Добірка наукової літератури з теми "Позитивна мотивація"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Позитивна мотивація".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Позитивна мотивація"
1
Колесніков, Олександр. "Роль привабливості професії у структурі мотивації трудової діяльності держслужбовців". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 129–48. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-129-148.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню структури мотивації трудової діяльності держслужбовців, факторів, які роблять професію привабливою чи непривабливою для них, а також особливостей взаємозв’язків між цими показниками. Зокрема, виявлено, що держслужбовців у своїх професії приваблює її важливість у соціумі, характеристики робочого дня та можливість контактувати, працювати з людьми; наявність умов для творчості та самовдосконалення, факт відповідності роботи власному характеру, виявились для держслужбовців менш значущими. У структурі трудової мотивації держслужбовців більш вираженою є внутрішня мотивація порівняно із двома видами зовнішньої (позитивної та негативної). Водночас, зовнішня негативна мотивація є більш вираженою у співвіднесенні із зовнішньою позитивною. При переважанні у структурі професійної мотивації держслужбовців внутрішньої мотивації до праці, «важливість професії у суспільстві» стає для них менш значущою. Водночас, зовнішню позитивну мотивацію здатні підсилити такі фактори привабливості професії, як «можливості професійного самовдосконалення» та «наявність контакту з людьми». При переважанні у структурі трудової мотивації держслужбовців зовнішньої негативної мотивації, вони схильні частіше вказувати на негативні аспекти власної професії, такі як невідповідність роботи власному характеру та незадоволеність робочим графіком.
2
МАМЧУР, Євген. "МОТИВАЦІЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Освітні обрії 50, № 1 (28 січня 2020): 173–76. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.173-176.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена одній з важливих умов формування професійно-ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя, пов’язаної з мотиваційною сферою особистості. Проаналізовано різні погляди вчених щодо поняття «мотив», видів мотивів (пізнавальні, соціальні), їх вияву під час навчально-виховної діяльності. Доведено, що систематична позитивна мотивація визначає орієнтованість особистості на гуманізацію та гуманітаризацію в суспільстві, пріоритет загальнолюдських цінностей, їх безпосередній вплив на рівень професійної підготовки.
3
Яремко, Роман. "Дослідження професійної мотивації майбутніх рятувальників". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 354–62. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-354-362.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема професійної мотивації майбутніх рятувальників. Здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз наукових праць щодо проблеми професійної мотивації майбутніх рятувальників. Підібрано та проведено ряд методик спрямованих на дослідження професійної мотивації майбутніх рятувальників, готовності до ризику, особистісних якостей, самооцінки, нервово-психічної стійкості. Описано результати емпіричного дослідження. Виявлено, що у курсантів переважає адекватна мотивація до служби, ситуаційна мотивація, викликана престижністю професії та конформістський тип професійної мотивації. Визначено наступні кореляційні зв’язки. Адекватний тип професійної мотивації позитивно корелює із високим рівнем нервово-психічної стійкості, готовністю до ризику, високим рівнем домагань, високим рівнем самооцінки, врівноваженістю. Ситуаційний тип, пов’язаний із престижем професії та матеріальними стимулами позитивно корелює із середнім рівнем готовності до ризику, високим рівнем самооцінки. Ситуаційний тип, пов’язаний із романтичною привабливістю професії позитивно корелює із фемінністю та низьким рівнем готовності до ризику. Конформістський тип професійної мотивації позитивно корелює із високим рівнем домагань та готовністю до ризику. Компенсаційний тип, позитивно корелює із низьким рівнем самооцінки та сором’язливістю. Кримінальний тип професійної мотивації позитивно корелює із спонтанною агресивністю, середнім рівнем домагань, та середнім рівнем готовності до ризику. Ключові слова: мотивація, професійна мотивація, курсанти, майбутні рятувальники, типи професійної мотивації.
4
G.V., Chaika. "FACTORS SUPPORTING POSITIVE RELATIONS WITH OTHER PEOPLE AND PREVENTING EXCESSIVE DEPENDENCE ON THEM." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 70–76. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Objective: to find factors, i.e. personal qualities, supporting the creation of positive relationships with others and helping a person overcome too high, unhealthy sensitivity to others.Methods: indicator “positive relations with others” from the method studying psychological well-being C. Riff and indicator “sensitivity to others” from Autonomy–Connectedness Scale (ACS–30) of Bekker M.H.J., van Assen M.A.L; General Self-Efficacy Scale (Schwarzer, R., & Jerusalem, M.), Ways of Coping Questionnaire (Folkman and Lazarus), WIPPF, the Personality Views Survey III-R (S. Maddi), Self-Attitude Questionnaire (V.V.Stolin, S.R. Pantileev), Bass Orientation Personal Inventory, Zimbardo Time Perspective Syventory, Quality of Personality’s Life (Chykhantsova O.A.), Bradburn Scale of Psychological Well-Being, The Satisfaction with Life Scale (E. Diener et al.).Results: several personal traits were identified that were positively associated with “positive relations with others” and negatively with “sensitivity to others”. These were self-attitude, hardiness, self-efficacy, ability to cope with a new situation, self-understanding, choice of adaptive coping strategies in difficult situations. “Positive relations with others” were positively associated with intrinsic motivation, feelings of happiness, life satisfaction; and “sensitivity to others”, on the contrary, was positively associated with impersonal motivation and the predominance of negative emotions in life. Conclusions: positive relations with others support a person’s psychological well-being, but only if such relations are built on an equal footing. The ability to establish and maintain positive relationships with others is influenced by good self-attitude and hardiness. The development of these personal traits is especially useful if the ability to have positive relations is insufficiently developed. In addition, these personal traits will help to get rid of excessive sensitivity to the will, views, thoughts, beliefs that may be imposed by other people. To achieve positive relations on an equal basis, a person must rely on internal motivation, i.e. their own motivation in their actions, and also choose conditionally adequate coping strategies.Key words: positive relations with others, sensitivity to others, self-attitude, hardiness, coping strategies, psychological well-being, motivation. Мета – віднайти фактори, тобто особистісні якості, які підтримують створення позитивних стосунків з іншими та допомагають людині перебороти занадто високу, нездорову чутливість до інших. Методи: показник «позитивні відносини з іншими» методики вивчення психологічного благопо-луччя К.Ріфф та показник «чутливість до інших» тесту «Автономія-прив’язаність» Bekker M.H.J., van Assen M.A.L; шкала самоефективності Р.Шварцера та М. Єрусалема, копінг-тест Лазаруса і Фол-кмана WIPPF, тест життєстійкості С. Мадді, тест-опитувальник самоставлення особистості В.В. Сто-ліна, С.Р. Пантилєєва, опитувальник для визначення спрямованості особистості, опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо, опитувальние для вивчення якості життя особистості О.А. Чиханцової, опитувальник афективного балансу Н. Бредберна, шкала задоволеності життям E. Diener et al.Результати. Була виявлена низка рис, які позитивно пов’язані із позитивними відносинами з іншимиі негативно пов’язані із чутливістю до інших. Це самоставлення, життєстійкість, самоефективність, здатність впоратися з новою ситуацією, саморозуміння, вибір адаптивних копінг-стратегій у складних ситуаціях. Позитивні відносини з іншими позитивно пов’язані із внутрішньою мотивацією, відчуттям щастя, задоволеності життям, а чутливість до інших, навпаки, позитивно пов’язана із безособовою мотивацією та із переважанням у житті негативних емоцій.Висновки. Позитивні стосунки з іншими підтримують психологічне благополуччя людини, проте, лише за умови, що такі стосунки будуються на рівноправній основі. На здатність встановлювати та підтримувати позитивні стосунки з іншими впливають добре самоставлення і життєстійкість. Розвиток цих особистісних рис особливо корисний, якщо здатність до позитивних стосунків розвинена на недостатньому рівні. Крім того, ці особистісні риси сприятимуть позбавленню від надмірної чутливості до волі, поглядів, думок, переконань, що можуть нав’язуватися іншими людьми. Для досягнення позитивних взаємин на рівноправній основі людина має спиратися на внутрішню, тобто власну мотивацію у свої діях, та також обирати умовно адекватні копінг-стратегії.Ключові слова: позитивні відносини з іншими, чутливість до інших, самоставлення, життєстійкість, копінг стратегії, психологічне благополуччя, мотивація.
5
ЧИСТЯКОВА, Людмила. "ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО ЕКОЛОГОЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 419–27. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-419-427.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ У статті осмислюється проблема формування позитивної мотивації студентів до екологозбережувальної діяльності. Актуальність студії визначається тим, що саме цей вид діяльності є однією із основних предметно-перетворювальних практик, які реалізуються на уроках трудового навчання в середній школі та уроках технологій у старшій школі. Специфіка професійної діяльності вчителів, які забезпечують викладання цих предметів, передбачає синтез психолого-педагогічної, методичної, навчально-виробничої та техніко-технологічної діяльності. Професійна діяльність учителя трудового навчання та технологій ґрунтується на високому рівні психолого-педагогічної майстерності, глибоких знаннях із основ сучасного виробництва, матеріалознавства, машинознавства; уміннях реалізовувати найсучасніші технології обробки різних матеріалів. При цьому майбутньому вчителеві необхідно мати мотивацію, адже навіть висока кваліфікація не матиме високих результатів професійної діяльності, якщо не буде узгоджена з мотиваційною функцією самого процесу цієї діяльності. Саме тому мотивація розглядається як психологічний феномен, який у сукупності із соціальними, моральними, професійними інтенціями сприяє отриманню очікуваного результату. Сформульовано алгоритм, використання якого у освітній практиці, забезпечує належний педагогічний ефект. Визначено, що екологічна спрямованість діяльності майбутнього вчителя трудового навчання та технологій передбачає пошук індивідуального стилю поведінки в навколишньому середовищі, відповідальність до розв'язання різних екологічних ситуацій, усвідомлений вибір способів діяльності з урахуванням екологічних закономірностей та гармонійних відносин «людина – природа» та залучення учнів до такої діяльності. Студія засвідчує, що створення і застосування екологозбережувального середовища, раціональне використання ресурсів, розв’язання екологічних питань є важливими мотивами особистісного і професійного самоствердження майбутніх учителів трудового навчання та технологій. Ключові слова: мотивація, мотив, інтерес, екологозбережувальна діяльність, майбутній вчитель.
6
Квітка, Аліна. "ДІАГНОСТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (26 квітня 2021): 180–91. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.638.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито діагностичний апарат для визначення сформованості соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби. З’ясовано, що про сформованість зазначеної професійно важливої властивості можна зробити висновок на основі оцінки особистісних якостей курсантів, необхідних для соціально-комунікативної взаємодії, мотивації до вивчення проблем соціально-комунікативної компетентності, знань, умінь і навичок, необхідних для належної соціально-комунікативної взаємодії у професійному середовищі. Запропоновано три критерії для діагностики співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України з питань соціальної та комунікативної компетенції з урахуванням її структури. Ці критерії характеризують його структурні компоненти, включаючи особистісний, когнітивний та активний, а також відповідні показники. Особистому критерію соціальної та комунікативної компетентності відповідають такі показники, як стійкі пізнавальні інтереси у сфері соціальної та комунікативної взаємодії, позитивна внутрішня мотивація розвитку соціальної та комунікативної компетентності; соціальний інтелект, тобто емпатія – здатність співчувати, поставити себе на місце когось іншого; толерантність як здатність прийняти іншу людину з її перевагами та недоліками, готовність зрозуміти думку інших; комунікабельність, готовність установлювати і підтримувати контакти з іншими людьми, орієнтація на партнерство; здатність аналізувати свою комунікативну діяльність, бажання розширити комунікативний потенціал до саморозвитку та самовдосконалення. Про формування соціальної та комунікативної компетентності за когнітивним критерієм свідчать такі показники, як знання сутності професійного спілкування, його специфіки, усвідомлення морально-етичних норм і правил професійно орієнтованої комунікативної діяльності, знання особливостей міжособистісної взаємодії, загальних закономірностей групової діяльності, комунікативних стратегій і взаємодії з різними категоріями осіб (засудженими, їх родичами, представниками громадськості). Показниками активного критерію є: здатність чітко будувати ділові розмови, налагоджувати контакт і підтримувати взаємодію, долати бар’єри та комунікативні відхилення у професійному спілкуванні, проводити дискусію та переконувати з метою зменшення кількості випадків примусових заходів. Використовуючи ці критерії, пропонується виділити такі рівні формування соціальної та комунікативної компетентності: початковий, достатній та оптимальний.
