Добірка наукової літератури з теми "План положень"

Національна безпека є одним з найголовніших умов існування та функціонування держави та суспільства. Стаття присвячена концепції національної безпеки України, та її ролі у визначенні напрямку розвитку держави, розглянуто важливість національної безпеки на основі аналізу походження суспільства. Визначено роль концепції національної безпеки України яка є основоположним та системоутворюючим документом, що відображає генеральний план щодо забезпечення безпеки нації, без створення якого вироблення дієвих засобів гарантування національної безпеки країни практично неможливе. У статті на основі теоретичних положень досліджено як внутрішньодержавні так і зовнішні чинники, що негативно впливають на стан національної безпеки України, запропоновано шляхи їх усунення, розкрито ключові питання щодо необхідності створення нової концепції національної безпеки та загального реформування сектору національної безпеки.

В статті розглянуто питання підвищення ефективності функціонування людино – машинних систем за рахунок підвищення якості програмного забезпечення систем підтримки прийняття рішень (СППР). Запропоновані рішення базуються на існуючих моделях та методах, детальний аналіз яких проведено в ході наукового дослідження, зокрема в певних отриманих рішеннях знайшла своє застосування методолгія статичного відлагодження програмних додатків. В основу рішення зазначеного завдання запропоновано покласти методи рішення задачі управління ЛМС по векторному критерію. Запропоновано механізм синтезу комплексного плану операцій щодо підвищення якості програмного забезпечення СППР, показано можливість аналізу поетапного виконання плану з отриманням аналітичної оцінки. З цією метою комплексний план представлено у вигляді дерева цілей, побудованого у відповідності до положень теорії графів та рангового підходу. Проведена оцінка часової складності алгоритмів, що реалізують рішення завдань побудови дерева цілей. На основі отриманих формалізованих рішень виявлено, що максимальна кількість ребер для графа, що реалізує дерево цілей не перевищує n2, кількість переглядів ребер не перевищує n, тобто загальна кількість операцій, що реалізує перегляд ребер та додавання їх в зважене мінімальне покриття (ЗМП), не перевищує n3. Встановлено, що при реалізації операції додавання ребер в ЗМП, на кожному кроці, після фіксації попереднього результату кількість переглядаємих ребер зменшується, тому сумарна складність алгоритмів не перевищить n3. Отримані рішення відповідають вимогам ДСТУ ISO/IEC 9126, ДСТУ ISO/IEC 14598 та враховують вимоги серії стандартів Software Quality Requirements and Evaluation як значення вершин графа дерева подій. В процесі рішення завдання врахована специфіка функціонування ЛМС, зокрема можливіст формалізації різних аспектів знань (алетичних, дисизіональних, каузальних, діонтичних) та забезпечення заданого рівня оперативності пошуку рішень.

Приєднання України до Болонського процесу – це планомірний інтеграційний процес вищої школи до європейського і світового освітнього та наукового простору. Сучасні процеси глобалізації, що зумовлюють кропітку роботу з адаптації основних тенденцій Болонського процесу, викликають і досі суперечки серед працівників освіти та молоді. Для виконання цих зобов’язань досить розумно та доречно було б вивчити та перейняти досвід європейських країн, які вже раніше стали на цей шлях. Саме такою країною є Польща. Маючи довгу історію розвитку вищої освіти, Польща має гарну репутацію в Європі та світі. Усе більше іноземних абітурієнтів звертають на неї увагу. Випускник медичного факультету після завершення університету вміє встановити діагноз та визначити показання до медичних процедур, розпізнати небезпечні для життя ускладнення, що вимагають невідкладної медичної допомоги, визначити план діагностики та інтерпретації їх результатів, впровадити належне і безпечне лікування і спрогнозувати його наслідок. Зваженість та прагматизм в імплементації основних положень Болонського процесу свідчать про те, що Польща йде правильним шляхом, і Україна могла б дещо в неї запозичити. Виходячи з аналізу наукових джерел, можна стверджувати, що складнощі, які Польща мала на шляху інтеграції до європейського освітнього та науко­вого простору, майже подолані. Обмін досвідом допоміг би Україні безболісно і швидко наблизитися до рівня європейських країн.

