Добірка наукової літератури з теми "Прилади безпеки"

Подано результати серії виконаних за останні 10 років НВП «Атомкомплексприлад» спільно з провідними інститутами НАН України науково-методичних досліджень та науково-технічних розробок, що створили підґрунтя для створення науково-виробничої бази щодо впровадження в Україні та експорту в інші країни сучасних інтелектуальних та високонадійних програмно-апаратурних комплексів та систем, які забезпечують контроль радіоактивності в довкіллі та технологічний радіаційний контроль на АЕС. Розглянуто перспективи розвитку вітчизняного ядерно-фізичного приладобудування.

Деякі роботи у металургійній промисловості пов’язані з використанням джерел іонізуючого випромінювання як у вигляді радіоактивних ізотопів кобальту, плутонію, америцію, цезію тощо, так й із застосуванням спеціальних приладів на прикладі рентгенівських трубок або прискорювачів елементарних часток. Хоча частка цих робіт є незначною у загальному обсязі виробництва, проте поводження з джерелами іонізуючого випромінювання, радіоактивними речовинами, потребує особливої уваги, ретельного дотримання правил безпеки, використання, за потребою, засобів індивідуального захисту та безпечної утилізації відпрацьованих пристроїв. У всьому комплексі робіт такого типу можна відокремити основні: контроль металобрухту та виробів на наявність радіоактивного забруднення; застосування джерел іонізуючого випромінювання для виявлення зовнішніх та внутрішніх дефектів виробів з металу; використання γ-випромінювання у контрольно-вимірювальних приладах, насамперед у рівнемірах; застосування трансуранових ізотопів у пожежних сповіщувачів. Додержання вимог Державних санітарно-екологічних правил і норм з радіаційної безпеки за проведення операцій з металобрухтом є важливим як з точки зору екологічної безпеки (виключення радіоактивного забруднення навколишнього середовища), так і з точки зору охорони праці (запобігання прояву стохастичних ефектів впливу іонізуючого випромінювання на робітників). Під час дефектоскопії застосовують випромінювання високих енергій, що, за недотриманням правил безпеки, може завдати великої шкоди обслуговуючому персоналу. Як правило, запобігання негативного впливу випромінювання під час роботи дефектоскопів здійснюється насамперед завдяки безпечній конструкції. Рівнеміри та пожежні сповіщувачі є найбезпечнішими з перелічених приладів та пристроїв. Розглянуто вищеназвані роботи з джерелами іонізуючими випромінюваннями у чорній металургії, напрями їх розвитку, заходи безпеки.

Електротравми на виробництві відрізняються високою летальністю, що вимагає ретельного виконання правил і норм електробезпеки, застосування захисних засобів. Будь-яке металургійне підприємство має розгалужені електричні мережі, значну кількість електроспоживачів з лінійною напругою 380, 660 і 6000 В. Окрім того сюди додаються несприятливі умови праці та наявність факторів підвищеної та особливої небезпеки ураження струмом. Все перелічене пред’являє підвищені вимоги до електробезпеки. Для електродвигунів, що працюють у приміщеннях гарячих цехів або в інших приміщеннях з високою температурою повітря, потрібно вживати заходів із запобігання можливості їх нагрівання вище припустимого рівня, яке здійснюється шляхом застосування відповідного виконання двигунів. Використовують два види виконання електродвигуни, що продуваються (охолоджувальне повітря надходить всередину від власного або спеціально встановленого вентилятора), закриті електродвигуни, яких обдувають (повітря подають від вентилятора, розташованого зовні машини). Правильна організація робочого місця з точки зору електробезпеки має особливе значення для приміщень металургійних цехів. Перш за все потрібно витримувати нормативну відстань до струмовідних частин і дотримуватися правил виконання робіт на електроустановках. Важливе значення для безпеки має стан ізоляції. Сучасні прилади контролю ізоляції вимірюють як опір ізоляції, так і ступінь її старіння, а також зволоженість). Як матеріал для електроізоляції за умови високої температури зараз використовують лакотканини, кремнійорганічні матеріали, склотканини. Як електрозахисний засіб все ширше застосовують підставки зі склопластику. Для запобігання аварійного режиму роботи електродвигунів фахівці рекомендують встановлювати апарати захисту типу РТТ, РТЛ і УВТЗ.

Анотація. З кожним роком інноваційні технології все більше впроваджуються в різні сфери суспільного життя. Не винятком є i криміналістична експертиза, яку сучасні інформаційні технології вивели на новий етап розвитку. Зокрема, завдяки новітнім технологіям з’явилася нова галузь криміналістики – цифрова криміналістика. У статті досліджується новітня галузь криміналістики – цифрова криміналістика, яка є прикладною наукою про розкриття злочинів, пов’язаних з комп’ютерною інформацією, про дослідження цифрових доказів, методи пошуку, отримання і закріплення таких доказів. Цифрова криміналістична експертиза — це «одна із галузей криміналістичної експертизи, яка зосереджується на кримінально-процесуальному праві та доказах щодо комп’ютерів та пов’язаних із ними пристроїв», таких як мобільні пристрої (телефони, смартфони тощо), ігрові консолі та інші пристрої, які функціонують через Інтернет (охорона здоров’я і фітнес-пристрої та медичні прилади тощо). Цифрова криміналістична експертиза, зокрема, відноситься до процесу збору, отримання, зберігання, аналізу та подання електронних доказів (також відомих як цифрові докази) з метою отримання слідчої інформації та розслідування та переслідування різних видів злочинів, у тому числі кіберзлочинів. Автори статті проаналізували складові частини цифрової криміналістики, оцінили тенденції розвитку цієї науки на сучасному етапі та спрогнозували подальший розвиток цифрової криміналістик в Україні і в іноземних країнах. Цифрова криміналістична експертиза включає процеси ідентифікації, отримання, зберігання, аналізу та представлення цифрових доказів. Криміналістичні артефакти та криміналістичні методи (наприклад, збір статичних даних або даних у реальному часі) залежать від пристрою, його операційної системи та функцій безпеки. Запатентовані операційні системи (з якими дослідники можуть бути незнайомі) і функції безпеки (наприклад, шифрування) є перешкодами для цифрової криміналістичної експертизи. Наприклад, шифрування, яке блокує доступ третіх сторін до інформації та повідомлень користувачів, може перешкодити правоохоронним органам отримати доступ до даних, що містяться на цифрових пристроях, таких як смартфони. В Національній поліції було створено спецпідрозділ по боротьбі з кіберзлочинністю. Але для того, щоб вітчизняні правоохоронні органи дійсно змогли використовувати весь спектр можливостей, які надають сучасні технології, необхідно якомога швидше завершити процес інтеграції вітчизняних правоохоронних структур у європейський простір.

Розкрито проблеми безпеки у практиці реалізації технології Інтернету речей. Здійснено аналіз проблем Інтернету речей, головною з яких обрано проблему забезпечення інформаційної безпеки. Зазначається, що численні програми Інтернету речей можна об'єднати в три групи – індустріальну або промислову, навколишнього середовища, громадську. Описано всі технології, що входять до безперервних обчислювальних процесів Інтернету речей, такі як: радіочастотна ідентифікація; обробка великих масивів інформації, Big Data; між машинна взаємодія (Machineto Machine, М2М); кібер-фізичні системи (біологічних, фізичних і ін., операції яких інтегруються, контролюються і управляються комп'ютерним ядром); визначення місця розташування за допомогою ГЛОНАСС і GPS; надання широкосмугового зв'язку, в тому числі глобального стандарту цифрового мобільного стільникового зв'язку з розділенням каналів за часом (TDMA) і частотою (FDMA); бездротових сенсорних мереж та інших сучасних технологій. Підкреслено, що враховуючи всі характеристики Інтернету речей, він має три рівні: рівень сприйнятті, мережевий рівень і прикладний рівень, кожен з яких здійснює завдання та виконує покладені на нього функції. Запропоновано окремо до кожного зазначеного рівня низку проблем інформаційної безпеки. Описано причини програмної вразливості Інтернету речей та визначено складність програмного забезпечення в Інтернеті речей із зазначенням заходів здатних знизити рівень вразливості. Наголошено, що для проектування програмного забезпечення необхідно емулювати поведінку приладів Інтернету речей, тобто створити імітатор зовнішнього середовища для серверів. Унаслідок обмежень в приладах (енергозабезпечення, продуктивність процесора, пам'ять) в Інтернеті речей стоїть складне завдання уникнути сильної розбіжності між емулятором і приладом. Наведено поняття бекдор та описано принципи застосування бекдору

Розглянуто сучасні вимоги з безпеки під час використання гамма-дефектоскопічних приладів. Висвітлено підходи та рекомендації, які розроблено з урахуванням вітчизняного та міжнародного досвіду, зі створення нормативного документа щодо вимог з безпеки провадження практичної діяльності з радіонуклідної дефектоскопії.

Розроблено метод вибору оптимального типу ШНМ, ідеєю якого є практичне використання декількох типів ШНМ, подальшого обчислення похибок роботи кожного типу з використанням ідентичних наборів даних для навчання ШНМ, що унеможливлює вплив на результати роботи алгоритму і специфіки даних у навчальній вибірці. Запропонований метод дає змогу визначити оптимальний тип ШНМ для керування побутовими приладами у будинку. Розглянуто особливості процесу розроблення програмного забезпечення, що дає змогу провести процеси навчання, випробування та отримати вихідні результати роботи алгоритму штучної нейронної мережі. Вибір штучної нейронної мережі використовують для автоматизації обчислення значень оптимальних температурних режимів у кімнатах будинку, налаштувань параметрів освітлювальних приладів та режимів роботи системи безпеки "розумного" будинку. Наведено результати дослідження взаємозв'язку між різними типами нейронних мереж, кількістю внутрішніх шарів штучної нейронної мережі і кількістю нейронів на кожному внутрішньому шарі та зміни похибки обчислень параметрів налаштувань відносно очікуваних результатів роботи. Вирішення кожної окремої поставленої задачі за допомогою систем "розумного" будинку потребує використання різних алгоритмів машинного навчання. Великі обсяги даних, що генеруються у системах "розумного" будинку, та різноманітність типів і форматів цих даних не дає змоги створити універсальний автоматизований механізм з використанням алгоритмів штучного інтелекту, який вирішував би проблеми безпеки, енергоефективності та підтримки комфортних умов проживання користувачів. Тому використання запропонованого методу вибору оптимального типу нейронної мережі, що найкраще підходить для вирішення кожної окремої задачі, забезпечує високі показники ефективності роботи систем "розумного" будинку з мінімальними значеннями похибки отриманих автоматизованих рішень порівняно з рішеннями, що прийняла людина.

У статті наведено аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження. Установлено, що формування творчої активності майбутніх захисників кордону – це складний творчий процес, який ґрунтується на важливих педагогічних принципах (індивідуалізації, саморозвитку, самонавчання й самоосвіти, сприянні розвитку внутрішньої мотивації, цілісності та структурності) і потребує інтенсивного пошуку умов, що спонукали б до розкриття потенційних можливостей особистості курсанта, до творчої активності як у навчальній, так і у професійній діяльності. Наведено аналіз застосування різних активних методів навчання під час викладання дисципліни “Безпека життя і діяльності”. Детально розглянуто такі підходи в різних темах дисципліни та обґрунтовано вплив цих методів на більш повне розкриття творчого потенціалу, інтелектуальних можливостей майбутніх прикордонників. Активні методи навчання роблять процес засвоєння знань цікавим і комфортним. Відмічено особливу роль дослідницького методу, який застосовано в низці практичних та лабораторних робіт з дисципліни. Проаналізовано зв’язок теоретичного матеріалу здос лідженнями, які проводяться в дійсних умовах з конкретними завданнями професійної служби майбутніх прикордонників. Особлива увага надано проблемам, які виникають у процесі засвоєння матеріалу з розділів долікарської допомоги. У роботі наведено сучасний підхід та перспективи для удосконалення викладання цієї теми. Також наголошено, що використання приладів забезпечує формування творчої активності курсантів під час вивчення матеріалу другого модуля дисципліни “Основи фізіології праці та службової безпеки”. Відповідно удосконалення методів викладання пов’язуємо з застосуванням низки сучасних приладів, збільшенням практичної складової у структурі дисципліни, неперервною роботою над професійним рівнем викладачів.

Розроблено мобільний кросплатформний додаток, графічний інтерфейс якого дозволяє отримати доступ до налаштувань роутера за біометричними даними, автоматично змінити паролі авторизації до панелі адміністратора роутера, та проводити авторотацію замінених даних. Додаток створено з використанням мови програмування С# та багатоплатформового інструменту для розробки дво- та тривимірних додатків Unity

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.11.13 – прилади і методи контролю та визначення складу речовин. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017. У дисертаційній роботі вирішено актуальну науково-практичну задачу підвищення точності визначення напрямку в просторі на точкове джерело гамма-випромінювання (ДГВ) постійного та імпульсного характеру. Вперше розроблено прецизійний метод з використанням засобу для визначення напрямку на точкові ДГВ з асиметричними поглиначами в площині, похибка вимірювання якого не виходить за межі ± 0,0138°, за рахунок визначення напрямку межею між максимальною та мінімальною товщиною асиметричного поглинача. Вперше встановлено ефект збільшення величини розсіювання гамма-квантів при проходженні їх вздовж мідно-свинцевої поверхні, використання якого дозволило суттєво підвищити точність визначення напрямку на точкове ДГВ. Запропоновано фізико-математичну модель визначення напрямку в просторі на точкове ДГВ, включаючи імпульсне, асиметричними та кульовим поглиначами, яка дозволила залежно від положення точкового ДГВ у просторі визначити товщину поглиначів та теоретичні коефіцієнти пропорційності, що забезпечують визначення кута, і, відповідно, суттєво підвищити точність методу та розробити прецизійні вимірювачі напрямку на ДГВ. Отримав подальший розвиток метод визначення напрямку в просторі на точкове постійне та імпульсне ДГВ за рахунок використання фізико-математичної моделі та теоретичних коефіцієнтів пропорційності, що отримані з відношення коефіцієнтів пропускання детекторів, проведення калібрування розробленого засобу для всіх кутів у просторі та енергій ДГВ, а також використання чотирьох блоків детектування з багатоканальними аналізаторами імпульсів гамма-випромінювання, які працюють у спектрометричному режимі одночасно. Розроблено засоби для визначення напрямку на гамма-джерело з асиметричними та кульовим поглиначами, що дозволяють проектувати пристрої для визначення напрямку на гамма-джерела, включаючи імпульсні. Проведені експериментальні дослідження, що показали можливість визначення напрямку на постійні та імпульсні ДГВ у просторі з похибкою, яка не перевищує 16°. Результати дисертаційної роботи впроваджено в ХНУ ім. В. Н. Каразіна, в державній установі "Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва Національної академії медичних наук України" та на факультеті військової підготовки НТУ "ХПІ".
Thesis for a Candidate of Engineering Sciences, specialty 05.11.13 – devices and methods of control and determination of substances. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" Kharkiv, 2017. The thesis solved the current applied scientific task of improving the accuracy of direction in space at a point source of gamma radiation (SGR) of continuous and pulsed nature. For the first time it was developed a precise method using the means for determining the direction of the point of SGR with asymmetrical sinks in plane which measurement error is not beyond ± 0,0138°, by determining the direction of the boundary between the maximum and minimum thickness of the asymmetric absorber. The first time it was established the effect of increasing the size of the gamma-quantum rays scattering in passing along their copper-lead surface, the usage of which allowed to significantly increase the accuracy of determination of the direction of the point SGR. The proposed physical-mathematical model to determine the direction in space at point SGR, including pulse, asymmetric and spherical sinks, which allowed depending on the position of point SGR in space to determine the thickness of sinks and theoretical coefficients of proportionality, which ensure the determination of the angle, and therefore significantly increase the accuracy of the method and develop precision measuring direction SGR. Having obtainded further development the method of determining the direction in space at point continuous and pulsed SGR through the use of physical and mathematical models and theoretical proportionality coefficients obtained from the ratio of transmission coefficient detectors, calibration developed product for all angles in space and energy SGR, and use of four blocks from the multichannel analyzer detecting pulses of gamma radiation spectrometer operating in standby time. It was developed means of determining the direction of the gamma-ray source with spherical and asymmetrical sinks that allow you to design devices for determining the direction of gamma-ray sources, including pulsed. Experimental studies have shown the ability to determine the direction of continuous and pulsed SGR in space with an error not exceeding 16°. The results of the thesis introduced in Karazin KNU, a state institution "Grigoriev Institute for medical Radiology NAMS of Ukraine", National Academy of Medical Sciences of Ukraine and the military training faculty NTU "KPI".

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.11.13 – прилади і методи контролю та визначення складу речовин. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017. У дисертаційній роботі вирішено актуальну науково-практичну задачу підвищення точності визначення напрямку в просторі на точкове джерело гамма-випромінювання (ДГВ) постійного та імпульсного характеру. Вперше розроблено прецизійний метод з використанням засобу для визначення напрямку на точкові ДГВ з асиметричними поглиначами в площині, похибка вимірювання якого не виходить за межі ± 0,0138°, за рахунок визначення напрямку межею між максимальною та мінімальною товщиною асиметричного поглинача. Вперше встановлено ефект збільшення величини розсіювання гамма-квантів при проходженні їх вздовж мідно-свинцевої поверхні, використання якого дозволило суттєво підвищити точність визначення напрямку на точкове ДГВ. Запропоновано фізико-математичну модель визначення напрямку в просторі на точкове ДГВ, включаючи імпульсне, асиметричними та кульовим поглиначами, яка дозволила залежно від положення точкового ДГВ у просторі визначити товщину поглиначів та теоретичні коефіцієнти пропорційності, що забезпечують визначення кута, і, відповідно, суттєво підвищити точність методу та розробити прецизійні вимірювачі напрямку на ДГВ. Отримав подальший розвиток метод визначення напрямку в просторі на точкове постійне та імпульсне ДГВ за рахунок використання фізико-математичної моделі та теоретичних коефіцієнтів пропорційності, що отримані з відношення коефіцієнтів пропускання детекторів, проведення калібрування розробленого засобу для всіх кутів у просторі та енергій ДГВ, а також використання чотирьох блоків детектування з багатоканальними аналізаторами імпульсів гамма-випромінювання, які працюють у спектрометричному режимі одночасно. Розроблено засоби для визначення напрямку на гамма-джерело з асиметричними та кульовим поглиначами, що дозволяють проектувати пристрої для визначення напрямку на гамма-джерела, включаючи імпульсні. Проведені експериментальні дослідження, що показали можливість визначення напрямку на постійні та імпульсні ДГВ у просторі з похибкою, яка не перевищує 16°. Результати дисертаційної роботи впроваджено в ХНУ ім. В. Н. Каразіна, в державній установі "Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва Національної академії медичних наук України" та на факультеті військової підготовки НТУ "ХПІ".
Thesis for a Candidate of Engineering Sciences, specialty 05.11.13 – devices and methods of control and determination of substances. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" Kharkiv, 2017. The thesis solved the current applied scientific task of improving the accuracy of direction in space at a point source of gamma radiation (SGR) of continuous and pulsed nature. For the first time it was developed a precise method using the means for determining the direction of the point of SGR with asymmetrical sinks in plane which measurement error is not beyond ± 0,0138°, by determining the direction of the boundary between the maximum and minimum thickness of the asymmetric absorber. The first time it was established the effect of increasing the size of the gamma-quantum rays scattering in passing along their copper-lead surface, the usage of which allowed to significantly increase the accuracy of determination of the direction of the point SGR. The proposed physical-mathematical model to determine the direction in space at point SGR, including pulse, asymmetric and spherical sinks, which allowed depending on the position of point SGR in space to determine the thickness of sinks and theoretical coefficients of proportionality, which ensure the determination of the angle, and therefore significantly increase the accuracy of the method and develop precision measuring direction SGR. Having obtainded further development the method of determining the direction in space at point continuous and pulsed SGR through the use of physical and mathematical models and theoretical proportionality coefficients obtained from the ratio of transmission coefficient detectors, calibration developed product for all angles in space and energy SGR, and use of four blocks from the multichannel analyzer detecting pulses of gamma radiation spectrometer operating in standby time. It was developed means of determining the direction of the gamma-ray source with spherical and asymmetrical sinks that allow you to design devices for determining the direction of gamma-ray sources, including pulsed. Experimental studies have shown the ability to determine the direction of continuous and pulsed SGR in space with an error not exceeding 16°. The results of the thesis introduced in Karazin KNU, a state institution "Grigoriev Institute for medical Radiology NAMS of Ukraine", National Academy of Medical Sciences of Ukraine and the military training faculty NTU "KPI".

У роботі розглядаються теоретичні аспекти економічної безпеки підприємства, як економічної категорії, фактори, що впливають на економічну безпеку підприємства та основні підходи до формування системи економічної безпеки на підприємствах.
The robot looks at the theoretical aspects of the economic safety of business, like the economic category, factors, and how to invest in the economic safety of the basic principles of economic safety.