Добірка наукової літератури з теми "Пластичні операції"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Пластичні операції".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Пластичні операції"
1
Sizy, M. Yu, V. V. Makarov, O. M. Shevchenko та V. M. Lykhman. "Реконструктивно-пластичні операції після поранень шиї". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (5 листопада 2019): 62–67. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.3.10548.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: підвищити ефективність хірургічного лікування постраждалих після поранень шиї шляхом застосування реконструктивно-пластичних операцій.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати реконструктивно-пластичних операцій у пацієнтів після поранень шиї. Втручання виконували у 82 пацієнтів: як у чоловіків, так і у жінок в одній віковій групі від 41 до 50 років. Проведено пластику місцевими тканинами та мікрохірургічну автотрансплантацію тканин.
Результати досліджень та їх обговорення. Кожен із методів має самостійне значення: пластика місцевими тканинами в різних її варіантах усуває невеликі за площею дефекти з мінімальною втратою в донорській зоні, у свою чергу, метод мікрохірургічної автотрансплантації тканин дозволяє домогтися гарних анатомічних та функціональних результатів при великих і глибоких дефектах м’яких тканин шиї. Оцінка результатів хірургічного лікування пацієнтів показує, що в більшості спостережень вдалося отримати хороший остаточний результат (86,6 %) – у 71 пацієнта із 82. Проте в 11 пацієнтів отримано незадовільний результат, що склало 13,4 % від всіх пацієнтів, яким були застосовані різні методи заміщення м’якотканинних дефектів шиї після поранень.
2
Rusyn, V. I., K. Ye Rumiantsev, V. V. Rusyn та V. V. Mashura. "Гастроєюнодуоденостомія в лікуванні та профілактиці неспроможності кукси дванадцятипалої кишки". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (20 січня 2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10762.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: оцінити ефективність сполучення дванадцятипалої кишки із петлею тонкої кишки, сформованою за Ру, в профілактиці та лікуванні неспроможності кукси дванадцятипалої кишки після дистальної резекції шлунка.
Матеріали і методи. За період з 2009 по 2019 р. автори застосували запропонований спосіб реконструкції безперервності травного тракту в 15 пацієнтів. Вперше гастроєюнодуоденостомію застосовували в пацієнтів із пошкодженням дванадцятипалої кишки внаслідок травми (3 хворі). У подальшому таку операцію виконано при неможливості надійного закриття кукси дванадцятипалої кишки під час первинної операції (4 хворі) та при неспроможності кукси в післяопераційному періоді (8 хворих). Помер один (12,5 %) пацієнт після операції з приводу неспроможності кукси дванадцятипалої кишки (ДПК).
Результати досліджень та їх обговорення. Оцінюючи досвід застосування гастроєюнодуоденостомії на виключеній за Ру петлі тонкої кишки можна виділити такі її позитивні сторони: універсальність – можливість використання як при первинно “тяжкій” куксі, так і для лікування її неспроможності; технічну простоту – хірург тільки перетинає і накладає практично стандартні анастомози без необхідності пластики, викроювання і т.д.; придатність при пенетруючих, “низьких” та юкстапапілярних виразках – пришивання тонкої кишки до кукси можливо навіть по кратеру виразки або по краю слизової шириною 1 мм (з обов’язковим використанням атравматичного шовного матеріалу); придатність при відсутності передньої стінки ДПК – після попередньо накладеного гастродуоденоанастомозу за Фіннеєм або Джабуле, після висічення перфоративної виразки за Джаддом; пластичні властивості – використання добре васкуляризованої петлі тонкої кишки для закриття дефекту ДПК із запаленими краями після неспроможності є по суті тією ж пересадкою шкірного клаптя на рановий дефект на поверхні тіла; декомпресія ДПК – при підвищенні тиску в ДПК в результаті скупчення секретів, декомпресія через анастомоз із тонкою кишкою, яка перистальтично скорочується в напрямку “від ДПК”, представляється дуже вірогідною; “редуоденізація” пасажу їжі.
