Добірка наукової літератури з теми "Продукція наукомістка"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Продукція наукомістка".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Продукція наукомістка"
1
Бабміндра, Д. І., І. М. Слободяник, Д. А. Ільченко та Н. І. Гриневич. "ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ЯК СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ БЮДЖЕТОУТВОРЮЮЧИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню основних бюджетоутворюючих галузей економіки України та їх структури експорту. У статті розкрито сутність поняття галузі. Визначено, що найбільшу питому вагу у експорті України займають продукція агропромислового комплексу та продуктів харчування, продукція металургійного комплексу, продукція машинобудування і мінерально-сировинна продукція. Проаналізовано структуру експорту агропромислового, металургійного, машинобудівного та мінерально- сировинного комплексу. Досліджено, що у структурі експорту агропромислового комплексу найбільшу частку становить продаж продуктів рослинного походження, у структурі металургійного комплексу – чорні метали, у структурі машинобудівного комплексу – машини, механізми, устаткування та електротехнічне обладнання, у структурі мінерально- сировинного комплексу – руда, шлак і зола. Встановлено, що у структурі експорту національної економіки переважає сировинна продукція з низьким ступенем обробки. Виявлено проблеми конкурентоспроможності українських підприємств. Визначено, що в цілому для галузей економіки України є характерною висока енергоємність виробництва, брак інвестицій та власних фінансових ресурсів для забезпечення ефективного розвитку виробництва. Запропоновано напрямки трансформації структури експорту по кожній з галузей. Доведено, що напрямками трансформації структури експорту має стати скорочення частки експорту сировини і виготовлення наукомістких товарів, а також нарощення темпів обсягу товарів із високою доданою вартістю.
2
Кордонець, Г. В. "Стимулювання випуску наукомісткої продукції в Україні". Формування ринкових відносин в Україні, № 3 (58) (2006): 36–39.
Знайти повний текст джерела
3
Стенін, Олександр Африканович. "Використання CALS-технологій в сучасній промисловості". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 18 (11 грудня 2011): 114–23. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.18.2011.33513.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних економічних умовах ключовим фактором виживання машинобудівних підприємств є максимально можливе скорочення термінів проектування та освоєння нової продукції. Один з найбільш вірогідних шляхів вирішення цієї проблеми ¾ це використання інформаційних технологій підтримки життєвого циклу продукції, що випускається (CALS-або PLM-технологій). Для підприємств, що виконують великомасштабні і наукомісткі проекти, які характеризуються багатономенклатурністю виробів і тривалим циклом розробки, виробництва і експлуатації, найбільш актуальною є проблема організації спільної роботи множини географічно віддалених бізнес-партнерів, що беруть участь в проекті по створенню виробу. При цьому необхідно забезпечити інтеграцію і сумісне використання інформації, яка породжується на всіх етапах життєвого циклу виробу, в рамках єдиного інформаційного простору. Для вирішення цієї задачі і призначені CALS-технології. Застосування CALS-технологій є стратегічним напрямом, слідуючи якому можна забезпечити зростання ефективності виробництва і конкурентоспроможності продукції, що випускається. У статті розглядається питання використання CALS-технологій в сучасній промисловості.
4
Shestakovska, T. L. "Механізм управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (25 квітня 2019): 190–99. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.02.20.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження науково-прикладних засад формування механізму управління комерціалізацією інновацій аграрного сектору в Україні як напрямку підтримки його лідерських позицій на світовому ринку агропромислової продукції.
Наукова новизна. Запропоновано концептуальну модель механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі. Визначено складові організаційного забезпечення механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі та етапи його реалізації.
Висновки. Як свідчить практика, лише невелика частина інновацій трансформується в інноваційну продукцію та успішно комерціалізується шляхом її просування до зацікавлених груп споживачів. За результатами дослідження ідентифіковано проблеми комерціалізації інновацій в аграрному секторі та розроблено концептуальну схему механізму управління процесом комерціалізації.
Запропоновано концептуальну структуру механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі. Перспективною моделлю реалізації механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі є «Quаdruplе Hеlіx» (вища освіта – бізнес – держава – інститути громадянського суспільства), яка орієнтована на комплексне управління інноваційною діяльністю, зокрема процесом формування, передачі та реалізації наукових розробок, створенням на їх основі наукомістких технологій. Тобто, реалізація зазначеної моделі може стати ефективним методом і механізмом втілення в життя пріоритетів науки і технологій. Для успішної реалізації механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі слід вирішити ряд комплексних проблем: інституційного характеру (вирішити питання нормативно-правового забезпечення щодо захисту прав інтелектуальної власності та комерціалізації інновацій); кадрового характеру (дефіцит або відсутність підготовлених кваліфікованих фахівців); фінансового характеру (нестача фінансування для проведення науково-дослідних робіт, придбання нового обладнання, недостатня кількість оборотних коштів тощо).
Визначено ключові етапи реалізації механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі: 1) визначення перспективних напрямів інноваційної, науково-технічної діяльності; 2) планування науково-дослідної діяльності; створення комерційно привабливої, конкурентної на ринку інноваційної, науково-технічної продукції; 3) управління в аграрному секторі з акцентом на реалізацію та комерціалізацію результатів досліджень; 4) захист прав інтелектуальної власності на результати досліджень, зареєстрованих у патентних відомствах; 5) отримання економічних та соціальних ефектів від комерціалізації інноваційних технологій в аграрному секторі.
5
Ощипок, І. М., та Р. О. Бліщ. "ПЕРЕДУМОВИ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 41–47. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання формулювання чинників ефективного розвитку харчової промисловості України. Обґрунтовано теоретичні і прикладні засади визначення факторів ефективної виробничої діяльності підприємств харчової промисловості у напрямі підвищення рівня їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках. Розглянуто роль інноваційних центрів із реалізації результатів наукових досліджень або наукової діяльності, в яких наукові знання перетворюються на справжній прибуток і які супроводжуються незмінними маркетинговими дослідженнями, організацією каналів збуту і комерційних угод. Розглянуто розроблення наукомісткої продукції для харчової промисловості на основі результатів інноваційного процесу як паралельно-послідовного здійснення науково-дослідницької, науково-технічної, виробничої, маркетингової діяльності підприємства. Описано структуру інноваційного процесу високотехнологічних підприємств (плантаріїв) харчової галузі промисловості на основі чотирьох основних етапів: фундаментальних, прикладних досліджень, дослідних і технологічних робіт, виробництва нової продукції та її комерціалізації. Показано, що всі етапи взаємопов’язані і взаємозалежні та узгоджуються з метою систематизації механізмів управління. Установлено найважливішу потреба сучасних харчових виробництв і підприємств – можливість зміни їхньої структури з метою перепрофілювання на випуск нової продукції, затребуваної ринком або державою. Показано, що харчова індустрія володіє специфічним життєвим циклом, до якого входять продукти, виробничо-територіальні локалізації і самі підприємства, що формуються з окремих рубежів. Сформульовані основні напрями формування та використання конкурентних переваг харчових підприємств. Зазначено, що вільна підприємницька діяльність дає можливість підприємствам харчової промисловості не лише залучати та використовувати доступні чинники виробництва відповідно до своїх потреб, а й здійснювати роботу з формування нових конкурентних переваг у тих сферах, які є більш привабливими та необхідними.
6
Ларіонова, К., О. Синюк, Т. Донченко та Г. Капінос. "УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ОЦІНКИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ". Science and Innovation 18, № 2 (30 квітня 2022): 30–43. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.02.030.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Реалізація інноваційної реструктуризації підприємств дозволить досягти позитивних результатів у фінансово-економічному становищі, зростанні питомої ваги наукомісткої конкурентоспроможної інноваційної продукції та інтелектуальних послуг промисловості, що має посилити конкурентоспроможність продукції. Розробка нових механізмів інноваційної реструктуризації підприємств набуває особливої актуальності.Проблематика. Практично не дослідженими залишаються питання визначення та встановлення ролі, складу та основних критеріїв об’єктивної комплексної оцінки реструктуризаційного потенціалу для обґрунтування доцільності проведення інноваційної реструктуризації на підприємстві.Мета. Розробити методичний підхід до оцінки реструктуризаційного потенціалу підприємства, використання якого дозволить комплексно узагальнити отримані результати та прийняти оптимальні управлінські рішення.Матеріали й методи. Застосовано методичний підхід для розрахунку інтегрального показника за допомогою індексного та експертного методів оцінки та інтерпретації його величини лінгвістичними характеристиками шкали рівнів реструктуризаційного потенціалу.Результати. Удосконалено науково-методичний інструментарій оцінки реструктуризаційного потенціалу промислового підприємства, який ґрунтується на обчисленні системи локальних показників, сформованої з урахуванням функціональних складових реструктуризаційного потенціалу. Впровадження системи спостереження за локальними, комплексними показниками і загальним рівнем реструктуризаційного потенціалу дозволило розробити єдинийдля кожної групи підприємств алгоритм вибору відповідного виду реструктуризації та обрати відповідну стратегію розвитку.Висновки. Сформовано систему індикаторів і здійснено моделювання розроблених інтегральних показників реструктуризаційного потенціалу підприємства. Запропоновано методичний підхід щодо вибору стратегії розвитку підприємства для впровадження інноваційної реструктуризації залежно від рівня реструктуризаційного потенціалу.
7
Chaikovs’kyi, B. P., A. B. Shalko, I. G. Yaroshovych, V. I. Kyryliv, O. V. Maksymiv та I. M. Kurnat. "Перспективність використання нанотехнологій для підвищення працездатності сільськогосподарської техніки". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2 березня 2018): 134–40. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8525.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано визначальне значення наноідустрії в соціально-економічних пріоритетах індустріальних держав на сучасному етапі економічного розвитку для переважаючого випуску наукомісної високотехнологічної продукції. В рамках сучасних уявлень – це інтегрований комплекс, який включає обладнання, матеріали, програмні засоби, систему знань, а також технологічну, метрологічну, інформаційну, організаційно-економічну культуру і кваліфікований кадровий потенціал, який забезпечує виробництво наукомісткої продукції , яка базується на використанні нових, особливих властивостей матеріалів і систем у нанометровому діапазоні. Інтелектуальна база наносистем – це, безумовно, система знань і умінь, носієм якої є кваліфікований персонал. Основною формою інвестицій в кваліфікований персонал є якісна та сучасна освіта. Поряд з постановкою чисто економічної задачі – підвищення ефективності виробництва на основі випереджуючого розвитку високотехнологічних галузей, необхідно вирішувати і ще одну соціальну задачу – забезпечення необхідного інтелектуального рівня персоналу через розвиток наукових досліджень і надання освітніх послуг. Підкреслено важливу роль агропромислового комплексу в формуванні бюджету та економічної стабільності України. Гранична ступінь зношування вузлів технологічного обладнання (основних фондів) обумовлює додаткові витрати на ремонт обладнання та втрати сільськогосподарської продукції. Вказано на важливість поряд з агротехнічними заходами підвищення надійності технологічного обладнання. Виділено особливу роль зносотривкості основних деталей та вузлів. Обґрунтовано та показано доцільність підвищення надійності та довговічності технологічного обладнання та його окремих важко навантажених деталей та вузлів використанням зміцнюючих технологій, зокрема таких, які формують на поверхнях деталей машин і механізмів нанокристалічні структури. Проведено лабораторні дослідження зносотривкості зразків із сталі 65Г з поверхневою наноструктурою в умовах сухого тертя на машині тертя МІ-1М за схемою кільце-вкладка стосовно експлуатаційних умов роботи дисків сошників сівалок. Показано доцільність використання поверхневого наноструктурного зміцнення шляхом використання технології механоімпульсної обробки для підвищення зносотривкості. На прикладі дисків сошників сівалок показано ефективність використання поверхневого зміцнення шляхом формування нанокристалічної структури для підвищення їх працездатності. Вказану технологію можна використовувати для зміцнення інших деталей сільськогосподарських машин, харчової, переробної промисловості та в інших галузях промисловості.
8
Гбур, Зоряна, та Ірина Крилова. "ВПЛИВ РОЗВИТКУ ВОДОПОСТАЧАННЯ НА ЯКІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Public management 19, № 4 (29 травня 2019): 57–79. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-4(19)-57-79.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто вплив стану розвитку сфери водопостачання на рівень економічної безпеки України. Окреслено ряд проблем, які носять системний характер для сфери водопостачання та водовідведення, серед яких: високий рівень зносу комунальної інфраструктури, об’єктів водопо- стачання та водовідведення від 50 до 90 %; соціальна значущість сфери, об- меження зростання розміру тарифів; значні витрати на модернізацію, низька очікувана прибутковість проектів, низька інвестиційна привабливість для бізнесу; збільшення тарифу на електроенергію; тарифи, які затверджуються для підприємства, “упираються” в граничний індекс, що спричинює плано- во-збиткову діяльність на майбутній період; підвищена потужність вико- ристовуваного обладнання; значне зношення споруд та трубопровідної сис- теми; на розвиток галузі значно впливає заборгованість населення та бізнесу за житлово-комунальні послуги. Схарактеризовано внутрішні та зовнішні чинники, що впливають безпосередньо на економічну безпеку України з по- зицій стану розвитку сфери водопостачання.
Спираючись на власні ресурси та сили, на ефект об’єднаної праці народу, Україна має реалізувати свій шанс стати великою конкурентоспроможною політичною нацією з європейським рівнем економіки і безпеки загалом. Згруповано найважливіші національні економічні інтереси (які виокрем- люють дослідники сьогодення), від реалізації яких залежить майбутнє України, добробут і процвітання нації, зокрема: створення самодостатньої, конкурентоспроможної, соціально спрямованої, потужної національної економіки; створення надійної системи економічної безпеки України, за- безпечення можливості самостійного, прогресивного національно-еконо- мічного розвитку; здійснення структурної перебудови економіки; забез- печення ефективного розвитку національної промисловості; здійснення державою протекціоністських заходів, спрямованих на підтримку національного товаровиробника; істотне зменшення енергомісткості і матері- аломісткості ВВП; здійснення кардинальної модернізації виробництва та розвиток його наукомістких галузей; створення замкнутих циклів ви- робництва стратегічно важливої продукції, зокрема військової техніки та озброєння; створення рівних соціальних та економічних можливостей для всіх громадян України; здобуття Україною належного місця у світовому поділі праці та міжнародній торгівлі, інтеграція у світове господарство; побудова економічних відносин з іншими країнами на засадах рівноправ- ності та взаємовигідності; забезпечення конкурентоспроможності вітчиз- няної продукції; удосконалення товарної структури експорту й імпорту; забезпечення географічної збалансованості експорту й імпорту; нарощу- вання експортного потенціалу, забезпечення позитивного сальдо зовніш- ньо торговельної діяльності; підтримка вітчизняних експортерів, сприяння виробникам імпорто-замінної продукції, особливо критичного імпорту; захист національного ринку від несприятливої дії світової кон’юнктури та іноземної конкуренції; ефективне використання Україною свого вигідного географічного положення для здійснення міжнародного транзиту.
Визначено, що державні структури в Україні не досягли економічної рівноваги. Так, зокрема, постійно підтримуються на державному рівні по- ставки газу, замість того, щоб замінити його використанням електроенергії та іншими видами енергоносіїв. Це — принциповий структурний момент рівноваги, яку Україна прагне досягти.
9
Kaziuka, N. P. "ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ". Actual problems of regional economy development 2, № 15 (4 листопада 2019): 87–94. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.87-94.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню зарубіжного досвіду регулювання зайнятості населення, підготовки та перепідготовки робочої сили у провідних країнах світу, забезпеченості працевлаштування трудових ресурсів. Виокремлено базові сценарії, моделі, методи подолання безробіття та бідності, ефективні способи зростання зайнятості для розгляду та вивчення можливостей реалізації в сучасних умовах функціонування вітчизняної економіки. Визначено фактори сприяння детінізації економіки та оптимальні шляхи реформування економіки для досягнень максимальних економічних показників.В статті виокремлено основні підходи до регулювання ринку праці, елементи розробки ефективної політики зайнятості США, Великобританії, Франції, Німеччини, Польщі, Японії та Китаю. На конкретних прикладах розглянуто досвід провідних країн світу в проведенні економічних реформ, розглянуто динаміку основних тенденції змін зайнятості населення.Розглянуто специфічні методи, програми та засоби боротьби з безробіттям, подолання кризи та бідності, підвищення рівня зайнятих, що успішно використовувались різними країнами на певному етапі розвитку. Визначено, що країни, які розвиваються характеризуються високим рівнем зайнятості в сільському господарстві, сфері послуг та низьким – в галузях матеріального виробництва. Вивчено обсяги зайнятості в тіньовій економіці провідних країн світу, роль державних органів у врегулюванні процесів, що відбуваються на ринку праці.В результаті вивчення світового досвіду формування ефективної системи зайнятості виокремлено наступні напрями формування продуктивної економіки регіону: зростання податкових відрахування до бюджетів різних рівнів завдяки підвищенню доходів населення та зростання обсягу виробництва наукомісткої продукції; створення додаткових робочих місць в усіх галузях економічної діяльності; скорочення чисельності екологічно шкідливих підприємств; вирішення існуючої екологічної проблеми на основі розробки та використання новітніх “зелених” технологій.
10
Зрибнєва, Ірина. "СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ В УПРАВЛІННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА". Економіка та суспільство, № 26 (27 квітня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-86.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення конкурентоспроможного розвитку інноваційного сегменту економіки є одним з найважливіших завдань в аспекті трансформації траєкторії розвитку національної соціальної та економічної системи. Наявність конкурентоспроможного інноваційного сегмента не тільки забезпечує сталий розвиток національної економіки, а й також підвищує рівень її інвестиційної привабливості. У свою чергу, рішення задач трансформації траєкторії розвитку національної економіки з традиційної в інноваційну, а також її модернізації неможливе без достатнього фінансування, тобто без інвестицій у наукомісткі рішення, що втілюються в подальшому в продукції, економіко-соціальних процесах. Інвестиції, у тому числі, що здійснюються в високотехнологічні галузі і сегменти національної економіки, повинні нести інвестору бажаний рівень віддачі при прийнятному для останнього рівні ризику. Отже, вкладення інвестиційних ресурсів має характеризуватися економічною доцільністю і результативністю. Але, як правило, в високотехнологічній сфері можливі унікальні рішення досить довгий час залишаються латентними, і це є однією з причин того, що реальні обсяги інвестицій в інновації нижче очікуваних, це також є однією з причин відставання темпів розвитку інноваційного сегмента реального сектора національної економіки від світових темпів високотехнологічного зростання і розвитку. Друга з можливих причин недостатньої ще ділової активності в наукомістких високотехнологічних галузях полягає в територіальній розподіленості інвесторів і новаторів. Складається ситуація, при якій інновації переважно продукуються в центральних регіонах, але реальні інвестиції розосереджені по регіонах, віддалених від центру. В результаті інноваційний та інвестиційний потоки мають різну частотність, характеризуються дискретністю. Приведення їх у скоординований вид представляє собою нетривіальну задачу. Вирішення цього завдання полягає в тому, щоб створити стимули до інвестування в майбутнє.
Дисертації з теми "Продукція наукомістка"
1
Зенкін, А. С., та В. В. Крезуб. "Оцінка якості проектів при створенні наукомісткої продукції". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14639.
Повний текст джерела
2
Рета, Марина Володимирівна. "Проблеми інноваційного розвитку України та шляхи їх вирішення". Thesis, Економічна думка, 2008. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23879.
Повний текст джерела
3
Тверська, Яна Миколаївна. "Мультидисциплінарні групи в логістичній підтримці життєвого циклу наукомісткої продукції". Thesis, Національної академії Національної гвардії України, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35100.
Повний текст джерела
4
Ганущак-Єфіменко, Л. М., та Т. І. Міхєєва. "Розробка інноваційної наукомісткої продукції і асортиментна політика підприємств легкої промисловості". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9546.
Повний текст джерелаАнотація:
Конкуренція змушує приватні підприємства бути зацікавленими в оновленні продукції. Це зумовлює необхідність конкурентоспроможних нововведень для успіху на ринку. У статті досліджено важливість застосування стратегії розвитку товару для розвитку підприємства і підвищення обсягів продажів. Ця стратегія передбачає введення у виробництво нового асортименту товарів при одночасному удосконаленні існуючого на сучасному ринку. Розглянуто також інноваційний процес як «воронку ідей і проектів» та шляхи вдосконалення товарного асортименту. Проаналізовано етапи розробки перспективних товарів. Як один із способів підвищення ефективності і конкурентоспроможності науково-виробничих підприємств пропонується використання принципів кооперації.Конкуренция заставляет частные предприятия быть заинтересованными в обновлении продукции. Это предопределяет необходимость конкурентоспособных нововведений для успеха на рынке. В статье исследована важность применение стратегии развития товара для развития предприятия и повышения объемов продаж. Эта стратегия предусматривает введение в производство нового ассортимента товаров при одновременном усовершенствовании существующих на современном рынке. Рассмотрены также инновационный процесс как «воронка идей и проектов» и пути совершенствования товарного ассортимента. Проанализированы этапы разработки перспективных товаров. Как один из способов повышения эффективности и конкурентоспособности научно-производственных предприятий предлагается использование принципов кооперации.
Competition compels private enterprises to be interested in updating their products. This predetermines the need for competitive innovations for market success. The article studies the importance of applying the product development strategy for enterprise development for increasing sales volumes. This strategy provides the introduction of a new range of goods into production, with simultaneous improving existing ones on the modern market. The innovation process is also considered as a "funnel of ideas and projects" and ways to improve the product range. The stages of development of promising products are analyzed. As one of the ways to increase the efficiency and competitiveness of scientific and industrial enterprises, the use of the principles of cooperation is being considered.
5
Скворчевський, Олександр Євгенович. "Загальне середовище даних (Shared Data Environment), як інтегруючий компонент елементів CALS-технологій". Thesis, Національної академії Національної гвардії України, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35021.
Повний текст джерелаЧастини книг з теми "Продукція наукомістка"
1
Шепель, Тетяна. "ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ НА СВІТОВОМУ РИНКУ". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-1.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто головні проблеми зовнішньоекономічної діяльності Херсонської області. Визначено експортний потенціал та проаналізовано динаміку зовнішньої торгівлі. Наведено основні переваги галузей народного господарства в експортно-імпортних відносинах регіону. Проаналізовано динаміку товарної та географічної структур експортного потенціалу Херсонщини. Обґрунтовано необхідність збільшення частки наукомісткої продукції у структурі експорту області. Визначено перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин Таврії із країнами світу, з урахуванням сучасних торговельно-економічних інтересів. Узагальнено головні, негативні чинники впливу на розвиток зовнішньоекономічної діяльності Херсонської області.
2
Шепель, Тетяна. "ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ НА СВІТОВОМУ РИНКУ". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (1st ed.), 98–110. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-1.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто головні проблеми зовнішньоекономічної діяльності Херсонської області. Визначено експортний потенціал та проаналізовано динаміку зовнішньої торгівлі. Наведено основні переваги галузей народного господарства в експортно-імпортних відносинах регіону. Проаналізовано динаміку товарної та географічної структур експортного потенціалу Херсонщини. Обґрунтовано необхідність збільшення частки наукомісткої продукції у структурі експорту області. Визначено перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин Таврії із країнами світу, з урахуванням сучасних торговельно-економічних інтересів. Узагальнено головні, негативні чинники впливу на розвиток зовнішньоекономічної діяльності Херсонської області.