Добірка наукової літератури з теми "Політика фінансова"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Політика фінансова".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Політика фінансова"
1
Vovk, Victoria. "ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВПЛИВУ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(22) (2020): 168–77. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-2(22)-168-177.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутність глобалізації та особливості впливу глобалізаційних процесів на розвиток суспільства. Враховуючи, що еволюція сутності поняття «глобалізація» відбувалася внаслідок зміни поглядів на рівень охоплення глобалізаційними процесами сфер суспільного життя (економіка, культура, політика, екологія, управління тощо), визначено сучасні тенденції глобалізаційних процесів. Систематизовано наукові підходи до визначення сутності поняття «сталий розвиток» та досліджено взаємозв’язок його основних детермінант (економічні, соціальні, екологічні та політичні). Особливу увагу приділено державній фінансовій політиці як однієї з детермінант забезпечення сталого розвитку в умовах глобалізації. На основі узагальнення наукових підходів запропоновано авторське визначення сутності категорії «державна фінансова політика» та обґрунтовано перспективи гармонізованого формування державної фінансової політики як детермінанти сталого розвитку в умовах глобалізації
2
Кнір, Марія, та Ігор Ковальчук. "ЕМІСІЙНА ПОЛІТИКА КОРПОРАЦІЙ". Молодий вчений, № 8 (96) (31 серпня 2021): 118–22. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається місце емісійної політики у системі фінансово-економічного забезпечення корпоративного управління. Представлено механізм фінансово-економічної підтримки корпоративного управління. Розглянуто механізм формування емісійної політики компанії, а також особливості реалізації емісійних заходів на кожному з її етапів. Проаналізовано активність корпорацій у збільшенні статутного капіталу на фондовому ринку та відстежено механізм реалізації фінансових інструментів, що використовуються при реалізації заходів емісійної політики, а також цілей, які акціонерне товариство переслідує при їх реалізації. описано. Розвиток ринкових відносин у компанії призвів до появи низки нових економічних об'єктів обліку та аналізу. Одним з них є капітал компанії як найважливіша економічна категорія і особливо власний капітал. Фінансова політика компанії є ключовим моментом для збільшення темпів її економічного потенціалу в умовах ринкової економіки з її жорсткою конкуренцією.
3
Купира М.І. та Киришко М.В. "ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 104–10. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено, що формування фінансової стратегії як основи стійкого та конкурентоспроможного розвитку у довгостроковій перспективі вимагає чітко побудованого алгоритму з врахуванням сучасних тенденцій. Встановлено, що під фінансовою стратегією в системі забезпечення конкурентоспроможності підприємства важливо трактувати загальний план окреслення точковості фінансових цілей та завдань на довгострокову перспективу через формування фінансових ресурсів у векторному напрямку фінансовою стійкості.
Проведено теоретичний розбір сутнісного наповнення фінансової стратегії в процесі формування, реалізації та коригування з виділенням структурних елементів фінансової стратегії в частині результативності.
Розроблено архітектуру формування фінансової стратегії в системі забезпечення конкурентоспроможності через матричний аналіз та фінансовий ефект.
Доведено, що фінансова стратегія в частині результативності діє через принципи та етапність щодо формування і впровадження та працює за виведеним алгоритмом: Управління = капітал + активи + інвестиції + грошові кошти+ прибуток + ризики. Узгодженість та ефективність управління на кожному етапі створює вектор прибутковості в процесі гнучкої фінансової політики. В першу чергу, в систему закладають достатній обсяг фінансових ресурсів, методи ефективності використання капіталу, оптимізація його структури та швидке реагування й нейтралізація ризиків на довгострокову перспективу.
Запропоновано матрицю вибору фінансової стратегії в частині ефективного стратегічного управління підприємства через синергію та дисбаланс з визначеним рівнем ефективності кожного структурного елементу та розраховано фінансовий ефект від вбудованих інноваційних інструментів у фінансову стратегію, який лише підсилить конкурентні позиції підприємства на ринку.
Фактично, фінансова стратегія є тією основою, яка забезпечує векторне фінансове підґрунтя для фінансово-економічного розвитку в частині нарощення прибутковості. Її ефективність окреслюється моментами, за яких стратегічні цілі ґрунтуються на реальних фінансових показниках та можливостях підприємства, чіткій системі управління, гнучкості та прозорості.
