Добірка наукової літератури з теми "Освоєння ресурсів"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Освоєння ресурсів".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Освоєння ресурсів"

1

Vdovenko, Nataliia, та Nataliia Korobova. "ПАРАДИГМАЛЬНИЙ ПОГЛЯД НА РОЗВИТОК СИСТЕМИ СТАЛОГО ВОДОКОРИСТУВАННЯ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(16) (2018): 69–76. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-69-76.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито досвід у підходах до забезпечення поступового та конкурентоспроможного розвитку системи сталого водокористування за інтеграційних умов. Доведено, що економічна оцінка запасів водних біоресурсів є основою для розвитку сировинної бази, відображає ефективність виявлення, освоєння й експлуатації водних та рибних ресурсів. Викладено результати аналізу попередніх досліджень та поглиблене обґрунтування новітніх підходів щодо економічної оцінки запасів водних біоресурсів, які дозволяють визначати порівняльну ефективність океанічного, прісноводного рибальства та товарної аквакультури, промислу в окремих басейнах і районах. Розглянуто сутність диференціальної ренти при освоєнні природних ресурсів у процесі вивчення біологічних ресурсів водного середовища. Запропоновано розрізняти прогнозно-перспективну, кадастрову, рентну і прибуткову оцінки запасів водних біоресурсів у контексті впровадження положень Водної Рамкової Директиви ЄС.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Kalyna, T., S. Shushulkov та T. Arzumanian. "Земельно-ресурсний потенціал і його роль у сталому розвитку регіону". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 4 (82) (23 грудня 2019): 78–82. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.15.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлені тенденції, підходи та особливості використання земельно-ресурсного потенціалу. Обґрунтовано, що концептуальні засади сталого розвитку пов’язані з збереженням та охороною довкілля. Доведена ключова роль земельних ресурсів у складі природно-ресурсного потенціалу. Досліджено роль земельних ресурсів, як базису економічної діяльності, територіального ресурсу, головного засобу виробництва. Уточнено понятійно-категоріальний апарат в контексті визначення понять: «потенціал», «природно-ресурсний потенціал», «земельно-ресурсний потенціал».Проведена загальна оцінка використання земельно-ресурсного потенціалу Одеського регіону в рамках стратегічних засад сталого розвитку та визначені напрями їх раціонального використання та охорони. Підкреслюється, що в структурі використання земельних ресурсів спостерігаються значні диспропорції: склався надзвичайно високий рівень господарського освоєння, значний рівень розораності, низька лісистість, низький рівень забезпеченості природоохоронними територіями, екологічна стабільність Одеської області характеризується як нестабільна та наявний високий рівень антропогенного навантаження, спостерігається загальна тенденція погіршення заходів з охорони земель. Наголошується, що питання розвитку регіону можуть бути вирішені тільки в комплексі з вирішенням соціальних, економічних і екологічних проблем, що є основоположною складовою концепції сталого розвитку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Buhas, Vasyl, та Alyona Pirogova. "АНАЛІЗ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (24 грудня 2020): 259–64. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0224.

Повний текст джерела
Анотація:
В сьогоденні питання всебічної оцінки природних ресурсів залишаються найменш вивченими. Відповідно цьому важливим та актуальним є питання економічної оцінки природних ресурсів, виступає основою ціни на природні ресурси, що дає можливість розглядати їх як одну із форм капіталу і брати участь у товарно-грошових відносинах. Об’єктивна необхідність оцінки обумовлюється дією загальних економічних законів, їх роллю та змістом у процесі виробництва незалежно від будь-якої суспільної формації, а ступінь цієї необхідності – рівнем та характером розвитку матеріального виробництва. Економічна оцінка природних ресурсів є результатом економічних розрахунків, на основі яких визначається прогноз цінності окремих компонентів природи. Вона має безперечний вплив на формування структури економіки, вибір заходів, пов'язаних з природоохоронною діяльністю, формування соціально-економічних, науково-технічних програм розвитку підприємства, регіонів, країни. Економічна оцінка також забезпечує стратегію розвитку окремого підприємства від формування затрат до розподілу прибутку, з її допомогою формуються відносини на ринку природних ресурсів та ін. Оскільки природні ресурси є основою суспільного виробництва, то економічна оцінка відіграє роль у формуванні всіх економічних зв'язків суспільного виробництва, виконує планово облікову і стимулюючу функції і в цьому контексті, безумовно, є економічною категорією. Об’єктами оцінки вартості природних ресурсів можуть бути: запаси природних ресурсів; природні об’єкти, що перебувають у власності, а також різні права, пов’язані з їхнім використанням оренда, концесія, право забудови, екосистемні послуги й екологічні блага функції, що виконуються природними об’єктами екологічний збиток. Відомі дві концепції економічної оцінки природних ресурсів: витратна, яка визначається за критерієм витрат на освоєння і використання нових ресурсів, і рентна – за критерієм народногосподарського ефекту ренти. Основа утворення ренти – якісні відмінності природних ресурсів. Економічною основою її існування, як відомо з теорії рентних відносин, є монополія держави на експлуатацію кращих за якістю природних ресурсів. За одних і тих же засобів виробництва і технологічних рішень праця у кращих умовах є більш продуктивною.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Єчкало, Юлія Володимирівна. "Використання соціальних мереж у навчанні фізики". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 11, № 2 (20 липня 2016): 70–75. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v11i2.554.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведено схему використання соціальних мереж у навчанні фізики. Розглянуто переваги та недоліки використання соціальних мереж у навчанні фізики. Зроблено висновки про те, що застосування у навчальному процесі з фізики соціальних мереж може сприяти підвищенню якості навчання через освоєння студентами навичок спільної роботи та колективної творчості; використання відкритих, безкоштовних і вільних електронних ресурсів; самостійне створення мережевого навчального змісту; освоєння інформаційних концепцій; управління та спостереження за діяльністю учасників мережевої спільноти. Для викладачів соціальні мережі можуть виступати у якості інструменту для професійного розвитку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Іванов, Є. А. "Природно-географічні особливості освоєння мінеральних ресурсів Львівської області у допромисловий період". Фізична географія та геоморфологія, Вип. 55 (2009): 170–81.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Антонюк, Д. С. "ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ: ПОГЛЯД ВІТЧИЗНЯНИХ УЧЕНИХ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 189–96. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-29.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти розроблення та використання цифрових освітніх ресурсів із погляду вітчизняних учених. Актуальність дослідження ґрунтується на тому, що тенденції розвитку освітньої сфери в Україні та в усьому світі в умовах трансформації суспільства на принципах цифровізації та постійного пришвидшення темпів життя, оновлення актуальних знань та впровадження інновацій роблять ефективну цифровізацію освітньої галузі необхідністю та запорукою подальшого розвитку країни. А пандемія, що розпочалася в 2020 році, показала нагальність цієї проблеми. Виокремлено основні вимоги, що ставляться до цифрових освітніх ресурсів, а також вимоги до якості навчальних досягнень, що можна згрупувати, виконання яких актуалізує та підвищує ефективність використання інформаційно- комунікаційних технологій навчального призначення. Також встановлено, що вимоги до цифрових ресурсів навчального призначення повинні обґрунтовуватися також виходячи із класифікації форм і методів освітньої діяльності, тому виокремлено співвідношення форм і методів та ІКТ навчального призначення. Встановлено, що цифрові освітні ресурси повинні бути спроектовані з урахуванням принципу систематичності викладу, подання, закріплення і контролю знань і умінь у відповідній галузі, що вивчається за допомогою таких ресурсів. Внаслідок проведеного дослідження встановлено, що широкого розповсюдження набуває використання засобів персоналізації освітньої діяльності, в тому числі з використанням засобів машинного навчання та штучного інтелекту. У результаті чого у межах цього процесу необхідно забезпечити найбільш точне та неупереджене визначення початкового рівня знань, цільового рівня знань наприкінці процесу навчальної взаємодії та визначити ефективну траєкторію навчання з вибором відповідного шляху, темпу та глибини освоєння навчального матеріалу в предметній галузі. Подальшого дослідження потребує розроблення підходів до ефективного використання національних наукових, методичних та прикладних ресурсів для цифровізації освітньої галузі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Семененко, О. М., О. Г. Водчиць, Р. В. Бойко, С. С. Масловський та А. Д. Бердочник. "Метод прогнозування динаміки розвитку спроможностей Збройних Сил України з урахуванням ефективності освоєння фінансових ресурсів". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(56) (22 травня 2018): 28–38. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2018.56.04.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Karpenko, O., V. Mykhailov, and I. Karpenko. "Eastern Dnieper–Donets depression: predicting and developing hydrocarbon resources." Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, no. 1 (68) (2015): 49–54. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2713.68.09.49-54.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Barylo, А. "АНАЛІЗ ПРІОРИТЕТНОСТІ ПАРАМЕТРІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ПЕРСПЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГЕОТЕРМАЛЬНИХ ОБ'ЄКТІВ". Vidnovluvana energetika, № 2(61) (28 червня 2020): 80–88. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.2(61).80-88.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті методом експертного оцінювання виконано аналіз пріоритетності параметрів геотермальних об’єктів для визначення можливості і перспективності їх використання з метою енергопостачання. Під геотермальним об'єктом розуміється умовна свердловина, на базі якої можливе створення системи геотермального енергопостачання з урахуванням наявності потенційного споживача. Для експертного оцінювання була розроблена опитувальна анкета і обрана репрезентативна група експертів в кількості 12 чоловік. Середній коефіцієнт компетентності експертів склав 8 балів за десятибальною шкалою. Розглянуто параметри двох категорій: перші пов'язані з наявністю геотермального ресурсу, другі - з умовами транспортування і особливостями потенційних споживачів енергії. Всього в опитуванні аналізувалося 30 параметрів. Для кожного параметра встановлювалися вагові коефіцієнти. Результати опитування були оброблені шляхом знаходження середньої арифметичної, середньо зваженої і медіани оцінки. Ступінь узгодженості думок експертів по кожному параметру визначався методом знаходження коефіцієнта варіації, а для всього експертного оцінювання - коефіцієнта конкордації Кенделла. Розрахунки показали, що узгодженість оцінок експертів достатня для прийняття рішення про перелік пріоритетних параметрів і їх вагових коефіцієнтів. Отримані результати можуть бути використані при створенні електронних баз даних геотермальних об'єктів і під час розробці методики вибору перспективних свердловин для першочергового освоєння геотермальних ресурсів. Бібл. 10, табл. 4, рис. 5.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Забалуєв, С. В., А. Д. Балаєв та В. О. Забалуєв. "Потенціал ґрунтогенезу літогенних техноземів і його реалізація за сільськогосподарської рекультивації в умовах Південного Степу України". Аграрні інновації, № 4 (26 березня 2021): 23–28. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.4.

