Добірка наукової літератури з теми "Пропозиційні схеми"

У роботі проаналізовано труднощі автоматизації проектування технологічних процесів, пов'язані головним чином з тим, що завдання проектування технологічних процесів не мають в даний час формальних методів вирішення. Тому для здійснення технологічного проектування проведено розробку формалізації технології (або її частини), тобто проведено заміну (перетворення) змістовних пропозицій математичним апаратом. В результаті даної формалізації запропоновано схему руху інформації в процесі оптимізації технологічного процесу. Також розроблено модель реалізації структури технологічного процесу, для якої визначено основні вхідні параметри: перелік параметрів, які впливають на процес; перелік параметрів, які є результатом процесу; перелік керованих параметрів; перелік некерованих параметрів; перелік невідомих параметрів; деталізована структура технологічного процесу з розділенням параметрів та результатів. Таким чином розроблена у даній роботі формалізація проблеми підтримки технологічних процесів у хмарних сервісах дозволяє у подальшому оптимізувати високотехнологічні процеси підприємств різного масштабу з використанням хмарних інформаційних технологій.

Формування нової моделі адміністративно-територіального устрою держави, зокрема субрегіонального (районного) рівня, як складової структурних реформ із децентралізації влади на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку територій, визначено Президентом України та Урядом України як основні питання сучасного розвитку держави. Звідси – необхідність опрацювання єдиного, чи принаймні узагальнюючого, підходу у питаннях визначення засад і критеріїв адміністративно-територіального устрою та підготовки нової схеми районів. Метою статті є аналіз чинного законодавства, наявних законопроектів, практичних аспектів моделювання укрупнення районів та окреслення окремих пропозицій, що спрямовані на вдосконалення адміністративно-територіального устрою держави. Зазначено, що вітчизняне законодавство сьогодні не повною мірою забезпечує врегулювання порядку утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни їхніх меж. Так, згідно з п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України віднесено утворення, ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, але сучасного механізму реалізації цього положення не існує. Досі питання адміністративно-територіального устрою регулюються Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 р. Як наслідок, у державі продовжують існувати складні територіальні утворення (так звані “матрьошки”), коли на одній території функціонують окремі адміністративно-територіальні одиниці та декілька місцевих рад. Так, наприклад, у Харківській області у складі міста Куп’янськ – міста обласного значення – функціонують Куп’янська міська рада та Куп’янськ-Вузловська селищна рада, а у складі міста Лозова – міста обласного значення – Лозівська міська рада, Панютинська селищна та Домаська сільська ради, що породжує низку проблем, зокрема у реалізації їх повноважень, а також де-факто існують адміністративно-територіальні одиниці, так звані “селища міського типу”, які не передбачені Конституцією України. Крім того, дотепер на законодавчому рівні не визначені критерії формування адміністративно-територіальних одиниць та ін. Автор доходить висновку про необхідність конституційного та законодавчого унормування адміністративно-територіального устрою України, окреслює новації при моделюванні карти-схеми нових укрупнених районів на прикладі Харківської області, обґрунтовує необхідність врахування низки критеріїв для досягнення збалансованості соціально-економічного розвитку нових адміністративно-територіальних утворень, забезпечення доступності послуг для жителів тощо.

Розглянутий один з можливих підходів до обґрунтування технічного обрису тренажерних засобів озброєння і військової техніки військ протиповітряної оборони Сухопутних військ та їх характеристик. На підставі аналізу процесів навчання, бойової роботи на озброєнні та військової техніки і функціонування реального об'єкту керування (в даному випадку зенітного комплексу) та характеру діяльності оператора щодо його керування запропонована схема формування раціонального технічного обрису тренажерного засобу. Показано, що рішення цієї задачі в методологічному плані вимагає розробки системи моделей, які описують процес бойового функціонування зенітного комплексу при виконанні сукупності бойових завдань в прогнозованих умовах ведення бойових дій, дій оператора з його керування та методик навчання і оцінювання операторів. Приводиться алгоритм обґрунтування технічного обрису тренажерних засобів озброєння військ протиповітряної оборони та їх характеристик. Показано, що запропонований підхід дозволяє підняти рівень обґрунтованості тактико-технічних вимог і технічних пропозицій зі створення тренажерних засобів нового покоління і структурувати цей процес у вигляді послідовності взаємопов'язаних процедур, що, у свою чергу, дозволить перейти до формалізації основних етапів функціонального і схемотехнічного проектування тренажерних засобів нового покоління.

У статті розглянуті питання пропозицій щодо підвищення ефективності експлуатації сигналізаційного приладу «Хміль-1», які були викликані виявленими недоліками при його експлуатації в підрозділах охорони державного кордону. Надані практичні рекомендацій щодо порядку та особливостей експлуатації сигналізаційного приладу з існуючою стаціонарною лінійною частиною ЛС-2. Обґрунтовуючи рекомендації щодо підвищення ефективності експлуатації сигналізаційного приладу «Хміль-1» розглянуто особливості розгортання сигнальної лінії, організації шлейфу охорони із використанням в якості сигнальної лінії стального ізольованого тросика з ізоляцією. Також запропоновано як варіант застосування сигнальної лінії на основі витої пари з ювелірного стального ізольованого тросика і неізольованого стального дроту. Для підвищення ймовірності виявлення розглянуті варіанти організації шлейфів сигналізації: без заземлення у вигляді петлі сигнальної лінії; у прокладанні обох флангів паралельно; у вигляді двох незалежних петель сигнальної лінії; уведенням змінного резистору. Зазначене дозволяє збільшити протяжності ділянки охорони і зменшити вплив землі, забезпечити виявлення і визначення напряму руху порушника. Розглянуто питання щодо вдосконалення будови приладу сигналізаційного, а саме внесення змін в монтажну плату та електричну схему, що дасть змогу запам’ятовувати сигнал тривоги навіть після відновлення цілісності лінійної частини порушником. Зазначено потенційну можливість модернізації сигналізаційного приладу «Хміль-1», який додатково міг би визначати ділянку охорони, наприклад з точністю 50-100 м, формувати сигнал тривоги без порушення цілісності сигнальної лінії, тобто трансформуватися в прилад необривного типу.

Розглянуто важливість показників фінансових результатів для оцінювання ефективності діяль-ності суб’єктів господарювання. Економічний аналіз визначено як інструмент інформаційного забезпечення прийняття раціональних управлінських рішень. Визначено завдання аналізу фінансових результатів, спрямовані на виявлення факторів впливу на їх величину, надання пропозицій з мобілізації виявлених резервів щодо поліп-шення прибутковості діяльності та підвищення рентабельності. Акцентовано увагу на проблемних питаннях, які стосуються аналізу фінансових результатів та використання прибутку, зокрема інформаційної бази та методики його проведення. Економічний зміст фінансового результату встановлено як співставлення отри-маних доходів з понесеними витратами звітного періоду, що спричиняє приріст або зменшення величини влас-ного капіталу. Фінансовий результат характеризує підсумок діяльності суб’єкта бізнесу (прибуток або зби-ток) за певний період часу. Розкрито загальноекономічний, управлінський і обліково-аналітичний аспекти тлумачення фінансових результатів. Встановлено, що фінансовий результат, який формується в управлінсь-кому обліку, зорієнтований на можливі варіанти прийняття рішень менеджерами різних рівнів, власниками, інвесторами чи кредиторами. Аналіз фінансових результатів повинен включати не тільки деталізоване оціню-вання процесу формування прибутку, але і його використання. Визначено, що аналіз фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання здійснюється з використанням різних методів і моделей, конкретний вибір яких залежить від цілей та завдань, що ставляться. Виділено окремі напрями проведення аналізу фінан-сових результатів (вертикальний, горизонтальний, трендовий тощо). Встановлено, що для повноцінного вико-ристання в управлінні результати аналізу фінансових результатів мають відповідати встановленим вимогам. Запропоновано загальну структурно-логічну схему управління фінансовими результатами підприємства та її аналітичного забезпечення.

Під готовністю до краєзнавчої роботи Т. М. Міщенко розуміє інтегральну властивість особистості педагога, основними структурними компонентами якої є мотиваційно-ціннісні установки вчителя на реалізацію функцій краєзнавства як засобу зв’язку виховання з життям, а також сукупність професійно значущих знань та вмінь [3].На думку О. В. Бондаренко, готовність майбутнього учителя до краєзнавчої роботи з учнями як складова більш загального поняття «готовність учителя до педагогічної діяльності» є складним особистісним утворенням, що охоплює краєзнавчу спрямованість, позитивну мотивацію, професійно важливі риси особистості, краєзнавчі знання, вміння й навички, оцінку, адекватну самооцінку та рефлексію результатів власної праці, забезпечуючи ефективність краєзнавчої роботи [1].У дослідженнях С. М. Танани готовність майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи розглядається, як складне соціально-педагогічне утворення, що містить у собі комплекс індивідуально-психологічних якостей особистості та систему професійно-педагогічних знань, умінь і навичок організації краєзнавчої роботи на основі усвідомлення значущості шкільного краєзнавства як засобу соціалізації особистості [4].М. І. Кузьма-Качур під готовністю майбутніх учителів початкових класів до шкільного краєзнавства розглядає цілісне явище, що складається із взаємопов’язаних, скріплених переконаннями морально-вольових якостей особистості, соціально значущих мотивів, способів поведінки, знань, умінь і навичок [2].У межах нашого дослідження під готовністю майбутнього учителя до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи будемо розуміти особистий стан майбутнього учителя, з певними краєзнавчими знаннями, вміннями, навичками та переконаннями у необхідності організовувати краєзнавчу роботу з учнями початкової школи.Вдосконалення процесу підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи вимагав врахування певних передумов, до яких віднесено такі:– сформованість у майбутніх учителів мотивів оволодіння теоретичними знаннями та практичними уміннями і навичками краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у процесі фахової підготовки за напрямом підготовки 6.010102 «Початкова освіта», що визначається у освітньо-кваліфікаційній характеристиці;– аналіз краєзнавчої роботи у навчально-виховному процесі з учнями початкової школи, що дав змогу спрямувати визначення стану готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у двох напрямах: навчальному та виховному.З метою оптимізації навчально-виховного процесу та підвищення його ефективності на шляху формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи було проведено констатувальний етап експерименту протягом другого навчального семестру 2011-2012 р. на базі Мукачівського державного університету та Хмельницького національного університету із студентами, які навчаються за напрямом підготовки 6.010102 «Початкова освіта» (галузь знань 0101 «Педагогічна освіта»). Загалом у експерименті взяло участь 136 майбутніх учителів.За допомогою методів анкетування, тестування, бесід та спостережень здійснювалось вивчення місця і ролі краєзнавчої роботи у системі підготовки майбутніх учителів початкової школи, а також визначення стану їх готовності до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи.Спочатку було визначено наскільки сформовані мотиви оволодіння теоретичними знаннями та практичними уміннями і навичками краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у майбутніх учителів.Як показало дослідження (таблиця 1), майбутні учителі надають перевагу мотивам стати висококваліфікованим фахівцем, сумлінно вивчати будь-які дисципліни, інтерес до конкретних краєзнавчих фактів (43,7%; 37,9%; 21,4%), 4, 5 та 6 рангове місце відповідно займають мотиви – прагнення отримати високі бали, поглибити уже набуті краєзнавчі знання та інтерес до особистості викладача як людини та науковця. Отримані результати дають змогу стверджувати про не сформованість стійких мотивів у майбутніх учителів до краєзнавчої роботи. Це вказує на необхідність посилити вплив на мотиваційну сферу в процесі підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи.Визначення стану готовності майбутніх вчителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у виховному напрямі було проведено під час педагогічної практики студентів (136 осіб) педагогічного факультету Мукачівського державного університету ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 6.010102 «Початкова освіта». Одним із завдань педагогічної практики було провести виховний захід у одному з класів початкової школи за однією із тем: «Та земля мила, де мати народила», «Чи знаєш ти свій край?», «Легенди нашого краю», «Вулицями рідного міста (села)», «Мій рідний край», «Рід, родина, рідня», «Моя рідна вулиця», «Пам’ятаймо героїв», «Люби і знай свій рідний край», «Люди, які прославили мій край», «Сторінки історії мого міста (села)».Таблиця 1Мотиви підготовки до краєзнавчої роботи майбутніх учителів з учнями початкової школи Мотиви підготовки до краєзнавчої роботи у майбутніх учителів з учнями початкової школиРангове місце%Звичка сумлінно вивчати будь-які дисципліни27,9Інтерес до конкретних краєзнавчих фактів321,4Прагнення стати висококваліфікованим фахівцем143,7Можливість використовувати набуті краєзнавчі знання, уміння та навички для майбутньої діяльності не за фахом86,8Відсутність інших, більш цікавих справ, ніж навчальні заняття93,4Інтерес до краєзнавчих досліджень78,8Прагнення поглибити уже набуті краєзнавчі знання517,5Інтерес до особистості викладача як людини та науковця69,1Прагнення отримати високі бали420,6 Вимоги до проведення виховного заходу краєзнавчого змісту майбутніми учителями з учнями початкової школи полягали у наступному: чітке формулювання назви виховного заходу та розуміння майбутнім учителем його краєзнавчої мети; планування основних етапів виховного заходу та визначення завдань кожного з них; організація підготовки заходу у відповідності до поставленої краєзнавчої мети; визначення оптимального змісту краєзнавчого матеріалу; вибір найбільш раціональних методів і прийомів виховного впливу краєзнавчого матеріалу на учнів на кожному етапі заходу; чіткість виховного заходу, оптимальний його темп і ритм; різноманітність і творчий характер діяльності учнів початкової школи; взаємозв’язок заходу з попередніми та наступними формами позакласної роботи з учнями.Оцінка виховного заходу краєзнавчого змісту проведеного майбутніми учителями з учнями початкової школи включала такі показники:– аналіз готовності майбутнього учителя до проведення виховного заходу краєзнавчого змісту: мета і завдання виховного заходу; урахування рівня вихованості учнів початкової школи при визначенні мети і завдань; місце виховного заходу краєзнавчого змісту у загальній системі виховної роботи початкової школи;– аналіз процесу підготовки виховного заходу краєзнавчого змісту: роль класного керівника; роль учнівського активу; забезпечення дружної та злагодженої роботи колективу в процесі підготовки виховного заходу краєзнавчого змісту; роль учнівських органів самоврядування; надання тактовної допомоги учням; рівень участі дітей у підготовці виховного заходу краєзнавчого змісту; аналіз правильності розподілу обов’язків; строки виконання, облік;– аналіз проведення виховного заходу краєзнавчого змісту:а) організація (готовність дітей до проведення заходу, оформлення приміщення, обладнання, наочність, використання ТЗН, структурна схема виховного заходу, чіткість, організованість, злагодженість, майстерність, дозування часу і раціональність його використання, участь представників громадськості);б) зміст виховного заходу краєзнавчого змісту (актуальність краєзнавчої теми, краєзнавча спрямованість, логічність, раціональність у доборі краєзнавчих фактів, їх осмислення, глибина висновків, зв’язок з життям класу, школи, села, міста, району; добір питань, що хвилюють школярів);в) методика проведення виховного заходу краєзнавчого змісту: (врахування вікових особливостей школярів; можливість відвертого обміну думками; характер діалогу; стимулювання учнів до дискусії, до вироблення компромісної думки);г) психологічний аналіз (поведінка учнів, їх активність, зацікавленість, ставлення до краєзнавчого заходу; поведінка вчителя, його тон, ставлення до учнів, педагогічний такт, повага до самостійності думок, пропозицій, рішень учасників);– результати: досягнення мети виховного заходу краєзнавчого змісту; чи є краєзнавчий захід цілісним, системним; які частини виховного заходу вдалися краще, які гірше. Загальні висновки. Рекомендації.Кожний показник оцінки виховного заходу краєзнавчого змісту проведеного майбутніми учителями з учнями початкової школи був оцінений високим, достатнім, задовільним або низьким рівнем готовності, характеристику яких подано у таблиці 2.Таблиця 2Характеристика рівнів готовності кожного показника Рівень готовностіХарактеристика показникависокийпоказник сформований, чітко вираженийдостатнійпоказник виражений, але рідко проявляється неефективнозадовільнийпоказник сформований слабконизькийпоказник не сформований Отримані результати занесені у таблицю 3.Таблиця 3Результати стану готовності майбутніх вчителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у виховному напрямі Показники оцінки виховного заходу краєзнавчого змісту проведеного майбутніми учителями з учнями початкової школиРівні готовності (136 МУ)ВисокийДостатнійЗадовільнийНизькийК-стьМУ%К-стьМУ%К-стьМУ%К-стьМУ%готовність майбутнього учителя до проведення виховного заходу краєзнавчого змісту862316,94331,66245,5організація процесу підготовки виховного заходу краєзнавчого змісту42,93223,55641,24432,4проведення виховного заходу краєзнавчого змісту53,72921,35439,74835,3результат42,92316,94230,96749,3Середній показник53,72719,949365540,4Примітка. К-сть МУ – кількість майбутніх учителів Аналіз даних таблиці 3 дав змогу встановити, що стан готовності майбутніх вчителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у виховному напря

Роботу присвячено історичному лінгвокогнітивному дослідженню концепту ЕКОНОМІЧНА КРИЗА в англомовному дискурсі. ЕКОНОМІЧНА КРИЗА є універсальним лінгвокультурним концептом із синкретичними поняттєво-ціннісним та образно-ціннісним складниками. Пропозиційні схеми виявляють внутрішні концептуальні відносини, зумовлені ім’ям концепту - термінологічним словосполученням economic crisis. Історичні сталі - концепти СПАД, НЕСТАБІЛЬНА СИТУАЦІЯ, ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ та змінні БЕЗЛАД, ЗНАЧУЩА ПОДІЯ, ВИПАДОК утворюють когнітивну структуру ЕКОНОМІЧНА КРИЗА та варіюють за ступенем промінантності в діахронії. Базова метафорична модель обох історичних періодів - ЕКОНОМІЧНА КРИЗА є РУХ ВНИЗ. Діапазон корелятивних доменів і їх метафоричний потенціал історично зростають.