7
ГОРБАТЮК, Роман, та Тетяна ПОЛІЩУК. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 125–41. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.609.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито зміст організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, який відображає структуру, цілі діяльності, що віддзеркалюють систему цінностей колективу і стиль керівництва ним: норми, правила, традиції. Їх взаємодія утворює структуру організаційної культури педагогічного колективу.
Запропоновано новий підхід щодо побудови та теоретичного обґрунтування структурно-функціональної моделі розвитку організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, яка виконує ілюстративну, трансляційну, пояснювальну, дослідницьку, прогностичну функції і дає змогу виявляти можливі технології підвищення рівня організаційної культури педагогічних колективів. Спроектована структурно-функціональна модель складається із взаємопов’язаних блоків: цільовий (мета, цілі і завдання розвитку організаційної культури), теоретико-методологічний (концепція розвитку організаційної культури педагогічного колективу, педагогічні умови; традиції, ідеали, ритуали), технологічний (інноваційна методика розвитку організаційної культури), діагностичний (критерії, параметри та рівні розвитку організаційної культури), результативний (позитивна динаміка розвитку організаційної культури). Окремим складником структурно-функціональної моделі виділено педагогічні умови розвитку організаційної культури педагогічного колективу професійного навчального закладу аграрного профілю (мотивація до розвитку організаційної культури, що сприятиме особистісному культурному, професійному зростанню суб’єктів освітньої діяльності; вдосконалення (розвиток) загальнокультурної компетентності педагогів; готовність колективу до інноваційних змін у системі цінностей; інформаційно-методичне забезпечення розвитку організаційної культури; збереження існуючих традицій та ефективне використання ідеалів, ритуалів).
8
ТИМОЩУК, Наталія. "ЕЛЕКТРОННІ ПІДРУЧНИКИ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 397–408. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-397-408.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективне викладання іноземних мов студентам завжди посідало чільне місце серед проблем сучасної лінгводидактики. Формування мотивів вивчення іноземної мови є обов’язковим етапом роботи викладача немовного закладу вищої освіти. У статті досліджено проблему підвищення мотивації студентів немовних закладів вищої освіти до вивчення іноземної (англійської) мови професійного спрямування шляхом використання електронних підручників на заняттях. Автором розглянуто мотивацію студентів закладу вищої освіти як необхідну складову навчального процесу. На думку автора, використання електронних підручників у процесі навчання англійської мови є одним з таких методів, що якнайкраще урізноманітнюють процес навчання. У цій статті ми проаналізували, як електронний підручник може вплинути на ставлення студентів закладу вищої освіти до іноземної (англійської) мови та рівень їхньої мотивації. З цією метою 95 студентам-першокурсникам (3 групи) Вінницького національного аграрного університету було запропоновано два опитувальника іноземною (англійською) мовою для визначення мотивації вивчення дисципліни та їх ставлення до використання електронних підручників у навчальному процесі для підвищення мотивації. Результати досліджень довели, що його впровадження у навчальний процес було успішним щодо підвищення рівня мотивації студентів до вивчення дисципліни, адже більшість студентів виявили позитивне ставлення до використання запропонованого електронного ресурсу у вивченні мови. Ми вважаємо, що використання електронного підручника з іноземної (англійської) мови професійного спрямування є ефективним за умови його систематичного застосування протягом навчального року, адже аналізована форма організації навчального процесу значно підвищила мотивацію студентів до вивчення іноземної (англійської) мови професійного спрямування. На нашу думку, викладачі університетів повинні застосовувати різні підходи та стратегії для створення сприятливого навчального середовища, де студенти почувалися б зацікавленими, впевненими в досягненні своїх навчальних цілей. Ключові слова: іноземна мова, мотивація, електронний підручник, студенти університету.
