Готові списки джерел за темами / Прозапальні цитокіни

Добірка наукової літератури з теми "Прозапальні цитокіни"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Прозапальні цитокіни".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Прозапальні цитокіни"

Berbets, A. M. "МЕЛАТОНІН, ПРОЗАПАЛЬНІ ЦИТОКІНИ ТА ПЛАЦЕНТАРНА НЕДОСТАТНІСТЬ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (16 листопада 2018): 24–26. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2018.2.8942.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – шляхом дослідження рівнів мелатоніну і прозапальних цитокінів у вагітних із плацентарною недостатністю встановити можливий взаємозв’язок між плацентарною недостатністю та прозапальною ланкою імунітету. Матеріали та методи. Обстежено 46 вагітних (дослідна група) з плацентарною недостатністю, що була реалізована у вигляді синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плода ІІ–ІІІ ступенів у термін вагітності 30–36 тижнів. Контрольну групу становили 20 жінок з неускладненим перебігом вагітності в той же термін. Для вивчення концентрації мелатоніну в крові використовували набір Melatonin ELISA виробництва IBL (Німеччина). Прозапальні цитокіни, зокрема фактор некрозу пухлин-α (TNF-α), інтерлейкін-1-β (IL-1-β), інтерлейкін-6 (IL-6), визначали в крові за допомогою реактивів виробництва фірми «Вектор-Бест» (Україна). Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що концентрація мелатоніну вірогідно знижується, якщо вагітність ускладнена затримкою внутрішньоутробного розвитку плода (дослідна група – (126,87±14,87) pg/ml, контрольна група – (231,25±21,56) pg/ml, p<0,001). Рівні прозапальних цитокінів у дослідній групі були вірогідно вищими порівняно з контролем (TNF-α: дослідна група – (10,05±1,35) pg/ml, контрольна група – (5,60±1,50) pg/ml, p<0,05; IL-1-β: дослідна група – (14,67±2,13) pg/ml, контрольна група – (3,96±0,92) pg/ml, p<0,001; IL-6: дослідна група – (6,91±0,99) pg/ml, контрольна група – (2,69±0,99) pg/ml, p<0,05). Висновки. Рівень мелатоніну в крові вірогідно знижується при плацентарній недостатності, що реалізована у вигляді затримки внутрішньоутробного розвитку плода. При даній патології також спостерігається активізація прозапальної ланки імунітету, що проявляється підвищенням у крові рівнів TNF-α, IL-1-β та IL-6.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Nakonechna, O., A. Onishchenko, and A. Tkachenko. "MELATONIN AND SOME PARAMETERS OF CELL-MEDIATED IMMUNE RESPONSE IN PATIENTS WITH CHRONIC RHINOSINUSITIS WITHOUT NASAL POLYPS." Inter Collegas 4, no. 4 (December 26, 2017): 183–87. http://dx.doi.org/10.35339/ic.4.4.183-187.

Повний текст джерела

Анотація:

