Добірка наукової літератури з теми "Понятійна сфера"

У статті розглянуто процес концептуальної інтеграції, який базується на основі об’єднання теорії концептуальної метафори та теорії концептуальних просторів. Досліджено ментальні простори як концептуальні структури оперативної пам’яті людини, що виникають в її свідомості в момент породження мовлення. Ментальні простори перебувають між собою в когнітивних зв’язках, тому концептуальні структури можуть використовуватися для утворення інших концептуальних структур, які виникають в інтегрованих просторах. Ці простори, комбінуючись, утворюють бленд, який є не просто набором елементів початкових просторів, а новою унікальною структурою. Розглянуто просторові моделі, що конструюються на основі метафори, яка актуалізує ті ознаки та смисли, що не є головними і суттєвими для прямого значення слова, але є стійкими у свідомості мовців. Зазначено, що в основі метафоризації, за теорією концептуальної метафори, лежить процес взаємодії між структурами знань двох доменів: сфери-джерела і сфери-мішені. Чим детальніше структурована понятійна сфера-джерело, тим більше номінативних можливостей у понятійної сфери-донора. Особливу увагу зосереджено на дослідженні процесу метафоричного моделювання та ознак метафоричної моделі А.П. Чудінова Творчо опрацьовано семантико-когнітивні форманти, досліджені у роботах Ю.В. Кравцової, що базуються на типах метафоричної мотивації. Представлено певні аспекти метафоричного моделювання демінутивів, що відбуваються через вербалізацію корелятивних в асоціативному плані понять, утворюючи метафоричні моделі. Метафорична модель містить вихідну і нову поняттєві сфери метафоричної проєкції та семантико-когнітивний формант, який інтегрує ці сфери за схожою рисою. Розглянуто метафоричні моделі демінутивів, які утворюються за перенесення компонента значення твірного слова на похідне слово, тобто під час взаємодії компонента значення одного концептуального простору зі значенням іншого концептуального простору, у результаті чого утворюється бленд, демінутивна одиниця. Детально досліджено метафоричну модель демінутива «котик».

Стаття спрямована на поглиблення теоретичних засад розвитку сфери охорони здоров’я в умовах реалізації стратегії сталого розвитку держави. Узагальнено понятійно-термінологічний апарат сучасної економічної науки про здоров’я. З’ясовано такі категорії як: “здоров’я людини”, “громадське здоров’я”, “охорона здоров’я”, “сфера охорони здоров'я”, “галузь охорони здоров’я”, “розвиток”, “сталий розвиток”. Введено поняття “сталий розвиток сфери охорони здоров’я”. Узагальнено підходи загальнотеоретичного осмислення проблем у сфері охорони здоров’я.

Понятійно-категоріальному апарату кримінального процесуального права, кримінального провадження і, зокрема, судового провадження приділяється фрагментарна увага. Остання монографічна праця у цій царині представлена ще до ухвалення Кримінального процесуального кодексу України 2012 року. Питання понятійно-категоріального апарату саме судового провадження щодо податкових кримінальних правопорушень не досліджувалось у вітчизняній процесуальній науці. Це видається прогалиною з огляду на розповсюдженість податкових кримінальних правопорушень та необхідність володіння суддею спеціальними знаннями у сфері оподаткування. Метою статті є оцінка ступеню наукової розробленості категорій і понять, пов’язаних із судовим провадженням щодо податкових кримінальних правопорушень та визначення дослідницьких векторів аналізу цього питання. Наукова новизна зумовлена відсутністю наукових розробок понятійно-категоріального апарату судового провадження щодо податкових кримінальних правопорушень. Разом із тим, у кримінальному провадженні, в процесі ухвалення судових рішень, супутньої діяльності судді першочергову роль відіграє розуміння понятійно-категоріального апарату у певній сфері, вміння оперувати ним і застосовувати щодо конкретних ситуацій. Відповідні спеціальні знання судді є підґрунтям для визначення методики судового провадження, його процедури, передумовою ухвалення справедливого судового рішення і, як наслідок, виконання завдання кримінального провадження, вирішення суспільно-правового конфлікту, зумовленого податковим кримінальним правопорушенням, реалізації функцій держави у податковій сфері. Проведений моніторинг наукового інтересу до таких категорій як «судове провадження» (в кримінальному процесі), «понятійний апарат» (кримінального процесуального права), «податкові кримінальні правопорушення» (у контексті кримінальної процесуальної сфери) дозволив визначити стан їх дослідження, основні проблемні питання та сформувати напрями вивчення обраного предмета наукового пошуку. Висновки. Підсумовано, що в науці кримінального процесуального права слова «поняття», «понятійний апарат» вживаються, в основному, як сталі аксіоматичні означення окремих термінів чи інститутів. У дослідженнях здебільшого увага акцентується на юридичній техніці побудови норми, тексту кримінального процесуального закону. Це, безумовно, має важливе, але не єдине значення для розуміння понятійно-категоріального апарату кримінального процесуального права і кримінального провадження, які, своєю чергою, відрізняються, на думку авторки, саме у контексті використання понять, категорій, термінів (понятійно-категоріальний апарат кримінального провадження, а особливо судового провадження видається з ширшим змістовним наповненням). Підтвердженням цієї позиції стане інституційний підхід до вивчення такого системного утворення (понятійно-категоріального апарату) у міжгалузевому взаємозв’язку кримінальних процесуальних і податкових правовідносин.

Стаття присвячена аналізу продуктивних способів термінотворення англійської мови у сфері засобів мобільного зв’язку. Завдяки стрімкому розвитку інформаційно-комунікаційних технологій відбувається процес збагачення словникового складу всіх мов, англійської зокрема, новими лексичними одиницями на позначення інновації сфери мобільного зв’язку. Цей засіб зв’язку характеризується максимальною швидкістю передавання й отримання необхідної інформації, що перетворює мобільний зв’язок на невід’ємний атрибут сучасної людини. Зараз настав час для узагальнення інформації, яка дасть змогу окреслити особливості понятійної системи «Мобільний зв’язок», шляхи та специфіку її використання в мовознавчій науці. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю аналізу широкого застосування нової лексики сфери технологій мобільного зв’язку, важливістю та специфікою цієї сфери. Здійснено теоретичний і практичний аналіз праць, присвячених дослідженню англомовної сфери мобільного зв’язку, розкрито суть понятійно-термінологічної системи «Мобільний зв’язок», її лексико-семантичний, структурний потенціал. Матеріал вибірки термінів сфери мобільного зв’язку засвідчив, що поряд із такими способами термінотворення, як композиція, синтаксичне словосполучення, вторинна номінація та афіксація, найбільш продуктивним в цій сфері є термінотворення за допомогою абревіації. Акцентовано увагу на тому, що мова SMS сформувалася на основі скорочень та умовних позначень, яка активно використовується широким колом користувачів мобільного зв’язку для передавання коротких текстових повідомлень. Зазначено, що SMS-мова, «новомова» або «тестова мова» практично є метамовою, не стільки перекладається, скільки локалізується, адаптується до мовних і культурних норм її користувачів [Language Localisation]. Зроблено висновок, що новомова відрізняється від загальнонародної мови специфічною лексикою, фразеологією, графікою, словотворенням, відсутністю розділових знаків, які часто замінюють піктограмами. Вплив сучасних науково-технічних технологій спричиняє появу нових слів, словосполучень і термінів у сучасній англійській мові сфери мобільного зв’язку в плані вираження, а термінологічні одиниці сфери технологій мобільного зв’язку відображають як структурні, так і лексичні особливості сучасної фахової англійської мови.

У статті проведено аналіз сучасного стану монетарної політики України. Охарактеризовано понятійно-термінологічний апарат суті монетарної політики. Обґрунтовано її вплив на розвиток сфери туризму. Підкреслено важливість вдосконалення монетарної політики держави у напряму забезпечення стабільного розвитку туристичної сфери та національної економіки загалом. Розглянуто види монетарної політики та наведено основні принципи, на яких базується реалії грошово-кредитної політика. Встановлено, що Центральний банк з метою впливу на кількість грошей або на процентні ставки в сфері туризму використовує низку інструментів грошової політики.

Мета. Метою статті є поглиблення теоретико-методологічних положень економічної науки шляхом обґрунтування доцільності подолання тенденції «штучної підміни» базових понять інституціональної теорії у вітчизняному науковому просторі через понятійне розмежування «інституцій» та «інститутів» на основі критеріально-етимологічної ідентифікації їх ключових особливостей. Методологія / методика / підхід. Дослідження базується на діалектичному методі пізнання та системно-структурному підході до вивчення інституціонального середовища взагалі та інституту аграрного підприємництва зокрема. Для досягнення поставленої мети в роботі використано методи: метод наукового узагальнення та порівняння – для визначення сутності категорій «інституція» та «інститут»; прийоми індукції, структурного аналізу та синтезу – для визначення діалектики взаємозв’язку між інституціями, інститутами, організаціями, органами, нормами, законами, звичаями тощо; асоціативний метод – для виявлення співвідношення між складовими елементами інституціонального середовища в контексті загального та часткового; дедуктивний метод – для визначення змісту суспільних інститутів; абстрактно-логічний метод і систематизація – для критеріально-етимологічної ідентифікації ключових особливостей інституцій та інститутів. Результати. Обґрунтовано актуальність використання чіткого понятійно-категорійного апарату при проведенні інституціональних досліджень з метою подолання методологічних протиріч та несумісності теоретичних висновків у науковій і політичній лексиці. Досліджено наукові підходи до трактування, а також проаналізовано спроби понятійного розмежування категорій «інституція» та «інститут» вітчизняними та зарубіжними науковцями. Визначено діалектику взаємозв’язку між інституціями та інститутами через опосередкування організацій, органів та норм, правил, звичок, традицій, законів тощо. Установлено, що інституції є джерелом творення норм і правил, а інститути – засобом їх закріплення та поширення. Розглянуто зміст суспільних інститутів, таких як держава, армія, підприємство, сім’я тощо. Виділено характерні ознаки інституцій та інститутів. Охарактеризовано структуру інституту аграрного підприємництва в Україні. Проаналізовано сучасні тенденції змін інституційних механізмів взаємовідносин між суб’єктами аграрної сфери, що зумовлені законодавчими нововведеннями. Визначено перспективи дальших наукових досліджень у напрямі удосконалення структури інституціонального середовища в аграрній та інших сферах. Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено понятійний апарат інституціональної теорії, що полягає в розмежуванні понять «інституція» та «інститут» за критеріально-етимологічною ідентифікацією їх ключових особливостей, а саме: функціональності, всезагальності, суспільної необхідності, морального авторитету (спонукальної сили), психологічності, екстернальності, організуючого впливу на соціальне життя (для інституції) та історичності, структурності, структурованості, об’єктивності, примусовості, ієрархічності, організаційності, правової закріпленості / легітимності (для інституту). Практична цінність / значущість. Результати проведеного дослідження є підґрунтям для дальшого розвитку інституціональної теорії на теренах вітчизняного наукового простору, оскільки дозволяють подолати тенденцію «штучної підміни» понять при трактуванні її базових категорій. Своєю чергою, впровадження диференційованого вживання термінів і розуміння сутності й діалектики взаємозв’язку між інституціями та інститутами є поштовхом до удосконалення інституціональної структури національного господарства з метою підвищення добробуту усіх його учасників і суспільства загалом.

визначено, що, на сучасному етапі розвитку державного управління у сфері дипломатичних відносин, важливим аспектом дослідження є аналіз науково-теоретичних основ механізмів державного управління цього напряму: дефініцій термінів «державна політика», «механізм державного управління», «дипломатія», «дипломатичні відносини» та інших з цим пов’язаних визначень, що дозволить збільшити результативність діяльності системи державного управління, у цілому. Обгрунтовано, що державна політика комплексно характеризує діяльність держави у відповідній сфері, визначає стратегічні цілі та завдання влади, а розв’язання конкретних громадських проблемних питань є однією з її частин. Відмічено, що головним засобом впровадження державно-виконавчої влади є саме механізм управління нею. Одночасно, будучи єдиним комплексом окремих елементів соціуму у їх органічному взаємозв’язку, а, також, поєднанням певних процесів та закономірностей, суб’єкт цього механізму визначає інтереси та потреби суспільного розвитку, утверджує рішення та дії, на цій основі, і, нарешті, впроваджує у життя рішення відповідних проблем, зважаючи на державно-владний контекст. Обгрунтовано, що у ракурсі системної концепції, механізм державного управління включає взаємозв’язки між її суб’єктом і об’єктом управління, забезпечує здійснення функцій держави у рамках законодавчо закріпленої сфери державно-управлінського впливу та сприяє цілісності системи державного адміністрування. Зроблено висновок про те, що в енциклопедичних визначеннях дипломатія використовується як синонім зовнішньої політики держави. Отже, поняття дипломатичної діяльності ототожнюється з поняттям зовнішньої політики. Однак, така точка зору не досить детально розкриває зміст терміну та є не цілком коректною. Адже визначення дипломатії є набагато вужчим, аніж визначення зовнішньої політики і є, скоріше, однією зі складових зовнішньої політики, засобом її здійснення, що встановлює взаємозв’язки між суб’єктами зовнішньополітичних зносин.

У статті розглянуто категоріальні інтерпретації терміна «фармація» в аспекті її адміністративно-правового забезпечення. Мета статті полягає у визначенні понятійної інтерпретації терміна «фармація» як адміністративно-правової категорії. Необхідність дослідження терміна «фармація» зумовлена відсутністю його тлумачення у Законах України «Про лікарські засоби», «Основи законодавства України про охорону здоров'я», а також неоднаковим розумінням у юридичній і фармацевтичній науках. Встановлено наявність конкуренції таких термінів, як «фармація», «фармацевтична сфера», «фармацевтична діяльність». У зв'язку з цим сформульована авторська позиція щодо цих понять. Підкреслено, що найбільш базовим терміном є «фармація», який охоплює всі напрями діяльності людини, пов'язані з лікарськими засобами, зокрема державне управління фармацевтичною діяльністю, фармацевтичну науку, підготовку фармацевтичних працівників, управління фармацевтичним підприємством, господарську фармацевтичну діяльність. Наголошено, що фармацевтична сфера - це самостійна частина фармації, фармацевтична діяльність - науково-практична господарська діяльність, яка охоплює фармацевтичний ланцюг. Під останнім розуміється система дій від розробки до реалізації лікарських засобів, включаючи маркетингові дослідження для встановлення потреби на ринку лікарських препаратів, інноваційні розробки нових ліків, контроль їхньої якості, проведення клінічних досліджень нових ліків, їх реєстрація, фармацевтична логістика, реалізація лікарських засобів, фармацевтичний маркетинг, управління фармацевтичним підприємством і підготовка фармацевтичних кадрів. Наведений підхід може використовуватися у подальших наукових дослідженнях у галузі адміністративного права, адже надає можливість найбільш об'єктивно виявити різні аспекти терміна «фармація».

Об’єктом дослідження є афоризми, пов’язані з різними понятійними сферами їх вживання. Предмет дослідження – особливості перекладу афоризмів та висловів відомих людей. Мета дослідження – проаналізувати афоризм як особливий жанр, а також вивчити це явище з перекладацької точки зору. Для досягнення мети необхідно розв’язати наступні завдання: - визначити термін «афоризм» та його функціональні особливості; - вивчити види афоризмів та відмінності між ними; - дослідити прагматичну та експресивну функцію афоризмів; - дослідити та описати стилістичні засоби при перекладі афоризмів; - здійснити власний літературний переклад афоризмів; - згрупувати афоризми, що підлягають перекладу, у тематичні підрозділи.

Зибенкова Т. С. Основные тенденции формирования и функционирования наименований понятийной сферы «ЕДА» в современном русском языке : квалификационная работа магистра специальности 035 «Филология» / науч. руководитель Т. О. Хейлик. Запорожье : ЗНУ, 2020. 82 с.
RU : Основной текст квалификационной работы магистра «Основные тенденции формирования и функционирования наименований понятийной сферы «ЕДА» в современном русском языке» содержит 61 страницу. Для выполнения работы изучено 96 источников. Объект исследования ‒ наименования понятийной сферы «еда» в современном русском языке, в том числе неогастронимы, выбранные из новейших кулинарных словарей и журналов, пословицы и поговорки с компонентами-названиями блюд. Цель исследования ‒ изучить основные тенденции формирования и функционирования наименований понятийной сферы «еда» в современном русском языке. В ходе исследования предполагается решить следующие задачи: 1) классифицировать наименования понятийной сферы «еда» по категориально-понятийной модели; 2) выявить основные источники пополнения русской лексики еды; 3) описать специфику и структуру концепта «продукты питания» в лингвокультурной ситуации русскоязычного сообщества; 4) изучить функционирование названий понятийной сферы «еда» в художественных текстах; 5) в аспекте «ревизии» языка выявить «неполиткорректные» названия блюд в русском языке . Источниками исследования послужили новейшие кулинарные словари и журналы, пословицы и поговорки с компонентами-названиями блюд. Методы исследования - описательный, таксономический, этимологический, метод сплошной выборки из тематических словарей и кулинарных журналов. Практическая значимость заключается в возможности последующего применения полученных результатов в работе лингвистов-лексикологов, лексикографов, переводчиков, культурологов. Апробация работы - результаты исследования были представлены на V-й Всеукраинской научно-практической интернет-конференции для студентов, аспирантов и молодых ученых «Актуальні проблеми слов'янської філології (ЗНУ, ноябрь 2020), тема доклада – «К вопросу о «неполиткорректных» названиях блюд», тезисы опубликованы в сборнике материалов конференции.
EN : The main text of the master's qualification work "The main trends in the formation and functioning of the names of the conceptual sphere" FOOD "in the modern Russian language" contains 61 pages. To carry out the work, 96 sources were studied. The object of the research is the names of the conceptual sphere "food" in modern Russian, including neogastronyms, selected from the latest culinary dictionaries and magazines, proverbs and sayings with components-names of dishes. The purpose of the research is to study the main trends in the formation and functioning of the names of the conceptual sphere "food" in modern Russian. In the course of the study, it is planned to solve the following tasks: 1) classify the names of the conceptual sphere "food" according to the categorical-conceptual model; 2) to identify the main sources of replenishment of the Russian vocabulary of food. 3) describe the specifics and structure of the concept "food" in the linguocultural situation of the Russian-speaking community; 4) study the functioning of the names of the conceptual sphere "food" in literary texts; 5) in the aspect of "revision" of the language, identify "politically incorrect" names of dishes in Russian. The sources of the study were the latest culinary dictionaries and magazines, proverbs and sayings with the names of the dishes. Research methods - descriptive, taxonomic, etymological, method of continuous sampling from thematic dictionaries and culinary journals. The practical significance lies in the possibility of the subsequent application of the results obtained in the work of linguists-lexicologists, lexicographers, translators, and cultural studies. Approbation of the work - the results of the study were presented at the V-th All-Ukrainian scientific and practical Internet conference for students, graduate students and young scientists "Actual problems of Slovenian philology" (ZNU, November 2020), the topic of the report - "On the question of" politically incorrect "names dishes ”, abstracts were published in the collection of conference materials.