Готові списки джерел за темами / Педагогічне спрямування

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Педагогічне спрямування"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Педагогічне спрямування".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Педагогічне спрямування"

Vashchuk, Liudmyla x., Nina Dedeliuk, Natalia Zakhozha, Svitlana Savchuk, Olena Ishchuk та Volodymyr Zakhozhyi. "Особливості фізичної підготовленості старшокласниць як передумова побудови фітнес-програм силового спрямування". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 62–68. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-62-68.

Повний текст джерела

Анотація:

станів, свідчить про недоліки фізичного виховання в школі та позашкільних формах роботи, що впливають на стан здоров’я й фізичну підготовленість старшокласників. У сучасних наукових дослідженнях припускається, що теоретико-методологічне обґрунтування інтеграції фітнесу в систему шкільної фізкультурної освіти сприятиме підвищенню рівня фізичної підготовленості та мотивації до занять фізичними вправами підлітків, їхньому фізичному розвитку, зміцненню здоров'я, соціалізації й самовизначенню. Методи дослідження – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, психолого- педагогічні методи, тестування, методи математичної статистики. Результати роботи. Розробляючи фітнес- програми силового спрямування ми враховували фізичну працездатність старшокласниць. Результати тестування засвідчують, що рівень фізичної підготовленості дівчат старшого шкільного віку невисокий. Середній рівень компетентності старшокласниці мають переважно за показниками сили та швидкісно-силових якостей. Низький рівень компетентності за показниками фізичної підготовленості виявлено за розвитком швидкості, гнучкості, витривалості й спритності. Отже, рівень фізичної підготовленості дівчат старшого шкільного віку переважно низький або середній, що зумовлює необхідність додаткових і цілеспрямованих занять фізичними вправами. Після застосування в процесі занять із застосуванням фітнес-програм силового спрямування, результати педагогічного експерименту дали змогу стверджувати, що в учнів вірогідно (р < 0,001) покращився рівень фізичної підготовле- ності. Висновки. Виходячи з цієї концепції, ми запропонували оздоровчу рекреаційну програму для дівчат старшої школи, що включає процес гармонійного розвитку фізичних якостей, підвищення рівня фізичної підго- товленості на основі застосування засобів силового фітнесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ГЕОРГІЄВ, Василь. "ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ПОВІТРЯНОДЕСАНТНОЇ ПІДГОТОВКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 50–64. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.398.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність започаткованого дослідження вбачається в тому, що українське сьогодення характеризується не лише нестабільною політичною й економічною обстановкою, а й збройною агресією з боку Росії, що зумовлює пошук дієвих форм, методів і засобів навчання майбутніх офіцерів Збройних Сил України, опанування ними професійною компетентністю, яка у своїй основі передбачає не лише засвоєння професійних військових знань, а й формування і розвиток у курсантів особистісних якостей. Метою статті є визначення сутності психолого-педагогічної компетентності майбутніх офіцерів і визначення форм, методів і засобів її формування в освітньому процесі на заняттях спеціальних дисциплін військового спрямування. Зазначено, що під час навчання в закладах вищої військової освіти курсанти повинні опанувати психолого-педагогічну компетентність, що є невід’ємним складником професійної компетентності, оскільки у своїй подальшій діяльності вони повинні як навчати особовий склад професійних (військових) знань, умінь і навичок, так сприяти всебічному розвитку майбутніх підлеглих. Розглянуто підходи дослідників щодо визначення сутності професійної і психолого-педагогічної компетентностей майбутніх офіцерів. Зазначено, що курсанти, здебільшого, не усвідомлюють ролі психологічного і педагогічного аспектів професійної діяльності офіцера. Психолого-педагогічна компетентність майбутніх офіцерів розглядаєть як інтегративне особистісне утворення, що характеризується наявністю сукупності теоретичних психолого-педагогічних знань, практичних умінь і навичок здійснення освітньо-виховного процесу з підлеглими, сформованістю необхідних особистісних якостей,здатністю вирішувати різноманітні професійно-педагогічні ситуації і попереджувати конфліктні ситуації, що сприятиме виконанню на високому рівні професійних обов’язків. Зазначено, що в ході викладання навчальної дисципліни «Повітрянодесантна підготовка» можливим є використання таких інтерактивних форм і методів навчання, як проблемні лекції, лекції бесіди, дискусії, мозкові штурми, квести, розв’язання педагогічних ситуацій (кейсів), рольові ігри, метод проєктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Золотухіна, С. Т. "ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Теорія та методика навчання та виховання, № 50 (2021): 65–74. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.50.06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі аналізу наукової літератури, досвіду роботи у закладі вищої освіти, результатів досліджень педагогічного спрямування розкрито взаємозв’язок традицій і інновацій у педагогічній діяльності. Підкреслено, що підготовка фахівців нової формації залежить від органічного творчого поєднання традиційних та інноваційних форм, методів навчання і виховання в освітньому процесі. Розкрито суть традицій як перевірений часом педагогічний досвід, як механізм накопичення специфічних норм, цінностей, прикладів постановки і розв’язання проблем, які дозволяють за певних умов отримати гарні результати. Підкреслено, що педагогічна традиція як складне явище вміщує багато компонентів, виконує різні функції, має різні види і знаходить свій вираз у значній кількості педагогічних форм, засобів, технологій, методик. У статті показано ставлення видатного українського педагога В. О. Сухомлинського до педагогічних традицій як скарбниці, «куди кожне покоління кладе свій маленький коштовний внесок». У тексті наведено аргументи на користь реалізації інноваційних заходів у педагогічному процесі, а саме: інтенсивний розвиток ІКТ, інтеграційних процесів; особливості сучасної студентської молоді; зміна ролі і функцій викладача вищої школи. Розкрито місце і значення інновацій у діяльності викладача, зокрема, підкреслено їх роль у забезпеченні діяльної позиції суб’єктів освітнього процесу, у вивченні досвіду обговорення проблем, набутті самостійності, формуванні активно-позитивної мотивації, спрямуванні особистісного розвитку, сприянні розвитку пізнавального інтересу, введенні здобувачів у дослідницьку сферу. На основі аналізу наукової літератури узагальнено погляди дослідників щодо вагомого «внеску» інноваційності в стимулювання академічної і професійної мобільності здобувачів на основі самоосвіти, їх ціннісних орієнтирів і життєвих смислів. У статті представлено у систематизовану вигляді вимоги до викладача вищої школи, як головного реалізатора інновацій у професійній діяльності. Підкреслено, що викладач, який здатний творчо, результативно працювати, бути конкурентоспроможним в умовах сьогодення, виступає «творцем», ініціатором конкретних нововведень, може мати статус інноваційної особистості. Подано різні точки зору науковців щодо визначення «інноваційної особистості». Отримано висновок про доцільність розумного поєднання традиційних і інноваційних форм та методів, про процес взаємоперетворення інновацій у традиції та народження нових інновацій із традицій, про їхній взаємозв’язок і взаємодоповнення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Стукало, О. А. "Роль української мови за професійним спрямуванням у становленні майбутнього ветеринара". Освітній вимір 34 (13 січня 2012): 125–32. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3587.

