Добірка наукової літератури з теми "Оточуюча середа"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Оточуюча середа".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Оточуюча середа"
1
Maksom, Kateryna. "ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ УЧАСНИКІВ БУЛІНГУ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 12, № 2 (29 березня 2018): 67–82. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp67-82.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються особливості комунікативної взаємодії підлітків, які задіяні в процесі шкільного булінгу. Звертається увага на роль комунікативної установки та типу ставлення до оточення у виявленні булінгу серед підлітків.
Представлено результати емпіричного дослідження, в результаті якого підтверджено, по-перше, що існує взаємозв’язок комунікативних схильностей респондентів підліткового віку з вербальною агресією. По-друге, виявлено, що на особливості комунікативної взаємодії учасників булінгу в підлітковому віці здійснюють вплив такі чинники як комунікативна установка та ставлення до оточуючих. В результаті емпіричного дослідження підтверджено, що існують значні відмінності у показниках комунікативної установки та типу ставлення до оточуючих серед респондентів, які виступають активними учасниками булінгу в шкільному середовищі («агресори» та «жертви») та іншими учнями підліткового віку, що мають змогу спостерігати за даним явищем. Проаналізовано можливі причини і наслідки таких розбіжностей.
2
Федонюк, Л. Я., С. О. Ястремська, О. М. Ярема та Т. О. Рекун. "НАВЧАЛЬНІ МУЗЕЇ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ ТА ЇХ РОЛЬ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ МЕДСЕСТРИНСТВА". Медична освіта, № 3 (16 грудня 2021): 134–41. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12613.
Повний текст джерелаАнотація:
Значне місце серед нових підходів до організації навчальної діяльності посідає музейна педагогіка, що має важливе значення в системі освіти, сприяючи всебічному розвитку особистості студента. Важливе значення для навчання мають натуральні об’єкти і їх зображення, які створюють найповніше уявлення будови організму людини. З огляду на це, певне місце в навчально-виховному процесі займають музеї. Метою навчальних музеїв є створення найповнішої уяви змісту оточуючої нас живої природи, морфології людини, тварин, рослин, а також як осередку освіти й виховання. У Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України є ряд музеїв навчального профілю: музей кафедри анатомії людини, музей кафедри патологічної анатомії з секційним курсом і судової медицини, навчально-біологічний музей імені І. І. Яременка. Музей кафедри анатомії містить унікальну колекцію анатомічних препаратів, які відображають форму органів, їх топографічні взаємовідносини, проекції судин і нервів, що служать невід’ємною теоретичною базою для студентів медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів, а також для студентів Навчально-наукового інституту медсестринства. Досягти високого практичного рівня професійної підготовки неможливо і без вивчення музейних макропрепаратів кафедри патологічної анатомії з секційним курсом та судової медицини. Навчально-біологічний музей імені І. І. Яременка представляє натуральні об’єкти і їх зображення, які створюють найповніше уявлення взаємозв’язку людини з оточуючим навколишнім природним середовищем. Отже, музеї ТНМУ займають вагоме місце в навчально-виховному процесі, завдяки їм теорія і практика дають високий позитивний результат у формуванні професіоналізму лікаря.
3
Didukh, V. D., Y. A. Rudyak, A. B. Horkunenko, I. P. Kuzmak та L. V. Naumova. "ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ МЕДИЧНОЇ ФІЗИКИ (ТЕПЛОТА, ЕЛЕКТРОМАГНЕТИЗМ) (ЧАСТИНА 3)". Медична освіта, № 1 (6 травня 2019): 161–68. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10100.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – висвітлити історичні шляхи розвитку медичної фізики, розкрити закономірності становлення і розвитку фундаментальних фізичних та медичних знань, їхній взаємозв’язок, показати їх еволюцію й значущість для минувшини та сьогодення.
Основна частина. У статті розглянуто деякі з етапів історії становлення та розвитку медичної фізики. Показано, як змінювалися наукові знання про теплові й електромагнітні явища упродовж сотень літ.
Стаття знайомить із деякими з тих, хто розширював межі людського знання про оточуючий світ, розкриваючи нові таємниці природи і її закони.
Дослідження теплових явищ привело до відкриття другого начала термодинаміки, яка займає особливе місце серед законів природи, а електромагнітних – до магнітних винаходів і впроваджень у медицині.
Саме знання історії розвитку науки не лише освітлює шляхи її розвитку, а й сприяє її прогресу.
Висновок. У статті розглянуто етапи розвитку вчення про теплові та електромагнітні явища, становлення електрофізіології (електробіології) як науки.
4
Дмитренко, Н. І., та Л. М. Шерстюк. "ПОШИРЕНІСТЬ ТА ЛІКУВАННЯ ПАТОЛОГІЇ ТКАНИННОГО РОСТУ В СОБАК". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 179–86. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано розповсюдження пухлин серед собак і котів м. Полтави. З метою визначення по-ширеності новоутворень серед собак та котів було зібрано й оброблено статистичні дані по кліні-ках ветеринарної медицини м. Полтави за останні два роки. Проведено диференційну діагностику морфологічних типів деяких видів пухлин у собак. Розглянуто морфологічну, цитологічну та гістоло-гічну будову новоутворень. Проблема пухлинного росту є досить поширеною у собак та котів. За останні два роки новоутворення діагностували у 98 собак та 77 кішок (56 % та 44 % відповідно). Серед собак 70 % були породистими. Але достовірної схильності до пухлин певного виду у якоїсь ок-ремої породи не виявлено. Щонайбільше (21,4 %) у собак діагностували злоякісні пухлини молочної залози. Вони мали різний розмір і охоплювали один або кілька молочних пакетів. Досить поширеною патологією тканинного росту є папіломатоз (18,4 %). Окреслено місця локалізації та розміщення папілом на тілі собак та котів, а також подано опис їх зовнішнього вигляду. Охарактеризовано по-рядок формування пухлинного зачатку. Залежно від симптоматики та перебігу захворювання вико-ристовували такі методи діагностики, як пальпація, рентгенографія, ультразвукова діагностика, інколи проводили дослідження морфологічних і біохімічних показників крові з метою виявлення сту-пеня порушення обміну речовин. Місцево досліджували не лише саму пухлину, а і ступінь втягнення в патологічний процес оточуючих тканин. За допомогою апарату для ультразвукової діагностики слідкували за реакцією реґіонарних лімфатичних вузлів та за появою і розвитком метастазів. Порів-няно різні схеми лікування папіломатозів піддослідних тварин. Встановлено, що включення у схему лікування препарату «Вінкристин» значно скорочує термін лікування та дає виражений терапевти-чний ефект вже після другої ін’єкції, що забезпечує поступове зменшення папілом, їх зсихання та відторгнення.
5
Шулигін, Д., та Є. Настенко. "АЛГОРИТМ ПОРІВНЯННЯ ДВОХ ЗРАЗКІВ ДЛЯ АНАЛІЗУ МЕДИЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ ШЛЯХОМ СПІВСТАВЛЕННЯ ПАТЕРНІВ". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (18 грудня 2021): 138–46. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.247780.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи була розробка та реалізація нового алгоритму порівняння двох медичних зображень паренхіматозних органів шляхом виокремлення в них однакових та унікальних патернів та наступного їх аналізу. Для цього було розглянуто найбільш розповсюджені алгоритми порівняння зображень, серед яких були строге порівняння, порівняння нечітких пікселів та порівняння гістограм. Оскільки найбільш розповсюджені алгоритми порівняння зображень мають недоліки, які роблять неможливим їх використання в аналізі медичних зображень було створено програмний додаток для порівняння двох медичних зображень, який реалізовує алгоритм порівняння зображень шляхом співставлення патернів, а також використовує для попередньої обробки алгоритм зменшення кількості відтінків сірого. Для розробки було використано фреймворк .NET та мову програмування C#. Після аналізу отриманих результатів роботи програмного додатку на зображеннях легень у станах норми, пневмонії, COVID-19, COVID-19 з пневмонією, а також печінки у нормі та при цирозі було з’ясовано, що при такому підході попередня обробка зображень шляхом зменшення кількості відтінків сірого є необхідним компонентом програми, а також що можливо отримати задовільні результати навіть при обробці зображень, які містять додаткову інформацію про оточуючі тканини, але для найкращого результату на вхід програми бажано подавати зображення, на яких міститься виключно текстура досліджуваних органів. Також результати роботи створеного додатку можуть бути використані для створення тренувальних вибірок для навчання нейронних мереж та інших класифікаційних алгоритмів.
Ключові слова – обробка зображень, аналіз текстури, системи підвищення ефективності, .NET, C#
6
Zon, Illya, Gregory Zon та Liudmyla Ivanovskaya. "До епізоотології кишкового ієрсиніозу собак". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (50) (1 грудня 2020): 23–30. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2020.3.4.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі представлені матеріали щодо скринінгових серологічних досліджень по з’ясуванню рівня контамінації Y. enterocolitica собак різних за статтю, віком, умовами утримування і годування. З діагностичною метою в реакції аглютинації використовували вітчизняний набір ієрсиніозних антигенів сероварів О:3, О:6.30, О:9, що є найбільш поширеними серед тварин. Найбільша кількість позитивних реакцій виявлена на ієрсиніозний антиген О:9 - 114 проб, що склало 46,9 %. До антигену О:6.30 було виявлено 49 позитивних сироваток - 20,2 %, а на антиген О:3 - 9.9 % від загальної кількості позитивних реакцій; у 23 % випадках встановлені змішані позитивні реакції. Встановлена неоднорідність контамінації сероварами збудника кишкового ієрсиніозу в різних регіонах України собак. Позитивно реагуючими на ієрсиніозні антигени є переважно тварини 1-3 років, у собак понад 4 років спостерігаються поодинокі випадки позитивних реакцій. Не виявлено достовірної статевої та порідної схильності цього виду тварин до захворювання на кишковий ієрсиніоз. Позитивні реакції на ієрсиніозні антигени виявляли незалежно від породи і статті. Показано, що у сироватці крові певних особин виявляються доволі високі титри антитіл на кишковий ієрсиніоз, які можуть свідчити про захворювання або активне бактеріоносійство збудника та потенційну можливість його виділення в оточуюче середовище. Середній титр в сироватках собак з антигеном О:3 становив 1:190,5, з ієрсиніозними антигенами О:6.30 - 1:291,4 та О:9 - 1:364. За різних умов утримання і годування собак контакт з ієрсиніями є неоднаковим і коливається від 40,7 до 85 %.
7
Сидоренко, Ж. В., та О. С. Слободянюк. "ПІДВИЩЕНА ТРИВОЖНІСТЬ ЯК ОЗНАКА ПОРУШЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19 (НА ПРИКЛАДІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ)". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (7 квітня 2022): 60–64. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються проблемні аспекти психологічного здоров’я особистості в умовах коронавірусної пандемії на прикладі студентської молоді. Особлива увага приділяється дослідженню тривожності. Психологічне здоров’я розуміється нами як процес гармонійного особистісного опрацювання життєвого досвіду в напрямі самоактуалізації, самопізнання, людяності та життєздатності. Для емпіричного дослідження ми використали такі методики: «Шкала психологічного благополуччя» К. Рифф в адаптації Т. Шевеленкової і Т. Фесенко, «Тест життєстійкості» С. Мадді в адаптації Д. Леонтьєва, О. Разказової, «Шкала реактивної і особистісної тривожності» Ч. Спілбергера, Ю. Ханіна, авторська анкета «Ставлення особистості до перебування в умовах пандемії COVID-19». Нами була сформована емпірична вибірка, що включила 71 особу. Опитування проводилось серед студентів 1–4 курсів філологічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса. На основі дослідження було виявлено зниження загального рівня життєздатності, погіршення емоційного благополуччя, що проявляється у зростанні тривожності та агресивних реакцій. Частина опитуваних демонструє недовірливе ставлення до оточуючих, труднощі у налагодженні міжособистісних стосунків, низький рівень емпатії. З іншого боку, з’ясовано, що тривожність студентів зумовлена більшою мірою стурбованістю за здоров’я та благополуччя своїх близьких. Негативні реакції спричинені ймовірністю карантинних обмежень. Натомість досліджувані демонструють такі прояви психологічного здоров’я, як зацікавленість особистісним зростанням та самопізнанням, доволі високий рівень самоприйняття. Більшості опитаних вдалося опанувати своїм станом через свідоме вжиття заходів запобігання поширенню інфікування, застосування прийомів саморегуляції, дозування негативної інформації.
8
Москалик, Михайло Миколайович. "НАЦІОНАЛЬНА КОНСОЛІДАЦІЯ Й ІНТЕГРАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ: АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД". Public management 26, № 1 (19 липня 2021): 143–51. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-143-151.
Повний текст джерелаАнотація:
Надано увагу сутнісному значенню термінів “інтеграція” та “консолідація” для визначення маштабності актуальності інтегрального осмислення природи людства як соціуму на кожному рівні його життєдіяль- ності. Загальним маркером консолідованої та інтегрованої спільноти є підви- щення якісних показників життєдіяльності як окремих суб’єктів-індивідів, так і групи загалом. Зазначено, що релятивізм як методологічний принцип відносності вже стає ознакою не лише фізичного — матеріального (зокрема соціального), а та- кож і внутрішнього — психологічного світу людини [1, с. 8], тим самим знаме- нуючи про поширення серед суб’єктів соціального світу “космополітичних” тенденцій життєдіяльності. Наявне обумовлене явище архетипності людської природи як існування певної фільтр-матриці у сприйнятті, осмиленні, алгоритмах прийняття рі- шень та подальших дій являє собою нематеріальну, проте науково верифіко- вану “призму”, через яку, і завдяки якій “людина-носій” архетипу взаємодіє з оточуючим природним та соціальним середовищем. У назріваючу епоху метамодерну завдання перед людською сутністю полягає не в пошуку джерела або причин формування її архетипічної са- мобутності, а в удосконаленні здатності до самоусвідомлення наявних де- структивно-негативних алгоритмів та особистісної діяльності, на фізичному, емоційному та ментальному рівнях та у постійному розвитку вмінь коригува- ти їх у творче-позитивний вектор особистісного самовираження. Національна інтеграція та консолідація як явище і здатність для людини, яка пройшла шлях самоусвідомлення і самоаналізу з верифікацією себе як сутності згідно з її природньою та соціальною обумовленістю стає усвідомленою та безумовною точкою відліку в її житті. Подібні тенденції самоідентефі- кації сприятимуть міжособистісній гармонізації, покращенню інтеграційних та консолідаційних процесів.
9
Рубас, Л. В., та М. С. Гнатюк. "МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ СТРУКТУР СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СУГЛОБІВ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ГІПЕРГЛІКЕМІЇ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (28 липня 2021): 118–22. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12213.
Повний текст джерелаАнотація:
Поширеність цукрового діабету, його ускладнень, а також захворювань скронево-нижньощелепних суглобів невпинно зростає. Однак немає даних про зміни структури цього диартрозу при вказаній ендокринній патології. Мета – встановити особливості структурних змін скронево-нижньощелепного суглоба при гіперглікемії. Матеріал і методи. Експериментально вивчено скронево-нижньощелепні суглоби 60 білих статевозрілих щурів-самців, яких поділили на 4 групи. Тваринам 1 та 2 груп моделювали стрептозотоцин-індукований цукровий діабет. Самців 3 та 4 груп використовували у якості контролю. Евтаназію щурів здійснювали через 30 та 60 діб від початку експерименту шляхом кровопускання в умовах тіопенталового наркозу. Гістологічні зрізи із скронево-нижньощелепних суглобів готували за загальноприйнятою методикою, розміщували на предметних скельцях, фарбували гематоксиліном-еозином та вивчали світлооптично. Результати. Товщина перихондрію дещо стоншувалась, переважно у клітинному шарі. В прилеглих судинах наростало повнокров’я. Частина великих клітин із ексцентрично розташованими більш чіткими ядрами локалізувалась переважно по периферії, синтезуючи навколо себе матрикс. По краю трабекул візуалізувалась помірна кількість остеобластів. У внутрішньосуглобовому диску спостерігався помірний мукоїдний набряк. Його волокна дещо потовщувались, зростала кількість клітинного інфільтрату між ними, з переважанням фібробластів, макрофагів та опасистих клітин. У синовіальній оболонці наростала вогнищева гіперплазія клітин та посилювався синтез синовіальної рідини. Серед товстих волокон еластину зв’язкового апарату збільшувалась кількість тонких колагенових волокон із набряком та помірною клітинною реакцією. В оточуючій тканині візуалізувались пучки колагенових волокон, між якими накопичувались фіброцити, а також ознаки осифікації. Зростання кількості остеобластів у волокнистій структурі та деструктивні зміни хондроцитів свідчили про ознаки руйнування хрящової тканини. Серед волокон кісткових трабекул спостерігалась вогнищева гіперплазія клітин гемопоетичного ряду. В трабекулах візуалізувалась велика кількість капілярних петель. Кровонаповнення судин знижувалось. Дозрівання хондроцитів, їхнє перетворення з клітин першого в клітини другого типу призводило до зростання базофілії міжклітинної речовини. У внутрішній поверхні суглоба між клітинами фібробластичного ряду візуалізувались остеобласти. Висновки. Експериментальний стрептозотоцин-індукований цукровий діабет призводив до виражених деструктивних процесів у скронево-нижньощелепних суглобах. Встановлені морфологічні зміни структурних елементів даного суглоба свідчать про порушення процесів остео- та хондросинтезу через 2 місяці від початку експериментального моделювання гіперглікемії.
10
ВОШКОЛУП, Ганна. "ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ СУЧАСНОГО ПСИХОЛОГА". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 212–18. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.31.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу наукових праць з питань сутності та особливостей формування професійного іміджу психолога визначено основні підходи науковців щодо трактування категорій «імідж» та «професійний імідж». Визначено, що імідж людини частіше за все визначають як певний образ, що сформувався у особистості на основі її поведінки, вчинків, поводження в соціумі, який сприймається оточуючими людьми. З’ясовано, що про- фесійний імідж є складовою частиною особистісного іміджу психолога. визначення професійного іміджу є логіч- ним продовженням іміджу в звичайному розумінні з урахуванням формування образу особистості як професіо- нала своєї справи. Сформульовано основні завдання формування професійного іміджу сучасного психолога, серед яких: формування позитивної установки на отримання професійних результатів; сприяння професійному успіху на основі формування сприятливого враження на оточуючих; зростання впевненості в собі й своїх силах; забез- печення концентрації зусиль на сильних сторонах своєї професійної діяльності й коригуванні слабких; адаптація зовнішнього вигляду та поведінки до умов різних професійних ситуацій. Доведено, що формування професійного іміджу у середовищі «людина – людина» є важливим, оскільки професійна діяльність фахівців цієї сфери, зокре- ма психологів, заснована на міжособистісній взаємодії. Це тягне за собою обґрунтування вибору з боку клієнта щодо психолога, до якого бажано звернутися за допомогою. У статі здійснено порівняльний критичний аналіз чинників формування професійного іміджу психолога, виділених іншими дослідниками. З урахуванням проведеного аналізу сформовано перелік найбільш важливих з точки зору автора чинників. Наведено результати дослідження рівнів значущості чинників формування професійного іміджу сучасного психолога. У дослідженні взяло участь три групи респондентів: практикуючі психолога у кількості 30 осіб, клієнти у кількості 50 осіб та студенти у кількості 60 осіб. За результатами проведеного дослідження виявлено, що всі три групи респондентів відда- ють перевагу таким чинникам, як: знання і професіоналізм; емоційна врівноваженість і стабільність; прагнення до саморозвитку; результативність професійної діяльності; професійна інтуїція; презентабельність; популяр- ність, активність у соціальних мережах; зовнішній вигляд, професійна індивідуальність. Крім того, професійні психологи на одне з перших місць ставлять також стресостійкість та уміння уникати конфліктів, а також зовнішній вигляд. Серед клієнтів найбільш значущими також є: відповідальність, цілеспрямованість. А студен- ти також наголошують на важливості цілеспрямованості і зовнішнього вигляду.
Дисертації з теми "Оточуюча середа"
1
Товажнянський, Леонід Леонідович, Леонід Михайлович Ульєв та Дарина Дмитрівна Нечипоренко. "Мінімізація поверхні теплообміну у процесі виробництва гіпофосфіту натрію". Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8034.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Оточуюча середа"
1
Бережна, Маргарита Василівна. Мовленнєвий портрет Червоної Королеви у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland. Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4425.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене мовленнєвому портрету Червоної Королеви, однієї з головних героїнь пригодницького фентезі-фільму Тіма Бертона 2010 року за мотивами однойменної книги Льюїса Керрола. За класифікацією В. Шмідт відносимо персонаж до архетипу «Горгона» (Gorgon). Серед її психологічних характеристик бачимо такі: персонаж не знає докорів сумління; вершить швидке (і як правило несправедливе) правосуддя; може бути засліплена гнівом; у відповідь на образу реагує емоційно та надмірно; поводиться як диктатор; вважає, що правді та закону не місце на полі бою; має у минулому давнішню психологічну травму чи глибоку образу; легковажна, агресивна, непостійна та дратівлива. У ході роботи вибрано 70 реплік, які належать Червоній Королеві. Серед особливостей її мовлення можна виокремити такі: 1) частотне використання окличних речень, що свідчить про емоційність, агресивність та дратівливість персонажа; 2) частотне використання директивів (переважно у вигляді речень з дієсловом у наказовому способі, модальним дієсловом або бездієслівних наказових речень). Вважаємо такі показники проявом диктаторської натури персонажа, впевненістю, що будь-яка її воля буде виконана; 3) частотне використання прямих запитань, які вимагають відповіді. Це свідчить про звичку завжди отримувати бажане, нестримність і легковажність у спілкуванні, порушення норм ввічливості; 4) використання оцінних та неполіткоректних лексем, що реалізується в експліцитних висловлюваннях, і свідчить про нестриманість і неввічливість, презирливе ставлення до оточуючих; 5) використання дієслів на позначення позитивних емоцій у відношенні до об’єктів, які у середньостатистичного глядача викликають відразу чи страх, що зумовлює формування негативного сприйняття глядачем.