4
Лубенченко, О., Р. Костирко, С. Шульга та М. Василюк. "ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В НОВІТНІХ УМОВАХ ЇХ РЕФОРМУВАННЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 167–77. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.244919.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. На основі дослідження стану бухгалтерського обліку закладів охорони здоров’я визначено неузгодженості облікових політик підприємств — закладів охорони здоров’я із законодавчими і нормативними вимогами та передумови формування облікової політики медичних закладів у новітніх умовах їх реформування. Розглянуто особливості сплати податку на додану вартість медичними закладами. Обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення облікової політики обліку зобов’язань, у тому числі з податку на додану вартість. Надано сутнісну характеристику дефініції «пов’язана сторона» за стандартами бухгалтерського обліку і податковим законодавством, обліку операцій із пов’язаними особами і сформовано рекомендації щодо обліку з пов’язаними сторонами. Уточнено методичні положення щодо облікової політики доходів, запасів і витрат у частині класифікації та оцінки доходів від надання медичних послуг. Уточнено структуру звіту про управління, який мають складати суб’єкти господарювання, у тому числі медичні заклади; доведено, що на процес складання звіту впливають облікова інформація та судження менеджменту, які реалізуються через облікову політику. На основі аналізу методів побудови звіту про рух грошових коштів від операційної діяльності (прямий, непрямий метод) запропоновано медичним закладам використовувати непрямий метод як більш інформативний для користувачів фінансової звітності. Доведена необхідність формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов’язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності. Розроблено пропозиції щодо організації ефективної системи внутрішнього контролю медичних закладів і визначено основні напрями його організаційного забезпечення в контексті попередження ризикових подій. Розкрито порядок формування інформації для складання звітів з управління, про рух грошових коштів і звітності за сегментами, що в усіх своїх суттєвих аспектах виповідатиме обраній концептуальній основі фінансового звітування. Ключові слова: облікова політика, заклад охорони здоров’я, фінансова звітність. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 18.
5
Герега, О. В. "СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 84–92. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у визначенні проблемних аспектів, а також обґрунтуванні стратегічних орієнтирів управління потенціалом фінансово-економічної стійкості торговельних підприємств. Узагальнено сутнісні характеристики фінансово-економічної стійкості торговельних підприємств. Сформовано концеп-туальну структуру та послідовність формування потенціалу фінансово-економічної стійкості торговельного підприємства, основою чого визначені належний фінансовий стан та фінансова стійкість підприємства, ре-сурсозабезпеченість, ефективність використання, нарощування та розвиток потенціалу. Встановлено, що наявність у вітчизняній торгівлі тенденції до економічного розвитку підтверджується низкою ключових по-казників ефективності функціонування торговельних підприємств в Україні. Сформовано висновок про на-явність у більшій мірі позитивних аспектів відносно економічної компоненти передумов щодо посилення по-тенціалу фінансово-економічної стійкості підприємств торгівлі в Україні. Виявлено, що при оцінюванні фінан-сової складової є підстави до її трактування як значно менш забезпеченої. Такий висновок обумовлюється не-стабільністю низки показників фінансового стану та фінансових коефіцієнтів галузі торгівлі в Україні. Вста-новлено, що політика стратегічного управління потенціалом фінансово-економічної стійкості торговельних підприємств повинна реалізуватися за такими напрямами, як альтернативні форми формування фінансового результату, покращення фінансово-економічної привабливості підприємств, розподіл фінансово-економічних ризиків з виробничим сектором, реалізація підприємствами фінансового потенціалу внутрішнього ринку. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад формування потен-ціалу фінансово-економічної стійкості торговельного підприємства, узагальнення даних економічної ефектив-ності, фінансової стійкості та ліквідності торговельних підприємств України у 2010-2019 рр., визначення об’єктів, напрямів та інструментарію стратегічного управління потенціалом фінансово-економічної стій-кості вітчизняних торговельних підприємств.
6
Саганюк, В. "Фінансова політика уряду ЗУНР". Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, Вип. 10 (2009): 53–64.
Знайти повний текст джерела
7
Ковтонюк, К. "Фінансова євроінтеграційна політика України". Міжнародна економічна політика, № 2 (19) (2013): 126–49.
Знайти повний текст джерела
8
Фролов, Сергій Михайлович, Наталія Георгіївна Виговська та Вікторія Віталіївна Дзюба. "Фінансова політика щодо формування оптимальної структури капіталу корпорацій". Економіка, управління та адміністрування, № 2(96) (7 липня 2021): 85–90. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-2(96)-85-90.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі здійснено контент-аналіз наукових публікацій, що присвячені проблематиці управління фінансовою структурою капіталу корпорацій на основі досліджень, результати яких опубліковані у вітчизняних наукових видання і в міжнародній наукометричній базі Scopus. Для проведення дослідження було застосовано не лише аналітичні викладки, отримані у зазначеній базі, а й побудовано на основі сформованої вибірки бібліометричні мапи з використанням інструментів VOSviewer 1.6.16 та Google Books Ngram Viewer. За результатами дослідження встановлено, що фінансова політика підприємства має розглядатися як визначена власниками та узгоджена з менеджментом мета фінансового менеджменту, що передбачає розробку алгоритму дій, спрямованих на формування оптимальної структури капіталу, вибір форм та методів її досягнення як в короткостроковому, так і довгостроковому періоді. При цьому якісна фінансова політика має відповідати таким ключовим принципам: справедливості, узгодження із чинним законодавством, реалістичності, досяжності, рівня ризикованості, що збігається з рівнем відповідного ризику як власників, так і менеджменту компанії.
9
Грицюк, І. В. "Державна фінансова політика економічного зростання". Університетські наукові записки Хмельницького університету управління та права, Вип. 2 (46) (2013): 92–101.
Знайти повний текст джерела
10
Давидова, І. І. "Державна фінансова політика суспільного розвитку". Інвестиції: практика та досвід, № 6, березень (2019): 57–63.
Знайти повний текст джерелаДисертації з теми "Політика фінансова"
1
Левчишина, А. Г. "Фінансова стратегія та основні напрями фінансової політики підприємства". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14315.
Повний текст джерела
2
Яфінович, О. Б. "Фінансова політика забезпечення інноваційного розвитку України". Дис. канд. екон. наук, КНУТШ, 2005.
Знайти повний текст джерела
3
Кондукоцова, Н. В. "Фінансова політика розвитку реального сектору економіки". Thesis, Київ, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/18123.
Повний текст джерелаАнотація:
Кондукоцова, Н. В. Фінансова політика розвитку реального сектору економіки : дис. ... канд. екон. наук : 08.00 08 / Н. В. Кондукоцова. - Київ, 2019. - 220 с.Розкрито економічну сутність фінансової політики розвитку реального сектору економіки як складової системи державного фінансового регулювання суспільних відносин, яка полягає в інтегративному поєднанні інструментів та завдань бюджетної, податкової, грошово-кредитної, соціальної та інвестиційно-інноваційної політики щодо ефективної мобілізації, розподілу та використання фінансових ресурсів країни з метою реалізації тактичних та стратегічних завдань національної економіки через адаптивні механізми ринкових трансформацій. Узагальнено та систематизовано підходи до здійснення фінансового регулювання розвитку реального сектору економіки в країнах із розвиненою та трансформаційною економікою. Розвинуто положення щодо визначення особливостей бюджетної політики у частині використання інструментів державно-приватного партнерства та механізмів фіскальної консолідації, підходи до визначення основних пріоритетів формування фінансової політики в умовах економічної циклічності, що дозволить досягнути довгострокової збалансованості фінансової системи. Удосконалено структурно-функціональну модель впливу фінансової політики на реальний сектор економіки, методологічні підходи до середньострокового фінансово-бюджетного прогнозування. Визначено основні засади формування інституційної структури фінансової політики, що надасть можливість підвищити ефективність управління фінансовою системою в умовах волатильності економіки.
Раскрыта экономическая сущность финансовой политики развития реального сектора экономики как составляющей системы государственного финансового регулирования общественных отношений, которая заключается в интегративном сочетании инструментов и задач бюджетной, налоговой, денежно-кредитной, социальной и инвестиционно-инновационной политики по эффективной мобилизации, распределению и использованию финансовых ресурсов страны с целью реализации тактических и стратегических задач национальной экономики через адаптивные механизмы рыночных трансформаций, что позволит сформировать действенные предпосылки для обеспечения экономического роста. Обобщены и систематизированы подходы к осуществлению финансового регулирования развития реального сектора экономики в странах с развитой и трансформационной экономикой, что будет способствовать повышению эффективности управления финансовой системой в условиях усиления интеграционных и глобализационных процессов. Развиты положения относительно определения особенностей бюджетной политики в части использования инструментов государственно-частного партнерства и механизмов фискальной консолидации, что позволит усилить стимулирующие эффекты государственного регулирования реального сектора экономики. Определены подходы к формированию основных приоритетов финансовой политики в условиях экономической цикличности, что позволит достичь долгосрочной сбалансированности финансовой системы. Усовершенствована структурно-функциональная модель влияния финансовой политики на реальный сектор экономики, основанная на повышении структурного взаимодействия и координации рычагов фискальной и монетарной политики, тенденций рыночной конъюнктуры и учете комплексного воздействия экзогенных и эндогенных факторов, что позволит повысить действенность экономических преобразований из-за роста скорости движения денег, капитала, информации, инноваций, научных знаний и технологий; методологические подходы к среднесрочному финансово-бюджетному прогнозированию, что будет способствовать усилению эффективности определения показателей доходной и расходной части бюджета, налоговой нагрузки, государственного долга и бюджетного дефицита, повышению обоснованности значений индикаторов социально-экономического развития страны. Определены основные принципы формирования институциональной структуры финансовой политики, учитывающие архитектонику построения бюджетной системы, фундаментальные характеристики среды ведения бизнеса, особенности макроэкономической политики страны, кластеризацию производственных отношений, что позволит повысить эффективность управления финансовой системой в условиях волатильности экономики.
The economic essence of the financial policy for the development of the real economy as an integral part of the system of state financial regulation of public relations is revealed. It was determined as an integrative combination of tools and tasks of fiscal, monetary, social, investment and innovative policy relating to effective mobilization, distribution and use of national financial resources in order to implement the tactical and strategic tasks of the national economy through adaptive mechanisms of market transformations. It allows to provide the effective prerequisites for economic growth. Approaches to the implementation of financial regulation for the real economy’s development in the advanced and transformational economies are generalized and systematized. The provisions regarding the determination of the fiscal policy characteristics in terms of the use of public-private partnership instruments and fiscal consolidation mechanisms are developed. This well enable to achieve long-term balance of the financial system. The structural-functional model for description of influence of the financial policy on the real economy is enhanced. Methodological approaches to medium-term fiscal-forecasting are advanced. The basic principles for the institutional structure of financial policy corresponding that will improve efficiency of financial management amid volatile economy are determined.
4
Самойлiкова, Анастасiя Вiкторiвна, Анастасия Викторовна Самойликова та Anastasiia Viktorivna Samoilikova. "Фінансова політика забезпечення інноваційного розвитку України". Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/80856.
Повний текст джерелаАнотація:
У дисертації емпірично підтверджено вагомість інновацій як детермінанти конкурентоспроможності країни, виявлені домінуючі тренди в крос-секторних дослідженнях, пов’язаних із теорією фінансування інновацій та розвитком основних інструментів реалізації ФП забезпечення ІР (податкових, монетарних, бюджетно-інвестиційних), обґрунтовано справедливість гіпотез щодо впливу характеристик фінансової політики на результативність інноваційного розвитку країни, а також вплив структури фінансування витрат на НДДКР на динаміку економічного зростання, оцінено структурні зв’язки між податковими і бюджетно-інвестиційними інструментами реалізації фінансової політики забезпечення інноваційного розвитку та індикаторами інноваційного / інвестиційного розвитку країни і досліджено вплив інструментів монетарної політики на динаміку фінансового забезпечення інноваційного розвитку.The dissertation is aimed to develop theoretical basis and methodology for justification of the influence of financial policy in general and also tax, monetary, budget and investment tools of its realization on efficiency of the country's innovation development, its competitiveness and dynamics of economic growth. In the thesis, the importance of innovation development as determinant of the country's competitiveness is empirically confirmed, based on the results of correlation and regression analysis of the strength and nature of the relationship between indicators of innovation development and competitiveness in a sample of 24 European countries, which are simultaneously represented in selected international and European ratings of competitiveness evaluation. Dominant trends in cross-sectorial research related to the theory of innovation financing and the development of the main tools for the implementation of the financial policy of innovation development providing (tax, monetary, budget and investment) are identified due to bibliometric analysis using VOSViewer software. It is proved that the theory of financial policy of providing the innovation development is at the stage of its formation (about 50 % of the total number of publications for 1935–2019 have been published in the last 5 years). According to the results of the analysis of the frequency of key phrases using in scientific papers reviewed by the scientometric base Scopus, clustering of research areas depending on their connection with theories of financial policy of providing the innovation development and tax, budget, investment and monetary instruments of its realization was made. The scientific and methodological approach to substantiate the impact of the structure of financing R&D expenditures on the dynamics of economic growth (GDP growth per capita) is designed based on data for Ukraine and 11 of its closest neighbors. The duration of time lags, through which this impact becomes statistically significant, is determined. It is empirically confirmed that a 1 % increase in the share of government sector-funded R&D expenditures leads to a decrease in annual GDP growth per capita by an average of 0.15 % (excluding time), business sector – to the increase by 0.13 % with a time lag of 2 years, thanks to foreign sources – to the increase by 0.1 % (without time lag); higher education sector – to the decrease by 0.78 % (without time lag). It is substantiated that the state should reduce the share of the direct investment in innovation, focusing on effective legislation, motivating the business sector and foreign investors to increase investment in R&D to stimulate economic growth. The validity of hypotheses about the impact of the characteristics of financial policy on the effectiveness of the country's innovation development is put forward and empirically tested in 36 European countries according to data of the European Innovation Scoreboard, Global Innovation Index and Global Competitiveness Index. The positive and statistically significant impact is proved and formalized for the total gross expenditure on R&D and its share financed by business and public sectors, simplification of venture financing and increasing of market capitalization. At the same time, the hypotheses about the positive impact of lending on innovation and the availability of credit mechanisms, the existence of a guarantee system for the protection of minority investors, the growth of foreign investment in innovation and foreign capital in the economy as a whole are unconfirmed or partially confirmed. The structural links between tax, budget and investment instruments for the implementation of the financial policy of providing innovation development and indicators of innovation / investment development of the country are estimated. Based on the application of correlation analysis using Pearson and Spearman coefficients, Shapiro-Wilk and Granger tests, the direction, significance and nature of the impact of tax and investment incentives for R&D on the share of the business sector in the structure of R&D expenditures, the share of investment in GDP country and in the corporate sector in particular, and net international investment position are determined in 13 European countries for 2007–2017, taking into account time lags from 0 to 3 years. It is justified that the highest priority should be given to the establishment of tax incentives for R&D (their impact on the studied macro indicators in most countries is direct and manifests itself in the shortest possible time), the second priority should be given to setting hidden rates of business tax subsidies for R&D, and direct public financial support is inefficient. With the help of regression analysis tools, lag models of the impact of R&D tax incentives on the studied macroindicators in Belgium, Denmark, the Netherlands and the Czech Republic, where this impact is most significant, are built. The impact of monetary policy instruments on the dynamics of financing innovation development is investigated by means of dynamic and correlationregression analysis of monetary policy instruments in Ukraine and 12 European countries for 2009–2019, based on the construction of a linear regression model of panel data estimation. It is empirically confirmed that a 1 % increase in the discount rate leads to a decrease in the share of R&D expenditures in the country's GDP by an average of 0.04 % (excluding time) (in Ukraine – to the decrease by 0.009 % with a time lag of 1 year), a 1 % increase in real interest rate – to the decrease by 0.02 % (without time lag) (in Ukraine – to the increase by 0.004 % with lag in 1 year), a 1 % increase in the ratio of "broad money" to total reserves – to increase by 0.11 % (without time lag) (in Ukraine – to decrease by 0.03 % without time lag), 1% increase in the ratio of liquid reserves to bank assets – to increase by 0.007 % (without time lag) (in Ukraine – to decrease by 0.03 % with a lag of 2 years). It is proved that in Ukraine monetary instruments don’t fully perform regulatory function in the context of R&D stimulation.
5
Петрушенко, Юрій Миколайович, Юрий Николаевич Петрушенко та Yurii Mykolaiovych Petrushenko. "Фінансова політика в умовах перехідної економіки: портфельна модель". Thesis, Видавництво СумДУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/22761.
Повний текст джерела
6
Індус, К. П. "Управління фінансовим потенціалом України". Thesis, Ужгород, 2016. http://ir.stu.cn.ua/123456789/11570.
Повний текст джерелаАнотація:
Індус, К. П. Управління фінансовим потенціалом України : дис. ... канд. економ. наук : 08.00.08 / К. П. Індус. - Ужгород, 2016. - 221 с.Метою дисертаційної роботи є обгрунтування теоретико-методичних засад та розробка методичних рекомендацій щодо управління фінансовим потеніцалом України з метою забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку.
7
Фролов, Сергій Михайлович, Сергей Михайлович Фролов та Serhii Mykhailovych Frolov. "Фінансова незалежність розвитку регіонів". Thesis, Харків, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/61399.
Повний текст джерела
8
Сердюк, В. І. "Фінансова система України як складова світової фінансової системи". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46302.
Повний текст джерелаАнотація:
Фінансова система України відіграє ключову роль у економічному процвітанні та розвитку держави. Пропонуємо розуміти під фінансовою системою складну структуровану систему, що включає в себе правовідносини, які виникають у всіх фінансових сферах серед суб’єктів цих правовідносин (держава, юридичні та фізичні особи), в ході здійснення управління фінансовими сферами та забезпечення здійснення фінансової політики держави. При виконанні завдань, що стоять перед фінансовою системою, вона має вчасно реагувати на міжнародні зміни світової фінансової системи, частиною якої вона є та у своїй діяльності постійно враховувати взаємозв’язки, які між ними існують. Вчасне адаптування до змін у світовій системі фінансів забезпечить ефективне функціонування фінансової системи не лише в межах України, а й на міжнародній арені.
9
Фальченко, Олена Олександрівна. "Необхідність стратегії управління фінансовими ресурсами підприємства". Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22693.
Повний текст джерела
10
Зайцев, Олександр Васильович, Александр Васильевич Зайцев, Oleksandr Vasylovych Zaitsev та О. А. Золотар. "Монетарна політика України". Thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72782.
Повний текст джерелаАнотація:
В тезах представлена коротка інформація щодо монетарної плітики в Україні.В тезисах представлена краткая информация о монетарной политике в Украине.
This concise information is about on Ukraine's monetary policy.
немає
Книги з теми "Політика фінансова"
1
Мисак, С. О. Фінансова політика. Київ, 2002.
Знайти повний текст джерела
2
Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету України. Київ: НДФІ, 2004.
Знайти повний текст джерела
3
Гай-Нижник, П. П. Фінансова політика уряду Української держави гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня - 14 грудня 1918 р.). Київ, 2004.
Знайти повний текст джерела
4
Тищенко, Ю. А., О. М. Литвиненко, О. Ю. Михайлова, Ю. Б. Каплан, Д. М. Горєлов, О. А. Корнієвський, Г. О. Палій та Н. І. Пеліванова. Стан розвитку громадянського суспільства в Україні: шлях протягом 30-ти років та ключові аспекти 2021 року. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено актуальні аспекти вдосконалення нормативно-правових засад розвитку громадянського суспільства в 2020-2021 рр., наявні проблеми і завдання, питання забезпечення фінансової спроможності інститутів громадянського суспільства (ІГС), роль ІГС у процесах формування та реалізації державної політики. Проаналізовано роль ІГС у сприянні культурному розвитку і збереженні культурної спадщини як важливих елементів відродження та суспільної реінтеграції. Подано інформацію про участь ІГС у реалізації інструментів прямої демократії на місцевому рівні, що набуває подальшої актуальності відповідно до процесів децентралізації. Розраховано на державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування, політиків і експертів, усіх, хто виявляє інтерес до проблематики ствердження громадянського суспільства в Україні як гарантії її демократичного розвитку.
5
Власова, Інна, Світлана Калашнікова, Олена Оржель, Володимир Рябченко, Катерина Трима та Леся Червона. Теоретичні основи реалізації соціальної відповідальності університетів. Редактори Світлана Калашнікова та Олена Оржель. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2021. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7644-52-0-2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Видання підготовлено авторським колективом Відділу взаємодії університетів і суспільства Інституту вищої освіти НАПН України за результатами виконання першого етапу НДР «Політика та механізми реалізації соціальної відповідальності університетів України» (2021-2023 рр.). У публікації визначено теоретичні основи реалізації соціальної відповідальності університетів, окреслено ключові сфери соціальної відповідальності, схарактеризовано її виміри (когнітивний, екологічний, етичний, правовий, фінансовий, економічний, управлінський та ін.). Публікація буде корисною для здобувачів, викладачів, дослідників вищої освіти, інших осіб, зацікавлених у модернізації вищої освіти, посиленні соціальної ролі університетів, залученні громадянського суспільства до реалізації структурних реформ, глибинних структурних трансформацій.
Частини книг з теми "Політика фінансова"
1
Коваленко, Ю. М. "РОЗВ`ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ СТИМУЛЮВАННЯ У ФІНАНСОВІЙ ТА СТРАХОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: ФІСКАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено функції фінансової системи і виокремлено функцію розв’язання проблем стимулювання, що пов’язані з трьома видами проблем: «морального ризику», «несприятливого відбору» і «комітента-комісіонера». Визначено, що одним із джерел трансакційних витрат є диференціація та інтеграція видів фінансової та страхової діяльності у реаліях інформаційної асиметрії агентів. Асиметрію інформації пов’язано з проблемою морального ризику, що набуває специфічних рис у фінансовій та страховій діяльності, зокрема через участь платників податків, які втрачають грошові кошти через вливання нового капіталу в проблемні фінансові установи. Наведено заходи країн світу у частині спеціальних податків на фінансових ринках, проаналізовано можливості введення податку Тобіна. Проаналізовано можливості розв’язання проблем стимулювання в Україні. Зроблено висновок, що нагальною потребою є забезпечення фіскальної ефективності та прозорості роботи всіх фінансових корпорацій. Запропоновано впровадити методику визначення прозорості Standard&Poor`s і розроблений МВФ Кодекс належної практики забезпечення прозорості грошово-кредитної та фінансової політики.
2
Нечипорук, Л. В. "ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ ТА ФІНАНСОВИЙ КОНСАЛТИНГ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Доведено, що забезпечення фінансової грамотності населення є досить актуальним завданням в Україні, що пояснюється: інверсійністстю економічної трансформації (протилежністю переходів від загального одержавлення власності до розвитку різноманіття її форм, від державної монополії до включення конкурентних принципів, від директивно-планових цін до вільного ціноутворення і т. ін.) та поширенням глобалізації як складного, багатогранного процесу, який охоплює усі боки суспільного розвитку і втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті формування єдиного всесвітнього господарського організму. Визначено, що у процесі розгортання фінансової глобалізації посилюються ознаки фінансової нестабільності: зміна валютних режимів; зростання обсягів міжнародних потоків капіталу, обсягів ризикових операцій, збільшення швидкості поширення інформації; якісні зміни у структурі міжнародних потоків капіталу, що спричинили мобільність капіталів; приналежність суб’єктів фінансового ринку до різних національних економічних систем, що збільшує рівень ризику фінансових операцій та зумовлює зростання нестабільності глобального фінансового простору. Доведено посилення ролі фінансового консалтингу в контексті розвитку ринку фінансових послуг та уточнено, що під фінансовим консалтингом розуміють комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності фінансового управління та вирішення таких основних завдань: формування фінансової політики; проведення фінансової експертизи; пошук джерел фінансових ресурсів; аналіз і підвищення поточної фінансової ефективності діяльності суб’єктів господарювання; зміцнення фінансового становища, досягнення фінансової стійкості і незалежності суб’єктів господарювання; оптимізація управління капіталом організації; оптимізація фінансових відносин з клієнтами і кредиторами, з господарюючими суб’єктами, державними органами; оптимізація управління податками, бухгалтерського та управлінського обліку; упровадження передових методів фінансового менеджменту в умовах невизначеності та ризиків.
3
Андрєєва, Віта. "CRITERIA AND INDICATORS OF THE FINANCIAL SECTOR DEVELOPMENT STRATEGY OF UKRAINE." In SOCIETY DEVELOPMENT: SOCIAL, ECONOMIC AND PSYCHOLOGICAL ASPECTS, 8–21. KROK Univerdity, 2019. http://dx.doi.org/10.31732/sd-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Фінансовий сектор України є основою сталого розвитку економіки та повинен сприяти підвищенню добробуту громадян через забезпечення ефективного акумулювання, розподілу та обігу фінансових ресурсів в економіці. Фінансовий ринок включає грошовий ринок, ринок капіталу та валютний ринок. Національний банк працює на фінансовому ринку, щоб досягати цілей монетарної політики. Він пропонуємо банкам кредити та розміщуємо депозитні сертифікати, купує та продає цінні папери та іноземну валюту. Саме так він впливає на вартість грошей та управляє інфляцією через трансмісійний механізм.
4
Жук, Інна. "ФІНАНСОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНІВ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (1st ed.), 111–23. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-1.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячено теоретико-методологічному аспекту щодо забезпечення фінансової спроможності та потенціалу держави, регіонів, об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації влади. Зазначено, що упровадження децентралізації як інструменту державної регіональної політики має на меті змінити систему управління громадами та систему адміністративно-територіального устрою країни, а також досягти покращення становища громадян незалежно від місця їх проживання. Проголошена спрямованість такого інструменту на вирішення питань регіонального та місцевого розвитку означає, що в суспільстві існують очікування відповідних ефектів уже в короткостроковій перспективі: децентралізація на користь громад змінює розподіл повноважень, запроваджує механізми акумулювання бюджетних ресурсів; громади мають більше можливостей реалізовувати власні стратегії розвитку, спираючись на організаційний та матеріально-фінансовий потенціал.
Тези доповідей конференцій з теми "Політика фінансова"
1
Зеленський, Андрій, Яна Галас та Яна Саварин. "УДОСКОНАЛЕННЯ ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНОГО АПАРАТУ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ". У TENDENZE ATTUALI DELLA MODERNA RICERCA SCIENTIFICA. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/05.06.2020.v1.34.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Політика фінансова"
1
Дербенцев, В. Д., А. А. Ганчук та Володимир Миколайович Соловйов. Кореляційні властивості ринку цінних паперів в катастрофічних і шокових умовах. КНЕУ, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1077.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з найважливіших економічних явищ останнього десятиліття стала глобалізація світової економіки, що виявляється у фінансовій сфері найбільш помітно. Очевидно, що глобалізація, будучи об'єктивним процесом, яка збільшує економічну ефективність на загальносвітовому рівні, може мати негативну дію на окремі країни, що необхідно враховувати при розробці економічної політики. Зокрема, глобалізація посилила нестійкість фінансових систем, в першу чергу, країн з ринками, що формуються. Це яскраво продемонстрували азіатська і російська кризи 1997-1998 рр. Принципове значення має прогнозування екзогенних шокових явищ, типу 11 вересня 2001 р. В [3] ми показали, що відомі методи прогнозування критичних явищ (які використовують коефіцієнти Херста і Холдера, зміну коефіцієнтів кореляції у передкризовий період тощо) не в змозі передбачити шокове явище. В даній роботі ми досліджуємо динаміку самоорганізованої кластерної структури світових фондових ринків в період шоку 11 вересня 2001 року. У якості бази даних візьмемо індекси інвестиційної привабливості розвинених і країн, що розвиваються, які обраховуються міжнародною компанією Morgan Stanley Capital International (MSCI – www.msci.com).
2
Кремень, Василь Григорович, Володимир Іларіонович Луговий, Олег Михайлович Топузов, Світлана Олександрівна Сисоєва, Інна Олегівна Титаренко, Сергій Дмитрович Максименко, Тетяна Іванівна Куліш та ін. Звіт про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2020 р. Національна академія педагогічних наук України, квітень 2021. http://dx.doi.org/10.37472/zvit2020.
Повний текст джерелаАнотація:
Діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2020 р. спрямовувалася на теоретико-методологічне й науково-методичне забезпечення функціонування та розвитку національної системи освіти відповідно до пріоритетів державної освітньо-наукової політики, визначених стратегічними і програмними документами. У виданні представлено результати роботи академії, її підвідомчих установ, колективів вчених, дійсних членів і членів-кореспондентів. Охарактеризовано виконання статутних завдань НАПН України та розкрито кадровий потенціал установ. Наведено найвагоміші наукові здобутки вчених академії за результатами виконання фундаментальних і прикладних досліджень із зазначенням соціального ефекту впровадження. Представлено роботу загальних зборів і методологічних семінарів, а також Президії НАПН України. Всебічно висвітлено експериментальну, видавничу, науково-організаційну, науково-експертну, освітню, міжнародну, науково-інформаційну діяльність, співпрацю з органами державної влади і науковими організаціями, представлення наукових періодичних видань та публікацій вчених у світовій системі наукових комунікацій, проведення науково-практичних масових заходів, а також фінансове забезпечення. Для освітян, науковців, управлінців, усіх, хто забезпечує функціонування і розвиток освіти, її науковий, методичний, експертний і консультативний супровід, здійснює наукові дослідження та експериментальні розробки і галузі освіти, педагогіки і психології.
3
Кремень, Василь Григорович, Володимир Іларіонович Луговий, Олег Михайлович Топузов, Світлана Олександрівна Сисоєва, Інна Олегівна Титаренко, Сергій Дмитрович Максименко, Тетяна Іванівна Куліш та ін. Звіт про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2021 р. Національна академія педагогічних наук України, 2022. http://dx.doi.org/10.37472/zvit2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2021 р. спрямовувалася на теоретико-методологічне й науково-методичне забезпечення функціонування та розвитку національної системи освіти відповідно до пріоритетів державної освітньо-наукової політики, визначених стратегічними і програмними документами. У виданні представлено результати роботи академії, її наукових установ, колективів вчених, дійсних членів і членів-кореспондентів. Охарактеризовано виконання статутних завдань НАПН України та розкрито кадровий потенціал установ. Наведено найвагоміші наукові здобутки вчених академії за результатами виконання фундаментальних і прикладних досліджень із зазначенням соціального ефекту впровадження. Представлено роботу загальних зборів і методологічних семінарів, а також Президії НАПН України. Всебічно висвітлено експериментальну, видавничу, науково-організаційну, науково-експертну, освітню, міжнародну, науково-інформаційну діяльність, співпрацю з органами державної влади і науковими організаціями, представлення наукових періодичних видань та публікацій вчених у світовій системі наукових комунікацій, проведення науково-практичних масових заходів, а також фінансове забезпечення. Для освітян, науковців, управлінців, усіх, хто забезпечує функціонування і розвиток освіти, її науковий, методичний, експертний і консультативний супровід, здійснює наукові дослідження та експериментальні розробки у галузі освіти, педагогіки і психології.