Повний текст джерела

Анотація:

Стукало О. А. Роль української мови за професійним спрямуванням у становленні майбутнього ветеринара. У статті охарактеризовано місце української мови у становленні майбутнього спеціаліста. Здійснено спробу аналізу педагогічних умов формування професійного спілкування студентів аграрного університету на матеріалі вивчення української мови професійного спрямування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Білавич, Іван. "Становлення і розвиток гігієнічної просвіти дітей та юнацтва в закладах освіти Галичини наприкінці ХІХ – у 30-х роках ХХ століть". New pedagogical thought 107, № 3 (24 листопада 2021): 14–20. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-14-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена гігієнічній просвіті дітей та юнацтва в Галичині наприкінці ХІХ – у 30-х рр. ХХ ст. Крізь призму історичного досвіду висвітлено діяльність інституцій медичного спрямування (Українське гігієнічне товариство, Українське лікарське товариство (УЛТ), «Медична громада», «Народна лічниця»), освітніх, культурно-просвітницьких, жіночих, господарсько-економічних, дитячих і юнацьких, студентських, благодійницьких, інших громадських організацій (Українське педагогічне товариство (УПТ) «Рідна школа», «Просвіта», Союз українок, «Сільський господар», «Академічна громада», Товариство імені Петра Могили та ін.) на ниві гігієнічного просвітництва. Проаналізовано ефективні форми, продуктивні засоби масового медичного просвітництва дітей та дорослих у Галичині, що істотно вплинуло на здоров’язбереження людей. На прикладі Українського гігієнічного товариства (1929–1939) висвітлено те, як українські громадські активісти, серед яких лікарі-«суспільники» (О. Козакевич, С. Магаляс, М. Музика, Р. Осінчук, М. Панчишин, С. Парфанович та ін.), студенти-медики, за тісної співпраці з УЛТ, УПТ «Рідна школа», Союзом українок, іншими діячами поширювали санітарно-гігієнічні знання через улаштування гігієнічних курсів, тематичних лекцій, сприяли профілактиці інфекційних захворювань, зокрема туберкульозу, вели протитуберкульозні курси, здійснювали профілактичні огляди тощо. Закцентовано увагу на курсовій підготовці медичних волонтерів, дівчат-«гігієністок», наголошено на гігієнічній освіті учнів УПТ «Рідна школа», де викладали «Основи гігієни», проводили активну виховну роботу зі школярами в цьому напрямі. Проаналізовано роль українських громадських періодичних видань у поширенні гігієнічних знань дітей та юнацтва. Окреслено шляхи використання продуктивного історичного досвіду діяльності українських громадських товариств у галузі гігієнічного просвітництва дітей та юнацтва в Галичині досліджуваного періоду за сучасних умов поширення пандемії коронавірусу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Рогоза, Валентин. "Педагогічні умови формування екологічних цінностей майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки". New pedagogical thought 103, № 3 (17 грудня 2020): 148–53. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-148-153.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено теоретичне визначення педагогічних умов формування екологічних цінностей у майбутніх учителів природничих дисциплін. Детермінація вказаних педагогічних умов обґрунтована наявними дослідницькими матеріалами педагогічного спрямування теоретичного та практичного характеру. Обраний дослідницький підхід не лише дозволив обґрунтувати педагогічні умови формування екоцінностей учителів-природничників, а й окреслити методи та засоби їх реалізації в освітньому процесі. Матеріал містить практичні рекомендації щодо вдосконалення освітніх програм професійної підготовки майбутніх учителів-природничників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Островська, Маріанна. "ІННОВАЦІЙНО-ГУМАНІСТИЧНА ПЕДАГОГІКА В.СУХОМЛИНСЬКОГО І РОЗБУДОВА НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 208–18. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.411.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються концептуальні педагогічні ідеї Василя Сухомлинського і актуальні проблеми підготовки вчителів початкових класів до реалізації основних завдань Концепції «Нова українська школа», у контексті Державного стандарту початкової освіти та нового Професійного стандарту вчителя. Показано, що підготовка компетентного вчителя і його ефективна інноваційно-гуманістична освітня діяльність у школі є одним з провідних завдань реформування освіти в Україні. Наголошується, що у процесі реформування освітньої системи, підготовки вчителя нової початкової школи, в освітній діяльності закладів вищої освіти педагогічного спрямування, доречно використовувати новаторську педагогічну спадщину В.Сухомлинського, насамперед його ідеї щодо покращення ефективності навчання, виховання і особистісного розвитку учнів та організації освітнього процесу в сучасній школі. Сучасна реформа освіти у рамках Концепції «Нова українська школа» та прийнятих інституційних документів на її виконання, сприяють більш широкому використанню гуманістичних педагогічних ідей визнаного українського вченого В.Сухомлинського як складових сучасного інноваційного освітнього процесу, який проводять заклади вищої освіти здійснюючи підготовку майбутніх учителів початкової школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Andryushchenko, O. O. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ РЕФЛЕКСИВНИХ УМІНЬ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 6–15. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-6-15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито актуальність дослідження проблеми розвитку рефлексивних умінь учителів початкових класів на сучасному етапі реформування вітчизняної освітньої системи. На основі аналізу наукових досліджень і публікацій визначено зміст поняття «педагогічні умови». З’ясовано, що вони: 1) виступають складовим елементом педагогічної системи; 2) є зовнішніми й внутрішніми, суб’єктивними й об’єктивними, необхідними та достатніми обставинами, в яких виникає, існує й розвивається позитивне освітнє середовище; 3) стосуються цілей, принципів, змісту, методів, форм процесу навчання, виховання та розвитку; 4) забезпечують ефективність освітнього процесу. Акцентовано увагу на особливостях професійної підготовки вчителів початкової школи в системі післядипломної освіти. Визначено та обґрунтовано комплекс педагогічних умов, що покликані забезпечити успішність процесу розвитку рефлексивних умінь учителів початкових класів у системі післядипломної освіти, а саме: 1) розвиток мотивації та ціннісного ставлення у вчителів початкових класів до здійснення рефлексивної діяльності; 2) оновлення змісту освіти: спрямування освітнього процесу на розвиток рефлексивних умінь учителів початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти; 3) створення рефлексивного середовища в закладах післядипломної освіти; 4) впровадження рефлексивних методів навчання в практику освітнього процесу післядипломної освіти. Висвітлено перспективи подальших пошуків у дослідженні означеної проблеми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Аніщенко, Олена. "ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПІДГОТОВКИ АНДРАГОГІВ: АНАЛІЗ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК В УКРАЇНІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, № 2 (25 грудня 2020): 131–50. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.131-150.

Повний текст джерела

Анотація:

Автором оглядової статті проаналізовано дисертаційні дослідження у галузі педагогічних наук в Україні, в яких висвітлено зарубіжний досвід підготовки андрагогів. Обґрунтовано актуальність порушеної проблеми. Здійснено класифікацію, систематизацію опрацьованих дисертацій на основі запропонованих автором критеріїв (особистісно-інформаційний, предметно-змістовий, організаційно-процесуальний, науково-ідентифікаційний). Встановлено, що у дисертаціях українських науковців викладено концептуальні, теоретичні засади професійної підготовки сучасних фахівців-андрагогів в окремих європейських країнах, США, Канаді, Мексиці та Венесуелі, змістові, організаційні, процесуальні аспекти професійної підготовки андрагогів. Акцентовано увагу на науковій новизні та практичному значенні дисертаційних досліджень, здійснених українськими науковцями. Виокремлено нагальні завдання педагогічної науки і практики в умовах стрімкого зростання попиту і пропозицій на національному ринку освітніх послуг у сфері освіти дорослих, серед яких такі: розроблення професійного стандарту за професією «Андрагог», програм підготовки і підвищення кваліфікації педагогічного персоналу закладів формальної і неформальної освіти дорослих, який покликаний здійснювати професійну діяльність в умовах структурних перетворень суспільства та економіки, у ситуації нестабільності й невизначеності. Наголошено на доцільності здійснення подальшого вдосконалення змісту педагогічної освіти, виходячи з цільового спрямування (підготовка до роботи з різними категоріями дорослих), посадових обов’язків фахівців-андрагогів, попередньо здобутої ними освіти (для закладів післядипломної освіти), досвіду діяльності, індивідуальних інтересів, культурно-освітніх потреб тощо. Ключові слова: андрагог; педагогічний персонал у сфері освіти дорослих; професійна підготовка андрагога; зарубіжний досвід; дисертаційні дослідження з педагогічних наук.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шурин, Олена. "РЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ". Інноватика у вихованні 2, № 13 (15 червня 2021): 196–202. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.361.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито основні аспекти реалізації особистісно орієнтованого підходу у професійній підготовці майбутнього вчителя. На основі аналізу наукової та психолого-педагогічної літератури виокремлено науковців, які займалися дослідженням та впровадженням особистісно орієнтованого підходу в процесі підготовки майбутніх педагогів. Проаналізовано поняття особистісно орієнтованого підходу та близьких за змістом понять, зокрема: особистісно орієнтованого навчання, особистісно орієнтованої взаємодії, особистісно орієнтованої освіти. Розтлумачено особистісно орієнтований підхід, як найважливіший психолого-педагогічний принцип, що передбачає врахування своєрідності та індивідуальності особистості майбутнього вчителя; створення умов для самопізнання, самореалізації та саморозвитку особистості студента; систему відносин, за якою кожен студент відчуває себе особистістю і відчуває увагу педагога особисто до нього; спрямування навчально-виховного процесу на кожну окрему особистість з визнанням її унікальності. Сформульовано головну мету особистісно орієнтованого підходу, яка полягає в розвитку мислення майбутніх учителів, їх творчого потенціалу, гармонійному формуванні і всебічному розвитку їх особистості, розкритті неповторної індивідуальності. Визначено важливі ознаки особистісно орієнтованого підходу та педагогічні умови його здійснення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Педагогічне спрямування"

Удоденко, М. А. "Психологічний аспект профорієнтаційної роботи при виборі педагогічної професії". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22045.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Васильєва, М. П. "Роль соціально-педагогічного напряму соціальної роботи в Україні". Thesis, ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2016. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/929.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Босенко, М. І. "Соціально-педагогічні особливості організації навчально-виховного процесу в гімназії гуманітарного спрямування." Дис. канд. пед. наук, КУ ім. Т.Шевченка., 1998.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Михайлова, Тетяна Віталіївна. "Нові технології у викладанні навчальної дисципліни "Українська мова за професійним спрямуванням"". Thesis, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36090.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Педагогічне спрямування"

Матласевич, Оксана. Психологія розвитку педагогічних здібностей у контексті культурно-історичної парадигми українських вищих навчальних закладів XVI – XVIII століття. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2020. http://dx.doi.org/10.25264/978-617-7328-92-5.

Повний текст джерела

Анотація:

У монографії цілісно і комплексно розглянуто проблему розвитку педагогічних здібностей у контексті культурно-історичної парадигми українських вищих навчальних закладів XVI – XVIII століття. Визначено структуру, чинники, рівні та критерії розвитку педагогічних здібностей, проаналізовано їх співвідношення з іншими дотичними категоріями (професійно-важливими якостями педагога, педагогічною компетентністю та ефективністю педагогічної діяльності). На основі результатів аналізу специфіки українських вищих навчальних закладів XVI – XVIII століття, зокрема Острозької та Києво-Могилянської академій, виокремлено духовно-моральний компонент педагогічних здібностей, наповнено його конкретним змістом та окреслено основні шляхи його розвитку. Крім того, обґрунтовано комплексну програму емпіричного вивчення педагогічних здібностей та представлено результати дослідження рівневих та структурно-компонентних особливостей педагогічних здібностей учителів предметів загального циклу, учителів предметів духовно-морального спрямування та викладачів ЗВО. Подано програму розвитку педагогічних здібностей та результати її верифікації. Книга адресована фахівцям у галузі психології, педагогіки, науковцям, учителям, викладачам ЗВО та всім, хто цікавиться проблемами розвитку професійних здібностей педагогів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Педагогічне спрямування"

Чорновол, Г. В. "Компетентнісний підхід до формування мовної особистості фахівця на заняттях з української мови за професійним спрямуванням". У Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089017.2018.123.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Педагогічне спрямування"

Дороніна, Т. О. Розгалуження педагогічних спеціалізацій як відображення соціального спрямування педагогічної освіти. ВЦ КОГПА ім. Тараса Шевченка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2403.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається питання професійного розгалуження педагогічних спеціалізацій, що відображено як у Концепції неперервної педагогічної освіти, так і в сучасному науковому дискурсі. Констатовано наявність у професійній педагогічній освіті низки виразних тенденцій: розширення кола педагогічних спеціалізацій (які в переважній кількості дописів визначаються «професіями»); швидкий розвиток «провайдерів освітніх послуг» щодо надання можливостей опанування всім бажаючим «професій», що набувають дедалі більшої популярності; поступове впровадження визначених напрямів до післядипломної педагогічної освіти; майже повну інертність щодо визначених напрямів у формальній педагогічній освіті. Зроблено висновок щодо продуктивності розвитку тьюторства як педагогічної технології, що свідчить про усвідомлення на науково-теоретичному рівні необхідності посилення соціального супроводу учнів/студентів у процесі їхнього навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дороніна, Т. О. Ґенеза змісту загальнопедагогічної підготовки вчителів у першій половині ХХ століття. Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2306.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено матеріали з історичного досвіду реформування педагогічної освіти впродовж першої половини ХХ ст. та зроблено висновок щодо зв'язку змісту педагогічної освіти аналізованого часового проміжку з тогочасними партійними ідеологемами: створення уніфікованої системи вищої педагогічної освіти, спрямованої на підготовку комуністично налаштованого спеціаліста – будівника комунізму, який передусім мав марксистсько-ленінській світогляд, що побудований на ґрунтовному суспільно-політичному знанні. У зв’язку з цим у статті доведено, що загальнопедагогічні дисципліни неминуче поступилися місцем дисциплінам суспільного спрямування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Марчик, Валентина Іванівна, та Вадим Євстафійович Андріанов. Співвідношення станів здоров’я у першокурсників. Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1887.

Повний текст джерела

Анотація:

При оцінюванні студентами власного здоров’я на «відмінно» відмічено біля п’ятої частини з числа всіх досліджуваних (26 осіб жіночої статті). В оцінюванні першокурсниками власного здоров’я на «добре» як «перехідний стан» виявлена переважна більшість респондентів – 65%. Припускається, що комплекс психолого-педагогічних заходів та особистий вплив і діяльність викладача, спрямованих на формування власної відповідальності за своє здоров’я, буде сприяти зменшенню відсотка студентів з «перехідним станом» здоров’я і збільшенням відсотка студентів з відмінним здоров’ям. Студенти, які оцінили здоров’я на «задовільно», складають шосту частину від числа досліджуваних. Комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня здоров’я, у таких студентів можливо мають спрямування медичного та фармакологічного характеру тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!