МЕЛАТОНІН ТА ДЕЯКІ ПОКАЗНИКИ КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГНІЙНИЙ РИНОСИНУСИТО.А. Наконечна, А.І. Оніщенко, А.С. ТкаченкоХронічний риносинусит - поліетіологічне захворювання, патогенез якого активно вивчається в даний час. Відомо, що при гнійній формі хронічного риносинуситу переважає Th1-тип імунної відповіді. Крім цитокінів, які опосередковують активацію клітинного імунітету, у регуляцію типу імунної відповіді може бути залучений мелатонін.У сироватці крові хворих із загостренням хронічного гнійного риносинусита (n = 20) і здорових людей з викривленою носовою перетинкою (n = 20), які виступали у ролі контролю, визначали вміст ІЛ-8, ІЛ-12 та мелатоніну імуноферментним методом. Статистичну обробку отриманих даних здійснювали за допомогою комп'ютерної програми «Graph Pad Prism 5» з використанням U критерію Манна-Уїтні.Показано, що загострення хронічного гнійного риносинусита супроводжується дефіцитом мелатоніну на тлі підвищення Th1-асоційованих прозапальних цитокінів ІЛ-8 та ІЛ-12 у сироватці крові. Відомо, що мелатонін впливає на експресію ІЛ-8 та ІЛ-12. Таким чином, мелатонін, діючи опосередковано через прозапальні цитокіни, може впливати на диференціювання незрілих CD4+-клітин в Т-хелпери 1 типу, що сприяє реалізації імунної відповіді в клітинно-опосередкованому напрямку. Наші висновки про переважання клітинної Th1-опосередкованої імунної відповіді при гнійної формі хронічного риносинуситу узгоджуються з даними інших авторів.Таким чином, загострення хронічного гнійного риносинуситу супроводжується двократним підвищенням сироваткового ІЛ-12 і триразовим підвищенням рівня ІЛ-8 у сироватці крові на тлі вираженої нестачі гормону епіфіза мелатоніну, що вказує на роль дефіциту мелатоніну в активації клітинної ланки імунітету.Ключові слова: хронічний риносинусит, гнійний риносинусит, інтерлейкіни, мелатонін, запалення, інтерлейкін-8, інтерлейкін-12. МЕЛАТОНИН И НЕКОТОРЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ КЛЕТОЧНОГО ИММУНИТЕТА У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ГНОЙНЫМ РИНОСИНУСИТОМ О.А. Наконечная, А.И. Онищенко, А.С. ТкаченкоХронический риносинусит представляет собой полиэтиологическое заболевание, патогенез которого активно изучается в настоящее время. Известно, что при гнойной форме хронического риносинусита преобладает Th1-типиммунного ответа. Помимо цитокинов, опосредующих активацию клеточного иммунитета, в регуляцию типа иммунного ответа может быть вовлечен мелатонин.В сыворотке крови больных с обострением хронического гнойного риносинусита (n = 20) и здоровых людей с искривленной носовой перегородкой (n = 20), которые выступали в качестве контроля, определяли содержание ИЛ-8, ИЛ-12 и мелатонина иммуноферментным методом. Статистическую обработку полученных данных осуществляли с помощью компьютерной программы «Graph Pad Prism 5» с использованием U критерия Манна-Уитни.Показано, что обострение хронического гнойного риносинуcита сопровождается дефицитом мелатонина на фоне повышение Th1-ассоциированных провоспалительных цитокинов ИЛ-8 и ИЛ-12 в сыворотке крови. Известно, что мелатонин влияет на экспрессию ИЛ-8 и ИЛ-12. Таким образом, мелатонин, действуя опосредовано через провоспалительные цитокины, может влиять на дифференцировку незрелых CD4+-клеток в Т-хелперы 1 типа, способствуя реализации иммунного ответа в клеточно-опосредованном направлении. Наши выводы о преобладании клеточного Th1-опосредованного иммунного ответа при гнойной форме хронического риносинусита согласуются с данными других авторов.Таким образом, обострение хронического гнойного риносинусита сопровождается двухкратным повышением сывороточного ИЛ-12 и трехкратным повышением уровня ИЛ-8 в сыворотке крови на фоне выраженного недостатка гормона эпифиза мелатонина, что указывает на роль дефицита мелатонина в активации клеточного звена иммунитета.Ключевые слова: хронический риносинусит, гнойный риносинусит, интерлейкины, мелатонин, воспаление, интерлейкин-8, интерлейкин-12.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Zakharchenko, T. F., та V. I. Kravchenko. "Автоімунні захворювання щитоподібної залози та основні маркери їх патогенезу і діагностики". Endokrynologia 26, № 4 (28 грудня 2021): 366–75. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-4.366.

Повний текст джерела

Анотація:

Огляд присвячено оцінці основних гуморальних факторів у патогенезі автоімунних захворювань щитоподібної залози (АЗЩЗ) та можливості їх використання при діагностиці та складанні прогнозу. Показано, що клінічно різні тиреоїдит Хашимото (ТХ), хвороба Грейвса (ХГ) та офтальмопатія Грейвса (ОГ) тісно пов’язані патофізіологічно і мають подібні імуноопосередковані механізми — продукцію автоантитіл до тиреоїдних антигенів і лімфоїдну інфільтрацію тиреоїдної паренхіми. Втрата імунної толерантності до автоантигенів тиреоїдної пероксидази (thyroid peroxidase, TPO), тиреоглобуліну (thyroglobulin, Tg) та рецептору тиреотропного гормону (thyroid-stimulating hormone receptor, TSHR) є основою розвитку АЗЩЗ. Наголошується на ролі прозапальних та протизапальних цитокінів, які продукуються клітинами імунної системи та тиреоцитами. Цитокіни беруть участь в індукторній та ефекторній фазі імунної відповіді та запалення, відіграючи ключову роль у патогенезі АЗЩЗ. Значний вплив на розвиток і прогресування АЗЩЗ має дисбаланс між Th17- лімфоцитами, які підтримують автоімунну відповідь, та регуляторними Т-клітинами (regulatory T cells, Treg), які пригнічують автоімунний процес. Недостатність регуляторних В-клітин (regulatory B cells, Breg) та Тreg, які виробляють протизапальні цитокіни, порушує імунологічну толерантність і викликає аномальну продукцію прозапальних цитокінів, відіграє певну роль у патогенезі АЗЩЗ. Виявлення імунних клітин та антитиреоїдних антитіл у тканині щитоподібної залози (ЩЗ) та визначення рівнів прозапальних та протизапальних цитокінів у сироватці крові можуть дати інформацію про їх участь у патогенезі АЗЩЗ та можуть служити маркерами активності захворювання. Розглянуто діагностичне значення рівня цитокінів, тиреоїдних автоантитіл при ТХ, ХГ і ОГ та їх здатність відображати наявність та активність захворювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Dzhyvak, V. H., та I. M. Klishch. "ОСОБЛИВОСТІ ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ У СИРОВАТЦІ КРОВІ ЩУРІВ ЗА УМОВИ КОРЕКЦІЇ ТРАВМИ М’ЯЗІВ ПЛАЗМОЮ КРОВІ, ЗБАГАЧЕНОЮ ТРОМБОЦИТАМИ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (27 листопада 2020): 53–58. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11518.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Плазма крові, збагачена тромбоцитами, набула великої актуальності в останнє десятиліття і становлять все більшу спрямованість експериментального та клінічного дослідження в контексті загоєння ран та регенерації тканин. Однак незважаючи на різноманітні програми, ефективність регенеративних методів лікування плазмою крові, збагаченою тромбоцитами, залишається актуальною. Мета дослідження – оцінити ефективність плазми крові, збагаченої тромбоцитами, на показники цитокінового профілю за умови експериментальної травми м’язів. Матеріали і методи. Експериментальне дослідження виконано на 92 нелінійних білих щурах. Травму моделювали за розробленою методикою в умовах тіопентал-натрієвого знеболюванняння. Отримання плазми, збагаченої тромбоцитами, відбувалося у два етапи з дотриманням усіх правил стерильності. Визначали вміст цитокінів сироватки крові (TNFα, IL1β, IL6, IL10) методом твердофазового імуноферментного аналізу. Результати. Показники прозапальних цитокінів сироватки крові у щурів, яким моделювали травму м’язів, були достовірно вищими, ніж у тварин без змодельованої патології. Застосування плазми крові, збагаченої тромбоцитами, супроводжувалось зменшенням концентрації прозапальних цитокінів сироватки крові. Порівнюючи отримані дані до та після корекції, можна зробити висновок щодо протизапального ефекту PRP, який характеризувався зниженням концентрації прозапальних цитокінів, які посилено продукуються при запальному процесі у відповідь на травму м’язів у всі терміни спостереження, та гіперпродукцією протизапального IL10, який може пригнічувати вироблення TNFα та послаблювати його негативні ефекти. Висновки. У тварин з механічною травмою м’язів стегна спостерігається підвищення концентрації IL1β, TNFα та IL6 сироватки крові на тлі виснаження протизапальних резервів. Застосування плазми, збагаченої тромбоцитами, зменшує прозапальний ефект цитокінів шляхом зниження їх концентрації, починаючи з першої доби експерименту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Prysyazhnyuk, V. P. "Вікові особливості вмісту окремих про- та протизапальних цитокінів у крові хворих на цироз печінки невірусної етіології". GASTROENTEROLOGY, № 1.51 (15 січня 2014): 37–43. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.1.51.2014.81906.