Добірка наукової літератури з теми "Польська та українська мови"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Польська та українська мови".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Польська та українська мови"

1

Вербовий, Микола. "Епізод з історії польсько-українських мовних контактів (іменник “гембель” ‘клопіт’)". TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych 6 (13 грудня 2021): 197–214. http://dx.doi.org/10.31743/teka.13357.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовані особливості входження іменника гебель ‘рубанок’ до складу української мови. Німецька назва до української потрапила через польську мову. Засвоєння чужого слова українською мовою відбувалося неоднаково у східних та західних український говірках: безпосередній неперервний контакт з польською мовою для західних говірок обмежував кількість можливих змін в іменнику, а для східних українських говірок уже опосередкований польський вплив уможливив зміни як у формі (поява секундарного сонорного), так і в семантиці слова. У результаті польсько-українських мовних контактів постав власне український іменник гембель ‘клопіт’.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Совтис, Наталія Миколаївна. "Українська мова в польській літературі ХVІ–ХІХ ст." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 1 (16 жовтня 2013): 382–90. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.555.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено вплив письменників, які походили з польсько-українського пограниччя, на розвиток польської літератури. Встановлено, що література польсько-українського пограниччя стала своєрідним підґрунтям для появи «української школи» в польському романтизмі. З’ясовано особливості використання української мови у польській літературі. Виявлено специфіку вживання українських запозичень та їх вплив на фонетичну систему та словниковий склад польської літературної мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

ЛИКТЕЙ, Людмила. "РОЗВИТОК МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН ЧЕРЕЗ ДИСТАНЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ". Освітні обрії 50, № 1 (15 березня 2020): 66–69. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.66-69.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано зміст методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін педагогічних коледжів. Висвітлено основні методичні підходи щодо викладання навчальних дисциплін: методика української мови, українська мова за професійним спрямуванням, основи культури і техніки мовлення, сучасна українська мова, дитяча література з методикою навчання, іноземна мова за професійним спрямуванням (англійська, німецька, польська) тощо. Визначено роль методичної компетентності у професійному зростанні викладачів, котрі активно застосовують дистанційні та інноваційні технології навчання. Окреслено особливості впровадження дистанційних технологій навчання в сучасну систему освіти. Подано погляди науковців щодо впливу дистанційних технологій навчання на розвиток методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін. Особливу увагу приділено питанню викладання навчальних дисциплін у педагогічних коледжах, їх обсягу, структурі і якості знань, умінь та навичок, що надаються дистанційно.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Піддубна, Наталія. "Національна українська традиція розвою теолінгвістики: дорадянський і радянський періоди (критичний огляд)". Acta Polono-Ruthenica 4, № XXV (30 грудня 2020): 131–46. http://dx.doi.org/10.31648/apr.5946.

