Добірка наукової літератури з теми "Порівняння частот"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Порівняння частот".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Порівняння частот"
1
Zherebak, N. М., O. P. Gnatko та N. G. Skuriatina. "ХАРАКТЕР РАННІХ ГЕСТАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ВАГІТНИХ ІЗ ХРОНІЧНИМИ ГАСТРИТАМИ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (16 листопада 2018): 37–41. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2018.2.9606.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – визначити за даними ретроспективного аналізу характер і частоту ранніх гестаційних ускладнень вагітності в жінок із хронічними гастритами.
Матеріали та методи. Клініко-статистичний аналіз був здійснений за результатами оцінки медичної документації 200 вагітних, з яких 100 жінок (1 група) мали вказівки на наявність хронічного гастриту і 100 пацієнток (2 група) були без нього. В рамках аналізу оцінювали соціальний, гінекологічний, репродуктивний анамнез, наслідки попередніх вагітностей, перенесені захворювання, перебіг даної вагітності і результати її завершення. Статистичний аналіз результатів проводився в пакеті MedStat (2004–2017). Для кількісних ознак розраховувалося середнє значення і стандартне відхилення показника, для порівняння між групами використаний критерій Стьюдента. Для якісних ознак розраховувалася їх частота (%), порівняння частот проводилося за критерієм хі-квадрат. Для кількісної оцінки клінічного ефекту розраховувався показник відносного ризику (ВР) і його 95 % довірчий інтервал (95 % ДІ). Критичний рівень значущості прийнятий за 0,05.
Результати дослідження та їх обговорення. Вік вагітних коливався від 19 до 45 років. Середній вік вагітних із хронічними гастритами склав (29,8±5,6) року, у 2 групі – (30,5±5,9) року, тобто статистично значущої різниці не було (р>0,005). В 1 групі було 30,0 % першовагітних і 70,0 % повторновагітних жінок, у 2 групі, відповідно, 44,0 % і 56,0 %. При проведенні порівняння даних гінекологічного та репродуктивного анамнезу статистично значущої різниці між групами не виявлено (p>0,05). Частота і характер екстрагенітальної патології в двох групах були порівнянні (p<0,05 за всіма патологіями). При проведенні аналізу характеру і частоти ранніх гестаційних ускладнень у вагітних двох груп виявлено статистично значимо (p=0,006) велику частоту для пацієнток 1 групи проявів раннього гестозу (блювання вагітних). Частота загрози переривання вагітності для пацієнток із хронічними гастритами була вищою (p=0,04), ВР=2,0 (95 % ДІ 1,1–3,8) порівняно з пацієнтками без них. Для вагітних 1 групи також була вищою (p<0,001) частота самовільного викидня, ВР=8,5 (95 % ДІ 3,1–23) порівняно з пацієнтками 2 групи. Статистично значимої різниці частоти завмирання вагітності не виявлено (p>0,05).
Висновок. У вагітних із хронічними гастритами достовірно вища частота ранніх гестаційних ускладнень, особливо таких форм, як блювання вагітних, загроза переривання вагітності й самовільний викидень, порівняно з вагітними, які не мають гастритів.
2
Satukov, Anatoliy, Anatoliy Prystupa та Mykola Moshel. "РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ ВОЛОГОСТІ ДЕРЕВ’ЯНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ПРОХОДЖЕННЯ СИГНАЛІВ НВЧ ДІАПАЗОНУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 156–67. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-156-167.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження. Постійний розвиток НВЧ систем зумовлює появу новітніх пристроїв та методів вимірювання параметрів різноманітних матеріалів. Сфера застосування техніки, що працює в діапазоні надвисоких частот, стрімко розширюється. Велика кількість сучасних систем працюють у діапазоні 2-8 ГГц в межах приміщення та між різними інженерними спорудами. Ефективність їхньої роботи пов’язана з проходженням високочастотних сигналів через різні навколишні перешкоди – стіни, двері, перекриття тощо. Тому актуальним завданням є детальне дослідження взаємодії НВЧ сигналів із різними матеріалами. Серед них особливе місце посідає деревина, що має високу здатність до поглинання вологи, а вміст води в матеріалі навіть у незначних кількостях суттєво впливає на його фізико-хімічні й електричні властивості. Постановка проблеми. Поширення радіохвиль у приміщенні має складний характер, оскільки сучасна будова являє собою неоднорідний простір, заповнений хаотично розташованими напівпровідними перешкодами. Здебільшого в точку прийому потрапляє не одна хвиля, а кілька – за рахунок віддзеркалень від різних поверхонь і дифракції на перешкодах. Розуміння впливу різних факторів на поширення радіохвиль має безліч практичних застосувань, від вибору частот для міжнародного короткохвильового телерадіомовлення до проєктування надійних мобільних телефонних систем, радіонавігації та експлуатації радіолокаційних систем та систем моніторингу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розповсюдження радіохвиль у повітрі вивчені дуже ретельно й повно. Визначено затухання сигналів залежно від частоти. Це дозволило створити надійні і оптимально структуровані канали бездротового зв’язку, що працюють на частотах, для яких затухання сигналу найменше. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Останніми роками дедалі більше розвиваються системи радіозв’язку, які працюють в умовах розповсюдження радіохвиль за наявності різноманітних перешкод. Наприклад, мобільний зв’язок чи бездротовий Інтернет, які працюють зокрема в приміщеннях і будівлях. Такі параметри каналів радіозв’язку, як потужність передавачів, конструкція та розміщення антен тісно пов’язані з взаємодією радіохвиль з різноманітними перешкодами. Такими перешкодами, зокрема, можуть бути різні будівельні конструкції – стіни, перекриття та ін. Вони послаблюють потужність радіохвиль, що проходять крізь них. Значення такого послаблення може суттєво залежати від рівня вологості матеріалу перешкоди. Наведені в різних літературних джерелах дані здебільшого не враховують цього аспекту. Мета дослідження полягає у вивченні впливу вологості дерев’яних матеріалів на рівень послаблення НВЧ сигналів та визначення частот, на яких спостерігається мінімальний рівень послаблення. Виклад основного матеріалу. У статті проведено експериментальні дослідження з визначення ступеня послаблення НВЧ сигналів дерев’яними матеріалами при різному рівню вологості речовини. Отримані результати порівнювались із проходженням радіохвиль через сухий зразок. Це дало змогу з’ясувати саме вплив зміни вологості на послаблення радіосигналу. Вимірювання проводились в діапазоні частот 2–8 ГГц та зміні вологості зразків від 0 до 8 %. Проведено аналіз послаблення сигналу від ступеня вологості на окремих частотах. Здійснено порівняння послаблення радіохвиль різними матеріалами з однаковим рівнем вологості. Висновки відповідно до статті. За результатами експериментальних досліджень було побудовано графічні залежності затухання сигналу від рівня вологості зі збільшенням частоти для обраних порід дерева: дуба, сосни, верби та берези. Отримані дані дозволяють виділити частотні інтервали для оптимальної роботи апаратури.
3
Шевченко, Т. О., А. Є. Педаченко та І. А. Сребняк. "Оцінка ефективності стапедопластики у пацієнтів з отосклерозом з використанням різних видів протезів". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (27 серпня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.2.12167.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи: вивчити функціональні результати стапедопластики з використанням тефлонового і комбінованого титаново – тефлонового протезу у терміни 3, 6 та 12 місяців після оперативного втручання у хворих на отосклероз. Матеріали і методи. Робота проводилась у відділі мікрохірургії вуха та отонейрохірургії. Було проведено динамічне обстеження і хірургічне лікування 30 пацієнтів з отосклерозом у віці від 28 до 67 років, з них 19 – жінок, 11 – чоловіків. Всім пацієнтам проводили спеціальні методи дослідження: отомікроскопію, тональну порогову аудіометрію, імпедансометрію. Показаннями до хірургічного втручання були скарги на зниження слуху, виявлення кондуктивної або змішаної приглухуватості з наявністю кістково – повітряного інтервалу у мовному діапазоні частот не менш 20 дБ, нормальний рівень тиску в барабанній порожнині (від -100 до 50 дПа) за даними імпедансометрії, відсутність регістрації акустичного рефлексу стремінцевого м’яза при впливі звуків надпорогової гучності: 80 – на усіх зареєстрованих частотах, нормальна проходимість слухової труби, відсутність некомпенсованої соматичної і запальної патології. Хірургічне втручання завжди проводили на вусі, яке гірше чує. Проводилася оцінка функціональних результатів лікування в терміни 3 - 12 місяців після операції. Результати дослідження. Для порівняння ефективності проведеного лікування пацієнти (n=30) розподілені на групи в залежності від матеріалу використаних стапедіальних протезів: 1 група представлена 22 пацієнтами, яким проведена поршнева калібровочна стапедопластика з використанням тефлонового стапедіального протезу; 2 група представлена 8 пацієнтами, яким проведена поршнева стапедопластика комбінованим титановим протезом. Отже, порівнюючи результати стапедопластики з різними видами стапедіальних протезів за показниками кістково-повітряного інтервалу, нами встановлено, що більш ефективним в плані функціональних результатів є використання титанових протезів на відміну від тефлонових. Встановлено, що при використання титаново-тефлонового протезу при стапедопластиці визначається достовірно виражене зниження порогів слуху на високих частотах (3-8) кГц, що може бути обумовлено меншим діаметром протезу. КПІ після оперативного втручання на низьких частотах у пацієнтів, яким був встановлений тефлоновий протез, знаходився в межах 10-20 дБ у всіх пацієнтів. Доведено, що після поршневої стапедопластики із використанням тефлонового протезу спостерігається повільне закриття КПІ до 10 дБ через 6 місяців у 78 % хворих після оперативного втручання порівняно з раннім післяопераційним періодом. Використання комбінованого тефлонового протезу виявляє кращі результати через 3 місяці після оперативного втручання з закриттям КПІ до 10 дб у 96 % пацієнтів зі зменшенням порогів ПП по всьому діапазону частот, але саме у цієї групи хворих результати погіршилися через 12 місяців у 26 % хворих, що ми пов’язуємо із порушенням кровообігу у слизовій оболонці довгого відростка ковадла внаслідок більш щільного контакту металевої частини протезу із лентикулярним паростком.
4
Zurnadzhy, L. Yu, T. I. Rogounovitch, V. O. Saenko, M. Yu Bolgov, S. V. Masiuk, S. V. Burko, T. L. Degtyaryova та ін. "Порівняльне імуногістохімічне дослідження BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних радіогенних і спорадичних папілярних тиреоїдних карцином". Endokrynologia 26, № 2 (9 липня 2021): 105–18. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-2.105.
Повний текст джерелаАнотація:
Найпоширенішою точковою мутацією в папілярній тиреоїдній карциномі (ПТК) є BRAFV600E, яку пов’язують із більш агресивною поведінкою пухлини. Тим часом дані про частоту цієї мутації в різних вікових групах пацієнтів при наявності або відсутності радіаційного впливу в анамнезі вельми суперечливі. У більшості зазначених досліджень не використовувалися адекватні контрольні групи та/або не оцінювалися інвазійнівластивості ПТК. Мета — порівняння за допомогою імуногістохімічного (ІГХ) дослідження частоти експресії мутантного білка BRAFV600E в однакових за віком на момент операції групах хворих із радіогенними та спорадичними ПТК і оцінювання інвазійних властивостей BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних ПТК в обох серіях. Матеріал і методи. ІГХ дослідження виконані на 247 радіогенних ПТК (105 — діти ≤14 років, 52 —підлітки 15-18 років, 91 — дорослі 19-28 років на момент операції) і 138 спорадичних ПТК (39 — діти, 37 — підлітки, 62 — дорослі зазначеного вище віку). ІГХ дослідження проводили з антитілами anti-BRAF (mutated V600E) antibody (VE1) ab228461 (Abcam). Результати. У радіогенних ПТК частота експресії мутантного білка BRAFV600E, що свідчить про наявність BRAFV600E мутації, була істотно нижче, ніж у спорадичних ПТК (10,5% і 30,4%,p=2,67Е‑06); частота мутації підвищувалася з віком пацієнтів в обох серіях. За порівняння BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних радіогенних ПТК статистично значущі відмінності відзначені в частотах більшості вивчених характеристик. Із боку домінантної структури в радіогенних BRAFV600E-позитивних ПТК переважає типова папілярна, а в радіогенних BRAFV600E-негативних ПТК — солідно-трабекулярна (р=1,12Е‑06 і р=0,001 відповідно). Частота всіх основних показників інвазійності в BRAFV600E-позитивних радіогенних ПТК була статистично значимо нижче, ніж у BRAFV600E-негативних ПТК. За частотою більшості вивчених характеристик BRAFV600E- позитивні спорадичні ПТК не відрізнялися від BRAFV600E-негативних, або ж, як і в радіогенних ПТК, окремі показники інвазійності були нижче, ніж у BRAFV600E-негативній групі, наприклад, лімфатично-кровоносна інвазія (р=7,46Е‑06) або наявність N1b метастазів (р=0,025). BRAFV600E-позитивні ПТК з обох серій (на відміну від BRAFV600E-негативних) практично не мали суттєвих статистичних розбіжностей у порівнянні між собою по всім вивченим показникам. Висновки. BRAFV600E мутація більш властива спорадичним, ніж радіогенним ПТК у всіх вікових групах, і її частота збільшується з віком пацієнтів в обох серіях. Порівняно з BRAFV600E-негативними пухлинами BRAFV600E-позитивні ПТК характеризувалися нижчими (радіогенні) або подібними (спорадичні) інвазійними властивостями в пацієнтів у віці до 28 років на момент операції в обох етіологічних серіях, що вказує на те, що BRAFV600E мутація не асоціюється з більш агресивним перебігом захворювання у хворих молодого віку, незалежно від етіології ПТК.
5
Козаченко, Алексей. "Оптимізація параметрів двобарабанної обчісувальної жниварки для збирання насіння льону олійного". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 109–22. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.109-122.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі представлено результати експериментальних досліджень обґрунтування раціональних конструктивно-режимних параметрів жниварки для збирання насіння льону олійного методом обчісування рослин на корені. Обробкою результатів математичного моделювання процесу сепарації вороху в жниварці обчісувального типу з криволінійною формою кожуха із врахуванням фізико-механічних властивостей його компонентів встановлено, що значущими факторами процесу є такі конструктивно-режимні параметри: частота обертання бітера-відбивача n1 і обчісувального барабана n2, положення прозорої зони границі L повітряної сітки кожуха і її ширина B. Експериментальними дослідженнями процесу сепарації вороху в жниварці встановлено залежності масової частки відходу лушпиння і часточок стебла з її області δh, частки відходу насіння і коробочок із насінням δh і потужності Р, що споживається, від частоти обертання бітера-відбивача n1 і обчісувального барабана n2, положення повітряної сітки L і її ширини B. Виділені, як найбільш значущі такі конструктивно-режимні параметри жниварки обчісувального типу для збирання насіння льону олійного: частота обертання бітера-відбивача n1 = 892 об/хв., частота обертання обчісувального барабана n2 = 652 об/хв., положення повітряної сітки L = 0,62 м і її ширина B = 0,56 м. При цьому масова частка відходу лушпиння і часточок стебла складає δh = 47,5 %, частка втрат насіння і коробочок із насінням з області жниварки, відповідно, δh = 2,1 %, а потужність, що споживається на виконання процесу, P = 2,7 кВт. Статистичний аналіз показав, що коефіцієнт кореляції між теоретичними і експериментальними даними складає 0,88-0,95, відносна похибка оптимальних значень 4,6 %. Наочне і статистичне порівняння теоретичних і експериментальних даних підтвердило адекватність математичних моделей, які розроблено в результаті теоретичних досліджень.
За результатами виконаних експериментальних досліджень можна стверджувати про корисність їх застосування для інженерних розрахунків при створенні нових технічних засобів для збирання врожаю сільськогосподарських культур методом обчісування рослин на корені.
6
КІБЕНКО, ОЛЕНА, та ОЛЕНА ПЕЛИПЕНКО. "Частка у статутному капіталі товариства як об’єкт права власності: окремі аспекти". Право України, № 2021/05 (2021): 67. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-05-067.
Повний текст джерелаАнотація:
Що являє собою частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю? Чи є достатнім укладення договору купівлі-продажу для переходу права власності на частку як на звичайне рухоме майно? Або чи достатньо державної реєстрації змін складу учасників товариства для набуття права власності на частку? Ці та безліч інших подібних запитань постійно виникають на практиці. Одна із причин таких дискусій – законодавча невизначеність чіткого механізму переходу права власності на частку та, відповідно, захисту таких прав, зокрема й у судовому порядку. Метою статті є висвітлення особливостей правової природи частки у статутному капіталі товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю як об’єкта права власності. У статті розкриваються належні способи захисту права власності на частку крізь призму сформованої судової практики. Авторки публікації підкреслюють, що частку як об’єкт цивільного права вже не раз досліджували науковці у своїх працях і, в принципі, є доктринальне розуміння того, що частка у статутному капіталі є не майном у класичному розумінні цього терміна, а являє собою сукупність майнових і немайнових прав учасника товариства, на яку для зручності цивільного обігу (передачі такої сукупності прав від однієї особи до іншої) законодавець фактично поширив режим рухомого майна. Встановлено, що відступлення частки та вихід учасника із товариства не можна ототожнювати. Крім того, відступлення частки не є спеціальним механізмом відчуження частки або окремим видом договору та відбувається у межах вже існуючих правових механізмів відчуження майна (купівля-продаж, міна, дарування). З’ясовано, що відсутність правочину, який може бути підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності в учасника товариства, свідчить про те, що переходу права власності на частку не відбулося. У статті порушується проблема виконання судових рішень у справах про захист прав на частку. Авторки наголошують, що у деяких справах не є достатнім звернення особи до суду без усвідомлення нею порядку виконання судового рішення, у разі задоволення позову, наслідків впливу такого рішення на законні права та інтереси інших осіб (учасників) товариства. Ця публікація присвячена впливу судової практики на доктринальне розуміння частки як об’єкта цивільного обігу та, відповідно, доктринальної трансформації правового уявлення щодо природи володіння часткою порівняно із володінням майном у класичному розумінні. У статті розглядаються належні та ефективні способи судового захисту прав на частку.
7
Melenchuk, L. M., та L. B. Chorna. "РОЗРОБКА СИСТЕМИ ЕФЕКТИВНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ, РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ І ПРОФІЛАКТИКИ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ В ЖІНОК ІЗ ПАТОЛОГІЄЮ СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНОТИПУ ПОЛІМОРФНИХ ВАРІАНТІВ ГЕНА VEGF". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (12 червня 2019): 119–25. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10198.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – встановити частоту генотипів та алелів поліморфного локусу 405G/C гена VEGF та розробити систему ефективного прогнозування та ранньої діагностики і профілактики перинатальної патології. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 40 вагітних жінок із патологією сечовидільної системи, які були поділені за діагнозами ниркової патології: гострий пієлонефрит (І група, ГП), хронічний пієлонефрит (ІІ група, ХП) та 30 здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Проводили виділення ДНК із лейкоцитів периферійної крові 70 вагітних жінок та ампліфікацію послідовностей ДНК in vitro, використовуючи метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Результати дослідження та їх обговорення. Результати показали, що у групі жінок із ГП найчастіше виявлявся генотип GG поліморфного локусу 405G/C гена VEGF – 46,7 % та виявлено вищу частоту CC генотипу – 20,0 %. У групі жінок із ХП показано вищу частоту генотипу GG – 48,0 % та зниження частки носіїв генотипу CC – 4 %. Встановлено, що у групі вагітних жінок із ХП частота носіїв генотипу GG (48,0 %) та частота G алеля (75,0 %) вищi порівняно з групою жінок із ГП та контрольною групою жінок, проте відмінності не досягли рівня статистичної вірогідності. Висновок. Виявлена нами тенденція до зростання частки G алеля та GG генотипу може вказувати на те, що алель G локусу 405G/C гена VEGF може бути додатковим генетичним чинником ризику схильності до виникнення хронічного пієлонефриту, проте для більш коректних висновків дослідження слід продовжити на більшій вибірці пацієнтів.
8
Merza, R. O., та Ya M. Pidhirnyi. "Механічна вентиляція легень, керована об’ємом або тиском під час нейрохірургічних операцій. Чи є перевага?" EMERGENCY MEDICINE 17, № 8 (27 січня 2022): 51–54. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.17.8.2021.245574.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Однією з головних технологій сучасної анестезіології є механічна вентиляція легень (МВЛ). На даний час в інтенсивній терапії широко визнаною є протективна технологія МВЛ. Доцільність застосування даної технології в операційній, особливо у хворих з інтактними легенями, є не такою очевидною. Більшість наукових робіт, що висвітлюють дану проблему, стосується хворих з абдомінальною патологією, і менш висвітленою вона залишається у пацієнтів з нейрохірургічною патологією. Пацієнти, які оперуються з приводу нейрохірургічної патології, відносяться до групи хворих високого хірургічного ризику, це і змотивувало нас провести дане дослідження. Метою дослідження було вивчити доцільність застосування протективної МВЛ під час операційних втручань у нейрохірургічних хворих. Матеріали та методи. Нами обстежено 46 хворих, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у КНП «8 МКЛ м. Львова» з приводу патології хребта та яким було виконане операційне втручання — вертебропластика із спондилодезом. Пацієнти були розподілені на дві групи: у першій групі (34 хворі) МВЛ проводили за технологією S-IPPV — синхронізована примусова вентиляція легень з контролем по об’єму, а в другій групі (12 хворих) МВЛ проводилась за технологією PCV — вентиляція, керована тиском. Результати. Ми ретроспективно визначили частоту виникнення післяопераційних легеневих ускладнень (ПОЛУ) у хворих першої та другої групи. З 34 хворих першої групи ознаки ПОЛУ були виявлені у 17 осіб (50 %), а з 12 хворих другої групи ПОЛУ було виявлено у 4 (33,3 %). Слід зауважити, що МВЛ у хворих обох груп не відрізнялася за такими параметрами, як частота дихання, кінцево-альвеолярний тиск на видиху та фракція кисню в дихальній суміші. Висновки. Порівняно невелика кількість хворих не дозволяє, очевидно, робити остаточні висновки, проте слід звернути увагу на те, що МВЛ (особливо керована об’ємом) сприяє виникненню післяопераційних легеневих ускладнень у пацієнтів з інтактними легенями в доопераційний період. А застосування МВЛ, керованої тиском, має тенденцію до зменшення частоти виявлення легеневих ускладнень в післяопераційному періоді. Якщо врахувати, що частота дихання, кінцево-альвеолярний тиск на видиху та фракція кисню в дихальній суміші були порівнянні у хворих обох груп, можна припустити, що фактором, який впливає на частоту виникнення ПОЛУ, є механіка вентиляції легень.
9
Коtenko, О. G., А. А. Міnich, О. V. Hrynenko, О. О. Popov, А. V. Gusev, М. S. Grygorian, D. О. Fedorov та V. І. Yednak. "Функція трансплантата правої частки печінки від живого родинного донора". Klinicheskaia khirurgiia, № 2 (2 лютого 2018): 5–8. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Порівняння функціональної активності печінки після трансплантації правої частки від живого родинного донора з серединною веною та без неї.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати 75 трансплантацій правої частки печінки від живого родинного донора у двох групах реципієнтів: 1–ша група – реципієнти (37), яким трансплантовано праву частку печінки з серединною веною, 2–га група – реципієнти (38), яким трансплантовано праву частку печінки без серединної вени. Для аналізу використовували дані біохімічних показників крові в обох групах протягом першого тижня та на 10, 14, 21, 30–ту добу після трансплантації.
Результати. Встановлено, що пікові рівні аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотранферази (АСТ) і загального білірубіну були вищими у 2–й групі (відповідно 384,43; 399,77 і 206,70), ніж у 1–й групі (відповідно 212,64; 285,57; 203,18). Суттєвої різниці між рівнями гамаглутамілтранспептидази (ГГТП), лужної фосфотази (ЛФ), показниками протромбінового часу (ПЧ) і міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС) не було.
Висновки. Формування адекватного венозного відтоку від п’ятого та восьмого сегментів трансплантата правої частки печінки забезпечує ефективність його функціонування. Функція трансплантата правої частки печінки з серединною веною відновлюється більш повноцінно порівняно з трансплантатом без серединної вени за рахунок відсутності венозного застою в правій частці печінки.
10
Orlyk, T. V., та V. V. Povorozniuk. "Частота вертебрального больового синдрому в жінок та чоловіків залежно від мінеральної щільності кісткової тканини". TRAUMA 15, № 6 (1 листопада 2014): 48–52. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.15.2014.81796.
Повний текст джерелаАнотація:
З метою вивчення частоти розвитку вертебрального больового синдрому в чоловіків та жінок старших вікових груп залежно від мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) обстежено 1934 особи віком 50–89 років, із них 1697 жінок та 237 чоловіків. Частота больового синдрому в спині вивчалася залежно від стану кісткової тканини (остеопороз, остеопенія, норма).Встановлено, що частота розвитку больового синдрому серед осіб старших вікових груп вірогідно вища в жінок порівняно з чоловіками (88,3 % (1499/1697) vs 84,8 % (201/237), р = 0,01). У жінок віком 50–89 років із остеопорозом без низькоенергетичних переломів частота болю як у грудному, так і в поперековому відділі вірогідно вища порівняно з жінками з остеопенією (р = 0,01) та нормою (р = 0,02) за МЩКТ, а також порівняно з чоловіками з відповідним станом кісткової тканини, тобто остеопорозом (91,8 % (337/367) vs 76,2 % (16/21), р = 0,01). Частота болю як у грудному, так й у поперековому відділах хребта в жінок пов’язана з МЩКТ, а наявність остеопорозу збільшує ризик розвитку болю у грудному відділі хребта (ВР = 1,27, ДІ 95%: 1,12–1,44; р = 0,0001).У жінок старших вікових груп наявність низькоенергетичних переломів суттєво впливає на збільшення частоти болю у грудному відділі незалежно від МЩКТ.
Дисертації з теми "Порівняння частот"
1
Магола, Дмитро Сергійович. "Фазочастотний перетворювач на ПЛІС". Бакалаврська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10338.
Повний текст джерела
2
Кулинич, О. В. "Порівняння частоти виявлення функціональної диспепсії у військових та цивільних". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/55455.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Функціональні розлади є однією з найбільш актуальних проблем сучасної гастроентерології. Особливою групою хворих, які піддаються підвищеному ризику виникнення функціональної диспепсії (ФД) є військові. Правильне розуміння лікарями етіологічних чинників залишається надзвичайно важливим для вироблення тактики обстеження та лікування таких хворих.
Звіти організацій з теми "Порівняння частот"
1
Лозовська, Катерина Олександрівна. Мовленнєвий портрет жінки XIX ст. (на матеріалі роману Л. М. Олкотт «Маленькі жінки»). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4312.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена характерним рисам жіночого мовлення (XIX ст.), дослідженим на матеріалі роману Л. М. Олкотт “Little Women”. Роман, написаний у 1868 році, є найбільш популярним та відомим твором авторки, у якому розповідається про життя чотирьох сестер Марч, а саме Маргарет, Джо, Бет та Еммі. Метою роботи є визначення рис, притаманних мовленню жінок за класифікацією Р. Лакофф. До цих рис відносимо використання розділових питань і підвищеної інтонації, вживання семантично «порожньої» лексики, частотне використання лексики, характерної для «жіночих» тем, часте вживання емфази, інтенсифікаторів і модальних часток, використання точних назв кольорів, а також порівняно менше використання засобів створення гумористичного ефекту. Також у роботі досліджено мовлення персонажів відповідно до чотирьох моделей гендерної ідентичності, таких як «Берегиня», «Барбі», «Ділова жінка» та «Феміністка». Згідно з отриманими результатами, найбільш популярною моделлю мовлення жінок у досліджуваному романі є «Барбі», адже головною метою жінок того сторіччя був гарний вигляд як гарантія майбутнього вдалого заміжжя. Друге місце посідає гендерна модель «Берегиня», оскільки жінка мала вести господарство та піклуватися про дітей. Найменш популярними виявились моделі «Ділова жінка» та «Феміністка», втіленням яких у романі є Джо. Наявність такого персонажа пов’язана з тим, що у кінці XVIII ст. – початку XIX ст. виник жіночий феміністичний рух, загальні риси якого отримали своє відображення у мовленні та поведінці Джо. Гендерні моделі «Барбі» та «Берегиня» повністю відповідають характерним рисам жіночого мовлення, наведеним у класифікації Р. Лакофф. Для моделей «Ділова жінка» та «Феміністка» характерною рисою також є використання розділових питань, семантично «порожньої лексики» та інтенсифікаторів. Однак саме у цих гендерних моделях знаходимо риси, що, за стереотипами, не є притаманними жіночому мовленню, а саме часте вживання жартів, менша зосередженість на точних назвах кольорів, розмови на теми, що не належать до суто «жіночих».
2
Бережна, Маргарита Василівна. Кіноархетип "Діва": мовленнєвий портрет. Видавничий дім "Гельветика", 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5912.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження виконане на матеріалі реплік принцеси Анни, персонажа анімаційного пригодницького фентезі-фільму Кріса Бака та Дженіфер Лі «Крижане серце» (2013). За класифікацією В. Шмідт (2007) визначаємо, що Анна належить до архетипу «Діва» (англ. the Maiden). Для психолінгвістичного образу персонажа характерні: 1) окличні речення (переважно констативи) у поєднанні з позитивною оцінною лексикою, «порожніми» прикметниками та вигуками для вираження захоплення й радості; 2) окличні речення (переважно констативи) для емфатизації смислу або вираження незгоди, незадоволення, обурення; 3) окличні речення з апелятивами для привернення уваги адресата; 4) частотне використання лексеми please у реквестивах демонструє залежність Анни від допомоги інших персонажів; 5) частотне використання лексем sorry та fault демонструє чуйність персонажа до почуттів інших; 6) частотне використання апелятивів Elsa, Olaf та Kristoff демонструють важливість цих персонажів у житті Анни; 7) вербальна та креолізована (у поєднанні з відеорядом) гра слів для створення гумористичного ефекту, передачі оптимістичного ставлення персонажа до будь-яких життєвих ситуацій; 8) розмовні одиниці, оскільки персонаж надає перевагу невимушеному стилю спілкуванню, а її мовлення наближене до мовлення підлітків; 9) прямі квеситиви, які вимагають відповіді від співрозмовника для просування сюжетних ліній, оскільки Анна є головним дієвим персонажем фільму; 10) повтори на синтаксичному рівні у вигляді уточнювальних запитань, множинні асиндетони та апосіопези для демонстрації мислення у формі потоку свідомості, яке демонструє відкритість персонажа, наївність, душевну чистоту і простоту; 11) у мовленні Анни майже однакова частотність займенників першої особи однини I та другої особи you демонструє з одного боку важливість власного «я», а з іншого – значущість для неї інших персонажів. Також порівняно частотними є займенники she, оскільки сестра є найважливішою особою у житті Анни, а також we, оскільки вона залежна від інших персонажів і часто бачить себе лише частиною певної групи, сім’ї.
3
Перерва, Вікторія Вікторівна. Фахова підготовка майбутнього вчителя біології з використанням технології M-learning. Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4228.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду можливостей мобільного навчання (M-learning) як однієї з активних форм електронного навчання (E-learning). Останніми роками вчені все частіше говорять про навчання за допомогою мобільних пристроїв або мобільне навчання. У статті визначена сутність мобільного навчання, його можливості у фаховій підготовці майбутнього вчителя біології. Впровадження M-learning у навчальних процес підготовки майбутніх фахівців у вищій школі відбувається у трьох напрямках: доступу до сайтів з навчальною інформацією (дистанційне навчання); відтворення звукових, текстових, відео та графічних файлів з навчальною інформацією (унаочнення, візуалізація); організація навчання з використанням електронних підручників, навчальних курсів і спеціалізованих файлів з навчальною інформацією. Організація M-learning можлива із застосуванням мобільних додатків – спеціальних програм для мобільних телефонів, які мають навчальну та розвивальну функцію. Аналіз представленості та перевірка на практиці ряд мобільних додатків порталу Google Play виявив можливість застосування ряду мобільних додатків під час організації навчальної діяльності зі студентами-біологами. Вони можуть бути корисними при вивченні видового складу рослин, опанування латинських термінів, вивчення особливостей практичного використання рослин та ін. Мобільні додатки з визначення видової приналежності рослин представлені великою групою додатків, принцип роботи яких базується на аналізі фото основних вегетативних та генеративних частин рослини і порівнянні їх з фотобазою. В деяких додатках наявна можливість консультації експертів. Мобільні додатки довідкового характеру можуть бути корисними при проведенні морфологічного опису рослин, виявленні особливостей їх хімічного складу та використанні у медицині, веденні господарської діяльності (рослинництво). Мобільні додатки можуть бути корисні в опануванні біологічних термінів латинського походження при опануванні навчальних дисциплін циклу фахової підготовки. Мобільні додатки з хімії стануть у нагоді під час вивчення та закріплення знань з хімічного складу клітин, перебігу метаболічних процесів в організмі аеробів та анаеробів тощо. Визначено основні переваги та недоліки застосування мобільного навчання. Технологія M-learning відрізняється мобільністю та гнучкістю, створює умови для зростання продуктивності навчання, доцільна для аудиторних так і позааудиторних форм роботи зі студентами.