Добірка наукової літератури з теми "Переорієнтація"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Переорієнтація".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Переорієнтація"

1

Shchechkin, Igor, та Tetyana Hushcha. "Роль петлеподібних структур у конформаційній адаптації сироваткового альбуміну людини до зв’язування лігандів". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (3 липня 2018): 243–48. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-243-248.

Повний текст джерела
Анотація:
Методами теоретичного конформаційного аналізу знайдено нову конформацію молекули сироваткового альбуміну людини, у якій переорієнтація субдомену Іa у глобулі пов’язана з конформаційним переходом петлеподібної ділянки 106–177. Аргументовано важливу роль такого переходу при утворенні комплексів білка з лігандом
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Цимбал-Cлатвінська, Світлана. "ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 258–67. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.193.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. У статті визначено тенденції професійної підготовки майбутніх логопедів в умовах інформаційно-освітнього середовища вищих навчальних закладів: соціально-педагогічна зумовленість процесу підготовки майбутніх логопедів, яка орієнтована на міждисциплінарну інтеграцію в освітньому процесі; фундаменталізація загальної та спеціальної підготовки майбутніх логопедів; переорієнтація зі знаннєвої освітньої парадигми на діяльнісну, орієнтовану на формування готовності майбутнього логопеда до професійної діяльності; гуманістична спрямованість процесу підготовки фахівців до освіти дітей з порушеннями мовлення; інформатизація професійної підготовки майбутніх логопедів в умовах інформаційно-освітнього середовища; неперервність професійної підготовки майбутніх логопедів; інноваційний характер сучасної вищої освіти. Виокремлено, що до специфічних тенденцій у професійній підготовці майбутнього логопеда віднесено такі: переорієнтацію ціннісних смислів, інтенсифікацію освіти, необхідність управління педагогічним процесом, кризу спеціальної освіти, що складається під дією «зовнішніх» і «внутрішніх» чинників. Основою професійної компетентності логопеда є фундаментальні знання і вироблені на їхній основі вміння, які виступають, безумовно, в тісному єднанні з його особистісними якостями. У результаті системного аналізу традиційної практики освіти виявлено ряд проблем і суперечностей, характерних для лінійної освітньої системи, незалежно від індивідуальних особливостей і властивостей її суб’єктів. Серед них: проблема визначення мети в освіті; проблема відбору змісту освіти; проблема організації процесу навчання; проблема інтенсифікації процесу навчання в умовах переважаючої фронтальної взаємодії викладача та студентської групи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Сотер М.В. "Новітні тенденції іншомовної підготовки майбутніх фахівців у технічних закладах вищої освіти України (початок XXI століття)". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 258–65. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.138.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню новітніх тенденції іншомовної підготовки майбутніх фахівців у технічних закладах вищої освіти України (початок XXI століття).Підкреслено роль «Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання» у перебудові національних стандартів іншомовної підготовки.Акцентовано, що інтегроване навчання спеціальності та іноземної мови, яке ґрунтується на вивченні фахових дисциплін у нерозривній єдності з опануванням іноземної мови й залученні внутрішньо-дисциплінарних та міждисциплінарних зв’язків, є необхідністю й істотно новим кроком щодо поліпшення й модернізації іншомовної підготовки здобувачів технічних закладів вищої освіти. Це дозволить адаптувати майбутніх фахівців до подальшої професійної діяльності, сприятиме їхній конкурентоспроможності й успішному функціонуванню на міжнародному ринку праці. Наголошено, що імплементація інтегрованого навчання спеціальності й іноземної мови в освітній простір технічного закладу вищої освіти посилює практичний компонент іншомовної підготовки.Зазначено, що сучасні реалії іншомовної підготовки орієнтовані на залучення інноваційних методів і підходів до навчання, що ґрунтуються на взаємодії здобувачів освіти, сприяють моделюванню майбутньої фахової діяльності. Звернуто увагу на потребу переорієнтації освітнього процесу на особистість майбутнього фахівця, студентоцентризм.Виокремлено основні тенденції іншомовної підготовки у технічних закладах вищої освіти України в умовах модернізації вищої освіти (початок ХХІ століття): узгодженість і синхронізація вимог щодо іншомовної підготовки через імплементацію «Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання»; інтегроване навчання спеціальності та іноземної мови; посилення практичного компонента іншомовної підготовки здобувачів освіти; переорієнтація освітнього процесу на особистість студента, студентоцентризм та ін.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Березовський, І. Б. "Переорієнтація боротьби з незаконною міграцією в Україні на роботу на "дальніх підступах"". Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика), № 4 (2001): 225–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Гончарова, О. С., та О. Л. Рябченко. "НАЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ КАМПАНІЇ ЛІКВІДАЦІЇ НЕПИСЬМЕННОСТІ ТА МАЛОПИСЬМЕННОСТІ НА ХАРКІВЩИНІ В 1920-Х – НА ПОЧАТКУ 1930-Х РОКІВ". Історія та географія, № 57 (2020): 103–9. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.57.16.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена висвітленню питання подолання неписьменності серед національних меншин Харківщини в 1920-ті – на початку 1930-х років. З’ясовано рівень письменності населення Харківщини на початку 1920-х років. Реконструйовано процес становлення та розвитку шкіл для неписьменних та малописьменних, що забезпечували навчання рідною мовою. Охарактеризовано стан матеріального та кадрового забезпечення лікнепів у визначений період. Акцентується увага, що з часом відбувається переорієнтація освіти з гуманістичного показника на ідеологічний. і лікнепкампанія починає використовуватись для політичного перевиховання громадськості
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Yakymchuk, Oksana. "Компетентнісний підхід в освіті: українські реалії". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 2 (23 грудня 2020): 193–206. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.2.14.

Повний текст джерела
Анотація:
Одним з найважливіших напрямів реформування сучасної української освіти є всебічне наскрізне впровадження та застосування компетентнісного підходу в навчанні, вихованні, практичній підготовці школярів. Традиційна знаннєво-інформаційна парадигма навчання виявилася неконкурентоспроможною: учні могли мати обширні знання, однак не могли їх реалізувати на практиці. Як засвідчують дослідження, «стара» школа була переобтяжена формальними знаннями, які відсторонювали дитину від реальності. Практика доводить, що освітяни мають шукати нові, інноваційні, особистісно- і практично-орієнтовані методології навчання і виховання. Переорієнтація освіти на компетентнісну парадигму потребує додаткових досліджень. Дану статтю присвячено визначенню сутності компетентнісного підходу та можливості втілення теоретичних знань про нього в освітній практиці України
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Yeromenko, I. V., та M. M. Miahka. "РЕАЛІЗАЦІЯ СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 124–29. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-19.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обговорюються питання щодо комплексного розгляду студентоцентрованого підходу до процесу навчання іноземній мові у вищій школі. Концепція студентоцентрованого навчання передбачає не лише розвиток компетенцій студента в контексті освітнього процесу, а й комплексний особистісний розвиток. Виникає нагальна потреба перемістити студента до центру освітнього процесу та забезпечити його не лише професійними знаннями, вміннями та навичками, а й сформувати такі якості, як самостійність, оригінальність мислення, креативність, здатність до незалежної генерації ідей, організації свого власного режиму навчання, комунікації у суспільстві, вміння виходити із «зони комфорту». У статті визначаються переваги та труднощі застосування студентоцентрованих педагогічних стратегій у процесі викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах. Автори підкреслюють, що під час реалізації студентоцентрованого навчання підвищуються вміння студентів самостійно визначати успішність педагогічного процесу, проводити рефлексію, корекцію, використовувати суб'єктнодіяльнісні технології, з’являється бажання до самоосвіти. Студенти прагнуть досягти високих результатів, та спостерігається особиста зацікавленість у якості професійної іншомовної підготовки. Реалізація студентоцентрованого навчання у вищому навчальному закладі повинна сприяти: підвищенню відповідальності за одержувану освіту; розвитку здібностей для самоорганізації й самоконтролю; постановці чітких цілей навчання, розробленню стратегій навчання, які включають аудиторну й позааудиторну роботу, оцінку досягнень у рамках освітнього процесу. У роботі зроблено висновки, що переорієнтація системи вищої освіти на студентоцентровані технології викладання іноземної мови у вищій школі, які відносяться до активних методів навчання, дає змогу активізувати навчальний процес. Навчання перестає носити репродуктивний характер та перетворюється на довільну внутрішньодетерміновану діяльність студентів із напрацювання та перетворення власного досвіду й компетентності. Під час застосування активних методів навчання з'являється пізнавально- спонукальна мотивація, яка перетворюється на чинник активізації навчального процесу та ефективності навчання. Із появою пізнавально- спонукальних мотивів відбувається перебудова сприйняття, пам'яті, мислення, переорієнтація інтересів, активізація здібностей студента, що створює передумови успішного виконання іншомовної діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Воронянський, О. В. "ЕВРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОНЦЕПТУ «ГЛИБИННА ДЕРЖАВА» В ПОЛІТОЛОГІЧНІЙ АНАЛІТИЦІ". Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 2, № 21 (2020): 15–26. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2020.21.2.02.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена розгляду концепту «глибинна держава», який на протязі останніх років активно впроваджується в площину політичного аналізу. Розглянуто основні підходи до визначення сутності глибинної держави в американській та вітчизняній політичній аналітиці, а також проблему наукової новизни даного терміну та аналітичної концепції, побудованої на його базі. Показано, що в рамках економічної системи, яка орієнтована на отримання індивідуального прибутку, внаслідок монополізації відбувається системна переорієнтація механізму держави від виконання загальносоціальних функцій на закріплення тіньових інститутів, які націлені на забезпечення привілейованого доступу до влади і джерел ресурсного забезпечення для обмеженого кола ресурсозабезпечених груп. Це супроводжується відсіканням від доступу до інституційного впливу на прийняття владних рішень для основної маси громадян
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Попович, О. "Функціональна переорієнтація апарату управління як одна з найважливіших умов переведення економіки на інноваційну модель розвитку". Вісник Української академії державного управління при Президентові України, № 2 (2002): 136–40.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

ДУБКОВЕЦЬКА, Ірина. "РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕҐРУВАННЯ". Освітні обрії 50, № 1 (12 березня 2020): 154–59. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.154-159.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті автор аналізує теоретичні основи формування професійної компетентності майбутніх медичних працівників, виокремлює напрацювання науковців, що торкаються різних аспектів означеної проблеми. Зазначено, що професійна підготовка майбутніх медичних працівників на сучасному етапі розвитку повинна базуватися на гуманістичній теорії та прагненні особистості до самоосвіти, самовдосконалення і самореалізації. Акцентується на потребі системного підходу до професійної підготовки майбутніх медиків, концептуального осмислення основних завдань професійного розвитку особистості, їх реалізації упродовж життя. Розкрито особливості професійної підготовки майбутніх медичних працівників, виокремлено основні напрями внесення змін і коректив щодо навчання у закладах вищої освіти. Основна увага приділяється компетентнісному підходу в освітньому процесі, аналізу позитивних результатів професійної підготовки внаслідок його впровадження у закладах вищої медичної освіти (ЗВМО). Уточнено сутність понять «компетентність», «професійна компетентність», «професіоналізм», «базові якості»; визначено структурні її компоненти та ознаки; етапи щодо формування у процесі професійної підготовки. Основну увагу закцентовано на професіоналізмі як віддзеркаленні професійної компетентності, цілісній інтеґративній характеристиці суб’єкта професійної діяльності, що виявляється у досконалому здійсненні та стабільно високих результатах медичної практики, здатності до професійної самоорганізації, самоактуалізації, професійного саморозвитку. Наголошено, що основною умовою розвитку особистості майбутнього медичного працівника на сучасному етапі виступає переорієнтація освітнього процесу ЗВМО з вузькопредметного характеру вивчення навчальних дисциплін на розвиток професійно зорієнтованого, критичного осмисленого; розвиток творчого потенціалу особистості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Переорієнтація"

1

Демідова, Юлія Євгенівна, та Олена Євгенівна Тверитникова. "Організація самостійної роботи студентів у контексті ЄКТС". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43858.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Панкратов, И. А. "Генетический алгоритм решения задачи оптимальной переориентации круговой орбиты космического аппарата". Thesis, Сумский государственный университет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65421.

Повний текст джерела
Анотація:
Исследуется задача оптимальной переориентации круговой орбиты космического аппарата (КА) с помощью реактивной тяги, ортогональной плоскости орбиты КА. Величина реактивного ускорения от тяги (управления) ограничена по модулю. Для описания движения центра масс КА использовано кватернионное дифференциальное уравнение ориентации орбитальной системы координат. Минимизируются затраты времени или характеристической скорости. Оптимальное управление, находимое из условия максимума функции Гамильтона- Понтрягина, является кусочно-постоянным.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Люльов, Олексій Валентинович, Алексей Валентинович Люлев, Oleksii Valentynovych Liulov, Тетяна Володимирівна Пімоненко, Татьяна Владимировна Пимоненко, Tetiana Volodymyrivna Pimonenko та О. А. Шинкаренко. "Еколого-економічні перевги переорієнтації системи пасажирських перевезень". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/43601.

Повний текст джерела
Анотація:
Вітчизняна система внутрішньоміських пасажирських перевезень знаходиться в кризовому стані. Зменшення кількості комунального міського транспорту, неефективне управління, великий рівень фізичного та морального зносу основних фондів спричиняють збитковість системи пасажирських перевезень. Поряд із цим функціонування пасажирської системи супроводжується значним екодеструктивним впливом на навколишнє природне середовище. Тому необхідним є пошук та впровадження механізмів реорганізації системи пасажирських перевезень. При цьому переорієнтація системи перевезень повинна відбуватись із урахуванням зарубіжного досвіду та вітчизняних умов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Пивовар, Юрій Ігорович. "Мотивація та стимулювання у фінансовому праві: актуальні питання переорієнтації". Thesis, Юридична наука і практика: виклики часу: [Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Т. І, м. Київ, Національний авіаційний університет, 12 березня 2015 р.] - С.190-193, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/13625.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Захаркевич, О. В., та O. V. Zakharkevich. "Розвиток наукових основ забезпечення гнучкості конструкторсько-технологічної підготовки швейного виробництва із застосуванням експертних систем". Дисертація, 2018. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/7646.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Переорієнтація"

1

Литовченко, Ірина Олександрівна. Динамічні процеси у військовій лексиці української мови (назви зброї, амуніції, споруд). Вид. Р. А. Козлов, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/515.

Повний текст джерела
Анотація:
У монографії визначено екстралінгвальні детермінанти, які стимулюють розвиток військової лексики, виявлено специфіку лексико-семантичних груп «Назви зброї», «Назви амуніції», «Назви споруд», визначено основні типи системних зв’язків. Розглянуто механізм адаптації окремих елементів військової субмови до нових умов їхнього функціонування, їхню функціональну переорієнтацію. Проаналізовано засоби нової номінації у сфері військової справи. Представлено джерела формування й етимологію номенів досліджуваних груп військової лексики. Для студентів філологічних спеціальностей вишів, аспірантів, викладачів, усіх, хто цікавиться проблемами розвитку української фахової лексики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Переорієнтація"

1

Семеріков, Сергій Олексійович, та Ілля Олександрович Теплицький. Фундаменталізація шкільного курсу інформатики. [б.в.], 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/970.

Повний текст джерела
Анотація:
Фундаментальний характер інформатики як науки суттєво впливає на розвиток змісту навчання інформатики в школі. При цьому фундаменталізація шкільного курсу інформатики повинна означати не переорієнтацію на вивчення в школі основ фундаментальної інформатики як науки, а виділення фундаментальних основ науки та їх дидактичну переробку для освіти школярів за допомогою інформатики для оволодіння ними соціальним досвідом людства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Семеріков, Сергій Олексійович. Стабілізація курсів інформатики як засіб фундаменталізації інформатичної освіти. Рідна школа, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/896.

Повний текст джерела
Анотація:
Перехід від індустріальної до постіндустріальної цивілізації, що розпочався в останні десятиліття, призводить до підвищення наукомісткості виробництва, впровадження безвідходних технологій, мініатюризації (аж до нанорівня) та гуманізації техніки. Формування інформаційного суспільства, що супроводжує цей процес, призводить до інтернаціоналізації та децентралізації виробництва, створення розподілених виробничих структур. Обумовлене цим зростання швидкості застарівання технологічних знань (особливо в інформатиці) породило концепцію “навчання впродовж усього життя”. Гуманістична спрямованість цієї концепції та відповідна технологічна підтримка роблять її дуже привабливою, особливо при реалізації в системах дистанційного навчання. Будь-який працюючий фахівець при дистанційній формі навчання може швидко оновити знання та навички із своєї предметної області, реалізуючі при цьому власні прагматичні, вузькоспеціалізовані цілі навчання, що призводить до дедалі більшого зростання ролі технологічної (прикладної) складової. Проте при цьому ми неминуче зіштовхуємося з природними обмеженнями, обумовленими відсутністю або недостатністю фундаментальної бази. Так, саме “технологічний уклін” породив одну з головних проблем, з якою стикаються викладачі інформатики – необхідність швидкого реагування на зміни в цій галузі з подальшою адаптацією програмно-методичного забезпечення відповідних курсів. При цьому практично не розрізняються суттєві зміни (такі, що вимагають модифікації окремих теоретичних положень), та несуттєві (пов’язані переважно з оновленням застосовуваного програмного забезпечення). Огляд підручників та навчальних посібників з інформатики показує, що головними причинами їх застарівання є штучне прив’язування змісту курсу інформатики до технологічної складової – використовуваного програмного забезпечення. Особливо яскраво це проявляється в курсах, пов’язаних з вивченням прикладного програмного забезпечення, операційних систем, проектування інтерфейсів користувача, системного програмування та ін. Штучно нав’язувана “мода” на постійне оновлення апаратного та програмного забезпечення, спрямована на задоволення комерційних потреб фірм-виробників, в силу свого походження не повинна впливати на зміст курсу інформатики. Наслідування їй в процесі навчання інформатики не здатне сформувати компетентного спеціаліста, тому що призводить до переорієнтацію інформатичної освіти виключно на прикладну підготовку, що не дозволяє реалізувати в процесі навчання принципи системності, науковості та міждисциплінарності, які забезпечуються саме фундаментальною підготовкою, основу якої складають загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії