Добірка наукової літератури з теми "Педагогічні навички"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Педагогічні навички".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Педагогічні навички"
1
Чогут, Лілія. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ". Professional Pedagogics 2, № 23 (20 грудня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.81-86.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження визначається приналежністю проблеми підготовки педагогічних кадрів для системи професійної (професійно-технічної) освіти (далі: П(ПТ)О) до пріоритетних завдань Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022–2027 роки. Мета: здійснити теоретичний аналіз проблеми розвитку професійної культури та уточнити поняттєво-категоріальний апарат дослідження. Методи: вивчення й аналіз філософської, загальнонаукової, методичної, психолого-педагогічної літератури, нормативно-правової бази, навчально-плануючої документації – для виявлення стану розробленості проблеми; узагальнення одержаної інформації – з метою визначення напрямів дослідження (уточнення гіпотези, поняттєвого апарату); порівняння, зіставлення – для порівняння підходів дослідників до розв’язання проблеми формування й розвитку поняття «професійна культура»; синтез – для обґрунтування поняттєво-категоріального апарату дослідження. Результати: вивчено наукову літературу та інструктивно-методичні й нормативно-правові документи; здійснено теоретичний аналіз проблеми розвитку педагогічного феномена «професійна культура»; проаналізовано підходи дослідників до розв’язання проблеми формування і розвитку професійної культури майстра виробничого навчання; уточнено поняттєво-категоріальний апарат дослідження. Висновки: у сучасній педагогічній науці проблема підготовки високоосвіченого, професійного і мобільного фахівця є продовженням не лише вітчизняних, а й світових традицій філософської та педагогічної думки; проблема розвитку професійної культури майстрів виробничого навчання закладів П(ПТ)О у вітчизняному науковому доробку представлена не достатньо (дослідження нечисленні, фрагментарні, не відображають системного бачення проблеми); поняття «професійна культура майстра виробничого навчання» визначено як інтегральна якість особистості, що містить сукупність взаємопов’язаних компонентів (професійна педагогічна самосвідомість, педагогічні знання та професійно актуальні ключові навички, педагогічний і професійний досвід, педагогічні цінності й переконання), які сприяють досягненню успіху у професійній педагогічної діяльності, побутовому та професійному спілкуванні, саморозвитку і самовдосконаленні особистості фахівця, його невпинному рухові до педагогічного ідеалу.
2
Хоменко, Олена. "РОЛЬ SOFT SKILLS У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ". Молодий вчений, № 6 (94) (30 червня 2021): 22–25. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто гнучкі навички, їх роль в розвитку здобувачів вищої освіти, зокрема майбутніх правоохоронців. Визначено поняття гнучких навичок, їх види, шляхи їх розвитку. Підкреслена важливість гнучких навичок для здобувачів освіти, особливо майбутніх правоохоронців, оскільки володіння лише професійними або академічними навичками є недостатнім для досягнення кар’єрного успіху. Акцентовано увагу на тому, що науково-педагогічні працівники мають переглянути підходи до планування занять, щоб органічно розвивати як тверді, так і гнучкі навички одночасно, а також вдосконалювати навчальні програми. Приділена увага ролі гнучких навичок в роботі правоохоронців, зокрема ведення допитів, опитувань та інша робота з населенням. Виділені способи розвитку гнучких навичок у майбутніх правоохоронців.
3
Черненко, Сергій, Олег Олійник, Юрій Сорокін та Олег Коваль. "ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 86–94. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.86-94.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Встановити системність підготовки майбутніх тренерів- викладачів у закладі вищоїосвіти. Методи. У дослідженні взяли участь 30 студентів першого і 20 другого курсів. Вибір методів,що використані в статті, обумовлений логічною моделлю процесу дослідження, що склалася впедагогічній науці. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури проводився для вивчення основ-них концепцій управління підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності 017 – фізична культура іспорт. Вивчення педагогічної та навчально-нормативної документації вищої школи дало змогу встано-вити проблеми в розумінні студентів процесу освіти в галузі фізичної культури. Анкетування, конс-татуючий експеримент, методи математичної статистики (графічне відображення даних, аналізпараметрів розподілу) дозволили визначити стан підготовки майбутніх викладачів фізичного вихованняу вищому навчальному закладі. Результати. Встановлено, що професійно-педагогічна підготовка тре-нера-викладача спрямована на формування наступних компонентів: мотиваційно-педагогічного (відоб-ражає спрямованість, мотиви, потреби в навчанні, ціннісні орієнтації), когнітивно-педагогічного (знан-ня вікової психології, вікових морфо-функціональних особливостей людини), конструктивно-педаго-гічного (формуванням цілей діяльності, складанням планів і програм, плануванням занять із фізичноговиховання і спорту), організаційно-педагогічного (здатність і готовність організовувати навчально-тренувальний процес, управляти і моніторити його ефективність), педагогічно-технологічного (пси-холого-педагогічні вміння та навички розв’язувати завдання спортивного тренування дітей і підлітків)та педагогічно-рефлексивного (вміння вивчати, адаптувати і застосовувати кращий досвід в управлінніфізичною підготовкою). Найбільший вплив на професійно-педагогічну мотивацію студентів першого ідругого курсів чинять дисципліни, розташовані у загально-професійному та професійному блоці. Вияв-лений низький рівень зацікавленості студентів у здійсненні науково-дослідницької діяльності. Висновок.Встановлено, що для здобуття освітньої кваліфікації тренер-викладач на початкових етапах навчання(1–2 курси) для студентів найважливішими є дисципліни професійної підготовки.Ключові слова: професійно-педагогічні компетентності, навчальні дисципліни, студенти.
4
Вороненкова, Тетяна, та Світлана Омельченко. "УПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДУ ОСВІТИ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, № 8 (12 липня 2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У положеннях наукової статті автори проводять аналіз думок щодо упровадження педагогічної технології в освітній процес закладу освіти. В статті акцентується увага на необхідності реалізації педагогічної технології певними педагогічними умовами, які спрямовані на успішне формування комунікативної компетент- ності майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Автори дають визначення поняття «педагогічні умови» й розкривають необхідність його використання у науковому досліджен- ні. Впровадження певних педагогічних умов у реалізацію педагогічної технології дає нам змогу розвивати та удо- сконалювати певні комунікативні навички, що необхідні для успішної праці та самореалізації майбутніх учителів музичного мистецтва. Сформована комунікативна компетентність дає змогу розкрити певні професійні якості майбутніх учителів музичного мистецтва.
5
Gladoshchuk, Olexandr. "Аналіз готовності учасників освітнього процесу до формування фізкультурно-оздоровчої компетентності в період дистанційного навчання". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 12–18. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-12-18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито одну з актуальних проблем підготовки майбутніх висококваліфікованих фахівців техніч- них галузей виробництва, зокрема формування в студентів вищих технічних закладів освіти не лише профе- сійної компетентності, а й фізкультурно-оздоровчої компетентності. Актуальність дослідження зумовлена протиріччям між переходом закладів вищої технічної освіти в режим дистанційного навчання та готовністю учасників освітнього процесу до нових умов. Мета дослідження – визначення готовності учасників освітнього процесу вищого технічного навчального закладу до формування фізкультурно-оздоровчої компетентності в умовах дистанційного навчання. Матеріал і методи дослідження. У ході дослідження використано такі методи: психолого-педагогічне спостереження; анкетування; методи психологічної діагностики; фізіологічні методи; методи рухових тестів. Учасники дослідження. У дослідженні брали участь студенти І та ІІ курсів Дніпровського державного технічного університету (59 чоловік). Результати дослідження. Для вирішення питання формування фізкультурно-оздоровчої компетенції студентів запропоновано впровадження педагогіч- них умов. Реалізація педагогічних умов, які тісно пов’язані з професійно-прикладною фізичною підготовкою, виконувалася за два етапи. Під час реалізації педагогічних умов виховувалися та вдосконалювалися психічні й вольові якості, студенти отримували необхідні знання та навички, формувалися різнобічні професійно важливі сенсорні, розумові, рухові й вольові навички, які повинні забезпечувати високий рівень функціонування та надійності всіх головних органів, систем, психічних процесів організму людини. Обґрунтовано й експеримен- тально перевірено педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування фізкультурно-оздоровчої компетентності, ведення здорового способу життя сучасними студентами та орієнтують молодь на якісно активне, позитивно заряджене (здоров’язберігальне) середовище у вищому технічному навчальному закладі. Висновки. Проведене дослідження свідчить, що досягнення позитивного результату з формування професійної фізкультурно-оздоровчої компетентності студентської молоді відбувається за умов, що у вищому технічному навчальному закладі працює збудована схема орієнтування студента на формування індивідуальної й професійної культури (стратегія орієнтування).
6
Дичківська, Ілона, Наталія Федорова та Оксана Борисова. "Гуманістична технологія М. Монтессорі в системі спеціальної освіти України". New pedagogical thought 103, № 3 (17 грудня 2020): 80–84. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-80-84.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз психолого-педагогічних поглядів М. Монтессорі на освіту дітей з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано зміст гуманістичної технології М. Монтессорі, що включає систему наукових і духовних знань, навички й уміння, оволодіння якими забезпечує формування гармонійно розвиненої, творчої, суспільно активної особистості. Зміст освіти за гуманістичною технологією М. Монтессорі визначається конкретними навчальними розділами, необхідними у розвитку дитини з особливими освітніми потребами (навички практичної повсякденної діяльності, сенсорний розвиток, математичний та мовленнєвий розвиток, навчання письма та читання, космічне виховання). Доведено, що педагогічні погляди М. Монтессорі не втратили своєї актуальності й донині, а гуманістична технологія видатної вченої є перспективною для організації інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами, зокрема її елементи доцільно використовувати у корекційному освітньому процесі спеціальних закладів загальної середньої освіти.
7
Кучер, С. Л., та М. Л. Дьяченко. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ УСПІШНОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ УКРАЇНСЬКИМИ ТРАДИЦІЯМИ". Educational Dimension 30 (19 травня 2022): 143–51. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4824.
Повний текст джерелаАнотація:
З’ясовано причини, що гальмують процес виховання школярів на національно-культурних традиціях українського народу і мають соціально-економічний, загально педагогічний і організаторсько-методичний характер. Виявлено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови, що ефективно сприяють національному вихованню учнів українськими традиціями. Наголошено на двох взаємопов’язаних аспектах: педагогічному впливі школи, сім’ї, колективу дітей в урочній і позаурочній діяльності та готовності учня сприйняти цей вплив, а вчителя, батьків – здійснити його. Зроблено висновок, що для досягнення успіху в національному вихованні засобами природи, мистецтва, праці, побуту, необхідно обрати комплекс оптимальних форм, які забезпечували б вплив краси на почуття, знання, вміння, навички особистості.
8
Горбан, Євдокія. "СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕТОДИСТІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 14 (21 вересня 2018): 37–43. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.37-43.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зосереджено увагу на необхідності теоретичного обґрунтування, розробки й експериментальної перевірки технології розвитку професійної компетентності методистів професійно-технічних навчальних закладів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації, що включає ціннісно-мотиваційний, інформаційно-когнітивний, професійнодіяльнісний і рефлексивно-оцінний етапи реалізації та ставить за мету безперервне професійно-педагогічне вдосконалення, самовдосконалення і саморозвиток, оволодіння інноваційними компетентностями професійної освіти, опанування коучинговими програмами стажування та наставництва. Охарактеризовано суперечності, що виникають внаслідок системного впровадження нової техніки та передових технологій, що вимагають постійної готовності працівників до змін характеру праці й самих професій, зростання загальноосвітнього та технічного рівнів, коли об‘єктивно виникає потреба у всебічному гармонійному розвитку всіх суб‘єктів, котрі беруть участь у виробництв. За таких умов педагогічні працівники повинні бути налаштовані на постійне оновлення своїх знань, професійних умінь і навичок, збагачення досвіду пізнавальної практичної діяльності, що підкріплюється відповідними ціннісними орієнтаціями. Наведено структуру педагогічної компетентності, розкрито суть професійної компетентності. На основі узагальнення наукових досліджень встановлено, що професійна компетентність розглядається як професійна підготовка і здатність педагогічних працівників (методистів) до виконання завдань і обов'язків діяльності, міра та основний критерій їх відповідності вимогам професійної діяльності, що складається з таких компонентів: знання, уміння, навички, професійна позиція, індивідуальні психологічні особливості людини та акмеологічні чинники (цінності та потреба в саморозвитку). Зосереджено увагу на реалізації творчого потенціалу методистів професійно-технічних навчальних закладів як суб‘єктів професійної діяльності у взаємодії з іншими суб‘єктами навчально-виховного процесу через розвиток професійної компетентності, що дає їм змогу успішно виконувати різноманітні види професійної діяльності, синтезувати широкий спектр знань та практичних дій, відображати ступінь сформованості професійної культури фахівців і визначати результати їх роботи.
9
Дроздова-Кучерук, Катерина. "МЕТОДИКА РЕАЛІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО ВИХОВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ УЧНІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 171–81. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.265.
Повний текст джерелаАнотація:
Готовність майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання національної самосвідомості учнів ми розуміємо як стійку особистісну характеристику майбутнього учителя, що містить високий рівень мотивації, наявність знань, умінь та навичок, необхідних для ефективного виховання національно-свідомих школярів, спроможних брати участь у розбудові та захисті нашої незалежної держави.Ефективне формування означеної готовності є складним процесом, результати якого залежать від цілого ряду забезпечених закладами вищої освіти педагогічних умов.У статті теоретично обґрунтовані педагогічні умови, які є підґрунтям для досягнення високого рівня готовності до виховання національної самосвідомості учнів: цілеспрямований розвиток мотивації студентів до виховання національної самосвідомості учнів; забезпечення зразків освітньо-виховного середовища у процесі співтворчості учителів та студентів; відбір і систематизація музичного репертуару. Аналізується методика реалізації педагогічних умов формування готовності майбутніх педагогів-музикантів до виховання національної самосвідомості учнів, яка здійснювалась у три етапи: професійно-мотиваційний, інформаційно-змістовий та творчо-діяльнісний. На професійно-мотиваційному етапі основну увагу приділяли формуванню позитивної мотивації майбутніх педагогів-музикантів до виховання національної самосвідомості учнів. На інформаційно-змістовому етапі формували знання, уміння та навички майбутніх учителів музичного мистецтва. Творчо-діяльнісний етап зорієнтовувався на втілення набутого студентами досвіду спілкування з національним музичним мистецтвом у практичній діяльності (під час проходження педагогічної практики, концертно-виконавської діяльності, участі у науково-практичних конференціях). У ході формувального експерименту апробовано методику формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання національної самосвідомості учнів та підтверджено ефективність її впровадження у навчально-виховний процес закладів вищої освіти.
10
Klos, Lyudmyla. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ФАРМАЦІЇ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 64–70. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.64-70.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність: стрімке поширення в усьому світі вірусних захворювань потребує зосередження уваги на запровадження дистанційного навчання майбутніх магістрів фармації із таких дисциплін, як мікробіологія, вірусологія та імунологія. З огляду на це, зумовлюється необхідність визначення та обґрунтування організаційно-педагогічних умов дистанційного навчання майбутніх магістрів фармації в період поширення вірусних захворювань. Йдеться про зовнішні, внутрішні та технологічні організаційно-педагогічні умови. Реалізація цих умов передбачає створення у вищих медичних закладах освіти інформаційно-освітнього навчального середовища як веб-ресурсу з електронними аудиторіями.
Мета: полягає в обґрунтуванні та висвітленні організаційно-педагогічних умов дистанційного навчання майбутніх магістрів фармаціїв період поширення вірусних захворювань.
Методи: теоретичні методи дослідження: аналіз джерел та літератури з проблеми для виявлення стану досліджуваного питання в педагогічній теорії та практиці, синтез, узагальнення.
Результати: досліджено, що нинішній стан поширення вірусних захворюваньдетермінує пошук і запровадження нових технологій (цифрових) і форм підготовки фармацевтів, що сприятимуть безперервному оновленню їхніх знань та вмінь; виявлено, що в умовах карантину дистанційне навчання майбутніх фахівців фармацевтичної галузі дає змогу формувати професійні компетентності на основі індивідуального навчання здобувачів фармацевтичної освіти.
Висновки. У період поширення вірусних захворювань ефективність дистанційного навчання майбутніх магістрів фармації потребує забезпечення необхідних для цього зовнішніх, внутрішніх та технологічних організаційно-педагогічних умов. Їх реалізація дає змогу: забезпечити індивідуалізацію навчання здобувачів освіти в режимі online та offline; формувати практичні навички, оволодівати професійними компетентностями. Дистанційне навчання майбутніх магістрів фармації має низку очевидних переваг над аудиторною формою здобуття освіти: надається гарантований швидкий та віддалений доступ до найновішого фармацевтичного контенту; навчальна інформація та інші матеріали безперервно оновлюються з офіційних джерел фармацевтичних та медичних компаній; є можливість ознайомлення із професійним досвідом фармацевтичних і медичних компаній, технологічними особливостями виробничого процесу відповідно до потреб здобувачів освіти; відкриваються можливості для організації самостійної роботи здобувачів освіти.
Дисертації з теми "Педагогічні навички"
1
Хавіна, Ірина Валер'ївна. "Особистісні якості сучасного викладача в педагогічній діяльності". Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1015.
Повний текст джерела
2
Сергіна, Світлана Володимирівна, та Віктор Васильович Басов. "Мовний портфоліо як одна з перспективних технологій формування особистісних компетенцій". Thesis, ТОВ "Планета-Прінт", 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/49167.
Повний текст джерела
3
Внукова, О. М. "Розвиток комунікативних умінь та навичок майбутніх викладачів професійних навчальних закладів на практичних заняттях із "Педагогічної майстерності"". Thesis, НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9385.
Повний текст джерела
4
Резнік, Світлана Миколаївна. "Формування управлінських умінь і навичок у майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах". Thesis, Інститут професійно-технічної освіти Академії педагогічних наук України, 2007. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18164.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Інститут професійно-технічної освіти АПН України, Київ, 2007.
Дисертація містить дослідження формування управлінських умінь і навичок у майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах. У роботі були визначені найбільш значущі структурні компоненти управлінських умінь і навичок, рівні й критерії їх розвитку. Виділено етапи й психолого-педагогічні умови дієвого формування управлінських умінь і навичок. Розроблено й теоретично обґрунтовано технологію формування управлінських умінь і навичок, реалізація якої передбачала поетапне формування організаторських, комунікативних та інтелектуальних навичок та умінь, як основних компонентів управлінських умінь та навичок. У процесі експерименту підтверджена результативність розробленої технології формування управлінських умінь і навичок у майбутніх інженерів.The dissertation on gaining the Candidate of Science (Pedagogy) Degree, specialty 13.00.04 – the theory and methods of professional education. – Institute of Technical Professional Education of Pedagogical Science Academy of Ukraine, Kiev, 2007. The dissertation contains theoretical and experimental research of management skills formation problem among future engineers in higher education technical institutions. The thesis denotes the most important structural components of management skills, levels and criteria of their development. The steps and pedagogical conditions of effective management skills formation have been determined. The thesis also depicts development and theoretical grounds of management skills formation technique, realization of which demands step by step formation of organizational, communicative and intellectual skills, being the main components of management skills. During the experiment the effectiveness of the developed technique of management skills formation among future engineers has been confirmed.