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчено вікові особливості вмісту фактора некрозу пухлин α, інтерлейкіну-4 та трансформуючого фактора росту β1 у крові у хворих на цироз печінки та їх взаємозв’язки з біохімічними маркерами ушкодження печінки. Виявлено, що у хворих на цироз печінки невірусного походження суттєвих змін зазнає цитокінова система, що проявляється в збільшенні концентрації фактора некрозу пухлин-α і трансформуючого фактора росту β1 у плазмі крові порівняно з практично здоровими людьми та віковим зростанням рівня зазначених цитокінів. Уміст інтерлейкіну-4 в крові пацієнтів із цирозом печінки був знижений порівняно з контрольними показниками, вікових особливостей концентрації цитокіну в крові не виявили. Встановлені кореляційні зв’язки між умістом прозапальних цитокінів та біохімічними маркерами цитолітичного, холестатичного та мезенхімально-запального синдромів вказують на вагому роль цитокінової ланки імунної системи в розвитку та прогресуванні цирозу печінки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Polovyi, V. P., S. P. Polova, Yu M. Solovey та M. M. Solovey. "Оцінка спонтанної та індукованої лігандами TLR2 і TLR4 продукції про- і протизапальних цитокінів у хворих на абдомінальний сепсис". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (16 січня 2020): 34–39. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10734.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: вивчити в динаміці у хворих на абдомінальний сепсис (АС) синтез про- та протизапальних цитокінів та їхній баланс для оцінки їх прогностичної значимості. Матеріали і методи. Обстежено та прооперовано 36 хворих на абдомінальний сепсис. Усі хворі були розділені на 2 підгрупи порівняння. Підгрупу А хворих на АС склали хворі, які перебували в стаціонарі (14±3) ліжко-днів. У даній підгрупі спостерігався найбільш сприятливий варіант перебігу АС. Підгрупу Б хворих на АС склали пацієнти, які перебували в стаціонарі (40±10) ліжко-днів. У цій групі спостерігали розвиток ряду ускладнень у перебігу АС. Групою контролю слугувала група практично здорових донорів. Результати досліджень та їх обговорення. Вивчення в динаміці (1–10 доба) профілю цитокінів (ФНО, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10), що продукуються мононуклеарними клітинами периферичної крові хворих на АС спонтанно і під впливом лігандів TLR, дозволило виділити серед обстежуваних хворих дві підгрупи: сприятливий перебіг АС, з одужанням протягом (14±3) ліжко-днів (спонтанна й індукована продукція ІЛ-8 знижувалося до 10 доби, а індукована лігандами TLR продукція протизапального цитокіну ІЛ-10 підвищувалася до 7 доби), та несприятливий, з одужанням протягом (40±10) ліжко-днів (підвищення спонтанного й індукованого лігандами TLR продукції ІЛ-6 з 3 до 10 доби та індукованої лігандами TLR продукція цитокіну ІЛ-10 до 10 доби). У хворих із сприятливим перебігом захворювання баланс прозапальних цитокінів збільшувався за рахунок ІЛ-8, а у хворих з несприятливим перебігом – ІЛ-6, що може слугувати прогностичним критерієм перебігу і наслідків АС, тоді як оцінка показників ФНО виявилася не інформативною.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Shkilna, M. I., M. A. Andreychyn, O. L. Ivakhiv, I. I. Iosyk, N. H. Zavidniuk, M. S. Tvorko, M. M. Korda та I. M. Klishch. "ДИНАМІКА ІНТЕРЛЕЙКІНІВ У ХВОРИХ НА ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (28 квітня 2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i1.11051.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Лайм-бореліоз (ЛБ) – трансмісивний природно-осередковий бактеріоз, спричинений патогенними бореліями, передається кліщами роду Ixodes, характеризується поліморфізмом клінічної симптоматики. Фактори вірулентності В. burgdorferi – поверхневі Osp-білки активують макрофаги, дендритні клітини, Т- і В-лімфоцити, що виділяють такі особливі речовини білкової природи, як цитокіни. Останні виконують медіаторну функцію, передаючи сигнали між клітинами, що взаємодіють. Вивчення динаміки активності прозапальних і протизапальних цитокінів дозволяє з’ясувати нові ланки імунопатогенезу борелійної інфекції. Мета дослідження – з’ясувати динаміку прозапальних цитокінів ІЛ-1β, ФНП-α, ІЛ-6 і протизапального ІЛ-10 у сироватці крові пацієнтів з еритемною формою Лайм-бореліозу залежно від перебігу хвороби. Методи дослідження. Спостерігали 83 особи віком від 18 до 70 років з еритемною формою Лайм-бореліозу. Чоловіків було 35 (42,2 %), жінок – 48 (57,8 %). Середній вік обстежених становив (42,65±13,91) року. Пацієнтів поділили на три групи: 1-шу становили 38 (45,7 %) осіб з гострим перебігом ЛБ (до 3-х місяців); 2-гу – 32 (38,6 %) пацієнти з підгострим перебігом (від 3-х до 6-ти місяців); 3-тю – 13 (15,7 %) хворих із хронічним перебігом недуги (понад 6 місяців). Антитіла до B. burgdorferi s. l. Ig M та/або Ig G визначали методом ІФА, рівень цитокінів (ФНП-α, ІЛ-1β, ІЛ-6 та ІЛ-10) у сироватці крові пацієнтів – методом ІФА із застосуванням тест-систем виробництва ЗАТ “Вектор-Бест”. Результати й обговорення. При гострому перебігу ЛБ у сироватці крові хворих зростав вміст прозапальних ІЛ-1β, ФНП-α та ІЛ-6 порівняно з контрольною групою (р˂0,005), збільшувався вміст протизапального ІЛ-10 щодо рівня у здорових осіб (р˂0,005). При підгострому перебігу ЛБ вміст прозапального ІЛ-1β не змінювався, а концентрація ФНП-α була вищою, ніж при гострому перебігу недуги (р<0,05), і в контрольній групі (р<0,005). Рівень протизапального ІЛ-10 у цих осіб був нижчим, ніж