3
Volkov, R. K. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КОМПРЕСІЙНОГО ОДЯГУ ТА СИЛІКОНОВИХ ПЛАСТИН ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПАТОЛОГІЧНИХ РУБЦІВ ШКІРИ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ТРАВМ ТА ОПЕРАЦІЙ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (28 січня 2020): 48–57. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10792.
Повний текст джерелаАнотація:
Реабілітація потерпілих з опіками, травмами та після операцій завжди була й залишається актуальною, адже навіть обмежені ураження шкіри, які не становлять проблеми для хірурга в плані їхнього загоєння або оперативного лікування, можуть викликати розвиток рубцевих масивів з деформаціями, контрактурами, алопеціями й трофічними виразками. Незважаючи на те, що існує багато методів профілактики та лікування рубців, їх результативність залишається не завжди задовільною.
Мета − вивчити ефективність профілактики та лікування післяопікових гіпертрофічних та келоїдних рубців на основі вивчення клініко-морфологічних особливостей їх формування при використанні аплікацій силіконових пластин і компресійного одягу.
Матеріал і методи. Проведено порівняння ефективності профілактичних та лікувальних заходів у 65 хворих з післяопіковими рубцями, які виникли після поверхневих та глибоких опіків площею від 5 до 20 % поверхні тіла. Серед обстежених хворих з опіками було 30 осіб (46,2 %) чоловічої та 35 (53,8 %) жіночої статі віком від 9 до 64 років. Пацієнти були поділені на 3 групи. У першу групу ввійшли 30 хворих, в яких через 3–5 днів після повної епітелізації опікових ран використовували силіконові пластини та компресійний одяг на ділянки, в яких розпочалося утворення рубців; у другу – 19 хворих, яким силіконові пластини та компресійний одяг використовували через 20–30 днів після повної епітелізації опікових ран. Третю групу склали 16 пацієнтів із застарілими (1–3 роки після опіків) рубцями, яким була проведена кріодеструкція, ксенопластика, з аплікаціями силіконових пластин після повної епітелізації післяопераційних ран.
Результати. При клінічному обстеженні пацієнтів першої групи, які протягом 4 місяців використовували аплікації силіконових пластин та компресійний одяг, лише в двох пацієнтів (6,6 %) виявлено гіпертрофічні рубці, які призвели до незначних косметичних дефектів шкірних покривів, у 9 (30 %) пацієнтів відзначався яскраво-рожевий колір шкірних покривів протягом перших двох місяців, у інших 19 пацієнтів утворення патологічних рубців не виявлено.
Аналіз результатів лікування пацієнтів другої групи, яким силіконові пластини накладали на гіпертрофічні та келоїдні рубці через 20–30 днів після епітелізації опікових ран протягом 4 місяців, проводився за допомогою універсальної шкали. Загальна сума балів після проведеного лікування зменшилася в 2,6 раза, що свідчить про значну ефективність вказаного методу лікування. Електронно-мікроскопічне дослідження рубців після застосування силіконових пластин показало, що в сполучній тканині помітно знижувався вміст фібробластів, спроможних до інтенсивного колагеноутворення. Застосування силіконових пластин під час загоєння тяжких опікових ран приводило до покращення епітелізації, зникнення запального процесу, значного зменшенням кількості дерматогенних ускладнень.
Висновки. Клінічно та морфологічно встановлено високу ефективність застосування силіконових пластин та компресійної терапії, а також кріодеструкції з ксенопластикою, для профілактики утворення та лікування патологічних рубців.
4
Korobeynikov, A. V., A. F. Mkrtchyan, V. V. Sitnikov, and A. V. Nagovitsyn. "Predicting the Durability Period of a Metal Cutting Tool Based on a Neural Network." Intellekt. Sist. Proizv. 18, no. 3 (November 17, 2020): 95. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2020-3-95-102.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматривается задача прогнозирования периода стойкости металлорежущего инструмента при заданных параметрах режима резания. Для решения поставленной задачи предлагается использовать нейросетевую модель. Предложено использовать в качестве структуры нейронной сети многослойный персептрон. Обучающей выборкой при обучении нейросетевой модели прогнозирования служат накопленные статистические данные системы «Инструментальный шкаф». Входными данными нейронной сети служат значения параметров режима резания (тип материала заготовки, значение глубины резания при технологической операции, значение подачи при технологической операции, значение скорости резания) и значения параметров конструкции металлорежущей пластины, указанных в маркировке пластины согласно ISO 1832-85. Программная реализация предложенной нейронной сети выполнена с использованием библиотеки машинного обучения «DeepLearning4J».При обучении нейронной сети формировалось 5 обучающих подвыборок, содержащих по 20 % от количества образцов в обучающей выборке. Для решения проблемы переобучения нейронной сети использовался метод перекрестной проверки. Использовалась обучающая выборка общим количеством 500 записей по множеству металлорежущего инструмента, состоящему из 10 пластин. Проведенные эксперименты показали работоспособность предложенного подхода. В работе представлены графики, показывающие зависимость прогнозируемого периода стойкости от одного из параметров режима резания.Цель работы заключается в повышении эффективности планирования закупок металлорежущего инструмента.
5
Лаврик, Андрій, Вікторія Пилипенко, Сергій Галич, Андрій Згонник, Олена Дмитренко, Олексій Дабіжа та Анастасія Панків. "СИНДРОМ ПРАДЕРА-ВІЛЛІ: НОВІ МОЖЛИВОСТІ В ЛІКУВАННІ ПІДЛІТКІВ І ДОРОСЛИХ". Problems of Endocrine Pathology 79, № 1 (15 березня 2022): 43–50. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2022.1.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Синдром Прадера–Віллі (СПВ) — це генетичне захворювання, яке характеризується розвитком тяжких форм ожиріння в комплексі з рядом коморбідних станів. Відомі терапевтичні методи лікування ожиріння при СПВ дають помірний позитивний ефект, а хірургічні методи корекції ваги мають високий ризик розвитку післяопераційних ускладнень. Мета дослідження: проаналізувати результати проведеного бариатричного хірургічного втручання методом лапароскопічного дистального шунтування шлунка з одним анастомозом та з подальшою пластичною корекцією шкірно-жирових клаптів і надлишкових тканин у пацієнта з синдромом Прадера–Віллі, ускладненим морбідним суперожирінням (ІМТ = 73 кг/м2). Клінічний випадок: Одному хворому із генетичним захворюванням — синдромом Прадера– Віллі, що поступив у клініку з морбідним суперожирінням (ІМТ=73 кг/м2) та його ускладненнями, виконано лапароскопічне дистальне шунтування шлунка з одним анастомозом та подальшою пластичною корекцією. Після операції вага пацієнта зменшилася на 80 кг, нормалізувалися показники рівня глюкози та артеріального тиску, уночі пацієнт спить без використання CPAP-апарата, рухається вільно без задишки. Обговорення. Показами до проведення бариатричної операції у пацієнтів із СПВ вважається наявність індексу маси тіла (ІМТ) ≥ 35 кг/м2 у поєднанні з тяжкими супутніми коморбідними станами (синдром обструктивного апное, синдром Піквіка, ЦД 2 типу, неалкогольний стеатогепатоз тяжкої форми, захворювання опорно-рухового апарату), або ІМТ ≥ 40 кг/м2 у поєднанні з більш легкими супутніми патологіями. Пошук оптимальної методики лікування ожиріння у хворих на СПВ продовжується. Висновки. Важливий мультидисциплінарний підхід до лікування хворих з СПВ з обов’язковим залученням ендокринологів, генетиків, терапевтів і бариатричних хірургів. Проведення сучасних бариатричних операцій у комплексі з медикаментозним лікуванням дозволяє досягти стійкого зниження маси тіла та позитивної медико-соціальної реабілітації у хворих на морбідне ожиріння.
6
Ponomarenko, E. V. "Використання складних клаптів для реконструкції дефектів м’яких тканин тулуба та кінцівок, зумовлених травматичним пошкодженням". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (3 січня 2019): 90–94. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.4.9719.
Повний текст джерелаАнотація:
Ключові слова: травма; дефект м’яких тканин; ранова поверхня; складні клапті; кінцівки.
Мета роботи: розширити показання до використання пластичних реконструктивних втручань для раннього закриття дефектів м’яких тканин тулуба та кінцівок травматичного генезу.
Матеріали і методи. У роботі проаналізовано дані 242 хворих із дефектами м’яких тканин тулуба та кінцівок, які виникли внаслідок механічного пошкодження. Пацієнтам було виконано 697 оперативних втручань, з них 492 (70,6 %) операцій з приводу відновлення пошкоджених тканин за період 2008 – 2016 рр.
Результати досліджень та їх обговорення. Всі хворі розподілені на 4 групи залежно від розмірів, глибини та ступеня пошкодження м’яких тканин та інших структур тулуба й кінцівок. Перша група – 44 хворих із обмеженою ділянкою пошкодження шкіри та прилеглих тканин до глибокої фасції. Їм виконано 51 втручання з відновлення шкіри методом автодермопластики. Складні клаптів не використовували. Другу групу склали 67 хворих із великою та надвеликою рановою поверхнею й пошкодженням м’яких тканин нижче глибокої фасції. В цій групі виконано 144 оперативні втручання, з них 23 втручання складними клаптями для відновлення м’яких тканин. третю групу склали 90 хворих із дефектами покривних тканин, які виникли разом або внаслідок пошкодження кістково – суглобового апарату. Виконано 272 операції, з них 35 із використанням складних комплексів тканин. Четверта група – 41 хворий з поєднаною або множинною травмою, що супроводжується пошкодженням магістральних судин, нервів, частковим або повним відокремленням кінцівки. В цій групі виконано 220 операцій, з них 47 операцій – складними клаптями.
7
Duda, B. S., та V. V. Protsenko. "Особливості ендопротезування колінного суглоба при пухлинах кісток, коли спостерігається дефіцит м’яких тканин". TRAUMA 16, № 6 (18 грудня 2015): 59–64. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.16.2015.79701.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті повідомляється про результати ендопротезування колінного суглоба при пухлинах кісток у 72 пацієнтів. У 43 пацієнтів під час ендопротезування застосована трубка з поліетилентерефталату для ізоляції ендопротеза та підшивання до неї резеційованих м’язів та сухожилків. У 28 пацієнтів при ендопротезуванні колінного суглоба виникла необхідність у формуванні адекватного м’язового футляра для укриття ендопротеза, що вимагало проведення додаткового пластичного етапу операції. Як пластичний матеріал застосовано м’язовий клапоть, сформований із медіальної частини литкового м’яза, та м’язовий клапоть, сформований із медіальної частини широкого м’яза стегна. Частка інфекційних ускладнень після ендопротезування колінного суглоба становила 18,06 %. У групі з 43 пацієнтів, у яких застосовувалася трубка з поліетилентерефталату, при ендопротезуванні колінного суглоба інфекційні ускладнення спостерігалися у 4 пацієнтів, а в групі з 28 пацієнтів, яким виконано пластичний етап операції, інфекційні ускладнення відзначені в 1 пацієнта. Отже, застосування пластичного етапу операції при дефіциті м’яких тканин та трубки з поліетилентерефталату для ізоляції ендопротеза дозволило розширити показання до ендопротезування колінного суглоба при пухлинах кісток та знизити кількість інфекційних ускладнень у ложі ендопротеза після ендопротезування.
8
УШАКОВ, О. В., М. Ю. КОСТЕНКО, and Р. В. БЕЗНОСЮК. "EFFICIENCY OF APPLICATION OF THE COMBINED METAL CUTTING TOOL." VESTNIK RIAZANSKOGO GOSUDARSTVENNOGO AGROTEHNOLOGICHESKOGO UNIVERSITETA IM P A KOSTYCHEVA, no. 1(49) (March 30, 2021): 170–77. http://dx.doi.org/10.36508/rsatu.2021.49.1.025.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема и цель. Одним из элементов успешного функционирования организаций в современных условиях рынка является цель – повысить эффективность производственных процессов и конкурентоспособность выпускаемого продукта. При этом многие предприятии задумываются о применении новых инновационных технологий или методик организации производства, в частотности, внедрении концепции «бережливого производства». Методология. «Бережливое производство» в современном варианте – многогранная концепция, насчитывающая более 35 инструментов. Многие из инструментов решают вопрос по сокращению потерь времени на производстве. В качестве одного из вариантов для сокращения времени выполнения операций можно рекомендовать применение комбинированного инструмента. Результаты. Приведено сравнение комбинированного металлорежущего инструмента для нарезания метрической резьбы, М6 шаг1, совмещающего в себе операции по сверлению, нарезанию резьбы и зенкованию отверстий с классической технологией нарезания резьбы, включающей использование таких инструментов, как сверло, метчики (первый и второй номер, М6, шаг1) и обработку края отверстия зенкером. Сравнения проводили при нарезании метрической резьбы в стальной пластине и в профильной трубе. При сравнении оценивались такие показатели, как затраты времени, себестоимость операции и производительность. Заключение. По результатам проведенных сравнений выявилось преимущество комбинированного инструмента, позволившего за одну операцию произвести 3 действия, затратив при этом в среднем 1,5 минуты; та же операция, выполняемая 4-мя инструментами, потребовала более 6 минут. Технологическая себестоимость при использовании комбинированного инструмента была ниже в 1,5 раза, а производительность увеличилась в пять раз. Problem and purpose. One of the elements of the successful functioning of organizations in modern market conditions is the goal - to increase the efciency of production processes and the competitiveness of the product. At the same time, many enterprises are thinking about the use of new innovative technologies or methods of organizing production, in frequency the introduction of the concept of "lean production". Methodology. "Lean Manufacturing" in its modern version is a multifaceted concept with more than 35 tools. Many of the tools address the issue of reducing lost time in production. One of the options for reducing the time for performing operations can be recommended using a combined tool. Results. A comparison is given of a combined metal-cutting tool for cutting metric threads, M6 step1, which combines the operations of drilling, threading and countersinking holes with the classic threading technology, including the use of tools such as a drill, taps (frst and second number, M6, step1) and processing the edge of the hole with a countersink. Comparisons were made when cutting metric threads in a steel plate and in a profle pipe. The comparison evaluated metrics such as time required, cost of operation, and productivity. Conclusion. According to the results of the comparisons, the advantage of the combined tool was revealed, which made it possible to perform 3 actions in one operation while spending an average of 1.5 minutes (the same operation performed by 4 tools required more than 6 minutes), the technological cost when using the combined tool was 1.5 times lower, and the productivity increased fve times.
9
Баранова, Елена, Сергей Степанов, Павел Полянский, Виталий Артюх та Геннадий Иванов. "ЗАМЕНА ОПЕРАЦИИ ШЛИФОВАНИЯ НА ПОВЕРХНОСТНУЮ ПЛАСТИЧЕСКУЮ ДЕФОРМАЦИЮ". Modern engineering and innovative technologies, № 05-02 (15 листопада 2017): 62–66. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2018-05-02-025.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі представлений метод поверхневої пластичної деформації обкатуванням роликами сталевих деталей із стабілізацією зусилля обкатування з метою підвищення їх зносостійкості та запропоновано замінити операцію шліфування обкатуванням роликами. Підвищення
10
Гусев, Е. Э., М. Ю. Фомичёв, М. А. Махиборода та А. А. Дедкова. "ТЕХНОЛОГИЯ ВРЕМЕННОГО БОНДИНГА ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ СВЧ МЭМС-СТРУКТУР". NANOINDUSTRY Russia 13, № 4s (11 вересня 2020): 503–5. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2020.13.4s.503.505.
Повний текст джерелаАнотація:
Отработана операция временного бондинга с использованием в качестве носителя кварцевой пластины. Получена экспериментальная зависимость толщины адгезионного слоя от скорости вращения центрифуги. Толщина утоненной рабочей Si-пластины ø150 мм составила 93 ± 3 мкм. Прогиб утоненной структуры не превышает 30 мкм.
Дисертації з теми "Пластичні операції"
1
Бажан, О. В. "Фотограмметрія як джерело даних у задачах планування пластичних хірургічних втручань на обличчі людини". Thesis, Київ. КВІЦ, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/13871.
Повний текст джерелаАнотація:
В тезах доповіді проведено аналіз сучасних фотограмметричних засобів тривимірної реконструкції для реалізації широких функціональних можливостей наявних рішень. Проведено тривимірну реконструкцію методом фотограмметрії обличчя людини, отримані результати свідчать про широкі можливості застосування методу в задачах планування пластичних втручань на обличчі людини.
2
Юзько, О. М., Т. А. Кириляк, С. Г. Приймак, С. П. Польова та Т. А. Юзько. "Диференційований підхід до лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій при безплідності трубного походження". Thesis, Клінічна анатомія та оперативна хірургія, 2004. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15968.
Повний текст джерела
3
Кишка, І. М. "Використання озонотерапії в реабілітації пацієнток з безпліддям після ендоскопічних реконструктивно-пластичних операцій на органах малого таза". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27139.
Повний текст джерела
4
Лупенко, А. О. "Програмний модуль формування технологічних процесів металообробки деталі за 3D моделлю". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75614.
Повний текст джерелаАнотація:
Кваліфікаційну роботу магістра присвячено розробці програмного модулю підбору ріжучих пластин для формування технологічного процесу. У роботі виконано побудову поопераційної моделі технологічної операції, створено програмний модуль для вводу вхідних параметрів технологічної операції, створено надбудову Inventor, створено програмний модуль для роботи з базою даних. Результатом проведеної роботи є програмний модуль формування технологічних процесів металообробки деталі за 3D моделлю. Практичне значення роботи полягає у використанні на виробництві для підбору ріжучих пластин для виконання технологічної операції.
5
Бариш, Ірина Юріївна. "Розроблення проекту дільниці механічного цеху для виготовлення півкорпуса підшипника ПС-10А.16.553-02 з дослідженням технології розточування отворів регульованими різцями". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/19241.
Повний текст джерелаАнотація:
Роботу виконано на кафедрі технології машинобудування Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України. Захист відбудеться 22 лютого 2017 р. о 10:00 годині на засіданні екзаменаційної комісії №3 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46400, м. Тернопіль, вул. Лук’яновича, 8, навчальний корпус №11, ауд. 11В дипломній роботі виконано розроблення проекту дільниці механічного цеху для виготовлення півкорпуса підшипника та дослідження технології розточування отворів регульованими різцями
The thesis develops the design of machine shop station project for the production of a half shell and technology research boring holes adjustable cutter
6
Доценко, В. В. "Вибір варіантів знеболювання при операціях в загальній та пластичній хірургії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / В. В. Доценко. - Дніпропетровськ, 2012. - 23 с". Thesis, 2012. http://repo.dma.dp.ua/165/1/%D0%94%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.doc.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертацію присвячено обґрунтуванню, дослідженню та впровадженню в клініку оптимальних варіантів анестезіологічного забезпечення при операціях в загальній та пластичній хірургії. Встановлено, що використання ТВА з ШВЛ при операціях у загальній та пластичній хірургії приводить до активації системи фібринолізу, яка недостатньо компенсується підвищенням активності ендогенної антикоагулянтної системи крові. Після ТВА з ШВЛ розвивається помірний та сильний больовий синдром через 1 годину після операції, що потребує своєчасної корекції як на операційному столі, так і в післяопераційному періоді. Спинномозкова анестезія може бути методом вибору при операціях у загальній та пластичній хірургії завдяки зниженню рівнів післяопераційного болю та інтраопераційної крововтрати і протизапальним властивостям. Епідуральну анестезію слід вважати оптимальним методом знеболювання у загальній і пластичній хірургії завдяки тому, що вона формує найменш енергоємний тип гемодинаміки, нормалізує судинний тонус, знижує навантаження на міокард, зменшує вираженість больового синдрому впродовж 1 доби після операції, забезпечує протизапальний ефект до 5 доби після операції. Водночас стабілізуються системи коагуляції і фібринолізу при активації ендогенної антикоагулянтної системи, що не тільки зменшує рівень інтраопераційної крововтрати, але і знижує строк перебування як на ліжку інтенсивної терапії (з 1,1±0,2 до 0,6±0,1), так і загальний ліжко-день (з 6,1±2,2 до 5,2±0,3).
7
Коваленко, Д. Ю. "Відновлення репродуктивної функції у жінок після реконструктивно-пластичних операцій з приводу лейоміоми матки : автореф. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / Д. Ю. Коваленко. - Донецьк, 2013. - 23 с". Thesis, 2013. http://repo.dma.dp.ua/106/1/%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%94%D0%B8%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D1%84%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%88.docx.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація присвячена питанням оптимізації та підвищення ефективністі заходів з реабілітації репродуктивної функції у жінок після реконструктивно-пластичних операцій з приводу лейоміоми матки на підставі вивчення особливостей репаративного процесу у оперованої матці, порушень ендокринної функції репродуктивної системи та їх корекції в предгравідарному періоді та під час вагітності. Для досягнення поставленної в роботі мети використані лабораторні, ультразвукові, доплерометричні, цитологічні, гормональні і статистичні методи дослідження.
В роботі обґрунтовано доцільність скринінгового обстеження жінок на протязі перших трьох місяців після операції міомектомії на прохідність маткових труб для виключення їх обструкції, пов’язанної з післяопераційною злуковою хворобою, що дає можливість раннього вибору адекватної програми відновлення репродуктивної функції.
Вперше дано наукове обґрунтування строків планування вагітності після операції міомектомії у жінок з лейоміомою матки, які обумовлені чіткими закономірностями відновного процесу у ендометрії і міометріі у процесі репарації тканин після хірургічного видалення вузлів.
Вперше у жінок після операції міомектомії запропоновано активну предгравідарну підготовку з застосуванням ранньої стимуляції функції яєчників і індукції овуляції медикаментозними засобами і досягнуто більшу частоту запліднення ніж в спонтанному менструальному циклі.
Розроблено і науково обґрунтовано лікувальні заходи у жінок після реконструктивно-пластичних операцій з приводу лейоміоми матки з використанням препаратів прогестерону у предгравідарному періоді і під час вагітності, показана його ефективність в профілактиці і лікуванні невиношування вагітності, плацентарної дисфункції і інших гестаційних ускладнень у вищезазначенного контингенту жінок.
Визначеня в робот пріоритетних напрямків післяопераційної реабілітації репродуктивної функції сприяло реалізації репродуктивної функції у 68,3% жінок після органозберегаючого оперативного лікування лейоміоми матки.