Добірка наукової літератури з теми "Предметна галузь"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Предметна галузь".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Предметна галузь"
1
Кундря-Висоцька, О., I. Вагнер та І. Демко. "ІМАНЕНТНА ФІЛОСОФІЯ СУЧАСНОГО ОБЛІКУ В КОНТЕКСТІ ПОГЛИБЛЕННЯ СУТНОСТІ ЙОГО ПРЕДМЕТУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 145–53. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3725.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Обґрунтовано вплив зовнішнього середовища на формування внутрішньої філософії бухгалтерського обліку на основі іманентного зв’язку, що обумовлює розширення предметної площини облікової системи під впливом зростаючих інформаційних запитів. Доведено доречність використання поняття «іманентності» як одного з інструментів розширення предметної площини сучасного бухгалтерського обліку через його практичну, моделюючу та наукову компоненти. В процесі аналізу розширення практичної площини охарактеризовано інституційні (формальні та неформальні) обмеження, що перешкоджають обліковій системі забезпечувати зростаючі інформаційні запити. Виділено чотири групи обмежень, породжених гносеологічно: теоретичні, методичні, регуляторні , а також неформальні обмеження, які на сьогодні сформували психологічні стереотипи на предмет консервативності облікової практики, науки та облікової професії. Доведено, що розвиток предметної площини сучасного обліку відбувається через інтерпретацію можливих альтернативних варіантів у контексті творчого, професійного підходу фахівців з обліку. Йдеться про превалювання професійного судження як ознаки творчого професійного контенту іманентної облікової філософії на сьогодні, що доводить предметні інтерпретації у фаховому розвитку облікової системи. Деталізовано умови для застосування професійного судження в сучасному обліку, що забезпечує розширення та удосконалення методики облікових процесів для суб’єктів підприємництва через фахову інтерпретацію результативної облікової інформації для потреб користувачів. Охарактеризовано наукову площину бухгалтерського обліку як динамічну систему знань, які розкривають нові явища в суспільстві і природі з метою використання їх у практичній діяльності. Доведено, що наукові дослідження у галузі бухгалтерського обліку, маючи свою специфіку, історично тривають у контексті вирішення двох взаємообумовлених запитань: як бухгалтерський облік впливає на навколишній світ і як світ впливає на бухгалтерський облік. У роботі констатовано наявність певних дезінтеграційних тенденцій в обліковій науці, пов’заних з виокресленням наукової концепції щодо розширення предметної площини обліку. Виокремлено три основних значення наукових досліджень в галузі бухгалтерського обліку, які «іманентно» відповідають визначеним у роботі напрямам розширення його предмета. Запропоновано та конкретизовано наукові дослідження у галузі бухгалтерського обліку здійснювати не у будь-яких напрямах, а лише у найбільш вагомих, які мають значення для теорії і практики розвитку бухгалтерського обліку і є актуальними на певний момент часу. Ключові слова: бухгалтерський облік, іманентна філософія обліку, предметна площина бухгалтерського обліку, облікова система. Формул: 0; рис.: 4; табл.: 1; бібл.: 12.
2
Дудник, Р. М. "До питання про комплексні галузі українського права". Прикарпатський юридичний вісник, № 1 (1 липня 2021): 3–7. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1.721.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню необхідності та доцільності виокремлення комплексних галузей в українській системі права. Дискусії вчених навколо вибраної теми можна вважати класичними, проте досі однозначного вирішення вказане питання не знайшло. Автором констатовано, що система права являє собою об’ємне утворення, яке постійно перебуває в динамічному стані у зв’язку з трансформацією відносин у суспільстві, що пов’язані з економічними, політичними, культурними та іншими факторами. У межах вибраної теми розглянуто передумови виникнення комплексних галузей права, ознаки, що притаманні комплексним галузям права, особливість їх предмета правового регулювання та використання норм традиційних галузей права під час регулювання відносин у межах комплексної галузі. Досліджено взаємодію між комплексними галузями права та традиційними (основними). Висловлено заперечення щодо існування комплексних галузей права як перехідних, тобто таких, що обов’язково мають еволюціонувати в самостійну основну галузь. Проаналізовано необхідність становлення та розвитку комплексної галузі права через правову дійсність,яка уособлює динаміку сучасних суспільних відносин та їх неоднорідність, а також показує неспроможність врегулювати ті чи інші відносини в межах однієї галузі. Таким чином, комплексні галузі права слід вважати рушійною силою для створення нових конфігурацій в українській правовій системі. Так, у статті наведено приклади комплексних галузей права, в яких гармонійно поєднуються норми різних традиційних галузей права. Враховуючи значні переваги комплексного регулювання суспільних правовідносин, автор наголошує, що актуальність виокремлення та визнання комплексних галузей права дедалі зростатиме, а запровадження таких галузей слугуватиме підвищенню ефективності правового регулювання конкретно визначених видових відносин. Зокрема, автором запропоновано подальше удосконалення української системи права шляхом виокремлення та визнання такої комплексної галузі права, як ювенальне право.
3
СТЕЦЕНКО, СЕМЕН. "Предмет адміністративного права як “вічнозелений” сюжет адміністративно-правової науки". Право України, № 2019/05 (2019): 29. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-05-029.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті акцентується увага на проблематиці предмета адміністративного права як явища, що характеризується актуальністю на всіх етапах розвитку та становлення цієї галузі публічного права. Мета статті полягає у приверненні уваги до тієї обставини, що жваві дискусії, які сьогодні ведуться стосовно предмета адміністративного права та його складових, можуть і повинні знайти свій логічний вихід. Вчені-правники повинні домовитися, що вважати предметом адміністративного права, та визначитися із тими суспільними відносинами, які його наповнюють. Це, на відміну від точних наук, є можливим та доцільним. Встановлено, що у межах адміністративного права нині важливою видається спроба неупередженого об’єктивного погляду на його предмет. Це явище, яке характеризується теоретико-методологічною та системотвірною значущістю. Вказане не є перебільшенням, оскільки предмет, відповідаючи на запитання “що вивчає ця галузь?”, фактично спрямовує на перелік, усвідомлення та розуміння складових – суспільних відносин, які врегульовуються нормами цієї галузі права. Акцентовано увагу на тому, що предмет відповідає на запитання “що вивчає?” адміністративне право, а не “що вивчало?” (ретроспективний погляд) чи “що буде вивчати?” (перспек тивний погляд). Зазначено, що, на жаль, нерідко наука адміністративного права функціонує не “на випередження”, а постфактум, намагаючись аналізувати те, що вже набуло сили юридичного рішення суб’єктів владних повноважень. Такий підхід не видається оптимальним. І, зауважується у статті, це стосується не тільки реалізації владних повноважень держави (у широкому розумінні) у тих чи інших сферах суспільного життя, а й розвитку адміністративного права як науки та навчальної дисципліни. Реформувати цю царину без попереднього залучення фахівців і широкого громадського обговорення – це означає ставити під сумнів результати такого реформування. Особлива увага приділена виокремленню характерних особливостей предмета адміністративного права, до яких належать: однорідний характер відповідних суспіль них відносин (в іншому випадку ці суспільні відносини регулюються декількома галузями права); якісна відмінність суспільних відносин, що входять до предмета адміністративного права; необхідність урахування Концепції реформи адмі ністративного права України, у межах якої значною мірою оновилося наукове уявлення предмета адміністративного права; відхід від виняткового “управлінського” характеру суспільних відносин, що становлять предмет адміністративного права. Сформовано власну позицію стосовно розширення чи звуження предмета адміністративного права. Як видається, розширення предмета адміністративного права не повинно перетворюватися на самоціль, неконтрольований процес, при якому суспільні відносини, що у нього входять, із часом будуть важко піддаватися класифікації на підставі певних спільних рис і характеристик. Водночас розпорошення предмета адміністративного права шляхом виокремлення із нього правових утворень і претендування їх на самостійний статус не повинно мати суб’єктивний характер, а має бути максимально обґрунтованим і затребуваним юридичною наукою та правозастосовною практикою.
4
Котюк, О., та Ю. Середа. "Спірні аспекти традиційних підходів до визначення предмета правового регулювання". Вісник Пенітенціарної асоціації України, № 4 (27 березня 2021): 65–74. http://dx.doi.org/10.34015/2523-4552.2020.4.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі положень загальної теорії права уточнюються поняття правового регулювання, його предмета та видів. Обґрунтовується, що предмет правового регулювання є основною підставою не тільки поділу правових норм на галузі права, а й визначення їхніх назв. Привертається увага до того, що правильний з методологічного погляду поділ правових норм на норми матеріального і норми процесуального права у правовій науці помилково використовується й як критерій поділу галузей права на галузі матеріального та процесуального права, що й зумовило появу таких галузей як цивільно-процесуальне, кримінально-процесуальне та господарсько-процесуальне право, які супроводжуються відповідними кодексами. Автори доводять, що оскільки змістом предмета правового регулювання вказаних галузей права фактично є правовідносини, які складаються в ході судочинства, що випливає з відповідних матеріально-правових відносин, то саме тому вказані кодекси мали б іменуватися кодексами судочинства, що у повній мірі стосується й цивільного процесуального права та відповідного кодексу.
5
Kotvitska, A. A., I. V. Кubarieva, A. V. Volkova, G. E. Boldar та A. V. Cherkashyna. "ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ПРАВА В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ПРАВА УКРАЇНИ". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 листопада 2020): 89–97. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.4.11542.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Визначення місце фармацевтичного права в системі права України, аналіз його предмета, методу та системи на підставі загальнотеоретичних розробок про галузь права та законодавства.
Матеріали і методи. Дослідження проведено на основі опрацювання наукової та навчальної літератури, нормативно-правових актів. Використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, системно-структурний, формально-логічний, порівняно-правовий, тлумачення правової норми.
Результати й обговорення. Встановлено, що у вітчизняній спеціальній літературі спостерігається недостатня кількість праць, присвячених вивченню юридичної природи фармацевтичного права. Обговорення цієї проблеми більш активно здійснюється зарубіжними науковцями, ніж українськими. Привертає увагу факт відсутності єдиного підхіду до розуміння предмета та методу фармацевтичного права. Ці питання іноді висвітлюються у загальнотеоретичних роботах у рамках наукової дискусії про можливість існування комплексних галузей права в системі права. Зроблено висновок, що вчені не досягли загальної точки зору щодо галузевої належності фармацевтичного права та законодавства. Частина дослідників вважають фармацевтичне право складовою частиною (підгалуззю) медичного або економічного (господарського) права, а інші визначають як самостійну комплексну галузь права або законодавства.
Висновки. Обґрунтована наукова позиція про те, що в сучасних умовах склалися підстави вважати фармацевтичне право самостійною комплексною галуззю права, предметом якої виступають управлінські, майнові та немайнові відносини, що виникають під час здійснення фармацевтичної діяльності, для регулювання яких використовуються методи субординації (імперативний) та координації (диспозитивний). Запропоновано поділ системи фармацевтичного права на Загальну та Особливу частини, розкрито інститути кожної з них.
6
Morozova, О. I. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОЦЕСІВ, ЩО ПРОТІКАЮТЬ В ОСВІТНІХ ТА ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМАХ, ЗАСНОВАНА НА ВИКОРИСТАННІ ОНТОЛОГІЧНОГО ІНЖИНІРИНГУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 135–38. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.135.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі наведено модель формування процесів, що протікають в освітніх та виробничих системах, заснована на використані онтологічного інжинірингу. В основу моделі входить термінологічна система предметної галузі «Організація та функціонування закладу вищої освіти», терміни якої пов'язані між собою гіперономічними відносинами. Основною метою побудови термінологічної системи є відокремлення з термінологічної низки три групи термінів, тобто їх попередня класифікація. Така класифікація передбачає упорядкування певних термінів з метою пошуку між них однорідних зв’язків та відносин. Рівень корінного поняття має троє термінів та їх поняття, які формують три гілки понять. Наведено укрупнену схему термінології предметної галузі «організація та функціонування вищого навчального закладу». Як кореневий термін, який задає своєрідний розмір термінологічного дерева предметної області «організація і функціонування закладу вищої освіти» обраний термін «вища освіта». Виділено три гілки термінів, які утворюють термінологічне дерево, яке покриває своїми визначеннями предметну область. Перша гілка передбачає використання відносин «загальне – часткове» та «рід – вид». Друга гілка буде формуватися на просторо часових відносинах або як кажуть темпоральних відносинах, а також причино-наслідних зв’язків між певними поняттями. Третя гілка, в корні якої полягає термін «педагогіка вищої школи» передбачає будь які відносини між низ лежачими термінами. Одержану термінологічну систему предметної галузі представлено у виді онтологічної моделі, структура якої має деревовидний вигляд. Таке представлення дає можливість формалізувати предметну галузь. Корисність даної термінологічної системи у тому, що вона може стати основою для множини навчальних дисциплін, які називаються «Вступ до спеціальності». Крім того, словник дає методичну основу викладачам, які формують або оновлюють робочі навчальні програми на етапі обмірковування назв навчальних модулів, тим, а також анотацій до них з метою створення укрупненого термінологічного дерева навчальної дисципліни, яке буде основою для наповнення її навчальним матеріалом.
7
Chernova, Lub S., S. D. Titov та Lud S. Chernova. "МОДЕЛЬНИЙ ПІДХІД У МЕТОДОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ". Transport development, № 4(11) (14 січня 2022): 40–51. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У деяких математичних моделях управління проектами виникає потреба встановлення максимального радіусу гіперсфери, зануреної в поліедральну галузь. Сучасний математичний апарат теорії оптимізації сумісно із застосуванням комп’ютерних технологій дає змогу розв’язувати нелінійні задачі оптимізації, але завжди існує доцільність лінеаризації складних нелінійних задач. Таке спрощення дає змогу використовувати точні класичні методи оптимізаційного розв’язку, на відміну від наближених, для нелінійної оптимізації. Поставимо завдання строгого математичного зведення (лінеаризації) багатовимірної нелінійної задачі оптимізації про занурення гіперсфери максимального радіусу в опуклу ділянку типу поліедру. Нехай маємо замкнений поліедр, поданий системою лінійних алгебраїчних нерівностей. У ділянці замкненого поліедру необхідно розмістити гіперсферу максимального радіусу. Мета. У статті проаналізовано модель установлення максимального радіусу гіперсфери, розміщеної (зануреної) у поліедральну ділянку (опуклу множину, обмежену прямими лініями), яка забезпечує врахування великої множини факторів, серед яких – управління інтеграцією (Project Integration Management); предметна ділянка проекту (Project Scope Management); управління якістю (Project Quality Management); управління часом (Project Time Management); управління вартістю (Project Cost Management); управління комунікаціями (Project Communication Management); управління контрактами (Project Procurement Management); управління ризиками (Project Risk Management). Результати. У моделі запропоновано строге математичне зведення (лінеаризація) нелінійної оптимізаційної задачі про розміщення гіперсфери максимального радіусу в опуклу ділянку типу поліедру до задачі лінійної оптимізації. Таким чином, задача про розміщення гіперсфери найбільшого радіусу в поліедрі формулюється як задача лінійної оптимізації. Висновки. Строго доведено можливість лінеаризації задачі про занурення гіперсфери максимального радіусу у поліедр. Задачу зведено до класичної задачі лінійної оптимізації, яка може бути розв’язана відомими методами. Запропонований підхід узагальнюється на задачі довільної скінченої вимірності.
8
Чеботарьова, Олена. "Науково-методичні підходи до реалізації змісту освіти учнів із порушеннями інтелектуального розвитку згідно концепції НУШ". Особлива дитина: навчання і виховання 4, № 93 (3 лютого 2020): 68–76. http://dx.doi.org/10.33189/ectu.v4i93.42.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено основні науково-методичні підходи щодо розроблення та реалізації змісту Типової освітньої програми початкової освіти дітей із порушеннями інтелектуального розвитку для 1, 2 класів згідно з Концепцією Нової української школи. Обґрунтовано та представлено основну мету початкової освіти дітей із порушеннями інтелектуального розвитку, методичні підходи та принципи побудови програми, ключові компетентності та загальнонавчальні вміння, які закладено у її зміст програми. У програмі визначено відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу, вказано вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання (предметно орієнтовані компетентності).
Охарактеризовано основні складові інтегрованих курсів, як сучасних освітніх тенденцій; структуру програми: орієнтовний зміст навчального матеріалу, предметно-орієнтовані компетентності, життєва компетентність, які інформують учителя щодо результатів сформованості в учнів пізнавальних та соціально-адаптивних здібностей відповідно до мети та змістового наповнення галузі. Представлено методичні основи реалізації освітніх галузей та інтегрованих курсів.
9
Засєкіна, Тетяна, та Марія Тишковець. "ВІД «СТАНДАРТУ ЗМІСТУ» ДО «СТАНДАРТУ РЕЗУЛЬТАТІВ» – КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Ukrainian Educational Journal, № 4 (24 грудня 2021): 134–41. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-4-134-141.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено результати теоретичного дослідження в галузі стандартизації загальної середньої освіти. Досліджено динаміку змін у принципах побудови стандартів освіти, виявлено переваги та недоліки стандартів «змісту» і «досягнень». З’ясовано концептуальні засади реформування загальної середньої освіти із позиції стандарту «результатів», якими є чинники добору змісту та видів навчально-пізнавальної діяльності. Нова суть стандарту освіти зумовлює модернізацію освітнього процесу за «моделлю освіти, орієнтованої на результат». Основними категоріями цієї моделі є: стандарти освіти, компетентність, впровадження нових форм оцінювання, зворотний зв’язок і забезпечення якості освіти. Модель освіти, орієнтованої на результат містить методи, орієнтовані на учня, і орієнтовані на достовірне вимірювання ефективності навчання (результат). Саме «результати навчання» перебувають у центрі реформи загальної середньої освіти.Наступним чинником повноцінної реалізації концепції реформування загальної середньої освіти є процес формування змісту навчальних предметів / інтегрованих курсів на основі галузей освіти державного стандарту. На основі дослідження стандартів освіти виявлено проблеми їх структурування за освітніми галузями: відсутність однозначного тлумачення «галузь» освіти, принципів формування переліку галузей, їхніх функцій. В основу наукового обґрунтування вибору освітніх галузей запропоновано покласти принцип взаємодопвнюваності педагогічно доцільної інформації та функції галузі у формуванні ключових компетентностей здобувачів освіти.
10
РОСЛАВЕЦЬ, Руслана, та Світлана ОРЛОВА. "ПРЕДМЕТНА ПРИРОДНИЧА КОМПЕТЕНТНІСТЬ – ОДНА З ГОЛОВНИХ РИС ПРОФЕСІЙНОСТІ ВЧИТЕЛЯ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 151–56. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто та обґрунтовано актуальні проблеми навчання природничої освітньої галузі за умов динамічності реформування сучасної системи освіти, де чітко виокремлюється проблема професіоналізму діяль- ності вчителя початкової школи. Метою роботи є розкриття сутності готовності майбутніх учителів початкової ланки освіти до формуван- ня у молодших школярів предметної природознавчої компетентності; характеристика практичного стану цього феномена; дослідження відповідності підготовки майбутнього вчителя вимогам Державного стандарту почат- кової ланки загальної освіти, адже підготовка майбутнього фахівця наразі має бути спрямована на здатність керувати освітнім та виховним процесом, на впровадження нових інтерактивних технологій у процес навчання дітей молодшого шкільного віку природничої освітньої галузі інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Охарактеризовано та розкрито проблему формування природознавчої компетентності студентів – майбутніх вчителів початкової школи. Досліджується відповідність підготовки майбутнього вчителя вимогам нового Дер- жавного стандарту початкової загальної освіти (від 24 липня 2019 р. № 688). Визначено зміст природознавчих компетенцій за результатами теоретичного аналізу досліджень учених-методистів як минулого, так і сучасності. Особливу увагу приділено результативно-цільовій спрямованості початкової освіти. Пріоритетним підхо- дом природничої освіти визначено компетентнісний та обґрунтовано його безперечну перевагу над традицій- ним та інноваційним підходами. Предметну природознавчу компетентність розглянуто нами з позиції інтегра- тивного підходу та обґрунтовано методичні умови формування предметної компетентності учнів молодшого шкільного віку через системне набуття ними окремих предметних компетенцій на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ».
Дисертації з теми "Предметна галузь"
1
Дубровіна, В. В., В. Є. Козлов та Ю. В. Козлов. "Теорія ризиків як предметна галузь. Інформаційній аспект". Thesis, Академія внутрішніх військ МВС України, 2015. http://openarchive.nure.ua/handle/document/9909.
Повний текст джерела
2
Толбатов, Андрій Володимирович, Андрей Владимирович Толбатов та Andrii Volodymyrovych Tolbatov. "Розвиток і перспективи розширення предметної галузі використання інформаційної технології для діючої газотурбінної установки". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44294.
Повний текст джерелаАнотація:
Функціонування такого складного технічного об’єкта, як газотурбінна установка (ГТУ), забезпечується при взаємодії значної кількості інформаційних технологій. інформаційна технологія управління паливним регулятором є основною при функціонуванні ГТУ. Наведемо приклади перспективного використання результатів інформаційного моніторингу сигналів в інших інформаційних технологіях ГТУ.
3
О, Шашкова А. "ОБ’ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ГАЛУЗЕЙ ЯК ПРЕДМЕТ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ". Thesis, Аеро-2017. Повітряне і космічне право: [Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених і студентів, м. Київ, Національний авіаційний університет, 23 листопада 2017 р.] Том 1. – Тернопіль: Вектор. – С. 123-125, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/31497.
Повний текст джерела
4
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко та Bohdan Volodymyrovych Derevianko. "Щодо визначення поняття і предмета транспортного права". Thesis, Цифрова типографія, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49403.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначивши предмет транспортного права як науки, навчальної дисципліни та галузі права можна зазначити, що транспортне право – це наука, галузь права та навчальна дисципліна, що досліджує, вивчає та розкриває цивільно-, адміністративно-, господарсько-правові й інші правовідносини із володіння, користування та розпорядження транспортними засобами, забезпечення функціонування єдиної транспортної системи, надання послуг із перевезення вантажів та пасажирів, що виникають та діють між громадянами України, іноземцями, суб’єктами господарювання, державними органами, спираючись на загальноправові та окремі галузеві принципи, і пропонує напрями й механізми вдосконалення законодавства та правової практики з метою задоволення потреб держави, суб’єктів господарювання та фізичних осіб – громадян у перевезенні вантажів і пасажирів.Определен предмет транспортного права - наука, отрасль права и учебная дисциплина, которая исследует, изучает и раскрывает гражданско-, административно-, хозяйственно-правовые и иные правоотношения по владению, пользованию и распоряжению транспортными средствами, обеспечению функционирования единой транспортной системы, предоставлению услуг по перевозке грузов и пассажиров и др.
Determined, that the transport law – the science, branch of law and discipline, which searching, studying and revealing civil, administrative, economic, legal and other legal relations of ownership, use and disposal of means of transport to ensure the functioning of an integrated transport system, providing services for transportation of goods and passengers, and there are between citizens of Ukraine, economic entities, government bodies, based on legal and some industry principles and offers directions and mechanisms to improve legislation and legal practice to meet the needs of the state, economic entities and citizens of transportation freight and passengers.
5
Власик, Любов Йосипівна. "До підвищення мотивації вивчення предмету «соціальна медицина та організація охорони здоров’я» у період реформування галузі". Thesis, Актуальні питання вищої медичної та фармацевтичної освіти: досвід, проблеми, інновації та сучасні технології: матеріали навчально-методичної конференції (Чернівці, 19 квітня 2017 р.). – Чернівці, 2017. – 581 с, 2017. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/12486.
Повний текст джерела
6
Мордовець, Є. В. "Господарські відносини та критерії їх відмежування від інших правовідносин". Thesis, Університет державної фіскальної служби України, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/54519.
Повний текст джерелаАнотація:
ГК України чітко визначає предмет відмежування господарських правовідносин від інших. І таке відмежування здійснюється за предметною ознакою, тобто у порівнянні предмета правового регулювання з предметами, які притаманні кожній окремій галузі. Таким чином, перш за все слід визначити до якої галузі права належить конкретна ситуація, проаналізувати її суб’єктий склад, предмет та мету. Хоча на практиці іноді це зробити досить важко. Виходячи з цього, слід звернути увагу саме на критерії, що вирізняють одну галузь права від іншої і розширити дане поняття в ГК України задля запобігання віднесення справи до непідвідомчого органу.ХК Украины четко определяет предмет отграничения хозяйственных правоотношений от других. И такое отмежевание осуществляется по предметному признаку, то есть в сравнении предмета правового регулирования с предметами, которые присущи каждой отдельной отрасли. Таким образом, прежде всего следует определить к какой отрасли права относится конкретная ситуация, проанализировать ее субъектный состав, предмет и цели. Хотя на практике иногда это сделать довольно трудно. Исходя из этого, следует обратить внимание именно на критерии, которые отличают одну отрасль права от другой и расширить данное понятие в ХК Украины для предотвращения уноса отнесения рассмотрения дела в неподведомственные органы.
Economic Code of Ukraine clearly defines the object of separating economic relationships from others. And a disassociation carried out by subject basis, ie over the subject of legal regulation of subjects inherent in each individual area. Therefore, we must first determine which area of law belongs to a particular situation, to analyze the composition of its subject, object and purpose. Although in practice sometimes quite difficult to do. Therefore, we should pay attention on criteria that distinguish one from another branch of law and expand this concept in the Economic Code of Ukraine in order to avoid referring to the case being beyond the body.
7
Янчук, Єлізавета Віталіївна. "Формування мотивації навчальної діяльності молодших школярів на предметах мовно-літературної освітньої галузі". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5200.
Повний текст джерелаАнотація:
Янчук Є. В. Формування мотивації навчальної діяльності молодших школярів на предметах мовно-літературної освітньої галузі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Ю. Є. Зубцова. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 72 с.UA : Робота викладена на 72 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 78 джерел. Об’єкт дослідження: процес формування мотивації учіння молодших школярів. Предмет дослідження: шляхи формування навчальної мотивації молодших школярів на предметах мовно-літературної освітньої галузі. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити шляхи формування навчальної мотивації молодших школярів на предметах мовно-літературної освітньої галузі. В роботі встановлено, що головний зміст мотивації в молодшому шкільному віці – «навчитися вчитися». У цей період закладаються основи мотивації навчання, від якої залежить рівень пізнавальних здібностей людини в майбутньому; було виділено умови формування в учнів позитивної мотивації на предметах мовно-літературної освітньої галузі.
EN : The work is presented on 72 pages of printed text. The list of links includes 78 sources. Object of research: the process of forming the motivation of learning of junior schoolchildren. Subject of research: ways of formation of educational motivation of junior schoolchildren on subjects of language and literary educational branch. The purpose of the research: to theoretically substantiate and experimentally test the ways of formation of educational motivation of junior schoolchildren in the subjects of language and literature education. The paper finds that the main content of motivation in primary school age is "learning to learn". During this period, the foundations of motivation for learning are laid, on which depends the level of human cognitive abilities in the future; the conditions for the formation of students' positive motivation in the subjects of language and literature education were highlighted.
8
Коваленко, Карина Андріївна. "Методика роботи з візуальними медіа у процесі вивчення предметів мовно-літературної галузі в 3–4 класах". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6243.
Повний текст джерелаАнотація:
Коваленко К. А. Методика роботи з візуальними медіа у процесі вивчення предметів мовно-літературної галузі в 3–4 класах : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник О. А. Слижук. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 119 с.UA : Робота викладена на 119 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 72 джерела. Мета дослідження – теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка педагогічних умов організації роботи з візуальними медіа в процесі вивчення предметів мовно-літературної галузі в 3–4 класах. Об’єкт дослідження – процес вивчення предметів мовно-літературної галузі в 3–4 класах. Предмет дослідження – робота з візуальними медіа в процесі вивчення предметів мовно-літературної галузі в 3–4 класах. У роботі охарактеризовано психолого-педагогічні особливості сприйняття молодшими школярами медіазасобів у навчанні; окреслено специфіку формування медіаграмотності учнів початкових класів у процесі вивчення предметів мовно-літературної галузі за допомогою візуальних медіа засобів; визначено педагогічні умови організації роботи з візуальними медіа в процесі вивчення предметів мовно-літературної галузі в 3–4 класах.