у пацієнтів з гострим перебігом ЛБ (р>0,05), проте значно вищим за показник у здорових людей (р<0,005). В осіб, в яких кільцеподібна мігруюча еритема визначалася через 6 місяців і більше, вміст ІЛ-1β не зростав, рівень ФНП-α був дещо вищим, ніж у пацієнтів з гострим перебігом недуги (р>0,05), а концентрація ІЛ-6 виявилась значно вищою щодо осіб з підгострим перебігом недуги, суттєво не відрізняючись від показника у хворих з гострим ЛБ. Висновки. Кожний п’ятий пацієнт з кільцеподібною мігруючою еритемою не зміг вказати на укус кліща. Збільшений рівень ІЛ-10 у сироватці крові пацієнтів з ЛБ на тлі високого вмісту прозапальних цитокінів може свідчити про відсутність передумов для переходу інфекційного процесу в стадію обмеження запалення даної інфекції і бути, ймовірно, показанням до негайного призначення етіотропного лікування або заміни одного антибіотика іншим.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Filyk, O. V., та N. D. Boykiv. "Гемостаз і цитокіни у дітей із сепсисом". EMERGENCY MEDICINE, № 5.60 (3 липня 2014): 61–64. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.60.2014.83513.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано динаміку показників системи гемостазу та рівня прозапальних і протизапальних цитокінів у дітей із сепсисом. Нами було обстежено 20 дітей віком від 11 до 18 років із сепсисом. Для дослідження системи гемостазу визначали: протромбіновий індекс, тромбіновий індекс, активований частковий тромбопластиновий час, міжнародне нормалізаційне відношення (МНВ), розчинні фібрин-мономерні комплекси, антитромбін ІІІ, рівень D-димерів, час ХІІа-залежного фібринолізу. Рівень TNF-α, IL-6, IL-2 визначали за допомогою імуноферментного аналізу. Динаміку показників гемостазу, рівня цитокінів та рівня органної дисфункції за шкалою P-MODS аналізували на 1-шу, 3-тю та 7-му добу від початку лікування. У дітей із сепсисом у першу добу від моменту встановлення діагнозу відмічалися зниження тромбінового індексу, зростання рівня розчинних фібрин-мономерних комплексів і D-димерів, зниження активності антитромбіну ІІІ та значне подовження ХІІа-залежного фібринолізу з водночас статистично невірогідними відмінностями порівняно з контрольної групою щодо МНВ та значним зростанням рівня органної дисфункції за шкалою P-MODS порівняно з контрольною групою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Markevich, Anna, Oleksandr Virchenko, Tetyana Falalyeyeva, Kostyantun Kudryavtsev та Tetyana Beregova. "Профіль сироваткових цитокінів у щурів з експериментальним виразкоутворенням на тлі лікувального введення пролінвмісної сполуки". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 2(302) (29 жовтня 2018): 173–79. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2015-302-173-179.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено терапевтичні властивості нової сполуки 2-(2-гідроксифенокси)ацетил)-L-пролінату натрію при стресовій, етаноловій, індометациновій та аспіриновій моделях виразкоутворення в слизовій оболонці шлунка щурів. Антивиразкові властивості сполуки були асоційовані зі зменшенням вмісту прозапальних цитокінів у крові та збільшенням вмісту антизапальних цитокінів і простагландину Е2.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шаповал, С. Д., та Л. А. Василевська. "Клініко-патогенетичне значення показників прозапальних цитокінів у хворих на бешиху". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (30 квітня 2021): 5–9. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12015.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: визначення патогенетичного та клінічного значення прозапальних цитокінів у хворих на різні форми бешихи. Матеріали і методи. Ретроспективно і проспективно проаналізовано 114 історій хвороб пацієнтів, які проходили стаціонарне лікування в центрі гнійно-септичної хірургії КНП “Міська лікарні № 3” м. Запоріжжя впродовж 2019–2020 рр. За формам захворювання хворих розподілили так: еритематозна – 24 (21,0 %), бульозна – 28 (24,6 %), флегмонозна форма – 48 (42,1 %), некротична – 14 (12,3 %). У 21 пацієнта встановлено рецидиви захворювання; з них: при еритематозній формі – 4 (16,7 %), при бульозній – 5 (17,9 %), флегмонозній – 9 (18,7 %), некротичній – 3 (21,4 %). Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено закономірності динаміки змін прозапальних цитокінів ІL-1β, IL-6 і TNF-α при різних формах бешихи. Динаміка змін вмісту цитокінів у сироватці крові у хворих на бешиху свідчить про залежність дисбалансу цих показників від тяжкості запального процесу. При деструктивних формах бешихи виявлено достовірне підвищення ІL-1β, TNF-α, IL-6 (р<0,05), у гострому періоді хвороби порівняно з еритематозною, що є одним з важливих патогенетичних механізмів у розвитку місцевого гнійного вогнища інфекції. У хворих із первинною еритематозною та деструктивними формами встановлено достовірне (р<0,05) підвищення рівнів ІL-1β, TNF-α та IL-6 порівняно з рецидивуючими формами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Прозапальні цитокіни"

Ворфоломєєва, В. І., О. М. Клімова та А. І. Божков. "Використання діагностичних та біосенсорних тест-систем для індивідуального підбору фармпрепаратів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44782.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бабій, О. Р. "Діагностичне значення визначення прозапальних цитокінів у новонароджених з ішемічною нефропатією". Master's thesis, СумДУ; Мед. ін-т, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33903.

Повний текст джерела

Анотація:

Гіпоксія плода і новонародженого – одна з основних проблем сучасної перинатології, що обумовлене поширеністю патології та тяжкістю проявів і ускладнень. Гіпоксичне ураження різних органів і систем у гострому періоді призводить до порушення їх функціонування в інші вікові періоди, знижує адаптаційні можливості дитячого організму. В умовах гіпоксії відбувається перерозподіл плодового кровотоку з переважним кровопостачанням життєво важливих органів і спазм периферичних судин, у першу чергу, судин нирок. Морфофункціональна незрілість нирок у дітей в періоді новонародженості обумовлює високу імовірність їх ураження з ушкодженням ниркової тканини. Внаслідок гіпоксичного ураження відбувається зростання рівня цитокінів, які відповідають за формування універсальної запальної реакції на ушкодження. Прозапальні цитокіни впливають на функціонування всіх органів і систем організму, що приймають участь в регуляції гомеостазу, в т.ч. на нирки. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33903

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бабій, О. "Діагностичне значення вмісту прозапальних цитокінів у новонароджених з ішемічною нефропатією". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27470.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Орловський, Віктор Феліксович, Виктор Феликсович Орловский, Viktor Feliksovych Orlovskyi, Нінель Олександрівна Муренець, Нинель Александровна Муренец та Ninel Oleksandrivna Murenets. "Рівні прозапальних цитокінів у хворих з неалкогольною жировою хворобою печінки". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4501.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Приступа, Людмила Никодимівна, Людмила Никодимовна Приступа, Liudmyla Nykodymivna Prystupa, Віктор Феліксович Орловський, Виктор Феликсович Орловский, Viktor Feliksovych Orlovskyi, Владислава Володимирівна Дитко, Владислава Владимировна Дитко, Vladyslava Volodymyrivna Dytko та Т. О. Гуйва. "Взаємозв'язок вмісту прозапальних цитокінів і об'єму вісцеральної жирової тканини у хворих на бронхіальну астму". Thesis, Вид-во СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7017.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Орловський, Олександр Вікторович, Александр Викторович Орловский та Oleksandr Viktorovych Orlovskyi. "Рівень прозапальних цитокінів та частота рецидивів у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки тяжкого перебігу". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4513.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!