Добірка наукової літератури з теми "Пареміологічні одиниці"

У статті висвітлено універсальні, запозичені (інтернаціональні, бінаціональні) і національні (власне білоруські) пареміологічні одиниці та їх варіанти в сучасній білоруській літературній мові на матеріалі його публіцистичного й інформаційного стилів. Визначено якісні й кількісні характеристики та співвідношення універсального, інтернаціонального й національного компонентів пареміологічних одиниць.

У статті досліджено структурно-семантичні особливості паремій білоруської мови. Витлумачено поняття пареміологічної універсалії. До таких одиниць уналежнено прислів’я, що мають абсолютні відповідники в різних мовах. Пареміологічні універсалії спродуковані в різних мовах за одними й тими ж структурно-семантичними моделями, однак не детерміновані мовними контактами. Акцентовано на особливостях і принципах фіксації досліджуваних універсальних одиниць. Окреслено функціонування понад 75 універсальних прислів’їв у білоруській мові.

У статті акцентовано на семіотиці афоризму, здійснено опис індивідуально-авторських висловів Б. Д. Грінченка в контексті нових напрямів дослідження мовної царини – лінгвокультурологічного, прагмалінгвістичного, антропологічних засад лінгвостилістики. Висвітлено теоретичні питання й прикладні аспекти афористики в межах пареміологічної концепції, розширено відомості про основні підходи до лінгвістичної ідентифікації цих мовних одиниць. Узагальнено комплекс семантичних явищ, що лежать в основі структурного моделювання афоризмів, досліджено зв’язки між їхньою семантикою, стилістичними особливостями і прагматичним спрямуванням в ідіолекті Б. Д. Грінченка.

У праці здійснена спроба фреймового моделювання концепту російської лінгвокультури «беседа» як такого, який представляє високочастотну форму комунікації, має виражену етнокультурну специфіку, особливо помітну в доцифрову епоху, і не отримав системного наукового опису. У статті визначено базовий термінологічний апарат (зокрема, співвідношення термінів фрейм і схема, скрипт і сценарій); узагальнені уявлення про риси етноментальності росіян; шляхом аналізу даних близько тридцяти лексикографічних джерел (тлумачних, етимологічних, історичних, а також словників діалектів, говорів, синонімів, епітетів та ін.), а також близько тридцяти пареміологічних одиниць (зібраних зі словників та онлайн-джерел) встановлено фреймову структуру концепту «беседа» та особливості заповнення слотів фрейму згаданого концепту.

Публікація присвячення питанню формуванню змісту інтегративного курсу «Лінгвокультурологія» у процесі фахової підготовки філологів із додатковою спеціальністю «Історія». Зміст курсу розглядається з огляду на провідну функцію як основу для інтегрування змісту фахового навчання на фундаментальному й методологічному рівнях. У процесі розроблення курсу інтегрування ураховувався ступінь інтегрування предметний (у межах курсу); міжпредметний (у межах суголосних дисциплін, важливим чинником є врахування засвоєння категорійного апарату галузі в тісному взаємозв’язку з іншою (Лінгвістика й Історія); ролі курсу в системі, взаємовплив курсів фахового спрямування (у змісті освітнього процесу). Міждисциплінарна взаємодія у процесі підготовки майбутніх філологів забезпечує ефективність у формуванні компетентностей, необхідних для розширення уявлення про лінгвокультурологію, яка визначає взаємозв’язок і взаємодію культури й мови у їх функціонування й узагальнює цей процес як цілісну структуру одиниць у їх єдності мовного й культурного змісту. Обґрунтовано змістові блоки у структурі курсу «Лінгвокультурологія»: Лінгвокультурологія як наука і навчальна дисципліна. Дискурсивно-прагматичні характеристики лінгвокультурних універсалій. Історико-культурні дескриптори лінгвокультурологічного дискурсу. Категорійно-понятійний апарат у змісті інтегративного курсу подається відповідно до теми. Зміст виокремлених тем (1.1. Онтологія лінгвокультурології. Взаємозв’язки лінгвокультурології з іншими галузями знання. 1.2. Ціннісно-комунікативна природа лінгвокультурології. Поняття лінгвокультуреми в інформаційно-семіотичному полі культури. 1.3. Мовна картина світу. Мовно-культурна особистість. 2.1. Моделі світу як історичний тип культури і когнітивно-культурний сценарій діяльності особистості. Вербалізація моделей світу в українській та інших лінгвокультурах: зіставний аспект. 2.2. Поняття про фонові знання. Функційний і світоглядний складники безеквівалентної й еквівалентної лексики як механізм вираження етнокультурної специфіки. Концепт та його репрезентація в різних видах мистецтва. 2.3. Пареміологічна репрезентація етномовної свідомості в українській й інших лінгвокультурах: зіставний аспект. 3.1. Лінгвокультурема в ґенезі української культури: традиції і трансформації. 3.2. Релігійні й культурно-рефлексійні детермінанти культури. Толерантність й емпатія як дескриптори сучасної моделі міжкультурної комунікації.) описано з урахуванням принципів науковості, наступності і послідовності.