EN : The work is presented on 119 pages of printed text. The list of links includes 72 sources. The purpose of the research is theoretical substantiation and experimental verification of pedagogical conditions of organization of work with visual media in the process of studying subjects of language and literature in 3-4 grades. The object of research is the process of studying the subjects of language and literature in grades 3-4. The subject of research is work with visual media in the process of studying the subjects of language and literature in grades 3-4. The paper describes the psychological and pedagogical features of the perception of junior high school students in the media; outlines the specifics of the formation of media literacy of primary school students in the process of studying the subjects of language and literature with the help of visual media; pedagogical conditions of organization of work with visual media in the process of studying subjects of language and literature in grades 3-4 are determined.
9
Прилуцька, Тетяна Василівна. "Формування соціальних компетентностей молодших школярів у процесі вивчення предметів мовно-літературної галузі в 3-4 класах". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6264.
Повний текст джерелаАнотація:
Прилуцька Т. В. Формування соціальних компетентностей молодших школярів у процесі вивчення предметів мовно-літературної галузі в 3-4 класах : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Л. О. Сущенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 95 с.UA : Робота викладена на 95 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 86 джерел. Мета дослідження: теоретичне обґрунтування й експериментальна апробація змісту й педагогічних умов формування соціальних компетентностей під час навчання у 3-4 класах української мови, літературного читання, вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Об’єкт дослідження: процес навчання мовно-літературної галузі в 3-4 класах. Предмет дослідження: зміст і педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування соціальних компетентностей учнів 3-4 класів під час вивчення предметів мовно-літературної галузі. У роботі обґрунтовано педагогічні умови формування соціальної компетентності учнів 3-4 класів; уточнено шляхи її формування; розроблено і впроваджено в освітній процес моделі формування соціальної компетентності молодших школярів.
EN : The work is presented on 95 pages of printed text. The list of links includes 86 sources. The purpose of the research: theoretical substantiation and experimental approbation of the content and pedagogical conditions of formation of social competencies during teaching in 3-4 grades of Ukrainian language, literary reading, study of the integrated course "I explore the world". Object of research: the process of teaching the language and literature industry in grades 3-4. Subject of research: content and pedagogical conditions that ensure the effectiveness of the formation of social competencies of students in grades 3-4 during the study of subjects of language and literature. The pedagogical conditions of formation of social competence of pupils of 3-4 classes are substantiated in the work; the ways of its formation are specified; developed and implemented in the educational process a model of formation of social competence of primary school students.
Книги з теми "Предметна галузь"
1
Матласевич, Оксана. Психологія розвитку педагогічних здібностей у контексті культурно-історичної парадигми українських вищих навчальних закладів XVI – XVIII століття. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2020. http://dx.doi.org/10.25264/978-617-7328-92-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У монографії цілісно і комплексно розглянуто проблему розвитку педагогічних здібностей у контексті культурно-історичної парадигми українських вищих навчальних закладів XVI – XVIII століття. Визначено структуру, чинники, рівні та критерії розвитку педагогічних здібностей, проаналізовано їх співвідношення з іншими дотичними категоріями (професійно-важливими якостями педагога, педагогічною компетентністю та ефективністю педагогічної діяльності). На основі результатів аналізу специфіки українських вищих навчальних закладів XVI – XVIII століття, зокрема Острозької та Києво-Могилянської академій, виокремлено духовно-моральний компонент педагогічних здібностей, наповнено його конкретним змістом та окреслено основні шляхи його розвитку. Крім того, обґрунтовано комплексну програму емпіричного вивчення педагогічних здібностей та представлено результати дослідження рівневих та структурно-компонентних особливостей педагогічних здібностей учителів предметів загального циклу, учителів предметів духовно-морального спрямування та викладачів ЗВО. Подано програму розвитку педагогічних здібностей та результати її верифікації. Книга адресована фахівцям у галузі психології, педагогіки, науковцям, учителям, викладачам ЗВО та всім, хто цікавиться проблемами розвитку професійних здібностей педагогів.
Частини книг з теми "Предметна галузь"
1
Осієвський, Сергій, та Вячеслав Третяк. "МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО–АНАЛІТИЧНОЇ ПІДТРИМКИ ПРОЦЕСІВ РОЗРОБКИ ЗНАННЯ–ОРІЄНТОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ". У Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (2nd ed.). European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-2.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток онтологічного інжинірингу, а також знання-орієнтованих інформаційних систем (ЗОІС), пов'язане з вдосконаленням методів комп'ютерної обробки предметно-орієнтованих знань. Зрозуміло, що добре опрацьовані методи і засоби обробки інформації для вирішення прикладних завдань в вузькоспеціалізованих предметних областях (ПрО) недостатні для вирішення комплексних завдань, пов'язаних з пошуком релевантної інформації, її лінгвістичним аналізом, формально-логічним поданням в рамках відповідної теорії, вибіркою предметних знань та їх подальшим використанням для вирішення прикладних завдань в довільних ПрО. Звідси випливає актуальність і важливість розробки нових наукових методів і підходів до побудови ЗОІС, відповідних технологій і, нарешті, інструментальних засобів автоматизованої побудови баз знань ПрО.
2
Zaiarnyi, O. A. "ОНОВЛЕННЯ ПРЕДМЕТА ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ В РІШЕННЯХ ВЕРХОВНОГО СУДУ: ОКРЕМІ МЕТОДОЛОГІЧНІ І ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ." In MODERN ACHIEVEMENTS OF EU COUNTRIES AND UKRAINE IN THE AREA OF LAW, 193–208. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-63-1.12.
Повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Предметна галузь"
1
Ходаков, В. Є., Г. В. Веселовська та М. М. Кучмійчук. "Аналіз проблеми вдосконалення моделей, методів та інформаційних технологій комп’ютеризованого навчання в предметній галузі мобільних пристроїв, технологій і систем". У SCIENCE, ENGINEERING AND TECHNOLOGY: GLOBAL TRENDS, PROBLEMS AND SOLUTIONS. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-79-2-1.22.
Повний текст джерела
2
Соколова, О. В., та Г. В. Веселовська. "Дослідження семантики предметної області методів управління складними системами в галузі комп’ютерних систем і мереж як визначального чинника якості її опановування на засадах комп’ютерних інформаційних технологій". У SCIENCE, ENGINEERING AND TECHNOLOGY: GLOBAL TRENDS, PROBLEMS AND SOLUTIONS. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-79-2-1.19.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Предметна галузь"
1
Семеріков, Сергій Олексійович. Стабілізація курсів інформатики як засіб фундаменталізації інформатичної освіти. Рідна школа, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/896.
Повний текст джерелаАнотація:
Перехід від індустріальної до постіндустріальної цивілізації, що розпочався в останні десятиліття, призводить до підвищення наукомісткості виробництва, впровадження безвідходних технологій, мініатюризації (аж до нанорівня) та гуманізації техніки. Формування інформаційного суспільства, що супроводжує цей процес, призводить до інтернаціоналізації та децентралізації виробництва, створення розподілених виробничих структур. Обумовлене цим зростання швидкості застарівання технологічних знань (особливо в інформатиці) породило концепцію “навчання впродовж усього життя”. Гуманістична спрямованість цієї концепції та відповідна технологічна підтримка роблять її дуже привабливою, особливо при реалізації в системах дистанційного навчання. Будь-який працюючий фахівець при дистанційній формі навчання може швидко оновити знання та навички із своєї предметної області, реалізуючі при цьому власні прагматичні, вузькоспеціалізовані цілі навчання, що призводить до дедалі більшого зростання ролі технологічної (прикладної) складової. Проте при цьому ми неминуче зіштовхуємося з природними обмеженнями, обумовленими відсутністю або недостатністю фундаментальної бази. Так, саме “технологічний уклін” породив одну з головних проблем, з якою стикаються викладачі інформатики – необхідність швидкого реагування на зміни в цій галузі з подальшою адаптацією програмно-методичного забезпечення відповідних курсів. При цьому практично не розрізняються суттєві зміни (такі, що вимагають модифікації окремих теоретичних положень), та несуттєві (пов’язані переважно з оновленням застосовуваного програмного забезпечення). Огляд підручників та навчальних посібників з інформатики показує, що головними причинами їх застарівання є штучне прив’язування змісту курсу інформатики до технологічної складової – використовуваного програмного забезпечення. Особливо яскраво це проявляється в курсах, пов’язаних з вивченням прикладного програмного забезпечення, операційних систем, проектування інтерфейсів користувача, системного програмування та ін. Штучно нав’язувана “мода” на постійне оновлення апаратного та програмного забезпечення, спрямована на задоволення комерційних потреб фірм-виробників, в силу свого походження не повинна впливати на зміст курсу інформатики. Наслідування їй в процесі навчання інформатики не здатне сформувати компетентного спеціаліста, тому що призводить до переорієнтацію інформатичної освіти виключно на прикладну підготовку, що не дозволяє реалізувати в процесі навчання принципи системності, науковості та міждисциплінарності, які забезпечуються саме фундаментальною підготовкою, основу якої складають загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання.