Добірка наукової літератури з теми "Поживне середовище"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Поживне середовище".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Поживне середовище"
1
Мачуський, О. В. "ПІДБІР ПОЖИВНИХ СЕРЕДОВИЩ ДЛЯ НАКОПИЧЕННЯ БІОМАСИ ШТАМУ STERNE 34F2 BACILLUS ANTHRACIS". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2012): 189–90. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.01.46.
Повний текст джерелаАнотація:
Показана необхідність розробки та впровадження увиробництво нових, більш ефективних специфічнихзасобів для профілактики сибірської виразки. Прове-дено підбір поживних середовищ для накопиченнябіомаси вакцинного безкапсульного штаму Sterne34F2 Bacillus anthracis. Визначено межі фізико-хімічних показників для середовища накопичення.За результатами досліджень встановлено, що оп-тимальним є щільне поживне середовище, виготов-лене на основі перевару Хоттінгера і містить100–120 мг% амінного азоту й має рН 7,4±0,2.
There were outlined the need of developing andintroducing of new preparations for anthrax prevention.The nutrient media for accumulation of Bacillus anthracisSterne 34F2 were selected. Also the main parameters ofselected media had been displayed. In the accordance tothe results of research we established the optimum densemedia, which contain 100-120 mg% of amine nitrogen,has pH of 7,4 ± 0,2 and manufactured by Hottingerdigest.
2
Зеленянська, Н. М., та М. О. Самофалов. "Підвищення адаптивності мікроклонів винограду в умовах in vitro". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 25–31. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати досліджень щодо отримання мікроклонів винограду з високим адаптаційнимпотенціалом. Мета – визначити вплив різного складуагаризованого поживного середовища на ріст і розвиток вегетативної маси та кореневої системи мікроклоніввинограду. Методи. Під час виконання роботи використовували біотехнологічні, лабораторні та розрахунково-порівняльні методи. Результати. Показано, що дляодержання мікроклонів винограду з добре розвиненоювегетативною масою та кореневою системою доцільним є застосовування біологічно активних препаратівРадіфарм, Clonex gel та структуроване поживне середовище. На таких поживних середовищах було отриманорослини з найбільшою площею листкової пластинки,площею листкової поверхні та загалом облиств’яності.Ці показники були більшими за контрольні значення,у середньому, на 50,0–90,0%. У мікроклонів винограду,отриманих у цих варіантах, формувалася більш розгалужена коренева система, що проявлялося у більшійкількості коренів різних градацій. У середньому, за сортами та варіантами, у рослин утворювалося від 5,5 до10,7 шт. коренів І порядку та від 18,9 до 34,6 шт. коренівІІ порядку. Загальна довжина коренів І порядку зменшувалася на 6,2–31,8%, довжина одного кореня І порядку на37,7–63,8%, загальна довжина коренів ІІ порядку – відповідно на 11,3–35,9%, а довжина одного кореня ІІ порядкувідповідно на 34,7–56,5%. Висновки. Для культивуваннявинограду in vitro за основу доцільно брати пожив середовище МS із мінімальним вмістом фітогормонів –0,3 мг/л ІОК та 0,2 мг/л БАП. Для формування вегетативної маси з добре розвиненим листковим апаратомта розгалуженою кореневою системою мікроклони винограду рекомендовано культивувати на структурованихпоживних середовищах (МS+агроперліт+вермикуліт,МS+агроперліт, МS+вермикуліт) або застосовуватистимулятор ризогенезу – Clonex gel (обробка базальної частини чубуків перед висаджуванням на поживнесередовище).
