Увійти

Готові списки джерел за темами / Порушення мовних норм

Добірка наукової літератури з теми "Порушення мовних норм"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Порушення мовних норм".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Порушення мовних норм"

1

Ейсмонт, Ю. "Порушення мовних норм у текстах загальнодержавної реферативної бази даних "Україніка наукова"". Вісник Книжкової палати, № 12 (269), грудень (2018): 17–20.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Makarets, Iuliia. "Психолінгвістична природа мовної норми та її місце серед чинників мовленнєвої діяльності". PSYCHOLINGUISTICS 29, № 2 (13 квітня 2021): 151–72. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-2-151-172.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Стаття присвячена психолінгвістичному аспекту вивчення мовної норми як одного з регуляторів мовленнєвої діяльності людини. Мета дослідження – з’ясувати психолінгвістичну сутність мовної норми та її роль у мовленнєвій діяльності й міжособистісній комунікації. Методи. Дослідження ґрунтується на матеріалах, зібраних у ході інтерв’ювання й анкетування, а також на висловленнях, зафіксованих на основі лінгвістичного спостереження. При опрацюванні результатів були застосовані елементи статистичного методу. Їх інтерпретація здійснена на основі методики експертних оцінок, інтент- та дискурс-аналізу. Результати. Розглянуті питання співвідношення термінів мовна норма та мовленнєва норма, сутності мовної норми як фільтра, який регулює реалізацію мовної системи в конкретному мовленнєвому акті, рівня усвідомленості мовної норми мовцем тощо. З’ясована залежність дотримання мовної норми та здійснення закладеного в ній вибору (за винятком системно визначених норм) адресантом мовлення від прогнозування очікувань аудиторії. Проблема оцінювання мовлення аудиторією та самим мовцем представлена з погляду відповідності уявленням комунікантів про систему норм мови. Висновки. Отже, мовна норма – зовнішній регулятор мовленнєвої діяльності людини, який, інтеріоризуючись, набуває ролі внутрішнього, при цьому зменшується рівень усвідомленості й мовець починає застосовувати норму несвідомо. Порушення мовної норми (мовні девіації) потрактовані як явище подвійної природи: в одних мовленнєвих ситуаціях вони виступають як комунікативний шум, що може відволікати від основної думки висловлення, затемнювати її або й робити зовсім незрозумілою, зводячи нанівець комунікативний акт; в інших – як активний комунікативний подразник, свідомо уведений мовцем як виражальний засіб, що набуває значення антинорми й розкриває закладені в мовній системі творчі потенції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

ДОЦЕНКО, Олена. "ЛІНГВІСТИЧНІ ЕКСПЕРТИЗИ В ДИСКУРСІ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (10 березня 2022): 45–52. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.6.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано правові засади здійснення лінгвістичних експертиз чинних нормативних актів у межах судового провадження та з метою тлумачення певних правових понять у юридичній діяльності. Зокрема встановлено, що предметом лінгвістичного аналізу текстів законів за запитом юристів найчастіше буває уточнення значення термінів і нетермінологічної лексики, рідше – з’ясування істинного змісту синтаксичних конструкцій, виявлення фактів порушення мовних норм, які унеможливлюють однозначне потрактування норм права. Виконання криміналістичного семантико-текстуального дослідження тексту в межах судового провадження здійснюють відповідно до норм, визначених Інструкцією про призначення й проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України. Лінгвістичні експертизи поза судовим провадженням виконує за власними методиками спеціаліст-філолог, компетентний у тій галузі лінгвістики, яка необхідна для оцінки тексту нормативного акта. Досліджено методики лінгвістичної експертизи нормативних актів, які можуть бути враховані у практиці термінологічного, лексико-семантичного й логіко-синтаксичного опрацювання текстів законопроєктів. Зокрема запропонований семантико-текстуальний аналіз термінів галузі авторського права, лексичного значення слів (як повнозначних, так і службових частин мови) або словосполучень, використаних у поданих на експертизу текстах, уживаних в українських нормативно-правових актах. Відзначено, що такі дослідження необхідно проводити з урахуванням контексту, у якому вжиті терміни, лексеми й словосполучення, що стають об’єктом лінгвістичної експертизи. Встановлено, що причиною запиту на лінгвістичну експертизу є потреба з’ясувати зміст термінів і нетермінологічної лексики в межах судового процесу чи несудової юридичної практики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Сірик, С. В. "ЛІТЕРАТУРНА НОРМА Й МОВЛЕННЄВА ЕКСПРЕСІЯ В ПОЕТИЦІ В. А. ЧАБАНЕНКА". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 159–64. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття продовжує цикл публікацій, присвячених поетичній мовотворчості вченого та письменника В. Чабаненка, його новаторству в пошуку незвичних форм, образів, умінню експериментувати з поетичною мовою, розширенню словесної палітри завдяки виражально-зображальним, експресивним засобам української мови. У статті зроблено спробу аналізу мовленнєвої експресії в мовно-художній системі В. Чабаненка, яка виникає на основі свідомого стилістично заданого відхилення автора від літературної норми, з’ясування експресивного потенціалу цих одиниць. Стилістичним колоритом відзначаються експресивні явища, які виникають на ґрунті порушення лексичних норм, що виявляється у вживанні просторіч, говіркових слів, корпоративного жаргону, сполучуваності слів. Активно використовує автор і потужний арсенал фразеології. Він вдається до трансформації, контамінації та нагнітання фразеологічних одиниць. Експресивні явища на ґрунті порушення словотвірних норм виникають під час уживання автором оказіоналізмів-новотворів, серед яких переважають семантико-дериваційні оказіоналізми, утворені за допомогою пестливо-зменшувальних суфіксів від слів, що нормативно не піддаються афективності. Експресивні явища, що виникають на ґрунті фонетичних / фонетико-орфоепічних норм сучасної літературної мови, у мовотворчості В. Чабаненка нечисленні. Експресивні явища на ґрунті морфологічних норм спостерігаються лише в категоріях іменника. Мовна експресія, що створюється автором на ґрунті порушення синтаксичних норм, виникає в разі вживання ампліфікаційно-багатоступінчастої прикладки та повторення службових частин мови та вигука. Естетична картина світу поета В. Чабаненка – це вдале поєднання національного образного світобачення й філософського осмислення історичного процесу. Мовні засоби, залучені автором до творення образів ліричних творів, виявляють величезні потенції загальнонародної мови та неабиякі творчі можливості митця. Досліджені стилістично вправні відступи від загальноприйнятих норм свідчать про мовну віртуозність автора, а манера їх використання накладає відбиток на його індивідуальний стиль, якому притаманні палкий патріотизм, глибока пошана до людини праці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Zalipska, I. Ya. "ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)» ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Медична освіта, № 3 (28 жовтня 2019): 24–27. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10499.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушено проблему використання ефективних методів навчання дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів медичних спеціальностей. Зазначено, що ефект непередбачуваності роботи, мобільність викладача і розумна діджиталізація в освіті як нові методи та підходи до навчання завжди урізноманітнюють практичне заняття, привертають увагу, зацікавлюють і далі сприяють активній роботі студента. У дослідженні проаналізовано різнотипні завдання до теми «Мовна норма. Орфоепічні норми, норми наголосу». Наголошено на використанні цікавих інтерактивних методів навчання, як-от: «Мозковий штурм», «Фоторепортаж», «Мікрофон», «Робота в парах», «Тренувальні завдання», «Інтерактивні завдання», «Робота в групах», «Прес». Аргументовано важливість відеопрезентації на занятті, у якій відображено основні теоретичні аспекти теми. Встановлено, що метод «Мозковий штурм» і метод колективно-групового навчання «Мікрофон» сприяють швидкому і якісному опитуванню теоретичного матеріалу. Виконання завдання «Фоторепортаж» підвищує інтерес студентів до покращення рівня володіння українською мовою, адже виправлення чужих помилок – це дієвий метод для запам’ятовування норм літературної мови. Необхідно зазначити, щоб зосередити увагу студентів наприкінці практичного заняття, варто подавати такі завдання, які б із впевненістю їх зацікавили, мали підсумковий характер вивченого матеріалу і спонукали до покращення рівня володіння українським словом. На практичному занятті запропоновано студентам проаналізувати фрагмент телепрограми медичної тематики і виписати порушення літературних норм. Зауважимо, що робота в парах і в групах потребує більшої затрати часу, однак такі завдання є високоефективними. Безперечно, якісне виконання запропонованих завдань вимагає хоча б часткової попередньої підготовки студентів до заняття: знання теоретичного матеріалу, написання вдома запропонованих завдань, сумлінного виконання пошукової роботи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Кузнецова, Галина. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ОРФОЕПІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ СЛОВЕСНОСТІ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 16 (9 грудня 2021): 142–57. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246372.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на підставі аналізу лексикографічних, лінгвістичних, лінгводидактичних праць, індивідуальних письменницьких практик як соціолінгвістичної умови становлення орфоепічних норм розкрито теоретичні основи формування орфоепічної компетентності майбутніх учителів української словесності, узагальнено погляди мовознавців на поняття «орфоепія», предмет її дослідження; доведено, що в лінгводидактиці предметом орфоепії є кодифікована звуковимова, інтонування та наголошування; проаналізовано особливості українського усного мовлення на синхронному рівні, узагальнено основні правила вимови голосних звуків; закцентовано увагу майбутніх словесників на орфоепічних закономірностях сегментних фонетичних одиниць з їх проєкцією на орфографічні норми сучасної української літературної мови; обґрунтовано причини порушення орфоепічних норм; висвітлено теоретичний та практичний зміст орфоепії в освітній діяльності словесника.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Космеда, Тетяна. "РИТОРИКА УКРАЇНЦІВ: ПОРУШЕННЯ НОРМИ ЯК МОВНА ГРА". Studia Ukrainica Posnaniensia 1 (1 січня 2013): 81. http://dx.doi.org/10.14746/sup.2013.1.10.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Котула, А. "Порушення норм сучасної української літературної мови в текстах реклами". Українська мова і література в школах України, № 4 (191), квітень 2019 (2019): 33–33.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Шинкар, Тетяна. "ОКАЗІОНАЛІЗМИ В МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ". Society. Document. Communication, № 6 (27 червня 2019): 26–41. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-26-41.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті з’ясовано, що оказіоналізми, або індивідуально‑авторські новотвори, є різновидом неологізмів. У 70–80-х роках ХХ ст. мовознавці зазначали, що індивідуальні неологізми в публіцистичному стилі, зокрема в мові преси, уживали рідко. Метою їх уведення в мову газет і журналів є прагнення посилити експресію вислову, надати експресивності трафаретній і заштампованій мові газет. Досліджено, що в нинішній час мовознавці фіксують активне використання оказіональної лексики, зумовлене багатьма чинниками позамовного та внутрішньомовного характеру. Оказіоналізмами називають експресивно забарвлені слова, утворені на основі вже існуючих у мові слів або словосполучень, часто з порушенням мовних норм. На відміну від неологізмів, їм притаманна новизна, збережена незалежно від реального часу їх утворення. Існують критерії розрізнення неологізмів та оказіоналізмів: неологізми є лексичними одиницями мови й мовлення, а оказіоналізми – лише мовлення; для неологізмів наявність автора не є суттєвою, а для оказіоналізмів – вона суттєва; неологізми мають позатекстове й текстове значення, а оказіоналізми лише текстове; новизна неологізмів пов’язана передусім з новизною денотата, а новизна оказіоналізмів – з незвичністю поєднання морфем та компонентів слів; свіжість неологізмів згодом зникає внаслідок їхньої повної лексикалізації. У розвідці здійснено аналіз оказіональних слів, серед яких велику кількість становлять складні слова, що є результатом дії тенденції мовної економії. З-поміж оказіоналізмів закон економії мовної енергії передусім виявлений у словоскладанні, адже складні слова є компактними за формою, а їхнє значення легко сприймається читачем. Активізацію оказіоналізмів зафіксовано переважно в тематичних групах, у яких дається оцінка роботі відомим політикам та громадським діячам: «Українсько-російські відносини», «Характеристика представників влади», «Суспільно-політичні події», «Міжнародні відносини», «Кримінал», «Культура та дозвілля». Зроблено висновки, що найбільш численну групу оказіоналізмів складають іменники, значно менше дієслів та прикметників. Перевага іменникових оказіоналізмів викликана потребою номінувати нові реалії, предмети, явища, поняття, їхні властивості тощо. Їхнє виникнення відбувається за участю всіх наявних в українській мові способів словотворення, однак найбільш продуктивно виявляють себе афіксація, осново- та словоскладання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Малюга, Наталія Миколаївна. "Створення комічного ефекту засобами словотворення (про мовне чуття Остапа Вишні)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (15 січня 2016): 214–25. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.223.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про особливості використання словесних засобів комічного в мові творів Остапа Вишні. Описано стилістично зумовлені порушення словотвірних норм, продукування «словотворчих пародій» за зразком книжної мови. Стверджується, що всі похідні взаємопов’язані й за формою, і за змістом, їхнє функціонування в мовному контексті підпорядковане авторському задуму. Обґрунтовано доречність представлених письменником псевдоетимологічних тлумачень та псевдоісторичних коментарів як спосіб висміювання невігластва і графоманії в науці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Порушення мовних норм"

1

Вербицька, Лідія Олегівна. "Дотримання мовних норм як ознака зразкового мовлення офіцера ДСНС (на матеріалі телеінтерв’ю)". Thesis, Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції “Пожежна та техногенна безпека. Теорія, практика, інновації”, 2016. http://hdl.handle.net/123456789/3442.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Голуб, І., та І. М. Козлова. "Порушення лексичних норм української мови (на матеріалі друкованих ЗМІ)". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20349.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Новіков, М. "Актуальні проблеми культури ефірного мовлення". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8156.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Миколишена, Т. В. "Мовностилістичні особливості відтворення картини чарівного світу Р. Дала в англо-українському перекладі". Thesis, 2018. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/14405.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Порушення мовних норм"

1

Білоконенко, Л. А. Мовний конфлікт і комунікативна норма: лінгвокультурологічний аспект. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1825.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена опису мовного конфлікту як наслідку порушення мовцем комунікативних норм, незнання або неврахування національного коду адресата. Дослідження виконано на мовному матеріалі, який зафіксовано в побутовому дискурсі та публіцистиці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!