Добірка наукової літератури з теми "Показники морально-психологічного стану"

У статті розглядається проблема формування специфічних рис іміджу футбольних уболівальників, фанатів у рамках теоретичної концепції та контексті сучасних підходів до аналізу психологічного благополуччя особистості. У статті зроблено акцент на соціальній значущості проблеми підтримки психологічного благополуччя особистості та іміджу футбольних уболівальників. Показано, що характеристики та риси іміджу футбольних фанатів відіграють ключову роль у процесі його формування, а базовими характеристиками формування іміджу футбольних фанатів є здоровий дух, знання тонкощів футболу, згуртованість, участь у виїздах, фанатизм як спосіб самоствердження, місцевий патріотизм, хуліганські вчинки, використання нецензурної лексики, ксенофобія, фанатизм як відхід від реальності. Показано, що здоровий дух українських футбольних фанатів слід віднести до найбільш важливих ознак їхнього іміджу, а моральна атмосфера на спортивних майданчиках головним чином створюється поведінкою фанатів і суттєво впливає на морально-психологічний стан спортсменів і їхню подальшу перемогу або поразку. Результати проведеного дослідження дають можливість проаналізувати наявність/відсутність базових складників психологічного благополуччя у футбольних фанатів. Результати дозволяють зробити висновок, що у різних верств населення склався плюралістичний погляд на імідж футбольних фанатів. Імідж футбольних фанатів має низку яскравих психологічних рис, які відрізняють його від іміджів інших категорій спортивних уболівальників. Імідж футбольних фанатів має велику кількість значущих показників і як стереотип у суспільній свідомості обмежується такими емпіричними референтами, як: відхід від реальності, ксенофобія фанатів, використання фанатами нецензурної лексики, хуліганські вчинки фанатів, зв’язок фанатизму з місцевим патріотизмом, фанатизм як спосіб самоствердження, підтримка фанатами своєї команди на виїздах, згуртованість фанатів, знання фанатами тонкощів футболу, здоровий дух фанатів. Проведений аналіз дає змогу стверджувати, що з шести базових складників психологічного благополуччя у поведінці футбольних фанатів присутні тільки дві, і виходячи з класичного його розуміння є реалізованим частково, тільки на 33%, тобто стан їхнього психологічного благополуччя не є задовільним і вказує на соціальну значущість проблеми підтримки психологічного благополуччя та іміджу футбольних фанатів.

Відомо, що воєнна безпека досягається комплексним використанням політичного, воєнного, економічного, науково-технологічного, демографічного, ресурсного, інформаційного, морально-психологічного потенціалів країни і спрямована, насамперед, на зниження рівня воєнної небезпеки в будь-яких умовах.Однією з важливих у цьому плані була і залишається проблема вироблення і реалізації виваженої воєнної політики, яка має враховувати геополітичну ситуацію в Центральній та Східній Європі, базуватися на реальних економічних можливостях України, відповідати вимогам збереження її суверенітету й територіальної цілісності, ураховувати не лише свої національні інтереси, а й інтереси сусідніх держав, їх воєнний потенціал, можливість мирного розвитку.Виконуючи цільову настанову навчальної дисципліни “Основи воєнної безпеки держави” стосовно необхідності формування у слухачів оперативно-тактичного рівня практичних навичок і умінь, які необхідні під час підготовки і проведення заходів щодо забезпечення воєнної безпеки держави, викладачі кафедри викладачі кафедри СНБО неодноразово відмічають певні труднощі в оволодінні навчальним матеріалом.Аналіз показав, що переважною більшістю слухачів найбільш важко сприймаються питання, пов’язані з визначенням рівня воєнної безпеки. На погляд багатьох фахівців кафедри, це обумовлено не лише тим, що багато хто з слухачів вперше у своєї діяльності стикнулися із зазначеними питаннями, а й певною складністю формулювань, які характеризують поняття “воєнна загроза”, “воєнна небезпека” і особливо їх зв’язком між собою та відповідним визначенням рівнів воєнної безпеки та воєнної небезпеки. У статті проаналізовано проблеми засвоєння слухачами оперативно-тактичного рівня навчання навчального матеріалу з питань воєнної безпеки та шляхи їх вирішення. Зроблено висновок про те, що користуючись запропонованими визначеннями та показниками слухачам можна протягом декількох навчальних годин провести аналіз стану воєнно-політичних відносин України із усіма сусідніми країнами, оцінити ступінь небезпек, характер воєнних загроз, передбачити можливі сценарії розвитку подій, обрахувати інтегральний рівень впливу загроз на національні інтереси у воєнної сфері визначити рівень воєнної безпеки і відповідно запропонувати заходи щодо його підвищення, тобто виробляти вміння працювати в ролі посадової особи органу управління стратегічного рівня.