3
Бужилов, Микола Георгійович, Леонід Вікторович Капрельянц та Лілія Георгіївна Пожіткова. "ОЦІНКА ФРАКЦІЙ ВИСІВОК ПШЕНИЦІ ЯК ОБ’ЄКТІВ БІОТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПЕРЕРОБКИ". Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 55–61. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1144.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто можливість використання пшеничних висівок як джерела ряда біологічно активних речовин та харчових волокон. Проаналізовано структурні зміни, які відбуваються в клітинах алейронового шару висівок в результаті їх замочування, це в свою чергу значно підвищує дифузію поживних речовин вакуолей в навколишнє водне середовище, і створює сприятливе поживне середовище для подальшого розвитку мікроорганізмів. Встановлено закономірність кількісного співвідношення розміра фракцій в залежності від вмісту вологи. Досліджено хімічний склад загальних пшеничних висівок з трьох зернопереробних підприємств одеської області: Грейн Милл, ВАТ Одесахарчкомбінат і ТОВ Софія. Встановлено всі досліджувані зразки не перевищують вимог показників, які висуваються до пшеничних висівок згідно ДСТУ 3016-95. З огляду біохімічного складу та морфологічних ознак клітини визначено і обґрунтовано доцільність проведення фракціонування за розміром часток пшеничних висівок. Показано, що вміст білку, легко гідролізуємих полісахаридів та кількість крохмалю у всїх фракціях відрізняється, це обумовнене тим, що кожна з фракцій утворюється у процесі переробки з різних шарів зерна. Графічно наведено залежність розміру фракцій пшеничних вісівок на вміст білку, полісахаридів та вологості. Встановлено, що вміст білків, вуглеводів та біологічно активних речовин дає нам можливість, їх подальшого використання, як питомого середовища для культивування пробіотичних мікроорганізмів.
4
Теличко, Л. П. "СХОЖІСТЬ ТА ЕПІФІТНА МІКОФЛОРА НАСІННЯ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ ЗА УМОВИ ДІЇ БІОЛОГІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 65–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано вплив біологічних та хімічних препаратів на посівні якості насіння кукурудзи цукрової. Значення і роль застосування біологічних препаратів як одного з основних складників сучасних технологій екологічно безпечного вирощування кукурудзи цукрової. Проведення цих досліджень допомо-же дізнатися про вплив факторів на польову схожість, результати якої спрямовано на збільшенняурожайності кукурудзи цукрової. У роботі наведено результати впливу біопрепаратів «БіонормаPseudomonas» та «Агріінсекта Тріомакс. «Біонорма Pseudomonas» – препарат захисної та стиму-люючої дії з підвищеною антибактеріальною та антигрибковою активністю для захисту від фіто-патогенних мікроорганізмів – збудників захворювань культурних рослин. «Агріінсекта Тріомакс –біологічний інсектицид ентомопатогенних бактерій та грибів контактної та шлункової дії. Захи-щає від широкого кола шкідників. Це комплексний біологічний препарат ентомопатогенних бактерійта мікроміцетів. Сорти кукурудзи цукрової, що використовувалися, мають різні групи стиглості тахарактеризуються підвищеною стійкістю до хвороб, саме тому були обрані для досліджень. Визна-чення лабораторної схожості і зараженості насіння здійснювали методом пророщування в чашкахПетрі на фільтрувальному папері та на поживному середовищі, вплив протруйників на його мікобі-оту – розкладанням на поживне тверде середовище, а ступінь інфікованості – в кожному варіантідосліду. Насіння, що вивчалось у лабораторних дослідах, висівали на ділянки, де визначали польовусхожість рослин кукурудзи цукрової. Польові досліди виконували згідно з методикою закладки і про-ведення дослідів з кукурудзою. Наведені результати досліджень, які свідчать про те, що в технологіївирощування цукрової кукурудзи цілком можливо замінити застосування хімічних протруйників дляпередпосівного обробітку насіння на біологічні препарати. Використання біологічних препаратів єперспективним, завдяки використанню природних механізмів маємо змогу отримати вирівняні, дру-жні сходи без спричинення спрямованого добору та ризику появи резистентних мікоміцетів в агро-фітоценозі.
5
Okunevska, S. O., N. A. Tkachenko та J. V. Nazarenko. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕЖИМУ ТЕПЛОВОГО ОБРОБЛЕННЯ МОЛОЧНОЇ ОСНОВИ У ТЕХНОЛОГІЇ СИРКОВИХ ДЕСЕРТІВ ДЛЯ ЛЮДЕЙ, СХИЛЬНИХ ДО АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (7 лютого 2016): 174–77. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6837.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі наведено результати визначення ефективності параметрів теплового оброблення молочних сумішей у технологіях сиркових десертів для людей, схильних до артеріальної гіпертензії (АГ). Вибір режиму пастеризації зумовлюється не тільки необхідністю знищення мікрофлори, а й особливостями технологічного процесу виробництва цільових молочних продуктів.
Обґрунтування режимів теплового оброблення молочної сировини є одним із важливих етапів при розробці та удосконаленні технологій кисломолочних продуктів взагалі, і сиркових десертів, зокрема.
Дослідження проводили за допомогою чашкового методу, посівом підготовлених зразків в розплавлене поживне середовище з подальшим культивуванням. Перевірку ефективності режимів теплового оброблення знежиреного молока, збагаченого фруктозою та/або рисовим борошном для дитячого харчування, здійснювали розрахунковим методом за співвідношенням КМАФАнМ до та після пастеризації.
В результаті експериментальних досліджень встановлено раціональні режими теплового оброблення молочних сумішей при виробництві сиркових десертів для людей, схильних до АГ;показановідсутність впливу фруктози та рисового борошна для дитячого харчуванняна ефективність пастеризації;обґрунтовано можливість та доведено доцільність використання традиційних технологічних режимів теплового оброблення при виробництві сиркових десертів для людей, схильних до АГ, а отже – відсутність необхідності встановлення додаткового обладнання у технологічній лінії.
6
Пасенко, А. В., С. В. Дігтяр, О. А. Сакун, О. О. Никифорова та І. І. Цимбал. "МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ЕКОЛОГІЧНОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ ЗАСТОСУВАННЯ БІОПРЕПАРАТУ «РАДОРОД» В АГРОСФЕРІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 110–17. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.13.
Повний текст джерелаАнотація:
В агротехнологіях перспективним способом підвищення родючості ґрунтів та інтенсифікації рослинного виробництва є застосування певних біохімічно активних штамів мікроорганізмів, що забезпечують гуміфікацію органічного складника рослинних залишків в умовах in situ. Існує лінійка біодобрив «Радород», різні його модифікації використовують залежно від агроумов та вирощуваної культури. У роботі досліджено ефективність застосування біопрепарату «Радород ПЗ», що міс-тить мікроорганізми-деструктори, які прискорюють мінералізацію складних органічних сполук і таким чином підвищують родючість ґрунту. Для обробки біодобривом були відібрані проби ґрунтів: чорнозему звичайного та чорнозему опідзоленого. Дослідження мікробоценозу ґрунтів після обробки препаратом «Радород ПЗ» проводили шляхом вивчення мікропейзажів ґрунтових зразків із застосу-ванням методу стекол обростання за М. Г. Холодним. Вивчення загальної кількості аеробних мезо-філів та культуральних ознак колоній мікроорганізмів мікробоценозу дослідних зразків ґрунту прово-дили після посіву мікробіоти на поживне середовище МПА методом мікроскопічного дослідження. За культуральними ознаками визначено домінуючу групу мікроорганізмів класу Actinobacteria у змішаній культурі ґрунтової мікробіоти після застосування «Радород ПЗ». У разі додавання біопрепарату в чор-нозем звичайний спостерігається збільшення відсотку представників класу Actinobacteria від загальної кількості грунтової мікробіоти на 14 %, а при додаванні в чорнозем опідзолений – на 4 %. Відмінність вмісту мікроорганізмів у ґрунтах різного генезису пояснюється домінуванням Actinobacteria у середови-щах, збагачених залишками рослинного походження. Чорнозем опідзолений збіднений на гуміновий складник, тому динаміка розвитку актиноміцетів дещо уповільнена. Actinobacteria мають потужний ферме-нтний комплекс, є активними біодеструкторами. Рекомендовано використання біопрепарату «Радород ПЗ» для підвищення біологічної активності ґрунту. Перспективним є застосування біопрепа-рату «Радород ПЗ» для прискорення процесу мінералізації органічних відходів агровиробництва – рослинних залишків у польових умовах in situ. У роботі обґрунтовано застосування «Радород ПЗ» як біоагенту екологічної біотехнології з відновлення родючості ґрунтів, збільшення продуктивності рослинництва та підтримання екологічної рівноваги агроекосистем.