В статті авторами надано рекомендації щодо упорядкування роботи з топографічними, електронними, цифровими, спеціальними картами в регіональних управліннях, прикордонних загонах, загонах морської охорони, окремих авіаційних ескадрильях, Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, навчальних центрах та інших органах та підрозділах Державної прикордонної служби України, надано рекомендації щодо роз’яснення та визначення порядку процесів забезпечення, обліку, зберігання та списання топографічних, спеціальних, цифрових, електронних карт у органах та підрозділах Державної прикордонної служби України. В різноманітних умовах застосування сил і засобів органів та підрозділів Держприкордонслужби при організації та здійснені заходів з охорони державного кордону, веденні сучасних операцій (в тому числі і бойових) з широким застосуванням усіх видів озброєння, топографічні карти мають багатоцільове оперативно-тактичне призначення. Для забезпечення виконання різноманітних завдань виготовляються топографічні карти різних масштабів. Організація зберігання топографічних карт полягає у створенні умов, які забезпечують проведення їх швидкого набору та видачі, а також які виключають можливості їхнього псування, втрат, крадіжок, знищення вогнем, вологою тощо. В органах Держприкордонслужби ведеться бухгалтерський та управлінський облік топографічних карт у відповідності до вимог чинного законодавства України, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При опрацюванні різних видів графічних документів (робоча карта, план, схема, карта обстановки тощо) на основі топографічної карти (топографічної основи) використовуються уніфіковані умовні знаки, скорочення, позначення та інші графічні елементи у відповідності до керівних документів за напрямком діяльності підрозділу, який відпрацьовує документ.

Стаття присвячена дослідженню застосування основних концептуальних положень і теорій у процесі формування та відтворення інтелектуального капіталу у сучасній практиці забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств машинобудування. Розкрито економічний зміст, мету та форми процесу розвитку інтелектуального капіталу у взаємозв'язку з людським капіталом. Проаналізовано наукові підходи до теорії інтелектуального капіталу, на підставі яких теоретично обґрунтовано основні механізми процесів формування та відтворення інтелектуального капіталу сучасних машинобудівних підприємств. Розглянуті теорії людського й інтелектуального капіталу, наведена їхня систематизація. Узагальнено та критично проаналізовано сутнісну характеристику втримування та трансформації інтелектуального капіталу з метою визначення потенційних можливостей зростання для подальшого економічного розвитку у руслі інноваційної парадигми. Виявлено вплив людини та знань на трансформацію інтелектуального капіталу. Досліджено сучасний стан та розкрито особливості формування та відтворення інтелектуального капіталу на підприємствах машинобудівного комплексу України. Уточнено зміст поняття “інтелектуальний капітал підприємство”, дано авторське трактування основних складових інтелектуального капіталу підприємства, які безпосередньо сприяють підвищенню конкурентоспроможності. Розкрито питання управління інтелектуальним капіталом вітчизняних підприємств машинобудування. Визначено ряд проблем, які безпосередньо впливають на формування та відтворення інтелектуального капіталу в машинобудуванні України.Розвиток інтелектуального капіталу на рівні підприємства суттєво підвищує їхню конкурентоспроможність, дозволяючи знаходити нові можливості по завоюванню ринку. Посилення ролі інтелектуальних ресурсів у розвитку конкурентоспроможності підприємства в економіці знань привело до того, що змінилися умови та способи створення доданої вартості: знання, навички людських ресурсів (людський капітал), організаційні й управлінські здібності підприємства, його компетенції (структурний капітал) перетворилися в основні фактори створення нової вартості та фактично синтезували появу інтелектуального капіталу, який можна розглядати як ключовий елемент конкурентоспроможності підприємства, точніше елемент, що формує потенційну конкурентоспроможність підприємства. Потенціал розвитку конкурентоспроможності підприємства лежить у галузі формування його інтелектуального капіталу. Чим вищий інтелектуальний капітал, тим вища потенційна конкурентоспроможність підприємства. Звідси все частіше при оцінюванні ринкової вартості підприємства на перший план виходить оцінювання таких нематеріальних активів (складових інтелектуального капіталу), як технологічні активи, стратегія бізнесу, корпоративна культура, клієнтський капітал (капітал відносин), репутаційний капітал, капітал бренду тощо.

Стаття присвячена проблемі актуальності та методологічним основам формулювання і реалізації юридичної доктрини в сучасній Україні. Мета статті полягає у визначенні поняття юридичної доктрини України і методологічних засад формування її змісту у зв’язку з поняттям національної ідеї України. Обґрунтовується необхідність доктринального визначення національної ідеї України та розкривається поняття і методологічні основи юридичної доктрини України. У статті зазначається, що існуючі у світі системи позитивного права на сучасному етапі розвитку вимагають їх пристосування до потреб демократії, а норми права мають орієнтуватися на критерії, установлені філософською доктриною сучасної епохи. Відзначено наявність кризи управління на засадах старих підходів у сучасному світі та необхідність змін національних держав через відмову їх від принципу “розділяй і владарюй” і переходу державного управління на начала протилежного принципу управління – об’єднання людства в одно ціле, зі зростаючим забезпеченням у суспільстві соціальної справедливості. Розкривається значення у цьому контексті національної ідеї як конкретного орієнтиру національного розвитку країни, що набуває значення національної цілі та, водночас, необхідної умови – теоретичного засобу для здійснення перетворень. Зроблено висновок, що універсальною національною ідеєю сучасності стає розбудова незалежних, суверенних, демократичних, соціальних, правових національних держав, і що залежно від конкретно-історичних умов кожної держави ця універсальна ідея набуває специфічного змісту, своєї особливої національної ідеї для кожної країни. Визначено наукове поняття юридичної доктрини як діалектичної єдності загального, особливого та окремого, а саме: загальнодоктринальних підходів, спеціальнодоктринальних ідей і концепцій та конкретно-доктринальних положень і рішень. Стверджується, що юридична доктрина України – це системне уявлення про комплекс не перетворення політичної та правової систем України на науковій основі; той проєкт, який поєднує різні ідеї перетворень “під прапором” національної ідеї України, розвиваючи її на основі наукового методу сходження від абстрактного до конкретного. Юридична доктрина – не програма чи план розвитку країни, а проєкт юридичного механізму публічної влади, який є тільки однією зі складових програми (плану) розвитку країни. Як така складова вона визначає зміст правової політики. Визначено поняття юридичного механізму публічної влади. Наведено схематичну характеристику методологічних основ юридичної доктрини України як розгортання її поняття відповідно до методу сходження від абстрактного до конкретного, що дає змогу усвідомлення її поняття.

У статті йдеться про віденський етап духовної біографії Михайла Драгоманова, коли в його свідомості зродився план «поширити в Галичині український напрям засобами російської літератури». Приводом стали зустрічі з членами академічного товариства «Січ», молодими народовцями, і зауважений консерватизм їх мислення, зумовлений ментальними чинниками, а також забобонами й упередженнями супроти Росії.Обґрунтовано думку, що означена версія подій не зовсім правдива чипринаймні сповнена багатьох недомовок і прихованих інтенцій, позаяк реалізаціюплану Драгоманов почав до цієї поїздки на сторінках санкт-петербурзьких часописів, а в цісарську столицю навідався вже з конкретним заміром. Поїздка стала вступною частиною програми русифікації Галицької Русі. Рівень національноїсвідомості галицьких українців тоді був досить високим і виявляв очевиднітенденції до зросту, тож своє завдання Драгоманов бачив у тому, щоби гаситиполум’я сепаратизму і насаджувати в краї великодержавно-російські постулати.А кінцева мета зводилася до того, аби підготувати ідеологічне підґрунтя длявходження Галичини в склад Російської імперії. Через те російське письменство йпроголошувалося головним засобом її досягнення.Давніше завдання перешкоджати утвердженню тут національної самосвідомості і нищення паростей сепаратизму покладалося на москвофільство,епіцентром розповсюдження і своєрідним пересильним пунктом якого був власнеВідень. Але через застаріло-клерикальні ідеали й тактичні прорахунки воно з часом стало гальмом на шляху до здійснення задуму, спричинивши укорінення в свідомості галичан-русинів образу Росії як загальноєвропейського страхопуда й дикої азіатчини і стимулюючи таким чином українсько-сепаратистський напрям.Виникла нагальна потреба модернізувати ідейний капітал прибічників культурноїі політичної єдності з «братнім» державно-адміністративним організмом, за щоі взявся Михайло Драгоманов.Задля реалізації потайних намірів було мобілізовано евристичний потенціал ідеологеми «Русі», розроблено псевдонаукову концепцію існування руської,великоруської, української і галицької літератур, а також «двох Росій»: реакційно-централістичної і демократично-федералістської. Апологія останньої домінує в його переписці з галицькими кореспондентами. Розуміючи вразливість багатьох своїх положень і настанов, Драгоманов намагався приховати справжні бажання за чепурними шатами панславізму, з-поза яких випинав панрусизм. І молоді народовці (Мелітон Бучинський, Володимир Навроцький та ін.) відразу розгадалиприхований замір, чинячи рішучий спротив таким інспіраціям.Частково здійснити задуманий план Драгоманову вдалося, але на наступному етапі акції, коли внаслідок підступу, інтриг і судового процесу 1877–78 років у Галичині вдалося сформувати радикально-соціалістичний осередок (Франко,Павлик та ін.), що надалі став його ідеологічним оплотом на тутешніх теренах.Та історична доля розпорядилася, що зустріч влітку 1871 року у Відні отрималай інший вектор розгортання: завдяки їй було налагоджено тісніші стосункигаличан із київськими патріотами, що створило передумови для перенесенняцентру українофільського руху в Галичину.

Статья посвящена анализу Международного плана действий по предотвращению, сдерживанию, и ликвидации незаконного, нерегистрируемого и нерегулируемого промысла 2001 г., национальных планов Испании, США, Норвегии, Канады, Южной Кореи и других стран по борьбе с ННН промыслом. Сформулированы предложения для включения в российский национальный план положений, касающихся предупреждения, сдерживания и ликвидации ННН промысла и совершенствования законодательства.

У статті проаналізовано закордонний досвід вивчення різних аспектів освітніх технологій та цифрової освіти в закладах вищої освіти. Зокрема, Carnegie Mellon University пропонує для випускників бакалаврату магістерську програму "Магістри освітніх технологій та прикладних навчальних наук", у межах якої для вивчення пропонує дисципліну "Дизайн навчальних ігор"; у Stanford Graduate School of Education пропонує для вивчення курс "Навчання, дизайн та технології"; Університет Стенфорда студентами вивчається курс "Створення ефективних онлайн та змішаних курсів"; Університет систем Меріленду – такі курси, як "Інструкційний дизайн: цифрові медіа, нові інструменти та технології" та "Інструкційний дизайн та технології"; Університет Пенсільванії "Вступ в онлайн та змішане навчання"; Масачусетський інститут технологій – "Дизайн та розробка освітніх технологій". У результаті аналізу закордонного досвіду було встановлено, що для студентів технічних спеціальностей, зокрема для майбутніх фахівців з інформаційних технологій, було б доцільно ввести в навчальний план курс "Освітні технології та навчання в цифрову епоху". Це доцільно тому, що у процесі професійної підготовки майбутні фахівці з інформаційних технологій мають навчитися: створювати курсові / дипломні проєкти освітнього спрямування (розробка ПЗ навчального характеру, розробка навчальних ігор тощо), підготування до роботи в ІТ-компаніях, подальшого навчання в аспірантурі тощо. Вивчення курсу готує студентів до майбутнього неперервного навчання з використанням цифрових технологій протягом життя. Дисципліна "Освітні технології та навчання в цифрову епоху" орієнтована на студентів спеціальностей 121 "Інженерія програмного забезпечення", 122 "Комп'ютерні науки", 123 “Комп’ютерна інженерія”, 125 "Кібербезпека", 126 “Інформаційні системи та технології” та базується на засвоєнні студентами основних понять та положень про освітні технології, технології навчання в цифрову епоху. Наведено орієнтовний перелік тем. Обґрунтовано переваги, що надає вивчення цього курсу. Ключові слова: освітні технології, цифрова епоха, навчання, інформатизація освіти, заклади вищої освіти.

Об’єктом дослідження є основні методологічні підходи та основні процедури підготовки бізнес-плану як ключової складової стратегії управління бізнесом. Метою написання цієї статті є визначення сутності та положення бізнес-плану в системі стратегічного управління компанією. Метою дослідження є вивчення ролі бізнес-плану в стратегічній системі управління компанією, аналіз методології формування структурних елементів бізнес-плану та їх зміст. Методологічну основу дослідження складали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених та провідних експертів, детальний матеріал з проблеми дослідження, нормативна база. Досліджено сутність поняття "бізнес-план", визначено функції, завдання та основні структурні елементи бізнес-плану. За основу для розробки планів малого бізнесу пропонується взяти міжнародні стандарти. Сфера результатів. Результати дослідження можуть бути використані менеджерами малого та середнього бізнесу та спеціалізованими організаціями для поліпшення якості бізнес-планів.

У наш час завдання кінематичного аналізу механізмів найчастіше вирішуються графічними або аналітичними методами. З розвитком мов програмування та можливостей відповідних середовищ розробки стає можливою реалізація кінематичного аналізу плоских важільних механізмів програмними методами. Запропонована реалізація являється комбінованим графоаналітичним методом, оскільки аналітичне рішення засноване на графічних побудовах та рішенні відповідних геометричних задач. За допомогою мови програмування Processing реалізовано програмне забезпечення для кінематичного аналізу простих важільних механізмів. Кінематичний аналіз, важільний механізм, мова програмування Processing.
Nowadays, the problem of kinematic analysis of mechanisms is most often solved by graphical or analytical methods. According to the development of programming languages and the possibility of corresponding development environments, it becomes possible to implement the kinematic analysis of flat lever mechanisms using software methods. The proposed implementation is a combined graphoanalytical method, since the analytical solution is based on graphical constructions and the solution of the corresponding geometric problems. Using the programming language Processing implemented software for the kinematic analysis of simple lever mechanisms. Kinematic analysis, lever mechanism, programming language Processing.
В наше время задача кинематического анализа механизмов чаще всего решаются графическими или аналитическими методами. По развитию языков программирования и возможности соответствующих сред разработки становится возможна реализация кинематического анализа плоских рычажных механизмов программными методами. Предложен а реализация является комбинированном графоаналитическим методом, поскольку аналитическое решение основано на графических построениях и решении соответствующих геометрических задач. С помощью языка программирования Processing реализовано программное обеспечение для кинематического анализа простых рычажных механизмов. Кинематический анализ, рычажный механизм, язык программирования Processing.

У навчальному посібнику вперше розкривається система організації і проведення аудиту в умовах застосування в Україні нового Плану рахунків, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку і фінансової звітності, національних нормативів аудиту.Розглядаються види, об’єкти, методи й організація аудиту, етапи і процедури аудиту. Значна увага приділяється аудиторському звіту (висновку), аудиту активів і пасивів, оцінюванню фінансової звітності, показуються особливості аудиту в комп’ютерному середовищі.

У посібнику викладено основні теоретичні положення педагогічної психології як навчальної дисципліни: психологічні особливості учбової діяльності, навчання, виховання та педагогічної діяльності. Теоретико-інформаційний блок посібника доповнюють методичні рекомендації, які носять практико-орієнтовний характер: вони містять плани практично-семінарських занять до вивчення тем із педагогічної психології (питання для підготовки та дискусії), психологічні завдання, тести для самоперевірки, що сприяє систематизації знань при підготовці студентів до занять, полегшує пошук матеріалу і визначає структуру семінарських занять при вивченні педагогічної психології. Структура посібника відповідає вимогам до викладання у вищих навчальних закладах у контексті кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

У посібнику викладено основні теоретичні положення вікової психології як навчальної дисципліни: психологічні закономірності психічного розвитку особистості, специфіка психічного розвитку когнітивної, емоційно-вольової, поведінкової сфери суб’єкта життєтворчості в онтогенезі. Теоретико-інформаційний блок посібника доповнюють методичні рекомендації, які носять практико-орієнтовний характер: вони містять плани практично-семінарських занять до вивчення тем із вікової психології (питання для підготовки та дискусії), психологічні завдання, тести для самоперевірки, що сприяє систематизації знань при підготовці студентів до занять, полегшує пошук матеріалу і визначає структуру семінарських занять при вивченні вікової психології. Структура посібника відповідає вимогам до викладання у вищих навчальних закладах у контексті кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Посібник підготовлений для впровадження у навчальний процес педагогічного університету і адресований викладачам психології, студентам. Може використовуватися для самостійної роботи студентів, при підготовці до семінарських занять, екзаменів і заліків

В сентябре 2020 г. группой исследователей проведена археологическая разведка в окрестностях оз. Большой Полуйский Сор Приуральского района ЯНАО. Особое внимание было уделено коренной террасе правого берега пр. Горный Полуй, как наиболее перспективной зоне в археологическом отношении. В результате исследований в урочище Нюрымпосллор (с хант. название Нюрымпосллор - озеро тундровой протоки) были обнаружены четыре ранее не известных могильника. Судя по плотному расположению могильников в урочище, по их широкому хронологическому диапазону функционирования (XV-XIX вв. н.э.) и отсутствию поселенческих памятников, напрашивается вывод о долговременном использования этой местности коренным населением исключительно для погребальной практики, как минимум на протяжении 4-5 столетий. Особого внимания заслужил вновь выявленный могильник Нюрымпосллор 2. Примерная датировка памятника определена по аналогиям сопроводительного инвентаря и может быть дана пока лишь в широком диапазоне - XV-XVII в.н.э. Памятник расположен на правом берегу протоки Горный Полуй в 30 км юго-восточнее от г. Салехарда (ЯНАО). В ходе визуального осмотра памятника было зафиксировано 13 выраженных в рельефе могильных впадин, овальной формы с разнонаправленной ориентацией. Однако большая часть могил имеет направление З-В (ногами погребенных к воде). Судя по размерам впадин, могильник содержит как детские, так и взрослые захоронения. Также в ходе осмотра могильника были обнаружены две бронзовые зооморфные подвески и серьга, выполненная из тонкой бронзовой проволоки. Относятся эти предметы к поминальным комплексам либо их происхождение случайно, сейчас, до проведения стационарных работ на памятнике, ответить сложно. Для определения специфики погребального обряда, культурной атрибутики и хронологического периода функционирования ранее неизвестного могильника Нюрымпосллор 2 было принято решение об археологическом исследовании одной из могильных впадин, получившей порядковый номер 1 (в дальнейшем погребение № 1). Стратиграфическая ситуация в заложенном шурфе показала, что локальная возвышенность, на которой расположены могильные впадины (как исследованного детского захоронения, так и остальных погребений, видимых в современном рельефе), носит вторичный характер. Толща гривы (по первичным наблюдениям 2020 г.) сложена из переотложенной материковой супеси, под напластованиями которой, на уровне подошвы образования, фиксируется погребенный дерн c подлежащим слоем подзола. Интерпретировать происхождение возвышенности (естественное (намыв, надув) или искусственное) возможно будет после проведения дополнительных комплексных исследований. Однако уже сейчас можно говорить еще об одной особенности погребального обряда - специфическом выборе площадки для совершения захоронений либо o ее искусственном создании. Исследованное погребение № 1 не потревожено грабительским вторжением. Все элементы погребальной конструкции, останки человека и артефакты располагались в положении in situ. Захоронение ориентировано по направлению СВ-ЮЗ (головой на ЮЗ, ногами к озеру). Могильная яма была выкопана до уровня погребенного дерна, ее полость прорезает всю толщу возвышенности. На дно могильной ямы была установлена деревянная погребальная конструкция, которая имела прямоугольную в плане форму и прямые вертикальные стенки. Размеры конструкции соответствовали форме и размерам могильной ямы. Во внутренней камере погребальной конструкции располагались останки умершего ребенка. Тело, судя по размерам конструкции и расположению элементов черепа, было уложено на спину. Особенностью исследованного захоронения являлся бронзовый котел, который был надет на голову умершего таким образом, что вся голова ребенка оказалась внутри котла. Дужка котла была разделена на две части и помещена отдельно внутри камеры погребальной конструкции, в ее средней части. Вместе c телом внутрь конструкции были уложены нож в ножнах, наконечник стрелы, костяной черпак, накладка (часть погребальной одежды ) и фрагменты серебряных изделий, один из которых находился около черепа погребенного, внутри бронзового котла. Возможно, дно погребальной конструкции было выстлано изделием из выделанной кожи. После установки погребальной конструкции на дно могильной ямы погребение не было засыпано землей. Отвал из могильной ямы распределили вокруг погребения, а саму яму перекрыли берестяным полотном. Вероятно, для перекрытия могильной ямы использовались опорные лаги, уложенные параллельно продольной оси погребения, - фрагменты дерева сохранились в профиле комплекса на разной глубине. По степени сформированности зубочелюстной системы определен возраст погребенного: на момент смерти ему было 2-4 года. Судя по погребальному инвентарю, можно полагать с большой долей вероятности, что погребение принадлежало мальчику. Одонтологические признаки указывают на наличие генов «восточного» расового ствола. Таким образом, можно обозначить три основные ключевые особенности погребального обряда, зафиксированные в результате проведенных археологических изысканий в урочище Нюрымпосллор Приуральского района ЯНАО и вновь выявленного могильника Нюрымпосллор 2: 1. По мнению исследователей, территория урочища Нюрымпосслор в исторический период была вполне удобна для проживания человека и ведения хозяйственной деятельности. Однако к настоящему времени обнаружить поселенческие комплексы на указанной территории не удалось. Разновременные могильники компактно располагаются на небольшой территории, что приводит к гипотезе o ее особой сакральной функции и использовании места исключительно для совершения захоронений. Что этому послужило, духовная составляющая или удобное географическое расположение - сейчас ответить сложно. Но обе гипотезы имеют право на существование. 2. Могильник Нюрымпосллор 2 расположен на искусственном либо естественным холме (возвышенности). Трактовать генезис подобного явления до проведения полноценных исследований нецелесообразно, но сам факт вызывает большой научный интерес. 3. B исследованном захоронении медный котел надет на голову ребенка и вместе c телом помещен во внутреннюю камеру погребальной конструкции. В настоящее время неизвестны погребальные памятники на севере Западной Сибири с подобным неординарным элементом погребального обряда. Традиционно медные, а позднее и железные котлы устанавливались в самом погребении либо укладывались рядом с захоронением (в большинстве случаях перевернутые вверх дном). Эта традиция сохранилась и до наших дней. Исключением является лишь поздний могильник XII-XIII вв. Зеленый Яр, где ярким признаком погребального обряда являлось употребление вырезанных из стенок медных котлов пластин, которые закрывали все тело погребенного, в том числе и лицо (лицевые маски) [Гусев, Святова, 2020. С. 250].

В работе рассматриваются основные положения создания геодезического обоснования (ГО) для ведения 3D-кадастра в России. В соответствии с ними создание ГО может быть представлено в виде двух технологических процессов: построения ГО в кадастровом квартале для координирования характерных точек контуров объектов капитального строительства (ОКС) и ЗD-моделирования внутренних элементов (помещений) ОКС. Для выполнения геодезических измерений, построения системы координат и выполнения 3D-моделирования структурных элементов ОКС предложена соответствующая нормативная база. Реализация предложенных технологических решений позволяет рассматривать технический план, формируемый кадастровым инженером, не только как документ, необходимый для постановки ОКС и его структурных элементов на государственный кадастровый учет (ГКУ), но и как нормативно-правовой документ, определяющий соответствие возведенного ОКС своим проектным параметрам.

Озеро Ханка является самым большим пресноводным водоемом в СевероВосточной Азии, имеет особый международный статус и является трансграничным. Последние годы наблюдается аномальный подъем уровня воды в озере. Колебания уровня разной периодичности является характерным признаком для многих озёр. Но за последние 56 лет повышение уровня воды в озере Ханка привело к подтоплению прибрежных территорий и осложнило хозяйственную деятельность на них. С 2015 года сотрудники Дальневосточного отделения Российской Академии Наук ведут научную дискуссию о том, как изменения водного режима озера Ханка могут повлиять на экосистемы, социальную и экономическую сферы прилегающих к озеру территорий, а также как трансформируются типы природопользования. Природопользование ключевой момент устойчивого, рационального, сбалансированного, экономически и экологически оптимального развития территории. Бассейн озера Ханка является уникальным в природном, культурноисторическом, социальном и геополитическом плане, в котором на современном этапе происходят климатические и антропогенные изменения. Важными являются процессы, которые протекают на территории северной части озера Ханка и его бассейна. Со стороны Китая наблюдается интенсивное освоение природных ресурсов, высокий уровень антропогенной нагрузки на экосистемы и высокая плотность населения. Механизмы протекания природных процессов распространяются вне зависимости от государственных границ, это является объединяющим фактором трансграничной территории, которая предопределяет ряд особенностей и проблем. В статье рассматривается современная ситуация в бассейне озера как в природном плане, так и в социальноэкономическом. Даётся краткий обзор сложившейся проблемной ситуации в бассейне озера Ханка, рассматриваются возможные причины такого положения, а также предлагаются пути наиболее подходящих и рациональных решений этого вопроса.Khanka Lake is the largest freshwater reservoir in Northeast Asia. The transboundary lake Khanka (Russia China) is currently attracting general attention: an abnormal increase in its level occurs, leading to flooding of coastal territories and complicating economic activity on them. This is accompanied by a number of other important processes, in particular, activation of abrasion and waterlogging, changes in the hydrogeological regime and microclimate, transformation of ecosystems, etc. Since 2015, employees of the Far Eastern Branch of the Russian Academy of Sciences have been conducting a scientific discussion on how changes in the water regime of Lake Khanka can affect the ecosystems, social and economic spheres of the territories adjacent to the lake, as well as how environmental management types are transformed. Nature management is a key moment of sustainable, rational, balanced, economically and environmentally optimal development of the territory. The basin of Lake Khanka is unique in its natural, cultural, historical, social and geopolitical plan, in which climatic and anthropogenic changes are taking place at the present stage of conditions. The article discusses the current situation in the lake basin both in the natural plan and in the socioeconomic one. A brief overview of the current problem situation in the basin of Lake Khanka is given, possible reasons for this situation are considered, and ways of the most suitable and rational solutions to this issue are proposed.

Совершенствование системы российского государственного управления невозможно без эффективно действующей системы административноправового и административно-процессуального законодательства, развитию которого в последнее время придается первоочередное значение. Это следует и из анализа содержания Послания Президента РФ В.В. Путина к Федеральному Собранию РФ о положении в стране, об основных направлениях внутренней и внешней политики государства (21 апреля 2021 г.). В статье проанализирован опыт государств Евразийского экономического союза по кодификации нормативных правовых актов в наиболее важных областях государственной деятельности, сделан вывод о важности кодификации законодательства в плане обеспечения эффективного развития современного государственного управления.