Добірка наукової літератури з теми "Повітроохолоджувач"

У статті представлено результати дослідження роботи повітроохолоджувачів методом комп’ютерного моделювання. Специфічні умови роботи низькотемпературних повітроохолоджувачів пов’язані з інеєутворенням на поверхні теплообміну в процесі експлуатації. Автором проведено аналіз процесу інеєутворення в повітроохолоджувачах при зміні режимних параметрів експлуатації теплообмінного апарату та параметрів повітря в холодильній камері. Дослідження роботи повітроохолоджувача проведено для наступних умов: температура кипіння холодильного агенту t0=-100С, температура повітря в холодильній камері tкам=-2;-3;-4;-5;-6;-70С та відносна вологість φ=95;90;80;70%. Результати дослідження показують вплив на динаміку наростання шару інею на поверхні повітроохолоджувача вищезазначених параметрів та енергетичні характеристики теплообмінника при заміні робочого тіла холодильної установки. Використання описаного в статті алгоритму обробки результатів підбору серійного теплообмінного обладнання дозволяє оперативно оцінити експлуатаційні характеристики повітроохолоджувачів.

The processes of gas turbine unit inlet air cooling by absorption lithium-bromide chiller utilizing the turbine exhaust gas waste heat as athermotransformer has been analyzed for hour-by-hour changing ambient air temperatures and changeable heat loads on the air cooler as consequence. The computer programs of the firms-producers of heat exchangers were used for gas turbine unit inlet air cooling processes simulation. It is shown that at decreased heat loads on the air cooler an excessive refrigeration capacity of the absorption lithium-bromidechiller exceeding current heat loads is generated which can be used for covering increased heat loads on the air cooler and to reduce the refrigeration capacity of the absorption lithium-bromidechiller applied. To solve this task the refrigeration capacity required for gas turbine unit inlet air cooling is compared with an excessive refrigeration capacity of the absorption lithium-bromidechiller exceeding current heat loads summarized during 10 days of July 2015. The system of gas turbine unit inlet air cooling with a buster stage of precooling air and a base stage of cooling air to the temperature of about 15 °C by absorption lithium-bromide chiller has been proposed. An excessive refrigeration capacity of the absorption chiller generated during decreased heat loads on the gas turbine unit inlet air cooler that is collected in the thermal accumulator is used for gas turbine unit inlet air precooling in a buster stage of air cooler during increased heat loads on the air cooler. The results of gas turbine unit inlet air cooling processes simulation proved the reduction of refrigeration capacity of the absorption lithium-bromide chiller applied by 30-40 % due to the use of a buster stage of precooling air at the expanse of an excessive absorptionchiller refrigeration capacity served in the thermal accumulator. So the conclusion has been made about the efficient use of a buster stage of gas turbine unit inlet air cooler for precooling air by using an excessive refrigeration potential of absorption lithium-bromidechiller coolant saved in the thermal accumulator

The processes of gas turbine unit two-stage intake air cooling by absorption lithium-bromide chiller as a high temperature cooling stage to the temperature of about 15 °C and by refrigerant ejector chiller as a low temperature cooling stage to the temperature of about 10 °C through utilizing the turbine exhaust gas waste heat for hour-by-hour changing ambient air temperatures and changeable heat loads on the air coolers as consequence during 10 days of July 2017 (10–12.07.2017) for climatic conditions of the south of Ukraine are analyzed. The computer programs of the firms-producers of heat exchangers were used for gas turbine unit inlet air cooling processes simulation.It is shown that at decreased heat loads on the air coolers an excessive refrigeration capacity of combined absorption-ejector chiller exceeding current heat loads is generated which can be used for covering increased heat loads on the air coolers and to reduce the refrigeration capacity of the absorption-ejector chiller. To solve this task the refrigeration capacity required for gas turbine unit inlet air cooling is compared with an excessive refrigeration capacity of the absorption-ejector chiller exceeding current heat loads summarized during 10 days.The system of gas turbine unit inlet air cooling with a booster stage of precooling air and a base two-stage cooling air to the temperature of about 10 °C by absorption-ejector chiller has been proposed. An excessive refrigeration capacity of the absorption-ejector chiller generated during decreased heat loads on the gas turbine unit inlet air coolers that is collected in the thermal accumulator is used for gas turbine unit inlet air precooling in a booster stage of air coolers during increased heat loads on the air coolers. The results of gas turbine unit inlet air cooling processes simulation proved the reduction of refrigeration capacity of the absorption-ejector chiller by about 50 % due to the use of a booster stage for precooling air at the expanse of an excessive absorption-ejector chiller refrigeration capacity served in the thermal accumulator. The conclusion has been made about the efficient use of a booster stage of gas turbine unit inlet air cooler for precooling air by using an excessive refrigeration potential of absorption-ejector chiller saved in the thermal accumulator

It is proposed to determine the rational velocity of air flow through the air coolers of a stepped a waste heat-recovery absorption-ejector chiller utilizing the heat of exhaust gases of a gas turbine unit to cool the air at the inlet, by computer simulation of air processes processing. Whereas the result of air cooling depends on the efficiency of the air coolers at the inlet of the gas turbine unit, it is proposed to determine it as an increase in the specific fuel economy, which consider both the cooling depth (the magnitude of the temperature decrease) of the air and the air resistance of the air cooler, which significantly affects the efficiency of operation cooling devices. On the example of air cooling at the inlet of a gas turbine unit has been analyzed the value of specific fuel economy by cooling the air at the inlet to a temperature of 10 °C in a two-stage absorption-ejector chiller, depending on the rational airflow rate through the cooling units (air coolers). The efficiency of the air coolers at different air flow rates has been analyzed.It is shown that proceeding from the different rate of increment in the specific fuel economy caused by the change in the rational velocity of air flow through the air coolers of chillers, it is necessary to choose a design (rational) the rational velocity of air flow that ensures the achievement of a maximum or close to the maximum increase in the specific fuel economy at relatively high rates increments. In order to determine the established the rational velocity of air flow through the air coolers, which provides the maximum increment of the specific fuel economy, the dependence of the increment of the specific fuel economy on the airflow velocity is analyzed. Based on the results of modeling air cooling processes at the inlet of the gas turbine unit, using software from firms that produce heat exchange equipment, it is proposed to determine the rational velocity of air through the air coolers, which ensures a close maximum specific fuel economy at relatively high rates of its increment

У статті розглядаються недоліки існуючих систем автоматичного керування (САК) роботою холодильного обладнання овочесховищ та способи усунення цих недоліків. Запропоновано відмежуватися від традиційних методів керування та перейти до використання інтелектуальних методів, які дозволять системі гнучко адаптуватися при зміні внутрішніх параметрів об'єкту та збурювальних дій в широкому діапазоні змінення їх величин. Розроблено математичні моделі окремих елементів системи – повітроохолоджувача, зволожувача повітря та холодильної камери, на базі яких створено узагальнену модель САК холодильного зберігання, котра дозволила визначити температуру та вологовміст повітря в динаміці. Проведеними теоретичними дослідженнями взаємодії охолоджувального повітря з об'єктом зберігання встановлено визначальний вплив температури на динаміку втрат продукту та визначено основний параметр регулювання – зміна холодопродуктивності компресорної установки в функції температури повітря на виході камери шляхом зміни об'ємних витрат холодоагенту, яка здійснюється регулюванням частоти обертання вала компресора. Проведений синтез нейроінформаційної експертної системи автоматичного керування холодопродуктивністю компресора, проаналізовані графічні залежності потужності на валу компресора від вхідних параметрів. Виявилося, що мінімальна потужність компресора досягається зменшенням теплонадходжень в камеру як із зовні, так і з середини холодильної камери, а масові витрати повітря впливають тільки на швидкість охолодження. Зроблено висновок, що визначення потужності компресора за допомогою нечітких нейронних мереж відповідає поставленій задачі. Запропоновано схему для апаратної та програмної реалізації САК технологічним мікрокліматом в холодильній камері з використанням системи СКАДА.

Проаналізовано паливну ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки (ГТУ) при для кліматичних умов півдня України (регіон м. Одеса) та субтропічного клімату КНР (на прикладі м. Чженьцзян, провінція Цзянсу). Досліджено ефективність двоступеневого охолодження повітря на вході газотурбінної установки: попереднього охолодження зовнішнього повітря холодною водою з температурою 7ºС від абсорбційної бромистолітієвої холодильної машини (АБХМ) до температури 15ºС у першому високотемпературному ступені повітроохолоджувача та наступного більш глибокого його доохолодження до температури 10ºС у другому низькотемпературному ступені киплячим хладоном від ежекторної холодильної машини (ЕХМ), як конструктивно найбільш прості і надійні в експлуатації. При цьому як абсорбційна бромистолітієва холодильна машина, так і хладонова ежекторна машина використовують для отримання холоду теплоту відпрацьованих газів газотурбінної установки. В якості критерія застосовано питому витрату палива. Ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки аналізували як за поточними величинами зменшення питомої витрати палива упродовж року при змінних кліматичних умовах експлуатації, так і за накопиченням щомісячно та за рік. Показано, що більш глибоке охолодження повітря на вході ГТУ до температури 10 ºС в ЕХМ забезпечує зменшення витрати палива у півтора-два рази завдяки взаємно пов’язаному подвійному ефекту: збільшенню самої величини зниження температури повітря Dt10 до 10 ºС за рахунок обумовленого нею ж зростання тривалості охолоджувального сезону на 20…30 % порівняно з традиційним охолодженням повітря до температури 15 ºС в АБХМ. Результати аналізу паливної ефективності застосування двоступеневого охолодження повітря в украй напружених тепловологісних умовах, зокрема субтропічного клімату, дають підстави для розширення географії застосування глибокого охолодження повітря й на регіони, в яких найбільш поширене традиційне охолодження повітря в АБХМ, а застосування контактних методів зниження температури повітря упорскуванням води не дає бажаного ефекту через високу вологість повітря.

Проектне навантаження градирень систем охолодження відповідно до поточних кліматичних умов = Project load on cooling towers of chilling systems in response to current climatic conditions / А. М. Радченко, Є. І. Трушляков, Б. С. Портной, С. Г. Фордуй, С. А. Кантор // Матеріали X міжнар. наук.-техн. конф. "Інновації в суднобудуванні та океанотехніці". В 2 т. – Миколаїв : НУК, 2019. – Т. 1. – С. 480–483.
Анотація. Розглянуто двоступеневе охолодження повітря із застосуванням двоступінчастої тепловикористовуючої абсорбційно-ежекторної холодильної машини комбінованого типу, до складу якої входять абсорбційна бромистолітієва та хладонова ежекторна холодильні машини як ступені трансформації скидної теплоти в холод. За результатами моделювання роботи охолоджувального комплексу визначено раціональний розподіл проектних теплових навантажень на абсорбційний та ежекторний ступені тепловикористовуючої холодильної машини комбінованого типу, що забезпечує скорочення теплового навантаження на градирні. Показано, що завдяки такому підходу до визначення раціонального теплового навантаження на градирні системи оборотного охолодження, який полягає в урахуванні перерозподілу теплового навантаження між абсорбційним бромистолітієвим і хладоновим ежекторним ступенями охолодження з різною ефективністю трансформації скидної теплоти (різними тепловими коефіцієнтами) відповідно до поточних кліматичних умов експлуатації, можна звести до мінімуму кількість градирень відведення теплоти від холодильних машин з відповідним скороченням капітальних витрат на комплекс охолодження повітря в цілому.
Abstract. Two-stage air cooling is considered using a two-stage combined type waste heat recovery chiller, which includes absorption lithium-bromide and refrigerant ejector chillers as steps to convert waste heat into cold. Based on the results of modeling the operation of the cooling complex a rational distribution of the project heat loads on the absorption and ejector stages of a combined type waste heat recovery chiller that provides reduce heat load on cooling towers. It is shown that due to this approach to determining the rational heat load on the cooling towers of the circulating cooling system whith taking into account the redistribution of heat load between the absorption lithiumbromide and refrigerant ejector cooling stages with different efficiency and transformation of waste heat (different heat coefficients) in accordance with current climate conditions, it is possible to minimize the number of cooling towers for the circulating cooling system for chillers with a corresponding reduction in capital expenditures on the cooling complex as a whole.
Аннотация. Рассмотрено двухступенчатое охлаждение воздуха с применением двухступенчатой теплоиспользующей абсорбционно-эжекторной холодильной машины комбинированного типа, в состав которой входят абсорбционная бромистолитиевая и хладоновая эжекторная холодильные машины как ступени трансформации сбросной теплоты в холод. По результатам моделирования работы охладительного комплекса определено рациональное распределение проектных тепловых нагрузок на абсорбционную и эжекторную ступени теплоиспользующей холодильной машины комбинированного типа, которое обеспечивает сокращения тепловой нагрузки на градирни. Показано, что благодаря такому подходу к определению рациональной тепловой нагрузки на градирни системы оборотного охлаждения, который состоит в учете перераспределения тепловой нагрузки между абсорбционной бромистолитиевой и хладоновой эжекторной ступенями охлаждения с разной эффективностью трансформации сбросной теплоты (разными тепловыми коэффициентами) в соответствии с текущими климатическими условиями эксплуатации, можно свести к минимуму количество градирен отведения теплоты от холодильных машин с соответствующим сокращением