Добірка наукової літератури з теми "Проектування програмних засобів"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Проектування програмних засобів".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Проектування програмних засобів"
1
Kovalenko, Yu B., та I. O. Kozlyuk. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНОГО КОМПЛЕКСУ РОЗРОБЛЕННЯ ДОДАТКА ІНТЕГРОВАНОЇ МОДУЛЬНОЇ АВІОНІКИ ЗА СТАНДАРТОМ ARINC653". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 2 (12 березня 2021): 27–35. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні інтегровані модульні системи авіоніки привносять значну гнучкість у розроблення систем авіоніки, але з такою гнучкістю виникає більш складний процес проектування для точного налаштування програмно-апаратної платформи виконання. Це значно збільшує труднощі в проектуванні системи IMA порівняно з федеративними архітектурою, де прикладне програмне забезпечення статично розподіляється між її виконавчим обладнанням. Метою розроблення програмного комплексу є надання засобів розроблення прикладних програм ІМА і подальший їх запуск на цільовій платформі LynxOS-178 без зміни вихідного коду. Використання цього комплексу дозволить як формувати нові навички для розроблення сучасних модулів авіоніки, так і отримати більш глибокі знання для формування компетенцій у сфері новітніх технологій. У статті пропонується архітектура програмного комплексу розроблення прикладних програм інтегрованої модульної авіоніки (далі – ІМА) з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 в операційній системі Linux, особливості її реалізації, а також методи розроблення програмного комплексу. Запропонований підхід спрощує процес розроблення додатків ІМА і зменшує ціну розроблення, включаючи тестування і налагодження. Також використання як загальнодоступної операційної системи реального часу ОСРЧ Linux із відкритим вихідним кодом з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 під час розроблення прикладних програм ІМА є рішенням, що лежить у межах програми імпортозаміщення. Запропонований програмний комплекс можна використовувати для забезпечення дисциплін, пов’язаних із вбудованими обчислювальними системами як засіб для розроблення додатків ІМА, у межах освоєння таких компетенцій, як здатність освоювати методики використання програмних засобів для розв’язання практичних завдань, здатність розробляти компоненти апаратно-програмних комплексів і баз даних, використовуючи сучасні інструментальні засоби і технології програмування, здатність сполучати апаратні й програмні засоби в складі інформаційних і автоматизованих систем, готовність застосовувати основи інформатики та програмування до проектування, конструювання та тестування програмних продуктів, готовність застосовувати основні методи і інструменти розроблення програмного забезпечення, володіння навичками використання різних технологій розроблення програмного забезпечення.
2
Столбов, Денис Володимирович. "Особливості проектування програмного середовища навчання підлітків безпеці в мережі Інтернет". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 131–34. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.893.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання створення програмного середовища навчання підлітків Інтернет-безпеці. Визначено особливості проектування такого програмного середовища. Цілі дослідження: визначити особливості проектування програмного середовища навчання підлітків безпечній поведінці в Інтернеті. Завдання дослідження: проаналізувати існуючі програмні засоби навчання учнів Інтернет-безпеці; визначити характер діяльності сучасних підлітків в Інтернет-просторі; сформувати особливості проектування програмного середовища навчання підлітків Інтернет-безпеці. Об’єкт дослідження: навчання учнів основної школи. Предмет дослідження: проектування програмного середовища навчання учнів Інтернет-безпеці. Методи дослідження: аналіз науково-педагогічних досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців з питань навчання учнів Інтернет-безпеці, проектування електронних засобів навчального призначення. Результати дослідження: проведено аналіз програмних засобів навчання учнів Інтернет-безпеці; охарактеризовано діяльність сучасних підлітків в Інтернет-просторі; визначено особливості проектування програмного середовища навчання підлітків безпечній поведінці в Інтернеті. Висновки та рекомендації: в процесі проектування програмного середовища, зорієнтованого на навчання підлітків Інтернет-безпеці необхідно враховувати вікові особливості їх розвитку, характер їх діяльності в Інтернет-просторі. Разом з цим розроблене програмне середовище повинно задовольняти вимогам, що висуваються до електронних засобів навчання.
3
Шумова, Л. О., та А. В. Ячменьов. "Програмні засоби аналітичної підтримки обліку продажів інтернет-магазину". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(268) (10 червня 2021): 128–32. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-128-132.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання щодо проектування інформаційно-аналітичної системи для обліку та прогнозування продажів інтернет-магазину з метою підвищення ефективності його управління. Розроблено базу даних у MySQL та необхідні програмні засоби для обліку торгових операцій інтернет-магазину; програмний модуль на С# для прогнозування обсягів продажів на основі моделі авторегресії. Представлено схему інтеграції розроблених програмних засобів у інформаційно-аналітичну систему управління інтернет-магазином.
4
Овчаров, С. "Педагогічні аспекти проектування навчальних програмних засобів". Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Педагогічні науки, Вип. 7 (2005): 73–80.
Знайти повний текст джерела
5
Жицький, Олександр Олександрович, та Юрій Васильович Триус. "Web-орієнтований програмний засіб для експертного оцінювання анкетним методом". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 305–17. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.920.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є створення web-орієнтованого програмного засобу для експертного оцінювання анкетними методами. Завданнями дослідження є аналіз переваг і недоліків анкетних методів проведення експертизи, аналіз існуючих програмних засобів для експертного оцінювання, проектування і створення web-орієнтованого програмного засобу для експертного оцінювання анкетними методами, який би був доступним в мережі Internet користувачам для експертного аналізу реальних задач і проблем у сфері бізнесу та освіти. Об’єктом дослідження є використання методів і програмних засобів експертного оцінювання. Предметом дослідження є web-орієнтоване програмне забезпечення для експертного оцінювання анкетними методами. Результати дослідження можуть бути використані для експертного оцінювання об’єктів малого і середнього бізнесу, при вирішенні проблем освітньої логістики, а також будуть корисними студентам ВНЗ, які вивчають експертні технології прийняття рішень.
6
Плотніков, В. М., та Ю. В. Борцова. "ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХИСНИХ СИСТЕМ НА БАЗІ ФРАКТАЛЬНИХ АЛГОРИТМІВ". Automation of technological and business processes 13, № 2 (2 серпня 2021): 41–49. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i2.2056.
Повний текст джерелаАнотація:
Для захисту конфіденційних даних від комп'ютерних злочинів користувач має подбати про безпеку своєї інформації власноруч, використовуючи існуючі сучасні програмні засоби. Одним з таких засобів є реалізація шифрування повідомлень за допомогою прикріплення цифрового підпису до даних. Для роботи криптосистем шифрування з відкритим ключем необхідно три алгоритми: алгоритм шифрування, алгоритм розшифрування та алгоритм генерації ключів. Одним з перспективних шляхів розвитку шифрування з відкритими ключами є використання моделі піднесення до великої степені дискретних логарифмів для генерування ключів, так званий алгоритм Діффі-Хеллмана. Рекурентні відношення, що становлять основу множини Мандельброта, забезпечують хаотичну поведінку та суттєву залежність процесу від початкових умов. Ці властивості дозволяють створити криптографічну систему, що здатна використовувати їх для вирішення поставлених задач.
Спроектована криптографічна система повінна поєднувати в собі засоби створення ключів, шифрування текстових повідомлень та генерації цифрового підпису. Протокол обміну ключами передбачає встановлення між учасниками спільного секретного ключа, який у подальшому можна використовувати для шифрування повідомлень тексту або зображень цифровим підписом.