The article is devoted to the problem of extralingual information of the Ukrainian, English and French proverbs with a component “mind”. The result of the analysis is that the semantics of proverbs in three languages are determined and adjusting judgements which have the connection with the attitude of Ukrainians, Englishmen and Frenchmen toward intelligence are formed. The relevance of the topic is due to the fact that a proverb is a unique reflection of people’s beliefs, persuasions, system of values, culture, everyday activity and way of thinking. Modern linguists in their works pay attention to such features of proverbs, as: structuring, rhythm, semantics which is represented in both, direct and indirect meanings of the proverbs. For the research there are taken 106 Ukrainian proverbs with a lexeme «розум», 12 English proverbs with a lexeme “mind” and 12 French proverbs with a lexeme “esprit”. Analysis of the semantic meanings of proverbs and their comparison in three languages contribute to the selection of judgements that are common for: all three nations; Ukrainians and Englishmen; Ukrainians and Frenchmen; Englishmen and Frenchmen. It should be noticed, that judgements which are appropriate for each separate language are formed. The content of judgements shows that Ukrainians, Englishmen and Frenchmen, have similarities in some judgements, among which is the conviction that a clever man considers feelings. Among other peculiarities of Ukrainians such persuasion as the “mind” is God’s gift is distinguished. Comparing mind and wealth Ukrainians express hesitation concerning the necessity to clarify the interdependence of mind and incomes. The consequence of such hesitation is the existence of proverbs which have the contradictory meanings. From the one side, the incomes support the acquisition of knowledge, from the other side, the incomes prevent the person to become cleverer. As for the Englishmen, they are more confident in the idea that gaining incomes depends directly on person’s mind and knowledge. In the Ukrainian proverbs the other contradictory judgements take place. They have the connection with the interdependence of happiness and mind as well as mind and old age. Moreover, the majority of judgements about the mind in three languages is positive. This fact confirms the importance of developing of mind for representatives of three nations. Key words: paremiological unit, semantic meaning, adjusting judgement, mental abilities, culture, system of persuasions. Статтю присвячено дослідженню лінгвокультурної специфіки українських, англійських і французьких прислів’їв із компонентом «розум». У результаті аналізу визначено семантичне наповнення прислів’їв трьох мов і сформульовано настановні судження щодо ставлення українців, англійців і французів до розумової діяльності. Актуальність дослідження зумовлено тим, що прислів’я є унікальним відбиттям вірувань, переконань, системи цінностей, звичаїв, культури, повсякденної діяльності й способу мислення кожного народу. Сучасні лінгвісти у своїх працях звертають увагу на такі особливості прислів’їв, як структурованість, ритмічність, семантична наповненість, яка відбивається як у прямих, так і в переносних значеннях прислів’їв. Матеріалом дослідження для статті послугували 106 українських прислів’їв із лексемою «розум», 12 англійських – із лексемою “mind” і 12 французьких – із лексемою “esprit”. Аналіз змістового наповнення прислів’їв та їхнє порівняння в трьох мовах сприяло виокремленню суджень, що є спільними для: всіх трьох народів; українців і англійців; українців і французів; англійців і французів. Слід відзначити, що були також сформульовані судження, які притаманні окремо кожному народу. Зміст суджень показав, що українці, англійці й французи мають схожість у деяких судженнях, а саме стосовно переконаності в тому, що розумна людина зважає на почуття. Серед інших особливостей виокремлено таке переконання українців, за яким «розум» є подарунком від Бога, однак розвиток розуму залежить від людини. Порівнюючи розум із багатством, українці дещо сумніваються в необхідності вказувати на взаємозалежність розуму й статків, наслідком чого є існування прислів’їв, зміст яких суперечить один одному. З одного боку, саме статки сприяють набуттю знань, з іншого, – статки заважають людині ставати розумнішою. Щодо англійців, то вони значно впевненіше вказують на те, що здобуття матеріальних статків безпосередньо залежить від розуму й знань людини. В українських прислів’ях є й інші суперечливі судження, які стосуються взаємозалежності щастя та розуму, а також розуму й старості. Слід відзначити, що переважна більшість суджень про розумову діяльність у трьох мовах позитивна, що підтверджує важливість набуття цієї характеристики представниками всіх трьох народів.Ключові слова: пареміологічна одиниця, семантичний зміст, настановне судження, розумові здібності, культура народу, система переконань.

Об’єктом дослідження є афоризми, пов’язані з різними понятійними сферами їх вживання. Предмет дослідження – особливості перекладу афоризмів та висловів відомих людей. Мета дослідження – проаналізувати афоризм як особливий жанр, а також вивчити це явище з перекладацької точки зору. Для досягнення мети необхідно розв’язати наступні завдання: - визначити термін «афоризм» та його функціональні особливості; - вивчити види афоризмів та відмінності між ними; - дослідити прагматичну та експресивну функцію афоризмів; - дослідити та описати стилістичні засоби при перекладі афоризмів; - здійснити власний літературний переклад афоризмів; - згрупувати афоризми, що підлягають перекладу, у тематичні підрозділи.

Мета: визначення функцій паремій, висвітлення та обґрунтування основних способів їх перекладу на матеріалі художніх дискурсів корелюючих мов, дослідження проводилося на основі методів порівняння, контекстуального аналізу та описового методу. Теоретичне значення: роботи полягає в тому, що в ній визначаються та здійснюється аналіз функції та основних способів перекладу пареміологічних одиниць. Наукова новизна роботи полягає в тому, що подальшого розвитку набуло дослідження пареміологічних одиниць в художньому дискурсі, проаналізовано способи перекладу індивідуально-авторських паремій, удосконалено методику викладання щодо перекладу паремій на заняттях. На основі розглянутого теоретичного матеріалу про пареміологічні одиниці у художньому дискурсі та у їх перекладацькому аспекті було встановлено наступне, що паремії є комунікативним одиницями не тільки повсякденного усного мовлення, але й художнього дискурсу в якому вони також відіграють важливу роль. Завдяки пареміям автор має змогу краще виразити свою думку та вплинути на реципієнта. Беручи до уваги національно-культурний характер паремій, виникають труднощі з їх перекладом. Оскільки вони мають образний зміст, перекладач повинен не лише знати сенс паремії і ситуацію, в якій її слід вживати, але і розуміти її образ та зуміти передати і сенс паремії, і її метафоричний зміст. Аналізуючи приклади використаних паремії у художній літературі, виділено п’ять основних способів їх перекладу: пошук повного відповідника (еквівалента), підбір часткового відповідника, калькування, використання псевдовідповідника та за допомогою описового перекладу. Очевидним є те, що дослівний переклад пареміологічних одиниць є не можливим з огляду на культурологічні особливості мов. В ході дослідження виявлено, що порівняльне вивчення паремій двох і більше мов дозволяє визначити їх подібності та відмінності, які сприяють побудові найбільш науково обґрунтованої методики навчання іноземної мови. Тому створено низку завдань, які допомагають вдосконаленню граматичних, лінгвокраїнознавчих та перекладацьких навичок.
Цель: определение функций паремий, обоснование основных способов их перевода на материале художественных дискурсов коррелирующих языков, исследование проводилось на основе методов сравнения, контекстуального анализа и описательного метода. Теоретическое значение: работы заключается в том, что в ней определяются и осуществляется анализ функций и основных способов перевода паремиологических единиц. Научная новизна работы заключается в том, что дальнейшего развития получило исследование паремиологических единиц в художественном дискурсе, проанализированы способы перевода индивидуально-авторских паремий, усовершенствована методика преподавания перевода паремий на занятиях. На основе рассмотренного теоретического материала о паремиологических единицах в художественном дискурсе и в их переводческом аспекте было установлено следующее, что паремии являются коммуникативными единицами не только повседневной устной речи, но и художественного дискурса в котором они играют важную роль. Благодаря паремиям автор имеет возможность лучше выразить свое мнение и повлиять на реципиента. Принимая во внимание национально-культурный характер паремий, возникают трудности с их переводом. Поскольку они имеют образный смысл, переводчик должен не только знать смыл паремии и ситуацию в которой ее следует употреблять, но и понимать ее смысл и суметь передать его вместе с ее образностью. Анализируя примеры использованных паремий в художественной литературе выделено пять основных способов их перевода: поиск полного соответствия (эквивалента), подбор частичного соответствия, использование псевдосоответствия и с помощью описательного перевода. Очевидно, что дословный перевод паремиологических единиц не возможный ввиду культурологических особенностей языка. В ходе исследования определено, что сравнительное изучение паремий двух и более языков позволяет определить их сходств и различия, которые способствуют построению наиболее научно-обоснованной методики обучения иностранному языку. Поэтому создан ряд упражнений которые помогают усовершенствовать грамматические, лингвострановедческие и переводческие навыки.
Goal: definition of functions of paremias, analysis of the main ways of their translation in the literary discourses of correlative languages, research was conducted on the basis of methods of comparison, contextual analysis and descriptive method. Theoretical meaning: it identifies and analyses the functions and the main ways of translating paremiological units in literary discourses in the work. The scientific novelty of the work is that the study of paremiological units in the literary discourse has further developed, the ways of translation of individual-author paremias are analyzed, the teaching method for the translation of paremias in the classes is improved. Based on the theoretical material on paremiological units in the literary discourse and in their translation aspect, it has been established that paremias are communicative units not only of everyday speech, but also of literary discourse in which they also play an important role. Thanks to paremias, the author is able to better express his opinion and influence the recipient. Taking into account the national and cultural character of paremias, there are difficulties with their translation. As they have figurative content, the translator have to not only know the meaning of the paremia and the situation in which it should be used, but also understand its image and be able to convey both the meaning of the paremia and its metaphorical content. Analyzing examples of used paremias in fiction literature, it has identified five ways of their translation: by complete equivalent, differentiation of the partial equivalent, loan translation, by quasi-equivalent, and using descriptive translation. It is obvious that word for word translation of paremiological units is not possible due to the cultural features of the languages. It has been revealed that a comparative study of the paremias of two or more languages allows us to identify similarities and differences that contribute to build the most scientifically based methodology for teaching a foreign language. Therefore, a number of exercises have been created to help improve grammar, linguistics and translation skills.

Пріоритетним напрямком сучасної лінгвістики є вивчення особливостей мовної ментальності народу. З цією метою науковці все частіше звертаються до паремій, поетичних за формою народних висловів повчального характеру, оформлених за зразком синтаксично замкнених, відтворюваних і семантично цілісних речень, що узагальнено-образно виражають певні життєві закономірності, правила або істини.

Робота присвячена вивченню структурно-семантичних особливостей трансформованих пареміологічних одиниць в англомовному Інтернет-дискурсі. Проаналізовано теоретичні засади дослідження англомовних пареміологічних одиниць; визначено основний понятійно-категоріальний апарат дослідження; з’ясовано структурні та семантичні особливості пареміологічних одиниць. У роботі застосовано комплекс як загальнонаукових, так і лінгвістичних методів. За результатами дослідження можна стверджувати, що в Інтернет-дискурсі широко використовується багато виразно-зображальних засобів, серед яких особливе місце займають пареміологічні одиниці. Теоретичне значення дослідження визначається тим, що результати наукової розвідки є внеском у теорію дискурсу, пареміологію та прагмалінгвістику.
The work is devoted to the study of structural and semantic peculiarities of modified paremiological units in English Internet discourse. The theoretical foundations of English paremiological units are analyzed; the basic conceptual and categorical framework of the research is determined; structural and semantic peculiarities of paremiological units are revealed. The complex of both general scientific and linguistic methods has been applied in the research paper. According to research results, it can be argued that many expressive-figurative means are widely used in the Internet discourse, among which paroemiological units occupy a special place. The theoretical value of the research is determined by the fact that the key findings are contributing to the theory of discourse, paremiology and pragmalinguistics.

Івашина Г. В. Трюїзми в системі українських прислів’їв : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Н. О. Зубець. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 64 с.
UA : Для виконання кваліфікаційної роботи дібрано 500 пареміологічних одиниць, опрацьовано 70 наукових джерел. Об’єкт дослідження – українські паремії, зокрема прислів’я. Предметом вивчення слугували прислів’я, що викликають трюїстичні асоціації. Мета дипломної роботи – оновлення теорії пареміології, з’ясування лінгвістичної природи українських паремій, аналіз груп прислів’їв з різними трюїстичними асоціаціями. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в вперше проведено аналіз українських паремій, дається огляд основних підходів до визначення прислів’їв і приказок, заснованих на автентичних роботах учених з пареміології; дослідження розширює уявлення про людей, тварин та явища природи
EN : 500 paremological units were selected for the qualification work, 70 scientific sources were processed. The object of the study was Ukrainian phraseological units, including adverbs. The subject of the study was the adverbs that cause truistic associations. The aim of the diploma thesis was to update the theory of paremology, to find out the linguistic nature of Ukrainian paremies, to analyze the proverb groups with different truistic associations. The scientific novelty of the work is that, for the first time, the analysis of Ukrainian paremies (proverbs), gives an overview of the basic approaches to the definition of proverbs based on authentic works of paremology scientists; the study expands the concept of people, creatures and phenomena of nature

Дейкун О. С. Провербіальні порівняння як різновид паремій : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Н. О. Зубець. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 69 с.
UA : Для виконання кваліфікаційної роботи дібрано понад 4000 Пареміологічних одиниць, опрацьовано 77 наукових джерел. Об’єктом дослідження були паремії української мови. Предметом дослідження був аналіз мовної та семантичної структури провербіальних порівнянь української мови. Метою роботи був комплексний аналіз провербіальних порівнянь як різновиду паремій. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше здійснено цілісне дослідження структурно-семантичної будови стійких народних порівнянь, детально аналізуються мотиви й шляхи виникнення варіантів народних порівнянь, конкретні модифікаційні зміни структури стійких народних порівнянь, обґрунтовуються засади формування стереотипних образів-характеристик за допомогою порівнянь, виділено тематичні групи провербіальних порівнянь.
EN : Paremological units were selected more than 4000 for the qualification work, 77 scientific sources were processed. The object of the study were ukrainian language paremia. The subject of the study was the analysis of the linguistic and semantic structure of probalistic comparisons of ukrainian paremology. The aim of this study was a comprehensive analysis of the linguistic and semantic structure of probabilistic comparisons of the Ukrainian language. The scientific novelty of the work was that it had for the first time carried out a comprehensive study of the structural-semantic transformation of stable folkcomparisons, analyzes in detail the motives and ways of the emergence of variantsof folk omparisons, specific modification changes in the structure of stable folk comparisons, substantiates the principles of stereotypical comparisons-characteristics formation, thematic groups of probalistic comparisons werehighlighted.

У статті йдеться про паремії як одиниці, що виступають не лише репрезентантами типових ситуацій, але й сигналізують про експресивну атмосферу представленого художнього простору, максималізують його стилістичний ефект, сприяють реалізації тих чи тих авторських інтенцій, гармонізують прозовий текст, роблять його ритмічним, мелодійним. Власне паремії розглядаються як одиниці з запрограмованим прагматичним ефектом, які формують прагматичний центр висловлювань, найбільш повно й абсолютно недвозначно віддзеркалюють суть ситуацій, становлять одне з невичерпних джерел посилення експресивності, поглиблення логізації оповіді, відповідно, набувають особливої естетичної значущості, увиразнюють позитивну чи негативну оцінку створюваних автором ситуацій. Досліджуються стилістичні ресурси, на яких ґрунтується художність, поетичність власне паремій, передусім акцентується на метафорі, антитезі, гіперболі. Наголошується й на тому, що задля посилення художньої виразності письменник вдається до трансформації форми відповідних одиниць, яка зазвичай спричиняє й ті чи ті семантичні модифікації, що загалом актуалізує значення усталеного виразу, оновлює експресивність, осучаснює образність.