Повний текст джерела
Анотація:
Проблема забезпечення людства продовольствомі екологічно безпечне довкілля стають головнимивикликами сучасності, вирішення яких потребує збе-реження і ефективного використання ґрунтових ресур-сів. В Україні, яка займає 0,4% території суші нашоїпланети, видобувається близько 5% світового обсягукорисних копалин, ця проблема є надзвичайно актуаль-ною. Лише у Нікопольському марганцевому басейні завидобутку марганцевої руди кар’єрним способом зни-щено понад 15 тис. га родючих чорноземних ґрунтів.Тому їх рекультивація є важливою актуальною пробле-мою. За дефіциту гумусованої ґрунтової маси можливевикористання розкривних потенційно родючих гірськихпорід для формування безгумусних моделей різноякіс-них за літологічним складом конструкцій техноземів.Метою досліджень є оцінка ресурсів ґрунтоутворю-вального потенціалу гірських порід для формуваннярізноякісних за літогенним складом техноземів, а такожйого реалізація за тривалого сільськогосподарськоговикористання рекультивованих земель в умовах пів-денного Степу України. Результати. Літогенний потен-ціал ґрунтогенезу різноякісних субстратів гірських порідвизначали за показниками їх дисперсності, здатності догумусонакопичення, за хіміко-мінералогічним складом,термодинамічними характеристиками, забезпеченістюбіофільними елементами. За коефіцієнтом специфічності було визначено потенціали ґрунтогенезу за вмістоморганічної речовини, дисперсністю і ємністю катіонногообміну. Встановлено, що найвищою реалізацією потен-ціалу гумусонакопичення характеризуються сіро-зеленімергелясті глини: якщо на початку їх освоєння показникспецифічності складав лише 0,04, то вже через 45 роківсільськогосподарського освоєння – 0,32‒0,36, тобто зрісу 8‒9 разів. Висновок. Результати дослідження дозво-лили визначити найбільш якісні субстрати гірських поріддля формування техноземів сільськогосподарськогонапряму використання рекультивованих земель ‒ лесо-подібні суглинки і сіро-зелені мергелясті глини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Освоєння ресурсів"

1

Каспрук, Б. М., та Станіслав Федорович Артюх. "Сучасний стан та перспективи розвитку малої гідроенергетики в Україні та Світі". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/19550.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Освоєння ресурсів"

1

Інкін, О., Н. Деревягіна та В. Соцков. "ПЕРСПЕКТИВИ ТА ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ОСВОЄННЯ ГЕОТЕРМАЛЬНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ". У Ukrainian School of Mining Engineering. Dnipro University of Technology, 2020. http://dx.doi.org/10.33271/usme14.053.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії