Добірка наукової літератури з теми "Практичні навички випускників"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Практичні навички випускників".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Практичні навички випускників"
1
Авер’янова, Ніна, та Леонід Гук. "ДИЗАЙНЕРСЬКА ОСВІТА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Молодий вчений, № 2 (90) (26 лютого 2021): 167–70. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-32.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті показано, що дизайн відображає культуру постіндустріального суспільства, водночас він безпосередньо впливає на перетворення культурного та економічного середовища соціуму. У наші дні дизайн постає не як складова процесу виробництва, а як метод концептуального формотворення. Аналізуються проблеми вітчизняної дизайнерської освіти на сучасному етапі. Вказується на те, що дизайнерська освіта в нашій державі значно відрізняється від дизайнерської освіти розвинених країн. Важливим показником дизайнерської освіти є затребуваність роботодавцями випускників-дизайнерів та їхня продукція на ринку конкурентоспроможності. Дизайнери в Україні можуть отримувати ґрунтовні теоретичні знання і широкі практичні навички, проте вони зовсім не підготовлені до роботи в умовах вільного ринку, що стає негативним явищем для розвитку всього українського дизайну.
2
Pertseva, T. O., I. S. Shponka, S. V. Zakharov, O. O. Khaniukov та O. I. Kravchenko. "ЗАСТОСУВАННЯ ОБ’ЄКТИВНОГО СТРУКТУРОВАНОГО КЛІНІЧНОГО ІСПИТУ ЯК ЕТАПУ ПРОВЕДЕННЯ АТЕСТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ ДЕРЖАВНОГО ЗАКЛАДУ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ»". Медична освіта, № 3 (13 травня 2019): 45–47. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10122.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – аналіз застосування об’єктивного структурованого клінічного іспиту як етапу проведення атестації випускників державного закладу «Дніпропетровська медична академія міністерства охорони здоров’я України».
Основна частина. ОСКІ має певні переваги перед традиційними методами оцінки – усними співбесідою, письмовими роботами, тестуванням і прийомом практичних навичок біля ліжка хворого. ОСКІ де-факто залишається практично єдиним методом, що дозволяє ефективно оцінити навички значної кількості студентів за мінімальний час на рівні «показати» піраміди клінічної компетентності G. Miller. На відміну від письмових, усних іспитів і тестування, ОСКІ не просто оцінює рівень теоретичних знань студентів, але перевіряє їх компетентність у застосуванні наявних знань на практиці.
Висновок. Порівняно з прийомом практичних навичок біля ліжка хворого ОСКІ дозволяє забезпечити більшу різноманітність клінічних ситуацій, відтворити рідкісні клінічні випадки, перевірити навички студентів в «делікатних» ситуаціях, допускає можливість лікарської помилки.
3
ЛЯШЕНКО,, Ірина. "REFLECTIVE PRACTICE AS A MEANS OF CRITICAL THINKING DEVELOPMENT IN DISTANCE LEARNING WITH UNIVERSITY STUDENTS." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 308–15. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-308-315.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ Дистанційне навчання є одним із найпопулярніших і неминучих методів навчання та викладання сьогодні, який наполегливо змінює вектор в освіті. Проте, освітня політика спрямована на досягнення найвищого рівня якості навчання та викладання, оскільки зі змінами технологій зростають вимоги до відповідного рівня професійної компетентності, зокрема, високо розвинених навичок 21-го століття у випускників. Викладачі університетів змушені підбирати ефективні технології для онлайн-навчання, щоб зберегти мотивацію студентів та розвинути важливі навички, необхідні для майбутнього професійного розвитку. Питання пошуку ефективних шляхів онлайн-навчання стає одним із провідних пріоритетів в організації процесу навчання. Це дослідження має на меті проаналізувати сучасні літературні джерела про ефективні методи дистанційного навчання не лише для розвитку компетентності критичного мислення як найважливіших навичок професійного портрету, але й для підвищення мотивації студентів до навчання. Робота також досліджує теоретичні передумови, пов'язані з рефлективною практикою в університетському навчанні, досліджує можливі способи застосування рефлективних практичних стратегій як інструменту розвитку навичок критичного мислення. Аналіз останніх досліджень виявив найбільш затребувані способи рефлективних практичних стратегій, які можна широко використовувати у дистанційному навчанні. Результат аналізу джерел виявив ряд розповсюджених методів, які довели практичну цінність застосування їх в різних експериментах та практичних наслідках, наприклад, електронних портфелях, рефлективних журналах, блогах, MOOC, що значно підвищує критичне мислення студентів. Практичне застосування цього дослідження можна побачити у практичній розробці онлайн-курсів та завдань для студентів у навчальному процесі сучасного університету. Ключові слова: критичне мислення; дистанційне навчання; рефлективна практика; студенти університету, розвиток навичок критичного мислення.
