Добірка наукової літератури з теми "Педагогіка безпеки"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Педагогіка безпеки".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Педагогіка безпеки"
1
Трубавіна, І. М., Л. С. Рибалко та С. О. Каплун. "«ДЕКЛАРАЦІЯ БЕЗПЕКИ ШКІЛ»: ШЛЯХИ ВПРОВАЖЕННЯ В СИСТЕМУ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 52 (2019): 69–86. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2019.52.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження пов’язана з існуванням військового конфлікту між Росією та Україною на Сході, який впливає на реалізацію права дітей на освіту, їх безпеку. Декларація безпеки шкіл вимагає надання конкретних рекомендацій щодо її впровадження і реалізації. Тому необхідною є розробка наукових підходів і конкретних шляхів реалізації Декларації в системі освіти України, враховуючи при цьому існуючі зарубіжні розробки та інтегруючи їх на рівні закладу освіти, громади, регіону, країни. Проведений теоретичний аналіз існуючих досліджень розкриває лише окремі напрями впровадження Декларації безпеки шкіл, дослідження не стосуються прямо військового конфлікту, системи освіти, роботи педагогічних працівників в умовах конфлікту для реалізації права дітей на освіту і забезпечення їх безпеки. Метою статті є визначення наукових підходів і шляхів реалізації Декларації безпеки шкіл в практичній роботі педагогічних працівників закладів освіти. Нами було в якості методології дослідження обрано гносеологічний, прагматичний, проблемно-орієнтований наукові підходи, дитиноцентризм, які скеровували дослідження на з’ясування шляхів впровадження Декларації безпеки шкіл в заклади освіти України. Визначено, що науковими підходами в теорії педагогіки, які можуть стати основою для системної протидії небезпеці в освіті для дітей силами педагогічних працівників є: миробудівництво і педагогіка ненасилля, допомога для самодопомоги як самозахист і навчання безпечній поведінці дітей, ризико-орієнтований підхід, освіта, чуттєва до конфлікту. Кожен з цих підходів має різні функції і шляхи реалізації на практиці: 1) миробудівництво і педагогіка ненасилля: як школи, дружні до дитини; щасливе освітнє середовище, універсальний дизайн; медіація, служби посередництва; технології педагогіки ненасилля; миробудівна позиція педагогів; робота з батьками щодо допомоги в забезпеченні безпеки шкіл; профілактика і протидія буллінгу в школах; 2) допомога для самодопомоги як самозахист і безпечна поведінка; критичне мислення і вміння прийняття рішень; навчання поведінці в конфлікті, протидії маніпуляціям; 3) ризико-орієнтований підхід як паспорт безпеки закладу освіти; навчання визначенню ризиків і небезпек для дітей з урахуванням контексту і динаміки конфлікту; заходи щодо охорони території, попередження небезпек, усунення ризиків для дітей тощо; 4) освіта, чуттєва до конфлікту як стандарти і стратегії її впровадження.
2
Кліпа, Ю. В., Н. М. Рідей, Н. М. Титова, Д. Г. Павленко та В. І. Тимошенко. "ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЕКОНОМІСТІВ". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 87–104. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розкрито архітектоніку та методику організації освітньонаукового процесу професійної підготовки фахівців-економістів банківської сфери з компетентностями для підприємництва. Сформульовано дефініції «професійна підготовка економістів», «підприємницька діяльність»; підібрано кваліфікації фахівців та професіоналів економістів банківської справи з компетентностями для підприємницької діяльності, визначено можливості їх реалізації у професійних середовищах за видами економічної діяльності. Визначено організаційно-педагогічні умови соціально-економічного спрямування, які орієнтовані на гарантування економічної безпеки на рівнях та у типах забезпечення. Досліджено соціально-економічне замовлення попиту сфер працевлаштування на фахівців банківської справи (за сферами працевлаштування) у галузях знань 01 Освіта/Педагогіка, 05 Соціальні та поведінкові науки, 07 Управління та адміністрування за спеціальностями 015 Професійна освіта (Економіка), 051 Економіка та 072 Фінанси, економістів (за сферами працевлаштування) у галузях знань 01 Освіта/Педагогіка, 05 Соціальні та поведінкові науки, 07 Управління та адміністрування за спеціальностями 015 Професійна освіта (Економіка), 051 Економіка та 072 Фінанси. Запропоновано наповнення змістовно-методичної складової організації процесу професійної підготовки майбутніх економістів, орієнтованої на гарантування національної економічної безпеки, галузевої за видами економічної діяльності та інституційної організації для забезпечення розвитку підприємництва, а саме: розкрито змістовне наповнення освітньометодичного модуля «Економічної безпеки держави», функціональної складової «Економічної безпеки підприємства», суспільно-семантичної компоненти «Соціально-економічної безпеки» та інтегрованої синергетики цільового змісту підготовки у сфері «Банківської справи».
3
Yakubovska, Maria, Valentina Danshova та Bronislav Shchutsky. "КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА СУЧАСНОСТІ – ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ". Освітні обрії 49, № 2 (27 грудня 2019): 78–82. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.49.2.78-82.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті порушено проблеми науково-теоретичних аспектів алгоритму інноваційних змін у системі вищої школи, в основі яких відповідь сучасної педагогічної науки на виклики новітньої доби, коли педагогіка, виконуючи свої історичні завдання, створює передумови для утвердження якісних інноваційних процесів педагогічної взаємодії у системі «викладач – студент», що становить основи гуманітарної безпеки нашого суспільства. Нами окреслені системні процеси, у яких закладені формування культурологічної компетентності студентів, системне еволюційне осмислення дискурсу сучасної освіти та забезпечення варіативних технологій культурологічної освіти.
4
Ustianska, O. V., L. M. Polishchuk, and I. M. Radaieva. "PEDAGOGY IN SOLVING THE SOCIAL PROBLEM OF HEALTH AND SAFETY OF YOUTH." Health and Safety Pedagogy 2, no. 2 (2017): 71–82. http://dx.doi.org/10.31649/2524-1079-2017-2-2-71-82.
Повний текст джерела
5
Сливка Л. В. "ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В КОНТЕКСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ МАЦЄЯ ДЕМЕЛЯ (MACIEJ DEMEL; 1923‒2017)". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 48 (17 лютого 2021): 261–67. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi48.233.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено актуальній проблемі – вихованню дітей та молоді з метою плекання їхнього здоров’я. Зазначено, що творча спадщина польських науковців, освітян і громадсько-просвітницьких діячів у контексті цієї проблеми заслуговує на особливу увагу, оскільки її переосмислення відкриває нове бачення реалізації здоров’язбережувального виховання учнів у загальноосвітніх школах України. Висвітлено зміст деяких праць лікаря, педагога, професора наук про фізичну культуру, спеціаліста у ділянці фізичного виховання і педагогіки здоров’я Мацєя Демеля (пол. Maciej Demel; 1923‒2017) щодо визначення феномена здоров’язбережувального виховання як педагогічного процесу, його мети, завдань і технологій. Під цим кутом деталізовано змістове наповнення таких розвідок вченого: «Нотатка з національної конференції шкільної гігієни» («Notatka z Krajowej Konferencji Higieny Szkolnej»; 1960), «Здоров’язбережувальне виховання як педагогічна дисципліна» («Wychowanie zdrowotne jako dyscyplina pedagogiczna»; 1965), «Про здоров’язбережувальне виховання» (пол. «O wychowaniu zdrowotnym»; 1968), «Вчитель здоров’я. Життя і діяльність лікаря Станіслава Копчиньського. 1873 – 1933 – 1973» («Nauczyciel zdrowia. Życie i dzieło doktora Stanisława Kopczyńskiego. 1873 ‒ 1933 – 1973»; 1972), «Мета фізичного і здоров’язбережувального навчання та виховання» («Cele kształcenia i wychowania fizycznego oraz zdrowotnego»; 1975), «Педагогіка здоров’я» («Pedagоgika zdrowia»; 1980). Констатовано, що ці твори М. Демеля сприяли популяризації дефініції «здоров’язбережувальне виховання» (пол. wychowanie zdrowotne) у науковому просторі Польщі, у них репрезентовано теоретичне підґрунтя здоров’язбережувального виховання як педагогічного процесу, анонсовано умови, методи, форми та засоби його реалізації. Виявлено, що до тематичних блоків здоров’язбережувального виховання дослідник залучив особисту гігієну, гігієну оточення, гігієну харчування, гігієну праці та відпочинку, особисту безпеку та громадську безпеку, першу допомогу при нещасних випадках, загартування, оптимальну рухову та фізичну активність, яка застосовується свідомо згідно індивідуальної програми, а також, що дуже цікаво, основні правила використання послуг «служби здоров’я» (поліклінік, лікарень, шпиталів), активну співпрацю пацієнта із лікарем під час лікування та реабілітації та правила, пов’язані із фармакологічним лікуванням.
6
Литвин, Андрій. "СУЧАСНІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН, ПОВ’ЯЗАНИХ З БЕЗПЕКОЮ ЛЮДИНИ У ЗВО УКРАЇНИ". Society. Document. Communication, № 6/2 (3 липня 2019): 134–50. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-6/2-134-150.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлюються актуальні питання щодо проблем викладання дисциплін, пов’язаних з безпекою людини у закладах вищої освіти. Визначено, від чого залежить ефективність навчально-виховного процесу з безпекознавчих дисциплін, на виконання яких завдань потрібно спрямовувати викладачів задля вирішення сучасних проблем підготовки з безпеки життєдіяльності майбутніх педагогів професійного навчання. Виокремлено комплекс методів навчання, які доцільно використовувати під час проведення будь-якого типу заняття з безпеки життєдіяльності.
Зроблено висновки, що цикл дисциплін «Безпека життєдіяльності» як система забезпечення та збереження життя є найважливішою складовою професійної освіти і може бути реформована та доповнена з урахуванням спеціалізації закладів вищої освіти або напряму підготовки студентів. Окрім того, при підготовці фахівців не слід недооцінювати роль безпекознавчих наук у формуванні професійних навичок майбутніх фахівців усіх галузей. У ЗВО доцільно дотримуватися саме ступеневої схеми вивчення циклу безпекознавчих дисциплін та мати найвищий пріоритет, тому що безпека – є важливою складовою життя людини, що гарантується Конституцією України. Запропоновано можливі шляхи усунення проблем.
У сучасних умовах посилення інтеграційних процесів з Європейським Союзом та впровадження європейської системи неперервної освіти програми нормативних дисциплін і відповідні освітньо-професійні програми повинні враховувати положення досконалої європейської системи нормативно-правових актів з безпеки людини. Тому, розглядаючи проблеми викладання дисциплін, пов’язаних з безпекою людей, у процесі занять з предметів «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці» та «Цивільний захист» необхідно передбачати пошук оптимальних форм і методів навчально-виховного процесу з реалізації міжпредметних зв’язків і збільшення практичної підготовки на основі сучасної нормативної бази, розробки спеціальних технологій формування професійної компетентності фахівців усіх спрямувань, удосконалювати методики підготовки студентів за теоретичною та практичною складовими з цілеспрямованим формуванням у них фахової компетентності, а також постійно активізовувати професійне самовдосконалення студентів, що сприяє їх самоактуалізації, формуванню професійних потреб, мотивів та мотивацій.
7
Бокшиц, Олена, та Ірина Каменська. "ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ПОЖЕЖНИХ ВЕЖ УКРАЇНИ ЯК СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВ". Society. Document. Communication, № 11 (3 травня 2021): 246–69. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-11-246-269.
Повний текст джерелаАнотація:
У реаліях сучасного сьогодення здоров’я – це основна фундаментальна ланка в житті кожної людини, яка безпосередньо відображається на її буття, благополуччя, психічне та емоційне самопочуття. Здоров’я є цінним показником цивілізованості сучасного суспільства, одним із основних складників національного розвитку у цілому світі.
У складних умовах пандемії, що відбувається нині у світі, сучасне суспільство все ж потребує компетентних фахівців, які могли б бути конкурентоспроможними на ринку праці, рішуче змінювалися б і організовували активну життєву позицію, які швидко приймали б логічні поставленій меті рішення, уміли раціонально організовувати свою життєдіяльність із позицій збереження, зміцнення здоров’я як свого, так і оточуючих, створювати і забезпечувати безпечні умови життя та праці на виробництві та в побуті, вміти запобігати небезпечним ситуаціям, що загрожують життю людей.
Відомо, що пожежна небезпека одна із найстаріших загроз та проблем із якою стикається людство протягом всього земного життя.
Вогонь залишив свої сліди в історії всіх епох і народів. Тисячі міст і сіл зникли з лиця Землі в гігантських язиках полум’я. Безцінні витвори розуму і талановитих рук попередніх поколінь перетворилися на порох. Протягом всіх століть вогонь знищував мільйони людських життів. За своїми трагічними наслідками пожежі не поступалися епідеміям, посухам та іншим лихам.
Загальна кількість пожеж на нашій планеті досягла 5,5 млн на рік, кожні 5 секунд десь спалахує пожежа. Тому не дивно, що сьогодні пожежі дійсно все частіше стають вагомою проблемою.
У нинішніх реаліях ХХІ століття сучасна людина вже озброєна знаннями й найпотужнішою технікою, і вже може на належному рівні конкурувати з вогнем, здобувати та формувати знання про пожежну безпеку, знання, які отримуються у закладах вищої освіти. Саме у закладах вищої освіти відбувається формування знань, підготовка майбутніх фахівців професійного спрямування як пропагандистів і педагогів у боротьбі з пожежами та безпечної організації життєдіяльності.
У статті розглядаються історичні моменти виникнення та розвитку на території України архітектурних пам’яток, які в свої часи виконували вагому роль та функцію з безпеки життя українського народу і слугували пожежними вежами (каланчами). Розкривається сутність формування знань з пожежної безпеки виробництв при вивченні історичних аспектів розвитку пожежних веж на території України.
Формування знань у студентів закладів вищої освіти з пожежної безпеки виробництв забезпечує розвиток умінь та навичок, здатності (компетенцій) для здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення оптимального управління пожежної безпеки на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності), формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку, розвиток здоров’язберігаючих компетенцій і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях.
Саме навчальні заклади зокрема вищі, незалежно від видів їх спрямованості, є тим центром, де відбувається формування знань, умінь і навичок у студентів при вивченні пожежної безпеки зокрема. Людина з вищою освітою, яка має високий рівень здоров’язберігаючої компетентності, є пропагандистом здорового способу життя та спрямовує свої знання й уміння на безпечні умови праці.
8
Kanishevska, Liubov. "Формування безпеки життя у старшокласників". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 143–50. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.143-150.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено та схарактеризовано фактори, що ускладнюють процес формування безпеки життя у старшокласників: вплив групи; особливості емоційної сфери; потреба в соціальному визнанні і факті дорослішання; віддаленість від батьків; доступність, популяризація тютюнових, алкогольних, наркотичних речовин через рекламу; негативний вплив молодіжної субкультури; потреба у прояві власної індивідуальності та неможливості її задовольнити; спадковість; сімейне неблагополуччя тощо. Визначено шляхи формування безпеки життя у зазначеного контингенту школярів, а саме: розроблення та впровадження у позаурочну діяльність закладів загальної середньої освіти авторської програми “Збережи себе сам”; залучення старшокласників до здоров’язбе¬режувальної діяльності, спрямованої як на формування, збереження і зміцнення власного здоров’я, так і здоров’я інших; педагогічна підтримка старшокласників.
9
Матвієнко, Оксана Володимирівна, Михайло Наумович Цивін, Тетяна Василівна Новальська та Надія Анатоліївна Бачинська. "ДОЗВІЛЛЄВІ ПРАКТИКИ ОСОБИСТОСТІ У МЕДІАПРОСТОРІ: ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 314–33. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247176.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — дослідити медіапростір та охарактеризувати основні підходи до інформаційно-психологічної безпеки в контексті медіавпливу у дозвіллєвих практиках особистості. Методологія дослідження полягає у використанні соціального та аксіологічного підходів, що дозволило розглядати поняття «медіапростір дозвілля» як соціально-психологічний феномен, який здійснює безпосередній вплив на психологію особистості. Наукова новизна. Проаналізовано поняття медіапростору, «агресивного» медіасередовища; запропоновано робоче визначення медіабезпеки особистості як основної складової інформаційно-психологічної безпеки; визначено зміст медіаосвіти. Висновки. Доведено, що людина, знаходячись у сформованому сучасними медіа просторі зазнає інформаційних впливів, які трансформують її поведінку, психіку, світосприйняття та подекуди здійснюють маніпулювання психологією. Наголошено на необхідності медіабезпеки особистості як основної складової інформаційно-психологічної захищеності у сучасних умовах, зважаючи на те, що молодь сьогодні є глобальною медіааудиторією, а використання медіа є важливою частиною дозвілля. Визначено, що одними із найважливіших складових інформаційно-психологічної безпеки є медіавиховання та медіаосвіта, завданням яких є формування у людини критичного мислення для свідомого споживання медіапродукції, адекватного оцінювання інформації та здатності протистояти зовнішній інформаційній агресії і пропаганді, деструктивним медіаінформаційним впливам. Інтеграція медіаосвіти у роботі з молоддю є не тільки природним кроком, а й потребою розвитку окремого напряму педагогіки дозвілля — медіапедагогіки дозвіллєвої діяльності.
10
МОТРУК, Надія. "ІНТЕГРОВАНЕ ПОЧАТКОВЕ НАВЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ОСВІТНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ПОЛЬЩІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, № 3 (16 січня 2021): 137–45. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.518.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено ретроспективний аналіз інтегрованого початкового навчання (1-3 класи) в контексті освітніх реформ у Республіці Польщі, започаткованих у цій сфері наприкінці минулого століття. Констатовано, що в процесі реформування початкової освіти кардинально змінено навчальні плани; впроваджено інтегроване навчання спершу в перших-третіх класах, а пізніше і в четвертому класі; введено в навчальний процес інтегровані підручники та безкоштовні урядові підручники, а також як обов’язковий у початковій школі метод проектів. Розглянуто особливості та умови проектування початкового навчання, що ґрунтуються на засадах емансипаційної, аналітично-критичної та гуманістичної педагогіки. З’ясовано, що початок навчання дітей з шестирічного віку зумовив дослідження показників готовності дитини до школи, підготовку програм для роботи з дітьми з різними дефектами розвитку, налагодження співпраці педагогів дошкільних установ і вчителів початкової школи, організацію науково-методичної підготовки педагогічних кадрів до навчання дітей цієї вікової категорії, створення відповідного освітнього середовища в школі, застосування нових методичних підходів в організації пізнавальної діяльності учнів. Обґрунтовано провідну роль учителів в організації освітнього процесу та створенні дидактичного середовища, основу якого складають інноваційні педагогічні технології, що забезпечують досягнення цілей навчання, виховання і розвитку особистості молодшого школяра. Провідними серед них є різноманітні форми навчальної активності учнів початкових класів – спостереження, експериментування, дослідження, спільне прийняття рішень, відкриття власних методів пізнання світу, тощо. Стимулюють її такі педагогічні умови: ступінь складності навчального завдання, почуття безпеки учня, час тривання стимулюючої ситуації, наявність попереднього досвіду вирішення подібних завдань та самооцінки. Проаналізовано освітні програми, які потребують суттєвого вдосконалення з урахуванням новітніх досягнень педагогічної науки і практики, тому що вони ще в незначній мірі зорієнтовані на розвиток творчих здібностей дітей, на перетворення їх у суб’єктів освітнього процесу. Такий стан сприяв появі авторських навчальних програм, які відповідають запитам школярів і вимогам сучасного суспільства.
Дисертації з теми "Педагогіка безпеки"
1
Твердохлєбова, Наталя Євгеніївна, та Аліна Сергіївна Твердохлєбова. "Досвід впровадження змішаного навчання на кафедрі "Охорона праці та навколишнього середовища"". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40104.
Повний текст джерелаАнотація:
Співробітники кафедри "Охорона праці та навколишнього середовища" НТУ "ХПІ" активно розробляють дистанційні курси для школярів, абітурієнтів, студентів усіх спеціальностей і спеціальності "Цивільна безпека".Employees of the Occupational Health and Environment NTU "KhPI" department actively develop distance courses for school children, university entrants, students of all specialties and speciality "Civil safety".
2
Кулалаєва, Н. В. "Взаємозв`язок педагогіки безпеки з сучасною професійною освітою". Thesis, 2013. http://hdl.handle.net/123456789/1243.
Повний текст джерелаАнотація:
Кулалаєва, Н. В. Взаємозв`язок педагогіки безпеки з сучасною професійною освітою / Н. В. Кулалаєва // Матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. "Культура безпеки – запорука сталого розвитку суспільства" (БЖДС – 2013). – Миколаїв : НУК, 2013.Розглядається значення педагогіки безпеки для виховання в особистості безпечного типу поводження.
3
Щедролосєв, Олександр Вікторович, Ганна Василівна Коновалова, Анатолій Миколайович Тубальцев, Андрій Михайлович Мозговий, О. Shchedrolosiev, Н. Konovalova, A. Mozgovyy та А. Tubaltsev. "Викладання основ охорони праці та охорони праці в галузі як соціально-педагогічна проблема". Thesis, 2019. http://eir.nuos.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4394.
Повний текст джерелаАнотація:
Викладання основ охорони праці та охорони праці в галузі як соціально-педагогічна проблема = Basic labor protection teaching and labor protection in the industry as a social-pedagogical problem / О. В. Щедролосєв, Г. В. Коновалова, А. М. Тубальцев, А. М. Мозговий // Матеріали Х міжнар. наук.-техн. конф. "Інновації у суднобудуванні та океанотехніці". В 2 т. – Миколаїв : НУК, 2019. – Т. 1. – С. 608–611.Анотація. Розглянуті питання безперервного навчання та систематичного підвищення рівня знань працівників, населення України з питань охорони праці як одного із основних принципів державної політики в галузі охорони праці, фундаментальної основи безпеки праці і забезпечення ефективної профілактичної роботи щодо запобігання аваріям й травматизму на виробництві.
Annotation. The questions of continuous learning and systematic increase of knowledge among workers and the population of Ukraine concerning labor protection have been considered as one of the basic principle of state policy in the field of labor protection, fundamental labor safety basis and censuring effective preventive work concerning accident and injury warning in the industry.
Аннотация. Рассмотрены вопросы непрерывного обучения и систематического повышения уровня знаний работников, населения Украины в вопросах охраны труда как одного из основных принципов государственной политики в сфере охраны труда, фундаментальной базы безопасности труда и обеспечения эффективной профилактической работы для предотвращения аварий и травматизма на производстве.
Книги з теми "Педагогіка безпеки"
1
Палагнюк, Ю. В., Т. В. Лушагіна, Т. Ю. Акімова, Т. Б. Костєва, А. С. Соловйова, О. Л. Файчук, Д. В. Сай, Л. Ю. Сай, Н. Л. Малиновська та Р. В. Чубук. Залучення молоді до розвитку громадянського суспільства: тренінговий посібник. Миколаїв: Вид-во: Ємельянова Т. В., 2021. http://dx.doi.org/10.34132/idu.2021.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Тренінговий посібник є складовою частиною виконання науково-дослідної теми молодих науковців «Формування концептуальних засад залучення патріотично активної молоді до розвитку громадянського суспільства як чинник соціальної безпеки України», яка здійснюється в Чорноморському національному університеті імені Петра Могили за тематичним планом Міністерства освіти і науки України. Авторами відповідних розділів є науковці декількох суміжних галузей наук, таких як: політологія, державне управління, соціальна робота, історія та педагогіка. Тренінговий посібник розрахований на викладачів та студентів закладів вищої освіти і вчителів закладів загальної середньої освіти, тренерів, публічних службовців, членів громадських та молодіжних організацій, а також всіх тих, хто цікавиться тематикою посібника.
2
I International Scientific and Practical Conference «EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES». Cambridge Data Science LTD & European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Том 1: Економічна теорія, макро- та регіональна економіка; Підприємництво, торгівля та сфера обслуговування; Фінанси та банківська справа; оподаткування, облік і аудит; Маркетингова та логістична діяльність; Менеджмент, публічне управління та адміністрування; Cоціальна робота та соціальне забезпечення; Міжнародні відносини; Право та міжнародне право; Воєнні науки, національна безпека та безпека державного кордону; Пожежна та цивільна безпека; Біологія та біотехнології. Том 2: Аграрні науки та продовольство; Ветеринарні науки; Хімія, хімічна та біоінженерія; Харчове виробництво та технології; Технологій легкої та деревообробної промисловості; Загальна механіка та механічна інженерія; Енергетика та енергетичне машинобудування; Екологія та технології захисту навколишнього середовища; Комп'ютерна та програмна інженерія; Системний аналіз, моделювання та оптимізація; Електроніка та телекомунікації; Транспорт та транспортні технології; Фізико-математичні науки; Соціологія та статистика; Філологія та журналістика. Том 3: Філософія та політологія; Релігієзнавство та богослов’я; Педагогіка та освіта; Психологія та психіатрія; Медичні науки та громадське здоров’я. Том 4: Медичні науки та громадське здоров’я; Фармація та фармакотерапія; Історія, археологія та культурологія; Архітектура та будівництво; Культура та мистецтво; Географія та геологія.
Частини книг з теми "Педагогіка безпеки"
1
Михайлов, В. М. "Зміст та структура професійної компетентності фахівців з питань цивільної безпеки". У ПЕДАГОГІКА XXI СТОЛІТТЯ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ, 285–308. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-241-1-11.
Повний текст джерела
2
Шемчук, Вадим. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ІНСТИТУЦІЙ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ СЛУЖБОВО-БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". У Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто актуальну проблему формування прикладних професійних компетентностей майбутніх офіцерів інституцій сектору безпеки і оборони України до дій в умовах хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної небезпеки. Підсумовуючи результати моніторингу науково-методичної та спеціальної літератури (Інтернет-джерел), членами науково-дослідної групи сконструйовано та апробовано педагогічну модель, яка забезпечує формування готовності майбутніх офіцерів (на прикладі курсантів командно-штабного факультету Національної академії Національної гвардії України) до дій в екстремальних умовах (хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної небезпеки) із використанням засобів спеціальної фізичної підготовки. Відповідно до результатів емпіричного дослідження, членами науково-дослідної групи встановлено, що результати, отримані наприкінці педагогічного експерименту у досліджуваних групах, зросли відносно вихідних даних, і ці відмінності переважно є достовірні (Ег, P≤0,05). Крім цього, наприкінці дослідження, членами науково-дослідної групи встановлено, що рівень витривалості, швидкості, сили та спритності у досліджуваних курсантів Ег підвищився, на відміну від курсантів Кг про що свідчать результати заліку з навчальної дисципліни «Спеціальна фізична підготовки» (7 семестр 2020/2021 навчального року, у досліджуваних Ег – середній рівень спеціальної фізичної підготовленості складає 4,9 бали, у той час, як у курсантів Кг зазначений показник знаходиться в межах 4,6 балів). Варто зауважити, що також підвищилися якісні показники відпрацювання нормативів з бойової та спеціальної підготовки військовослужбовців НГУ, так у курсантів Ег середній бал за виконання тренувальних завдань складає 4,7 балів, у той час, як у курсантів Кг зазначений показник сягає відмітки 4,2 балів. Членами науково-дослідної групи встановлено високу ефективність засобів спеціальної фізичної підготовки, що сприяло ефективному формуванню прикладних професійних компетентностей у досліджуваних курсантів Ег. Зазначена педагогічна модель може використовуватися в системі професійної освіти офіцерів інституцій сектору безпеки і оборони України із урахуванням нормативно-правової бази, що сприятиме більш стійкому та якісному формуванню прикладних професійних компетентностей, які необхідні для виконання завдань за призначенням в умовах хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної небезпеки (екстремальних умовах).