Добірка наукової літератури з теми "Полімерні електроди"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Полімерні електроди".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Полімерні електроди"

1

Duginov, V. E., V. B. Dolgoshey та V. V. Korskanov. "Тепло- та електрофізичні властивості полімерних композитів на основі сплавів срібла та нікелю". Кераміка: наука і життя, № 3(40) (16 жовтня 2018): 30–33. http://dx.doi.org/10.26909/csl.3.2018.4.

Повний текст джерела
Анотація:
Отримані зразки епоксидного полімеру (ЕП) та композити на основі ЕП і магніточутливого сплаву срібла та нікелю, які були сформовані під дією зовнішнього магнітного поля і без нього. Виявлено, що у композитах, сформованих за нормальних умов, частинки наповнювача дискретно розподілені у полімерній матриці. Формування композиту під дією зовнішнього магнітного поля приводить до утворення неперервних каналів з частинок сплаву Ag/Ni в суцільний матриці ЕП. Встановлено, що дискретні частинки сплаву не вносять істотного внеску в питомий опір та теплопровідність композитів внаслідок високого міжконтактного електричного та теплового опору. У випадку орієнтації зовнішнім магнітним полем наявність неперервних каналів з частинок сплаву Ag/Ni обумовлює значне зменшення питомого опору та зростання теплопровідності композитів в напрямку орієнтації. Є підстави вважати отримані матеріали новітніми композитами з контрольованою анізотропією електро- та теплопровідності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Черниш, О. В., І. С. Макєєва, В. Г. Хоменко та В. З. Барсуков. "ПОЛІМЕРНІ ЗВ’ЯЗУЮЧІ МАТЕРІАЛИ НА ВОДНІЙ ТА СПИРТОВІЙ ОСНОВІ ДЛЯ ЕЛЕКТРОДІВ ЕЛЕКТРОХІМІЧНИХ КОНДЕНСАТОРІВ". Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Technical Science Series 126, № 5 (12 лютого 2019): 80–88. http://dx.doi.org/10.30857/1813-6796.2018.5.9.

Повний текст джерела
Анотація:
Investigation a possibility for application of new polymer binders in electrochemical power sources on water and alcohol basis. The characteristics of electrochemical capacitors based on the polymeric binders such as polyvinylbutyral, polyvinylpyrrolidone and a water suspension of polyvinylidene fluoride were investigated, using the cyclic voltammetry, galvanostatic cycling and impedance spectroscopy. Laboratory prototypes of electrochemical capacitors were made using a "sandwich" type cell.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Glyva, V., I. Matvieieva, L. Zozulia та S. Zozulia. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХИСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗАЛІЗОВМІСНОГО КОМПОЗИТУ ДЛЯ ЕКРАНУВАННЯ РЕНТГЕНІВСЬКИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (3 вересня 2021): 123–25. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.123.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі експериментально досліджено ефективність екранування рентгенівських випромінювань композиційними металовмісними матеріалами з наповнювачем із заліза. Показано, що для «м’якого» випромінювання коефіцієнти екранування складають 7 – 8. Перемішування рідкої металополімерної суміші ультразвуковим випромінюванням частотою 23 кГц з амплітудами 40 – 45 мкм значно підвищує ефективність екранування (у 2 – 2,5 рази). Розраховані масові коефіцієнти ослаблення рентгенівського випромінювання свідчать, що для енергій випромінювання 8 – 12 кеВ залізовмісний матеріал має кращі захисні властивості, ніж матеріал із вмістом свинцю. Дано розрахунок для врахування фактичної густини матеріалу для визначення масового коефіцієнта ослаблення. При цьому зарядовий номер елемента, який забезпечує розсіювання рентгенівського випромінювання залишається незмінним. Показано, що цей показник слід перераховувати для визначення внеску інших, ніж фотоефект, механізмів розсіювання іонізуючого випромінювання (утворення електрон-позитронних пар, ефект Комптона). Для підвищення ефективності композиційних рентгенозахисних матеріалів доцільно підвищити дисперсність та ваговий вмістзалізного концентрату у полімерній матриці. За співвідношення заліза та полімеру 3:1 (за вагою) матеріал втрачає гнучкість і може застосовуватись у вигляді облицювальних плиток. Для підвищення коефіцієнтів екранування «жорсткого» випромінювання у матеріал доцільно додавати сполуки вольфраму у невеликій кількості. Перспективним напрямом досліджень щодо застосування безсвинцевих матеріалів є підвищення дисперсності наповнювачів з елементів з меншими зарядовими числами
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Yashchuk, V. M., I. V. Lebedyeva та O. M. Navozenko. "Manifestations of triplet electronic excitations migration in π-electron containing polymers". Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Physics and Mathematics, № 1 (2019): 242–45. http://dx.doi.org/10.17721/1812-5409.2019/1.55.

Повний текст джерела
Анотація:
The results of spectral studies of polymers with aromatic side groups are considered and analyzed. In particular, the phosphorescence spectra of polyvinylcarbazole (PVCa) polyvinyl-7-benzocarbazole (PV7BK) polypropylcarbazole (PEPC) are presented and analyzed. The phosphorescence of these polymers has been shown to be related to the migration of triplet excitons in macromolecules. The phosphorescence of PVC is determined at 77by deep traps (oxides), at 4.2 -shallow traps (monomer units of PVCa). The spreading length of triplet excitons in PVCa macromolecules is 600 A – that corresponds to the average distances between adjacent traps in the macromolecule. There are no such traps in PV7BK macromolecules. The boundary conditions for triplet excitons in macromolecules of PV7BCa were used for evaluation the excitons spreading length. With this aim the dependence of phosphorescence spectra on molecular weihgt were studied The effect of changing of spectral positions of phosphorescence bands when exciton rich the end macromolecular cell was used. The average trip length of triplet excitons is approximately 1000 A. This distance is in fact limited by the probability of the meeting of triplet excitons in the macromolecule and their annihilation at a given excitation intensity.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Boyko, M. V., O. T. Velyka, S. E. Liaskovska та N. T. I. Velykiy. "Дослідження та аналіз параметрів продуктивності прес-форми". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 129–34. http://dx.doi.org/10.15421/40290726.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто технологію виготовлення виробів із пластмас методом лиття під тиском. Представлено основні аспекти проектування ливарної багатогніздної прес-форми. Крім цього, наведено математичні залежності для визначення оптимального числа гнізд у прес-формі. Спроектовано восьмигніздову прес-форму, на базі якої проведено дослідження. За результатами досліджень здійснено комплексний аналіз параметрів, які забезпечують раціональний вибір прес-форми з метою збільшення її продуктивності. Забезпечення потрібної кількості гнізд дає змогу значно зменшити економічні затрати. Особливу увагу приділено дослідженню впливу на оптимальну кількість гнізд у формі таких параметрів, як: об'єм впорскування, густина матеріалу, зусилля змикання форми і пластикаційна продуктивність вибраної ливарної машини. У середовищі Mathcad побудовано графічні залежності зміни кількості гнізд у прес-формі від маси виробу, від площі проекції одного виробу в плані, від часу на закривання і відкривання форми та від часу витримки у формі, а далі, на базі цих досліджень, зроблено комплексний аналіз оптимального розрахунку кількості гнізд прес-форми. Встановлено, що на продуктивність прес-форми істотно впливає раціональний вибір оптимального числа гнізд прес-форми. Доцільність прийнятих рішень перевірено та впроваджено під час проектування технологічного оснащення на заводі "Полімер-Електрон" ДП ПАТ "Концерн-Електрон" за час стажування авторів дослідження на цьому підприємстві.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Удовицька Ю.А., Луньов С.В., Кашицький В.П., та Назарчук П.Ф. "РОЗРАХУНОК ВТРАТ ЕНЕРГІЇ ШВИДКИХ ЕЛЕКТРОНІВ ПРИ ПРОХОДЖЕННІ ЧЕРЕЗ ЕПОКСИКОМПОЗИТ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 серпня 2020): 141–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-20.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведені розрахунки коефіцієнта пропускання, радіаційних, іонізаційних та сумарних втрат для електронів з енергіями 10 МеВ та 12 МеВ при проходженні шару епоксидної смоли товщиною 5 мм з твердником ПЕПА 12 мас. ч. та з наповнювачами порошків алюмінію та заліза вмістом 30 мас.ч. Було встановлено, що іонізаційні втрати енергії швидких електронів значно перевищують радіаційні і зростають при введені в полімерну матрицю наповнювачів порошків алюмінію та заліза. При цьому коефіцієнт пропускання електронного пучка стає меншим. Для шару епоксикомпозиту з наповнювачем порошу заліза такі втрати енергії електрона є найбільшими. Це пояснює високу радіаційну стійкість досліджуваних раніше монокристалів n-Ge з таким захисним шаром епоксипокриття до електронного опромінення з енергією 10 МеВ. Шар епоксидно-діанової смоли марки ЕД–20 з наповнювачами порошків алюмінію та заліза може бути перспективним матеріалом для створення відносно дешевих, легких та технологічних захисних покриттів елементів напівпровідникової електроніки від агресивної дії високоенергетичного електронного опромінення. Представлені теоретичні розрахунки можуть бути використанні при розробці та моделюванні на основі такого епоксикомпозиту захисних покриттів чутливих елементів або корпусів напівпровідникових датчиків, які перебувають в умовах підвищеної радіації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Martsenyuk, V. P., A. S. Sverstiuk, T. V. Bihunyak, A. V. Pavlyshyn та O. M. Mochulska. "ЗАСТОСУВАННЯ КІБЕРФІЗИЧНИХ БІОСЕНСОРНИХ ТА ІМУНОСЕНСОРНИХ СИСТЕМ". Medical Informatics and Engineering, № 1 (10 травня 2019): 25–38. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.1.10108.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі проведено огляд кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем, що є новим поколінням інформаційно-вимірювальних систем із використанням у конструкції біологічних матеріалів, які забезпечують їх високу селективність. Проведена класифікація досліджуваних систем відносно чутливих елементів і можливості використанням різних режимів фізико-хімічного перетворення вимірювальної величини. Розглянуто такі види кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем: електрохімічні; оптичні; на основі оксиду кремнію, кварцу та скла; на основі наноматеріалів; генетично кодовані або синтетичні флуоресцентні; мікробні, розроблені за допомогою синтетичної біології та генетичної інженерії. Досліджувані системи порівняно за технологією, специфічністю, порогом виявлення, тривалістю аналізу, вартістю та портативністю. Розглянуто методи виготовлення електрохімічних кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем. Окремо представлено методи виготовлення, шляхом модифікування поверхні металевих і вуглецевих електродів із використанням біоматеріалів, таких як ферменти, антитіла або ДНК. Представлено оптичні досліджувані системи, що реалізуть свою дію за допомогою іммобілайзерів і можуть виготовлятися із золота, матеріалів на основі вуглецю, кварцу або скла. Описано найбільш важливі напрями використання кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем у лікувальних і діагностичних закладах, зокрема для моніторингу рівня глюкози в крові пацієнтів із цукровим діабетом, а також для розроблення нових лікарських засобів, біозондування та біомедицини. Зроблено висновок, що досліджувані системи з наноматеріалів на основі оксиду кремнію володіють найбільш високим потенціалом щодо застосування для біовізуалізаціі, біосенсорного аналізу та лікування онкологічнх захворювань. Розглянуто мічені кіберфізичні біосенсорні та імуносенсорні системи з використанням генетичного кодування або синтетичної флуоресценції, що дало змогу вивчати біологічні процеси, в тому числі, різні молекулярні перетворення всередині клітин. Наведено переваги візуалізації in vivo за допомогою досліджуваних систем малих молекул з метою кращого розуміння клітинної активності та механізму дії ДНК, РНК та мікро-РНК. Описано клітинні біосенсорні та імуносенсорні системи, що можна застосовувати для моніторингу біохімічної потреби в кисні, токсичності в навколишньому середовищі, для виявлення пестицидів і важких металів, спостереженні за екологічною ефективністю при виробництві електроенергії. Зроблено висновок, що для створення високочутливих мініатюрних пристроїв потрібне розроблення різних мікро- і нано-кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних платформ із залученням інтегрованих технологій, які використовують електрохімічний або оптичний біоелектронні принципи з комбінацією біомолекул або біологічних матеріалів, полімерів і наноматеріалів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Полімерні електроди"

1

Афоніна, Ірина Олександрівна, Лариса Василівна Ляшок, Тетяна Василівна Орєхова, С. Ю. Скобліков та Я. М. Масовець. "Композитний ПАн-Pd-електрод як індикаторний електрод для детектування водню в сенсорах амперометричного типу". Thesis, НТУ "ХПІ", 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18463.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Щічка, Г. М., Лариса Василівна Ляшок, Ірина Олександрівна Афоніна та Тетяна Василівна Орєхова. "Модифікація поверхні допованим електронпровідниковим полімером". Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18459.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Афоніна, Ірина Олександрівна, Борис Іванович Байрачний, Лариса Василівна Ляшок, Г. М. Щічка та Тетяна Василівна Орєхова. "Модифікація поверхні допованим електронпровідниковим полімером і високодисперсним паладієм". Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18460.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Фролова, І. В. "Літій-іонні та літій-полімерні акумулятори нового покоління". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14020.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Купрієнко, П. Ф. "Електрохімічне визначення біомаркерів на електродах, модифікованих композиційними плівками на основі спряжених полімерів та відновленого оксиду графену". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8706.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії