встановленню
міжособистісних контактів, сприяння в оволодінні сучасними інноваційними
технологіями тощо.
Метою даної роботи є розгляд соціокультурного простору як потенціалу
університету, як системи зв’язків навчання, виховання, закладів культури та
мистецтва, громадських організацій, роботодавців тощо.
5
Гуменна, О. А. "Розвиток особистості студента у мультикультурному просторі університета". Thesis, КНУТД, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/6579.
Повний текст джерела
6
Довга, Ю. О. "Data mining для дослідження стану захищеності інформаційного простору Сумського державного університету". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86959.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі виконано аналіз стану захищеності інформаційного простору Сумського державного університету; розглянуто види кібератак та визначено дії для захисту від них; проаналізовано та порівняно методи Data Mining; розглянуто та порівняно найпопулярніше програмне забезпечення для побудови моделі; побудовано та перевірено на адекватність моделі нейронних мереж для прогнозування. Основна мета дослідження полягає у побудові моделі прогнозування можливості успішних кібератак на досліджуваний інформаційний простір.The analysis of the state of protection of the information space of Sumy State University is performed in the work; types of cyberattacks are considered and actions for protection against them are defined; analyzed and compared Data Mining methods; considered and compared the most popular software for model building; built and tested for the adequacy of the neural network model for forecasting. The main purpose of the study is to build a model for predicting the possibility of successful cyber attacks on the studied information space.
7
Шемчук, Антон Володимирович. "Формування маркетингового освітнього простору закладу вищої освіти Центр маркетингових ініціатив, Хмельницький національний університет". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11495.
Повний текст джерелаАнотація:
У першому розділі роботи розглянуто теоретичні засади формування маркетингового освітнього простору закладу вищої освіти, визначено детермінанти поняття «освітній простір» та наведено маркетингові детермінанти формування освітнього простору закладу вищої освіти.
У другому розділі наведено аналітичні складові формування освітнього простору закладу вищої освіти, охарактеризовано освітній простір України, детермінанти, що формують освітній простір Хмельницького національного університету та проведено дослідження іміджу, як визначального фактору впливу на формування маркетингового освітнього простору ЗВО.
У третьому розділі сформовано стратегію, як складову формування маркетингового освітнього простору Хмельницького національного університету.
8
Миколаївна, Агєєва Галина, Агеева Галина Николаевна, Agieieva Galyna, Катерина Коробко, Марія Чернишева, Katerina Korobko, Екатерина Коробко, Mariia Chernisheva та Мария Чернышева. "Місце соціальної ролі спортивних комплексів університетів в концепції «Sustainable development»". Thesis, Київський національний університет будівництва та архітектури, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/44725.
Повний текст джерелаАнотація:
[1] ДБН В.2.2-3:2018 Будинки і споруди. Заклади освіти. – Чинні від 2018-09-01. – Київ: Мінрегіон України, 2018. – 57 с.
[2] Ковальський Л. М. Досвід та проблеми формування фізкультурно-спортивних зон навчальних закладів / Л. М. Ковальський, І. О. Мерилова, Д. С. Кравцов // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. – 2017. – № 3 (229-230). – С.34-41.
[3] Національний авіаційний університет: Літопис / М. С. Кулик, М. Г. Луцький, А. В. Полухін та ін.; За ред. М. С. Кулика. – К. : НАУ-друк, 2010. – 368 с.
[4] ДБН В.2.2-13-2003 Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди. – Чинні від 2004-03-01. – Київ: Держбуд України, 2004. – 102 с.
[5] Історія «Спартака». Регбі міста Києва : веб-сайт. URL: http://kievrugby.org.ua/?page_id=103
[6] Стадіон НАУ. Популярні міста: веб-сайт. – URL: https://ua.polomap.com/%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2/102010
[7] ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій. –Чинні від 2019-10-01. – Київ: Мінрегіон України, 2019. – 177 с.
[8] Андросова А. Вход свободный: на стадионе НАУ проведут фестиваль с известными артистами. Gloss.ua : веб-сайт. URL: https://gloss.ua/citynews/126723-Vhod-svobodnyy-na-stadione-NAU-provedut-festival-s-izvestnymi-artistami .
[9] Будівельно-технологічна практика майбутніх архітекторів. Національний авіаційний університет : веб-сайт. – URL: https://nau.edu.ua/ua/news/2019/6/budivelno-tehnologichna-praktika-maybutnih-arhitektoriv.html
[10] Корпорація Roshen збудує в Києві новітній концертний зал. Кондитерська корпорація «Roshen» : веб-сайт. URL: https://roshen.com/ua/ua/korporaciya-roshen-zbuduye-v-kyyevi-novitnij-koncertnyj-zal?fbclid=iwar1pilm3-5aiykfkctiy7cpxwhgrqlcc6gya33qqmp5wreudtxee8wb3qsqПредставлені результати дослідження містобудівних, архітектурно-планувальних рішень фізкультурно-спортивної зони (ФСЗ) Національного авіаційного університету (НАУ). Наявність значних за розмірами відкритих площинних споруд ФСЗ дозволяє реалізовувати в наступні часи покращення екологічного стану довкілля, що є складовою головної концепції сталого розвитку (англ. sustainable development). Окрім основних функцій ФСЗ НАУ – оздоровчої, навчальної та тренувальної – існує ще одна, не менш важлива для розвитку міста – соціальна. Це – місце проведення різноманітних патріотичних, культурно-видовищних та дозвіллєвих заходів. Відновлення будівель та споруд ФСЗ НАУ, розташованого у забудові житлових масивів, у поєднанні з існуючими та будівництвом нових культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів дозволить створити своєрідні кластери позитивних змін соціальної структури мегаполіса.
9
Грищенко, Т. Б., та Н. Ю. Етенко. "Наукова бібліотека в інформаційному просторі ВНЗ". Thesis, 2010. http://hdl.handle.net/123456789/1432.
Повний текст джерелаАнотація:
Грищенко, Т. Б. Наукова бібліотека в інформаційному просторі ВНЗ [Електронний ресурс] / Т. Б. Грищенко, Н. Ю. Етенко // Матеріали Всеукр. наук. конф. "Бібліотечно-інформаційний комплекс ВНЗ: ресурсний потенціал, соціальні орієнтири у контексті розвитку суспільства знань". – Миколаїв : Наук. б-ка НУК, 2010. – Режим доступу : http://lib.nuos.edu.ua/uk/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97-%D1%82%D0%B0-%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B8. – Назва з екрану.У доповіді представлено сучасний стан та досягнення наукової бібліотеки Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ) до 80-річчя від дня її заснування.
Книги з теми "Простір університету"
1
Скиба, Юрій, Ганна Чорнойван, Олександр Жабенко, Ольга Ярошенко, Олена Отич та Сергій Мельник. Аналіз провідного вітчизняного та зарубіжного досвіду з розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів. Редактор Юрій Скиба. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2021. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7644-51-3-2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналітичні матеріали (препринт) присвячено проблемі розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України в контексті розширення інституційної автономії. Авторами на основі аналізу вітчизняної та зарубіжної практики розкрито вітчизняні здобутки і проблеми, також окреслено прогресивні ідеї зарубіжного досвіду в розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів. Упровадження аналітичних матеріалів (препринту) сприятиме залученню розробників освітньої політики, керівників закладів вищої освіти, науковців, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти до теоретичних основ розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України з метою розроблення стратегій розвитку університетів, підвищення їх рейтингу та конкурентоспроможності в Європейському просторі вищої освіти. Для розробників освітньої політики, науковців, керівників закладів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти.
2
Жабенко, Олександр, Вікторія Муромець, Ірина Регейло, Юрій Скиба, Ганна Чорнойван та Ольга Ярошенко. Теоретичні основи розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України у контексті розширення інституційної автономії. Редактор Юрій Скиба. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2020. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7486-40-3-2020.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналітичні матеріали (препринт) присвячено проблемі розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України в контексті розширення інституційної автономії. Авторами на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових праць визначено й обґрунтовано теоретичні основи (гіпотези, закономірності, тенденцій, принцип) розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України. Запропоновано розвиток науково-педагогічного потенціалу здійснювати за рівнями (інституційний, особистісний) та компонентами (інтелектуальний, емоційний, духовний). Обґрунтовано інноваційні педагогічні технології (супервізія, теленаставництво, ситуативне навчання та ін.) розвитку науково-педагогічних працівників. Уточнено підходи до оцінювання наукової активності науково-педагогічних працівників відповідно до концепції бібліометрики та концепції досконалості у вищій освіті та дослідженнях. Упровадження аналітичних матеріалів (препринту) сприятиме залученню розробників освітньої політики, керівників закладів вищої освіти, науковців, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти до теоретичних основ розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України з метою розроблення стратегій розвитку університетів, підвищення їх рейтингу та конкурентоспроможності в Європейському просторі вищої освіти. Для розробників освітньої політики, науковців, керівників закладів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти.
3
Химинець, В. В., А. А. Головка та О. І. Мірус. Транскордонне співробітництво як інструмент місцевого та регіонального розвитку. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Децентралізація та субсидіарність як засадничі принципи реформи місцевого самоврядування й територіальної організації влади створюють на локальному рівні, зокрема, умови для активізації транскордонного співробітництва (далі – ТКС) як одного з інструментів розвитку громад і регіонів України. В останнє десятиліття активно формується мережа горизонтальних економічних, культурних, освітніх та наукових взаємозв’язків між прикордонними регіонами України та країнами ЄС, яка забезпечує взаємодію органів влади та місцевого самоврядування, бізнесу, університетів, наукових установ, організацій громадянського суспільства. Серед сприятливих чинників розвитку такої взаємодії варто виділити географічну близькість (близькість до кордонів країн ЄС – Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії), цільову довгострокову політику ЄС щодо макрорегіонів (макрорегіональна стратегія ЄС для Дунайського регіону, та перспективи створення Карпатського макрорегіону); організаційні можливості (досвід проєктного менеджменту та реалізації ініціатив у сфері ТКС, потенціал агенцій регіонального розвитку; історичні та соціокультурні зв’язки, передусім західноукраїнських територій із європейськими країнами; науково експертний потенціал; зовнішньополітичний вектор України (прагнення до інтеграції в євроатлантичний цивілізаційний простір).
Звіти організацій з теми "Простір університету"
1
Шестопалова, О. В. Віртуальна книжкова виставка як сучасна форма бібліотечного обслуговування (з досвіду роботи бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету). НТБ Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені В. Лазаряна, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/473.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються інноваційні форми та підходи до організації віртуальних виставок в бібліотечному просторі, а також визначається методика їх створення та їх місце в системі електронних інформаційних ресурсів.
2
Дікунова, О. А. Освітянські бібліотеки в контексті формування єдиного корпоративного інформаційно-бібліотечного простору. НТБ Національного університету «Львівська політехніка», 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/295.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто окремі аспекти корпоративної проектної діяльності провідних освітянських бібліотек України. Висвітлено досвід корпоративної співпраці наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» і ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського з питань створення кооперативної реферативної галузевої бази даних з педагогіки, психології та освіти.
3
Стрюк, Микола Іванович, Сергій Олексійович Семеріков та Андрій Миколайович Стрюк. Тенденції розвитку мобільності в сучасному освітньо-науковому просторі. Місьдрук, ХНАДУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/990.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено комплексне дослідження проблеми мобільності у соціально-педагогічних та технічних системах. Виокремлено основні тенденції розвитку академічної мобільності (перехід від мобільності студентів до мобільності програм і постачальників освітніх послуг) та схарактеризовано нові програми мобільності (франчайзінг, подвійні/спільні ступені, поєднання, нострифікація тощо). Розглянуто нові види постачальників мобільності та акцентовано увагу на віртуальних університетах, що є сьогодні основою віртуальної мобільності студентів і діяльність яких базуються на використанні нових ІКТ у вищій освіті, насамперед – Інтернет та мобільних навчальних середовищ.
4
Щербак, С. В. Художньо-стильові особливості криворізького студентського фольклору. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5888.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено записи текстів фольклорної практики студентів Криворізького державного педагогічного університету, а саме повір’їв студентів щодо сесії, які побутують на території м. Кривого Рогу. Виявлено специфіку студентських повір’їв, їх тематику та проблематику, новизну використаних образів (бомж, міліціонер, пожежник). Установлено, що стилістично студентські повір’я щодо екзаменаційної сесії оформлено у жанрі порад: переважають прості та складнопідрядні речення; дієслова наказового способу та інфінітиви; слова категорії; оцінні слова. У багатьох повір’ях є обґрунтування та пояснення, чому необхідно поступати саме таким чином, що створює ілюзію «науковості», наукоподібності. Проаналізовані фольклорні твори демонструють національний характер студента у його регіональному забарвленні, зображують прагнення, мрії, бажання українського студентства загалом.
5
Щербак, С. В. Художньо-стильові особливості криворізького студентського фольклору. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5888.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено записи текстів фольклорної практики студентів Криворізького державного педагогічного університету, а саме повір’їв студентів щодо сесії, які побутують на території м. Кривого Рогу. Виявлено специфіку студентських повір’їв, їх тематику та проблематику, новизну використаних образів (бомж, міліціонер, пожежник). Установлено, що стилістично студентські повір’я щодо екзаменаційної сесії оформлено у жанрі порад: переважають прості та складнопідрядні речення; дієслова наказового способу та інфінітиви; слова категорії; оцінні слова. У багатьох повір’ях є обґрунтування та пояснення, чому необхідно поступати саме таким чином, що створює ілюзію «науковості», наукоподібності. Проаналізовані фольклорні твори демонструють національний характер студента у його регіональному забарвленні, зображують прагнення, мрії, бажання українського студентства загалом.
6
Теплицький, Олександр Ілліч, Ілля Олександрович Теплицький та Сергій Олексійович Семеріков. Динамічне графічне об’єктно-орієнтоване моделювання в мультимедіа-середовищі мобільного навчання Squeak. НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/911.
Повний текст джерелаАнотація:
Свій початок комп’ютеризоване мобільне навчання бере з проекту Dynabook Алана Кея, який наприкінці 50-х рр. працював на Денверській військово-повітряній базі «Рендольф», де писав на машинному коді програми для ЕОМ Burroughs 220. Саме тоді він зіткнувся з проблемою передавання сформованих на цій ЕОМ даних на комп’ютери інших баз. Стандартних форматів та ОС для цих ЕОМ не існувало, тому А. Кею довелося створити мікропрограми, що містили всі необхідні дані та після запуску на інших машинах через простий інтерфейс користувача автоматично розгорталися необхідні дані. Такі програми А. Кей назвав модулями, в яких об’єднуються дані та код. У 1966 р. він зайнявся науковою діяльністю в галузі молекулярної біології в Університеті штату Колорадо, де запропонував створити системи модулів (об’єктів), в яких об’єднуються дані та алгоритми їх опрацювання, взаємопов’язані один з одним через визначені розробником інтерфейси. При цьому він активно використовував аналогії з біологічними об’єктами та механізмами взаємодії клітин у живому організмі.