4
Міловська, Надія Василівна. "ЮРИДИЧНІ КЛІНІКИ У СИСТЕМІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА". New Ukrainian Law, № 4 (1 жовтня 2021): 144–50. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено призначення та роль юридичних клінік у системі практичної підготов- ки фахівців у галузі права, визначено нормативно-правову основу їх організації та діяль- ності, а також обґрунтовано потребу обов’язкового створення та належного функціонування юридичних клінік у закладах вищої освіти. Встановлено, що на сьогодні професійна підготовка майбутніх фахівців у галузі права характеризується диспропорцією між теоретичними знаннями та практичними навичками випускників-юристів, що зумовлює складнощі в їх адаптації до практичної роботи. Обґрун- товано, що реформування системи підготовки майбутніх юристів, підвищення її практичної орієнтованості з урахуванням потреб різних сфер правничої практики, формування нави- чок правозастосовної діяльності має здійснюватися шляхом залучення студентів до роботи у юридичних клініках, створених у закладах вищої освіти, та стати основою розвитку юри- дичної освіти в Україні. Встановлено, що юридичні клініки утворюються з метою закріплення студентами теоре- тичних знань та набуття ними практичних умінь і навичок професії правника, формування у них поваги до принципів права, підвищення рівня правової культури населення, а також надання безоплатної правової допомоги особам, які її потребують. При цьому, незважаючи на соціальну складову, освітня мета діяльності юридичних клінік є головною, що зумовлено передумовами зародження самої ідеї використання юридичних клінік у навчальному процесі підготовки юристів. Підкреслена необхідність урахування прогресивного іноземного досвіду в сфері функціо- нування юридичних клінік з метою оптимізації їхньої діяльності в Україні. Зроблено висно- вок, що широке впровадження правничими школами України елементів правничої клінічної освіти в навчальний процес та належне використання юридичних клінік як унікальних баз проходження практики студентами-правниками неодмінно сприятиме належній підготовці фахівців у галузі права, формуванню у них стійких практичних навичок правозастосовної діяльності, підвищенню якості юридичної освіти.
5
ПОЛЯКОВА, Ірина, та Катерина КОРСІКОВА. "SOFT SKILLS: УНІВЕРСАЛЬНІ НАВИЧКИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проводиться аналіз навичок, якими повинні володіти випускники сучасної школи, досліджується поняття м’яких навичок (soft skills) та тверді навички (hard skills). До soft skills відносять адаптивність у мінливих життєвих ситуаціях, самостійність і критичність мислення, уміння бачити, формулювати проблему і знаходити шляхи раціонального її вирішення, усвідомлення того, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючому середовищі, їх практичне застосування, здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити, уміти працювати з інформацією, бути комунікабельним, уміти працювати в команді, уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, свого культурного рівня. Розглядаються здібності «4 К» як пріоритетний напрям формування soft skills на уроках української мови в початкових класах, такі як креативність, критичне мислення, комунікація, колаборація. Окреслено потенціал навички «креативність» для учня та вчителя. Креативність на уроках української мови і читання в початковій школі можна підвищувати, використовуючи когнітивні вправи на зразок мозкового штурму (швидке вигадування ідей) і віднаходження справжньої суті проблеми. Критичне мислення школярів є найпотрібнішою навичкою майбутнього, яке складається з системного аналізу, аналізу аргументів, творчого процесу та оцінки одержаних результатів. Його ще називають «спрямованим мисленням», тому що воно спрямоване на одержання бажаного результату. Складовими частинами критичного мислення є інформація як відправний пункт критичного мислення, постановка питань і з’ясування проблем, самостійне мислення, переконлива аргументація: твердження, доведення, докази, підстава, соціальне мислення. Комунікація як перспективна здібність для формування soft skills на уроках у початковій школі має усні та писемні форми реалізації. Здатність до колаборації тренує в учнів уміння співпрацювати та досягати результатів під час командної роботи. Розглядаються інтерактивні технології як способи формування soft skills в учнів початкової школи.
6
ЛАЗОРЕНКО, Олександр. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 26, № 3 (5 листопада 2021): 68–81. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v26i3.880.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнюється практичний досвід підготовки майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону з використанням технологій дистанційного навчання. Актуальність дослідження полягає в необхідності оптимізувати та покращити методику проведення всіх видів занять у дистанційному форматі для набуття курсантами умінь і навичок, необхідних для виконання завдань на офіцерських посадах. Проведення практичних занять з військово-спеціальних дисциплін у порівнянні з дисциплінами загальнонаукового блоку має певну специфіку, оскільки вимагає присутності на занятті викладача як офіцера-практика, здатного спрямувати роботу курсантів на досягнення визначених програмних результатів навчання. Зазначені особливості вимагають широкого застосування інноваційних підходів до викладання військово-спеціальних дисциплін. Наведено характеристику програмного забезпечення, яке найбільш активно використовується для проведення занять з військово-спе-ціальних дисциплін в online режимі (Moodle, Zoom, Google Class time та Google Meet). На прикладі навчальної дисципліни “Прикордонна служба” та з використанням технічних можливостей інтерактивної панелі Newline TruTouch обґрунтовано методику проведення практичних занять з використанням технологій дистанційного навчання. Наведено особливості самостійної підготовки; вступної, основної та заключної частини практичного заняття в дистанційному форматі. Визначено що, для того, щоб продуктивно використовувати час, виділений для проведення занять у дистанційному режимі, викладачам необхідно постійно розробляти цікаві навчально-методичні матеріали, відеоролики, практичні завдання, різнорівневі тестові завдання тощо. Використання сучасних технологій дистанційного навчання під час підготовки майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону створює реальні можливості підвищення якості їх навчання, забезпечення готовності випускників до виконання завдань з охорони та захисту державного кордону. В умовах прогнозованого продовження карантинних заходів саме технологічна трансформація освітнього середовища стане безперечним підґрунтям для досягнення курсантами програмних результатів навчання.
7
Malyutina, N. V., S. I. Babak, L. V. Klymenko та O. I. Pogorila. "АКТУАЛЬНІСТЬ СИМУЛЯЦІЙНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА ЕТАПІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ВИПУСКНИКІВ ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (28 січня 2020): 82–88. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10798.
Повний текст джерелаАнотація:
Згідно із сучасними світовими тенденціями та запитом вітчизняної медицини, найдоцільнішим способом оволодіння практичними навичками як студентами, починаючи з першого курсу, так і лікарями-практиками, є тренінги у симуляційних центрах.
Мета – визначення рівня компетентності випускників вищих медичних навчальних закладів щодо володіння переліком практичних навичок та умінь.
Матеріал і методи. Проведено анкетування за шкалою оцінки знань Королівського коледжу лікарів загальної практики у двох групах лікарів-інтернів першого року навчання зі спеціальності «Загальна практика – сімейна медицина» до та після практичного заняття у симуляційному центрі. До 1 групи увійшли лікарі-інтерни, які під час отримання освіти не мали практичного медичного досвіду за межами вищого навчального закладу (n=86); до 2 групи (n=16) – лікарі-інтерни, які під час навчання працювали у закладах охорони здоров’я на посадах середніх медичних працівників.
Результати. У результаті аналізу отриманих даних було встановлено, що лікарі-інтерни 1 групи оцінили свій рівень володіння практичними навичками, як такий, що потребує підвищення. Лікарі-інтерни, які під час отримання освіти у медичних вищих навчальних закладах працювали у закладах охорони здоров’я, мали достовірно вищий рівень показників володіння практичними навичками, що належать до компетенції середнього медичного персоналу.
Висновки. Тренінги щодо рівня оволодіння практичними навичками та уміннями при застосуванні симуляційних методів навчання є високоефективними, що доводять результати наших досліджень.
8
Горшкова, Ганна Алімівна. "Застосування математичного моделювання у професійній підготовці майбутніх інженерів-металургів". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 3 (25 грудня 2015): 59–67. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.985.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються можливості застосування математичного моделювання у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-металургів. Підкреслено, що впровадження нових наукомістких технологій у розробку і функціонування металургійного комплексу значно підвищує вимоги в області фундаментальних наук до випускників закладів вищої освіти інженерного профілю. Майбутні інженери-металурги повинні мати глибокі професійні знання та уміння, володіти математичними методами і застосовувати їх у практичній діяльності. Як навчальний предмет вища математика дозволяє не тільки своїми методами і засобами виявляти істотні зв’язки реальних явищ і процесів у виробничій діяльності, а й формувати навички майбутніх інженерів у математичному дослідженні прикладних питань; уміння будувати і аналізувати математичні моделі інженерних завдань.
Мета: розкрити сутність математичного моделювання та показати необхідність застосування цього методу у підготовці майбутніх інженерів металургійної галузі.
Завдання: 1) означити поняття «математична модель»; 2) виявити математичні поняття, що є основними математичними моделями реальних технологічних процесів в металургії; 3) показати використання математичного моделювання у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.
Об’єкт дослідження: процес підготовки майбутніх інженерів-металургів.
Предмет дослідження: використання математичного моделювання як засобу формування професійних навичок майбутніх інженерів у дослідженні технологічних металургійних процесів.
Результати: розглянуто застосування математичного моделювання при дослідженні металургійних процесів, виявлено математичні поняття, які є моделями цих процесів.
Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної і науково-методичної літератури, спостереження.
Висновки: означено поняття «математична модель», обґрунтовано, що моделювання є ефективним та універсальним методом наукового пізнання. Воно дає можливість, зокрема, інженеру-металургу експериментувати з об’єктами в тих випадках, коли робити це на реальному об’єкті практично неможливо або недоцільно; показано ефективність використання математичного моделювання у професійній підготовці інженерів-металургів.
9
Лях, Ю. Є., Н. Я. Уляницька, О. О. Якобснон та М. В. Лях. "Загальні принципи побудови і функціонування реабілітаційної клініки у класичному університеті". Pain medicine 3, № 2/1 (18 жовтня 2018): 36. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.25742.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Підготовка фахівців у галузі охорони здоров’я з фізичної терапії та ерготерапії передбачає наявність клінічної бази для забезпечення практичного освоєння необхідних знань та навичок. Кафедри фізичної терапії та ерготерапії змушені укладати договори на спеціальну підготовку з медичними закладами та приватними реабілітаційними центрами. Але студенти практично не мають можливості працювати самостійно з пацієнтами, що суттєво знижує цінність випускника кафедри на ринку праці. Ця ситуація негативно впливає на підготовку наукових кадрів та виконання конкурентоспроможних наукових досліджень у галузі. Позбутися цих недоліків можливо через створення власної університетської реабілітаційної клініки. Така база може поєднати в собі навчання, практику, наукові дослідження і сам процес фізичної терапії пацієнтів.
Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури, логіко-теоретичний аналіз та системний підхід.
Результати дослідження. Для забезпечення реабілітаційно-діагностичного процесу, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів, а також проведення науково-дослідної роботи, навчання студентів створено клініку з відділеннями фізіотерапії, ерготерапії та фізичної терапії, телемедицини, ЛФК, бальнеології. Основні завдання і напрями діяльності: організація і надання реабілітаційної допомоги пацієнтам; розробка і впровадження реабілітаційних технологій, клінічних рекомендацій, стандартів, забезпечення умов для оволодіння студентами практичних навичок; максимальне використання сучасних інформаційних технологій; створення і впровадження конкурентоспроможних реабілітаційних технологій.
Висновки. Практична підготовка спеціалістів на базі клініки дозволяє створити мультидисциплінарну команду і поєднати педагогічний, науково-дослідний та лікувальний процеси.
Перспективи подальших досліджень. Дана модель передбачає використання міжнародної класифікації функціонування (МКФ), застосування методів оцінки вимірювання структурних змін та порушених функцій організму, трактування отриманої інформації, демонструючи доказове прийняття рішень.
10
Mosondz, M. V. "Випускники ВНЗ гірничо-металургійних спеціальностей у професійно-економічній сфері суспільства (Дніпропетровський регіон)". Grani 18, № 3 (20 лютого 2015): 64–67. http://dx.doi.org/10.15421/1715060.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано процес включення випускників гірничометалургійного комплексу (ГМК) до професійноекономічної сфери суспільства; ставлення роботодавців до працевлаштування випускників; бар’єри для прийому на роботу молодих спеціалістів; оцінку випускниками показників успішної професійної інтеграції. Виявлено досить високий рівень працевлаштованості випускників за фахом (64%); позитивну оцінку користі здобутої освіти; найбільшу задоволеність такими умовами праці, як стабільний дохід, відповідність спеціальності; недостатні можливості кар’єри. Щодо роботодавців, то більшість з них позитивно ставиться до прийому на роботу молодих спеціалістів без досвіду (у випускників на це протилежний погляд). Деякі компанії мають програми стажування для студентів. Щодо бар’єрів прийому на роботу молоді роботодавці вказують на відсутність особистих навичок, важливих для роботи, завищені вимоги з боку випускників, відсутність досвіду роботи, нестачу теоретичних та практичних знань, невідповідність отриманих знань реальним потребам роботодавців. Вимоги роботодавців у фахівцях задоволені не в повній мірі. Це свідчить про необхідність налагодження більш ефективної співпраці між вищими навчальними закладами та роботодавцями.
Дисертації з теми "Практичні навички випускників"
1
Мороз, Володимир Михайлович. "Паспортизація професій як напрям державно-управлінського впливу на ефективність підготовки майбутніх фахівців". Thesis, Класичний приватний університет, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46711.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Практичні навички випускників"
1
Дороніна, Т. О. Ортобіотика як засіб збереження здоров’я майбутнього вчителя. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2172.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті актуалізовано проблему навчання майбутнього вчителя технікам ортобіотики задля збереження його особистого здоров’я у подальшій практичній діяльності. Уведення до навчальних планів із підготовки вчителя дисципліни «Педагогічна ортобіотика» дозволить сформувати у випускників педагогічних навчальних закладів стійки навички збереження власного здоров’я, що неминуче позначиться і на якості життя самого вчителя, і на якості його професійної діяльності.
2
Кондратенко, С. В. Зміст курсу «Нові інформаційні технології» для студентів факультету іноземних мов. Видавничий відділ НМетАУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1217.
Повний текст джерелаАнотація:
Широке використання комп’ютерів у різних сферах діяльності потребує подальшого підвищення якості підготовки спеціалістів, що використовують персональний комп’ютер (ПК) як інструмент у своїй основній роботі. Нажаль, непрофесійні користувачі ще й досі складають основну частину у загальній кількості користувачів ПК. Не становлять виключення і випускники педагогічних вузів. Виявляється, що студенти не отримують достатньо практичних навичок з використання комп’ютерів для розв’язання конкретних прикладних задач. Внаслідок цього виникає певний психологічний бар’єр між непрофесійними користувачами і комп’ютерами.