5
Немлій, Людмила Сергіївна. "ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДИСПЕТЧЕРА-ІНСТРУКТОРА УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ". Thesis, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/28771.
Повний текст джерелаАнотація:
Тези доповіді присвячені актуальним проблемам удосконалення якості підготовки фахівців. У публікації досліджуються тенденції розвитку освітніх систем в умовах глобалізаційних та інтеграційних змін; теоретико-методичні засади підготовки майбутніх фахівців у системі інженерно-технічної освіти; перспективи розвитку вищої школи в Україні; актуальні питання іншомовної підготовки в умовах оновлення освітніх стандартів; інноваційні технології навчання іноземної мови студентів технічних університетів
6
Яньбінь, Чжан, та Chzhan Yanbin. "Формування навичок академічного співу студентів педагогічних університетів у процесі вокального навчання". Bachelor's thesis, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/11030.
Повний текст джерелаАнотація:
У дипломній роботі досліджено проблему формування навичок академічного співу студентів педагогічних університетів у процесі вокального навчання. З’ясовано стан досліджуваної проблеми в теорії та методиці музичного навчання. Здійснено ретроспективний аналіз становлення академічної манери співу. Конкретизовано сутність та компонентну структуру навичок академічного співу студентів-вокалістів педагогічних університетів. Визначено критерії, показники та рівні сформованості досліджуваного явища. Розроблено методи та прийоми формування навичок академічного співу студентів педагогічних університетів у процесі вокального навчання.In the thesis the problem of formation of skills of academic singing of students of pedagogical universities in the process of vocal training is investigated. The state of the researched problem in the theory and methods of music education is clarified. A retrospective analysis of the formation of the academic style of singing was performed. The essence and component structure of academic singing skills of students-vocalists of pedagogical universities are concretized. Criteria, indicators and levels of formation of the studied phenomenon are determined. Methods and techniques for the formation of academic singing skills of students of pedagogical universities in the process of vocal training have been developed.
7
Лихачова, Катерина Олександрівна. "Соціально-педагогічна спрямованість гри як провідної діяльності дітей дошкільного віку в умовах сучаного навчального закладу". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/3011.
Повний текст джерелаАнотація:
Лихачова К. О. Соціально-педагогічна спрямованість гри як провідної діяльності дітей дошкільної віку в умовах сучаного навчального закладу : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка" / наук. керівник О. О. Самсонова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 82 с.UA : Кваліфікаційна робота: 82 с., 11 таблиць, 1 рисунок, 83 джерела, 2 додатки. Об’єкт дослідження: гра як провідна діяльність дітей дошкільного віку. Предмет дослідження: вплив гри на розвиток соціальних навичок дітей дошкільного віку в умовах сучасного навчального закладу. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити соціально-педагогічний вплив гри на розвиток соціальних навичок дітей дошкільного віку в умовах сучасного навчального закладу. Методи дослідження: теоретичний аналіз джерел, спостереження, інтерв’ювання, опитування, вивчення особових справ, анкетування, соціальнопедагогічний експеримент. Теоретичне значення роботи полягає у систематизації соціальнопедагогічної ігрової діяльності для формування соціальних навичок у дітей дошкільного віку в умовах сучасного навчального закладу. Практичне значення роботи полягає у розробці соціально-педагогічної програми з для формування соціальних навичок у дітей дошкільного віку засобами гри в умовах сучасного навчального закладу. Галузь використання: заклади дошкільної освіти, центри розвитку дитини, центри соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді.
EN : The specially pedagogically oriented games as a leading activity of preschool age in the conditions of modem educational institution. Qualification work consists of an introduction, two parts and conclusions, references (83 source), two applications on six pages. Qualifying scope of work is 89 pages, this work consists of 82 text and 11 tables, and one drawing. Qualification work is gives a theoretical overview and describes an experimental study the specially pedagogically oriented games as a leading activity of preschool age. The object of work is a game as a leading activity of preschool age. The subject is the influence of the game on the development of social skills of preschool children in the conditions of modem educational institution. The purpose is to theoretically substantiate and experimentally test the socially pedagogical impact of play on the development of children's skills of preschool age in the conditions of modem educational institution. To achieve this goal, the following research objectives have been identified: - to determine the essence of the phenomenon of the game as a leading activity of preschool age; - to illuminate the pedagogical features of children of preschool age; - to reveal the essence specially pedagogically oriented games of preschool age; - to experimentally test the impact of the game on the development of children’s social skills of preschool age. Parti «Game as a leading activity of children preschool age in the conditions of modem educational institution» this is describes the essence of the phenomenon of the game in the scientific literature, this is considering the pedagogical features of children of preschool age and elucidate the features of game activity in the system of social pedagogical work. Part 2 «The impact of play on the development of children’s social skills of preschool age in the conditions of modem educational institution» is shows us the results of the ascertaining, formative and controlling stages of the experiment concerning the formation of social skills by means of playing in children of preschool age. Analysis of the results are confirmed the effectiveness of the program developed and implemented.
8
Глущенко, Анатолій Олександрович. "Соціально-педагогічна адаптація дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в навчально-реабілітаційному центрі". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4292.