Проаналізовано інструментальні засоби, за допомогою яких можна вирішити і реалізувати систему фрактальних алгоритмів для захисту інформації. В ході дослідження реалізовано програмний продукт мовою програмування C# у середовищі Visual Studio 2010. Система спроектована у рамках об'єктно-орієнтованого підходу до розробки програмних продуктів, тому вона використовує програмні класи для розподілення функціональності. Реалізований алгоритм має більшу кількість можливих ключів у порівнянні з поширеною на сьогодні схемою обміну ключами Діффі-Хеллмана. Великий розмір простору ключів робить важкими для реалізації атаки перебором, також відомі як метод «грубої сили».
Хаотичні властивості фрактального алгоритму не вимагають використання чисел великої розрядності, проте забезпечують високу якість шифрування. Економія часу на розрахунках дозволяє зменшити затрати ресурсів та підвищити продуктивність системи в цілому.
7
Рассовицька, Марина Віталіївна, та Андрій Миколайович Стрюк. "Використання хмаро орієнтованих систем автоматизованого проектування у професійно-практичній підготовці майбутніх інженерів-механіків". New computer technology 17 (25 червня 2019): 168–74. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v17i0.961.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є добір хмаро орієнтованих систем автоматизованого проектування, які доцільно використовувати у професійно-практичній підготовці майбутніх інженерів-механіків. Задачі дослідження: проаналізувати доцільність використання хмаро орієнтованих систем автоматизованого проектування у професійно-практичній підготовці бакалаврів прикладної механіки; виконати добір засобів автоматизованого проектування, які доцільно використовувати у навчанні майбутніх інженерів-механіків. Об’єктом дослідження є професійно-практична підготовка майбутніх інженерів-механіків. Предметом дослідження є використання хмаро орієнтованих систем автоматизованого проектування у професійно-практичній підготовці бакалаврів прикладної механіки. У роботі проаналізовано актуальність та доцільність використання хмаро орієнтованих систем автоматизованого проектування у професійно-практичній підготовці майбутніх інженерів-механіків, обрано комплекс програмних засобів, хмарних та мобільних сервісів для професійно-практичної підготовки майбутніх інженерів-механіків, запропоновано модель доступу з використанням облікового запису Google.
8
Yakovyna, V. S., M. M. Seniv, V. V. Lytvyn та І. І. Symets. "Програмний модуль розв'язування систем диференціальних рівнянь Колмогорова-Чепмена для автоматизації надійнісного проектування". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 141–46. http://dx.doi.org/10.15421/40290528.
Повний текст джерелаАнотація:
Надзвичайно важливою компонентою якості складних технічних систем є їхня надійність, тобто властивість системи виконувати задані функції, зберігаючи в часі значення експлуатаційних показників у заданих межах, що відповідають умовам використання та заданим режимам технічного обслуговування, збереження і транспортування. Сучасний стан розвитку методів аналізу надійності технічних систем характеризується поєднанням аналітичних методів дослідження надійності з обчислювальними можливостями сучасних комп'ютерних засобів. Тому актуальною проблемою є автоматизація моделювання складних технічних систем яка, за умови відповідного рівня формалізації моделей, уможливлює їх побудову та проведення аналізу надійності з використанням сучасних комп'ютерних засобів. В роботі описано програмний модуль автоматизованого розв'язання систем диференціальних рівнянь Колмогорова-Чепмена, який є складовою програмного комплексу автоматизації надійнісного проектування складних технічних систем. Розроблений модуль дає змогу розв'язувати системи диференціальних рівнянь Колмогорова-Чепмена без залучення спеціалізованих програмних продуктів (Matlab, Mathcad) для аналізу структурних схем надійності та автоматизованого визначення надійнісних показників складних технічних систем. Представлений модуль, за рахунок інтеграції в програмний комплекс автоматизації надійнісного проектування, дає змогу швидше опрацьовувати вхідні дані великих об'ємів та візуалізувати отримані результати обчислень.
9
Снігур, O. "Інструменти програмної інженерії призначені для забезпечення процесів життєвого циклу програмного забезпечення." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 44 (2 листопада 2021): 149–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито інструменти програмної інженерії призначені для забезпечення процесів життєвого циклу програмного забезпечення. Визначено етапи еволюції методів та методологій застосовуваних для розробки та підтримки процесів життєвого циклу програмного забезпечення. Схематично представлено еволюцію методів та методологій застосовуваних для розробки та підтримки процесів життєвого циклу програмного забезпечення. Виділено чотири етапи еволюційного циклу: модель водоспаду (послідовна), модель фонтану (зворотна), ітеративна еволюційна модель, швидка комплексна модель розробки програмного забезпечення. Наголошено, що у зв’язку зі стрімким розвитком ІТ сфери практично для кожної фази життєвого циклу розробки програмного забезпечення були розроблені інструменти програмної інженерії. Для багатьох етапів існує велика кількість інструментів, які виконують ті ж або подібні функції. Деякі інструменти надають засоби, які охоплюють багато різних етапів, інші зосереджені на певному виді завдання, технології, мові чи проблемі розробки програмного забезпечення. Запропоновано граф функціональної приналежності кожного виду інструментів програмної інженерії до певного процесу життєвого циклу програмного забезпечення. Що дозволило візуально відстежити пристосованість кожного окремого виду інструментів до часового проміжку певного етапу. Описано набір інструментів і методів програмної інженерії для проектування програмного забезпечення, що допомагає забезпечити високу якість програм, відсутність помилок і простоту в обслуговуванні програмних продуктів та зазначається, що окреслена низка інструментів застосовується до аналізу, проектування та інженерних інструментів, але іноді використовується для позначення всіх інтегрованих програмних засобів, розгорнутих у проекті. Наголошено, що незважаючи на інтегральність, структурованість та універсальність багатьох інструментів програмної інженерії та масштабність послуг, які надаються ними, не завжди вони однаково застосовуються продавцями та їх дослідниками, за рахунок наявності специфічних приналежностей.
10
Sereda, Khrystyna V. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК". Information Technologies and Learning Tools 42, № 4 (25 вересня 2014): 181–99. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v42i4.1051.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати аналізу теоретичних засад інформатизації менеджменту наукових досліджень у галузі педагогічних наук. Досліджено основні принципи державної і закордонної політики в галузі інформатизації. Визначено цілі і завдання інформатизації менеджменту наукових досліджень у галузі педагогічних наук у НАПН України. Представлено підхід до проведення інформатизації шляхом впровадження інформаційної системи менеджменту наукових досліджень (ІС «Наукові дослідження»). Проведено аналіз існуючих комплексів стандартів і вимог, які регламентують процеси проектування розробки інформаційних систем. Окреслено основні принципи проектування, описано структуру і склад програмних засобів ІС «Наукові дослідження».
Дисертації з теми "Проектування програмних засобів"
1
Халіфе, Кассем. "Проектування програмних засобів комп'ютерних систем критичного застосування для забезпечення інформаційної безпеки". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36543.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.05 – комп'ютерні системи та компоненти. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018 р.
В дисертації вирішено завдання забезпечення необхідного рівня безпеки системних програмних засобів на основі синтезу методу проектування ПЗ КСКЗ. На підставі вивчення сучасних методологій проектування ПЗ встановлено, що існує протиріччя між збільшенням ступеня використання системних програмних засобів в комп'ютерних системах критичного застосування, підвищенням вимог до його безпеки та існуючим станом методів ПЗ КСКЗ. Обґрунтовано вибір технології математичної формалізації на основі GERT-мережі. Розроблено комплекс математичних моделей технології управління та тестування програмних засобів, що складається з GERT-моделі тестування програмних засобів та GERT-моделі системи управління тест-кейсами. Це дозволило підвищити точність результатів математичного моделювання в умовах тестування на уразливості до різного роду загроз зловмисних хакерських вторгнень та проводити попередню оцінку часових витрат етапу розробки технічної документації проекту. Розроблено метод масштабування методології проектування програмних засобів з урахуванням вимог безпеки, що відрізняється від відомих можливістю управління існуючими в організації силами як в складі команди, так і в площині фахівців суміжного напряму. Розроблено математичні моделі етапу ініціалізації та реалізації функціоналу програмних засобів. Це дозволило виділити ряд найбільш важливих параметрів оцінки часових витрат ініціалізації, визначити їх залежності від якісних характеристик учасників проекту, та підвищити точність результатів моделювання на 3%. Синтезовано спосіб масштабування існуючої методології проектування програмних засобів комп'ютерних систем критичного застосування з урахуванням вимог безпеки. Обґрунтовано практичні рекомендації щодо застосування розроблених методів.The dissertation on competition of a scientific degree of candidate of technical Sciences in specialty 05.13.05 – computer systems and components. – National technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2018. The dissertation solves the problem of providing the necessary level of security of system software on the basis of synthesis of the design method of software. Based on the study of modern software design methodologies, it has been established that there is a contradiction between the increase in the degree of use of system software in critical computer systems, increased requirements for its security, and the existing state of software methods. The choice of technology of mathematical formalization on the basis of GERTnetwork is substantiated. A complex of mathematical models of control technology and software testing software, consisting of GERT-model testing software and GERT-model of test-case management system, was developed. This allowed to improve the accuracy of the results of mathematical modeling in terms of testing vulnerability to various types of threats of malicious hacker intruders and to conduct a preliminary assessment of the time costs of the stage of development of technical documentation of the project. The method of scaling the software design methodology with the requirements of security is developed, which differs from the known ability to manage the existing forces in the organization both in the team and in the field of specialists of the adjacent direction. The mathematical models of the stage of initialization and implementation of the software functionality are developed. This allowed to highlight a number of the most important parameters for evaluating the initialization costs, determine their dependence on the qualitative characteristics of project participants, and increase the accuracy of simulation results by 3%. The method of scaling the existing methodology of designing software tools of computer systems of critical application with the requirements of safety is synthesized. Practical recommendations on application of the developed methods are substantiated.
2
Халіфе, Кассем. "Проектування програмних засобів комп'ютерних систем критичного застосування для забезпечення інформаційної безпеки". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36539.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.05 – комп'ютерні системи та компоненти. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018 р.
В дисертації вирішено завдання забезпечення необхідного рівня безпеки системних програмних засобів на основі синтезу методу проектування ПЗ КСКЗ. На підставі вивчення сучасних методологій проектування ПЗ встановлено, що існує протиріччя між збільшенням ступеня використання системних програмних засобів в комп'ютерних системах критичного застосування, підвищенням вимог до його безпеки та існуючим станом методів ПЗ КСКЗ. Обґрунтовано вибір технології математичної формалізації на основі GERT-мережі. Розроблено комплекс математичних моделей технології управління та тестування програмних засобів, що складається з GERT-моделі тестування програмних засобів та GERT-моделі системи управління тест-кейсами. Це дозволило підвищити точність результатів математичного моделювання в умовах тестування на уразливості до різного роду загроз зловмисних хакерських вторгнень та проводити попередню оцінку часових витрат етапу розробки технічної документації проекту. Розроблено метод масштабування методології проектування програмних засобів з урахуванням вимог безпеки, що відрізняється від відомих можливістю управління існуючими в організації силами як в складі команди, так і в площині фахівців суміжного напряму. Розроблено математичні моделі етапу ініціалізації та реалізації функціоналу програмних засобів. Це дозволило виділити ряд найбільш важливих параметрів оцінки часових витрат ініціалізації, визначити їх залежності від якісних характеристик учасників проекту, та підвищити точність результатів моделювання на 3%. Синтезовано спосіб масштабування існуючої методології проектування програмних засобів комп'ютерних систем критичного застосування з урахуванням вимог безпеки. Обґрунтовано практичні рекомендації щодо застосування розроблених методів.The dissertation on competition of a scientific degree of candidate of technical Sciences in specialty 05.13.05 – computer systems and components. – National technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2018. The dissertation solves the problem of providing the necessary level of security of system software on the basis of synthesis of the design method of software. Based on the study of modern software design methodologies, it has been established that there is a contradiction between the increase in the degree of use of system software in critical computer systems, increased requirements for its security, and the existing state of software methods. The choice of technology of mathematical formalization on the basis of GERTnetwork is substantiated. A complex of mathematical models of control technology and software testing software, consisting of GERT-model testing software and GERT-model of test-case management system, was developed. This allowed to improve the accuracy of the results of mathematical modeling in terms of testing vulnerability to various types of threats of malicious hacker intruders and to conduct a preliminary assessment of the time costs of the stage of development of technical documentation of the project. The method of scaling the software design methodology with the requirements of security is developed, which differs from the known ability to manage the existing forces in the organization both in the team and in the field of specialists of the adjacent direction. The mathematical models of the stage of initialization and implementation of the software functionality are developed. This allowed to highlight a number of the most important parameters for evaluating the initialization costs, determine their dependence on the qualitative characteristics of project participants, and increase the accuracy of simulation results by 3%. The method of scaling the existing methodology of designing software tools of computer systems of critical application with the requirements of safety is synthesized. Practical recommendations on application of the developed methods are substantiated.
3
Шрамченко, Б. Л., та А. А. Невмержицький. "Програмні засоби проектування корсетних виробів". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/19342.
Повний текст джерела
4
Пономаренко, Олена Ігорівна, Елена Игоревна Пономаренко, Olena Ihorivna Ponomarenko, Світлана Михайлівна Ващенко, Светлана Михайловна Ващенко та Svitlana Mykhailivna Vashchenko. "Система проектування відцентрового компресора на основі характеристик моделей". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28765.
Повний текст джерелаАнотація:
Compressor designing is the object of the study. The result is creation of the Information system for automated designing to be used in educational process. This system changes algorithms for designing depending on the input data, helps to do mathematical counting faster and automatically forms the report with the results of designing.
When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28765
5
Горалечко, Михайло Володимирвич. "Засоби авоматизованого порівняння архітектур програмного забезпечення під час проектування комп’ютерних систем". Master's thesis, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/29819.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуті питання проектування програмних систем, коли широко застосовується компонентна технологія, яка базується на вживанні компонентів повторного використання , які взяті з раніше виконуваних проектів. Архітектура в цій технології проектується вибором, на основі вимог до ПС, каркасу і заповненням його необхідними компонентами, взятими з репозиторію, або інтернету.
Каркас являє собою високорівневу абстракцію проекту ПС, і поєднує множину взаємодіючих між собою об'єктів у деяке інтегроване середовище. Розширенням поняття компонента є шаблон (паттерн) – абстракція, що містить у собі опис взаємодії сукупності об'єктів узагальній кооперативній діяльності, для якої визначені ролі учасників і їхня відповідальність.
Оскільки в репозиторії патернів, як правило, є декілька компонентів, які реалізують одну і туж функцію, то отримаємо певну множину альтернативних архітектур ПС. Для вибору найбільш прийнятного варіанта архітектури необхідно знайти оцінки альтернатив відносно критеріїв якості, при заданих обмеженнях.
На практиці використовується декілька методів оцінювання програмної архітектури. Найбільш відомими з них є методи, які базуються на розробці сценаріїв використання та перевірки, чи задовольняє даний варіант архітектури вимозі по певному критерію якості.
6
Костик, Павло Васильович. "Методи і засоби проектування програмних інтерфейсів комп’ютерних систем". Master's thesis, 2018. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/26468.
Повний текст джерелаАнотація:
У дипломній роботі магістра проведено аналіз наукових публікацій і практик проектування програмних інтерфейсів, у результаті якого виявлено переваги і недоліки існуючих підходів та обґрунтовано актуальність дослідження методів і засобів проектування програмних інтерфейсів з використанням cloud-сервісів. Досліджено архітектурні рішення щодо побудови програмних інтерфейсів, визначено особливості функціонування та побудови сервіс орієнтованої архітектури програмних систем, що дало змогу виявити проблеми проектування програмних інтерфейсів і запропонувати шляхи їх мінімізації на основі формалізованого процесу проектування інтерфейсів.
Розроблено метод проектування програмних інтерфейсів, що базується на компонентному підході і враховує особливості сервісної архітектури програмних систем, що дало змогу узагальнити та уніфікувати структуру програмних інтерфейсів. На основі теоретико-множинних нотацій формалізовано структуру компоненту і понять об’єктно-орієнтованого підходу до розробки програмних систем та формалізовано процес проектування програмних інтерфейсів, що дало змогу чітко визначити і побудувати оптимальні шляхи їх реалізації з використанням cloud-сервісів.
Засобами платформи Onlizer спроектовано програмний інтерфейс, який дає змогу проводити парсинг товарів з електронних магазинів при цьому забезпечено низький поріг входу розробника без глибоких знань технологічних особливостей платформи.
Книги з теми "Проектування програмних засобів"
1
Моісеєнко, Михайло Вікторович. Комп’ютерне моделювання молекулярних систем в підготовці вчителів хімії та інформатики. Черкаси : Брама, видавець Вовчок О.Ю., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/0564/1542.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є проектування та реалізація комп’ютерно-орієнтованого навчання майбутніх учителів хімії та інформатики моделювання об’єктів (процесів, явищ та систем) квантової механіки на магістерському рівні вищої освіти. Задачами дослідження є обґрунтування необхідності навчання магістрів хімії – майбутніх учителів хімії та інформатики – комп’ютерного моделювання об’єктів квантової механіки за підтримки спеціалізованого програмного засобу «Активний конструктор ієрархічних систем», визначення змісту лабораторного практикуму з дисципліни (факультативного курсу) «Новітні інформаційні технології в наукових дослідженнях та освіті» та особливостей методики його навчання. Об’єктом дослідження є процес навчання бакалаврів та магістрів хімії – майбутніх учителів хімії та інформатики. Предметом дослідження є зміст та програмні засоби навчання комп’ютерного моделювання об’єктів квантової механіки. В роботі засвідчено необхідність ґрунтовного навчання майбутніх учителів хімії та інформатики теорії та практики комп’ютерного моделювання об’єктів квантової механіки, подано розгорнутий зміст комп’ютерно-орієнтованого лабораторного практикуму вибіркової дисципліни (факультативного курсу) «Новітні інформаційні технології в наукових дослідженнях та освіті» для магістрів спеціальності 014 Середня освіта (Хімія), зазначено особливості методики його упровадження. Результати дослідження планується узагальнити для формулювання рекомендацій щодо проектування освітніх стандартів та навчальних планів підготовки магістрів за спеціальністю 014 Середня освіта (Хімія) та спеціалізацією 014 Середня освіта (Інформатика).
Звіти організацій з теми "Проектування програмних засобів"
1
Семеріков, С. О., С. Г. Литвинова та М. М. Мінтій. Впровадження курсу з розробки програмних засобів віртуальної та доповненої реальності для майбутніх викладачів STEM-дисциплін. [б. в.], 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4141.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано вітчизняний досвід використання технології доповненої реальності в освітньому просторі. Проведено огляд засобів віртуальної і доповненої реальності з метою вибору найбільш придатних для розробки курсу та прийнято рішення про доцільність спільного використання середовища Unity для візуального проектування, середовища програмування Visual Studio (чи подібного) та платформ віртуальної (Google VR чи подібного) та доповненої (Vuforia чи подібного) реальності. Розроблено факультатив «Розробка програмних засобів віртуальної та доповненої реальності», що складається з таких модулів: 1. Розробка засобів віртуальної реальності: віртуальна реальність та ігрові рушії; фізичні взаємодії та камера; 3D-інтерфейс користувача та позиціонування; 3D-взаємодія з користувачем; навігація та введення у віртуальній реальності. 2. Розробка засобів доповненої реальності: налаштування засобів доповненої реальності в Unity 3D; розробка проєкту з геопозиціонуванням; розробка навчальних матеріалів за допомогою Vuforia; розробка для перспективних пристроїв. Наведено завдання (за тижнями навчання) та зразки їх виконання. Визначено, що вивчення курсу сприяє розвитку компетентностей у проектуванні і використанні інноваційних засобів навчання. Наведено результати опитування учасників курсу для отримання зворотнього зв’язку про враження від навчання за курсом. З’ясовано, що найцікавішим респонденти вважають або процес розробки, або результат розробки, або практичне застосування додатків. 65 % визначили, що хотіли б і далі продовжувати поліпшувати свої знання про AR. Тільки 9 % опитаних не будуть використовувати отримані знання у професійній діяльності, 52 % думають, що будуть, 17 % планують, і 22 % вже використовують. Респонденти визначили напрямки вдосконалення курсу: зменшення самостійної роботи, збільшення аудиторних занять, деталізація методичних рекомендації та збільшення кількості практичних завдань, пов’язаних зі STEM-дисциплінами. Дослідження триває, продовжується впровадження розробленого курсу та експериментальна перевірка його ефективності.
2
Syrovatskyi, Oleksandr V., Serhiy O. Semerikov, Yevhenii O. Modlo, Yuliia V. Yechkalo, and Snizhana O. Zelinska. Augmented reality software design for educational purposes. [б. в.], December 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2895.
Повний текст джерелаАнотація:
In the process of researching the problem of training future informatics teachers to use augmented reality technologies in education, the tasks were solved: 1) a historical and technological analysis of the experience of using augmented reality tools for developing interactive teaching materials was performed; 2) the software for the design of augmented reality tools for educational purposes is characterized and the technological requirements for the optional course “Development of virtual and augmented reality software” are defined; 3) separate components of an educational and methodical complex for designing virtual and augmented reality systems for future informatics teachers have been developed. У процесі дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх учителів інформатики до використання технологій доповненої реальності в освіті розв’язані завдання: 1) виконано історико-технологічний аналіз досвіду застосування засобів доповненої реальності для розробки інтерактивних навчальних матеріалів; 2) схарактеризовано програмне забезпечення для проектування засобів доповненої реальності навчального призначення та визначено технологічні вимоги для факультативу «Розробка програмних засобів віртуальної та доповненої реальності»; 3) розроблено окремі складові навчально-методичного комплексу із проектування систем віртуальної та доповненої реальності для майбутніх учителів інформатики.
3
Корольський, Володимир Вікторович, та Світлана Вікторівна Шокалюк. Математичне моделювання системи багатоваріантних завдань з теми «Інтегрування раціональних функцій». РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1060.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті порушено проблему проектування та використання системи багатоваріантних задач з математики як засобу розвитку математичної компетенції учнів (абітурієнтів) та студентів. Запропоновано, на прикладі задач з теми «Інтегрування раціональних функцій», в основу проектування системи багатоваріантних задач покласти математичні моделі розв’язків задачі. Наведено всі етапи побудови моделей та перевірено результати аналітичного моделювання шляхом здійснення символьних розрахунків у середовищі системи комп’ютерної математики SageMathCloud. Результати моделювання подано у вигляді таблиці. Дані складеної таблиці стануть у нагоді викладачу математики при «ручному» генеруванні системи багатоваріантних задач на обчислення невизначених інтегралів від раціональної функції та полегшать процес побудови та програмної реалізації їх автоматизованого генератора, надаючи параметрам моделей розв’язків різних значень. Цілком очевидно, що моделювання системи багатоваріантних задач з курсів шкільної та вищої математики із подальшою програмною реалізацією їх генератора надасть можливість скоротити час викладача на підготовку та перевірку самостійних (контрольних) робіт для здійснення систематичного моніторингу успішності.