Повний текст джерела
Анотація:
На теренах славістики чи не найбільш активними в обстоюванні теолінгвістики як окремої наукової дисципліни виявилися польські вчені, в Україні донедавна глобальна проблема «Мова і релігія» перебувала на маргінесі. Однак українська теолінгвістикамає тривалу й складну історію, оскільки бере початок з ХІХ ст. Дослідження питань теолінгвістики здійснювалося насамперед представ-никами потебнянської школи та вченими діаспори, які зосередили увагу на аналізі давньої релігійної лексики. У радянські часи в Україні теолінгвістика розвива-лася завдяки працям з історії мови й загального мовознавства. На тлі українських радянських дослідників вивищується постать Булаховського, який наголошував на взаємозв’язку мови і релігії, аналізував вплив релігійних чинників на розвиток літературних мов, а також зворотний вплив мови на релігію.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Krulikovska, Tetiana. "Портрет Владислава Заремби крізь призму вокальної творчості". Kyiv Musicology, № 58 (7 жовтня 2019): 162–74. http://dx.doi.org/10.33643/kmus.2019.58.13.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено аналіз життєвого й творчого шляху українського композитора польського походження Владислава Заремби в контексті українсько-польських культурних та художніх традицій XIX ст. Розглянуто тематику й зміст вокальних творів на польські та українські тексти, особливості музичної мови композитора і значення його творів у розвитку української вокальної культури ХІХ ст. В цілому, окреслено два вектори розвитку вокальної творчості Владислава Заремби – польський та український, які свідчать про виконання високих національних завдань, спрямованих на створення професійної композиторської та виконавської школи в Україні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Чух Г. П. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ У ЗМІСТІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ВЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ: УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ КОРЕЛЯЦІЇ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (22 січня 2022): 148–53. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.317.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено проблему формування міжкультурної компетентності здобувачів освіти у змісті післядипломної освіти вчителів-філологів. Закцентовано на українсько-польських культурно-історичних зв’язках під час вивчення мовно-літературних навчальних дисциплін. Відзначено, що освіта є відчутним фактором впливу на колективну свідомість нації, тому під час підвищення кваліфікації вчителів-філологів важливо включити означену тематику в зміст різних видів цієї діяльності. Доведено, що формування культури міждержавного добросусідства, міжетнічної толерантності доцільно розглядати в межах більш широкої проблеми, а саме: запровадження наскрізної змістової лінії «Громадянська відповідальність» у закладах загальної середньої освіти під час викладання української мови, української та зарубіжної літератури. Відзначено важливість формування громадянської компетентності здобувачів освіти, що передбачає як набуття національного самоусвідомлення, виховання патріотизму, так і поваги та толерантності до етносів, що населяють Україну, та народів інших країн загалом і сусідніх європейських держав зокрема. Такий підхід сприятиме виробленню навичок установлення доброзичливих стосунків із носіями різних мов, представниками різних культур, релігій.Відстежено відображення українсько-польських культурно-історичних зв’язків у змісті деяких підручників «Українська література» для закладів загальної середньої освіти. Розгляд проблеми формування міжкультурної компетентності здобувачів освіти загалом і відстеження українсько-польських культурно-історичних зв’язків зокрема під час різних форм підвищення кваліфікації вчителів-філологів сприятиме вдосконаленню процесу соціалізації здобувачів освіти, сприйняття ними української культури як складника загальноєвропейської і світової спадщини. Це сприятиме розвиткові в молодого покоління прагнення будувати спільне європейське майбутнє на засадах добросусідства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Пиц, Тарас. "ВАРІАНТНІ ФОРМИ НАЗВИ РЕМІСНИКА PLATNER I PLETNER У ПАМ’ЯТКАХ НІМЕЦЬКОЇ, ПОЛЬСЬКОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ І БІЛОРУСЬКОЇ МОВ XIII–XVII CТ." Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 105–16. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3175.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню форм назви ремісника platner і pletner “коваль, що кує панцирі і лати” у німецькій, польській, українській та білоруській мовах. Розглянуто історію вивчення цих форм назви ремісника, визначено недоліки попередніх розвідок й окреслено методи дослідження. Також проаналізовано ареал їхнього поширення у різних групах німецьких діалектів XIII–XVI ст., встановлено їхні німецькі діалектні витоки і форми поширення у слов’янських мовах на основі пи- семних пам’яток XIV–XVII ст. Звернуто увагу на фонетичну, морфологічну і семантичну асиміляції запозичених форм у слов’янських мовах і при цьому розмежовано ті фонетичні та морфологічні процеси, що відбулися ще у німецькій мові й задокументовані пам’ятками польської, української і білоруської мов, а також ті, що відбулися вже у слов’янських мовах. Ключові слова: назва ремісника, запозичення, асиміляція, німецькі діалекти, міжмовні контакти, історія мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Крамар, Юрій. "ПОЛІСЬКЕ ВОЄВОДСТВО В КОНЦЕПЦІЯХ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УРЯДІВ МІЖВОЄННОЇ ПОЛЬЩІ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 159–64. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.25.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті аналізуються програми державної політики з національного питання, які реалізовувались польськими урядами на території Поліського воєводства в міжвоєнний період (1921–1939 рр.). Показано специфіку регіону під кутом зору національної структури його мешканців. Акцентовано на тому, що понад 75% населення воєводства становили представники слов’янських меншин – білоруси, українці, росіяни і так звані «тутейші». Остання етнічна група була найчисельнішою (700 тис. з понад 1,1 млн загалу мешканців) і не мала виразної національної ідентичності. Це дало підстави польській владі втілювати політику, націлену на прискорену полонізацію населення краю усіма доступними для цього засобами. Упродовж 1920–1930-х рр. було опрацьовано кілька урядових програм державної політики на Поліссі, головна мета якої полягала у зміцненні польської державності на північно-східних землях та їх якнайшвидшій інтеграції до політичної та соціально- економічної системи Речі Посполитої. У 1920–1930-х рр. ці програми реалізовувались поліськими воєводами С. Довнаровичем, Я. Крагельським, В. Костек-Бєрнацьким. Основними засобами політики національно- державної асиміляції на Поліссі у 1920–1930-х рр. були: розширення сфери вживання польської мови в усіх сферах життя з одночасним обмеженням використання української та білоруської мов; заборона діяльності українських, білоруських, російських громадських, культурних, релігійних, кооперативних організацій і това- риств; закриття шкіл із національними мовами викладання; поступова полонізація Православної церкви шляхом впровадження польської мови до внутрішньоцерковного життя; нейтралізація впливів українського і білоруського рухів на Поліссі, які розглядались виключно в категоріях антидержавних. Зауважимо, що упро- довж міжвоєнного двадцятиліття жодна з державних програм, запропонованих польськими урядами для вирішення національного питання, не привела до врегулювання міжнаціональних відносин на східних землях, а подекуди їх загострила. Це вилилось у драматичні події на західноукраїнських та західнобілоруських землях напередодні та в роки Другої світової війни.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Tavrovetska, Nataliia, та Vitaliia Shebanova. "Крос-культурне дослідження вживання обсценної лексики у молодіжному середовищі". PSYCHOLINGUISTICS 28, № 1 (8 листопада 2020): 239–66. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-239-266.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження – визначити психологічні особливості вживання обсценної лексики молоддю різних країн з відмінними культурними та мовними традиціями. В контексті соціально-психологічного підходу вживання нецензурної лайки є індикатором напруження у суспільстві та індивідуально-особистісних криз. Процедура дослідження. Впродовж 2018-2019 рр. було проведене онлайн-опитування 518 респондентів віком 16-20 років. Розроблена анкета (Google Форма) містила 15 питань щодо використання нецензурної лайки в різних комунікативних ситуаціях. Здійснений порівняльний аналіз п’яти національних вибірок з різними передумовами формування мовленнєвої культури: Україна, Росія, Польща, США та країни Азії. Результати. Національну специфіку мають не тільки зовнішні форми обсценної лексики, але й внутрішні, психологічні реакції, які супроводжують таке спілкування. Принципове неприйняття брудної лайки продемонстрували респонденти з країн Азії. Найбільш толерантне сприйняття ненормативної лексики виявлене в Росії та Польщі. В Україні загальне негативне ставлення висловили 43.7% опитаних, особливо гостро українці сприймають лихослів’я на власну адресу. Молоді американці більш негативно ставляться до обсценної лексики взагалі (як до явища), але досить терпимі до її використання стосовно себе. За частотою та характером вживання нецензурної лайки українська вибірка більш подібна до американської та польської, ніж до російської. У висновках сформульовано типологію вживання обсценної лексики, обумовлену соціокультурними особливостями різних країн; виділені характерні риси української вибірки, де на основі кримінально-вульгаризованої мови відбуваються процеси формування демократичного суспільства та відродження національної ідентичності. Запропоновані заходи щодо соціальної регуляції мовної норми та запобігання поширенню обсценної лексики в молодіжному середовищі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Барабаш, Вікторія, та Людмила Глєбова,. "ОСНОВНІ НАПРЯМКИ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ РОБОТИ ОБЛАСНОЇ УНІВЕРСАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ ІМ. Д. І. ЧИЖЕВСЬКОГО В КОНТЕКСТІ КОРПОРАТИВНОСТІ". Society. Document. Communication, № 6 (27 червня 2019): 11–30. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-11-30.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено аналіз українсько-польськогонапрямку роботи Кіровоградської обласної універсальноїнаукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського.Обласна універсальна наукова бібліотека ім.Д. І. Чижевського тісно співпрацює з Об’єднанням поляківКіровоградщини «Полонія» ім. К. Шимановського, зі Спілкоюполяків в Україні та Публічною бібліотекою ім. ТадеушаМикульського у Вроцлаві. Свою діяльність вони спрямовуютьна збереження та відродження культурної спадщини танаціональних традицій, на розвиток партнерських зв’язківміж українцями та поляками. Виокремлено важливі складові українсько-польськоговектору роботи: проведення конференцій, фестивалів,зустрічей, виставок, презентацій, концертних програм,демонстрація художніх та документальних фільмів,організація курсів вивчення польської мови тощо. Окрему увагуприділено виданням українсько-польської тематики – статті,нариси, монографії, а також колекції польських друкованихдокументів, серед яких: рукописи, стародруки, рідкісні книгиXVІІІ – початку ХХ ст.Обґрунтовано важливість бібліотечних корпорацій,призначення яких полягає в збагаченні інформаційних ресурсівкожної бібліотеки через взаємообмін інформацією тастворенні єдиного інформаційного простору.Запропоновано ряд перспективних напрямків діяльностібібліотеки на національному та міжнародному рівнях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Польська та українська мови"

