Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Потужність теплова"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Потужність теплова".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Потужність теплова"
1
Гратій, Т. І., та О. С. Тітлов. "Розробка апаратів для первинної термічної обробки і холодильного зберігання харчових продуктів". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (15 жовтня 2021): 126–37. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2163.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено експериментальні дослідження комбінованих холодильних агрегатів абсорбційного типу (АХА) з додатковою нагрівальною камерою (ДНК), яка забезпечує теплову та холодильну обробку харчових продуктів у побуті. Для забезпечення теплового зв'язку між теплорозсіювальними елементами АХА (дефлегматором) використовується двофазний випарний термосифон (ДФТС). Показано, що теплова потужність, яка відводиться у процесі проведення випробувань АХА з ДФТС, закріпленого на підйомній магістралі дефлегматора, не перевищувала 7 Вт, а в середньому становила 4...5 Вт; величини теплового потоку, що відводиться з дефлегматора АХА за допомогою ДФТС, достатньо тільки для підтримки в ДНК температури на рівні 50 °С; для підтримки у ДНК рівня температур 70 °С і 100 °С потрібні додаткові енерговитрати; величина додаткових енерговитрат для 70 °С становить 3,5 Вт, а для 100 °С – 8,7 Вт, при цьому добові енерговитрати холодильника зростуть відповідно на 4,9% і 12,3%; за повного використання теплоти дефлегмації для обігріву ДНК можливе гарантоване забезпечення її теплових режимів у діапазоні температур 50...100 °С; у разі використання у якості робочого середовища ДНК повітря виникають проблеми при теплопередаванні від конденсатора ДФТС до внутрішнього об'єму камери – у цьому випадку необхідно підтримувати перепад температур між нагрівальною панеллю і повітрям в ДНК близько 25...35 °С а величина панелі повинна становити не менше 0,200×0,285 м; у разі використання води у якості робочого середовища ДНК доцільно використовувати нагрівальні панелі заввишки 0,2 м, шириною 0,02...0,03 м, а для інтенсифікації процесів теплопередавання при нагріванні води нагрівальну панель необхідно розташовувати в нижній частині ДНК; у разі використання повітря в ДНК його охолодження через втрату тепла до навколишнього повітря йде в 32 рази швидше, ніж при використанні води при початковій температурі 50 °С і в 11 раз швидше при початковій температурі 70 °С
2
ГРЕЧИХИН, Леонид, Надежда КУЦЬ, Юрий БУЛИК та Александр ДУБИЦКИЙ. "Транспорт и вихревой тепловой насос". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 14 (31 серпня 2020): 78–85. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.349.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботах [1, 2] для транспорту запропоновано застосувати вихровий тепловий насос на штучно створеному вітрові. В результаті показано, що такий вихровий насос перетворює не механічну енергію вітру в електричну потужність, а теплову складову потоку повітря, що прокачується. Розглянуто загальний принцип роботи такого вихрового теплового насоса. Конкретний розрахунок перетворення енергій виконаний для повітряних вітрогенераторів. Вихровий тепловий насос, який може бути застосований на транспорті, описаний якісними параметрами. У зв'язку з цим виникла необхідність провести розрахунок енергій перетворення вихровим тепловим насосом із застосуванням конкретного електричного двигуна, електричного генератора, повітряного гвинта і лопатей вітрогенератора для транспортних систем.
Вентилятор створює повітряний потік, який впливає на лопаті вітрогенератора, вітрогенератор виробляє потужність більше потужності, споживаної електродвигуном вентилятора і витраченої потужності на подолання сил тертя при обертанні якорів в електромоторах, а також тертя об повітря при обертанні лопатей вітрогенератора.
В результаті проведених досліджень встановлено, що для збільшення захоплюваної поверхні вентилятором необхідно використовувати високооборотний гвинт порівняно великого діаметра, а обертання такого гвинта повинен забезпечувати електромотор з підвищеною потужністю, але це суттєво зменшить коефіцієнт перетворення. Збільшення числа лопаток в вітрогенераторі можливе при зростанні діаметра електрогенератора, що також знижує коефіцієнт перетворення.
Встановлено, що найбільш ефективний спосіб отримання максимального коефіцієнта перетворення енергії - це збільшення швидкості руху потоку повітря до певної межі. Якщо застосувати каскадну схему шляхом розташування двох і більше лопатевих кілець в вітрогенераторі, то різко зросте коефіцієнт перетворення вихрового теплового насоса.
Ключові слова: тепловий насос, вітрогенератор, вентилятор, повітряний гвинт, лопаті, зривний потік.
3
Дорошенко, О. В., В. Ф. Халак та Ю. І. Дем'яненко. "Оптимізація й прогнозування ефективності рідинних сонячних колекторів у складі систем гарячого водопостачання". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 1-2 (4 липня 2020): 37–43. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i1-2.1827.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні роки сонячні системи гарячого водопостачання викликають усе більший практичний інтерес. Їхнє використання дозволяє знизити пікові навантаження в традиційних системах гарячого водопостачання, альтернативно – замінити останні, забезпечуючи зниження шкідливих викидів у навколишнє середовище. Основним елементом такої системи є рідинний сонячний колектор. На ринку представлений великий вибір сонячних колекторів, проте висока вартість таких систем є одним із факторів, що стримує їх повсякденне використання. Використання полімерних матеріалів у конструкції сонячних колекторів (абсорбера й прозорого покриття) дозволяє суттєво знизити їхню вартість і вагу. Розрахункову ефективність сонячних колекторів досліджують при сонячному випромінюванні вище 800 Вт/м2, але реальні умови його експлуатації скоріш за все будуть нижче номінальних. Для кращого розуміння поведінки плоского полімерного сонячного колектору в реальному середовищі, та виборі його оптимальних геометричних і режимних параметрів, авторами було проведено порівняльне експериментальне дослідження двох таких колекторів, проте з різною величиною повітряного зазору (10 і 25 мм) між теплоприймачем і прозорим покриттям. Як результат, було визначено: коефіцієнт корисної дії, оптичну ефективність, та сумарний коефіцієнт теплових втрат. Був виконаний також аналіз розподілу температур у баку-теплоакумуляторі у верхній і нижній його частинах. За результатами експерименту було відзначено відсутність суттєвої різниці в ефективності сонячних колекторів при зменшенні повітряного зазору з 25 мм до 10 мм в однакових польових умовах. Розрахунок ефективності сонячної системи гарячого водопостачання проводився з урахуванням витраченої енергії на роботу насоса. На основі даних по будівельній кліматології для м. Одеса щодо величини сонячної радіації, авторами була визначена денна та річна теплова потужність сонячної системи гарячого водопостачання
4
Морозюк, Л. І., В. В. Соколовська-Єфименко, Б. Г. Грудка, А. М. Басов та Л. В. Іванова. "Визначення енергоефективності термодинамічних циклів когенераційних машин комерційного призначення". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 92–99. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1949.
Повний текст джерелаАнотація:
У багатьох комерційних підприємствах на реалізацію процесів охолодження припадає значна частина загального енергоспоживання підприємства. Для моніторингу справжнього споживання електроенергії під час безперервної роботи холодильних систем сформовано і методично обґрунтовано способи розрахунку енергоефективності. Основною вимогою до методики енергетичного аналізу таких систем є її базування на принципах і законах термодинаміки. Системним кордоном для порівняння ефективності холодильних та теплонасосних установок є теплова або холодильна потужність та температурний режим роботи. Машину, яка досліджується, призначено для підприємства торгівлі з широким асортиментом продуктів з двома постійними температурними рівнями короткострокового зберігання. Відповідні холодопродуктивності різні за кількісними показниками, але постійні за часом. Визначення показників ефективності здійснено в системних кордонах термодинамічного циклу та конструкційних особливостей елементів машини. Вид аналізу – порівняння енергетичної ефективності та габаритів циклів двох або більшої кількості машин з різними робочими речовинами. З використанням еталонних циклів здійснено числове моделювання процесів в теплофікаційній холодильній машині з робочими речовинами R404А та СО2 у єдиному робочому режимі. Розрахунки проведені для шести схемно-циклових рішень. Результатами розв’язання «енергетичної» задачі є дійсний коефіцієнт перетворення СОР. Аналіз показав низьку енергетичну ефективність одноступеневих циклів в режимі теплофікаційної машини з двома температурами кипіння, одна з яких є низькотемпературною. Найвища ефективність у машин, які працюють за циклом двоступеневого стиснення з двома випарниками та детандером перед високотемпературним випарником. Результатами розвязання «транспортної» задачі є визначення теоретичної об’ємної холодопродуктивності компресорів (габариту циклу). Порівняльний аналіз результатів констатує, що габарит циклу з СО2 втричі менший за R404A. Рекомендація на перспективу – двоступенева машина з двома випарниками та проміжною посудиною з СО2. За розв’язанням усіх задач вказаний цикл має найкращі характеристики.
5
Morozov, Yu, A. Barylo, D. Chalaev та M. Dobrovolskyi. "ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПЕРШИХ ВІД ПОВЕРХНІ ВОДОНОСНИХ ГОРИЗОНТІВ ДЛЯ ТЕПЛО- І ХЛАДОПОСТАЧАННЯ". Vidnovluvana energetika, № 2(57) (2 вересня 2019): 70–78. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).70-78.
Повний текст джерелаАнотація:
На підставі експлуатаційних даних двох свердловин, пробурених на території Міжнародного центру відновлювальної енергетики, визначена енергетична ефективність використання підземних вод перших від поверхні землі водоносних горизонтів для отримання теплоти та холоду в системах теплохладопостачання житлових будинків та будівель громадського призначення. Дослідні свердловини розташовані на відстані 11,5 м одна від одної, глибина яких складає 50 і 57 м відповідно. Під час проведення пробних відкачок одержані основні попередні експлуатаційні характеристики горизонту. Статичний рівень встановлюється на глибині 32,0 м, дебіт свердловин складає 2-3 м3/год., початкова температура підземних вод – 12 °С.
Були розкриті таки водоносні горизонти та комплекси: горизонт алювіально-делювіальних відкладень першої надзаплавної тераси, що складається кварцовими пісками з лінзами та проверстками суглинків і залягає на глибині від 8 до 12 м; водоносний комплекс у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену (полтавська і харківська серії), який залягає на глибині від 32 до 50 м та створений з дрібно-зернистого піску; бучаксько-канівський водоносний горизонт, що залягає на глибині від 90 до 117 м і складається з мілкого та дрібно-зернистого піску.
Для оцінки можливості використання підземних вод з метою геотермального тепло- і хладопостачання використано водоносний горизонт полтавського і харківського віку, оскільки цей горизонт ізольований від поверхневих і грунтових вод потужною товщою (до 20 м) щільних глин, що забезпечує йому сталий режим фільтрації і стабільні гідрогеологічні параметри.
В роботі показано, що використання підземних вод як джерела низькопотенційної енергії для теплових насосів дозволяє отримати від свердловини в 7...10 разів більшу теплову потужність в порівнянні з традиційними теплонасосними системами на основі ґрунтових зондів. Запропоновано схему роботи теплонасосних агрегатів з ступінчастим спрацьовуванням температурного потенціалу підземних вод від + 12 °С до + 1 °С, що дозволяє майже в півтора рази підвищити енергетичну ефективність процесу генерування теплової енергії. Оцінено ефективність застосування підземних вод для кондиціонування приміщень в літній час. Показано, що для даних свердловин величина СОР процесу «пассивного» кондиціонування перевищує 25. Температуру в приміщенні можна знизити на 5 градусів. Кількість «холоду», яка може бути отримана від однієї свердловини, становить більше 10 кВт.
На підставі аналізу гідрогеологічних характеристик та режиму фільтрації перших від поверхні водоносних горизонтів вибрано найбільш придатний для створення систем геотермального тепло- і холодопостачання водносний комплекс та проведено розрахунки, які показали доцільність використання водоносного горизонту у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену. Бібл. 3, табл. 3, рис. 4.
6
Кравчук, І. С., О. І. Сподін, В. І. Нікітченко та В. Г. Березанський. "Обґрунтування параметрів хибних теплових цілей для захисту літальних апаратів від керованих ракет з інфрачервоним самонаведенням". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(41), (25 жовтня 2020): 71–78. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена обґрунтуванню вимог до сучасних хибних теплових цілей для захисту літальних апаратів від керованих ракет з інфрачервоним самонаведенням. Так, для імітування просторових, енергетичних та траєкторних ознак повітряної цілі відстрілювання хибних теплових цілей виконується у вигляді комбінованих залпів, у яких хибні теплові цілі мають різну потужність інфрачервоного випромінювання, різні коефіцієнти лобового опору, завдяки чому швидкість гальмування зустрічним повітряним потоком у них різна, а часові інтервали відстрілювання окремих хибних теплових цілей у залпі підбираються таким чином, щоб амплітудні, спектральні та траєкторні селектори сучасних інфрачервоних головок самонаведення не змогли однозначно виконати селекцію. Підтверджено, що однією з основних характеристик хибних теплових цілей, яка визначає її ефективне застосування для захисту літальних апаратів від керованих ракет з інфрачервоним самонаведенням, є максимальна або пікова сила випромінювання у заданому діапазоні довжин хвиль. Також в статті розглянуто один з нових способів застосування хибних теплових цілей та вимоги до них. Зокрема, обґрунтовані вимоги до закону зміни інфрачервоного випромінювання у часі, необхідної сили інфрачервоного випромінювання, часу виходу на режим та досягнення ефективного рівня випромінювання, а також повного часу випромінювання.
7
Трушляков, Е. І., М. І. Радченко, А. А. Зубарєв та В. С. Ткаченко. "Підхід до визначення складових теплового навантаження систем кондиціонування припливного повітря". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 5 (30 жовтня 2018): 17–22. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1245.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано підхід до визначення складових теплового навантаження системи кондиціонування припливного повітря (СКПП) з урахуванням поточних кліматичних умов експлуатації, який базується на гіпотезі розкладання поточних змінних теплових навантажень на відносно стабільну складову як базову для вибору встановленої (проектної) холодопродуктивності холодильної машини, що працює на номінальних або близьких йому режимах, і нестабільне теплове навантаження, що припадає на попереднє охолодження зовнішнього повітря при змінних поточних зовнішніх температурах. Для обґрунтування підходу до вибору складових теплового навантаження СКПП виконаний аналіз поточних значень питомих теплових навантажень на холодильну машину СКПП при охолодженні зовнішнього повітря від його змінної поточної температури до температур 10, 15 і 20 ºС. Показано, що виходячи з різного темпу приросту річного виробітку холоду, обумовленого зміною теплового навантаження у відповідності з поточними кліматичними умовами протягом року, необхідно вибирати таке проектне теплове навантаження на холодильну машину СКПП охолодження повітря (її встановлену потужність охолодження), яке забезпечує досягнення максимального або близького йому річного виробітку холоду при відносно високих темпах його збільшення. При цьому значення теплового навантаження, що припадає на попереднє охолодження зовнішнього повітря, розраховують за залишковим принципом як різницю раціонального загального теплового навантаження і її базової відносно стабільної складової. Запропонований метод доцільно використовувати при розрахунку проектної базової холодопродуктивності холодильної машини СКПП, що працює на номінальному або близьких йому режимах, і бустерной складової теплового навантаження на попереднє охолодження зовнішнього повітря при змінних поточних зовнішніх температурах з використанням енергозберігаючих методів: акумуляції надлишкового (невикористаного) холоду при знижених поточних теплових навантаженнях на СКПП і його витрачання на попереднє охолодження зовнішнього повітря, річкупераціі охолоджуючого потенціалу повітря, яке відводиться для попереднього охолодження зовнішнього повітря.
8
Kassov, V. D., A. V. Kabatsky, E. V. Berezhnaya та S. V. Malygina. "Газоповітряний нагрівач для нагріву деталей обертання при зварюванні та наплавленні". HERALD of the Donbass State Engineering Academy, № 2 (46) (1 жовтня 2019): 17–21. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)17.
Повний текст джерелаАнотація:
Кассов В. Д., Кабацький О. В., Бережна О. В., Малигіна С. В. Газоповітряний нагрівач для нагріву деталей обертання при зварюванні та наплавленні // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – C. 17–21.
Одним з важливих етапів технології наплавлення масивних великогабаритних деталей є нагрів їх до необхідної температури. При цьому, неможливість підтримувати прийняті параметри нагріву неминуче призводить до утворення дефектів в наплавленому шарі (тріщини, відшарування і ін.). Метою роботи було вдосконалення устаткування для стабільного й безпечного підтримання процесу нагріву деталей при зварюванні та наплавленні. Запропоновано конструкцію газоповітряного нагрівача для зварювання й наплавлення. При цьому газоповітряним полум'ям пальників нагрівається внутрішній лист утеплювача, випромінюваним теплом від якого нагрівається деталь. Розпечені гази, продукти згоряння відводяться в безпечне місце. Розрахунок пальників нагрівача проводиться за їх тепловою потужністю. Враховуючи неминучі втрати тепла при наплавленні, а також за конструктивними міркуваннями у нагрівач встановлено три пальники потужністю 55000 ккал/год. Було також здійснено перевірочний розрахунок пальнику. Виконано розрахунок на відсутність проскакування полум’я, яке показало безпечність його використовування. Було виконано також розрахунок розміру виходного сопла пальника. Виходячи з рекомендацій, знайдено діаметр сопла таким, що складає 2,3 мм. Нагрівач складається з двох рознімних половин (передньої і задньої), що представляють собою порожнини, усередині яких встановлено пальники. У задній половині нагрівача розташовано два пальники, в передній – один. Обидві половини вільно поступально переміщаються в напрямку поздовжньої осьової лінії установки, що зручно при установці деталі під наплавлення, а також при її знятті. Зверху і знизу половини нагрівача замикаються, утворюючи при цьому зазори для зручності наплавлення і переміщення зварювальної головки вгорі, і прибирання флюсової кірки і флюсу внизу. Оскільки пальники розташовані в закритому просторі нагрівача, потрапляння гарячих газів (продуктів згоряння) на зварювальну головку виключається, і поліпшуються умови роботи наплавників й підвищується якість металу. Нагрівач працює при високих температурах, а тому виготовляється з нержавіючої жаростійкої листової сталі товщиною 4 мм. Як показали випробування, вибрана конструкція газоповітряного нагрівача дозволяє забезпечити стабільність й безпечність процесу нагріву деталей при зварюванні та наплавленні, значно знизити втрати тепла і виконувати наплавлення без перерв. Використання нагрівача може бути рекомендоване при зварюванні та наплавленні деталей обертання в умовах виробництва.
9
Nikulina, E., та V. Severin. "Багатокритеріальний синтез систем управління реакторної установки шляхом мінімізації інтегральних квадратичних оцінок". Nuclear and Radiation Safety 12, № 2 (21 червня 2009): 3–12. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2009.12-2(42).01.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається математичне моделювання систем автоматичного управління реакторної установки ВВЕР-1000 з різними типами регуляторів. Розроблено лінійні моделі систем управління тепловою потужністю ядерного реактора ВВЕР-1000. Наведено результати багатокритеріального синтезу систем управління тепловою потужністю ядерного реактора ВВЕР-1000 шляхом мінімізації покращених інтегральних квадратичних оцінок. Розроблено лінійні моделі систем управління продуктивністю парогенератора ПГВ -1000. Виконано ідентифікацію і багатокритеріальну оптимізацію систем управління продуктивністю парогенератора ПГВ -1000 з різними типами регуляторів.
10
Kravchenko, V., E. Korchomny, A. R. Abdul Khuseyn та V. Kravchenko. "Деякі показники ядерної енергетичної установки типу КН-3". Nuclear and Radiation Safety, № 2(50) (15 червня 2011): 43–47. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.2(50).08.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто судову ЯЕУ електричною потужністю в конденсаційному режимі 152,3 МВт. Наведено її особливості порівняно зі стаціонарними ЯЕУ. Визначено залежність електричної потужності від кількості теплоти, що відпускається споживачеві. Отримано економічні показники використання інтерметалевого та оксидного ядерного палива.
Дисертації з теми "Потужність теплова"
1
Єфімов, Олександр В'ячеславович, Лариса Іванівна Тютюник, Лідія Анатоліївна Іванова та Віктор Йосипович Касілов. "Сучасна теплова електрична станція". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38389.
Повний текст джерела
2
Фик, Михайло Ілліч, Володимир Стефанович Білецький та Маджид Аббуд. "Феноменологічна модель геотермальної системи відкритого типу на базі нафтогазової свердловини". Thesis, Національний технічний університет "Дніпровська політехніка", 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48035.
Повний текст джерела
3
Новак, О. Ю. "Підвищення енергоефективності функціонування систем енергозабезпечення будівель корпусів ЛА та ЛБ". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/87119.
Повний текст джерелаАнотація:
Пояснювальна записка: містить 60 сторінок, 10 рисунків, 13 таблиць, 2 додатки, 25 літературних джерел.
Метою роботи: розробка заходів з підвищення енергоефективності систем енергозабезпечення будівлі та розрахунок економічної доцільності їх впровадження.
Відповідно до поставленої мети були вирішені такі задачі:
- проведення дослідження та аналізу енергетичного стану будівлі, зважаючи на її конструктивні особливості;
- визначення основних напрямків можливої модернізації огороджуючих конструкцій та систем енергоспоживання будівлі;
- проведення необхідних інженерно-економічних розрахунків за обраними напрямками модернізації;
- визначення основних техніко-економічних показників розроблених енергозберігаючих заходів.
Предметом дослідження є системи енергопостачання та енергоспоживання будівлі корпусів ЛА та ЛБ Сумського державного університету, за адресою вул.Римського-Корсакова,2.
Об'єкт дослідження: будівля навчального закладу та її системи енергозабезпечення.
4
Гончаров, О. М. "Дослідження енергоефективності будівлі Сумського обласного центру роботи з талановитою молоддю". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82080.
Повний текст джерелаАнотація:
Об'єкт дослідження: системи енергозабезпечення та енергоспоживання будівлі комунального закладу.
Мета роботи: підвищення ефективності функціонування систем енергоспоживання будівлі шляхом діагностування стану її огороджуючих конструкцій, аналізу фактичного споживання енергоресурсів та енергії, режимів їх споживання, діагностування стану та режимів функціонування енергоспоживаючих систем, вивчення технічних можливостей їх модернізації для запровадження нових технологій з використання у тому числі альтернативних видів енергоресурсів та енергії, розрахунок економічної доцільності їх впровадження.
Поставленими задачами дослідження є:
- проведення дослідження та аналізу енергетичного стану будівлі, зважаючи на її конструктивні особливості;
- визначення основних напрямків можливої модернізації огороджуючи конструкцій та систем енергоспоживання будівлі;
- проведення необхідних інженерно-економічних розрахунків за обраними напрямками модернізації;
- визначення основних техніко-економічних показників розроблених енергозберігаючих заходів.
5
Кошель, К. І. "Аналіз можливості запровадження у систему теплопостачання багатоквартирної будівлі технології теплового насосу". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75781.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: проведення енергетичного обстеження системи тепло- електро-, та водопостачання, багатоквартирного будинку і, розробка заходів з модернізації системи теплопостачання будинку шляхом встановлення теплового насосу для зменшення витрат на опалення.
Відповідно до поставленої мети були вирішені такі завдання:
– аналіз рівня ефективності використання енергоносіїв;
– розрахунковий аналіз обстежуваної системи енергопостачання;
– модернізація системи опалення шляхом встановлення теплового насосу;
– розробка енергозберігаючих заходів із економії паливно-енергетичних ресурсів.
Предметом дослідження є системи енергопостачання багатоквартирної будівлі, їх аналіз та визначення можливості впровадження технології теплового насосу.
Об’єктом дослідження є система теплопостачання багатоквартирної будівлі.
Методи дослідження: розрахунково-аналітичні методи під час розробки енергозберігаючих заходів.
6
Гасай, А. М. "Підвищення рівня енергоефективності науково-навчального корпусу "Н" СумДУ шляхом комплексної термомодернізації". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/87125.
Повний текст джерелаАнотація:
Пояснювальна записка: містить 59 сторінок, 11 рисунків, 13 таблиць, 1 додаток, 25 літературних джерел.
Метою роботи: розробка заходів з термомодернізації будівлі та розрахунок економічної доцільності їх впровадження.
Відповідно до поставленої мети були вирішені такі задачі:
- проведення дослідження та аналізу енергетичного стану будівлі, зважаючи на її конструктивні особливості;
- визначення основних напрямків можливої модернізації огороджуючи конструкцій та систем енергоспоживання будівлі;
- проведення необхідних інженерно-економічних розрахунків за обраними напрямками модернізації;
- визначення основних техніко-економічних показників розроблених енергозберігаючих заходів.
Предметом дослідження є системи енергопостачання та енергоспоживання науково-навчального корпус «Н» СумДУ.
Об'єкт дослідження: будівля навчального закладу та її системи енергозабезпечення.
7
Васюнін, Д. Г. "Підвищення енергоефективності функціонування системи теплозабезпечення будівель, приєднаних до котельні по вул. Санаторна, 3 м. Суми". Master's thesis, Сумський державний університет, 2022. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/87116.
Повний текст джерелаАнотація:
Пояснювальна записка: містить 70 сторінок, 12 рисунків, 16 таблиць, 4 додатки, 34 літературних джерела.
Метою роботи: розробка заходів з підвищення енергоефективності системи теплозабезпечення будівель підключених до котельні вул. Санаторна,3 та розрахунок економічної доцільності їх впровадження.
Відповідно до поставленої мети були вирішені такі задачі:
- проведення дослідження та аналізу стану системи теплозабезпечення будівель приєднаних до котельні по вул. Санаторна, 3 м. Суми;
- розрахунок теплових втрат теплової мережі від котельні по вул. Санаторна,3;
- визначення основних напрямків можливої модернізації системи теплозабезпечення будівель приєднаних до котельні по вул. Санаторна, 3 м. Суми;
- проведення необхідних інженерно-економічних розрахунків за обраними напрямками модернізації;
- визначення основних техніко-економічних показників розроблених енергозберігаючих заходів.
Об’єктом дослідження в роботі є система теплозабезпечення будівель, приєднаних до котельні по вул. Санаторна, 3 м. Суми.
Предметом дослідження в роботі є енергетичні процеси, які відбуваються в системі теплозабезпечення будівель.
8
Середа, І. В. "Використання альтернативних джерел енергії з метою підвищення енергонезалежності корпусу М СумДУ". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82130.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є запровадження альтернативних джерел енергії для навчальної будівлі та розрахунок економічної доцільності їх впровадження.
Відповідно до поставленої мети були вирішені такі задачі:
- проведення дослідження та аналізу енергетичного стану будівлі, зважаючи на її конструктивні особливості;
- визначення основних напрямків можливої модернізації систем енергоспоживання будівлі;
- проведення необхідних інженерно-економічних розрахунків за обраними напрямками модернізації;
- визначення основних техніко-економічних показників розроблених енергозберігаючих заходів
Об'єкт дослідження: навчальний корпус Сумського державного університету та його системи енергозабезпечення.
9
Махотка, Т. О. "Аналіз ефективності роботи системи теплопостачання Сумської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 13". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82099.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: визначення потенціалу енергозбереження системи теплоспоживання, розроблення і обґрунтування енергозбережних заходів, зменшення витрат на енергоносії.
Відповідно до поставленої мети були вирішені такі завдання:
- аналіз обсягів споживання теплової енергії
- обстеження системи теплопостачання об’єкта
- визначення базового рівня енергоспоживання системою теплопостачання об’єкту
- розроблення і обґрунтування енергозбережних заходів.
10
Борисов, С. С. "Використання альтернативних джерел енергії з метою підвищення енергонезалежності будівлі виробничого підприємства". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82079.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: розробка альтернативних джерел енергії для покращення енергозабезпечення виробничої будівлі ТОВ «Сумська насосна техніка» та розрахунок економічної доцільності їх впровадження.
Відповідно до поставленої мети були вирішені такі задачі:
- проведення дослідження та аналізу енергетичного стану будівлі, зважаючи на її конструктивні особливості;
- визначення основних напрямків можливої модернізації систем енергопостачання будівлі;
- проведення необхідних інженерно-економічних розрахунків за обраними напрямками модернізації;
- визначення основних техніко-економічних показників розроблених енергозберігаючих заходів.