Готові списки джерел за темами / Простір освітній

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Простір освітній"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Простір освітній".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Простір освітній"

Павелків, Роман. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «ОСВІТНІЙ ПРОСТІР»". Інноватика у вихованні 2, № 11 (30 травня 2020): 6–13. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i11.263.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті схарактеризовано сучасні підходи до визначення сутності поняття «освітній простір» у контексті реалізації Концепції «Нова українська школа». З’ясовано, що вчені намагаються знайти баланс у підходах до вивчення та тлумачення змістового наповнення й структури поняття «освітній простір». У цьому контексті проаналізовано погляди Л. Виготського, М. Віленського, В. Касторнової, Д. Косенка, К. Крутій, Є. Мещерякової, І. Фруміна, А. Цимбалару, І. Шендрика, О. Ярошинської, В. Ясвіна та ін. Освітній простір визначено як особливий простір, у якому процеси освіти особистості відбуваються в ході трансляції культури підростаючим поколінням. Його по праву вважають основним поняттям теорії педагогіки. Схарактеризовано основні підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників до розуміння «освітнього простору», як-от: системно-цілісний, ментально-емоційний, особистісно-розвивальний, соціально-географічний, дистанційний і локально-стендовий. З’ясовано, що спільними характеристиками для них є: системність, наявність просторових координат, розгляд елементів системи не ізольовано, а цілісно, інформаційність простору, територіальна цілісність освіти, особистісна спрямованість навчання. Основною ж відмінністю між визначеними підходами є визначення сутності, основного ядра освітнього простору. Доведено, що введення відповідного розуміння поняття «освітній простір», розмежування його з поняттям «освітнє середовище» вносить логічне розуміння взаємозв’язку цих понять, дає змогу розвивати нові концепції й уявлення, які з’являються останніми роками, позаяк за допомогою організації освітнього простору класної кімнати можна впливати на мотивацію учнів, формувати сприятливу атмосферу, задовольняти освітні потреби учнів Нової української школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Bakhmat, Nataliia. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ФОРМУВАННЯ ВІРТУАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 25–34. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.25-34.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність проблеми визначається необхідністю модернізації системи освіти на засадах компетентнісного підходу, інноваційності, орієнтації на формування конкурентоздатного, активного й мобільного фахівця, здатного до саморозвитку і самовдосконалення. Мета: уточнити зміст категорій «простір», «освітній простір», «віртуальний освітній простір» та охарактеризувати психолого-педагогічні критерії формування віртуального освітнього простору майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності. Методи: аналіз і синтез – з метою з’ясування стану та рівня розробленості досліджуваної проблеми; узагальнення – для формулювання висновків щодо формування віртуального освітнього простору майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності в закладах вищої освіти. Результати. Здійснено аналіз та уточнено зміст категорій «простір», «освітній простір», «віртуальний освітній простір». Поняття «простір» представлено як освоєне середовище, в якому відбуваються події, характерною особливістю якого є нерозривний зв'язок із часом. Поняття «освітній простір закладу вищої освіти» визначено як багаторівневу систему, що програмується по горизонталі, відображаючи всю складність взаємовідносин її суб’єктів, і по вертикалі, визначаючи динаміку її стратегічного розвитку. Під віртуальним освітнім простором розуміється весь комплекс контенту розміщених в Інтернеті (тобто створених за допомогою програмного забезпечення або комп’ютерних мереж) різноманітних матеріалів навчального характеру. На основі аналізу наукових праць з’ясовано три основні напрями побудови віртуального освітнього простору: дистанційної освіти, онлайн навчання і змішаного (blended) навчання. Висновки: Визначено шість основних психолого-педагогічних критеріїв формування віртуального освітнього простору майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності: мотиваційний (вмотивованість здобувачів вищої освіти до використання у навчанні сучасних технологій, а саме Інтернет, розширення знань про Інтернет та можливості його застосування в подальшій професійній діяльності; здатність до самореалізації власних можливостей; потреба у формуванні власного пізнавального інтересу); інтеграційний (знання іноземної мови на професійному рівні; вміння підібрати програмні засоби для застосування Інтернет-технологій у подальшій професійній діяльності); діяльнісний (формування здібностей ділитися набутими знаннями з іншими учасниками освітнього процесу; використання Інтернет-технологій в освітньому процесі на конференціях, семінарах тощо, публікації власних напрацювань у наукових та методичних виданнях, розроблення власних проектів та їх реалізація за допомогою сучасних комп’ютерних програм та просування їх у віртуальному просторі);

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дороніна, Тетяна. "Контамінація понять «освітній простір» та «освітнє середовище» в сучасному науково-педагогічному дискурсі". Освітній вимір 39 (21 листопада 2013): 177–84. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3051.

Повний текст джерела

Анотація:

Дороніна Т. О. Контамінація понять «освітній простір» та «освітнє середовище» в сучасному науково-педагогічному дискурсі. У статті проаналізовано проблеми українського освітнього простору в контексті інтеграційних процесів; подано короткий огляд теоретичних проблем, пов’язаних із категоріями «освітній простір» та «освітнє середовище» та викладено нові підходи до їх розуміння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Щербан, Тетяна, та Таїса Ямчук. "ПРОЦЕС ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ПСИХОЛОГІВ У ПРОФЕСІЙНО-ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, № 3 (27 березня 2020): 348–59. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.235.

Повний текст джерела

Анотація:

У межах формату статті окреслено основні аспекти процесу професійої ідентифікації в контексті професійного становлення особистості та багатомірність дефініцій “освітній простір” і “професійно-освітній простір”. Подано тлумачення професійної ідентифікації та професійної ідентичності як психологічних категорій. Наведено нові погляди на професійний супровід майбутніх психологів під час навчання, а саме: проаналізовано проблеми професійної ідентифікації як складової професійної підготовки майбутніх психологів з урахуванням різних галузей професійно-освітнього простору (професійного, середовища навчального закладу, ринку психологічної професії в Україні, психологічної сфери в світі). Проведене теоретичне дослідження дає підстави для певних висновків про те, що процес професійної ідентифікації майбутнього фахівця відбувається в професійно-освітньому просторі, котрий розглядається як феномен психосоціальної дійсності, який описує професійну й освітню сфери в їх взаємовідносинах і просторовому вимірі: як простір взаємозв’язків та взаємозалежностей, як простір намірів і цілей з їх практичною реалізацією й осмисленням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гуркова, Т. "Дефініції понять "освітній простір", "середовище", "освітнє середовище"". Молодь і ринок, № 4 (171), квітень (2019): 114–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Волярська, Олена. "НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, № 2 (25 грудня 2020): 34–43. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.34-43.

Повний текст джерела

Анотація:

В оглядовій статті проаналізовано основні напрями розвитку вищої освіти в Україні в умовах нестабільності, що передбачає обмеження освітнього простору, зумовлене карантинними заходами. Обґрунтовано, що карантинні заходи пов’язані з обмеженістю освітнього процесу у вищій школі внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Виокремлено світові ключові тенденції розвитку вищої освіти на основі сучасних наукових ідей і педагогічних досліджень на наступні п’ять років: переосмислення сфери діяльності закладів освіти; навчання за модулями і рівнями; просування культури інновацій; посилення фокусування на оцінюванні навчальних досягнень; перепроєктування освітнього простору; змішаний формат навчання. Обґрунтовано напрями розвитку вищої освіти в Україні в умовах обмеження освітнього простору: перепрофілювання організації освітнього процесу в закладах вищої освіти, упровадження змішаного навчання студентів, а також підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників щодо використання інформаційних ресурсів для підготовки навчальних занять зі студентами. Розроблено рекомендації щодо подальшого розвитку вищої освіти в Україні на державному, регіональному рівнях і рівні закладів вищої освіти. Доведено, що з метою сприяння формуванню конкурентоспроможності майбутнього фахівця у ЗВО необхідно: на державному рівні – створити організаційну структуру з підготовки науково-педагогічних і педагогічних працівників до впровадження в освітній процес цифрових технологій; на регіональному – забезпечити організацію й контроль щодо впровадження інноваційних освітніх технологій у закладах вищої освіти; на рівні закладів вищої освіти – розширити автономію для впровадження освітніх інновацій з надання освітніх послуг не тільки студентам, а й всім категоріям дорослого населення. Ключові слова: вища освіта; вища школа; обмежений освітній простір; освітні інновації; тенденції розвитку вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Bebko, Svitlana. "КООПЕРАЦІЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3(23) (2020): 17–25. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-17-25.

Повний текст джерела

Анотація:

Глобальні тенденції розвитку торкнулись сфери освіти та науки у більшості країнах, тому швидка адаптація до змін та викликів дозволить уникнути впливу модифікованої конкуренції та ускладнень системи взаємозв’язків та взаємозалежностей між учасниками світового ринку науково-освітніх послуг. Стратегія української освіти та процеси інтернаціоналізації спонукають до активізації нових напрямів розвитку освітньої сфери шляхом кооперації з закладами інших країн і на цій основі подальшу інтеграцію у світовій освітній простір. Кооперативна діяльність в освітній сфері таким чином сприятиме позитивній динаміці національної економіки взагалі й окремих освітніх інституцій. У свою чергу, це вимагає обґрунтування нових просторових освітньо-наукових парадигмальних засад ви-вчення відносин між суб’єктами ринку освітніх послуг. Виникає потребу в дослідженні механізмів взаємодії суб’єктів на ринках освітніх послуг, зокрема кооперації діяльності, що спрямовано на підвищення конкурентоспроможності закладів вищої освіти в умовах глобальної конкуренції. Визначено, що кооперація закладів вищої освіти – взаємодія двох або більше ЗВО, серед яких хоча б один є іноземним, форма організації освітньо-наукової діяльності

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Oleksyuk, Vasyl P. "ДОСВІД ІНТЕГРАЦІЇ ХМАРНИХ СЕРВІСІВ GOOGLE APPS У ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНІЙ ПРОСТІР ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ". Information Technologies and Learning Tools 35, № 3 (22 червня 2013): 64–73. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v35i3.824.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі аналізу наукової літератури розглянуто поняття, пов'язані із застосуванням інформаційних технологій в освіті, зокрема проаналізовано поняття «інформаційно-освітній простір». Визначено важливий компонент інформаційно-освітнього простору — єдина система автентифікації його користувачів. Розглянуто поняття «хмарна технологія». Проаналізовано можливості хмарних сервісів Google Apps для освіти. Описано досвід інтеграції служб Google Apps та веб-сервісів інформаційно-освітнього простору фізико-математичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Chervinska, Inna, та Andrii Chervinskyi. "РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ ГІРСЬКОЇ ШКОЛИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 20 (30 вересня 2019): 83–88. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.20.83-88.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті методологічно обґрунтовано та визначено регіональні особливості та освітній потенціал соціокультурного простору гірської школи Карпатського регіону. Автори розкривають сутність соціокультурного простору як одного зі складників формування простору певного регіону та наголошують, що дефініція «простір» є найбільш придатною до опису феноменів, які мають якісні характеристики протяжності, осмисленості та представництва. Метою публікації є опис регіональних особливостей соціокультурного простору гірської школи у контексті забезпечення сталого розвитку України. До провідних завдань дослідження автори відносять: виокремлення освітніх, соціально-економічних та інших проблем гірських регіонів; визначення шляхів підвищення ефективності діяльності та якості надання освітніх послуг освітніми закладами гірських регіонів; підвищення рівня соціокультурної грамотності, формування екологічної свідомості та критичного мислення жителів гірських територій; розкриття регіональних особливостей соціокультурного простору гірської школи.. Методологія дослідження включає загальнонаукові методи дослідження: порівняння й аналогія, аналіз і синтез, дедукція та індукція, методи абстракції, класифікації, систематизації, історичний метод. Вказано на розкриття особливостей регіонів України як відносно самостійних одиниць, які склалися на основі та внаслідок взаємодії територіальних і природних умов, спільності історії, культури і мови, демографічних, соціальних та економічних показників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ЛОСІЄВСЬКА, Ольга, та Анна ЛЯШКО. "НЕКОНФЛІКТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК СКЛАДОВА УСПІШНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 4 (53) (12 травня 2022): 46–51. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.4.8.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано результати дослідження актуальної для сучасної педагогічної психології, теми – неконфліктного середовища закладу вищої освіти як складової успішності організації освітнього простору та визначено тенденції створення конструктивного освітнього процесу. Освітній простір – поняття, що є важливою характеристикою освітнього процесу та відображає основні етапи та закономірності розвитку освіти як фундаментальної характеристики суспільства, його культурної діяльності; це простір, що поєднує ідеї освіти та виховання, що утворює освітню довжину з освітніми подіями, явищами з трансляції культури, соціального досвіду, особистісних смислів новому поколінню. Постійні зміни, які відбуваються в системі вищої освіти, безпосередньо впливають на навчальну та педагогічну діяльність. Тому сьогодні проблема вирішення конфліктних ситуацій досить актуальна. Управління та конструктивне вирішення конфліктів виявляється затребуваним в полікультурному просторі закладу вищої освіти. У статті розкриваються причини виникнення, суть та управління соціальними конфліктами в системі вищої освіти. У статті проаналізовано підходи до вивчення особистісних схильностей до конфліктної поведінки, виявлено певні стилі вирішення конфліктної ситуації. Метою роботи є дослід неконфліктного середовища закладу вищої освіти як складової успішності організації освітнього простору. Наукова новизна. Важливим питанням успішності освітнього процесу є проблема конфліктів у системі вищої освіти. Уміння оптимально поводитися у конфліктних ситуаціях передбачає розуміння причин виникнення конфліктів, психологічних процесів їхньої дії. Знання стратегій вирішення конфліктів потрібно для того, щоб у будь-якій конкретній ситуації ухвалити правильне рішення. Висновки. Теоретично обґрунтовано неконфліктне середовище закладу вищої освіти як складової успішності організації освітнього простору. Показано особистісні схильності до конфліктної поведінки, виявлені стилі вирішення конфліктної ситуації, що підтверджено результатами дослідження головної стратегії поведінки у конфлікті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Простір освітній"

Косик, В. М. "Електронний освітній простір України". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29430.

Повний текст джерела

Анотація:

Стрімкий розвиток науки створив передумови для технологізації та інформатизації освітнього процесу. Інформатизація освітньої галузі ініціювала проведення активних наукових досліджень, присвячених інформаційним технологіям навчання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29430

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кобзев, В. Г., та В. В. Карасюк. "Хмарові сервіси як основа розвитку інформаційно-освітнього простору університету". Thesis, Академія внутрішніх військ МВС України, 2015. http://openarchive.nure.ua/handle/document/9902.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Іванова, Тамара Вікторівна, та О. І. Василик. "Інтеграція вищої освіти в європейський освітній простір". Thesis, Полтава: видавець Шевченко Р.В., 2014. -287 с., іл, 2014. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/22926.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Чоні, І. В., Т. В. Трощий та О. Ю. Рябець. "Вища освіта в Україні та Європейський освітній простір". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18596.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Крекотень, О. М., та О. В. Ткаченко. "Історія медицини з інтеграцією в світовий освітній простір". Thesis, Видавництво СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24248.

Повний текст джерела

Анотація:

Відповідно до сказаного, дана дисципліна є фундаментальною у підготовці сучасного спеціаліста з високою медичною якістю і обгрунтовує її обов'язкове вивчення на початкових курсах навчання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24248

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Марченко, В. С., та І. І. Марченко. "Адаптація професійної освіти України в європейський освітній простір". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1006.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Удовенко, А. П. "Проблеми інтеграції українських вузів у європейський освітній простір". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16395.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Савка, Іван Григорович. "Академічна мобільність як складова інтеграції в міжнародний освітній простір". Thesis, Матеріали навчально-методичної конференції 20 квітня 2016 року, Чернівці, 2016. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/11297.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бубенко, І. В., та Михайло Сергійович Пантелєєв. "Стратегія інноваційного розвитку освіти в реалізації "Українського прориву"". Thesis, Хмельницький національний університет, 2008. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40306.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Моцюк, Т. І. "Академічна мобільність як фактор інтеграції України у світовий науково-освітній простір". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/10581.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Простір освітній"

Химинець, В. В., А. А. Головка та О. І. Мірус. Транскордонне співробітництво як інструмент місцевого та регіонального розвитку. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Децентралізація та субсидіарність як засадничі принципи реформи місцевого самоврядування й територіальної організації влади створюють на локальному рівні, зокрема, умови для активізації транскордонного співробітництва (далі – ТКС) як одного з інструментів розвитку громад і регіонів України. В останнє десятиліття активно формується мережа горизонтальних економічних, культурних, освітніх та наукових взаємозв’язків між прикордонними регіонами України та країнами ЄС, яка забезпечує взаємодію органів влади та місцевого самоврядування, бізнесу, університетів, наукових установ, організацій громадянського суспільства. Серед сприятливих чинників розвитку такої взаємодії варто виділити географічну близькість (близькість до кордонів країн ЄС – Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії), цільову довгострокову політику ЄС щодо макрорегіонів (макрорегіональна стратегія ЄС для Дунайського регіону, та перспективи створення Карпатського макрорегіону); організаційні можливості (досвід проєктного менеджменту та реалізації ініціатив у сфері ТКС, потенціал агенцій регіонального розвитку; історичні та соціокультурні зв’язки, передусім західноукраїнських територій із європейськими країнами; науково експертний потенціал; зовнішньополітичний вектор України (прагнення до інтеграції в євроатлантичний цивілізаційний простір).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ДОСЯГНЕННЯ ТА ВИКЛИКИ НАЦІОНАЛЬНО -ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В РЕГІОНІ - Том 1. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/d-oblippo.conference-2021.t1.

Повний текст джерела

Анотація:

До збірника увійшли тези виступів учасників VІІ обласної науково-практичної конференції «Досягнення та виклики національно-патріотичного виховання в регіоні», яка відбулася 04 листопада 2021 року у м. Краматорську. У матеріалах розглянуто проблеми національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в регіоні та запропоновані шляхи їх розв’язання через розкриття таких питань: «Вплив історико-культурної спадщини на формування національної ідентичності», «Система наступності та розбудова національного виховного простору в освітній системі», «Роль моральних переконань у формуванні національної свідомості дитини», «Мова та література як потужний засіб формування громадянина в освітньому процесі (на уроках суспільно-гуманітарного, природничо-математичного, технологічного циклів та фізичної культури)», «Патріотизм як ціннісний орієнтир Нової української школи». Тексти надруковані в авторській редакції. За точність наведених фактів, статистичних та інших даних відповідальність несуть автори опублікованих матеріалів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ДОСЯГНЕННЯ ТА ВИКЛИКИ НАЦІОНАЛЬНО -ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В РЕГІОНІ. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/d-oblippo.conference-2021.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ДОСЯГНЕННЯ ТА ВИКЛИКИ НАЦІОНАЛЬНО -ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В РЕГІОНІ - Том 2. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/d-oblippo.conference-2021.t2.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Жабенко, Олександр, Вікторія Муромець, Ірина Регейло, Юрій Скиба, Ганна Чорнойван та Ольга Ярошенко. Теоретичні основи розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України у контексті розширення інституційної автономії. Редактор Юрій Скиба. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2020. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7486-40-3-2020.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналітичні матеріали (препринт) присвячено проблемі розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України в контексті розширення інституційної автономії. Авторами на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових праць визначено й обґрунтовано теоретичні основи (гіпотези, закономірності, тенденцій, принцип) розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України. Запропоновано розвиток науково-педагогічного потенціалу здійснювати за рівнями (інституційний, особистісний) та компонентами (інтелектуальний, емоційний, духовний). Обґрунтовано інноваційні педагогічні технології (супервізія, теленаставництво, ситуативне навчання та ін.) розвитку науково-педагогічних працівників. Уточнено підходи до оцінювання наукової активності науково-педагогічних працівників відповідно до концепції бібліометрики та концепції досконалості у вищій освіті та дослідженнях. Упровадження аналітичних матеріалів (препринту) сприятиме залученню розробників освітньої політики, керівників закладів вищої освіти, науковців, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти до теоретичних основ розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України з метою розроблення стратегій розвитку університетів, підвищення їх рейтингу та конкурентоспроможності в Європейському просторі вищої освіти. Для розробників освітньої політики, науковців, керівників закладів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Простір освітній"

Слободюк, Юлія. "ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ГЕЙМІФІКАЦІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Англійська мова - міжнародна мова, яка домінує майже в усіх сферах людської діяльності. Незважаючи на вивчення англійської мови як іноземної починаючи з початкової школи, українські студенти все ще стикаються з труднощами в говорінні та письмі під час навчання та за межами освітнього простору. Дослідники стверджують, що традиційні методи викладання англійської мови не змогли мотивувати учнів до систематичного навчання та не утримують увагу студентів до предмету на належному рівні. В результаті не відчувається прогрес у вивченні мови і студенти не отримують позитивний результат, що не підвищує мотивацію студентів до навчання. Це дослідження має на меті розглянути застосування новітніх методів при вивченні іноземної мови, зокрема гейміфікацію, як ефективний метод залучення студентів до навчання. Поєднання класичних та новітніх методик фокусується на підвищенні мотивації, результативності та розвитку конкурентоспроможності серед студентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Простір освітній"

Новікова, Вікторія Валеріївна. "Академічна мобільність як фактор інтеграції України в європейський науково-освітній простір". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-61-65.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про стан розвитку академічної мобільності в Україні на основі аналітичних даних та виокремлення міжнародних освітніх програм, які забезпечують академічну мобільність у європейському освітньому просторі. Ключові слова: міжнародна академічна мобільність; міжнародний освітній простір; міжнародні освітні програми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бондаренко, Олена. "ТЕНДЕНЦІЇ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР". У INTEGRACIÓN DE LAS CIENCIAS FUNDAMENTALES Y APLICADAS EN EL PARADIGMA DE LA SOCIEDAD POST-INDUSTRIAL. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.04.2020.v3.44.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Крикуненко, Ю. О. "Включення дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектру в освітній простір". У CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-1.37.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Славінська, О. М. "Інноваційна діяльність педагога як складова сучасного освітнього простору: філософсько-освітній аспект". У INNOVATIVE PROJECTS AND PROGRAMS ON PSYCHOLOGY, PEDAGOGY AND EDUCATION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-173-2-33.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шатілова, Олександра. "МІЖНАРОДНІ VERSUS НЕМІЖНАРОДНІ ОСВІТНІ ПРОГРАМИ В УКРАЇНСЬКОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ". У RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-14.05.2021.v2.36.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Простір освітній"

Білоус, О. С., та Ю. А. Федорук. Впровадження адаптивного навчання у сучасний освітній простір. ПНПУ ім. К. Д. Ушинського, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3376.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема інформатизації освіти, яка пов’язана з розробкою потужної матеріально-технічної бази та з підготовкою навчально-методичного комплексу нового покоління, тобто з розвитком інформаційно-освітнього середовища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Любар, Олександр Опанасович. Українська освіта і європейський освітній простір: історія, сучасність, перспектива. Київ. Рідна школа, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4680.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Савченко, Карина Юріївна. Надання освітнього простору вільного вибору форм і методів моделювання педагогічних ситуацій на заняттях з педагогічних дисциплін. КДПУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/366.

Повний текст джерела

Анотація:

Освітній простір – це педагогічний феномен взаємодії людини з оточуючим її освітнім середовищем, у результаті чого відбувається його осмислення та пізнання. Представлені в нашому досліджені форми та методи можуть обиратися за основу залежно від того, наскільки вони зможуть дати чітке, ґрунтовне бачення моделюванню педагогічних ситуацій у навчальному процесі вищої школи. Виходячи зі сказаного, можна стверджувати, що групова форма навчальної діяльності студентів, індивідуальна проектна діяльність, ігрові методи сприяють формуванню професійної компетентності майбутніх учителів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дпрда, І. А., та З. П. Бакум. Психологічні чинники розвитку полікультурної компетентності іноземних студентів у процесі навчання української мови. РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3383.

Повний текст джерела

Анотація:

Завдяки збільшенню кількості студентів з інших країн освітній простір України характеризується зростанням етнокультурного різноманіття, що призводить до ускладнення стосунків між студентами (як іноземними, так і українськими). Задля попередження негативних проявів у спілкуванні необхідно виокремити психологічні чинники, які впливають на ефективність міжкультурної комунікації, що передбачає рівність всіх культур, толерантне ставлення до культурного різноманіття, особливостей інших народів тощо. Серед психологічних чинників здебільшого виокремлюють: мотиви, цілі, упереджене ставлення, стереотипи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перерва, Вікторія Вікторівна. Використання засобів електронного навчання у професійній підготовці майбутнього вчителя біології. Дніпро, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4231.

Повний текст джерела

Анотація:

Освітній процес стає більш інтенсивним, динамічним та безперервним (принцип «освіта через все життя»), відповідно змінюються і освітні технології. Однією з нових освітніх технологій виступає електронна освіта, або e-Learning. Інтеграція України в європейський та світовий освітні простори ставить перед педагогічною наукою і системою освіти завдання пошуку ефективних підходів до якісної перебудови професійної підготовки майбутніх фахівців. перспективним напрямком модернізації фахової підготовки майбутнього вчителя біології є саме інтеграція, а не повна заміна традиційної освітньої діяльності на електронне навчання. Вважаємо за оптимальне саме комбіноване навчання, адже засоби ІКТ ефективні у формуванні фахової (у тому числі термінологічної) компетентності майбутнього вчителя біології, автоматизації контроля знань тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шутько, Віктор Васильович, та Олена Іллівна Письменна. Теоретичні та методичні аспекти здоров’язбереження в освітньому середовищі. ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1964.

Повний текст джерела

Анотація:

Питання здоров’я підростаючого покоління – це вирішення задач організації життєвого простору дитини. Роль школи полягає в оптимальній організації навчально-виховного процесу, створення адекватних потребам дітей умов для розвитку. Школа за здоров’язбережувальним освітнім середовищем – це освітній заклад, де забезпечується рівновага між адаптивними можливостями організму дитини і середовища, що постійно змінюється. Це педагогічна система, в якій діють методики забезпечення психолого-медико-соціального супроводу учнів на кожному віковому етапі, постійна діагностика стану здоров’я і заходи щодо формування здорового способу життя школяра, методики включення учнів у здоров’язбережувальну діяльність, способи формування особистих концепцій здоров’я, вироблення умінь, що відносяться до саморегуляції емоційних станів, самоконтролю в стресових ситуаціях. Мета здоров’язбережувальних освітніх технологій навчання: забезпечити можливість збереження здоров’я за період навчання в школі, дати йому необхідні знання та навички щодо здорового способу життя, навчити використовувати отриманні знання в повсякденному житті. Чинники, що руйнують здоров’я: режим постійного сидіння; закриті приміщення, обмеження простору; робота біля комп’ютера призводить до “шизоїдної інтоксикації” свідомості; методики, що руйнують цілісне сприйняття світу тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Стрюк, Микола Іванович, Сергій Олексійович Семеріков та Андрій Миколайович Стрюк. Тенденції розвитку мобільності в сучасному освітньо-науковому просторі. Місьдрук, ХНАДУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/990.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено комплексне дослідження проблеми мобільності у соціально-педагогічних та технічних системах. Виокремлено основні тенденції розвитку академічної мобільності (перехід від мобільності студентів до мобільності програм і постачальників освітніх послуг) та схарактеризовано нові програми мобільності (франчайзінг, подвійні/спільні ступені, поєднання, нострифікація тощо). Розглянуто нові види постачальників мобільності та акцентовано увагу на віртуальних університетах, що є сьогодні основою віртуальної мобільності студентів і діяльність яких базуються на використанні нових ІКТ у вищій освіті, насамперед – Інтернет та мобільних навчальних середовищ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дороніна, Т. О. Феномен ґендерного конфлікту в освітньому просторі. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2150.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається сутнісне значення поняття “ґендерний конфлікт”, що у педагогічному дискурсі має переважно психологічне тлумачення. Шляхом аналізу низки робіт із ґендерної проблематики в освіті встановлено особливості педагогічного трактування розглядуваного явища та запропоновано шляхи його попередження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Коломоєць, Таміла Григорівна. До проблеми соціалізації дітей з особливими освітніми потребами в дошкільних навчальних закладах освіти України. НДУ ім. М. Гоголя, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/641.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується проблема соціалізації дітей з особливими освітніми потребами в умовах сучасного українського освітнього простору і суспільства загалом. Окреслюється коло проблем, яке варто вирішувати в системі дошкільної спеціальної освіти, як першої освітньої ланки. Пропонуються ефективні шляхи підвищення рівня професіоналізму фахівців, формування нових взаємовідносин між педагогами та вихованцями та запровадження нових форм залучення батьків до корекційно-розвиткової роботи з неповносправними дітьми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Соловйов, Володимир Миколайович, Олександр Ілліч Теплицький та Ілля Олександрович Теплицький. Теоретико-методологічні засади конструктивістського підходу до побудови освітнього процесу. Книжкове видавництво Киреєвського, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1182.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкриваються витоки, еволюція, сучасний стан концепції соціального конструктивізму в навчанні як напряму філософії освіти, ключова ідея якої полягає в принциповій неможливості передавання знань суб’єктові навчання в готовому вигляді. Основними принципами реалізації соціального конструктивізму в навчанні є принцип організації навчання через дослідження, конструювання навчально-дослідницьких співтовариств, принцип орієнтації на особистість, насиченості освітнього простору носіями знань, принцип співпраці, що під час навчального процесу зумовлюють постійну взаємодію індивідуалізованих навчальних конструктів суб’єктів навчання у відповідному навчальному середовищі – реальній чи віртуальній освітній спільноті. Авторами проаналізовано можливості провідних соціально-конструктивістських засобів навчання, які втілюються в педагогічних середовищах Лого і його похідних – NetLogo та StarLogo; Squeak і похідного від нього Scratch; Alice та ін. і є основою підтримки групового, дистанційного та мобільного навчання; засобами організації спільної роботи тих, хто навчається, у тому числі самостійно, та подання її результатів у Web.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!