Добірка наукової літератури з теми "Педагогіка корекційна"

У статті уточнено й системно визначено сутність поняття «превентивна педагогічна діяльність», «готовність до превентивної діяльності»; на підставі особливостей превентивної діяльності з’ясовано сутність і специфіку готовності майбутніх педагогів до її реалізації у практиці початкової школи. Превентивна діяльність розглядається як дії, що спрямовані на визнання пріоритетів особистісного розвитку студентів, їхніх потреб, мотивів, цілей, здібностей, індивідуально-психологічних особливостей власної траєкторії професійного зростання та набуття високого рівня професіоналізму. Готовність до превентивної діяльності розглядається як складне особистісне утворення, яке поєднує в собі знання, уміння, професійні якості, що дозволяють успішно здійснювати превентивну діяльність, будувати освітній процес на принципах педагогічної підтримки, допомоги й запобігання відхиленням вчинків молодших школярів від норм поведінки та спілкування, прийнятих у суспільстві. Обґрунтовано структурні компоненти, критерії цього складного особистісного утворення та зміст підготовки студентів. Структурні компоненти готовності взаємозалежні й взаємозумовлені. Їхня виразність визначається змістовністю, логічністю, гнучкістю структурної складової педагогічної підготовки студентів. Установлено, що позитивні результати у формуванні готовності студентів до превентивної діяльності можливі при взаємовідповідності структурних компонентів готовності як складного особистісного утворення майбутнього педагога. Конкретизовано зміст педагогічної підготовки в системі університетської освіти; встановлено етапність реалізації її цілей у практиці вищої школи (на першому етапі формуються первинні уявлення про превентивну діяльність, про функції й превентивні дії педагога, сутність педагогічної підтримки й запобігання негативним звичкам у поведінці молодших школярів. На другому етапі студенти одержують уявлення про специфіку превентивної педагогіки й діяльності педагога, її відмінність від корекційної педагогіки і діяльності. На третьому етапі студенти опановують технологію індивідуально-творчої превентивної діяльності; виокремлено й обґрунтовано необхідність співвідношення змісту підготовки майбутніх педагогів до превентивної роботи зі структурними компонентами готовності як важливої характеристики педагогічного професіоналізму.

У статті зроблено загальний огляд наявних у світовій практиці технологій парної корекційної тілесної взаємодії дорослого (батька, педагога) і дитини з метою поліпшення фізичного розвитку і корекції наявних у неї рухових порушень. Стисло проаналізовано методичні основи даних тілесних технологій оздоровлення дітей на основі батьківського бондінгу: раннє плавання, бебі-йога, динамічна гімнастика, йога в гамаках, корекційний боді-тренінг дорослого і дитини, бебі-пластик-шоу. Були зроблені основні методичні акценти і розкриті можливості застосування даних технологій у корекційному фізичному вихованні дітей раннього віку із спастичними парезами. Було адаптовано традиційні комплекси вправ для реабілітації спастичного синдрому рухових порушень. Особливу увагу було приділено технології М. Єфименко, В. Бесєди «Корекційний боді-тренінг дорослого і дитини» як найбільш гармонійній формі спільної корекційної освітньої діяльності, що будується на парних контактних розвиваючих фізичних вправах в ігровій формі, заснованих на енергетичному єднанні дитини і матері. Показано, як театралізація корекційних тренінгів дає змогу вирішити одну з найголовніших проблем ранньої фізичної реабілітації дітей − подолання больового синдрому, що виникає під час корекції спастичності, кінестетичного дискомфорту. Були зроблені висновки щодо нагальної необхідності адаптації наявних парних тілесних технологій фізичного розвитку малюків за умов типового розвитку для вирішення завдань корекції спастичності м’язів кінцівок і тулуба дітей зі спастичним синдромом. Перспективи дослідження даного напряму полягають у систематизації можливостей наявних технологій, що застосовуються на основі бондінгу, продовження адаптації традиційних вправ даних напрямів до потреб корекції і подальшої їх практичної апробації в ході педагогічного експерименту.

Стаття присвячена питанню професійної підготовки соціальних педагогів до інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами в середовищі навчального закладу. Аналіз літературних джерел і власні наукові розвідки дають можливість розглянути компоненти професійної готовності майбутнього соціального педагога до роботи за умов інтеграції дітей з особливостями психофізичного розвитку. З метою формування у студентів професійної компетентності у сфері розвитку, навчання і виховання дітей з особливими потребами авторами складено схему підготовки фахівця до роботи на основі аналізу навчального плану зі спеціальності «Соціальна робота» (освітня програма «Соціальна педагогіка»). Виокремлено нормативні та вибіркові дисципліни циклу природничо-наукової і професійно-практичної підготовки, що забезпечують опанування студентами системою знань щодо анатомо- фізіологічних особливостей дітей з порушеннями в розвитку; перспективних напрямів, сучасних технологій соціально- педагогічної роботи, методів корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми, які мають особливості психофізичного розвитку; закономірностей міжособистісного спілкування тощо. Розглянуто емоційно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-практичний критерії готовності майбутніх фахівців до інтеграції дітей з особливостями психофізичного розвитку в середовищі загальноосвітнього навчального закладу та їх змiстoвi характеристики.

Актуальність проблеми. Процес професійної підготовки корекційних педагогів є періодом набуття професійних знань і умінь, формування професійних цілей та ціннісних орієнтацій. Все це полягає в основу прогнозування майбутнього та проектування професійної стратегії студента. Інтеграція корекційного педагога до сфери праці й, тим більше, проектування професійногорозвитку не розглядалися до сих пір як важливі проблеми психології. Мета дослідження, представленого у статті, розглянути результати емпіричного дослідження професійної стратегії як складової професійної компетентності корекційних педагогів. Методи. Хід дослідницької роботи представлено розв‘язанням низки завдань дослідницької роботи: визначення критеріїв готовності до професійного розвитку; визначення типів стратегій професійного розвитку; дослідження стратегій професійного розвитку корекційних педагогів; встановлення залежності ставлення до професійної діяльності й рівня розвитку професійних дій від стратегії професійного розвитку корекційного педагога. Готовність до професійного розвитку автор визначає за такими показниками, як адекватність самооцінки (відповідність власних професійних характеристик ідеальному образу професійного-Я;ставлення до професійного розвитку;уявлення про професійні перспективи й шляхи професійного розвитку; реальні дії щодо реалізації можливостей власного професійного розвитку. За цими показниками розглянуто такі стратегій професійного розвитку як: відсутня, індиферентна, прогресивна. Результати дослідження. Автором визначено, що досліджувані у більшій кількості мають прогресивну стратегію професійного розвитку. При цьому відзначено, що показники прогресивності стратегії професійного розвитку асистентів інклюзивних класів значно знижені відносно результатів експерименту в інших групах досліджуваних (студенти, вчителя спеціальних шкіл, вчителя-дефектологи у дитячих садках). В якості факторів, які посприяли таким результатам, автором визначено специфіку діяльності корекційних педагогів-асистентів інклюзивних класів (необхідності застосування новітніх освітніх технологій та володіння навичками командної роботи). Виходячи з висновків експериментального дослідження, вказано на необхідність вивчення ще й таких факторів формування стратегії професійного розвитку корекційного педагога як вік, стаж, усвідомленість специфіки професійної діяльності, компетентність фахівця.

У статті описано результати дослідження розуміння здобувачами вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта сутності партнерства у майбутній професійній діяльності. Обґрунтовано необхідність формування у студентів навичок партнерської взаємодії відповідно до Стандартів вищої освіти України зі спеціальності 016 Спеціальна освіта; наголошено на ролі концепції Нової української школи у формуванні професійної компетентності майбутніх корекційних педагогів. Акцентовано, що в освіті дітей з особливими освітніми потребами партнерська взаємодія є міждисциплінарною, оскільки сама освіта поєднується з лікуванням, корекційною роботою, соціальною допомогою. За результатами анкетування з’ясовано, що студенти спеціальності 016 Спеціальна освіта здебільшого розуміють сутність понять «партнерство», «педагогіка партнерства», підтримують ідею партнерської взаємодії з батьками учнів з особливими освітніми потребами та усвідомлюють важливість партнерської співпраці з учнями і колегами. Визначено особистісні якості, вміння і навички, які, на думку студентів, є важливими для успішної партнерської взаємодії з учнями та колегами. Встановлено, що майбутні фахівці недостатньо володіють вміннями і навичками, необхідними для ефективної реалізації партнерської взаємодії у закладах спеціальної та інклюзивної освіти. Доведено, що навчання у закладі вищої освіти сприяє формуванню навичок партнерської взаємодії у майбутній професійній діяльності: майже всі здобувачі вищої освіти зазначають, що повністю чи частково оволодівають ними у процесі вивчення дисциплін професійної підготовки. На підставі результатів анкетування зроблено висновок про необхідність створення системи підготовки здобувачів вищої освіти до реалізації партнерської взаємодії з різними суб’єктами освітнього процесу та позашкільних установ.

У статті розглядається специфіка корекційно-розвиткової роботи логопеда з дітьми із вродженими незрощеннями губи та піднебіння, що заснована на необхідності розуміння специфічних рис та проблем цієї патології, що зумовлює соціальну спрямованість вивчення цієї проблеми. У сучасному світі людина, що має вроджену патологію щелепно-лицьової області, повинна розглядатися не тільки як об'єкт медичного впливу та соціально-педагогічної допомоги, але і як активний суб'єкт соціуму, що створює умови для самореалізації. Метою роботи є впорядкування та узагальнення наявних нині напрямів, методів та форм корекційно-розвиткової роботи з дітьми із ринолалією у різні вікові періоди та на різних етапах реабілітації (доопераційному та післяопераційному). Визначено важливість диференціальної діагностики дітей для правильного вибору завдань та методів здійснення корекційно-розвиткової роботи. Акцентується увага на показниках, на підставі яких формується логопедичний висновок, та у разі потреби призначаються додаткові обстеження. Методологія дослідження будувалася на теоретичних засадах порівняння та узагальнення наукових даних у галузі медицини, логопедії, корекційної педагогіки з метою визначення теоретико-методологічних засад дослідження. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні змісту методик ранньої комплексної корекційно-розвиткової роботи з дітьми із вродженими незрощеннями губи та піднебіння з урахуванням сучасних методів ранньої хірургічної корекції, темпу психомовленнєвого розвитку дітей. Отже, успішність корекційного процесу залежить не тільки від систематичної логопедичної роботи, спрямованої на виховання мовленнєвого дихання, розвиток артикуляційних процесів та фонематичного сприйняття, а й від своєчасного хірургічного втручання, медичної реабілітації, психофізіологічного стану дитини.

У статті здійснено обґрунтування актуальності й теоретичний аналіз проблеми формування професійної мобільності корекційних педагогів. Проаналізовано різні підходи до визначення сутності професійної мобільності. Обґрунтовано актуальність та визначено необхідність формування професійної мобільності в корекційних педагогів у процесі професійного навчання та професійної діяльності. Визначено чинники, що впливають формування професійної мобільності корекційних педагогів. Перспективним напрямом дослідження є розробка та апробація змісту й методичного забезпечення формування професійної мобільності корекційних педагогів.

Purpose of the article is theoretical analysis and determines the essence of teacher’s personal readiness as a component of teacher’s professional competence in inclusive educational environment.Methods of the study – analysis, comparison, systematization and collation of the findings study data based on examination of scientific literature.Results. To determine the essence of teacher’s personal readiness in inclusive educational environment we analyzed general and special requirements to teachers. It has been found that during special focused training of future teachers, professional knowledge and skills are as important as development of teacher’s personal qualities, which determine that a teacher is prepared for pedagogical activity. The following components are important in the structure of readiness: cognitive, activity, value-motivational and emotionally volitional. The article reveals the concept concept of professional and inclusive competence. They are important components of teaching skills pedagogical mastery, which is necessary for the effective performance in the inclusive educational environment. It is noted that competence includes teachers’ personal attitude to their own activity. It emphasized that the personal aspect of key competences is a systemically important component. It defines and integrates other components. The attention is drawn to such features of inclusive educational process as its corrective focus and innovativeness. With this in view, teacher’s readiness to continuous improvement of their professional skills and competencies, i.e. life-long education is identified as an important condition.Conclusions. It was concluded that the concept of personal readiness is a complex structure, it is defined as an established characteristic, system of teachers’ personal features and their functional state. Such structuring of the category “personal readiness” determines the success of pedagogical activity in inclusive educational environment. The components of personal readiness include motivational, orientational, operational, volitional and evaluative components. In addition to the abovementioned components, teachers’ psychological readiness is an important condition as well. It determines teachers’ understanding of the nature, goals and features of their activity in inclusive educational environment.Key words: professional competence, teaching skills, inclusive competence, personal readiness, psychological readiness. Метою статті визначено теоретичний аналіз та розкриття сутності поняття «особистісна готовність» як складника професійної компетентності педагогів в інклюзивному освітньому просторі.Методи дослідження: аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення даних з проблеми дослі-дження на основі вивчення наукової літератури.Результати. У статті розкрито сутність особистісної готовності майбутніх педагогів до роботи в інклюзивному освітньому просторі. Для цього нами було проаналізовано загальні вимоги до особистості педагога, а також специфічні, які зумовлені корекційною спрямованістю інклюзивної освіти. Встановлено, що під час спеціальної цілеспрямованої підготовки майбутніх педагогів важливим є не лише акцентування уваги на професійно важливих знаннях, уміннях та навичках. Поруч із зазначеними складниками професійної компетентності великого значення також набуває формування особи-стісних якостей педагогів, які визначають їх підготовленість до педагогічної діяльності. У структурі підготовленості мають значення такі компоненти: когнітивний, діяльнісний, ціннісно-мотиваційний та емоційно-вольовий. У статті розкриваються поняття професійної та інклюзивної компетентності, оскільки вони є важливими складниками педагогічної майстерності, необхідної для результативної діяльності в умовах інклюзивного освітнього простору. Зазначено, що володіння компетентностями включає в себе особистісне ставлення педагогів до власної діяльності. Акцентується увага, що особистісна сутність ключових компетентностей є системоутворювальним компонентом, визна-чає і інтегрує інші складники. Звертається також увага на такі особливості інклюзивного освітнього процесу, як його корекційна спрямованість та інноваційність. З огляду на це важливою визначається готовність педагогів до постійного вдосконалення професійних умінь і якостей, тобто до навчання протягом життя.Висновки. Встановлено, що поняття «особистісна готовність» є складною структурою, визначається як стійка характеристика, система якостей особистості педагогів, а також їх функціональний стан. Така структурність категорії «особистісна готовність» визначає успішність здійснення педагогічної діяльності в умовах інклюзивного освітнього простору. Серед компонентів особистісної готовності можна виділити мотиваційний, орієнтаційний, операційний, вольовий та оцінний компоненти. Окрім вже зазначених компонентів, важливою умовою є сформованість психологічної готовності педагогів, що безпосередньо визначає усвідомлення ними сутності, мети та особливостей педагогічної діяльності в умовах інклюзивного освітнього простору.Ключові слова: професійна компетентність, педагогічна майстерність, інклюзивна компетентність, особистісна готовність, психологічна готовність

У статті відзначається, що корекційно-компенсаторна спрямованість навчання й виховання дітей з порушеннями зору є змістом усієї освітньої діяльності закладу спеціальної освіти, що реалізується під час формування компетентностей, потрібних для подальшої їх соціалізації. Важливого значення набуває використання в корекційно-виховній роботі закладів спеціальної освіти для дітей зі зниженим зором молодшого шкільного віку української народної іграшки, діяльність з якою сприяє усуненню вторинних відхилень, що виникли внаслідок порушення зору. Зазначено, що низький рівень діяльності учнів молодшого шкільного віку зі зниженим зором з народною іграшкою пояснюється тим, що вона не знайшла свого належного місця в освітньому процесі спеціальної школи та характеризується цілим рядом причин, основною з яких є необізнаність педагогів щодо можливостей її використання. Запропонована експериментальна методика підвищення рівня фахової компетентності педагогів до використання української народної іграшки в корекційно-виховному процесі освітніх закладів для дітей молодшого шкільного віку зі зниженим зором. Експериментальна методика реалізувалася в три етапи. На першому етапі педагоги на семінарах теоретично ознайомлювались з українською народною іграшкою як видом декоративно-прикладного мистецтва. На другому етапі були проведені тренінги, на яких педагогів знайомили з передумовами розвитку творчої діяльності та технологіями художньо-педагогічної діяльності. Третій етап підвищення фахової компетентності педагогів був присвячений серії майстер-класів з виготовлення української традиційної народної іграшки. Запропонована експериментальна методика що включала проведення семінарів, майстер-класів та тренінгів, сприяла підвищенню рівня фахової компетентності педагогів до використання української народної іграшки в роботі з дітьми, які мають знижений зір. Ключові слова: методика, народна іграшка, компетенція, корекційно-освітній процес, знижений зір.

У роботі розкрито етико-деонтологічні проблеми в галузі корекційної педагогіки. Вирішенню даних проблем сприяє підвищення рівня професійної культури майбутніх вчителів-дефектологів, в основу яких покладено покращення стану професійної підготовки фахівців галузі корекційної освіти та їх етико-деонтологічного рівня, що передбачає формування їхньої комунікативної компетентності, необхідних умінь для провадження практичної діяльності, здійснення ґрунтовної теоретичної та практичної підготовки, набуття ними високого рівня естетичного виховання.
The paper reveals ethical-deontological problems in the field of correctional pedagogy. The solution of these problems contributes to the improvement of the professional culture of future teachers-defectologists, which is based on the improvement of the professional training of specialists in the field of correctional education and their ethical-deontological level, which involves the formation of their communicative competence, the necessary skills for conducting practical activities, the implementation of a thorough theoretical and practical training, acquisition of a high level of aesthetic education.

В роботі визначені пріоритетні напрями та особливості корекційної педагогічної роботи із сім’ями, що виховують дітей з особливими освітніми потребами. Визначено принципи роботи фахівця із такими родинами; методи і методичні прийоми, яким необхідно навчити батьків для застосовування в процесі виховання своєї дитини.
The work identifies the priority directions and features of corrective pedagogical work with families educating children with special educational needs. The principles of work of a specialist with such families are determined; methods and methodical techniques, which it is necessary to teach parents to use in the process of raising their child.

Червотока О. С. Підготовка дитини з ООП до навчання у закладі загальної середньої освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка" / наук. керівник Г. В. Локарєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 79 с.
UA : Кваліфікаційна робота: 79 с., 2 таблиці, 70 джерел, 1 додаток. Мета дослідження – вивчити особливості взаємодії соціального педагога з вихователями дошкільних закладів з підготовки до умов навчання дітей з ООП. Об’єкт дослідження – діяльність соціального педагога з дітьми з ООП в умовах дошкільного закладу. Предмет дослідження – процес формування готовності дітей з ООП до навчання у школі. Методи дослідження: теоретичні: теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми підготовки до навчання дітей з ООП; емпіричні: спостереження, вивчення документації, тестування, педагогічний експеримент; математичні методи первинної обробки даних. Наукова новизна роботи полягає у тому, що нами було розроблено й апробовано програму підготовки до навчання дітей з ООП на основі взаємодії соціального педагога з вихователями в умовах дошкільного закладу. Практичне значення роботи в тому, що нами проведено комплексне вивчення організації соціально-педагогічної роботи з підготовки до навчання дітей з ООП. Матеріали роботи можуть бути використані шкільними психологами, соціальними педагогами, вихователями дошкільних закладів, фахівцями реабілітаційних центрів.
EN : Qualification work: 79 pages, 2 tables, 70 sources, 1 appendix. The purpose of the study is to study the peculiarities of the interaction of a social pedagogue with educators of preschool institutions in preparation for the learning conditions of children with SEN. The object of research is the activity of a social pedagogue with children with PD in the conditions of a preschool institution. The subject of the research is the process of forming the readiness of children with SEN to study at school. Research methods: theoretical: theoretical analysis of the scientific literature on the problem of preparation for education of children with PDO; empirical: observation, study of documentation, testing, pedagogical experiment; mathematical methods of primary data processing. The scientific novelty of the work is that we have developed and tested a program of preparation for the education of children with PD based on the interaction of a social educator with educators in a preschool institution. The practical significance of the work is that we conducted a comprehensive study of the organization of socio-pedagogical work in preparation for the education of children with SEN. Materials of work can be used by school psychologists, social pedagogues, educators of preschool institutions, experts of rehabilitation centers.