7
Труба, О. О. "ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КИШКОВОГО ІЄРСИНІОЗУ В УКРАЇНІ (ОГЛЯД)". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (54) (17 лютого 2022): 48–53. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття містить аналітичні відомості про сучасний епідеміологічний стан поширення кишкового ієрсиніозу серед тварин і людей як за кордоном, так і в Україні. На підставі аналізу національних і закордонних наукових джерел у статті представлено інформацію щодо поширення ієрсиніозу серед людей і тварин. Охарактеризовано сучасні підходи до ідентифікації патогенних штамів. Проведено огляд інформації і порівняльну характеристику методів виявлення і дослідження Yersinia enterocolitica. Встановлено наявні нині методи диференціації патогенних і непатогенних штамів Y.enterocolitica різних сероварів, які можна умовно поділити на 4 групи: біологічні, генетичні, фенотипічні, імунологічні. Базуючись на отриманих даних і власному дослідженні, можна стверджувати, що найбільш достовірні результати досліджень можна отримати, використовуючи тільки повну комбінацію методів. Під час аналізу показників визначено головні серовари збудника кишкового ієрсиніозу, які є патогенними як для людей, так і для тварин. На основі аналізу літературних джерел в останні роки територію України можна умовно поділити на області, що відповідають трьом рівням ураження: низькому, середньому і високому. Низький рівень захворюваності встановлюють у разі виявлення від 0,01 до 0,11% випадків на 100 тисяч населення, середній рівень - 0,12-0,58% випадків на 100 тисяч населення, високий рівень - 0,59% спалахів і вище на 100 тисяч населення. Хоча Yersinia enterocolitica є загальним ентеропатогеном, який зазвичай спричинює відносно легкий перебіг хвороби, проте він може бути основною причиною небезпечної для життя інфекції, що виникає після гемотрансфузії, спричиняючи сепсис, а також може призводити до тяжких постінфекційних ускладнень, таких як артрит. Унаслідок здійснення власних досліджень установлено, що одним із досить простих, економічно доцільних та інформативних методів діагностики ієрсиніозу у котів є посів на ієрсиніозне поживне середовище, на якому бактеріальна культура росте досить швидко і специфічно. Із використанням літературних джерел проведено вибірку основних комплексів дослідження Yersinia enterocolitica. Проведено економічну оцінку їх застосування. Піднято питання про біологічну безпеку людини і дрібних домашніх тварин щодо поширення збудника кишкового ієрсиніозу.
8
Передера, О. О., Р. В. Передера та К. С. Савченко. "ДІАГНОСТИКА САЛЬМОНЕЛЬОЗУ БРОЙЛЕРІВ У ПРИВАТНОМУ ГОСПОДАРСТВІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 219–26. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено основні моменти діагностики, ліквідації та профілактики бройлерів. У період досліджень було вивчено епізоотичний процес захворювання бройлерів на сальмонельоз у динаміці. При цьому брали до уваги синхронність захворювання значної кількості птиці, зміну корму для групи птиці, де було зареєстроване захворювання. Один зі складників комбікорму (м’ясо-кісткове борошно) мало сумнівне походження, приватного виробництва. Клінічні ознаки у бройлерів не були характер-ними для сальмонельозу. У курчат стрімко розвивалося пригнічення. Бройлери відмовлялися від кор-му. Анемія була досить помітною при дослідженні шкіри гребеня, сережок і слизових оболонок. Кури сиділи, нахохливши пір’я, через 1‒2 доби від появи перших клінічних ознак гинули. Виявлені при розти-ні патологоанатомічні зміни були типовими для сальмонельозу птиці. Добре вираженими були зміни, що настали в результаті сепсису. Найбільш характерні патологічні зміни виявляли в селезінці, серці, печінці та тонкому відділі кишківника. Зміни в печінці більшості бройлерних курчат вказували на тривалі токсичні процеси, що могли бути пов’язані не лише з інтенсивним розмноженням і виділен-ням ендотоксинів патогенними мікроорганізмами, а й наслідком дії токсинів гриба. У всіх бройлерів при розтині виявляли ознаки фібринозного перитоніту та численні спайки в порожнині. Реєстрували збільшення нирок. Матеріалом для бактеріологічного та мікологічного дослідження слугували шма-точки внутрішніх органів загиблої птиці, проби комбікорму та м’ясо-кісткового борошна. При про-веденні бактеріологічних досліджень застосовували також специфічні поживні середовища: середо-вище Ендо, агар Плоскирєва, середовище Лєвіна, та вісмут сульфіт агар. Проби комбікорму та м’ясо-кісткового борошна для виявлення патогенних грибів культивували на агарі Сабуро. У резуль-таті бактеріологічного дослідження збудник сальмонельозу було виявлено у внутрішніх органах за-гиблої птиці, комбікормі та м’ясо-кістковому борошні. Ріст збудника сальмонельозу на диференцій-них поживних середовищах був характерний, швидкий та інтенсивний. У пробах комбікорму і м’ясо-кісткового борошна були виявлені гриби роду Aspergilus. Одним із важливих моментів у діагностиці інфекційних хвороб є визначення чутливості виділеної мікрофлори до лікарських засобів. Для визна-чення чутливості мікроорганізмів до антимікробних засобів диско-дифузійним методом відповідно до загальноприйнятого стандарту NCCLS застосовували агар Мюллера-Хинтона. Згідно з резуль-татами досліджень виділена культура сальмонел була резистентною до поліміксину, тілозину, нео-міцину, тетрацикліну, левоміцетину, ріфампіцину, декаметоксину. Помірну стійкість збудник про-демонстрував до гентаміцину, канаміцину, цефалозоліну. У досліджуваному приватному господарс-тві чиста культура виділеного збудника показала найвищу чутливість до амоксициліну.
