Добірка наукової літератури з теми "Причини міграційних процесів"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Причини міграційних процесів".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Причини міграційних процесів"
1
Семенкова, М. А. "Міжнародні міграційні процеси як інструмент гібридного впливу: стан вивчення проблеми". Актуальні проблеми політики, № 65 (2 вересня 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.318.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз літератури з питань міграції в контексті проблеми її можливого використання як інструменту гібридного впливу. Здійснено класифікацію наукової літератури з теми, виділено шість основних груп наукових робіт, а саме: загальнотеоретичні дослідження міграції; роботи, у яких вивчаються причини, фактори й умови міграції; роботи, присвячені типології міграційних процесів; дослідження з питань міграційної політики; дослідження щодо наслідків міграції для країни походження і країни перебування; а також роботи, у яких досліджуються конкретні міграційні процеси. Окремі підгрупи літератури виділені серед праць, присвячених впливу міграції на різні аспекти життєдіяльності країн походження і країн спрямування мігрантів, що було пояснено як різноманітністю такого впливу, так і його неоднозначністю та дискусійним характером. Окрему увагу в рамках проблематики статті приділено роботам, автори яких вивчають питання зв'язку міграції і безпеки. Зазначено, що майже в усіх роботах міграція досліджується як стихійний процес, наведено лише окремі наукові роботи, де міграція постає як процес ініційований і керований зацікавленим суб'єктом зовнішньої політики, а також вказано на те, що питання керування міграційними процесами з метою досягнення суб'єктами зовнішньополітичних цілей поки залишається маловивченим. У зв'язку із важливістю врахування аспекту цілеспрямованого використання міграційних процесів під час розроблення і впровадженні політики у сфері безпеки обґрунтовано необхідність дослідження міграції з погляду цілеспрямованого і зазвичай прихованого впливу на неї з боку зацікавленого актора. У цьому контексті визначено напрями досліджень міграційних процесів, які натепер не привернули достатньої уваги з боку науковців, але набувають все більшої актуальності, зокрема: за яких умов вони можуть ставати об'єктом зовнішнього впливу; як саме може здійснюватись вплив на їхні особливості і перебіг; яким чином змінені внаслідок зовнішнього впливу міграційні процеси впливають на стан міжнародних відносин і міжнародну безпеку, яким чином такий вплив може бути виявлений.
2
Gots, Alina A. "Міжнародна трудова міграція українців в умовах воєнного конфлікту на сході країни". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 3 (19 квітня 2018): 6–11. http://dx.doi.org/10.15421/10.15421/171831.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз міграційних процесів в Україні, зокрема приділено увагу зовнішній трудовій міграції в умовах воєнного конфлікту на сході України. Встановлено, що міграція населення є так званим «лакмусовим папером», що відображає проблеми в країні, є своєрідною реакцією на зміни у політичній та соціально-економічній сферах суспільства. Найбільше піддаються міграційним переміщенням особи, що мешкають у прикордонних регіонах Західної та Східної України. Виявлено, що дещо змінилися причини переміщень, якщо в 90-і роки причиною було тотальне безробіття та занепад країни, то сьогодні мігрантів манить кращий добробут інших держав, більш високі зарплати у порівнянні з Україною. Питання міграції для України актуалізувалось в останні роки у зв’язку з воєнним конфліктом на Донбасі, тому причинами трудової міграції жителів сходу є, перш за все, втрата житла або збереження життя родини, а також заробіток через втрату місць роботи у зв’язку з воєнними діями. Загалом українці найбільш часто обирають для виїзду такі країни, як Росія, Польща, Італія, Чехія, Іспанія тощо. Як суспільне явище трудова міграція має позитивні і негативні сторони, а його масштаби зумовлюють необхідність державного регулювання міграційними процесами. Тобто, показано що міграція на сьогодні має довгостроковий характер, заробітчани роблять все можливе, щоб не повертатися на батьківщину, особливо в умовах воєнного часу.
3
Бараняк, Ігор, та Ірина Жеребило. "РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА МІГРАЦІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МОЛОДІ (НА ПРИКЛАДІ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ)". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 81–88. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253529.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Досліджено стан і тенденції розвитку соціальної сфери та економічної системи областей Кар-патського регіону. Узагальнено, що молодь як активний і прогресивний елемент суспільства з високимрівнем капіталізації знань найбільш динамічно реагує на світові тенденції часу та охочіше включаєтьсяв міграційні процеси. Аргументовано, що регіональні особливості демографічного розвитку формуютьтеоретичну основу міграційного потенціалу, у той час активізація міграційних процесів у більшості ви-падків відбувається через причини соціально-економічного характеру. У результаті аналізу ситуації намолодіжному ринку праці оцінено щільність взаємозв’язків між рівнем розвитку соціально-економіч-ної системи Карпатського регіону і мобільністю молоді. Побудовано багатофакторні регресійні рівнян-ня, які описують залежність темпів приросту зовнішніх міграційних процесів у Карпатському регіонівід мінливості значень соціально-економічних факторів. Визначено, що імміграційний та еміграційнийвектори мобільності населення Карпатського регіону в соціально-економічних координатах і залежитьвід темпів зростання середньої заробітної плати, частки сукупних витрат домогосподарств Карпатсько-го регіону на продукти харчування, обсягів прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу —мешканця Карпатського регіону і темпів зростання індексу споживчих цін. Здійснено оцінку обсягівпотенційної зовнішньої міграції населення у зрізі еміграційного та імміграційного векторів у контекстіпрогнозних тенденцій соціально-економічного розвитку областей Карпатського регіону до 2025 року.Доведено, що інтенсивність міграційних процесів у працездатному віці та вектор їхнього спрямуванняможуть стати базовим чинником установлення демографічної та соціально-економічної безпеки Кар-патського регіону в разі посилення рееміграційних та імміграційних потоків або її порушення —у разіподальшого вимивання людських, здебільшого інтелектуальних, ресурсів у працездатному віці.Ключові слова: розвиток соціальної сфери, економічна система, мобільність молоді, Карпатський регіон,зовнішня міграція населення, соціально-економічний розвиток.Формул: 2; рис.: 4; табл.: 1; бібл.: 13.
4
Tarasenko, K. M. "Особливості державного регулювання міграційних процесів у Дніпропетровській області". Public administration aspects 5, № 10 (30 січня 2018): 5–12. http://dx.doi.org/10.15421/15201729.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні причини міграції населення на прикладі Дніпропетровського регіону, як внутрішньої, так і зовнішньої. Виявлено чинники, які стимулюють трудову міграцію працездатного населення в цілому. Встановлено тенденцію до збільшення рівня смертності і помірного зростання рівня народжуваності. Розглянуто проблеми міграційних процесів, спричинені економічною кризою, безробіттям, низьким рівнем життя населення та політичною нестабільністю. Визначено, що кардинальним стимулом є різниця в оплаті праці, адже середньомісячний заробіток трудового мігранта приблизно 1 000 дол. США, а середня заробітна плата дніпропетровця не перевищує 150 дол. США. З’ясовано, що одним із факторів, який впливає на процеси сучасної міграції Дніпропетровщини, є нестабільна ситуація, яка склалась на сході України та призвела до збільшення переміщених осіб, які значно підвищили кількість населення області. Проаналізовано сучасний стан міграційних потоків Дніпропетровської області, виявлено проблеми та запропоновано шляхи їх вирішення.
5
Перевалова, Л. В., І. В. Лисенко та А. М. Лисенко. "Проблеми працевлаштування молоді на сучасному етапі розвитку українського суспільства". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 2, № 86 (3 липня 2019): 68–78. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.86.68-78.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемам молоді на ринку праці в Україні, серед яких: безробіття, низький рівень життя, небажання роботодавців оформлювати легальні трудові відносини, зростання міграційних процесів, пов’язаних із працевлаштуванням за кордоном. Автори розглядають причини виникнення зазначених проблем. У статті надана характеристика порушень, які найчастіше зустрічаються в цій сфері, аналізуються їх наслідки для молодих людей, які працюють із порушення діючого законодавства про працю. Наведені статистичні данні про стан молоді на ринку праці в Україні дозволяють авторам зробити логічні висновки та надати пропозиції щодо покращення становища молоді.
6
ТУРЧЕНКО, Галина, та Федір ТУРЧЕНКО. "ЯК ПІВДЕНЬ ОБ’ЄДНАВ УКРАЇНУ (КІНЕЦЬ ХVІІІ – ПОЧАТОК ХХ ст.)". Східноєвропейський історичний вісник, № 21 (24 грудня 2021): 31–40. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246923.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – проаналізувати причини провалу російського імперського проєкту “Новоросія” і дати теоретичне обґрунтування процесу інтеграції південноукраїнського регіону до складу Великої України. Методологія – загальнонаукові, загальноісторичні, міждисциплінарні методи і теоретичні напрацювання окремих вчених. Наукова новизна – вперше у новітній українській історіографії здійснена спроба теоретичного узагальнення комплексу поєднаних між собою соціально-економічних, політичних і етнокультурних процесів, які призвели, з одного боку, до провалу імперського проєкту “Новоросія”, а з іншого – до перетворення південноукраїнських земель на невід’ємну складову частину модерної України. Висновки. Хоча для реалізації проєкту “Новоросія” імперською Росією були задіяні величезні матеріальні, людські й інтелектуальні ресурси, він зазнав краху. На перешкоді стали модернізаційні процеси, які з останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. охопили Європу і перекинулися в Україну, включаючи ту її частину, яка називалася Новоросією. Модернізація активізувала на цій території цілий комплекс факторів, які знівелювали наслідки політики імперської інтеграції Новоросії, спричинили її провал. Одним з цих факторів був переважно український етнічний склад населення регіону, який склався в результаті міграційних процесів. Інший потужний фактор – економіка. В ХІХ – на початку ХХ ст. Південь перетворився на центр економічного тяжіння Наддніпрянської України і її товарного ринку, сприяючи консолідації окремих її регіонів в єдиний національно-територіальний комплекс. Зі свого боку, це активізувало соціальні й етнокультурні процеси, і у кінцевому рахунку, інтенсифікувало на території всієї України процес формування модерної української нації.
7
Borysenko, O. P. "Стратегічні детермінанти формування міграційної політики України". Theory and Practice of Public Administration 2, № 65 (15 травня 2019): 113–21. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми, що спричинюють активізацію міграційних процесів в Україні. Акцентовано увагу на факторі заробітної плати українців, що є головною причиною, через яку українці продовжують їхати за кордон. Зазначено основні загрози для України через посилення еміграції українських громадян. Обґрунтовано необхідність формування міграційної політики на основі узгодження її цілей і завдань з цілями і завданнями суміжних стратегій, що вмонтовані в загальну стратегію сталого розвитку Україні з дотриманням принципів системності, цілісності, комплексності, субординації, спадкоємності.
8
Гнаткович, Оксана Дмитрівна, та Тетяна Володимирівна Овчиннікова. "МІГРАЦІЙНА КРИЗА ЄС ЯК ФАКТОР ЗМІН СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН". Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, № 8 (21 грудня 2021): 86–98. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.8.2021.249023.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено особливості міжнародних відносин в контексті міграційної кризи на сучасному етапі.
Метою дослідження стала характеристика історичних причин міграційної кризи, яка спостерігається сьогодні у сфері міжнародних відносин, оцінка нормативного базису міграційної політики Європейського Союзу, рекомендації щодо покращення здійснення міжнародних відносин в контексті міграційної кризи, яка спостерігається на даний час на території європейських держав.
В основі методології наукового дослідження лежить діалектичний метод, який узагальнює усі явища та процеси, що відбуваються у сфері міжнародних відносин у своєму взаємозв’язку та взаємозалежності. В процесі написання статті використовувалися методи аналізу та синтезу – при дослідженні особливостей системи міжнародних відносин; монографічний – при викладенні послідовного матеріалу, який стосується зазначеної теми дослідження; історичний – при характеристиці причин міграційної кризи; порівняння – при оцінці ситуації, яка відбувалася в ЄС та в Україні; абстрактно-логічний – при обґрунтуванні логічної послідовності розвитку подій на міжнародній арені, які спричинили міграційну кризу на сучасному етапі розвитку суспільства.
Результатом дослідження стало узагальнення пропозицій щодо покращення ситуації у сфері міжнародних відносин, напрацювання рекомендацій щодо спільної міграційної політики країн Європи та можливості залучення України до вирішення цих проблем. В результаті виявлено, що взаємозв’язки між європейськими країнами є недосконалими і це спонукає керівництво європейських держав шукати нові шляхи взаємодії в контексті вирішення міграційної кризи. Значимість дослідження полягає в розумінні необхідності напрацювання спільних дій України та ЄС щодо вирішення міграційної проблеми.
9
Shuliak, Antonina. "ТЕНДЕНЦІЇ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЯК ЧИННИКА ПІДВИЩЕННЯ КОНФЛІКТОГЕННОСТІ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 333–44. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-333-344.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті міграція населення розглядається як складним комплексним процесом, що досліджується фахівцями багатьох спеціальностей. Зазначено, що міграція та безпека пов’язані не лише прямим, а й зворотним зв’язком, тобто безпекові заходи держав впливають на переміщення населення. Основними тенденціями міграцій населення в Україні в період між останнім переписом населення Радянського Союзу в 1989 р. та першим незалежної України у 2001 р. були: зниження загального рівня мобільності населення; зменшення інтенсивності міграційних зв’язків з колишніми республіками СРСР; розширення контактів з країнами пострадянського табору; набуття міграціями більш «сімейного»; поява і розвиток нових для пострадянського простору форм міграційних переміщень. Після 2014 р. та подій на Донбасі та в Криму додалася ще одна причина – вимушеної міграції внаслідок гібридної війни. Розглянуто прогнози зміни чисельності населення України, міграції українців за кордон та прибуття мігрантів та біженців до нашої держави до 2050 р. за даними українських дослідницьких інститутів.
10
Pavlenko, H. V. "Перспективи трудової міграції населення Сумськоїо бластідо Росії в умовах української політичної кризи". Grani 18, № 2 (13 січня 2015): 93–96. http://dx.doi.org/10.15421/1715047.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються особливості процесів трудової міграції з Сумської області та України вцілому до Росії, вивчаються зміни міграційного законодавства обох держав за останні роки. Особлива увага приділяється розгляду причин для виїзду за кордон сумчан та географії їхніх поїздок. Досліджується вплив суспільнополітичної кризи в Україні на відносини з Російською Федерацією та на міграційні процеси між країнами. Робиться висновок щодо можливого зменшення потоку мігрантів до Росії та активізацію виїзду на заробітки до країн Європи. Для населення Сумської області та України основною країноюреципієнтом традиційно була Росія, проте за останній рік складного суспільнополітичного конфлікту між цими країнами «міграційна картина» зазнала суттєвих змін. З 2014 року змінилися правила перебування іноземних громадян у Російській Федерації, згідно з якими громадяни України могли перебувати в Росії не більше 90 днів за півроку; посилилася відповідальність за порушення правил реєстрації та міграційного обліку, постало питання про введення візового режиму. Через падіння курсу рубля та загострення конфлікту на сході України трудові мігранти зіткнулися з рядом економічних проблем та ризиків. Ці чинники, на думку експертів, найближчим часом призведуть до переорієнтації процесів трудової міграції населення області до Польщі та інших європейських країн.
Дисертації з теми "Причини міграційних процесів"
1
Кремень, Ольга Іванівна, Ольга Ивановна Кремень, Olha Ivanivna Kremen та О. В. Гавриш. "Міграційні процеси в Україні: особливості, причини та їх наслідки". Thesis, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/51975.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано міграційні процеси в Україні. Систематизовано особливості хвиль міграційних процесів в Україні, особлива увага приділена дослідженню четвертої хвилі. У роботі проведено порівняння хвиль міграції з позицій джерела міграції, характеру, країн еміграції, причин і ключових рис і доведено, що четверта хвиля значною мірою відрізняється від трьох попередніх. Авторами проведена систематизація причин сучасної активізації інтеграційних процесів в Україні. Досліджено економічні, соціальні та демографічні наслідки даного процесу. Обґрунтовано, що з економічної точки зору міграція з України має як позитивні, так і негативні сторони. Проведене кількісне оцінювання впливу міграційних процесів на соціально-економічний розвиток країни.This article is focused on the the migration processes in Ukraine. The features waves of migration processes in Ukraine are systematized, special attention is paid to the study of the fourth wave. In this paper, authors compared the waves of migration from the point source of migration, nature of emigration causes and key features and proved that the fourth wave differs significantly from the previous three. The authors conducted ordering causes of the current intensification of integration processes in Ukraine. The economic, social and demographic consequences of this process are researched by authors. Authors proved that from an economic point of view migration from Ukraine has both positive and negative sides and assessed the impact of migration on social and economic development.
2
Рожнятовська, Ольга Олегівна. "Міграційні процеси в Україні: сучасний стан та причини". Магістерська робота, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11245.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі досліджуються міграційні процеси в Україні на сучасному етапі, зокрема зовнішні міграційні процеси. Описана сутність та види міграційних про-цесів, проблеми яких в умовах глобалізації набувають все більшого поширення та по різному трактуються в науковій літературі як закордонними науковцями, так і українськими. Визначається особливості розвитку та тенденції, як міжнародних, так і українських міграційних процесів. На основі проведених досліджень можна стверджувати, що основною міграційною моделлю поведінки українців є тимча-сова, циркулярна. Найбільш відвідуваними країнами є Польща, Російська Феде-рація, Угорщина, Молдова, Білорусь, Туреччина, Румунія, Словаччина та Єги-пет. Політична нестабільність та втрата довіри до влади, низька заробітна плата та інфляція, високий рівень безробіття в Україні, пошук кращих умов життя, кра-щого працевлаштування з гідною оплатою праці є основними причинами виїзду українських громадян за кордон. За останні двадцять років у результаті міжнаро-дної трудової міграції в Україні посилились негативні демографічні тенденції, зо-крема, зменшення чисельності населення країни, погіршення співвідношення між працездатним та непрацездатним населенням. Працездатна частина населення, яка здатна зробити найбільший внесок у національну економіку, залишає країну. Проте, є і позитивні наслідки, серед яких часткове вирішення проблеми безробіт-тя, зменшення тиску на ринок праці та надходження в Україну додаткової інозем-ної валюти у формі грошових переказів трудових мігрантів. З метою дослідження взаємозв’язків між основними факторами, які впливають на міграційні процеси в Україні було створено когнітивну модель та розроблені сценарії розвитку МП. А також був виконаний прогноз рівня розвитку безробіття та заробітної плати в Україні. Проаналізовані ключові проблеми міграційних процесів в Україні, а та-кож надано рекомендації щодо цих вирішення проблем.
Звіти організацій з теми "Причини міграційних процесів"
1
Лобанова, Алла Степанівна, та Людмила Володимирівна Калашнікова. Порушення соціально-екологічної рівноваги як загроза безпеці життєдіяльності регіонального соціуму. Чернівецький національний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2929.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність соціологічного аналізу питань безпеки функціонування та розвитку територіальних громад у промислових регіонах України зумовлена низкою обставин, пов’язаних із гальмуванням збалансованого постіндустріального розвитку. Акцентується увага на наукових підходах до розуміння соціальної та екологічної рівноваги, аналізуються причини, критерії їх порушення, наводяться факти екологічної небезпеки та соціальнодемографічного дисбалансу у соціумах промислових регіонів. Зазначається, що порушення соціально-екологічної рівноваги у промислових регіонах є наслідком нераціонального використання природних ресурсів, неефективного промислового виробництва, що призводить до катастрофічного забруднення навколишнього середовища, посилення міграційних процесів та недостатньо дієвої державної політики щодо забезпечення належних умов життя мешканців цих регіонів. Робиться особливий наголос на небезпеці військового конфлікту на Донбасі, що призвів до незворотних наслідків як у соціальному, так і у природному середовищах. Обґрунтовується думка про те, що досягнення соціально-екологічної рівноваги у промислових регіонах України може сприяти їх сталому розвитку, що нині є глобальним трендом збереження людських і природних можливостей для прийдешніх поколінь.