Добірка наукової літератури з теми "Показники публікаційної активності"

Legally established criteria for assessing the quality of scientific work of a scientist in Ukraine as well as the obligation to comply with them currently raise concerns of legal scholars. The purpose of the article is to analyze the legal regulation for performance evaluation of scholars, conducting legal studies, to outline the potential adverse consequences of implementing such provisions, as well as to analyze the practice of other states that have already faced similar challenges. Based on the results of comparative analysis, the author scrutinizes types of negative consequences of the use of quantitative indicators to assess the productivity of individual scientists and research institutions in other countries and suggests possible ways to improve the situation in Ukraine. It is stated that the obligation to publish the results of scientific work in a specified number of articles in journals indexed in the scientometric databases Scopus and Web of Science Core Collection, has some negative consequences for scholars in the field of law. Foreign publishers of journals indexed in the mentioned scientometric databases have a limited interest in Ukrainian legal research of national nature. This complicates the publication of results and gives rise to some negative practices of publication in non-core journals, more expensive publishing services, the emergence of "predatory journals". The problem can be, in particular, solved by changing the restrictive interpretation of legal requirements on the need to publish scientific results indexed exclusively in the two scientometric databases. Also, the specifics of law as a field of science of predominantly national importance should be taken into account. It is proposed to expand the list of scientometric databases recognized, as well as journals that are allowed to publish scientific results of scholars in the field of Law.

Мета. Мета статті – окреслити тенденції та пріоритетні напрями вивчення відповідального інвестування в контексті сталого розвитку та дослідити напрями роботи інституцій і публікаційну активність у цій сфері. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано бібліометричний, структурний, кластерний та графічний аналіз, а також методи візуалізації публікаційної активності вчених щодо відповідального інвестування за даними платформи Web of Science та допомогою програмного забезпечення VOSviewer. Результати. На основі дослідження 1534 статей, присвячених тематиці відповідального інвестування, за такими напрямами аналізу як публікаційні категорії, динаміка публікацій, типи організацій, активність авторів, видавничий рейтинг, країни-лідери публікаційної активності, цитованість статей, кластеризація термінів і цитованих авторів охарактеризовано та візуалізовано бібліометричне поле цього поняття. Досліджено найбільш цитовані статті, які спрямовані на виявлення тенденцій розкриття та подальшого моніторингу тематики відповідального інвестування як основи сталого розвитку економіки. Проаналізовано публікаційну активність авторів та найбільш цитовані й актуальні статті. Виявлено чотири тематичних кластери в дослідженні відповідального інвестування (емпіричний, поведінковий, узагальнювальний і забезпечувальний) та найбільш відомі інституції, що займаються вивченням питань відповідального інвестування. Оригінальність / наукова новизна. Охарактеризовано основні параметри бібліометричного поля відповідального інвестування засобами кластерного, структурного та графічного аналізу динаміки окремих показників. Уперше на основі ідентифікованих кластерів визначено належність тематики дослідження до пов’язаних «емпіричного» та «забезпечувального» кластерів. Визначено, що зв’язок між кластерами відповідального інвестування виявляється у їх ролі як інструментів та одночасно стратегій формування нових інвестиційних можливостей. Практична цінність / значущість. Отримані результати дозволяють обґрунтувати ключові підходи до розуміння відповідального інвестування та найбільш пріоритетні напрями його дослідження, визначити джерела його науково-методологічного забезпечення на шляху країн до сталого розвитку.

У статті порушено питання про необхідність перегляду оцінювання наукової діяльності університетів, що здійснюється на основі наукометричних показників. Наведено вимоги нормативно-правових документів щодо публікаційної активності у наукометричних базах Scopus або Web of Science Core Collection для наукових і науково-педагогічних працівників, наукової діяльності закладів вищої освіти, функціонування наукових періодичних видань. Проаналізовано динаміку та представлення публікаційної активності класичних і педагогічних вітчизняних університетів у галузі освітніх, педагогічних наук у Web of Science Core Collection упродовж 2016–2020 рр. Висвітлено особливості соціогуманітарної сфери, які необхідно враховувати під час розроблення ефективних методів та інноваційних підходів для оцінювання наукових досліджень університетів.

Мета — наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі — Інститут) за даними наукометричної бази даних Web of Science. Матеріал і методи. Метод дослідження — наукометричний аналіз наукових публікацій за даними наукометричної бази даних Web of Science. Об’єктом дослідження були всі публікації науковців Інституту за даними Web of Science Core Collection, а предметом дослідження — кількість публікацій, індекс Хірша (h-index), кількість бібліографічних посилань на публікації та кількість статей із бібліографічними посиланнями на публікації (загальна кількість і кількість без самоцитування). Результати. Станом на 01.11.2019 року в штаті Інституту налічувалося 79 науковців, із них 18 із науковим ступенем доктора наук, 41 — кандидата наук і 20 без наукового ступеня. Усі доктори наук були в базі даних Web of Science Core Collection, і середнє значення індексу Хірша для їх групи становило приблизно 6,2 пункту. Серед кандидатів наук у базі даних був 31 науковець (75,6% від загальної кількості із цим ступенем), а середнє значення індексу Хірша для їх групи становило майже 1,4 пункту (у 16 кандидатів наук цей індекс становив 0). У базі даних були також 8 науковців без наукового ступеня (40,0% від загальної кількості без ступеня), проте середнє значення індексу Хірша для їх групи перевищувало 2,2 пункту (у 4 науковців цей індекс становив 0). У цілому по Інституту 57 науковців (72,2% від загальної кількості) були в базі даних Web of Science Core Collection і мали індекс Хірша, середнє значення якого дещо перевищувало 3,0 пункти. За всіма показниками беззаперечними лідерами є науковці М.Д. Тронько та Т.І. Богданова, індекс Хірша яких становить відповідно 32 і 31 пункти. Висновок. У науковців Інституту є достатній потенціал для суттєвого поліпшення власних наукометричних показників за даними наукометричної бази Web of Science Core Collection.

Костирко, Т. М. Бібліометричний аналіз наукових видань, в яких публікуються автори-НПП НУК ім. адм. Макарова (за даними наукометричної бази даних SCOPUS) = Bibliometric analysis of scientific resources, in which the research results of the scientists of the Admiral Makarov National University of Shipbuilding are published (based on Scopus) / Т. М. Костирко, Т. Д. Корольова // Матеріали ХІ міжнар. наук.-техн. конф. "Інновації в суднобудуванні та океанотехніці". В 2 ч. – Миколаїв : НУК, 2020. – Ч. 2. – С. 257–263.
Анотація. У статті представлені результати бібліометричного дослідження наукових видань, в яких публікуються автори-НПП НУК ім. адм. Макарова (за даними наукометричної бази даних Scopus), спрямованого на оцінювання результатів наукової діяльності. Отримані результати можна використовувати для подальшого підвищення публікаційної активності як авторів, так і університету в цілому.
Abstract. The article presents the results of bibliometric research of scientific resources in which Admiral Makarov National University of Shipbuilding scientists publish (based on Scopus data), conducted in order to evaluate the results of scientific activity. The results can be used to further increase the publication activity of authors as well as the university as a whole.

Щороку вимоги до науково-педагогічних працівників та науковців інших установ змінюються, змінюються і вимоги до участі в різних конкурсах, грантах, проектах, експертизах тощо. Для участі у таких видах діяльності обов’язковою умовою є наявність публікацій у журналах, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та/або Web of Science. Тому метою статті є виокремлення основних наукометричних показників оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників та огляд наукометричних без даних, що доцільно використовувати для їх оцінювання. Визначено, що найбільш вагомими наукометричними показниками оцінювання результативності науково- педагогічних досліджень науковців та науково-педагогічних працівників є: загальна кількість публікацій, що індексуються у певних наукометричних базах даних, індекс Гірша (h-index). Узагальнено, що для визначення цих показників зазвичай користуються наукометричними базами даних, що затверджені Міністерством освіти і науки України, зокрема Scopus, Web of Science, та іншими, менш популярними наукометричними базами даних. Тому у статті розглянуто детально різні наукометричні бази даних та показники, які можуть бути оцінені з їх допомогою, а саме: Scopus, Web of Science, Publons, Google Scholar, dblp, цифровий ідентифікатор науковця ORCID. Розглянуто вітчизняні сервіси "Науковці України" та "Бібліометрика української науки", що містять узагальнені результати з наукометричних баз даних. Встановлено, що для оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників закладів освіти, варто використовувати різні наукометричні бази даних, зокрема Web of Science, Scopus, Publons, Google Scholar тощо. Такі наукометричні бази даних дозволяють отримати узагальнене уявлення про науково-педагогічну діяльність коректного науковця чи науковопедагогічного працівника у вигляді статистичних результатів публікаційної активності у різний період часу. Окрім того, варто вдосконалювати українські аналоги для того, що вітчизняні науковці не були залежні від закордонних наукометричних баз даних, що не завжди є у безкоштовному використанні. До перспектив подальших досліджень віднесено виокремлення критеріїв та показників для оцінювання результативності педагогічних досліджень.