Готові списки джерел за темами / Представлення інформації

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Представлення інформації"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Представлення інформації".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Представлення інформації"

Омелянюк, Сергій. "Монологізм як психолого-наративна особливість представлення інформації соціально-політичного змісту". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T1 (2019): 181–89. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-181-189.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується система конструювання інформації соціально-політичного змісту. Виокремлено три системні структури: по-перше, це державно-політичні інститути; по-друге, засоби масової інформації; по-третє, засоби масової комунікації. Показано, що відзначені структури сформувались послідовно, відіграючи домінантну роль як інструменти конструювання соціальних уявлень, афективної сфери суспільства та поведінки. Монологізм представлення інформації визначає й специфіку її психологічного впливу. Монологічне звернення до аудиторії передбачає й відповідну побудову наративу. У когнітивному плані монологічна подача інформації відзначається несуперечливістю. Ті факти, які спричиняють когнітивний дисонанс, просто замовчуються, або ж подаються як несуттєві, певні курйози чи маргінальні погляди на події, котрі постають малозначущими на тлі офіційних трактувань. Державно-політичні інститути, представляючи інформацію, виконують найважливішу функцію – конструювання базових понять, на основі яких ЗМІ вибудовують домінантний дискурс. Базові поняття виконують роль своєрідних аксіом, котрі надалі використовуються ЗМІ для несуперечливого трактування суспільно-політичних подій. Головна ж функція ЗМІ – не тільки і не стільки повідомлення офіційного трактування подій, а забезпечення їхнього емоційного представлення. Таким чином, взаємодія державно-політичних інститутів і ЗМІ забезпечує конструювання двох базових психологічних структур – когнітивної й афективної сфер. На їхній основі, знову ж таки за посередництва державно-політичних інститутів й інститутів громадянського суспільства, створюються канали прояву суспільної активності. Таким способом, реалізується конструювання третього психологічного складника – соціальної поведінки. Поведінка визначається когнітивною й афективною сферами, та легітимними каналами реалізації соціальної активності. Відповідно, монологізм подачі інформації постає важливим інструментом соціально-психологічного впливу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Grishmanov, D., O. Nesmiian, F. Baryiluk та Yu Tolkachenko. "АНАЛІЗ ФОРМ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО МОДЕЛІ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРГОВОЇ ЗМІНИ РАЙОННОГО ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО ЦЕНТРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (12 вересня 2018): 13–16. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.013.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом аналізу в статті є форми представлення інформації про моделі діяльності авіаційних диспетчерів чергової зміни районного диспетчерського центру (РДЦ) системи обслуговування повітряного руху. Метою є вибір раціональних форми представлення інформації про процеси діяльності авіаційного диспетчера при обслуговуванні повітряного руху. Завдання: обґрунтувати перспективність блочно-табличної форми представлення інформації з метою опису складної поліалгорітмічної діяльності чергової зміни РДЦ та визначення характеру взаємодій між авіаційними диспетчерами. Отримані такі результати. Проведено аналіз можливих форм представлення інформації про моделі діяльності чергової зміни РДЦ. Обрано спосіб зберігання, пошуку, відтворення та коригування інформації про діяльність чергової зміни РДЦ. Висновки. Для представлення інформації про процеси діяльності чергової зміни РДЦ було запропоновано застосовувати блочно-табличну форму, яка дозволяє враховувати поліалгоритмічність діяльності авіаційних диспетчерів. Вказано на важливість здійснення поточного об’єктивного контролю з метою отримання можливості оцінки діяльності авіаційного диспетчера в подальшому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кобзар, Ірина Миколаївна. "Метафора як базовий спосіб представлення інформації". ScienceRise, № 1 (1) (13 серпня 2014): 95. http://dx.doi.org/10.15587/2313-8416.2014.26382.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Науменко, К. "Представлення бібліографічної інформації на сайтах ОУНБ". Бібліотечна планета, № 1 (71) (2016): 36–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Радкевич, Олександр. "ДІАГРАМИ, ГРАФІКИ ТА СХЕМИ ЯК ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРОЄКТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Professional Pedagogics 1, № 22 (14 серпня 2021): 197–212. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.197-212.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність: У проєктній діяльності необхідно оперувати великим масивом числових даних із різних проєктних завдань, що обтяжує комунікацію між виконавцями. Додає складності значна кількість проєктної інформації, що може бути неправильно поданою, а тому й незрозумілою для проєктних виконавців. Це створює комунікативні бар’єри, допоки доповідач не пояснить суть процесу, зобразивши діаграму, схему чи графік. З огляду на це, графічна подача інформації про проєкт, не замінюючи текстового представлення, є доцільною і значно пришвидшує розуміння принципів його виконання. Мета: дослідити роль діаграм, графіків та схем як інструментарію представлення проєктної інформації. Методи: теоретичний аналіз наукових джерел – для з’ясування стану дослідженості цієї проблематики в України та за її межами; порівняння – з метою вивчення наукових підходів до розв’язання проблеми; синтез прогресивного досвіду – для представлення проєктної інформації у вигляді діаграм, графіків та схем. Результати: досліджено діаграму Ганта як гістограму для послідовного представлення інформації. Розкрито блок-схему, що ілюструє перебіг будь-якого процесу від загальної інформації до проєктних завдань. Висвітлено специфіку Кривої S, як для представлення базової чи фактичної кумулятивної вартості, так і порівняння цих двох показників у часі. Проаналізовано стовпчасту діаграму, що використовується для порівнянь та узагальнення груп даних. Розкрито характеристики ресурсної гістограми – для планування управління персоналом. Приділена увага діаграмі запуску, що використовується для управління якістю та відображає продуктивність представлення проєкту в часі. Особлива увага приділена діаграмі Парето, згідно з якою забезпечується аналіз існуючих проблем у проєктній діяльності та прийняття рішень щодо контролю її якості. Проаналізовано секторну діаграму, яка використовується для показу вкладу окремих елементів у загальну суму проєкту. Контрольна діаграма – для перевірки стабільності будь-якого проєктного процесу як з контрольними межами, так і без них. Висвітлено основні складові організаційної схеми, що дає змогу зрозуміти організаційну ієрархію, рівні ескалації та шлях спілкування в проєкті. Висновки: здійснений аналіз діаграм, графіків та схем як елементів проєктної комунікації засвідчив позитивний вплив графічної складової на комунікаційний процес

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Філатова, Н. "Правочини з використанням електронної форми представлення інформації". Проблеми законності, Вип. 136 (2017): 40–55.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мирончук, Наталія Миколаївна. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ САМООРГАНІЗАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (24 лютого 2020): 202–11. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2537.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено дидактичний потенціал засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у підготовці майбутніх викладачів вищої школи до самоорганізації в професійній діяльності. Зазначено, що інформаційні інструменти в освітньому процесі використовуються для пошуку інформації, передачі знань, забезпечення зворотного зв’язку, організації дистанційної роботи, як способи представлення інформації. Обґрунтовано сутнісний потенціал ІКТ у підвищенні рівня самоорганізації магістрантів та викладачів (широкий доступ до інформаційних ресурсів; спрощення процесів комунікації та обміну інформацією; можливість використання електронних органайзерів; збереження інформації). Названо ознаки непродуктивного впливу ІКТ на професійне здоров’я і самоорганізацію особистості (даремні витрати часу; згубний вплив на психічне і фізичне здоров’я, заміна реального спілкування віртуальним, некритичне прочитання швидкодоступної інформації). Вказано принципи організації навчання магістрантів спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки»: оптимальності навчання, взаємозв’язку з професійною діяльністю, пріоритетності самостійної роботи, забезпечення зворотного зв’язку, рефлексивності процесу навчання, раціоналізації навчальної діяльності. Зазначено, що ІКТ надають змогу здійснення системної групової, діалогової, індивідуально-консультативної взаємодії суб’єктів навчання, виконують функції керування часом, планування та організації діяльності. Названо види самоорганізаційної діяльності магістрантів із застосуванням ІКТ: самодіагностика рівня самоорганізації; планування діяльності; виконання завдань навчальної діяльності; презентування результатів роботи; самопрезентування; упорядкування особистої документації та робочої зони; самоконтроль, саморегуляція. Показано окремі види роботи магістрантів під час вивчення навчальної дисципліни «Основи самоорганізації у професійній діяльності»: складання планів, програм професійного саморозвитку; розподіл часу; розробка організаційно-методичного портфоліо; створення органайзерів, картотек; упорядкування робочої зони. Здійснено моніторинг рівня самоорганізації студентів магістратури внаслідок вивчення навчальної дисципліни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Butko, I. "ФОРМАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИКОРИСТАННЯ ГЕОПРОСТОРОВИХ СТРУКТУР В СИСТЕМАХ ОБРОБКИ ГЕОПРОСТОРОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 17–22. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.017.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є геопросторові структури в системах обробки геопросторової інформації. Метою є формалізація технології використання геопросторових структур в системах обробки геопросторової інформації. Завдання: аналіз основних завдань при прийнятті управлінських рішень, формалізація технології використання геопросторових структур в системах обробки геопросторової інформації, конкретизація основних об’єктів та морфізмів, що використовуються в системах обробки геопросторової інформації, представлення формальної моделі геопросторових інформаційних структур, формалізація операцій, що проводяться над геопросторовими інформаційними структурами. Використовуваними методами є: методи теорії категорій, теорії ймовірності, математичної статистики, системного аналізу, математичний апарат теорії матриць. Отримані такі результати. Формалізована технологія використання геопросторових структур в системах обробки геопросторової інформації. Представлені основні об’єкти та морфізми, що використовуються в системах обробки геопросторової інформації. Формалізована модель геопросторових інформаційних структур. Формалізовані операцій, що проводяться над геопросторовими інформаційними структурами. Висновки. Проведена формалізація технології використання геопросторових структур в системах обробки геопросторової інформації. Наведені основні об’єкти та морфізми, що використовуються в системах обробки геопросторової інформації. Представлена формальна модель геопросторових інформаційних структур. Проведена формалізація операцій, що проводяться над геопросторовими інформаційними структурами. Напрямками подальших досліджень є: розробка теоретичних основ використання геопросторових структур в системах обробки геопросторової інформації у вигляді сукупності моделей, методів та інформаційних технологій побудови і використання геопросторових структур

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Bilonog, J. S. "Характеристика та аналіз структурних елементів соціальної відповідальності бізнесу". Grani 18, № 5 (7 квітня 2015): 30–36. http://dx.doi.org/10.15421/1715094.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті акцентовано увагу на необхідності оцінки стану соціальної відповідальності бізнесу в Україні. Структуровано матеріал стосовно елементів та принципів корпоративної соціальної відповідальності. На основі чого розроблено пропозиції щодо уніфікації кількісних елементів соціальної відповідальності бізнесу, за якими можна проводити аналіз нефінансової звітності. Запропоновано використовувати не тільки кількісні методики аналізу інформації, але й звертатися до якісних. В результаті чого аналіз соціальних звітів буде більш результативним та мінімізує суб’єктивність дослідника чи представників компанії, які відповідають за представлення інформації широкій громадськості. Розглянуто базові принципи, за якими компанії можуть реалізовувати свою стратегію з корпоративної соціальної відповідальності. Завдяки емпіричному аналізу корпоративних звітів доведена доцільність використання зазначених елементів. Більш детально проаналізовано звіти компаній виробничого та невиробничого сектору та визначено особливості відображення інформації про корпоративну соціальну відповідальність. Акцентовано увагу на необхідності проведення моніторингових досліджень у сфері корпоративної соціальної звітності. Зроблено висновок, що, завдяки уніфікації підходів до визначення критеріїв соціальної відповідальності дослідники можуть отримати більш повну інформацію, а отже, точніше розуміти стан реалізації практик корпоративної соціальної відповідальності в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сотер М. В. "ПЕРЕВАГИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ КАРТ ПРИ ІНШОМОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 188–95. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.274.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наголошено на потребі пошуку новітніх практичних шляхів щодо представлення інформації для студентів у зручній та стислій для сприйняття формі. Одним із таких способів є застосування в освітньому процесі інтелектуальних карт, які забезпечить системне, цілісне та свідоме сприйняття значних об’ємів інформації, дозволять отримати навички роботи й опрацювання масивів інформації, що є винятково важливим при іншомовній підготовці студентів, оскыльки необхідно запам’ятовувати комплекс лексичного, граматичного матеріалу, національних та культурних особливостей поведінки носіїв мови, норм етикету, специфіку вербальної та невербальної комунікації тощо.Констатовано, що безпосередня участь студентів у побудові інтелектуальних карт у процесі іншомовної підготовки дозволяє індивідуалізувати та активізувати процес засвоєння ними інформації. Представлено переваги використання інтелектуальних карт в освітньому процесі оволодіння іноземною мовою студентами інженерно-технічних спеціальностей. До таких уналежнено ефективне запам’ятовування навчальних матеріалів; аналіз та систематизація інформації будь-якого характеру; системне, свідоме сприйняття значних об’ємів інформації; цілісне бачення теми, що вивчається з включенням її головних і другорядних складових зі встановленням логічних зв’язків між усіма компонентами; розвиток творчого мислення та креативності студентів; формування іншомовної граматичної, лексичної компетенцій та компетенцій в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі тощо.Схарактеризовано ряд проблем, пов’язаних із практичним упровадженням інтелектуальних карт в освітній процес, зокрема це невміння студентів виділити головне серед значних об’ємів інформації; недостатнє розкриття проблеми, що вивчається; відсутність попереднього досвіду зі складання інтелектуальних карт тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Представлення інформації"

Вавіленкова, Анастасія Ігорівна, Вавіленкова А. І, Vavilenkova A. I, Анастасия Игоревна Вавиленкова та Вавиленкова А. И. "Аналіз онтології як моделі представлення знань текстової інформації". Thesis, Національний авіаційний університет, 2010. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/14888.

Повний текст джерела

Анотація:

Онтологія – детальний опис деякої проблемної області, що використовується для формального та декларативного визначення її концептуалізації. Аналіз онтологій дає можливість зробити висновки про доцільність їх застосування для автоматичного вилучення знань з текстової інформації, пошуку знань в Інтернет, інтелектуального анотування, створення інтелектуальних систем в різних галузях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Нікуліна, Олена Миколаївна, Валерій Петрович Северин та Ніна Вікторівна Коцюба. "Модуль представлення інформації для технології оптимізації систем автоматичного управління". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43021.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Б, Артамонов Є. "Концепція створення електронних підручників з можливостю автоматичного налаштування глибини представлення інформації". Thesis, Київ, Національний авіаційний університет, 2009. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/14955.

Повний текст джерела

Анотація:

Розробка електронних підручників зі змістом, який автоматично змінюється за рівнем глибини представлення інформації, можлива лише у спеціальному середовищі, яке повинне забезпечувати виконання наступних задач: 1) створення самої книги; 2) визначення зв’язків між текстом книги та його змістом; 3) фільтрування поданої інформації на основі зацікавленості користувача питаннями, які висвітлені в окремих підрозділах підручника.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Яковенко, Ігор Володимирович, Андрій Анатолійович Фоменко та Антон Сергійович Бакаєв. "Аналіз методів розробки автоматизованої системи формування представлення інформації бази даних аффілейтних мереж". Thesis, ФОП Тарасенко В. П, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44829.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Садовнича, Наталія Миколаївна, Наталия Николаевна Садовничая та Nataliia Mykolaivna Sadovnycha. "Перекладна книга з дитячої психології у системі вузькоспеціалізованих видань: змістовий рівень представлення інформації". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64785.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження присвячене вивченню змістового рівня представлення інформації у перекладних книжкових виданнях із питань дитячої психології. Для аналізу обрано п’ять видань, що побачили світ в останні роки у різних видавництвах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дрейс, Юрій Олександрович, та Юрий Александрович Дрейс. "Базові параметри представлення ризику захисту персональних даних в державних АС". Thesis, Кіровоградський національний технічний університет, Кіровоград, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/31947.

Повний текст джерела

Анотація:

В дослідженні описано базові параметри представлення ризику захисту персональних даних в державних автоматизованих системах, а саме інтегроване представлення параметрів ризику з відображенням на сферу захисту персональних даних здійснюється у вигляді конкретного кортежу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Артамонов, Є. Б. "Структура онлайнового адаптованого навчального курсу". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/51170.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні, в умовах пандемії та карантину, як ніколи раніше, гостро постало питання перенесення багатьох сфер діяльності на онлайн-площину. Але за умови, що люди не лише мають різний рівень технічної підготовки, але й різняться уподобаннями, поглядами, цілями і, звичайно, технічним оснащенням, при розробці державних програмних систем необхідно забезпечити багатосценарійне представлення інформації разом із можливість вибору користувацьких режимів та автоматичне їх налаштування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Фесенко, С. И., Сергій Олександрович Петров, Сергей Александрович Петров та Serhii Oleksandrovych Petrov. "Способ эффективного представления логических функций". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9757.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Карасюк, В. В., та С. М. Іванов. "Знання-орієнтована система представлення правових понять". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39123.

Повний текст джерела

Анотація:

Область права є перспективним полем застосування онтологічних конструкцій у описі знань. Цьому сприяє сувора формалізація знань в праві, що визначена структурою нормативної бази. Деякі дослідники відзначають самоорганізацію правової інформації. Тому для формування інтегрованого простору правових знань для цілей навчання в університеті поставлено завдання створити базу знань на онтологічних принципах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Б, Артамонов Є. "КОНЦЕПЦІЇ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПІДРУЧНИКІВ З МОЖЛИВІСТЮ АВТОМАТИЧНОГО НАЛАШТУВАННЯ ГЛИБИНИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ". Thesis, 2009. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/20804.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Представлення інформації"

Павло Скоропадський та його державотворча діяльність : зб. матеріалів наук.-метод. круглого столу. Одеса : Національний університет «Одеська юридична академія», 2020. http://dx.doi.org/10.32837/11300.13802.

Повний текст джерела

Анотація:

До збірника матеріалів науково-методичного круглого столу Павло Скоропадський та його державотворча діяльність увійшли результати історико-правових досліджень важливих питань з історії українського державотворення доби Української Держави за П. Скоропадського. Матеріали представлені в авторській редакції. Відповідальність за зміст матеріалів, точність наведених фактів, цитат, посилань на джерела, достовірність іншої інформації та за додержання норм авторського права несуть автори.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Древняк, Л. П. Логопедична розминка, як сучасна форма мовленнєвого розвитку дошкільника. КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4139.

Повний текст джерела

Анотація:

У посібнику представлено теоретичну та практичну інформацію щодо використання авторської розробки під час корекційно-розвиткової роботи та освітнього процесу в закладі дошкільної освіти з метою формування мовленнєвої компетентності дітей передшкільного віку. Навчально-методичний посібник адресовано корекційним педагогам та вихователям закладів дошкільної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Представлення інформації"

Біланич, Галина, та Людмила Біланич. "НАЦІОНАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА: ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНИ У СПИСКУ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО". У Культурна та історична спадщина, урбаністика та будівництво як форми мистецького надбання (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/kisybfmn.ed-1.02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті осмислено та об’єктивно оцінено роль культурної спадщини України у процесах консолідації української нації як неповторного історико-культурного середовища. Доведено, що значення культурної спадщини як сукупності успадкованих людством від попередніх поколінь полягає не лише в збереженні ідентичності та історії, а передусім формує нашу особистість і визначає повсякденне життя суспільства, є джерелом всеохоплюючого зростання, а національні традиції, обряди, кухня, мистецтво несуть не менше інформації про країну, ніж її політичний курс чи географічне розташування. Представлено перелік об’єктів, що внесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО в Україні, серед яких: Собор Святої Софії із прилеглими монастирським спорудами та Києво-Печерська лавра; ансамбль історичного центру Львова; транскордонний об'єкт «Дуга Струве»; об’єкт природної спадщини «Букові праліси Карпат»; резиденція митрополитів Буковини і Далмації; дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі; античне місто-держава Херсонес Таврійський та його хора. Схарактеризовано дефініції «матеріальна культурна спадщина» та «нематеріальна культурна спадщина», під якою зокрема розуміємо культурно-духовні особливості, які передаються від покоління до покоління і постійно відтворюються, вирізняють один етнос від іншого, формуючи його національну ідентичність. Представлено елементи, внесені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України, а також до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства від України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Представлення інформації"

Комарова, Олена Володимирівна. Біологічний факт як елемент знань учнів з екології людини. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. Київ, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1863.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті запропоновано класифікацію біологічних фактів, що засвоюються засобами шкільної біології, зокрема при вивченні біології людини. Пізнавальні задачі є одним із ефективних методичних прийомів представлення інформації щодо біологічних фактів з метою їх подальшого аналізу учнями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Малюга, Н. М. Медійний простір 2020 року: моделювання події як прецесія самої події. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5676.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про порушення основних принципів журналістської діяльності (збалансованості та неупередженості подачі інформації), наголошено на потребі дотримання професійних та етичних стандартів представниками ЗМІ. Проаналізовано тексти, що містять вербальну агресію, пропагують нетерпимість, нав’язують протистояння, експлуатують ідею “кола своїх”, мають дискримінаційний характер. Представлено авторський погляд на вимогу достовірності інформації, її неупередженого подання, моральності міркувань журналіста. Закцентовано на потребі медіа відповідально ставитися до вивчення своєї аудиторії, розв’язання проблеми інформаційної гігієни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Козаченко, Надія Павлівна. Dynamic turn in epistemic logic. КНУ имени Тараса Шевченко, May 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1653.

Повний текст джерела

Анотація:

Популяризація спеціалізованих наукових знань необхідна і для цього можна вказати мінімум 2 причини. Перша: популярний і доступний виклад наукових здобутків виконує агітаційну та профорієнтаційну роль, заохочуючи молодь займатися дослідженнями в певних областях знань. Друга: науково-популярний спосіб представлення знайомить з загальними способами наукового дослідженнями, принципами побудови наукового знання, методами його отримання, обґрунтування, систематизації та використання. За словами Й. Ван Бентема, логіку варто було б розуміти не як останню інстанцію, якій належить заключне слово в будь-якій дослідницькій справі, а як засіб підвищення якості наших уявлень про інформацію, обчислення і мислення, і як певний вимір в процесі аналізу і конструювання. Треба зважати на здатність логіки породжувати нові раціональні практики з новими правилами і навіть, можливо, новими типами суб'єктів. Логічне програмування, процедури аргументації, логічні ігри і багато інших нових феноменів явно показують, що діяльнісний вимір логіки є життєздатним і продуктивним модусом буття самої логіки. Таким чином, завдання цієї лекції — представити сучасний напрямок епістемічної логіки як механізм аналізу, який зокрема може бути використаний неспеціалістами (не логіками) у своїй професійній дільності та більш того у повсякденному спілкуванні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перерва, Вікторія Вікторівна. Фахова підготовка майбутнього вчителя біології з використанням технології M-learning. Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4228.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена розгляду можливостей мобільного навчання (M-learning) як однієї з активних форм електронного навчання (E-learning). Останніми роками вчені все частіше говорять про навчання за допомогою мобільних пристроїв або мобільне навчання. У статті визначена сутність мобільного навчання, його можливості у фаховій підготовці майбутнього вчителя біології. Впровадження M-learning у навчальних процес підготовки майбутніх фахівців у вищій школі відбувається у трьох напрямках: доступу до сайтів з навчальною інформацією (дистанційне навчання); відтворення звукових, текстових, відео та графічних файлів з навчальною інформацією (унаочнення, візуалізація); організація навчання з використанням електронних підручників, навчальних курсів і спеціалізованих файлів з навчальною інформацією. Організація M-learning можлива із застосуванням мобільних додатків – спеціальних програм для мобільних телефонів, які мають навчальну та розвивальну функцію. Аналіз представленості та перевірка на практиці ряд мобільних додатків порталу Google Play виявив можливість застосування ряду мобільних додатків під час організації навчальної діяльності зі студентами-біологами. Вони можуть бути корисними при вивченні видового складу рослин, опанування латинських термінів, вивчення особливостей практичного використання рослин та ін. Мобільні додатки з визначення видової приналежності рослин представлені великою групою додатків, принцип роботи яких базується на аналізі фото основних вегетативних та генеративних частин рослини і порівнянні їх з фотобазою. В деяких додатках наявна можливість консультації експертів. Мобільні додатки довідкового характеру можуть бути корисними при проведенні морфологічного опису рослин, виявленні особливостей їх хімічного складу та використанні у медицині, веденні господарської діяльності (рослинництво). Мобільні додатки можуть бути корисні в опануванні біологічних термінів латинського походження при опануванні навчальних дисциплін циклу фахової підготовки. Мобільні додатки з хімії стануть у нагоді під час вивчення та закріплення знань з хімічного складу клітин, перебігу метаболічних процесів в організмі аеробів та анаеробів тощо. Визначено основні переваги та недоліки застосування мобільного навчання. Технологія M-learning відрізняється мобільністю та гнучкістю, створює умови для зростання продуктивності навчання, доцільна для аудиторних так і позааудиторних форм роботи зі студентами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перерва, Вікторія Вікторівна. Структура та рівні розвитку професійно-термінологічної компетентності майбутнього вчителя. ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4209.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто визначальне значення формування професійно-термінологічної компетентності у професійному становленні педагога. Визначено, що професійно-термінологічна компетентність є здатністю та готовністю спеціаліста грамотно застосовувати термінологію у професійній діяльності під час вирішення професійних завдань. Розуміння сутності та специфіки професійно-термінологічної компетентності передбачає її структурування і виділення єдності компонентного складу. Термінологічна компетентність представлена єдністю предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативномовленнєвого компонентів. Підкреслено визначальне значення предметно-пізнавального компонента, що проявляється у становленні та вдосконаленні активного словника термінів за фахом майбутнього спеціаліста і зумовлює безпосередньо теоретичну (когнітивну) діяльність і здійснення фахівцем рефлексивної та практичної діяльності. Саме об’єм активного словника є визначальним у практичній діяльності майбутнього педагога і впливає на якість процесів вирішення проблем, результатів самовдосконалення, самооцінки та комунікації з учасниками педагогічного процесу та колегами. Виділені показники визначення рівня сформованості окремого компонента та наведена характеристика рівня їхнього прояву. Для об’єктивної оцінки запропонований трирівневий аналіз із виокремленням низького, середнього та високого рівнів. Наведена характеристика фахівця з низьким, середнім і високим рівнем розвитку професійнотермінологічної компетентності на основі параметрів основних її компонентів. Низький рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності визначається наявністю певного обсягу інформації, яка не набула структурування й осмислення і не використовується у професійному мовленні. Середній рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності дозволяє виконувати типові професійні завдання педагогом і не є достатнім для виконання творчої діяльності. Фахівець із високим рівнем професійно-термінологічної компетентності орієнтований на творчість, рефлексію й узагальнення професійного досвіду, саморозвиток, прагнення до систематизації, оновлення та покращення терміносистеми за фахом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!