1

Смичок, Марина Миколаївна. "Стереотип жінки та чоловіка у польській та українській мовах". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9783.

Повний текст джерела
Анотація:
Вивчення стереотипів у сучасній лінгвістиці є актуальним для філології. Особливо важливим стає у контексті вивчення українсько-польських взаємозв’язків. Порівняльні аспекти стереотипу чоловіка та жінки в українській та польській мовах є важливими для використання під час вивчення полоністичних дисциплін. Відповідно основними завданнями стала характеристика впливу ментальності та культури на формування мовних стереотипів, з’ясування суті гендерних стереотипів у мовній картині світу, розкриття стереотипу чоловіка та жінки в польській та українській мовах, а також у свідомості українців і поляків у рамках лінгвокультурних відносин.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Барановська, Л. В. "Постать Томаша Падури - польсько-українського лірника в «українській» школі романтизму". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9777.

Повний текст джерела
Анотація:
Незвичайним явищем у польській літературі періоду романтизму стала поява так званої „української” школи. До неї входили поети і письменники польського походження, які народились в Україні, і своє творче натхнення черпали з української народної творчості. Одним з найбільш характерних представників цієї школи був наш земляк Т. Падура. Незважаючи на існування досить ґрунтовних досліджень, ця постать заслуговує на повернення із забуття і подальше вивчення. В роботі з’ясовано основні дефініції дослідження, досліджено життя та творчість польсько-українського поета Т. Падури (1801– 1871). З’ясований вплив романтизму на його творчість, доведена належність до „української школи”, надана загальна характеристика творів, узагальнена літературна критика. З’ясовано значення навчання Падури на його творчість, політичні погляди. Визначено вплив поета на українську літературу. Здійснено аналіз можливого авторства пісні „Гей, соколи!”, визначено перспективи подальших філологічних, історичних, музичних досліджень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Коростіль, Юлії Миколаївни. "Переклад українських фразеологізмів на польську мову на прикладі роману С. Жадана “Месопотамія”". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9780.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження – дослідити специфіку перекладу фразеологічних одиниць, представлених у творі С. Жадана «Месопотамія», з української на польську мову. Досягнення сформульованої мети передбачає вирішення таких завдань:  здійснити характеристику українських та польських фразеологізмів;  здійснити аналіз праць науковців, які цікавилися питанням перекладу фразеологічних одиниць;  визначити основні проблеми перекладу українських фразеологізмів польською мовою;  дослідити представлені у лінгвістичній літературі способи перекладу фразеологізмів, що є еквівалентними, частково еквівалентними, безеквівалентними та трансформованими одиницями;  здійснити аналіз перекладу фразеологічних одиниць, використаних С. Жаданом у романі «Месопотамія».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Кільбіцька, Лілія Михайлівна. "Функціонування ергонімів у польсько-українському мовному просторі". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9779.

Повний текст джерела
Анотація:
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню онімів на позначення закладів освіти. Попри відносно велику кількість праць у галузі ергонімії за останнє десятиліття, досі практично відсутні дослідження, присвячені найменуванням некомерційних організацій, зокрема, освітньої сфери. Вивчення онімів на позначення закладів освіти досі є далеко не повним; зокрема відсутні розвідки, які торкалися б аспектів творення найменувань закладів освіти в українській та польській мовах. Ці та низка інших аспектів і зумовлює актуальність теми дипломної роботи. Мета дипломної роботи – проаналізувати структуру та окреслити специфіку перекладу найменувань закладів вищої освіти в українській та польській мовах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Огінська, Аліса Олексіївна. "Лексико-семантична група на позначення посуду, кухонного начиння та приладдя у польській і українській мовах". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9781.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи: проаналізувати одиниці лексико-семантичної групи на позначення посуду та іншого кухонного начиння в українській і польській мовах, простежити спільні і відмінні семи вибраних лексем, систематизувати вибрані одиниці відповідно до проведеного семантичного аналізу підгруп ЛСГ «посуд», з’ясувати спільні й різні елементи значень однакових чи схожих за звучанням слів, описати системні відношення між одиницями однієї групи, здійснивши компонентний аналіз лексем обох мов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Андренко, Катерина. "Багатство української мови". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15742.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Подкур, О. "Українська мова – крізь терни тисячоліть". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21727.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Качанова, А. Ю. "Походження паремій української мови". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22248.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Спіцина, Анастасія. "Українська мова – духовне надбання нашого народу". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16011.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Степанова, Т. "Українська літературна мова: явище «диглосії»". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15655.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Польська та українська мови"

1

Гриценко, Т. Б. Українська мова та культура мовлення. Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гриценко, Т. Б. Українська мова та культура мовлення. Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Контрастивные исследования русского и немецкого языков. Воронеж: Издательство Воронежского университета, 1986.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Городецька, Вероніка, та Наталія Малюга. Українська мова як іноземна. Вид. Р. А. Козлов, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2239.

Повний текст джерела
Анотація:
Запропонована система подачі навчального матеріалу з української мови як іноземної дозволяє засвоїти орфоепічні, акцентуаційні, орфографічні, лексичні, стилістичні норми, основи української граматики, оволодіти паремійним багатством української мови, формує базисний словниковий запас, навички усного і писемного мовлення. Уміщені завдання, зокрема й пов’язані з компресією тексту (тези, анотування, реферування тощо), сприяють формуванню україномовної особистості (розвиток мовної, мовленнєвої, комунікативної та соціокультурної компетентностей). Посібник розрахований на студентів-іноземців, а також викладачів української мови як іноземної.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Колоїз, Ж. В. Українська наукова мова. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1288.

Повний текст джерела
Анотація:
У практикумі з «Української наукової мови» подано ряд практичних завдань для навчання аспірантів спеціальностей 01 Освіта (011 Науки про освіту), 03 Гуманітарні науки (035 Філологія), 05 Соціальні та поведінкові науки (053 Психологія; 054 Соціологія), 10 Природничі науки (104 Фізика та астрономія).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Колоїз, Ж. В. Науковий стиль української мови. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1286.

Повний текст джерела
Анотація:
У практикумі з курсу «Науковий стиль української мови» подано ряд практичних завдань для навчання студентів спеціальності – 014 Середня освіта (Українська мова і література), додаткової спеціальності – 014 Середня освіта (Мова і література англійська), спеціалізацій – Українознавство, Редагування освітніх видань, Шкільне бібліотекознавство.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Малюга, Н. М., та Н. М. Шарманова. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія, фразеологія, лексикографія. ДВНЗ «Криворізький національний університет» Криворізький педагогічний інститут, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/373.

Повний текст джерела
Анотація:
Посібник з дисципліни «Сучасна українська літературна мова» (розділи «Лексикологія», «Фразеологія», «Лексикографія») укладено з урахуванням вимог, що висуваються до практики викладання профілюючих дисциплін у вищій школі. Велику увагу приділено аналізу парадигматичних відношень лексико-семантичної системи української мови, національним особливостям формування лексичного і фразеологічного фонду. У навчальному посібнику подано завдання і вправи, систематизовані відповідно до кожної теми з розділів «Лексикологія», «Фразеологія», «Лексикографія» курсу «Сучасна українська літературна мова». Розроблено плани проведення практичних занять, подано списки основної (на початку) і додаткової(до кожного заняття) літератури, запропоновано вправи різної складності і характеру (аналітичні, дослідницькі, творчі), подано завдання до самостійної роботи, наведено питання до екзамену. Матеріали до практичних занять спрямовують роботу студентів на поглиблене опрацювання спеціальної літератури, зокрема з історії формування лексичного шару, з історії укладання словників, на вивчення дискусійних питань, що має вагоме значення в підготовці вчителя-словесника. Для студентів факультету української філології.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Колоїз, Ж. В., та Н. А. Березовська-Савчук. Українська мова професійного спілкування в аспекті теорії стилів та культури мовлення. ФОП Маринченко С. В., 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3182.

Повний текст джерела
Анотація:
У практикумі подано ряд практичних завдань (відповідно до навчального плану та робочої програми), скерованих на вивчення української мови професійного спілкування в аспекті теорії стилів та культури мовлення. До кожного заняття запропоновано ті чи ті проблемні питання, які потребують осмислення, теоретичний довідник, що репрезентує потрактування найосновніших понять, які повинні розуміти студенти. Основні теоретичні відомості узагальнені й представлені у вигляді таблиць. Практична частина містить завдання, виконання яких допоможе студентам оволодіти культурою усного та писемного професійного мовлення. Актуалізація чинних літературних норм відбувається крізь призму культури документування офіційноділових текстів відповідних зразків. Окремий акцент зроблено на культурі усного професійного спілкування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Шарманова, Н. М. Мова професійного спілкування. КНУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/372.

Повний текст джерела
Анотація:
У навчальному посібнику представлено систему теоретичної і практичної підготовки майбутнього фахівця з курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Задля поглиблення студентами знань з української мови з урахуванням профілю підготовки та специфіки використання у професійній діяльності основних засад культури фахової мови подано теоретичний і практичний блоки. Розроблений за кредитно-модульною системою посібник передбачає підвищення загального мовного рівня майбутнього спеціаліста, розширення й удосконалення знань з ділового усного й писемного мовлення, допомогу в оволодінні мовною культурою професійного спілкування як складовою загальнонаціональної культури. Навчальний посібник призначений для студентів, викладачів вищих навчальних закладів, усіх, хто цікавиться проблемами мови й фахової мовної комунікації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Польська та українська мови"

1

Макарчук, Віталій Володимирович. "Українська мова як чинник національної безпеки (правові аспекти)". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-53-55.

Повний текст джерела
Анотація:
У тезах автор описує правові аспекти стану української мови, як основного чиннику національної безпеки. Наведено визначення та ін.ші чинники національної безпеки. Розглянуто та проаналізовано Стратегію Кабінету Міністрів України щодо популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова - успішна держава». Описано дієвість правових механізмів утвердження української мови як державної. Доведено, що функції державної мови, як правило, виконує рідна мова більшості населення країн світу та наведено винятки з цього правила. Вказані перспективи внесення української мови до державних символів. Ключові слова: національна безпека, українська мова, правовий статус, конституційний лад.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Товт, Ірина Семенівна. "Культорологічний підхід до викладання української мови та літератури у ЗВО". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-75-78.

Повний текст джерела
Анотація:
У тезах розглядається культурологічний підхід до викладання української мови та літератури у ЗВО. Акцентується увага на особливостях викладання дисциплін філологічного циклу у вищому навчальному закладі. Звертається увага на певні недоліки у викладанні української мови та літератури у закладі вищої освіти, досліджується поліфункціональність української мови та літератури у ЗВО. Ключові слова: культурологічний підхід, українська мова, культурологія, українська література, вищий навчальний заклад.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Косенко, Юлія Григорівна. "Комунікативні ситуації у процесі навчання української мови як іноземної". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-47-49.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Нікітенко, Олександр Іванович. "Правове регулювання у сфері застосування української мови (адміністративний аспект)". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-55-57.

Повний текст джерела
Анотація:
У тезах автор описує адміністративний аспект правового регулювання у сфері застосування української мови. Наголошується, що надзвичайно важливе місце посідає реформа правової системи та реформа адміністративного права в Україні. Ключові слова: українська мова, Конституція України, українське законодавство, адміністративна реформа.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Димань, Наталія Олегівна. "Метод «синквейн» у практиці викладання української мови як іноземної". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-32-34.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про можливість використання інтерактивного методу «синквейн» під час викладання української мови як іноземної. Наведено алгоритм застосування методу і приклади робіт, виконаних слухачами курсу мовної підготовки – представниками різних країн. Зроблено висновок про ефективність методу синквейну як засобу формування україномовної комунікативної компетентності іноземних студентів. Ключові слова: інтерактивні методи, «синквейн», комунікативна компетентність, українська мова як іноземна.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Захарків, Ірина Мирославівна. "Переваги застосування лінгвокраїнознавчого підходу у викладанні української мови як іноземної". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-34-36.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена короткому огляду переваг застосування лінгвокраїнознавчого підходу у викладанні української мови як іноземної. Висвітлено, що знання іноземними студентами культури, історії, соціально-політичного устрою, традицій і звичаїв України, формують у них лінгвокраїнознавчу компетенцію, яка генерує комунікативну компетенцію мовця, що сприяє зближенню, розумінню та залученню до діалогу представників різних культур. Підсумовано, що застосування лінгвокраїнознавчого підходу у процесі викладання української мови як іноземної сприяє підвищенню мотивації вивчення мови студентами, активізує та полегшує навчальний процес, формує позитивне ставлення до іншої культури, мови та звичаїв, що значно покращує міжкультурну комунікацію. Ключові слова: лінгвокраїнознавчий підхід, українська мова як іноземна, методика викладання іноземної мови, комунікативна компетенція, студенти-іноземні громадяни.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Стадній, Алла Сергіївна. "Організація самостійної роботи студентів у процесі вивчення української мови як іноземної". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-73-75.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено особливості організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення української мови як іноземної. Встановлено, що самостійна робота є важливою формою організації навчальної діяльності у ЗВО. Визначено чинники, які впливають на ефективність організації самостійної роботи. Запропоновано різні види самостійної роботи з української мови як іноземної. З’ясовано роль викладача в організації самостійної роботи студентів. Створення відповідного освітнього середовища сприятиме саморозвитку, активній самостійній роботі студентів. Ключові слова: самостійна робота студента, українська як іноземна, іноземні студенти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Алексєєнко, Тетяна Миколаївна, Ірина Миколаївна Кушнір та Наталія Ігорівна Ушакова. "Навчальний комплекс з української мови «паралель» для англомовних студентів-нефілологів". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-8-10.

Повний текст джерела
Анотація:
Тенденції розвитку вищої освіти зумовлюють необхідність створення навчально-методичних комплексів для іноземних студентів різних профілів навчання відповідно до рівня володіння українською мовою та мови надання освітніх послуг. У поданій доповіді схарактеризовано навчальний комплекс з української мови як іноземної для англомовних здобувачів вищої нефілологічної освіти в Україні. Зазначено, що навчальний комплекс «Паралель» реалізує особливості сучасної мовноосвітньої парадигми, а його структурно-змістові елементи забезпечують реалізацію дійсних комунікативних потреб інофонів та інтенсифікацію навчання. Ключові слова: англомовні студенти-нефілологи, навчально-методичний комплекс, українська мова як іноземна.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Будугай, Андрій Олександрович. "Етапи роботи над скоромовками у процесі дистанційного вивчення української мови іноземними слухачами. Використання гарячих (швидких) клавіш під час підготовки матеріалів занять". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-18-24.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про основні етапи роботи над скоромовками у процесі вивчення фонетики української мови слухачами мовного курсу. Звернено увагу на особливості підготовки методичних матеріалів для освітнього процесу в умовах онлайн навчання. Ключові слова: дистанційне навчання, українська мова як іноземна, скоромовка, артикуляція, вимова, говоріння, «гарячі клавіші».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Будугай, Ольга Дмитрівна. "Культурологічний проект «Сім чудес України» як ефективне джерело вивчення лінгвокраїнознавства іноземними громадянами". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-25-29.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті мова йде про особливості опрацювання матеріалів про культурологічний проект «Сім чудес України» у процесі вивчення інокомунікантами українознавства. Проект дає широкі можливості для формування мовленнєвої компетенції у слухачів курсу української мови як іноземної на етапі довузівської підготовки. Ключові слова: українська мова як іноземна, лінгвокраїнознавство, українознавство, проект «Сім чудес України», культурологія, фонові знання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Польська та українська мови"

1

Вербовий, М. Українська діалектологія. КДПУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2470.

Повний текст джерела
Анотація:
Видання покликане допомогти студентам у засвоєнні курсу Української діалектології. У посібнику стисло подано найголовніші ознаки окремих говірок, говорів та наріч української мови. Запропоновані тексти мають на меті і перевірити рівень засвоєння студентом основних діалектних явищ, притаманних тій чи іншій говірці, і допомогти студентові привчитися самостійно знаходити й визначати діалектні явища.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Царук, О. В. Переклади сонетів А. Міцкевича Максимом Рильським у світлі близькості граматичних систем української та польської мов. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, 1995. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2182.

Повний текст джерела
Анотація:
Предметом аналізу дослідження є ступінь близькості до польського оригіналу українських перекладів М. Рильського сонетів А. Міцкевича у контрастивному зіставленні із російськими В. Левіка, А. Ревіча, І. Буніна.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Бакум, З. П. Українська мова як іноземна: лінгводидактичні проблеми. Криворізький державний педагогічний університет, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/427.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті порушено актуальні проблеми вивчення української мови іноземними громадянами на підготовчому факультеті вищих навчальних закладів, схарактеризовано основні підходи, методи навчання, визначено перспективи розвитку окресленого аспекту методики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Царук, О. В. Вихідні щаблі формування української ментальності в аспекті мови. Криворізький державний педагогічний університет, 1995. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2061.

Повний текст джерела
Анотація:
Простежено початки формування українського етносу. Визначено, що українська мова містить в собі як шар лексики, граматичних моделей, що співвідносяться із загальнослов’янськими морально-етичними й культурними принципами, так і низку утворень, що відображають основу світогляду окремої слов’янської (протоукраїнської) групи
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Пальчикова, О. О. Проблеми навчання української мови в іншомовній аудиторії. Криворізький державний педагогічний університет, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/457.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обґрунтовано важливість навчання української мови в іншомовній аудиторії. Акцентовано увагу на тому, що українська лінгводидактика нині перебуває на етапі становлення. Наголошено, що сучасна теорія та практика навчання української мови як іноземної ще не набула належної методичної бази, а вибір технології викладання остаточно не зроблено. Окрім того, визначено склад контингенту іноземних студентів із позиції можливостей вивчення ними української мови. Виокремлено низку нерозв’язаних проблем, які виникають під час навчання української мови представників іноземних спільнот. З-поміж них особливої уваги заслуговують питання спорідненості рідної та чужої мов, вибору кваліфікованого педагогічного складу, диференційованого поділу навчальних матеріалів, навчання представників іноземних спільнот у двомовному середовищі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Царук, О. В. Українці як етнічний та лінгвістичний феномен. Український державний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, 1995. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2084.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено українську націю як етнічний і лінгвістичний феномен. Доведено, що українська й російська мови маючи одного пращура — давньоруську (східнослов’янську) найбільш яскраво зберігають, але кожна окремо, риси давніх антської й словенської підгруп, хоча жодна із слов’янських мов не позбавлена елементів іншої групи, зумовлено факторами племінної міграції.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Бакум, З. П. Формування конструктивно-планувальних умінь студентів-філологів під час педагогічної практики. ГДПУ імені Олександра Довженка, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/429.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обґрунтовується проблема формування професійно-методичних умінь студентів-філологів під час проходження педагогічної практики, серед яких важливе місце посідають конструктивно-планувальні вміння, пов’язані з новаціями у змісті предмета „Українська мова”: теоретичні засади побудови, роль і місце змісту навчання мови в цілісній системі шкільної освіти, складові, рівні його презентації та ін.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Березовська-Савчук, Н. А. Концепція опису синтаксичної теорії у працях Івана Огієнка. Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1519.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено аналіз основних мовознавчих праць Івана Огієнка («Українська граматична термінологія: Історичний словник української граматичної термінології з передмовою про історію розвитку її», «Складня української мови»), присвячених теорії синтаксису української мови; розкрито погляди дослідника на сучасні йому синтаксичні теорії, проаналізовано підходи лінгвіста до оформлення синтаксичної термінології на питомому національному ґрунті; визначено основні вимоги, які висуває науковець до синтаксичної термінологічної системи; розкрито сучасність наукових поглядів ученого на семантичний синтаксис, зокрема на розрізнення між логічним і психічним предикатом і його валентними позиціями (суб’єкта, об’єкта тощо); виявлено зв’язок між формально-граматичним і психологічним підходами до формування синтаксичних категорій. У пропонованому дослідженні наголошено, що увага Івана Огієнка до синтаксису української мови, до оформлення та систематизації термінології й узгодження її із сучасними напрямами лишається актуальною й дає цінний матеріал для вибудовування стрункої синтаксичної теорії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Білоконенко, Л. А. Українськомовна репрезентація міжособистісного конфлікту. Інститут української мови НАН України, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1850.

Повний текст джерела
Анотація:
У дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова, - запропоновано комплексний аналіз комунікативного потенціалу української мови для експлікації міжособистісних конфліктів, умотивовано наукове потрактування конфліктного спілкування як комунікативного й когнітивного явища, що становить певний сегмент української лінгвокультури. Уперше у вітчизняній лінгвістиці схарактеризовано природу конфліктно маркованої комунікації, з’ясовано механізми її репрезентації. Простежено особливості функціонування мовних маркерів, пояснено моделі мовної поведінки осіб на різних стадіях конфлікту. Уведено до наукового обігу поняття «надтекст міжособистісного конфлікту», обґрунтовано його ознаки як типової сфери, де сконцентровані українські мовноментальні знання про конфліктну комунікацію. Окреслено засади формування текстів міжособистісних конфліктів. Установлено комунікативні конфліктні преференції українців (на підставі соціолінгвістичного опитування). Досліджено вплив соціальних звичок індивідів на конфліктне спілкування, описано мовні маркери й тактики, обрані респондентами. Запропоновано рекомендації щодо принципів кооперативної комунікації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Бережна, М. В. Переклад стилістичних засобів у статтях з економіки. Видавничий дім «Гельветика», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3797.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена способам відтворення основних стилістичних засобів у текстах економічного спрямування при перекладі з англійської мови українською. Автори робіт про переклад науково-популярних та публіцистичних статей економічного спрямування концентруються переважно на способах передачі термінів, оминаючи увагою стилістичні засоби. Вважаємо, що такі одиниці є механізмом емоційного впливу на читача, а отже, мають бути відтворені у перекладі повністю, частково або компенсовані. Отримані результати свідчать, що стилістичні норми науково-популярних та публіцистичних видань у досліджуваних мовах не збігаються: там, де українська – лаконічна, нейтральна й об’єктивна, англійська допускає використання: 1) образних стилістичних засобів; 2) засобів створення гумористичного ефекту; 3) розмовної лексики. Образні засоби роблять описане явище більш опуклим, яскравим, з елементами перебільшення. Гумористичний ефект реалізується через гру слів, розкладання фразеологічної єдності, зевгму, алогізм. У поєднанні з розмовними елементами, вони створюють враження дружньої розмови, довірливої атмосфери при висловлюванні припущень автора щодо певної ситуації чи викладенні прогнозів розвитку подій. При перекладі образні стилістичні засоби та засоби створення гумористичного ефекту передають ідентичними, подібними або іншими засобами, нейтральною лексикою із збереженням загального смислу повідомлення або нульовим відповідником. Розмовна лексика переважно не зберігає свого стилістичного забарвлення і передається нейтральною лексикою із подібним значенням або вилучається. Незважаючи на те, що нейтральні відповідники не повною мірою передають зміст оригінального повідомлення, вони часто можуть вважатися вдалими варіантами, адже норми української мови є суворішими щодо використання розмовних елементів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії