Добірка наукової літератури з теми "Погодні показники"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Погодні показники".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Погодні показники"
1
Чугрій, Г. А., Р. С. Вискуб, В. І. Поплевко, П. Шульц та Н. Л. Скнипа. "Наукові принципи підбору сортів пшениці м’ְякої озимої за адаптивними ознаками". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 60–67. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є розробка методологічного підходу та вдосконалення адаптивної технології вирощування пшениці озимої через обґрунтування принципів підвищення адаптивності рослин пшениці озимої в східній частині Північного Степу України. Методика дослідження. Дослідження проводились в період 2018–2020 роках у польовій сівозміні ДП ДГ «Забойщик». Для детального дослідження особливостей формування агроценозів різних сортів пшениці озимої у дослідах висівали внесені до Реєстру сорти пшениці озимої, рекомендовані для вирощування в Степовій зоні України. Дослідження проводили у польових дослідах, закладених за методом послідовних ділянок, систематичним способом. Повторність у дослідах – триразова. Площа облікової ділянки становила 40–80 м2. Підготовка ґрунту в передпосівний період була спрямована на максимальне збереження і накопичення вологи у ґрунті та знищення бур’янів. Результати. У статті наведені результати сортів пшениці м’якої озимої різних селекційних центрів (61 сорт) за адаптивними показниками. За результатами погодних умов прохолодна та волога погода весни за роки досліджень сприяла інтенсивному формуванню рослинами загальних стебел. За результатами досліджень найвищий коефіцієнт загального кущіння формували рослини сортів Вежа, Легенда білоцерківська, Романівна. Проте, такі погодні умови, не дозволили рослинам зі значної кількості загальних стебел сформувати продуктивні. Більша кількість сортів екологічного сортовипробування за коефіцієнтом продуктивного кущіння поступилася сорту-стандарту. Найвищий коефіцієнт продуктивного кущіння у досліді був у сорту Розумниця білоцерківська 1,62. Дослідженнями встановлено, що біометричні показники сортів пшениці озимої різних селекційних центрів відображали їх реакцію на зміни погодних умов, які відбувалися протягом періоду спостережень. Висновки. У середньому за роки дослідження найбільшу прибавку зерна до стандарту забезпечував сорт Овідій. Високий рівень врожайності також забезпечили сорти Кошова та Вигадка. Коефіцієнт кущіння рослин варіював від 2,53 до 5,56 залежно від сорту. Розрахунок економічної доцільності вирощування різних сортів пшениці озимої в умовах східної частини Північного Степу продемонстрував, що найбільша рентабельність була у сортів Овідій – 203,3%, Вигадка і Кошова – 163,3%, Вільшана і Самара-2 – 160,0% за урожайності 9,1 т/га, 7,9 т/га, 7,8 т/га. Собівартість 1 т зерна сортів пшениці озимої складає від 1899,00 грн. до 3409,00 грн.
2
Шакалій, С. М., А. В. Баган, С. О. Юрченко та Л. М. Головаш. "ВПЛИВ СОРТОВИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ НА МІНЛИВІСТЬ ПРОДУКТИВНОСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 11–17. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Щороку до «Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні» вноситься велика кількість сортів пшениці озимої. І показники постійно зростають. Перш ніж їх вибирати, визначаються із параметрами вимог до них та об’єктивно оцінити рівень технологічного забезпечення господарства, склад і родючість ґрунтів, рівень їх окультурення, попередники та строки збирання, природно-кліматичну зону й погодні умови конкретного року; враховують поширення типових шкідників і збудників хвороб у регіоні, адже генетичний потенціал сорту може бути реалізований лише за умови, коли технологія відповідає його біологічним властивостям. Метою досліджень було оцінити сорти пшениці м'якої озимої за показниками, які формують врожайність. Для цього встановили вплив сорту на посівні властивості зерна пшениці озимої; обгрунтували роль сорту у формуванні врожайних показників пшениці; встановили основні показники структури врожаю, які формують продуктиність рослин. Найменшою урожайністю виділився сорт Сагайдак (5,4 т/га), Фаворитка та Смуглянка (5,5 т/га). На 0,5 т/га перевищив сорт Оржиця та на 0,3 т/га сорт Богдана. В порівнянні з 2019 роком 2020 рік мав дещо вищу врожайність. У сорту Сагайдак та Вільшана вона підвищилася на 0,4 т/га. На 0,3–0,4 т/га – у сортів Фаворитка та Смуглянка. Сорт Богдана перевищив врожайність 2019 року на 0,3 т/га. Найвищою врожайність залишилася у сорту Оржиця і склала 6,4 т/га. Урожайність зерна сортів пшениці озимої 2021 року була від 5,7 до 6,3 т/га. В цей рік високою врожайністю вирізняються сорти Смуглянка – 6,0 т/га, Богдана – 6,1 т/га, Оржиця – 6,3 т/га. Нижчою врожайністю вирізняються сорти Фаворитка – 5,8 т/га та Сагайдак – 5,7 т/га. Проведені дослідження нам показали, як мінливість елементів структури врожаю сортів пшениці озимої пояснюється нерівномірною вологозабезпеченістю за всі роки дослі джень. Необхідним завданням є постійне визначення мінливості продуктивності пшениці озимої залежно від сортових особливостей.
3
Мосов, Сергій, та Сергій Салій. "МЕТОДИКА ОПТИМІЗАЦІЇ ВИБОРУ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ОХОРОНИ ТА КОНТРОЛЮ СТАНУ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 186–201. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.106.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на системних засадах досліджено питання оптимізації вибору технічних засобів охорони та контролю стану державного кордону Республіки Казахстан. Наведена з використанням процесного підходу декомпозиція прикордонної діяльності з метою переходу до формування вимог до характеристик технічних засобів охорони та контролю стану державного кордону. Формалізовано тактико-технічні вимоги до таких технічних засобів: функціональне завдання, погодні умови, пора року, час доби, фізико-географічні характеристики місцевості, кліматичні умови, умови надзвичайних ситуацій, вплив природних та штучних перешкод з боку порушника державного кордону. До тактичних вимог включено типові завдання, елементи прикордонної тики, а також критерії оцінки ефективності застосування технічного засобу. Зазначено спільні для технічних засобів характеристики, які треба враховувати при виборі цих засобів: контролепридатність, ремонтопридатність, надійність, вартість технічного засобу і вартість його експлуатації. Визначено вигляд екстремуму, якому має відповідати технічний засіб з найкращими характеристиками. Звертається увага на важливість проведення патентних досліджень, від яких залежить проведення доопрацювань технічного засобу. На підставі апробованого експертного методу аналізу ієрархій запропоновано методику вирішення багатокритеріального завдання оптимізації вибору технічних засобів охорони та контролю стану державного кордону, яка дозволяє, по-перше, об’єктивно оцінювати наявні та перспективні технічні засоби, по-друге, необхідність забезпечення транзитивної узгодженості дозволяє фіксувати можливі спроби штучного завищення показників одного з технічних засобів (або оцінюваного), так як автоматично погіршаться показники іншого технічного засобу, і відношення узгодженості вийде з допустимих меж, тобто в цьому випадку зберігається принцип неупередженості та справедливості.
4
Польовий, А. М., Л. Ю. Божко та О. А. Барсукова. "ВПЛИВ ПОГОДНИХ УМОВ НА ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 38–45. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження оцінки впливу погодних умов на ріст, розвиток і формування врожайності конюшини лучної, оскільки вирощування багаторічних трав є основою забезпечення кормової бази для вирощування тварин. Для виконання задачі були проаналізовані дані спостережень за продуктивністю конюшини лучної другого року життя і метеорологічними елеме-нтами за період з 1995 по 2015 роки. Аналіз впливу погодних умов на формування продуктивності включав погодні умови перезимівлі конюшини і умови впродовж вегетаційного періоду від відновлення вегетації до збирання насіння. Дослідження рядів урожайності сіна і насіння конюшини показали, що тенденція тренду урожайності сіна і насіння конюшини двохукісної характеризується зростанням, щорічне збільшення врожаю сіна за трендом становить 2,94 ц/га. Щорічні відхилення врожаїв від лінії тренда, зумовлені впливом погоди кожного конкретного року, коливаються від –3 ц/га до +20 ц сіна з га. Динаміка врожаїв насіння конюшини теж має характер зростання, але зростання слабке і становить щорічно 0,0023 ц/га. Встановлено, що серед чисельних показників, які визначають величину врожаю конюшини, значну роль відіграють умови перезимівлі. На Правобережжі ймовірність дуже низьких абсолютних мінімумів –18…–19 °С на глибині кореневої шийки конюшини становить близько 7 %. Імовірність абсолютних мінімумів на рівні критичної температури вимерзання конюшини лучної –15…–16 °С становить відповідно 12 % та 13 %. Аналіз значень коефі-цієнтів кореляції врожаїв насіння конюшини з різними показниками свідчать про те, що найзначнішу роль у формуванні продуктивності конюшини лучної відіграє сполучення комплексу окремих факторів. Упродовж вегетаційного періоду погодні умови червня для першого укосу та кінець липня і серпень для другого укосу конюшини. Це дало змогу отримати багатофакторну статистичну залежність урожаїв насіння конюшини лучної, зважаючи на комплекс метеорологічних величин.
5
Кузнєцов, М. П., О. А. Мельник та В. М. Смертюк. "ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ АКУМУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НА БАЛАНСУВАННЯ КОМБІНОВАНОЇ ЕНЕРГОСИСТЕМИ". Vidnovluvana energetika, № 1(64) (30 березня 2021): 6–17. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).6-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної роботи є дослідження впливу таких параметрів системи акумулювання електроенергії, як ємність та швидкодія, на стан балансу потужностей в комбінованій енергосистемі. Особливістю комбінованої локальної системи є значні градієнти поточної потужності, обумовлені змінною природою вітрових і сонячних електростанцій. Система акумулювання енергії має максимально збалансувати генерацію та споживання електроенергії, зменшити втрати можливої надлишкової енергії чи її дефіцит. Об’єкт дослідження – гібридні електроенергетичні системи, які мають властивості локальної мережі. Елементами системи є вітрові та сонячні електростанції та засоби акумулювання енергії, здатні реагувати на швидкі зміни потужності. Методом дослідження є математичне моделювання випадкових процесів споживання та генерації енергії, яке дозволяє аналізувати поточне балансування потужностей та отримувати інтегральні характеристики стану акумулювання і повторного використання енергії. Моделювання режимів роботи сонячних і вітрових електростанцій основане на статистичних даних про погодні фактори, а балансування потужності можна розглядати як суперпозицію випадкових процесів генерації та споживання. Особливістю дослідження є одночасне врахування швидких змін потужності вітрових і сонячних електростанцій, можливостей накопичення незбалансованої енергії та реального стану зарядки акумуляторів. Аналітичне дослідження потребує точного визначення характеристик розподілу ймовірності для кількох випадкових процесів, тому використано адаптивну імітаційну модель з можливістю варіації вхідних параметрів. Застосована модель енергобалансу дозволяє імітувати процес акумулювання енергії та розрахувати поточні й кумулятивні показники. В результаті дослідження встановлено вплив ємності та швидкодії акумуляторів на енергетичну ефективність системи. Визначено області чутливості енергетичного балансу, коли швидкість зарядки акумуляторів стає меншою за швидкість поточних змін вітрової та сонячної потужності. Порівнюються різні конфігурації енергосистеми за джерелами енергії, при цьому враховуються географічні відмінності й сезонні кліматичні особливості. Бібл. 16, табл. 3, рис. 4.
6
Chaskovskyy, O. H., D. Yu Karabchuk та A. P. Ivaniuk. "Зміни лісового вкриття Українських Карпат за період 1984–2016 років". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (28 березня 2019): 9–14. http://dx.doi.org/10.15421/40290201.
Повний текст джерелаАнотація:
Масштабні зміни лісового вкриття негативно впливають передусім на гідрологічні та ґрунтові умови та загалом на екологічні функції лісів. В Українських Карпатах події, пов'язані з пошкодженнями лісового намету, зумовлені не тільки природними чинниками, такими, як погодні умови чи шкідники й хвороби, але і чинниками антропогенного впливу, такими, як збільшення обсягів вирубування лісу, основними драйверами яких є соціально-економічні потрясіння та зміна способів ведення лісового господарства й ефективність правозастосування в лісовому секторі. Метою цього дослідження було виявити обсяги порушень намету деревостанів у лісах Українських Карпатах протягом 1984–2016 рр. Для дослідження використано часові ряди зображень, отриманих із супутникових знімків проекту "Landsat" із застосуванням засобу візуалізації "TimeSync". Отже, на основі випадкової вибірки, 2000 ділянок було здійснено оцінку щорічного пошкодження намету лісу, які враховували як природні порушення, так і антропогенні. Відповідно до результатів вибірки, середня лісистість для всієї досліджуваної території протягом 1984–2016 рр. становила 65,50 %. Більше половини досліджуваного періоду значення лісових порушень коливались між 0,50–1,00 %, серед них було десять років, коли порушення були між 0,75–1,0 %. Загалом показники порушень лісового вкриття в Українських Карпатах сильно коливаються, причому значні помітні піки з'явилися після 1990 та 2012 рр. Більше того, антропогенні зміни, спричинені лісозаготівлями (зокрема суцільними та вибірковими), становили 92,07 % всіх порушень, тоді як лише 7,93 % порушень лісового намету пов'язані з природними чинниками. Аналіз піків коливань змін порушень лісового вкриття дає підстави вважати, що чинниками коливання щорічних показників, спричинених рубками, можуть бути політичні, пов'язані із зміною законодавства із часом та економічною ситуацією, спровокованою збільшенням і зменшенням попиту на ресурси деревини. Для природних порушень спостережено три різні хвилі на початку 1990-х, 2000-х та 2010-х років, які демонструють синхронізацію динаміки природних порушень з іншими помірними лісами Європи в субконтинентальному просторовому масштабі. Отже, результати здійсненого дослідження можна використати під час планування розвитку лісового господарства в Карпатах. При цьому варто приділяти більше уваги тренду зміни лісового вкриття, звертаючи особливу увагу на вразливість лісів до кліматичних змін, і розглянути вплив поточної нестабільної соціально-економічної ситуації на появу масштабних вирубок лісів в Україні.
7
Кушнеренко, В. Г., та Ю. С. Котовська. "Зелені насадження як спосіб зменшення теплового стресу у великої рогатої худоби в умовах змін клімату". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 65–72. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено проблеми зміни клімату, які безпосеред- ньо стосуються виробництва продуктів тваринництва. Мета – дослідити, яким чином погодно-кліматичні умови впливають на правильний вибір технології розведення й утримання тварин, організації та благоустрою тварин- ницьких ферм і приміщень. Проблема теплового стресу надзвичайно актуальна в регіонах, де погода характе- ризується високою плюсовою температурою та воло- гістю. Таке поєднання негативно впливає на відтворну здатність корів, перебіг тільності та функціональний стан новонародженого молодняку. Методи. За допо- могою загальноприйнятих методик дослідження зоогі- гієнічних показників мікроклімату тваринницьких при- міщень і погодних умов на території ферми доведено спосіб зниження кліматичних ризиків у веденні молоч- ного скотарства, визначено, які потенційні екологічні стресори (температура навколишнього середовища, вологість, теплове випромінювання, швидкість вітру) можуть безпосередньо впливати на функціонування організму тварини, її здоров’я, реалізацію генетичного потенціалу. Незважаючи на те, що біокліматичні умови для повновікової великої рогатої худоби характеризу- ються як комфортні, спостерігається збільшення кілько- сті днів із середнім рівнем теплового стресу. Організм тварини неможливо представити поза навколишнім середовищем і без взаємодії з ним. Сезонні коливання в надоях і якісних показниках молока відбуваються через вплив прямих і непрямих чинників навколишнього середовища. Прямий ефект в основному пов’язаний із впливом високих температур на продуктивність корів, а непрямий – з негативними наслідками дії теплового стресу. Результати. Проведені дослідження дають мож- ливість стверджувати, що зниження температури пові- тря на території тваринницьких підприємств завдяки збільшенню площі зелених насаджень є дієвим спосо- бом запобігання тепловому стресу у тварин. Висновки. Охолодження позитивно впливає на продуктивність і відтворення корів. У його результаті спостерігається покращення показників: збільшується середньорічний надій; покращується конверсія корму; підвищується вміст жиру та білка; зменшується кількість соматичних клітин у молоці; зростає запліднюваність; зменшується смертність телят.
8
Вожегов, C. Г., О. С. Ощипок, С. В. Коковіхін, А. В. Дробітько, Л. М. Гирля, А. Н. Керімов та О. О. Казанок. "Вплив режимів краплинного зрошення на продуктивність винограду за вирощування в умовах Півдня України". Аграрні інновації, № 5 (11 січня 2021): 168–72. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.26.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити ефективність застосування кра- плинного зрошення за вирощування промислового вино- граду в умовах Півдня України. Методи. Дослідження проводили в умовах Правобережної нижньодніпров- ської зони виноградарства України – на базі Агрофірми «Білозерський» (Херсонська область, Білозерський район, с. Дніпровське) впродовж 2011-2013 рр. Польові досліди закладали згідно загальновизнаних мето- дик дослідної справи. Результати. Досліджувані режими краплинного зрошення істотно позначилися на ростових процесах і біометричних показниках. Урожайність ягід з куща винограду також змінювалось у широкому діапазоні залежно від режимів краплин- ного зрошення та погодних умов у роки проведення досліджень. За сприятливої метеорологічної ситуації у 2011 і 2013 рр. цей показник продуктивності досліджу- ваної культури склав у неполивному варіанті 2,87-2,93 кг/ кущ. Найменша врожайність у перерахунку на 1 га була на рівні 6,6 т у неполивному варіанті. Використання краплинного зрошення за ресурсоощадної та біоло- гічно оптимальною схемою забезпечило підвищення врожайності на 16,8-28,3% – до 7,9-9,2 т/га. Висновки. За неполивних умов у 2012 р. листкова площі зменши- лась до 4,95 м2, а у варіанті з біологічно оптимальним поливним режимом зафіксовано його зростання до 11,48 м2. Доведено, що евапотранспірація у контроль- ному варіанті сягнула найвищого рівня 0,48 мм/добу у посушливому 2012 році, а за сприятливих погодних умов у 2011 і 2013 роки відбулося її зменшення до 0,41- 0,43 мм/добу. Максимальне сумарне водоспоживання в межах 2621-2724 м3/га сформувалось за біологічно оптимального режиму зрошення у 2012 і 2013 роках, а мінімальний рівень даного показника – 1284 м3/га про- явився за неполивних умов 2012 року. Коефіцієнт водо- споживання мав тенденцію зниження до 201 м3/т у непо- ливному контролі. Максимальну врожайність в досліді на рівні 9,5 т/га одержали за біологічно оптимального режиму зрошення у 2013 р. Встановлено, що макси- мальний вплив на врожайність винограду мали режими краплинного зрошення, оскільки їх частка впливу була найвищою й складала 59,8%. Також високе значення мали погодні умови в роки проведення досліджень – їх питома вага дорівнює 27,5%. Взаємодія досліджуваних чинників склала 7,5%.
9
Zibtsev, S. V., V. V. Myroniuk, O. M. Soshenskyi, M. S. Koren та V. A. Koren. "Просторово-часовий розподіл пожеж у природних ландшафтах Рівненської області". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 18–23. http://dx.doi.org/10.15421/40290603.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз історичної динаміки пожеж та встановлення їх просторово-часових особливостей є основою для розроблення плану управління пожежами та стратегічного розміщення протипожежних сил і засобів на місцевості, а також здійснення попереджувальних заходів. Використовуючи дані дистанційного зондування Землі, отримано основні показники горючості природних територій Рівненської області за період з 2001 по 2018 рр. та виконано їх аналіз. Щорічно на території області відбувається в середньому 190 випадків пожеж на загальній площі 12,6 тис. га. Усереднені дані свідчать про тенденцію до зростання показників горючості території, зокрема середньорічна площа пожеж за період з 2001 по 2018 рр. зросла від 7,4 до 17,8 тис. га. За результатами дослідження встановлено, що найбільше пожеж стається у березні-квітні (29,6 %), серпні (32,2 %) та вересні (19,9 %), що повинно бути основою для максимальної готовності протипожежних служб у ці періоди. Виконано аналіз погодно-кліматичних показників за багаторічний період та досліджено їх зв'язок з основними показникам горючості. Зроблено висновки щодо проблеми пожеж у природних ландшафтах Рівненської області. Наведено недоліки наявної системи моніторингу пожеж як важливої складової системи охорони природних територій від пожеж.
10
Матеєнко, Ю. П., та Р. В. Вожаков. "АНАЛІЗ БАЛАНСОВОЇ НАДІЙНОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ З ВІДНОВЛЮВАНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ЕНЕРГІЇ". Vidnovluvana energetika, № 4(67) (25 грудня 2021): 18–24. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.4(67).18-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Впровадження альтернативних джерел енергії в енергосистеми дозволяє знизити шкідливий вплив на довкілля від традиційних джерел генерації, але має і ряд недоліків. Насамперед це нестабільне генерування відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) через залежність від погодних умов, що породжує для електричних мереж і енергосистеми в цілому ряд нетипових проблем. Отже, виникає необхідність вдосконалення засобів системної автоматики з метою узгодження електропостачання від ВДЕ та мережевих підстанцій енергосистеми. Вплив ВДЕ на режими районних електричних мереж залежить від значення сумарного розосередженого генерування в ній, від одиничної встановленої потужності ВДЕ, а також від їх місця приєднання до електричної мережи.
Традиційний підхід до оцінки оптимальної конфігурації полягає у забезпеченні балансової надійності або адекватності системи генерації. При цьому на перший план виходять показники забезпечення попиту. Однак при оцінці економічних показників енергосистеми, що використовують ВДЕ, треба зважати також на раціональне використання виробленої електроенергії.
В статті розглянуто базові показники (індекси) відповідності генерування стосовно споживання, такі як очікування втрати навантаження, імовірність втрати навантаження, частота втрати навантаження, тривалість втрати навантаження. Значення показника балансової надійності повинно вибиратися на основі визначення того рівня надійності забезпечення потреб споживачів в електроенергії, при якому додаткові витрати на його підвищення для енергосистеми стануть вище, ніж компенсація імовірнісного рівня збитків споживачів. Бібл. 6.
Дисертації з теми "Погодні показники"
1
Хижняк, Олександр Сергійович. "Система аналізу даних приватної метеорологічної станції". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/40931.
Повний текст джерелаАнотація:
Пояснювальна записка дипломного проєкту містить 6 розділів, 61 сторінка, 35 рисунків, 7 таблиць, посилання на 18 літературних джерела, додатки та 4 кресленики.
Об’єктом розробки: система аналізу даних для приватна метеостанція.
Мета розробки: створити застосунок зі зручним інтерфейсом, який буде аналізувати погодні показники минулих днів та годин.
У дипломному проєкті розроблено систему, яка в режимі реального часу збирає дані погодних показників, аналізує їх та виводить користувачу у вигляді тексту або у вигляді графіків за останні дні або 12 годин. Проведено ретельний огляд існуючих рішень і на основі цього виконано аналіз вимог, які б задовольняли всім потребам як звичайного користувача, так і садівника-любителя або ж працівника на господарстві. За апаратну частину було обрано мікроконтролер ESP8266 та датчики DHT22 і BMP280 для вимірювання температури, вологості повітря, атмосферного тиску та теплового індексу. Значну увагу було приділено серверній частині, яка розгортається в хмарному ресурсі Microsoft Azure.
Отримані результати можуть бути розширені масштабованістю апаратної частини та подальшою розробкою функціональної системи. Будуть корисними як звичайній, так і зацікавленій в господарстві людині.The explanatory note of the diploma project consists of 6 sections, 61 pages, 35 figures, 7 tables, links to 18 literary sources, annexes and 4 design documents. The object of the development: the data analysis system for private weather station. The purpose of the development: create an application with user friendly interface for analyzing weather data of the last days and hours. The graduation project developed the system, which collects weather data in real time, analyzes it and displays results like text or like charts for the last days or 12 hours. The thorough analysis of existing solutions and applications is a base of requirements that will satisfy all simple people, amateur gardener’s or enterprise worker’s needs. Microcontroller ESP8266 and sensors DHT22 and BMP280 were chosen like an embedded part of system for temperature, humidity, atmosphere pressure and heat index measurements. Considerable attention was paid to the server part, which is deployed in the cloud platform Microsoft Azure. The results obtained can be expanded by scalability of embedded part and functional system future development. It will useful as for simple people as for interested in the enterprise person.
2
Иващенко, А. Б. "Об одном подходе к прогнозированию временных рядов метеоданных". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28634.
Повний текст джерелаАнотація:
The paper is devoted to discussion of imperfection of some forecasting approaches. The idea of construction of one combined technique for time series short-term forecast is offered. The main stages of the technique are considered. Perspectives of its development are discussed.
When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28634
3
Журомський, Олексій Андрійович. "Мобільний додаток прогнозу погоди на основі інтерполяції даних з ОpenWeather". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5113.
Повний текст джерелаАнотація:
Журомський О. А. Мобільний додаток прогнозу погоди на основі інтерполяції даних з ОpenWeather : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 121 "Інженерія програмного забезпечення" / наук. керівник В. І. Горбенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 49 с.UA : Робота викладена на 49 сторінках друкованого тексту, містить 30 рисунків, 7 джерел, 4 додатки. Об’єкт дослідження: методи прогнозування погоди та процес прогнозування метеоданих за АРІ-ключем. Мета роботи: дослідити сучасні мобільні додатки з прогнозування погоди та розглянути можливість інтерполяції метеоданих. Метод дослідження: аналітичний, порівняльний. У останні роки прогнозування погоди є досить популярним через використання нових технологій та зростання кількості метеостанцій, що дозволяє використовувати більший обсяг метеоданих при складання кінцевого прогнозу. Для можливості отримувати більш точний результат, в роботі розглянуто можливості АРІ сервісу ОpenWeather та його вбудована функція інтерполяції метеоданих, а також метод використання різних АРІ- ключів. Також були представлений приклад створення власної метеостанції на основі мікрокомп'ютерів серії Raspberry на випадок відсутності метеостанції в області дослідження. Даний метод дозволив поліпшити якість точності обчислень погодних даних.
EN : The work is presented on 49 pages of printed text, 30 figures, 7 references, 4 supplements. The object of research – methods of weather forecasting and the process of forecasting meteorological data by API-key. The aim of the study is to explore modern mobile weather forecasting applications and consider interpolating meteorological data. The methods of research are analytical, comparative. In recent years, weather forecasting has become quite popular due to the use of new technologies and the growing number of weather stations, which allows the use of more meteorological data in the final forecast. To be able to obtain a more accurate result, the paper discusses the capabilities of the API service OpenWeather and its built-in meteorological interpolation function, as well as the method of using different API-keys. An example of creating your own weather station based on Raspberry series microcomputers were presented in a case of no weather station in the study area. This method has improved the quality of the accuracy of weather data calculations.