9
Тимощук, О. М., та І. М. Дударєв. "ОГЛЯД ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ ПЕРЕРОБНИХ ВИРОБНИЦТВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 45 (6 грудня 2020): 103–10. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi45.406.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті шляхом всебічного аналізу наукових та науково-технічних джерел інформації розглянуте питання використання відходів переробних виробництв у сільському господарстві. Великі об’єми побічного продукту (барди) виробництва спирту зумовили необхідність розробки технології його подальшого використання. Науковцями пропонувалося використовувати концентровану барду як пластифікатор. Але для виробництва концентрованої барди високої якості, необхідно додатково використовувати дорогі енергоресурси. Відома також технологія використання спиртової барди у вигляді сухого продукту, який використовується як поживна добавка до кормів худоби та птиці. Використання сухої спиртової барди у тваринництві зумовлено тим, що вона містить у великій кількості клітковину, дріжджову масу та протеїн. Також відома комплексна біотехнологія переробки відходів спиртового виробництва із використанням дощових черв’яків. У закордонних джерелах описується технологія утилізації мелясної барди анаеробним методом. На сьогодні найбільш оптимальним рішенням вважається використання мелясної барди в якості органічного добрива, оскільки це дозволяє утилізувати відходи виробництва із користю для навколишнього середовища. Барду можна використовувати як розчинник при використанні азотних та калійних добрив, що дозволяє готувати на її основі поживні композиції. Також барду можна використовувати в якості розчинника для пестицидів.
10
Кліщ, І. М., А. О. Ковальчук, І. І. Медвідь, А. В. Павлишин та С. І. Климнюк. "ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ ЛАМІНАРНОГО ПНЕВМОЗАХИСТУ ДЛЯ ПРОТИДІЇ ПРОНИКНЕННЮ БАКТЕРІЙНИХ АГЕНТІВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (1 грудня 2021): 100–103. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12521.
Повний текст джерелаАнотація:
Пандемія коронавірусу COVID-19 зумовила потребу в розробці нових засобів індивідуального захисту органів дихання, які б поєднували у собі надійність та ергономічність використання. У дослідженні проводилась експериментальна оцінка бактеріальної непроникності інноваційної концепт-моделі пневмошолома з ламінарною системою подачі повітря.
Мета – провести порівняльну оцінку фільтрувальної здатності запропонованої концепт-моделі пневмошолома з визначенням її проникності для бактерійної культури мікрококів. Оцінити особливості потенційного бактерійного обсіменіння у внутрішньому просторі пристрою.
Матеріал і методи. Проведено тестування розробленої концепт-моделі пневмошолома для визначення її стійкості проти бактерійних агентів (Micrococcus luteus) при шестигодинній безперервній експлуатації. Мікроорганізми подавалися у вигляді аерозолю на зовнішній фільтр діючого пристрою з подальшим титруванням і посівом. Оцінку бактерійного обсіменіння проводили шляхом підрахунку колонієутворювальних одиниць. Для вивчення особливостей потенційного бактерійного обсіменіння у внутрішньому просторі пристрою використовувалась шефілдська голова-манекен. Дослідження повторювали при заміні фільтрів марлевими масками та при їх вилученні. У якості контролю було розміщено ємність із живильним середовищем усередину вимкненого пневмошолома на зазначений термін.
Результати. Використання пневмошолома у повній комплектації протидіяло просоченню бактерійного аерозолю, що проявлялось у відсутності росту на поживних середовищах. При відсутності фільтруючих складових найбільші рівні бактерійного обсіменіння визначались на внутрішній поверхні скла та верхній частині обличчя шефілдської голови-манекена. При заміні фільтрів на марлеві маски вдалось затримати 98,8 % мікроорганізмів у порівнянні з результатами застосування пневмошолома без захисних бар’єрів.
Висновки. Підтвердження ефективності фільтраційної та ізолювальної здатності пропонованої системи стосовно її непроникності для тестової культури із відсутністю росту на живильних середовищах впродовж шести годин безперервної роботи. Підтверджена захищеність нижнього контуру пневмошолома від мікроорганізмів.
Дисертації з теми "Поживне середовище"
1
Нєстєрова, К. М., та Олександр Миколайович Огурцов. "Дослідження біотехнології отримання препаратів для використання у трансплантації". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44759.
Повний текст джерела
2
Кічура, Марія Андріївна. "Технологія виробництва бактеріального концентрату закваски для кисломолочних продуктів. Дільниця виробничого біосинтезу". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/41082.
Повний текст джерелаАнотація:
Дипломний проект містить 108 сторінок, 10 ілюстрацій, 3 таблиці, 2
креслиники та 109 бібліографічних найменувань за переліком посилань.
Метою даної роботи є проектування виробництва бактеріальної закваски
для виготовлення кисломолочних продуктів дієтичного харчування,зокрема
йогурту.
Робота присвячена збільшенню обсягів виробництва вітчизняних заквасок,
що дасть можливість збільшення асортименту та здешевлення молочнокислих
продуктів.
Обгрунтовано і запропоновано в якості продуцента бактеріальної закваски
використовувати штами гомоферментативних термофільних молочнокислих
бактерій Lactobacillus delbrueckii subsp. Вulgaricus та Streptococcus salivarius
subsp. Thermophilus, отримані у результаті селекції з використанням
природнього добору , мають пробітичні властивості і є високотехнологічними
для виготовлення кисломолочної пробдукції.
Обрано ефективне, економічно вигідне та надійне обладнання для
виробничого культивування закваски. Розраховано та обрано апарат для
виробничого культивування. Наведено технологічний, конструктивний та
гідравлічний розрахунки обраного ферментеру.
В роботі обґрунтовані та подані технологічна та апаратурна схеми
виробництва.The diploma project contains 108pages, 10 illustrations, 3 tables, 2 drawings and 109 bibliographic titles according to the list of references. The purpose of this work is to design the production of bacterial leaven for the manufacture of fermented milk products for dietary nutrition. The work is devoted to increasing the production of domestic leavens, which will increase the range and reduce the cost of lactic acid products. It is substantiated and proposed to use strains of homofermentative thermophilic lactic acid bacteria Lactobacillus delbrueckii subsp as a producer of bacterial yeast. Vulgaricus and Streptococcus salivarius subsp. Thermophilus, obtained by selection using natural selection, have probiotic properties and are high-tech for the manufacture of fermented milk production. Efficient, cost-effective and reliable equipment for production cultivation of sourdough has been selected. The device for industrial cultivation is calculated and selected. Technological, constructive and hydraulic calculations of the selected fermenter are given. The technological and hardware schemes of production are substantiated and presented in the work
3
Івженко, Микита Юрійович. "Мікобіота пилку амброзії". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4135.
Повний текст джерелаАнотація:
Івженко М. Ю. Мікобіота пилку амброзії : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 091 «Біологія» / наук. керівник О. М. Войтович. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 62 с.UA : Робота викладена на 62 сторінках, містить 4 таблиць, 9 рисунків, перелік посилань складає 57 літературне джерело. Об’єкт дослідження – спорофітні та гаметофітні покоління Ambrosia artemisiifolia L. з трьох різних екологічних зон міста Запоріжжя та мікобіотичний комплекс пилку. Облік морфометричних показників рослин та їх популяцій в зоні з підвищеним техногенним навантаженням та в агроценозі свідчить про найбільш сприятливі умови для амброзії, натомість в природному біотопі (лісостепова ділянка) впродовж двох років спостерігається зменшення щільності популяції та висоти рослин. Встановлено, що поверхня пилку амброзії є місцем розташування спор багатьох мікроміцетів, які краще ідентифікуються шляхом пророщування на штучному поживному середовищі Чапека-Докса. Мікоценоз пилку амброзії представлений 7 родами та 12 видами, серед яких кількісно переважають меланінвмісні демацієві гриби. Встановлений факт засмічення пилку амброзії спорами сапрофітного грибка Alternaria та відсутність зовнішніх пошкоджень рослин цією інфекцією вказує на складний характер їх біотичних відносин. Існує залежність між екологічним навантаженням на пилок амброзії та видовим складом спостереженого на ньому мікоценозу. Найбільше видове різноманіття грибів виділялась на зразках пилку амброзії з урбоекосистеми, найменше - на пилку амброзії з агроценозу.
EN : The work is presented on 62 pages, contains 4 tables, 9 figures, the list of references is A literature source. The object of research is sporophytic and gametophytic generations of Ambrosia artemisiifolia L. from three different ecological zones of the city of Zaporizhia and a mycobiotic pollen complex. Taking into account the morphometric parameters of plants and their populations in the area with high man-made load and in the agrocenosis indicates the most favorable conditions for ragweed, while in the natural habitat (forest-steppe area) for two years there is a decrease in population density and plant height. It has been established that the surface of ragweed pollen is the location of spores of many micromycetes, which are better identified by germination on the artificial nutrient medium Czapek-Dox. The mycocenosis of ragweed pollen is represented by 7 genera and 12 species, among which melanin-containing dematic fungi predominate. The established fact of clogging of ragweed pollen with spores of the saprophytic fungus Alternaria and the absence of external damage to plants by this infection indicates the complex nature of their biotic relationship. There is a relationship between the ecological load on ragweed pollen and the species composition of the mycocenosis observed on it. The largest species diversity of fungi was isolated on samples of ragweed pollen from the urban ecosystem, the least - on ragweed pollen from the agrocenosis.
Частини книг з теми "Поживне середовище"
1
Страшнова, І. В., Н. В. Коротаєва, Н. Ю. Васильєва, М. Д. Штеніков, К. С. Потапенко, Г. В. Лісютін, М. М. Чабан, Т. В. Гудзенко та В. О. Іваниця. "Актинобактерії Одеської затоки Чорного моря". У Мікробіологічні дослідження Чорного моря. Odesa, Ukraine: Odesa I.I. Mechnikov National University, 2021. http://dx.doi.org/10.18524/978-617-689-454-4.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У цьому розділі наведено результати виявлення актиноміцетів в біологічних обростаннях природного черепашнику, бетонних споруд і мідій Одеської затоки Чорного моря та описана таксономічна різноманітність і основні біологічні властивості 53 досліджених штамів. При рості на різних поживних середовищах виділені штами актиноміцетів утворюють субстратний і повітряний міцелії, демонструючи різноманіття морфологічних типів. Деякі штами утворюють водорозчинні і меланоїдні пігменти на відповідних середовищах. Ізольовані актиноміцети ростуть у температурному діапазоні 10 °С - 45 °С. Більшість штамів актиноміцетів добре ростуть у присутності NaCl у концентрації до 9%. Досліджені штами утилізують різні запропоновані джерела вуглецю, демонструючи значну метаболічну активність. Найбільш вживаним субстратом для актиноміцетів із черепашнику є лактоза, для актиноміцетів із бетону – рамноза, для актиноміцетів із мідій – цукроза. Попередня ідентифікація за порівнянням спектрів жирних кислот дозволила встановити що ізольовані штами актиноміцетів з різними індексами подібності відносяться до двох родівStreptomyces і Nocardiopsis, із суттєвим домінуванням представників роду Streptomyces. У жирнокислотних спектрах досліджених актиноміцетів роду Streptomyces присутні ізомери розгалужених насичених і ненасичених жирних кислот із загальною кількістю атомів вуглецю від 10 до 17. Виявлення і виділення актиноміцетів із об’єктів Чорного моря сприятиме подальшому вивченню екологічної ролі цих бактерій в морському середовищі, їх різноманітності, розподілу, умов культивування, еволюційних механізмів пристосування до життя в морі та оцінці біотехнологічного потенціалу до продукції нових біологічно активних метаболітів.
Тези доповідей конференцій з теми "Поживне середовище"
1
Зеленянська, Наталя, та Михайло Самофалов. "ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ МІКРОКЛОНІВ ВИНОГРАДУ НА МОДИФІКОВАНИХ ПОЖИВНИХ СЕРЕДОВИЩАХ". У The Globalization of Scientific Knowledge: Theoretical and Practical Research. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-164-0-5.
Повний текст джерела