9
Побережна, Наталя Олександрівна. "Професійна мотивація та її роль у формуванні мотивації до вивчення іноземних мов у студентів немовних ВНЗ". Освітній вимір 38 (16 травня 2013): 242–46. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3219.
Повний текст джерелаАнотація:
Побережна Н. О. Професійна мотивація та її роль у формуванні мотивації до вивчення іноземних мов у студентів немовних ВНЗ.
У статті аналізуються шляхи формування оптимальної мотивації учіння студентів немовних ВНЗ до оволодіння іноземною мовою у процесі навчання. Виявлено умови, що впливають на формування позитивної мотивації слухачів до оволодіння іншомовними здібностями.
10
Бессараб, Наталія. "Підвищення професійної компетентності вчителя як умова виховання міжкультурної толерантності молодших школярів". New pedagogical thought 105, № 1 (17 травня 2021): 102–5. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-102-105.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито питання професійної компетентності, інноваційної діяльності вчителя як умова виховання міжкультурної толерантності молодших школярів, що визначається обсягом компетенцій, колом повноважень у сфері професійної діяльності, які передбачають індивідуальний стиль роботи, спосіб досягнення освітньої мети, забезпечують якість та ефективність професійної діяльності. Схарактеризовано сутність професійної компетентності вчителя, професійну підготовку фахівця та його професійну компетентність, де перше поняття відображає процес оволодіння необхідними знаннями й навичками, а друге – результат цього процесу, якісну характеристику. Проаналізовано проблему визначення професійної педагогічної компетентності та її істотні характеристики. Зазначено, що найбільш суттєвою ознакою досліджень є трактування поняття «професійна компетентність учителя» як інтегрування відповідного рівня його професійних знань, умінь і навичок, особистісних якостей, що виявляються в результаті діяльності (рівень вихованості й освіченості учнів). Розглянуто потенціал професійної компетентності вчителя, усвідомлення актуальності та необхідності його професійної діяльності, бажання ефективно здійснювати її, знання про сутність толерантності та особливості її формування в молодших школярів; прийняття дитини, емпатійне розуміння; настановлення на терпимість у педагогічній діяльності; володіння формами і методами формування толерантності як емоційно-позитивна мотивація педагога у процесі виховання толерантності в молодших школярів. Окреслено питання необхідності підвищення професійної компетентності педагогів у вихованні міжкультурної толерантності молодших школярів, виокремлено основні його етапи (організаційно-інформаційний, практичний, результативний), що передбачають ознайомлення із загальною інформацією про виховання міжкультурної толерантності молодших школярів, а також програмою підвищення професійної компетентності вчителів.
Дисертації з теми "Позитивна мотивація"
1
Малько, Наталія Олександрівна. ""Мовне портфоліо" як інструмент подолання труднощів при вивченні іноземної мови". Thesis, Соціально-гуманітарна науково-творча майстерня "Новий курс", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41909.
Повний текст джерела
2
Ігнатьєв, Дмитро Іванович, Дмитрий Иванович Игнатьев та Dmytro Ivanovych Ihnatiev. "Формування позитивної мотивації – невід'ємна частина навчального процесу". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44967.
Повний текст джерелаАнотація:
Зростаюча потреба у спілкуванні та співпраці між різними іншомовними країнами та народами різних мов, а також сучасний швидкий розвиток світових технологій вимагає суттєвих змін у підході до вивчення іноземної мови у навчальних закладах.Позитивна мотивація є “пусковим механізмом”, будь-якої діяльності людини будь то праця, спілкування чи пізнання. Позитивна мотивація - невід'ємна частина навчального процесу.
3
Рябущенко, В. В. "Мотиваційна модель в управлінні: позитивні та негативні сторони". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33309.
Повний текст джерелаАнотація:
Мотивація співробітників займає одне з центральних місць в управлінні персоналом, вона виступає безпосередньої причиною їхньої поведінки. Мотивація — це процес спонукання, стимулювання себе чи інших (окремої людини чи групи людей) до цілеспрямованої поведінки або виконання певних дій, спрямованих на досягнення власної мети чи мети організації.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33309
4
Кац, Юлія Вікторівна, Юлия Викторовна Кац, Yuliia Viktorivna Kats та Д. І. Ігнат’єв. "Формування позитивної мотивації - невід'ємна частина навчального процесу". Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47356.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні психологи і педагоги єдині в тому, що
якість виконання діяльності і її результат залежать перш за все від
інтересів і потреб індивіда, його мотивації, саме мотивація викликає
цілеспрямовану активність, що визначає вибір засобів і прийомів, їх
впорядкування і досягнення мети. Позитивна мотивація є “пусковим
механізмом”, будь-якої діяльності людини будь то праця, спілкування
чи пізнання.
5
Коробов, М. Г., та П. А. Паскаль. "Формування стійкої позитивної мотивації до занять фізичною культурою та спортом засобами футболу". Thesis, КНТУ, 2012. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6254.
Повний текст джерела
6
Терес, Ганна Василівна. "Формування позитивної мотивації навчання молодших школярів засобами інтерактивних технологій". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4571.
Повний текст джерелаАнотація:
Терес Г. В. Формування позитивної мотивації навчання молодших школярів засобами інтерактивних технологій : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Ю. Є. Зубцова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 65 с.UA : Робота викладена на 65 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 50 джерел. Об’єкт дослідження: освітній процес в початковій школі. Предмет дослідження: педагогічні умови формування позитивної мотивації молодших школярів засобами інтерактивних технологій. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування позитивної мотивації молодших школярів засобами інтерактивних технологій. В роботі обґрунтувано важливість впровадження інтерактивних освітніх технологій для формування мотивації молодших школярів до навчального процесу; визначено педагогічні умов застосування інтерактивних технологій для підвищення мотивації молодших школярів до навчання.
EN : The work is presented on 65 pages of printed text. The list of links includes 50 sources. Object of research: the educational process in primary school. Subject of research: pedagogical conditions of formation of positive motivation of junior schoolchildren by means of interactive technologies. The purpose of the research: to theoretically substantiate and experimentally test the pedagogical conditions for the formation of positive motivation of junior students by means of interactive technologies. The importance of introduction of interactive educational technologies for formation of motivation of younger schoolboys to educational process is substantiated in the work; pedagogical conditions of application of interactive technologies for increase of motivation of younger schoolboys to training are defined.
Частини книг з теми "Позитивна мотивація"
1
Слободюк, Юлія. "ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ГЕЙМІФІКАЦІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Англійська мова - міжнародна мова, яка домінує майже в усіх сферах людської діяльності. Незважаючи на вивчення англійської мови як іноземної починаючи з початкової школи, українські студенти все ще стикаються з труднощами в говорінні та письмі під час навчання та за межами освітнього простору. Дослідники стверджують, що традиційні методи викладання англійської мови не змогли мотивувати учнів до систематичного навчання та не утримують увагу студентів до предмету на належному рівні. В результаті не відчувається прогрес у вивченні мови і студенти не отримують позитивний результат, що не підвищує мотивацію студентів до навчання. Це дослідження має на меті розглянути застосування новітніх методів при вивченні іноземної мови, зокрема гейміфікацію, як ефективний метод залучення студентів до навчання. Поєднання класичних та новітніх методик фокусується на підвищенні мотивації, результативності та розвитку конкурентоспроможності серед студентів.
2
Данилова, Светлана Валерьевна. "ПРИНЦИП ПОЗИТИВНОЙ ЭМОЦИОНАЛЬНОСТИ КАК СПОСОБ ПОДДЕРЖАНИЯ МОТИВАЦИИ К ИЗУЧЕНИЮ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА У СТУДЕНТОВ НЕЯЗЫКОВОЙ МАГИСТРАТУРЫ". У ПРИНЦИП ПОЗИТИВНОЙ ЭМОЦИОНАЛЬНОСТИ КАК СПОСОБ ПОДДЕРЖАНИЯ МОТИВАЦИИ К ИЗУЧЕНИЮ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА У СТУДЕНТОВ НЕЯЗЫКОВОЙ МАГИСТРАТУРЫ. ICSP «NEW SCIENCE», 2020. http://dx.doi.org/10.46916/21122020-978-5-00174-076-6.
Повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Позитивна мотивація"
1
Захарків, Ірина Мирославівна. "Переваги застосування лінгвокраїнознавчого підходу у викладанні української мови як іноземної". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-34-36.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена короткому огляду переваг застосування лінгвокраїнознавчого підходу у викладанні української мови як іноземної. Висвітлено, що знання іноземними студентами культури, історії, соціально-політичного устрою, традицій і звичаїв України, формують у них лінгвокраїнознавчу компетенцію, яка генерує комунікативну компетенцію мовця, що сприяє зближенню, розумінню та залученню до діалогу представників різних культур. Підсумовано, що застосування лінгвокраїнознавчого підходу у процесі викладання української мови як іноземної сприяє підвищенню мотивації вивчення мови студентами, активізує та полегшує навчальний процес, формує позитивне ставлення до іншої культури, мови та звичаїв, що значно покращує міжкультурну комунікацію. Ключові слова: лінгвокраїнознавчий підхід, українська мова як іноземна, методика викладання іноземної мови, комунікативна компетенція, студенти-іноземні громадяни.
2
Токар, Л. П., та Л. С. Шевченко. "Розвиток позитивної мотивації майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти до реалізації інтерактивних технологій в інклюзивному освітньому середовищі". У CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-2.29.
Повний текст джерела
3
Игумнов, О. А., Е. Д. Платонова, and М. М. Мусарский. "Social capital: properties, functions, effects in the knowledge economy." In Современное социально-гуманитарное образование: векторы развития в год науки и технологий: материалы VI международной конференции (г. Москва, МПГУ, 22–23 апреля 2021 г.). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37492/etno.2021.60.80.001.
Повний текст джерелаАнотація:
современная теория социального капитала является надежной методологической основной исследования управленческих процессов на разных уровнях управления. Объектом исследования выступает социальный капитал организации. Авторы рассмотрели социальный капитал с позиции его всеобъемлющего и универсального характера, выделили общие функции социального капитала, связанные с повышением доступности ресурсов и информации, способности к кооперации и поддержанием групповой солидарности. Позитивная роль социального капитала достигается за счет снижения транзакционных издержек, связанных с действием формальных механизмов и неформальных процедур, повышения взаимного доверия и мотивации участников к совместной работе и кооперации. Особенно велико значение роли социального капитала в системе менеджмента знания в инновационно активных фирмах. С организационной точки зрения это означает, что успешное развитие в фирме ценного неявного знания требует создания условий, способствующих регулярному межличностному взаимодействию между его обладателями и новичками. В статье выделены эффекты с позиции выгод, которые может получить организация от сформированного социального капитала, а также как источника динамических способностей фирмы. К эффектам авторы относят быструю реакцию организации на изменения рыночной среды и формирование уникальных качеств, выделяющих данную организацию на рынке. Необходимо продолжение исследования социального капитала организации как фактора формирования межличностных связей, повышающих устойчивость организации как социальной структуры. the modern theory of social capital is a reliable methodological basic research of management processes at different levels of management. The object of the study is the social capital of the organization. The authors have reviewed social capital from the perspective of its comprehensive and universal nature. The article identifies the general functions of social capital related to improving the availability of resources and information, the ability to cooperate and the maintenance of group solidarity. The positive role of social capital is achieved by reducing transaction costs associated with the operation of formal mechanisms and informal procedures, increasing mutual trust and motivation of participants to work together. The role of social capital in the knowledge management system in innovative firms is particularly important. From an organizational point of view, this means that the successful development of valuable implicit knowledge in the firm requires the creation of conditions that promote regular interpersonal interaction between its owners and newcomers. The article highlights the effects from the standpoint of the benefits that an organization can receive from the formed social capital, as well as a source of the dynamic capabilities of the firm. The effects include the rapid reaction of the organization to changes in the market environment and the formation of unique qualities that distinguish this organization in the market. It is necessary to continue the study of the social capital of the organization as a factor of setting up the interpersonal relationships that increase the stability of the organization and a social structure.
Звіти організацій з теми "Позитивна мотивація"
1
Бакум, З. П., та Л. В. Саприкіна. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх дизайнерів одягу. Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/407.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу й узагальнення наукової інформації розглянуто комплекс педагогічних умов щодо формування професійної компетентності майбутніх дизайнерів одягу у процесі вивчення фахових дисциплін. Обґрунтовано специфіку таких педагогічних умов: позитивна навчальна мотивація майбутніх дизайнерів одягу через залучення їх до проектної діяльності; розвиток самостійної і творчої діяльності студентів у процесі навчання у творчих майстернях; взаємозв’язок компетентнісного, системного та діяльнісного підходів під час вивчення фахових дисциплін.
2
Шутько, Віктор Васильович, та Валерія Юрієвна Отріщенко. Формування дослідницьких здібностей майбутніх вчителів під час проходження педагогічної практики. ДДМА, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1960.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається питання практичного впровадження можливостей формування дослідницьких здібностей майбутнього вчителя під час проходження педагогічної практики. Студенти самостійно обрали метод досліджень - анкетування; склали перелік питань; провели опитування старшокласників, з метою визначення мотивів до занять фізичною культурою і спортом. Застосований педагогічний підхід роботи, виходячи з її цілей, дав позитивний результат в дослідженнях мотивації школярів до занять фізичними вправами; визначені фактори, які заважають займатися спортом; з'ясовані причини небажання учнів відвідувати уроки фізкультури; встановлений інтерес сім'ї та роль батьків у фізичному розвитку дітей. Студенти, на підставі аналізу анкетних даних зробили для себе ряд важливих висновків і розробили певні рекомендації для використання у своїй подальшій професійній діяльності. Для покращення шкільного фізичного виховання студентами були розроблені певні рекомендації: 1. Необхідно активізувати інтерес учнів безпосередньо на уроках фізичної культури. 2. Вчителі мають аналізувати і коригувати негативні особливості у викладанні. 3. Покращувати матеріальну базу. 4. Активізувати і збільшувати можливість додаткових занять з учнями старшого шкільного віку. 5. Актуалізувати мотивацію занять фізичною культурою і спортом. 6. Акцентувати увагу учнів на значущості самовдосконалення фізичних і вольових якостей і їх необхідності в майбутній професійній діяльності.