Повний текст джерелаАнотація:
Глущенко А. О. Соціально-педагогічна адаптація дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в навчально-реабілітаціному центрі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка" / наук. керівник М. О. Гладиш. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 89 с.EN : Qualification work consists of Introduction, 2 Parts, Conclusions, References (89 items), 8 appendices on 9 pages. The qualification work volume is 89 pages of main text. There are 4 tables and 7 illustrations. The qualification work is devoted to the theoretical and empirical study of the features and pedagogical means of improving the socio-pedagogical adaptation of children with intellectual disabilities in the educational and rehabilitation center. It was assumed that the most problematic areas of their socio-pedagogical adaptation will be reduced household knowledge and skills, lack of independence and motivation to carry out educational and cognitive activities, insufficient skills of interpersonal communication. Accordingly, it was assumed that an effective system of pedagogical measures to increase the level of socio-pedagogical adaptation of this category of children should be aimed at overcoming certain problem areas due to their specific organic and functional limitations due to intellectual disabilities. The object of research is the socio-pedagogical adaptation of children with intellectual disabilities. The subject of the research is pedagogical means of increasing the social and pedagogical adaptation of children with intellectual disabilities in the conditions of the educational and rehabilitation center. The purpose of the study - on the basis of empirical study of the features of socio-pedagogical adaptation of students with intellectual disabilities, to develop a system of pedagogical measures to improve it in a training and rehabilitation center. Tasks of qualification work: 1) Based on the analysis of the scientific literature to comprehensively reveal the phenomenon of socio-pedagogical adaptation, to analyze the main approaches to its study; 2) To determine the features of the process of socio-pedagogical adaptation in children with intellectual disabilities; 3) Carry out an experimental study of the features of socio-pedagogical adaptation of students with intellectual disabilities in the training and rehabilitation center; 4) Based on the results of the study to develop a system of pedagogical measures to improve the socio-pedagogical adaptation of students with intellectual disabilities in the training and rehabilitation center; 5) Prepare recommendations for improving the effectiveness of socio-pedagogical work with maladapted students who have intellectual disabilities. The part 1 "Theoretical foundations of scientific study of socio-pedagogical adaptation of children with intellectual disabilities" presents the socio-psychological characteristics of children with intellectual disabilities, reveals the process of socio-pedagogical adaptation in terms of its manifestation in children with intellectual disabilities, describes the main approaches to study the socio-pedagogical adaptation of students with intellectual disabilities. The part 2 "Empirical substantiation of the system of pedagogical measures aimed at improving the socio-pedagogical adaptation of students with intellectual disabilities in the educational rehabilitation center" presents an experimental study of socio-pedagogical adaptation of students with intellectual disabilities studying in junior classes KZO "Saksagan educational Rehabilitation Center "DOR", describes the developed system of pedagogical measures to overcome the problem areas of socio-pedagogical adaptation of this category of children, presents recommendations for improving the effectiveness of socio-pedagogical work with maladapted students. As a result of empirical research such problem zones of social and pedagogical adaptation of the specified category of pupils to conditions of the educational and rehabilitation center as the lowered household knowledge and skills, insufficient independence and motivation to realization of educational and cognitive activity, insufficient formation of skills of interpersonal communication are found. master’s thesis. The obtained unsatisfactory indicators of socio-pedagogical adaptation in these children confirm that the level of intellectual development plays a key and systemic factor that determines the peculiarities of the socio-pedagogical adaptation of the child to the conditions of the training and rehabilitation center. According to the results of the peculiarities of social and pedagogical adaptation of children with intellectual disabilities in the conditions of the educational and rehabilitation center revealed as a result of the ascertaining experiment, a system of measures to increase its level was proposed.
UA : Кваліфікаційна робота: 89 с., 4 таблиці, 7 рисунків, 89 джерел, 8 додатків. Об’єкт дослідження – соціально-педагогічна адаптація дітей з порушеннями інтелекту. Предмет дослідження – педагогічні засоби підвищення соціально-педагогічної адаптації дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах навчально-реабілітаційного центру. Мета дослідження – на основі емпіричного вивчення особливостей соціально-педагогічної адаптації учнів з порушенням інтелекту, розробити систему педагогічних заходів її підвищення в умовах навчально-реабілітаційного центру. Методи дослідження: теоретичні – аналіз, систематизація, узагальнення, класифікація; емпіричні – тестування, аналітичне спостереження, експертне оцінювання. Теоретичне значення роботи полягає у розширенні і поглибленні знань про особливості перебігу процесу соціально-педагогічної адаптації у дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, а також можливі граничні рівні її формування, специфічні характеристики прояву в школярів з таким діагнозом. Практичне значення дослідження полягає у розробці системи педагогічних заходів щодо підвищення соціально-педагогічної адаптації дітей з порушеннями інтелекту в межах граничних можливостей їх психічного розвитку, формулюванні рекомендацій щодо підвищення ефективності соціально-педагогічної роботи з дезадаптованими школярами, яка мають порушення інтелектуального розвитку. Галузь використання: навчально-реабілітаційні центри, спеціальні заклади освіти.
9
Лебедєва, Ірина Олегівна. "Формування умінь і навичок аналізу результатів педагогічного експерименту у студентів – майбутніх вчителів". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6356.
Повний текст джерелаАнотація:
Лебедєва І. О. Формування умінь і навичок аналізу результатів педагогічного експерименту у студентів – майбутніх вчителів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник О. В. Пономаренко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 77 с.UA : Робота викладена на 77 сторінках друкованого тексту, містить 15 таблиць, 2 рисунка. Перелік посилань включає 76 джерел. Об’єкт дослідження – прогностичні здібності студентів педагогічних спеціальностей. Мета дослідження: визначити особливості формування умінь та навичок у майбутніх учителів щодо обробки результатів педагогічного експерименту методами непараметричної математичної статистики. Об’єкт дослідження: процес формування умінь та навичок студентів щодо аналізу результатів педагогічного експерименту методами математичної статистики. Предмет дослідження: особливості формування вмінь та навичок аналізу результатів педагогічного експерименту за допомогою непараметричних критеріїв обробки даних. У роботі теоретично проаналізовано особливості формування умінь та навичок у студентів закладів вищої освіти; розглянуто види і методи педагогічних досліджень; вивчено непараметричні методи математичної статистики; проведено дослідження формування умінь та навичок обробки результатів педагогічного експерименту методами непараметричної математичної статистики. Практичне значення дослідження полягає в тому, що робота може бути використана вчителями математики та студентами-практикантами для обробки результатів педагогічних досліджень.
UA : The work is presented on 77 pages of printed text, contains 15 tables, 2 figures. The list of references includes 76 sources. The purpose of research: to determine the features of the formation of skills and abilities of future teachers to process the results of pedagogical experiments using non-parametric mathematical statistics. Object of research: the process of forming students' skills and abilities to analyze the results of a pedagogical experiment using mathematical statistics. Subject of research: features of formation of abilities and skills of analysis of results of pedagogical experiment by means of nonparametric criteria of data processing. The paper theoretically analyzes the features of the formation of skills and abilities of students of higher education institutions; types and methods of pedagogical research are considered; non-parametric methods of mathematical statistics were studied; the research of formation of abilities and skills of processing of results of pedagogical experiment by methods of nonparametric mathematical statistics is carried out. The practical significance of the study is that the work can be used by mathematics teachers and student trainees to process the results of pedagogical research.
10
Вовк, Сергій Володимирович. "Технології соціальної адаптації дітей з ДЦП у сучасному суспільстві". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4294.
Повний текст джерелаАнотація:
Вовк С. В. Технології соціальної адаптації дітей з ДЦП у сучасному суспільстві : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка" / наук. керівник О. Г. Лещенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 90 с.EN : The qualifying work consists of introduction, 2 parts, findings, list of literature (60 items, 1 of foreign origin), 4 addenda on 10 pages. The qualifying work volume is 106 pages long, 90 of them – main text. There are 6 tables and 6 illustrations. The qualifying work gives theoretical survey and describes the experimental research of social adaptation problem of students with cerebral palsy. Object of research: the process of social adaptation of students with cerebral palsy. Subject of research: technologies of social adaptation of students with cerebral palsy. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the technology of social adaptation of children diagnosed with cerebral palsy. To achieve this goal, we have set the following tasks: 1) to consider the essence and content of social adaptation; 2) to reveal the peculiarities of the development and functioning of children with cerebral palsy; 3) to determine the content of the technology of social adaptation of students with cerebral palsy; 4) to experimentally test the technology of social adaptation of students with cerebral palsy regarding the use of the program of social and pedagogical adaptation of fifth grade students with a diagnosis of cerebral palsy. To perform the tasks, we will use the following methods: theoretical – analysis, systematization, generalization; empirical – questionnaires, testing, observation; pedagogical experiment. The theoretical significance of the work lies in a comprehensive approach to the adaptation and socialization of students with musculoskeletal disorders, which includes three levels of adaptation and formation of specific social competencies. The practical significance of the work is to develop a socio-pedagogical program for social adaptation of fifth-graders with cerebral palsy. Field of use: secondary schools, educational and medical-educational institutions for children with special needs, socio-pedagogical work with families of children raising children with disabilities in social rehabilitation centers. The part 1 “Theoretical aspects of social adaptation of children with cerebral palsy” reveals the basic concepts, analyzes the features of the diagnosis of cerebral palsy and its impact on child development. The part 2 “Technologies of social adaptation of children with cerebral palsy” contains the program of adaptation of children of the 5th class and its experimental check. The analysis of results has proved the effectiveness of formulated and implemented program of social adaptation of students with cerebral palsy.
UA : Кваліфікаційна робота: 90 с., 6 табл., 6 рис., 61 джерело, 4 додатки. Об’єкт дослідження: процес соціальної адаптація учнів з ДЦП. Предмет дослідження: технології соціальній адаптації учнів з ДЦП. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технології соціальної адаптації дітей з діагнозом ДЦП. Для досягнення даної мети, нами були поставлені такі завдання: 1) розглянути сутність та зміст соціальної адаптації; 2) розкрити особливості розвитку та функціонування дітей з ДЦП; 3) визначити зміст технології соціальній адаптації учнів з ДЦП; 4) експериментально перевірити технологію соціальної адаптації учнів з ДЦП щодо використання програми соціально-педагогічної адаптації учнів п’ятого класу, що мають діагноз ДЦП. Для виконання поставлених завдань, ми будемо використовувати наступні методи: теоретичні – аналіз, систематизація, узагальнення; емпіричні – анкетування, тестування, спостереження; педагогічний експеримент. Теоретичне значення роботи полягає у комплексному підході до адаптації та соціалізації учнів з порушеннями опорно-рухового апарату, що включає три рівні адаптації та формування конкретних соціальних компетенцій. Практичне значення роботи полягає у розробці соціально-педагогічної програми з соціальної адаптації п’ятикласників з ДЦП. Галузь використання: загальноосвітні школи, навчально-виховні та лікувально-виховні заклади для дітей з особливими потребами, соціально-педагогічна робота з сім’ями дітей, що виховують дітей з інвалідністю соціально-реабілітаційними центрами.
Книги з теми "Педагогічні навички"
1
Дороніна, Тетяна Олексіївна, та вітлана Миколаївна Щербина. Методичні рекомендації щодо організації та проведення педагогічної (переддипломної) практики магістрантів (спеціальність: 011 Освітні, педагогічні науки). Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3000.
Повний текст джерелаАнотація:
У методичних рекомендаціях висвітлено мету, завдання, зміст і особливості організації та проведення педагогічної (переддипломної) практики магістрантів. Визначено перелік знань, практичних умінь і навичок магістрантів, розкрито особливості оцінювання різних видів діяльності студентів під час проходження педагогічної практики; подано зміст, форми, методи виховної роботи зі студентами закріпленої студентської групи; наведено орієнтовну тематику виховних заходів з основних напрямів виховання; окреслено основні вимоги до оформлення звітної документації магістрантів. Рекомендовано магістрантам, які здобувають освіту за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки, та керівникам практики.
2
Лов'янова, Ірина Василівна. Методика сучасного уроку математики. Документація вчителя математики: поради студенту-практиканту. КДПУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2494.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета посібника – допомогти студентам у самостійному оволодінні уміннями та навичками, необхідними майбутньому вчителеві, під час проходження активної педагогічної практики. Навчальний посібник створено відповідно до навчального плану спеціальності «Математика». Для викладачів та студентів педагогічних університетів.
3
Волкова, Наталія Валентинівна, Наталія Іванівна Зеленкова, Анатолій Костянтинович Зичков та Світлана Миколаївна Щербина. Методичні рекомендації щодо організації та проведення літньої педагогічної практики студентів ІІІ курсу в дитячих оздоровчих закладах. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3067.
Повний текст джерелаАнотація:
У методичних рекомендаціях висвітлено мету, завдання, зміст і особливості організації та проведення літньої педагогічної практики. Визначено перелік знань, практичних умінь і навичок студентів. Висунуто основні вимоги до контролю і оцінювання видів діяльності на педагогічній практиці, до оформлення звітної документації студентів. Висвітлено зміст нормативно-правових документів з організації діяльності в дитячих оздоровчих закладах різних типів. Розкрито зміст, форми, методи виховної роботи з дітьми і підлітками та особливості її планування в літньому оздоровчому таборі. Подано практичний матеріал, який можна використати у роботі з дітьми різного віку влітку в таборі відпочинку. Рекомендовано студентам ІІІ курсу та керівникам практики.
4
Лов'янова, Ірина Василівна. Дидактичні основи навчання математики. КДПУ, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2499.
Повний текст джерелаАнотація:
У навчальному посібнику розглядаються дидактичні основи організації процесу навчання й технологія формування у майбутніх учителів математики важливих професійних умінь конструювати і проводити уроки та позакласні заходи з математики. Мета посібника – допомогти студентам у самостійному вивченні теоретичного курсу та оволодінні уміннями та навичками, необхідними майбутньому вчителеві. Навчальний посібник створено відповідно до навчального плану спеціальності «Математика». Для викладачів та студентів педагогічних університетів.
5
Комарова, Ірина Олександрівна. Генетика. Криворізький державний педагогічний університет, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4164.
Повний текст джерелаАнотація:
У навчально-методичному посібнику узагальнені сучасні уявлення про механізми спадковості та мінливості. Теоретичне обґрунтування теми супроводжується розв’язанням задач. Наведені в посібнику завдання включають елементи проблемних ситуацій, питання для самостійного опрацювання, що допомагає сформувати у студентів систему фундаментальних знань про матеріальні та молекулярні основи спадковості, надати поняття про закономірності і механізми успадкування ознак, з’ясувати типи мінливості і причини її виникнення, виробити навички застосування сучасних методів генетичних досліджень для покращення продуктивності та стійкості рослин до хвороб на основі управління їх спадковістю та спадковою мінливістю. Наведено словник основних спеціальних термінів. Навчально-методичний посібник рекомендовано для студентів та педагогічних працівників природничих факультетів закладів освіти, які готують фахівців з галузі знань 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини), а також для вчителів біології та учнів старших класів шкіл і ліцеїв.
6
Макаренко, Наталя Миколаївна. Управління науковою діяльністю студентів: психологічний дискурс. Криворізький державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3146.
Повний текст джерелаАнотація:
Видання презентує рекомендації щодо покращення якості наукової роботи здобувачам вищої освіти. Посібник конкретизує сучасні вимоги до оформлення основних видів наукових робіт студентів: написання курсових, освітньо-кваліфікаційних робіт, наукових статей, конспектування теоретичних першоджерел, презентацію результатів дослідження. Представлені в посібнику матеріали дають можливість систематизації, закріплення, поглиблення теоретичних та практичних знань у дослідницькій діяльності, полегшують науково-практичне застосування здобутих у процесі навчання знань і навичок для виконання системного та комплексного дослідження проблем психології. Посібник адресований здобувачам вищої освіти, викладачам, педагогічним працівникам, які цікавляться науковими дослідженнями та прагнуть до грамотного представлення отриманих результатів. Посібник також можна використовувати при самостійному оволодінні науково-дослідницькими компетенціями.
Частини книг з теми "Педагогічні навички"
1
Чудик, Андрій, та Дар'я Ванюк. "УНІФІКАЦІЯ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРАВООХОРОНЦІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ (СИЛИ) У РІЗНИХ УМОВАХ СЛУЖБОВО-ОПЕРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІЗ УРАХУВАННЯМ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ". У Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто актуальну проблему розвитку та удосконалення рукопашної підготовки (техніки та тактики застосування заходів фізичного впливу, сили) майбутніми офіцерами-правоохоронцями інституцій сектору безпеки і оборони України у різних умовах службово-оперативної діяльності. Відповідно до результатів аналізу науково-методичної та спеціальної літератури (моніторингу Інтернет-ресурсів), членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано педагогічну (змістово-функціональну) модель формування готовності майбутніх офіцерів-правоохоронців до застосування заходів фізичного впливу (сили) в системі спеціальної фізичної підготовки (із урахуванням карантинних обмежень) до дій у різних умовах службово-бойової (оперативної) діяльності. У вище зазначеній педагогічній моделі інтегровано: цільовий блок (мета, завдання, підходи, компоненти готовності, педагогічні умови), організаційно-змістовий блок (навчально-методичне забезпечення, інтерактивні методи навчання, кадрове забезпечення), результативно-оцінний блок (критерії, кваліфікаційні рівні, методики, методи, засоби, способи форми). Під час дослідження були використані наступні методи: абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу) тощо. Відповідно до результатів емпіричного дослідження встановлено, що результати отримані наприкінці педагогічного експерименту у досліджуваних контрольної (Кг) та експериментальної (Ег) груп зросли відносно вихідних даних, і ці відмінності переважно є достовірні (Ег, P≤0,05). Результати контрольного тестування показали, що в процесі проведеної експериментальної роботи збільшилась кількість курсантів із вищим рівнем готовності до застосування заходів фізичного впливу (сили) у різних умовах службово-оперативної діяльності в Ег на 8 %, тоді як у Кг на 2 %, відмінного рівня збільшилась: в Ег на 19 %, тоді як у Кг – на 2 %, доброго рівня зменшилась: в Ег на 19 %, тоді як у Кг – на 2 %, чисельність курсантів задовільного рівня готовності зменшилась: в Ег на 8 %, тоді як у Кг – на 6 %. Слід зауважити, що незадовільний рівень сформованості навичок застосування заходів фізичного впливу (сили) у курсантів, як Ег, так і Кг не помічено. Крім цього, експериментально перевірені педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів-правоохоронців до застосування заходів фізичного впливу (сили) у різних умовах службово-оперативної діяльності. Достовірність отриманих результатів підтверджена методами перевірки за допомогою критерію χ2. Результати дослідження впроваджені у практику спеціальної фізичної підготовки курсантів Харківського національного університету внутрішніх справ
Тези доповідей конференцій з теми "Педагогічні навички"
1
Галещук, О. В. "Розвиток комунікативних навичок в роботі з дітьми на уроках під час вивчення англійської мови". У Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089017.2018.176.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Педагогічні навички"
1
Дороніна, Т. О. Військова підготовка учнівської молоді у Другій Речі Посполитій у 1920-х рр. на території західноукраїнських земель. КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2996.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто історичні та педагогічні аспекти проблеми розвитку військової підготовки учнівської молоді у Другій Речі Посполитій у 20-ті роки ХХ століття на території західноукраїнських земель. Аналізуються погляди сучасних вітчизняних та польських науковців з дослідженої проблематики та виділяються недоліки проблемно-тематичного підходу у працях польських науковців. У статті висвітлено деякі методи та форми військової підготовки учнівської молоді, зокрема табори військової підготовки, створені польськими парамілітарними організаціями, що функціонували на території західноукраїнських земель. Показано роль співпраці та координації діяльності між Міністерством військових справ та Міністерством віросповідань і публічної освіти у процесі військової підготовки учнівської молоді. Схарактеризовано особливості деяких напрямків військової підготовки учнівської молоді в діяльності польських закладів середньої освіти та польських громадських парамілітарних організацій, які розподілено на дві основні групи. Продемонстровано позитивний історико-педагогічний досвід військової підготовки молоді польських парамілітарних організацій та можливості його використання у процесі реформування сучасної військово-патріотичної роботи з учнівською молоддю. У процесі дослідження враховано особливості територіальних меж дослідження – західноукраїнські землі (Східна Галичина та Західна Волинь), що перебували під окупацією Другої Речі Посполитої у міжвоєнний період. Автор дійшла висновку, що у ході військової підготовки польська учнівська молодь здобула глибокі знання у галузі військової справи, спеціальні уміння та навички, що допомогли пристосуватися до складних оточуючих умов життя в ході Другої світової війни.
2
Дороніна, Т. О. Ортобіотика як засіб збереження здоров’я майбутнього вчителя. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2172.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті актуалізовано проблему навчання майбутнього вчителя технікам ортобіотики задля збереження його особистого здоров’я у подальшій практичній діяльності. Уведення до навчальних планів із підготовки вчителя дисципліни «Педагогічна ортобіотика» дозволить сформувати у випускників педагогічних навчальних закладів стійки навички збереження власного здоров’я, що неминуче позначиться і на якості життя самого вчителя, і на якості його професійної діяльності.
3
Волкова, Н. В., Н. І. Зеленкова, А. К. Зичков та С. М. Щербина. Методичні рекомендації щодо організації та проведення літньої педагогічної практики студентів ІІІ курсу в дитячих оздоровчих закладах. КДПУ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4263.
Повний текст джерелаАнотація:
У методичних рекомендаціях висвітлено мету, завдання, зміст і особливості організації та проведення літньої педагогічної практики. Визначено перелік знань, практичних умінь і навичок студентів. Висунуто основні вимоги до контролю і оцінювання видів діяльності на педагогічній практиці, до оформлення звітної документації студентів. Висвітлено зміст нормативно-правових документів з організації діяльності в дитячих оздоровчих закладах різних типів. Розкрито зміст, форми, методи виховної роботи з дітьми і підлітками та особливості її планування в літньому оздоровчому таборі. Подано практичний матеріал, який можна використати у роботі з дітьми різного віку влітку в таборі відпочинку. Рекомендовано студентам ІІІ курсу та керівникам практики.
4
Волкова, Н. В., Н. І. Зеленкова, А. К. Зичков та С. М. Щербина. Методичні рекомендації щодо організації та проведення літньої педагогічної практики студентів ІІІ курсу в дитячих оздоровчих закладах. КДПУ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4248.
Повний текст джерелаАнотація:
У методичних рекомендаціях висвітлено мету, завдання, зміст і особливості організації та проведення літньої педагогічної практики. Визначено перелік знань, практичних умінь і навичок студентів. Висунуто основні вимоги до контролю і оцінювання видів діяльності на педагогічній практиці, до оформлення звітної документації студентів. Висвітлено зміст нормативно-правових документів з організації діяльності в дитячих оздоровчих закладах різних типів. Розкрито зміст, форми, методи виховної роботи з дітьми і підлітками та особливості її планування в літньому оздоровчому таборі. Подано практичний матеріал, який можна використати у роботі з дітьми різного віку влітку в таборі відпочинку. Рекомендовано студентам ІІІ курсу та керівникам практики.
5
Бакум, З. П., та О. О. Пальчикова. Крос-культурний підхід у викладанні іноземної мови студентам-філологам. ФОП Лукашевич, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/410.
Повний текст джерелаАнотація:
У межах окресленої статті висвітлено проблему реалізації крос-культурного підходу у викладанні іноземної мови студентам-філологам. Обґрунтовано педагогічні технології розвитку мовних і мовленнєвих навичок крос-культурної взаємодії студентів-філологів у процесі викладання іноземної мови. У науковій розвідці автори доводять, що з-поміж інтерактивних форм навчання найбільш дієвими на шляху розширення контактів і міжкультурного партнерства є мозковий штурм і метод проектів.
6
Сулима, Тетяна Сергіївна. Елективні курси як засіб формування професійної мобільності майбутніх педагогів професійного навчання. ПП «Ощипок М. М.», 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1746.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено мету елективного курсу: формування умінь, навичок та здатностей у майбутніх педагогів професійного навчання аналізувати професійну діяльність кваліфікованого робітника з метою формування змісту його освіти; аналізувати та діагностувати стан навчального й виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах; проектувати зміст навчання; розробляти методичні розробки планів-конспектів занять теоретичного та виробничого навчання; використовувати педагогічні технології; організовувати навчальну діяльність учнів професійно-технічних навчальних закладів із засвоєння теоретичних знань і практичних умінь.
7
Гарлицька, Т. С. Розвиток креативності викладача англійської мови як необхідної складової навчального процесу у вищій школі. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3910.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості та етапи розвитку креативності педагога вищої школи; проаналізовано форми, методи та прийоми, які слід використовувати у педагогічній діяльності для вдосконалення творчих умінь та навичок. Також акцентовано увагу на важливості розвитку креативності викладача англійської мови та запропоновано шляхи формування творчих здібностей викладача. Важливе значення у статті надається також зв’язку креативності викладача із розвитком творчого потенціалу студентів англомовного профілю.
8
Кондратенко, С. В. Зміст курсу «Нові інформаційні технології» для студентів факультету іноземних мов. Видавничий відділ НМетАУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1217.
Повний текст джерелаАнотація:
Широке використання комп’ютерів у різних сферах діяльності потребує подальшого підвищення якості підготовки спеціалістів, що використовують персональний комп’ютер (ПК) як інструмент у своїй основній роботі. Нажаль, непрофесійні користувачі ще й досі складають основну частину у загальній кількості користувачів ПК. Не становлять виключення і випускники педагогічних вузів. Виявляється, що студенти не отримують достатньо практичних навичок з використання комп’ютерів для розв’язання конкретних прикладних задач. Внаслідок цього виникає певний психологічний бар’єр між непрофесійними користувачами і комп’ютерами.
9
Шутько, Віктор Васильович, та Олена Іллівна Письменна. Теоретичні та методичні аспекти здоров’язбереження в освітньому середовищі. ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1964.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання здоров’я підростаючого покоління – це вирішення задач організації життєвого простору дитини. Роль школи полягає в оптимальній організації навчально-виховного процесу, створення адекватних потребам дітей умов для розвитку. Школа за здоров’язбережувальним освітнім середовищем – це освітній заклад, де забезпечується рівновага між адаптивними можливостями організму дитини і середовища, що постійно змінюється. Це педагогічна система, в якій діють методики забезпечення психолого-медико-соціального супроводу учнів на кожному віковому етапі, постійна діагностика стану здоров’я і заходи щодо формування здорового способу життя школяра, методики включення учнів у здоров’язбережувальну діяльність, способи формування особистих концепцій здоров’я, вироблення умінь, що відносяться до саморегуляції емоційних станів, самоконтролю в стресових ситуаціях. Мета здоров’язбережувальних освітніх технологій навчання: забезпечити можливість збереження здоров’я за період навчання в школі, дати йому необхідні знання та навички щодо здорового способу життя, навчити використовувати отриманні знання в повсякденному житті. Чинники, що руйнують здоров’я: режим постійного сидіння; закриті приміщення, обмеження простору; робота біля комп’ютера призводить до “шизоїдної інтоксикації” свідомості; методики, що руйнують цілісне сприйняття світу тощо.