Готові списки джерел за темами / Потерпіла

Добірка наукової літератури з теми "Потерпіла"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Тези доповідей конференцій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Потерпіла".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Потерпіла"

Тіточка, Т. І. "ЗАГАЛЬНОСОЦІАЛЬНЕ ЗАПОБІГАННЯ ВІКТИМНІЙ ПОВЕДІНЦІ НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ". Знання європейського права, № 1 (27 березня 2022): 105–9. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.330.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості загальносоціального запобігання віктимній поведінці неповнолітніх осіб. Вказано, що у сучасному розумінні віктимологічне запобігання – це специфічна діяльність уповноважених суб’єктів, спрямована на своєчасне виявлення та нейтралізацію детермінаційного комплексу, котрий обумовлює/формує віктимну поведінку, а також на розробку/вдосконалення кримінологічних стратегій, метою яких є захист держави та її громадян від кримінально протиправного впливу. Така діяльність реалізується державою в особі спеціально уповноважених інститутів, установ та організацій незалежно від статі, віку та інших особливостей потерпілих, а тому стосується і неповнолітніх осіб. Зазначено, що всі існуючі стратегії та програми мають ґрунтуватись на вивченні статистичної інформації та судової практики, враховуючи кожен окремий випадок і виходячи з видової приналежності кримінального правопорушення, від якого потерпіла неповнолітня особа. У прогресивному розумінні до загальносоціальних ювенальних заходів віктимологічного запобігання необхідно підходити як до юридичного інструментарію (як комплексу різногалузевих норм), котрий регулює відносини між державою, неповнолітнім потерпілим та кримінальним правопорушником та має матеріальне вираження у конкретних нормативно-правових актах та відповідних кримінологічних стратегіях. Загальносоціальне віктимологічне запобігання спрямовано на формування у свідомості підлітків алгоритм уникнення/вирішення ситуацій з високим віктимогенним індексом та реалізується за рахунок проведення широкомасштабних заходів соціально-економічного, юридичного та політичного характеру. Загальносоціальне віктимологічне запобігання має на меті усунення детермінантів віктимної поведінки, котрі сформовані внаслідок порушення нормального функціонування окремих державних інститутів та суспільних відносин. Таким чином, мета запобігання віктимній поведінці не є основною.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

СЛОБОДЯНЮК, ПАВЛО. "Захист прав людини від злочинних посягань – новий доктринальний підхід". Право України, № 2018/05 (2018): 196. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-196.

Повний текст джерела

Анотація:

Конституцією України закріплено норму, згідно з якою кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, та встановлено, що ці права і свободи захищаються судом. Це положення розкрите у ряді рішень: у Європейській конвенції щодо відшкодування збитку жертвам насильницьких злочинів (24 листопада 1983 р.) стосовно необхідності відшкодування потерпілому шкоди, що не тільки полегшить, наскільки це можливо, травму і страждання, яких він зазнав, а також припинить соціальний конфлікт, спричинений злочином; у рішеннях Конституційного Суду України (25 листопада 1997 р., 23 травня 2001 р.) щодо удосконалення законодавства стосовно розвитку та розширення судового захисту прав і свобод людини. Метою статті є аналіз окремих проблем, пов’язаних із забезпеченням прав людини від злочинних посягань у контексті нових доктринальних підходів у межах кримінально-правових відносин. Звернено увагу на прогалини у конституційному, кримінальному і процесуальному законодавстві України, які регулюють правовідносини судового оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів досудового розслідування і прокуратури з боку громадян, права і свободи яких порушуються злочином. Обґрунтовано, що права потерпілих від злочину осіб повинні максимально можливо захищатися уже на стадії досудового розслідування кримінального провадження, тобто до розгляду судом кримінальної справи по суті та захисту судом прав потерпілого. Пропонується доктринальне вирішення проблеми поняття потерпілого шляхом визнання його не тільки стороною кримінального провадження, а й суб’єктом кримінально-правових відносин, завдяки чому зміниться погляд на правову природу відносин щодо забезпечення її прав і свобод. Доведено, що людина, яка потерпіла від злочину, перебуває за рамками кримінально-правового відношення “держава злочинець”. Водночас як жертва злочинного посягання людина не залишається взагалі поза межами правовідносин. Кожна людина, яка перебу до ст. 3 Конституції України держава відповідає перед кожною людиною за свою діяльність та має обов’язок перед людиною утверджувати і забезпечувати її права і свободи. Кожна людина має право на захист державою її прав і свобод від злочинних посягань на них, а також на відновлення порушеного злочином права або компенсацію завданої правам людини шкоди. Тому особа, що потерпіла від злочину, перебуває з державою у конституційно-правових відносинах, в рамках яких для держави виникають обов’язки щодо забезпечення особі права на захист, відновлення порушених злочинним посяганням прав, компенсацію завданої шкоди. У зв’язку із цим немає потреби змінювати потерпілу від злочину особу в суб’єкта кримінально-правових відносин, які виникають з приводу скоєння злочину між державою та злочинцем, а не з приводу наслідків злочину, які можуть мати місце, а можуть і не виникнути. Пропонується запровадити презумпцію правоти потерпілого, як противагу презумпції невинуватості, що не суперечитиме таким засадам судочинства, як “рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом” та “змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості” (ст. 129 Конституції України, статті 10, 22 Кримінального процесуального кодексу України). В умовах сучасного реформування кримінального процесуального законодавства необхідні концептуальні зміни з тим, аби потерпілий від злочину набув статусу фігури номер один у кримінальному провадженні. Врешті, одним із правових наслідків вчинення злочину має стати реальне, повне і швидке відновлення справедливості в інтересах потерпілого, територіальної громади та держави в цілому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Савицька, В. "Досвід окремих країн пострадянського простору щодо використання поняття «завідомість» у загальних частинах кримінальних кодексів". Юридичний вісник, № 1 (7 серпня 2020): 350–56. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1644.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті в межах підготовки дисертації за темою: «Поняття завідомості за кримінальним правом України» узагальнено досвід окремих країн пострадянського простору щодо використання поняття «завідомість» у загальних частинах кримінальних кодексів. Встановлено, що в КК Грузії ознака завідомості здебільшого вживається в єдиному значенні (повне усвідомлення суб'єктом злочину відповідних об'єктивних ознак), втім, нами зафіксовано і кілька випадків відхилення від цього значення, що свідчить про порушення принципу єдності юридичної термінології. Загалом у КК Грузії ознака завідо-мості стосується ознак характеристики потерпілого від злочину (зазвичай віку та стану). Втім, у цьому питанні виявлена певна непослідовність в нормах, які передбачають одразу декілька спеціальних потерпілих (наприклад, завідомість стосується потерпілої від кримінального правопорушення - вагітної жінки - та не поширюється на неповнолітнього). На відміну від КК України та розглянутого вище закону про кримінальну відповідальність Азербайджанської Республіки, законодавець Республіки Білорусь на законодавчому рівні закріпив визначення цієї ознаки, що, без сумніву, є вагомою перевагою цього нормативно-правового акта. У КК Республіки Білорусь, як і в КК Азербайджанської Республіки також зустрічається поняття завідомо незаконного (ст. 40 КК Азербайджанської Республіки) та завідомо злочинного наказів (ст. 117 КК Азербайджанської Республіки). Таке рішення законодавця певною мірою порушує принцип єдності юридичної термінології, через що, на нашу думку, доцільним було б обрати єдиний термін (наприклад, «незаконний», адже він має більш широке значення). У КК Республіки Білорусь ознака завідомості досить поширена. Суттєвою перевагою КК Республіки Білорусь є наявність законодавчого визначення поняття завідомості. Здебільшого у нормах цього законодавчого акта завідомість використовується саме в цьому значенні та стосується таких ознак, як суспільно небезпечне діяння, предмет злочину або потерпіла від злочину особа.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Григор’єва, М. "Згладжування заподіяної шкоди при звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з її дійовим каяттям". Юридичний вісник, № 4 (5 лютого 2020): 217–22. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.994.

Повний текст джерела

Анотація:

Cтаттю присвячено розгляду проблемних питань, що стосуються особливостей згладжування заподіяної шкоди при звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з її дійовим каяттям. Проаналізовано існуючі в науці кримінального права різні точки зору науковців щодо визначення понять шкода та збитки. Доведено, що збитками слід називати втрати, які наносяться майну особи в результаті суспільно небезпечного діяння. У зв’язку з чим ст.45 КК України передбачає саме відшкодування збитків, а не їх ліквідування чи усунення. Зазначено, що під відшкодуванням збитків необхідно розуміти добровільне відновлення по можливості тих майнових благ, яких винний позбавив потерпілу особу в результаті вчинення злочину. Дії по відшкодуванню збитків полягають: у поверненні незаконного вилученого майна або майна аналогічного викраденому; відновленні пошкодженого або знищеного майна (як своїми силами, так і з чиєюсь допомогою); у передачі потерпілому певної суми грошей тощо, тобто відшкодування збитків – це повернення, заміна чи компенсація результату злочину, який має майнове вираження і завжди відповідає певному грошовому чи майновому еквіваленту. Доведено, що під шкодою в ст. 45 КК слід розуміти будь-які моральні чи фізичні втрати, яких зазнала потерпіла особа в результаті вчинення злочину. Звідси, усунення заподіяної шкоди передбачає компенсацію законними засобами того негативного результату, який був завданий вчиненим злочином. Саме тому шкоду необхідно усувати, а збитки тільки відшкодовувати. Визначено, що залагоджування заподіяної шкоди – це добровільне відновлення тих прав і благ, яких злочинець позбавив потерпілу особу в результаті вчинення злочину.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лепісевич, О. П. "Проблеми відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Юридична, Вип. 3 (2006): 96–102.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Михайліченко, Т. "Потерпіла особа при вчиненні злочину, що передбачений статтею 197 КК України". Юридичний журнал, № 3 (105) (2011): 43–45.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Нікітіна-Дудікова, Ганна Юріївна. "СТРУКТУРА ОСОБИ ПОТЕРПІЛОЇ ДИТИНИ ЯК ЕЛЕМЕНТУ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ У ЗЛОЧИНАХ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 5 (1 лютого 2022): 92–96. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.5.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття є внеском у вирішення актуального наукового завдання, розв’язання практичної проблеми – виділення основних структурних ознак особи потерпілої дитини у злочинах проти статевої свободи та статевої недоторканості, оскільки особа потерпілого виступає джерелом інформації про подію злочину та особу злочинця, дозволяє з’ясувати дані, що стосуються його способу життя, соціально-демографічних та особистісних характеристик, що дозволяють висувати версії щодо мотивів злочину та особи злочинця. Визначається, що структура елементу «особа потерпілого» включатиме у себе: відомості анкетного характеру (стать, вік, сімейний стан); віктимність та риси характеру; особливості поведінки до злочинної події, в момент скоєння злочину, після його скоєння. Підсумовано, що у загальному масиві злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості переважають особи жіночої статі. Проте перевага за статтю залежить і від характеру вчинюваних дій. На підставі проведеного аналізу з’ясовано залежність виду та способу вчинюваних дій від віку потерпілої особи: чим старша дитина за віком, тим більше злочин характеризується наявністю фізичного контакту та проникнення у тіло потерпілої особи. І навпаки, чим дитина менша, злочин вчиняється здебільшого без наявності фізичного контакту між потерпілою особою та проникнення у тіло потерпілої особи, спрямовані в більшості на інтелектуальне розбещення дитини. Встановлено, що здебільшого потерпілими від злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості стають діти зі змістовно та структурно неблагополучних сімей, у третині випадків такі злочини були вчинені найближчими родичами. Визначається, що віктимність дітей завжди підвищена, здебільшого злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей був вчинений особою, з якою потерпілі знайомі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Логвинський, Г. В. "ПОТЕРПІЛІ ВІД ПОСЯГАННЯ НА ЗАХИСНИКА ЧИ ПРЕДСТАВНИКА ОСОБИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2 (31 серпня 2021): 84–87. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2.879.

Повний текст джерела

Анотація:

Логвинський Г. В. Потерпілі від посягання на захисника чи представника особи: кримінально-правове пізнання. - Стаття. У статті розглянуто поняття та юридичний зміст категорії потерпілих від посягання на захисника чи представника особи. Запропоновано внесення змін до відповідних норм Кримінального кодексу України в розділі XVIII Особливої частини. Розділ XVIII Особливої частини Кримінального кодексу України «Кримінальні правопорушення проти правосуддя» містить низку норм, в яких присутній захисник чи представник особи як потерпілий від кримінальних правопорушень. Усім загальним ознакам потерпілого відповідають особи, які можуть бути потерпілими від кримінальних правопорушень, передбачених статтями 398, 400 Кримінального кодексу України, а саме: захисник, представник особи та його близькі родичі. На думку автора, потерпілою від кримінальних правопорушень, передбачених статтями 398, 400 Кримінального кодексу України, може бути особа, яка здійснює правозахисну діяльність і під якою слід розуміти фізичну особу, котра особисто (за власною ініціативою чи на підставі уповноважувального акту) або як учасник відповідної правозахисної організації здійснює діяльність щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів окремих осіб чи груп осіб шляхом сприяння усуненню порушених прав і свобод, їх відновленню та профілактиці таких порушень. Такою особою може бути захисник у кримінальному чи адміністративному провадженні, представник (законний представник) підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача й відповідача, юридичної особи в цивільному, господарському, кримінальному чи адміністративному провадженнях, окрема особа як член групи чи асоціації щодо сприяння ефективному усуненню всіх порушень прав і основоположних свобод людини або певних груп людей, а також близькі родичі й члени сім’ї особи, яка здійснює правозахисну діяльність. З урахуванням такої пропозиції слід слова «захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги» в статтях 398-400 Кримінального кодексу України замінити на слова «особи, яка здійснює правозахисну діяльність».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Хмельова, Н. А. "Теоретичні основи дослідження відшкодування шкоди державою фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення". Проблеми законності, Вип. 133 (2016): 83–90.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тімуш, І. С. "Відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення: деякі проблеми практичної реалізації". Юридична наука, № 11 (53) (2015): 59–66.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Потерпіла"

Веам, Нуджейдат. "Криміналістична характеристика та основні положення розслідування зґвалтувань". Thesis, Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2021. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/16777.

Повний текст джерела

Анотація:

Дисертація є комплексним монографічним дослідженням особливостей механізму вчинення зґвалтувань, які знаходять відображення у вигляді криміналістичної характеристики цих злочинів, а також особливостей їх розслідування. На основі аналізу медичної, психологічної, соціологічної і криміналістичної літератури визначено сутність зґвалтувань як злочинів, у яких поєднується біологічне і соціологічне. Біологічний аспект зґвалтування ґрунтується на сексуальності людини, яка є вродженою потребою і функцією людського організму, програму якої закладено на рівні інстинкту. Соціологічний аспект зґвалтування полягає у виході особи за межі «норми» сучасної сексуальної поведінки, що проявляється в ігноруванні вільного волевиявлення іншої особи, застосуванні насильства для задоволення статевої потреби. З об’єктивної сторони зґвалтування проявляється у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи. Відсутність добровільної згоди визначається з урахуванням супутніх обставин, які могли негативно вплинути на волевиявлення особи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гончарова, І. "Особливості допиту неповнолітніх свідків та потерпілих". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29016.

Повний текст джерела

Анотація:

Така слідча дія, як допит, досить часто практикується у процесі розслідування більшості кримінальних справ, у процесі якої слідчий отримує від допитуваних (свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого) словесну інформацію про обставини злочину й інші факти, що мають значення для встановлення об’єктивної істини та забезпечення правильного застосування закону. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29016

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сухоставець, В. О., А. Б. Ступін, Володимир Дмитрович Шищук, Владимир Дмитриевич Шищук та Volodymyr Dmytrovych Shyshchuk. "Пошкодження гомілковоступневого суглоба у потерпілих від ДТП". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/6133.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кононенко, Микола Григорович, Николай Григорьевич Кононенко, Mykola Hryhorovych Kononenko та А. В. Гоман. "Хірургічне лікування потерпілих з закритою травмою печінки". Thesis, Вид-во СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7684.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ященко, А. М. "Примирення з потерпілим у механізмі кримінально-правового регулювання". Дис. канд. юрид. наук, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, 2006.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гайдін, Д. "Деякі аспекти соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14281.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Герасимчук, О. П. "Диспозитивність та її реалізація потерпілим у кримінальному судочинстві України". Дис. канд. юрид. наук, КНУТШ, 2008.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шищук, Володимир Дмитрович, Владимир Дмитриевич Шищук, Volodymyr Dmytrovych Shyshchuk та А. В. Онопрієнко. "Тактика оперативного лікування потерпілих з переломами обох стегнових кісток". Thesis, Видавництво СумДУ, 2000. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/22628.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шкатула, Юрій Васильович, Юрий Васильевич Шкатула, Yurii Vasylovych Shkatula, Є. В. Дорочкін, Антоніна Миколаївна Бабінець, Антонина Николаевна Бабинец та Antonina Mykolaivna Babinets. "Надання невідкладної допомоги при гострій крововтраті потерпілим з політравмою". Thesis, Вид-во СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5332.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лєбєдєва, Світлана Юріївна. "Психотерапія потерпілим при вибуху побутового газа в житловому будинку". Thesis, Національний авіаційний університет, 2008. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49377.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Потерпіла"

Присяжнюк, Т. І. Потерпілий від злочину: проблеми правового захисту. Київ: Центр навчальної літератури, 2007.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Психологічні наслідки Чорнобиля. Соціальна допомога потерпілим. Київ; Сан-Франциско: Light Press, 2005.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сенаторов, М. В. Потерпілий від злочину в кримінальному праві. Харків, 2006.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Потерпіла"

М’яло, Ангеліна, та Олена Никифорова. "АНАЛІЗ ЗМІН В АЛГОРИТМАХ ДІЙ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ПРИ НАДАННІ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ". У SPECIALIZED AND MULTIDISCIPLINARY SCIENTIFIC RESEARCHES. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.12.2020.v6.38.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Наталія Гуменюк, Наталія Гуменюк, Валентина Чорна Валентина Чорна та Влада Поляруш Влада Поляруш. "ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ЄДИНИХ ПРОТОКОЛІВ НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ ТА ПОРАНЕНИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ". У СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В СФЕРІ БІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ ТА НАУКОВІ ДОСЯГНЕННЯ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ І ФАРМАЦІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/mcnd-19.03.2021.medicine.02.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!