Добірка наукової літератури з теми "Потоки інформації"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Потоки інформації".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Потоки інформації"
1
КИРИЛЕНКО, Володимир, Олег ФАРІОН, Павло ЛИСАК та Дмитро КОВАЛЬОВ. "МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 106–21. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.533.
Повний текст джерелаАнотація:
В науковій статті обґрунтовано модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України. Представлена модель дає можливість оперативним підрозділам використовувати наявний в Державній прикордонній службі потенціал та можливості органів та підрозділів суб’єктів інтегрованого управління кордонами для здійснення інформаційно-аналітичної взаємодії в інтересах забезпечення безпеки державного кордону України. Зазначено, що інформаційно-аналітична взаємодія полягає у взаємному обміну інформацією між її споживачами з метою більш повного та якісного виконання покладених на них завдань. Оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України є споживачами інформації від внутрішніх та зовнішніх об’єктів її надходження. Цілеспрямоване проходження інформації різних видів за заданими напрямками до її споживачів формує інформаційні потоки. Через інформаційні потоки здійснюється обмін продуктами інформаційно-аналітичної взаємодії, прикладом яких є оперативно-розшукова інформація, аналітичні звіти за результатами кримінального аналізу проведеного в рамках оперативно-розшукових справ. Враховуючи специфіку оперативно-розшукової діяльності оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України в процесі інформаційно-аналітичної взаємодії формують між собою внутрішній інформаційний простір, який надає можливість здійснювати обмін та обробку інформації із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт-10». Інформаційні потоки внутрішнього та зовнішнього інформаційного простору розробленої моделі мають певні властивості, які характеризуються за змістом, методами отримання, формою передачі та інтенсивністю обміну інформацією між оперативно-розшуковими підрозділами і об’єктами її надходження. Визначено параметри та показники кількісно-якісної характеристики інформаційних потоків. Крім того, зазначено, що критеріями, яким має відповідати модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів є наявність дієвого технічного обладнання для циркуляції інформаційних потоків із дотриманням конфіденційності та режиму доступу, стабільність ефективного обміну інформацією між оперативними підрозділами та об’єктами її надходження, здатність моделі виконувати завдання для забезпечення високого рівня результативності оперативно-розшукової діяльності та інші.
Запропоновано подальше наукове дослідження спрямувати на розробку методичних рекомендації щодо застосування моделі інформаційно-аналітичної взаємодії за завданнями оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України.
2
Тристан, А. В., І. М. Крижанівський, С. А. Мельник та Є. М. Горбут. "Модель оцінювання інформаційних можливостей органів управління розвідкою". Системи озброєння і військова техніка, № 1(61), (14 травня 2020): 75–81. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Побудована модель оцінювання інформаційних можливостей органів управління розвідкою. В основу моделі оцінювання інформаційних можливостей органу управління розвідкою покладений системний підхід, як методологію дослідження складних систем та математичні моделі теорії масового обслуговування. Розвідувальна інформація, яка надходить до інформаційних систем у вигляді інформаційних документів (термінових, позачергових), розглядається як потоки інформації з певною інтенсивністю (щільністю), які потрібно зібрати, обробити і розподілити за визначений час. Отримано залежності між характеристиками (параметрами) потоків розвідувальної інформації, максимальним часом їх обробки, чисельністю особового складу та ймовірністю обробки інформації.
3
Ролик, Александр Иванович. "Модель підсистеми управління інформаційними потоками з адаптивним регулятором". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 16 (15 грудня 2010): 94–103. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.16.2010.33768.
Повний текст джерелаАнотація:
Для систем мережевого управління розроблена система управління інтенсивністю вхідних інформаційних потоків. Синтезований адаптивний регулятор, який обмежує надмірні вхідні інформаційні потоки, тим самим запобігає перевантаженням у каналах зв’язку. Регулятор функціонує при відсутності апріорної інформації про об’єкт управління.
4
Шарманова, Наталя. "Мовні кліше в медіакартині світу". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 20 (20 грудня 2019): 87–99. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v20i0.3694.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано роль мовних кліше у структуруванні фрагментів інформаційної дійсності, концептуалізації інформації в новітньому медіадискурсі. Мову медіакомунікації осмислено в контексті глобальної клішованості, оскільки завдяки багатовекторності інформаційного простору світ втрачає національні кордони, інформація не має обмежень у часі і просторі. Констатовано, що лінгвалізація інформаційних процесів формує медіаобраз сучасної дійсності, а мовні кліше виступають в ролі конструктів медійного простору, інтерпретація подій структурує фрагменти медіакартини світу, перетворюючи інформаційні потоки на ідеологічні стереотипи.
5
Задоя, А. О. "Міжнародна інвестиційна позиція у системі показників зовнішньоекономічної діяльності країни". Academy Review 53, № 2 (2020): 77–83. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5354-2020-2-53-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню інформаційного потенціалу міжнародної інвестиційної позиції порівняно з іншими показниками міжнародних розрахунків. Посилення ролі міжнародної інвестиційної позиції країни як джерела інформації щодо зовнішньоекономічної діяльності країни пов’язане, зокрема, з посиленням глобалізації та прискореним зростанням масштабів руху капітальних ресурсів між країнами. У роботі проведено зіставлення платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції, виділено схожість та відмінності цих статистичних звітів. Перш за все, спільним для обох показників є те, що статистичні звіти будуються за принципами подвійних записів та відображають міжнародні грошові потоки. Разом з тим МВФ розглядає платіжний баланс як показник потоку («протягом певного періоду»), а міжнародну інвестиційну позицію – як показник запасу («у певний період часу»). З урахуванням цього слід визнати, що за спільними показниками (наприклад, прямі іноземні інвестиції) міжнародна інвестиційна позиція є більш інформативною. З появою доступу до звітів про міжнародну інвестиційну позицію інформаційна цінність платіжного балансу в частині міжнародного переміщення інвестиційних ресурсів значно зменшилася. Однак це ніскільки не принижує інформаційну цінність платіжного балансу для інших потреб. Лише платіжний баланс може дати узагальнену інформацію про рахунок поточних операцій. Тільки тут можна знайти дані про некомерційні операції з капіталом. Саме платіжний баланс дозволяє обґрунтувати зміни резервних активів.
6
Golubnychy, D., O. Kolomiytsev, V. Tretyak, Ya Kliuchka та A. Rybalchenko. "АРХІТЕКТУРА СИСТЕМИ ОБМІНУ МЕДИЧНИМИ ДАНИМИ ПАЦІЄНТІВ З ЛІКАРЯМИ НА ОСНОВІ IOTA". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 67 (1 квітня 2022): 57–61. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.057.
Повний текст джерелаАнотація:
Обмін медичною інформацією дозволяє здійснювати електронне переміщення медичних даних між різними інформаційними системами охорони здоров’я. На відміну від традиційних паперових документів, електронні дозволяють постачальникам медичних послуг отримувати доступ до важливої медичної інформації та обмінюватися нею. Проте, існуючі системи охорони здоров’я для обміну медичними даними громадянин, зіткнулися з низкою проблем, зокрема: конфіденційність, безпека та відсутність контролю з боку пацієнтів. Враховуючи все вищесказане, запропоновано використовувати технологію розподіленого реєстру, оскільки вона може кардинально змінити спосіб зберігання медичної інформації, забезпечуючи безпечні способи обміну даними. У статті розглядається технологія розподіленого реєстру для Інтернету речей (Internet Of Things, IoT), яка називається IOTA. Блок- чейн вже використовується в багатьох системах охорони здоров’я, оскільки він вирішує серйозні проблеми охорони здоров’я, що пов’язані з конфіденційністю та безпекою. Однак, залишаються питання, що пов’язані з масштабованістю та продуктивністю блокчейну. IOTA вирішує ці проблеми, оскільки використовує структуру даних DAG (directed acyclic graph), яка дозволяє додавати транзакції паралельно. Це скорочує час, що потрібний на підтвердження транзакцій, а кількість одночасно оброблюваних транзакцій може бути необмеженою. Протокол Masked Authenticated Messaging (MAM) дозволяє безпечно передавати зашифровані потоки даних як транзакції. Тому, система, що пропонується, використовує IOTA для безпечного обміну медичними даними. Процес створення та надсилання медичних даних в IOTA проілюстровано на конкретному прикладі. Розглянуто застосування протоколу МАМ на прикладі передачі медичних даних пацієнта лікарю.
7
Патряк, Олександра Патряк. "МАРШРУТИЗАЦІЯ ТА ПРОЦЕСИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ВНУТРІШНІХ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКУМЕНТІВ". Society. Document. Communication, № 7 (11 серпня 2019): 183–96. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-183-196.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано доцільність використання систем електронного документообігу, що забезпечує процес створення, управління доступом і поширення електронних документів у комп'ютерних мережах, а також забезпечує контроль над потоками документів в організації. Розмаїтість документів, велика кількість їхніх джерел і операцій над документом, значна кількість виконавців, користувачів, необхідність зберігання інформації на паперовому носії – все це говорить про те, що питання оптимізації документообігу й контролю за обробкою інформації мають ключове значення для будь-якого підприємства.
Дана стаття присвячена дослідженню організації створення та руху внутрішніх електронних документів. Розглянуто потоки електронних документів і їхній взаємозв’язок у системі управління. Не зважаючи на значну кількість досліджень, присвячених електронним документам, було здійснено спробу конкретизувати послідовність процесів створення, реєстрації та виконання, зберігання і списання внутрішніх електронних документів, а також коротко охарактеризовано кожен з цих етапів. За результатами дослідження графічно представлено стадії життєвого циклу внутрішніх електронних документів, що дало змогу отримати систематизоване представлення процесу їх руху, виявити його основні елементи та взаємозв’язки.
Розгляд стадій життєвого циклу внутрішніх електронних документів як єдиного цілого, де результати попередніх процесів використовуються для здійснення наступних, дає змогу краще з’ясувати особливості окремих процесів та станів електронного документа як інформаційного об’єкта.
Таким чином, дослідження маршрутизації електронних документів – складний багатоетапний процес, який необхідно удосконалювати і реалізовувати в усіх організаціях, так як це дозволить систематизувати, полегшити і підвищити ефективність роботи.
8
Шимченко, Людмила. "ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ В УМОВАХ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ". Society. Document. Communication 12, № 12 (14 вересня 2021): 294–311. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-294-311.
Повний текст джерелаАнотація:
Публікація присвячена дослідженню рівня впровадження електронного документообігу в публічному управлінні як складової підвищення ефективності та прозорості діяльності органів державної влади. Електронний документообіг виступає ефективним інструментом організації та адміністрування інформації, на основі якої і відбуваються управлінські процеси. Обробка вхідних даних, аналітичне відпрацювання інформації, прийняття відповідних управлінських рішень – все це відбувається в умовах цифрової трансформації у вигляді електронних документів та за допомогою оптимізаційних механізмів у вигляді Систем електронного документообігу (СЕД). Оскільки інформаційні потоки є різно-типовими, багатоаспектними і кількісно великими, то й інформаційна інфраструктура, цифрові засоби для опрацювання такої інформації повинні бути відповідно ефективними. Від цього в великій мірі залежить діяльність органів державного управління та місцевого самоврядування, вирішення проблем як державного, так і регіонального рівнів.
У статті звернуто увагу на нормативно-правове забезпечення запровадження електронного документообігу в публічному управлінні та вказано на необхідність своєчасного узаконення на рівні Конституції України змін по децентралізації у відносинах між центральними та місцевими органами влади при неухильному забезпеченні унітарного устрою нашої держави. Врахуванню підлягають і такі особливості децентралізації, як забезпечення територіальним громадам різнорівневого самоврядування (фінансового, ресурсного, функціонального та ін.) при збереженні територіальної цілісності, але з можливістю розвивати регіони.
Органи влади, створюючи спеціальні веб-портали, забезпечують можливість громадянам вступати в систему адміністративно-господарських відносин, переходити від однієї служби до іншої без необхідності знову посвідчувати свою особу. Інформація і послуги спеціально тематично групуються за життєвими ситуаціями або за конкретними галузями і в такому вигляді надаються громадянам у формі різноманітних документів. Така інформатизація приводить до корінного переосмислення ролі і структури органів влади. Завдяки простій взаємодії з органами влади і доступу до публічної інформації, офіційних документів і рішень адміністративних органів, громадяни мають кращу поінформованість і з більшим бажанням беруть участь у процесі вирішення державних справ. Тому особлива увага повинна бути звернута на удосконалення форм електронної демократії, зокрема – електронні послуги, місцеві референдуми, долучення до петиційної процедури, тощо. Відповідно на місцевому рівні, в контексті впровадження електронного документообігу, необхідним постає: впорядкування адміністративних процедур, стандартизація розпорядчих документів, застосування систем електронного документообігу в публічному управлінні та ін.
Враховуючи актуальність, багатогранність та комплексність проблеми впровадження електронного документообігу в публічному управлінні, варто обумовити подальшу необхідність досліджень інструментів організації та адміністрування інформації в умовах удосконалення децентралізаційних процесів, вивчення інструментів місцевих референдумів, навчання персоналу територіальних громад, розбудова громадянського суспільства.
9
Лобода, О. М., та Н. В. Кириченко. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА РАХУНОК УПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕГРОВАНОЇ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 9 (3 листопада 2021): 116–25. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.9.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності, систематизовано структуру та склад її елементів, розкрито сутність інформаційного забезпечення підприємницької діяльності. Доведено, що під час формування системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності необхідно враховувати етапні потоки інформації, що забезпечує стійкість накопичення, споживання та відтворення у сучасних умовах системи інформаційного забезпечення підприємства, а також повинна бути орієнтована на підтримку та накопичення її конкурентної здатності. На основі прогресивних комп'ютерних технологій та програмних засобів із використанням інструментів інформаційної інтеграції побудовано організаційно-економічну модель інтегрованої системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності, що орієнтована на збільшення її ефективності та конкурентоздатності. Проведено аналіз особливостей сучасних інформаційних систем, що виявляють негативні тенденції та проблеми, які ведуть до зниження ефективності інформаційного забезпечення підприємницької діяльності.
10
Зеленюк, Сергій. "Інформаційна культура майбутнього вчителя музичного мистецтва: художній аспектект". Нові технології навчання, № 95 (15 грудня 2021): 66–73. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито особливості інформаційної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва, зазначено її процесуальні аспекти. Звернено увагу на інформаційну діяльність майбутніх фахівців, яка формує вміння критично осмислювати власну поінформованість з музично-педагогічної діяльності на основі творчої рефлексії. Зазначено, що ключовим елементом інформаційної культури педагога-музиканта є музична інформація, зміст якої охоплює власне звукову інформацію та різноманітну інформацію про неї. Доведено, що музична інформація в освітньому процесі є одночасно і джерелом музично-педагогічної діяльності, і засобом музично-естетичного розвитку. Відзначено, що музичний твір як звукова інформація має свої особливості і потребує урахування емоційної природи музичного мистецтва, від якої залежить сприймання та усвідомлення музичної інформації. Наголошено на важливості декодування музичного твору, знання контексту музики, розумінні її естетичної складової, що дозволить досягти професійно правильного прочитання музичної думки в художньому потоці музичної інформації. Підкреслено творчий потенціал інтерпретації музичної інформації в комунікативно-пізнавальному аспекті. Виявлено, що активне впровадження у роботу зі студентами інформаційних технологій – мультимедійних навчальних засобів, різноманітних музичних програмам, забезпечуватиме успішність формування інформаційної культури майбутніх педагогів-музикантів.
Дисертації з теми "Потоки інформації"
1
Волоснікова, Наталія Миколаївна. "Економічна модель системної динаміки інтегрованої логістизації процесів на мікроекономічному рівні". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45331.
Повний текст джерела
2
Агаларова, Карина Адільївна. "Комунікативні зв'язки в оранізаціях". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45269.
Повний текст джерела
3
Васелевський, М., та Є. В. Крикавський. "Безпека потоку інформації в ланцюгу поставок". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14024.
Повний текст джерелаАнотація:
Обмін господарською інформацією становить підставу для формування партнерських відносин між організаціями, зокрема щодо передачі даних, які стосуються товару, що знаходиться в переміщенні, що об'єднує в одне ціле і відтворює всі процеси, які відбуваються на підприємствах, а також між ними, і цим уможливлює функціонування ланцюгів поставок. З іншого боку інформація вимагає захисту, так як подібно до інших важливих бізнес-активів, становить для організації вартість. Тому її слід захищати від загроз, щоб забезпечити неперервність діяльності, мінімізуючи пов'язані з цим потенційні втрати. Нічим не порушений безпечний потік інформації гарантує ефективне функціонування ланцюга поставок через реєстрацію актуального попиту і реалізацію концепції pull, зменшуючи в цей спосіб витрати запасів і оптимізуючи процеси переміщення товарів. Поряд з цим безпека інформації пов'язана із захистом інтелектуальної власності підприємств, а також захистом її від випадкового або умисного знищення, розкриття чи модифікації.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14024
4
Смирнова, О. Б., та Н. В. Геселева. "Оптимізація потоків інформації на підприємстві". Thesis, КНУТД, 2016. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/4205.
Повний текст джерела
5
Гардабхадзе, І. А. "Інноваційні фактори симетрування інформаційних потоків фешн-ринку". Thesis, Ткачов О.О, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47129.
Повний текст джерелаАнотація:
З переходом постіндустріального суспільства у нову, інформаційну, формацію інформація з інфраструктурної одиниці перетворилася в основний продукт забезпечення сталого розвитку. У сфері економіки головним фактором досягнення успіху стає інформація, володіння якою виступає значущим джерелом конкурентної переваги і веде до перерозподілу економічних, соціальних і політичних ресурсів
6
Марчук, Леся Сергіївна. "Напрямки розвитку сучасних інформаційних технологій в економіці та менеджменті". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45885.
Повний текст джерела
7
Матюха, Микола Миколайович. "Організація внутрішніх і зовнішніх інформаційних потоків в автоматизованих системах обліку". Thesis, Бізнес Медіа Консалтинг, 2011. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/3188.
Повний текст джерелаАнотація:
Інформаційні потоки на сучасному підприємстві носять складний і динамічний характер, розкриття потенціалу якого можливо лише із застосуванням інформаційних технологій. Вимірюється інформаційний потік кількістю обробленої або переданої інформації за одиницю часу. Інформаційний потік в автоматизованих системах обліку ґрунтується на переміщенні паперових або електронних документів. Залежно від цього, він може вимірюватися або кількістю оброблених і переданих одиниць паперових документів або сумарною кількістю документорядків у цих документах, або кількістю інформації (біт), яка міститься в тому чи іншому повідомленні. Автоматизовану систему обліку з точки зору інформаційних потоків можна представити як безліч формальних процедур, за допомогою яких дані збираються, обробляються в якісно нову інформацію, що поширюються серед користувачів. Інформаційні потоки підприємства як правило розглядають у двох площинах – горизонтальний напрямок і вертикальний напрямок.
8
Гринько, В. М. "Social Mining: аналіз інформаційних потоків і персоніфікація пропозицій в соціальних мережах". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11831.
Повний текст джерела
9
Шанайда, С. М. "Фізичні і конструктивно-технологічні параметри волоконно-оптичних систем передачі інформації". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72283.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуті питання стосовно теоретичних основ передачі світлових сигналів по волоконно-оптичним лініям зв'язку, параметри оптичного волокна, його конструктивно-технологічні особливості на методи захисту від зовнішніх впливів і його конструкція. Процеси, що відбуваються при поширенні світла в оптичному волокні. Їх вплив на швидкість і дальність передачі інформаційних сигналів. Установлено, що як джерело світла оптоволоконні лінії мають ряд переваг: світоволокно не проводить електрику, тобто в місці світіння воно відсутнє; не проводить ультрафіолетові та інфрачервоні промені; має здатність проводити великі світлові потоки при мінімальному діаметрі кабелю або ниток; джерело світла знаходиться на відстані від місця світіння; система оптоволоконного дозволяє легко контролювати зміну кольору або світлоефектів; можливість домогтися виключно рівномірного освітлення; мале споживання енергії; термін експлуатації кабелю - більше 10 років. Проведені розрахунок волоконно-оптичної лінії зв’язку (ВОЛЗ) і заземлюючих пристроїв та оцінена ймовірність пошкоджень ВОЛЗ ударами блискавки.
10
Arkhypova, Anna, and Анна Юріївна Архипова. "Process and information management in supply chain." Thesis, National Aviation University, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50487.
Повний текст джерелаАнотація:
1. Quality management system – Requirements, OAO "ВНИИС" ed. Moscow: 2015.
2. The Process Aproach in ISO 9001:2015, International Organization for Standardization ed. Vernier, Geneva, Switzerland.Supply chain management is the combination of different processes of supply, production and distribution in order to manage the flow of goods and service and transformation raw materials into final product. The main objectives of supply chain management are minimizing costs, decreasing fulfillment time, improving the quality of products, increasing flexibility, diversity and the reaction. Moreover, it is necessary to keep cost down by minimizing shortages. Supply chain management improves productivity. One more statement is the efficiency of operations that directly lies in logistics process management. ISO 9001:2015 sets criteria of system of quality management and outlines the only standard in its series. The process approach is the component of the given standard. It incorporates the Plan-Do-Check-Act (PDCA) cycle and risk-based thinking. So, all processes are managed and kept under control.
Управління ланцюгами поставок - це поєднання різних процесів постачання, виробництва та розподілу з метою управління потоком товарів та послуг та перетворенням сировини в кінцевий продукт. Основними цілями управління ланцюгами поставок є мінімізація витрат, зменшення часу виконання, поліпшення якості продукції, збільшення гнучкості, різноманітності та реакції. Більше того, необхідно зменшувати витрати, мінімізуючи дефіцит. Управління ланцюгами поставок покращує продуктивність праці. Ще одним твердженням є ефективність операцій, яка безпосередньо полягає в управлінні логістичним процесом. ISO 9001: 2015 встановлює критерії системи управління якістю та окреслює єдиний стандарт у своїй серії. Процесний підхід є складовою даного стандарту. Він включає цикл "Плануй-виконай-перевіряй" (PDCA) та мислення, засноване на оцінці ризику. Отже, усі процеси управляються та тримаються під контролем.
Частини книг з теми "Потоки інформації"
1
Нечипорук, Л. В. "ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ ТА ФІНАНСОВИЙ КОНСАЛТИНГ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Доведено, що забезпечення фінансової грамотності населення є досить актуальним завданням в Україні, що пояснюється: інверсійністстю економічної трансформації (протилежністю переходів від загального одержавлення власності до розвитку різноманіття її форм, від державної монополії до включення конкурентних принципів, від директивно-планових цін до вільного ціноутворення і т. ін.) та поширенням глобалізації як складного, багатогранного процесу, який охоплює усі боки суспільного розвитку і втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті формування єдиного всесвітнього господарського організму. Визначено, що у процесі розгортання фінансової глобалізації посилюються ознаки фінансової нестабільності: зміна валютних режимів; зростання обсягів міжнародних потоків капіталу, обсягів ризикових операцій, збільшення швидкості поширення інформації; якісні зміни у структурі міжнародних потоків капіталу, що спричинили мобільність капіталів; приналежність суб’єктів фінансового ринку до різних національних економічних систем, що збільшує рівень ризику фінансових операцій та зумовлює зростання нестабільності глобального фінансового простору. Доведено посилення ролі фінансового консалтингу в контексті розвитку ринку фінансових послуг та уточнено, що під фінансовим консалтингом розуміють комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності фінансового управління та вирішення таких основних завдань: формування фінансової політики; проведення фінансової експертизи; пошук джерел фінансових ресурсів; аналіз і підвищення поточної фінансової ефективності діяльності суб’єктів господарювання; зміцнення фінансового становища, досягнення фінансової стійкості і незалежності суб’єктів господарювання; оптимізація управління капіталом організації; оптимізація фінансових відносин з клієнтами і кредиторами, з господарюючими суб’єктами, державними органами; оптимізація управління податками, бухгалтерського та управлінського обліку; упровадження передових методів фінансового менеджменту в умовах невизначеності та ризиків.