Добірка наукової літератури з теми "Призначення лікування"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Призначення лікування".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Призначення лікування"

1

Косовєров, Є. О., В. С. Степанова та А. І. Новікова. "Досвід застосування галоаерозольтерапії в реабілітації хворих на бронхіальну астму". Pain medicine 3, № 2/1 (18 жовтня 2018): 41. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.27038.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність. Методи медикаментозної терапії захворювань органів дихання чітко регламентовані міжнародними і національними протоколами. Проте розробка нових та оптимізація вже відомих методів реабілітації із застосуванням немедикаментозних методів дуже актуальна, особливо для пацієнтів з алергічними захворюваннями. Мета дослідження: обґрунтування доцільності призначення галоаерозольтерапії (ГАТ) хворим на бронхіальну астму (БА). Матеріали та методи дослідження. В основу роботи покладено аналіз клінічних спостережень за 46 пацієнтами віком від 14 до 50 років із БА, що проходили курс ГАТ. Курс складався з 15–20 щоденних сеансів тривалістю 20–60 хв. Нами було проаналізовано результати 46 тестів контролю над астмою (ACQ-5). Тестування проводили дворазово, перед лікуванням та через рік після завершення лікування. Результати дослідження та їх обговорення. Середній результат тесту ACQ-5 складав на початку лікування 1,36 ± 0,11 балів, наприкінці лікування – 0,96 ± 0,06 балів (р < 0,001). Дослідження показало значну ефективність застосування ГАТ у 75 % випадків у вигляді повного контролю над астмою (0,62 ± 0,04 балів). У 21 % хворих отримано задовільну ефективність перебігу захворювання (0,83 ± 0,07 балів). Близько 3 % (1,26 ± 0,1 балів) пацієнтів мали несуттєвий ефект. Впровадження методу галоаерозольтерапії є актуальним для реабілітації в амбулаторних умовах, особливо для пацієнтів, які не мають можливості отримати санаторнокурортне лікування. Висновки. Застосування опанованих на базі поліклініки реабілітаційних комплексів з ГАТ при лікуванні пацієнтів із БА та алергічними захворюваннями оптимізує методологію надання медичної допомоги хворим вказаної нозологічної групи. Перспективи подальших досліджень. Планується проведення досліджень, спрямованих на вивчення можливостей для диференційованого призначення методу, з урахуванням ступеня тяжкості захворювання та коморбідної патології.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Bakaliuk, T. H., N. R. Makarchuk та H. O. Stelmakh. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ВТРУЧАНЬ ПРИ ДІАБЕТИЧНІЙ ПОЛІНЕЙРОПАТІЇ В УМОВАХ СТАЦІОНАРНОГО ЛІКУВАННЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11754.

Повний текст джерела
Анотація:
РЕЗЮМЕ. У пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та діабетичною полінейропатією додавання до основних схем лікування в стаціонарі дозованої лікувальної ходьби та поляризуючого світла відновлює всі види чутливості та покращує якість життя. Мета – дослідити вплив комплексного лікування на відновлення чутливості у хворих з діабетичною полінейропатією шляхом включення до стандартних медикаментозних схем лікування дозованої лікувальної ходьби та поляризуючого світла. Матеріал і методи. Обстежено 95 пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу та діабетичною полінейропатією. Пацієнтів було поділено на три групи: І група отримувала протокольне лікування, ІІ група додатково до протокольного лікування отримувала процедури з використанням поляризуючого світла, в ІІІ групі до стандартного лікування додатково включали дозовану лікувальну ходьбу та поляризуюче світло. Оцінку неврологічного статусу проводили шляхом визначення поверхневих (тактильної, больової, температурної) та глибокої (вібраційної) видів чутливості. Результати. У всіх групах виявлена позитивна динаміка змін (відновлення) чутливості. В 1-й групі найбільше відновилася больова чутливість, у 2-й – температурна, больова та тактильна. Найкращий ефект від лікування виявлено у 3-й групі, де достовірно відновилися всі види чутливості. Порівняння результатів лікування між групами виявило вірогідно кращі результати щодо відновлення вібраційної чутливості у пацієнтів, які отримували процедури поляризуючим світлом та дозовану лікувальну ходьбу (на тредмілі) у комплексному лікуванні діабетичної полінейропатії. Висновки. Додаткове призначення хворим із діабетичною полінейропатією до стандартної терапії дозованої лікувальної ходи та поляризуючого світла вірогідно ефективніше впливає на відновлення тактильної, больової, температурної та вібраційної чутливості, порівняно з іншими лікувальними комплексами. Такий підхід до призначення реабілітаційних втручань у пацієнтів з діабетичною полінейропатією в стаціонарних умовах може бути запропонований для використання на різних етапах реабілітації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Vinnyck, Yu O., та R. O. Zelenskyi. "Сучасні методики лікування нирково-клітинного раку". EMERGENCY MEDICINE, № 8.63 (1 листопада 2014): 21–26. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.8.63.2014.84189.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведено аналіз літературних даних щодо факторів прогнозу й методів лікування у хворих на нирково-клітинний рак, висвітлено доцільність прогнозування розвитку рецидивів та призначення лікування хворим на рак нирки. У публікаціях за останні десять років все більше уваги приділяється способам хірургічного лікування раку нирки. Прогресивний розвиток методів інтервенційної радіології відкриває нові можливості лікування такої групи хворих і дозволяє оптимізувати оперативне лікування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Volyanska, L. A. "Гострий риносинусит у дітей у практиці лікаря загальної практики та раціональна антибіотикотерапія при його бактеріальній природі". CHILD`S HEALTH, № 6.49 (1 жовтня 2013): 9–13. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.6.49.2013.84833.

Повний текст джерела
Анотація:
Із метою визначення чітких діагностичних критеріїв бактеріального походження гострого ураження носа та навколоносових пазух у дітей та обґрунтування необхідності призначення антибіотиків для покращення ефективності лікування спеціалістами загальної практики та педіатрами на першому та другому етапах надання медичної допомоги авторами було проаналізовано ряд літературних джерел. Установлено, що згідно з рекомендаціями EPOS 2012 р. амоксицилін без додавання інгібіторів бета-лактамаз більше не розглядається як ефективний препарат для лікування гострих бактеріальних риносинуситів, терапію рекомендовано розпочинати з призначення амоксициліну/клавуланату в середньотерапевтичних дозах. Також зроблено висновок, що вітчизняний підхід до етіотропного лікування гострих бактеріальних риносинуситів у дітей наближений до світових рекомендацій, але все ж є необхідність оновлення вітчизняних рекомендацій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Yarov, Yu Yu. "Сучасні принципи і засоби медикаментозного лікування при генералізованому пародонтиті". CLINICAL DENTISTRY, № 4 (4 лютого 2021): 64–72. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.4.11720.

Повний текст джерела
Анотація:
Резюме. Лікування генералізованого пародонтиту базується на принципах комплексного підходу з урахуванням індивідуальних особливостей стоматологічного та соматичного статусу, превалювання дії тих чи інших місцевих і загальних пародонтопатогенних факторів у кожній конкретній клінічній ситуації. Етіотропне лікування передбачає проведення раціональної загальної і місцевої антимікробної терапії з метою елімінації пародонтопатогенних бактерій і блокади запального каскаду з продукцією прозапальних цитокінів, ейкозаноїдів, матриксних металопротеїназ і т. д. Патогенетичне лікування спрямоване на купірування провідних ланок розвитку захворювання. Обґрунтованим є призначення нестероїдних протизапальних засобів; застосування екзогенних інгібіторів матриксних металопротеїназ; імунокоригуюча терапія; цитокінотерапія; застосування антиоксидантів; призначення препаратів для стимулювання процесу формування кістки. Правильна спрямованість етіопатогенетичного медикаментозного лікування підтверджена численними даними літератури про їх високу клінічну ефективність. Однак актуальними залишається розробка диференційованих підходів до вибору комплексу медикаментозних засобів загального та місцевого застосування залежно від екзо- й ендопародонтопатогенних факторів, які найбільше впливають на патогенез генералізованого пародонтиту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Zvenigorodska, G. Yu, G. S. Guminska, M. M. Demchenko, O. B. Pedosenko, L. A. Shangutova, Yu O. Kyslova та A. P. Konoplitska. "Досвід використання препарату Стимол® при гострому пієлонефриті в дітей". CHILD`S HEALTH, № 7.50 (1 листопада 2013): 25–27. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.7.50.2013.84884.

Повний текст джерела
Анотація:
Наведено результати клінічного застосування препарату Стимол® у комплексному лікуванні гострого пієлонефриту в 58 дітей. Установлено, що включення коректора метаболізму Стимолу в комплекс медикаментозного лікування хворих із гострим пієлонефритом сприяє стабілізації клінічного стану пацієнтів, зменшенню проявів інтоксикації (покращення апетиту, зменшення загального нездужання, нормалізація температури). Отримані в результаті досліджень дані свідчать про доцільність та клінічну ефективність призначення препарату Стимол®, що можна розглядати як один із перспективних методів дезінтоксикаційної терапії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Feshchenko, Yu I., V. K. Havrysiuk, H. L. Humeniuk, Ye O. Merenkova, Ya O. Dziubluk, S. V. Zaikov та N. A. Vlasova. "ПЕРСОНІФІКОВАНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ САРКОЇДОЗУ ЛЕГЕНЬ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (25 лютого 2021): 83–88. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11372.

Повний текст джерела
Анотація:
Резюме. Протягом багатьох років основними препаратами для лікування саркоїдозу залишаються глюкокортикостероїди (ГКС). У середньому близько 50 % хворих на саркоїдоз (від 30 до 80 %) лікуються з використанням ГКС. У випадках резистентності, наявності протипоказань або серйозних побічних ефектів ГКС-терапії, призначають препарати другої лінії, основне місце серед яких займають імуносупресанти. Необхідно зазначити, що і в процесі терапії можуть спостерігатися різні варіанти перебігу захворювання, при цьому не існує критеріїв прогнозу регресії, стабілізації та прогресування саркоїдозу. У зв’язку з цим єдиним правильним принципом ведення хворих є персоніфікований підхід до терапії. Мета дослідження − розробити алгоритм персоніфікованої терапії хворих на саркоїдоз на основі вивчення частоти протипоказань до призначення, серйозних побічних дій і випадків резистентності до глюкокортикостероїдів, визначення оптимального препарату імуносупресивної терапії. Матеріали і методи. Обстежено 185 хворих на вперше виявлений саркоїдоз з ураженням паренхіми легень. У дослідження включили пацієнтів тільки на вперше виявлений саркоїдоз без будь-якої попередньої специфічної терапії; другим, важливим критерієм відбору, була відсутність КТ-ознак інтерстиціального фіброзу легень. Усім хворим проводили комп’ютерну томографію органів грудної порожнини та оцінювали стан функції зовнішнього дихання на основі аналізу даних спірометрії, бодіплетизмографії, дослідження дифузійної здатності легень. Результати. Отримані результати дають підставу вважати «Метотрексат» препаратом вибору в лікуванні хворих на саркоїдоз легень з протипоказаннями до призначення або серйозними побічними ефектами глюкокортикостероїдів. На підставі отриманих результатів розроблено алгоритм персоніфікованої терапії хворих на саркоїдоз легень, заснований на урахуванні протипоказань до призначення, серйозних побічних ефектів ГКС і резистентності до ГКС-терапії, застосуванні в якості імуносупресивної терапії метотрексату, що відрізняється оптимальним рівнем ефективності і профілем безпеки. Висновки. Застосування даного алгоритму терапії дозволяє досягти клінічного вилікування в абсолютної більшості хворих на саркоїдоз легень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Shimon, V. M., V. V. Kovach, A. A. Sherehii та M. M. Vasylynets. "Особливості перебігу й лікування посттравматичного остеомієліту довгих кісток нижньої кінцівки із застосуванням лазера у хворих із дефіцитом йоду". TRAUMA 15, № 6 (1 листопада 2014): 55–58. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.15.2014.81807.

Повний текст джерела
Анотація:
Ускладнення відкритих переломів довгих кісток зустрічаються в 57,7 % випадків. У результаті лікування відповідно до запропонованої нами схеми були отримані такі результати: добре — 62,2 % випадків, задовільно — 26,5 %, незадовільно — 11,3 % (ці пацієнти в післяопераційному періоді не могли отримати повного медикаментозного лікування й дотримуватися режиму вживання йодних препаратів). Ділянка пошкодженої кістки, статус м’яких тканин і дефіцит йоду в пацієнтів з ендемічних регіонів мають бути розглянуті під час лікування. Призначення йодних препаратів до хірургічного лікування й у післяопераційному періоді є ефективним методом покращання результатів терапії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Petrova, Anna, Vitalii Kondratyuk та Olena Karpenko. "ВПЛИВ МЕЛАТОНІНУ У СКЛАДІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ НА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ПОКАЗНИКИ АНЕМІЇ ТА АКТИВНІСТЬ СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ХВОРОБУ НИРОК V Д СТАДІЇ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ЛІКУВАННІ ГЕМОДІАЛІЗОМ". Actual Problems of Nephrology, № 29 (14 грудня 2021): 58–65. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2021.29-06.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність. Розвиток та прогресування хронічної хвороби нирок (ХХН) асоціюється з несприятливими змінами у всіх сферах життя пацієнтів на гемодіалізі (ГД). Не дивлячись на значний прогрес в сучасній медицині, пошук підвищення ефективності лікування анемії та системного хронічного запалення у хворих на ГД є актуальним завданням сьогодення.Мета дослідження. Проаналізувати ефективність препарату мелатоніну у хворих на ХХН V стадії, що лікуються гемодіалізом для корекції анемії та зменшення проявів запалення, шляхом додавання його до стандартного лікування.Матеріали та методи. Обстежено 130 пацієнтів (50 % жінки) на ХХН 5 стадії, що знаходяться на лікуванні методом гемодіалізу. Згідно дизайну дослідження в залежності функціонування епіфізу та схеми лікування сформовано три групи хворих. В основну (І) групу увійшло 70 хворих на ХХН V стадії, що лікуються ГД з порушеною МФЕ, котрі до стандартної терапії отримували препарат МТ. Групу порівняння ІІа (n=40) склали хворі на ХХН V стадії з порушеною МФЕ, котрі отримували стандартну терапію. В групу порівняння ІІб (n=20) увійшли хворі на ХХН V стадії зі збереженою МФЕ на стандартній терапії. Усім хворим на старті лікування та після 8-тижневого лікування проведено клініко-лабораторні дослідження, які включали в себе загальноклінічний та біохімічний аналіз крові, та обов’язкове визначення концентрації мелатоніну в слині.Результати. Додавання мелатоніну до комплексної терапії у хворих на ГД демонструє зменшення проявів анемії (підвищення рівня Нb на 14,3 %, р < 0,001), покращення показників обміну заліза (підвищення рівня трансферину на 12 %, р<0,001), білкового обміну (підвищення рівня альбуміну на 11,8 %, р < 0,001) та системного запалення (зниження рівня СРБ у 3 рази, р < 0,001), що свідчить про протизапальні властивості МТ і його здатність покращувати метаболізм заліза та білку, усуваючи їх дефіцит.Висновки. Результати проведеного дослідження демонструють зменшення проявів анемії та системного запалення у хворих на ХХН V стадії, що лікуються ГД, шляхом нормалізації рівнів Нb, показників обміну заліза, СРБ, феритину та альбуміну на тлі додаткового призначення препарату МТ до стандартного лікування хворих на ГД.Отримані результати підтверджують дані інших експериментальних досліджень, в яких продемонстровано антиоксидантні, протизапальні та імунологічні властивості МТ. Широкий спектр функцій МТ дозволяє рекомендувати його додаткове призначення до комплексного лікування хворим на ХХН V стадії, що лікуються методом гемодіалізу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Shidlovskyi, V. O., O. V. Shidlovskyi, M. I. Sheremet, S. I. Shevchenko та O. V. Skochylo. "ДІЄТИЧНЕ ХАРЧУВАННЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ТИРЕОЇДИТ ХАШИМОТО". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (2 грудня 2020): 175–84. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11529.

Повний текст джерела
Анотація:
Резюме. На сьогодні питання щодо лікування тиреоїдиту Хашимото (ТХ) залишається невирішеним. Згідно з даними літератури, ефективний вплив на автоімунний процес у щитоподібній залозі може мати нормалізація порушених функцій кишечника. У цьому відношенні важливого значення надають дієтичному харчуванню. Проте чітко не обґрунтовано доцільності призначення дієтичного харчування пацієнтам із ТХ і вимог до нього для забезпечення фізіологічного функціонування щитоподібної залози та кишечника. Мета дослідження – проаналізувати і систематизувати дані літератури, що присвячені дієтичному харчуванню в комплексному лікуванні хворих на тиреоїдит Хашимото. Матеріали і методи. У дослідженні використано публікації світової наукової літератури, присвячені ТХ, зокрема причинам та механізмам розвитку, лікуванню, ускладненням і його наслідкам. Результати. В огляді звернено увагу на патогенетичне обґрунтування дієтичного харчування, вимоги до нього та проаналізовано запропоновані дієти. Висновки. Проаналізовані дані літератури дають підстави вважати, що правильно збалансоване харчування, яке забезпечує організм усіма необхідними поживними речовинами, позитивно впливає на перебіг ТХ і самопочуття пацієнтів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Призначення лікування"

1

Мельник, Каріна Володимирівна. "Особливості обробки даних для медичної експертної системи". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44685.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Павлович, Лариса Борисівна, Ірина іванівна Білоус, Наталія Володимирівна Васильєва та Оксана Борисівна Яремчук. "Лікування діабетичної полінейропатії з додатковим призначенням кокарніту". Thesis, Науково-практична конференція з міжнародною участю "Сучасні аспекти клінічної неврології", м.Івано-Франківськ, 2013. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/6546.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Павлович, Лариса Борисівна, Ірина Іванівна Білоус, Наталія Володимирівна Васильєва та Оксана Борисівна Яремчук. "Лікування діабетичної полінейропатії з додатковим призначенням кокарніту". Thesis, Збірник тез науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні аспекти клінічної неврології» (Івано-Франківськ, 2013). – С.43-44, 2013. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/7437.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Павлович, Лариса Борисівна, Ірина Іванівна Білоус, Наталія Володимирівна Васильєва та Оксана Борисівна Яремчук. "Лікування діабетичної полінейропатії з додатковим призначенням кокарніту". Thesis, Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю "Сучасні аспекти клінічної неврології". - м.Івано-Франківськ, 1 березня 2013 року. - С.43-44, 2013. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/6261.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії