Добірка наукової літератури з теми "Організація праці на підприємстві"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Організація праці на підприємстві".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Організація праці на підприємстві"
1
Klymchuk, A. O. "СИСТЕМА МОТИВАЦІЇ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". Actual problems of regional economy development 1, № 12 (11 квітня 2016): 119–25. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.119-125.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемам дослідження системи мотивації та стимулювання персоналу на промислових підприємствах, що є досить актуальними в умовах сьогодення. Мета дослідження полягає у детальному вивченні та аналізі особливостей системи стимулювання та мотивації персоналу на промислових підприємствах. Доведено, що керівництво підприємства повинне постійно займатися вдосконаленням системи мотивації та стимулювання праці персоналу, тобто пристосовуватися до нових умов функціонування ринку. Автором наголошується, що система мотивації та стимулювання на промислових підприємствах займає провідне місце у його функціонуванні, оскільки пов'язана з проблемою ефективної виробничої діяльності на підприємстві та призводить до зростання кінцевих результатів його діяльності, а також підвищення життєвого рівня працівників. У статті визначено основні функції (залучення кваліфікованих фахівців; збереження груп професіоналів протягом необхідного терміну), які повинна виконувати система мотивації та стимулювання праці персоналу на підприємстві. Сформовано основні завдання, які є необхідними для забезпечення потрібного рівня трудової активності персоналу: визначення набору цінностей, які будуть закладені в основу мотивування персоналу; формування рівня потреб кожного працівника, його інтересів і можливостей задоволення; конкретизація видів трудової діяльності, які потрібні підприємству і котрі доцільно мотивувати; організація праці таким чином, щоб переконати працівника в можливості задовольнити його інтереси; узгодження певних видів діяльності працівника з набором цінностей і переваг; з’ясування мотивів, інтересів та системи цінностей при наймі працівника на підприємство. З метою формування керованої системи мотивації та стимулювання, наголошено на необхідності виконання наступних умов: наявності повної та достовірної інформації про об'єкт управління; необхідності мати постійне уявлення про стан і динаміку мотиваційної спрямованості персоналу; ретельному відстеженні соціально-економічних наслідків управлінських рішень і вміння їх прогнозувати. Виходячи із досвіду багатьох країн встановлено, що традиційні методи збирання даних щодо мотиваційної та стимулюючої спрямованості персоналу вже не задовольняють потреби практики управління, а тому на кожному підприємстві запропоновано запроваджувати систему мотиваційного та стимулюючого моніторингу, основною метою котрого є створення нової інформаційної бази для прийняття управлінських рішень у сфері мотивації та стимулювання працівників. Такий моніторинг повинен спрямовуватись на постійне спостереження та контроль стану мотивації та стимулювання персоналу з метою його оперативної діагностики й оцінки в динаміці, прийняття кваліфікованих управлінських рішень в інтересах підвищення ефективності виробництва.
На основі проведених досліджень визначено основні принципи, на яких має ґрунтуватись система мотивації та стимулювання персоналу на підприємстві: системності; комплексності; аполітичності; періодичності; виробничо-територіального підходу. Автором здійснено порівняльний аналіз вітчизняних систем стимулювання та мотивації персоналу підприємств, до яких віднесено наступні: систему матеріальної мотивації та стимулювання за трудовим вкладом; систему управління за цілями; теоретичну модель матеріальної мотивації та стимулювання; систему стимулювання та мотивації, орієнтовану на вартість бізнесу – участь у власності та опціонні програми.
Виходячи із проведених досліджень визначено, що система стимулювання та мотивації використовує тільки першу частину – фінансові та економічні мотиви та стимули, а такі стимули, як професійні, трудові, престиж та соціальний статус, а також мотиви та стимули, пов’язані з кар’єрою, в даних системах досить слабо фігурують, що також є недоліком вітчизняних систем мотивації та стимулювання праці персоналу підприємства. У статті наголошується, що успіх підприємства залежить від оптимального поєднання двох складових: підвищення добробуту працівників та підтримання ефективності виробничого процесу. Доведено, що найбільш ефективною системою мотивації та стимулювання праці є комбінація матеріального стимулювання та стимулювання розвитку професійних знань, високого рівня досвіду задля досягнення поставленої мети, пошук нових шляхів в організації та управлінні підприємством.
2
Манідіна, Євгенія Анатоліївна, Вадим Генієвич Рижков, Карина Володимирівна Бєлоконь, Оксана Сергіївна Воденнікова та Віктор Анатолійович Цимбал. "ВПЛИВ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ Й ЕКОНОМІЧНИХ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ЕРГОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ НА РІВЕНЬ ТРАВМАТИЗМУ НА МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 133–39. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Закон України «Про охорону праці» наголошує, що принцип державної політики базується на принципах пріоритету життя та здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці. Одним із маркерів рівня безпеки праці та в цілому стану охорони праці на промислових підприємствах є рівень травматизму. За даними Міжнародної організації праці, щорічно в світі відбувається близько 340 млн нещасних випадків на виробництві та 160 млн випадків професійних захворювань. Світова спільнота вже давно зрозуміла, що вкладення коштів у провадження заходів з охорони праці та тим самим попередження травматизму на виробництві є найбільш економічно-доцільним ніж потім мати витрати, пов’язані з нещасними випадками, та ліквідовувати наслідки нещасних випадків і аварій на підприємстві. На сьогодні відповідно до Закону України «Про охорону праці» для підприємств нашої держави, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 % від фонду оплати праці за попередній рік. Визначення головних причин виникнення нещасних випадків на підприємстві дає змогу встановити пріоритетність та ефективність заходів з охорони праці то, як наслідок, їх економічну доцільність. Аналіз статистичних даних за останні роки щодо рівня травматизму на підприємствах України показав, що до головних причин виникнення нещасних випадків відносять організаційні причини. Практика також показує, що якісне проведення первинного інструктажу з охорони праці, дотримання ергономічних вимог облаштування робочих місць забезпечують суттєве зниження рівня травматизму на металургійних підприємствах.
3
Кирчата, Ірина, та Олена Шершенюк. "ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 26 (26 червня 2021): 56. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.56.
Повний текст джерелаАнотація:
УДК 339.187; JEL Classification: М29
Мета – визначення та обґрунтування шляхів удосконалення і застосування нових методів, технічних засобів та організаційних заходів в системі збуту, а також оцінювання збутового потенціалу торговельного підприємства. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких розглядаються питання управління збутом, збутовою діяльністю підприємств та оцінкою потенціалу в умовах мінливого зовнішнього середовища. Використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Дана стаття присвячена вирішенню актуальної економічної проблеми, а саме удосконаленню ефективності збутової системи торговельних підприємств на засадах оцінки збутового потенціалу з метою набуття довгострокових переваг та забезпечення сталого розвитку. Збутовий потенціал торговельного підприємства – це внутрішні ресурсні можливості торговельного підприємства реалізувати товари за рахунок наявних кадрових компетенцій в сфері формування асортименту, технологічної та передпродажної підготовки, мерчандайзингу та сервісної підтримки. З метою забезпечення своєчасного виявлення невикористаних резервів та збутових можливостей, а також уникнення ризикових подій торговельним підприємствам доцільно проводити діагностику збутового потенціалу, що уможливить ефективне управління збутовою діяльністю та активізує збутовий процес як такий. Завдяки правильно обраній збутовій політиці та оптимізованим збутовим процесам підприємство може боротися за збільшення частки ринку і набуття нових конкурентних переваг. Наукова новизна. В роботі теоретично обґрунтовано доцільність проведення діагностики та оцінювання збутового потенціалу торговельного підприємства, як інструмента ефективної системи управління збутом для набуття підприємством нових конкурентних переваг. Практична значущість. Практичне використання, а саме виявлення резервів та розвиток збутового потенціалу торговельного підприємства, які ґрунтуються на результатах його діагностичної оцінки, дозволять надалі розробити систему заходів і розрахунку показників конкурентної стійкості, що можуть бути використані в подальшому для забезпечення стійкого функціонування та підвищення рівня його конкурентоспроможності.
4
Дзямулич М. І. та Шматковська Т. О. "УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 138–42. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Управління розвитком персоналу в умовах посилення інтенсивності технологічного розвитку та подальше поширення глобалізації набуває особливої актуальності для підприємств, оскільки збільшення технологічної складності виробництва потребує залучення більш кваліфікованого персоналу для забезпечення ефективного функціонування виробничих процесів. При цьому зростають і витрати на персонал, адже більш кваліфікована праця потребує адекватного зростання рівня її оплати. Відтак оперативне реагування підприємств на вимоги сьогодення за мінімальних затрат потребують саме організації внтурішньофірмової системи розвитку персоналу, яка б, з одного боку, дозволила забезпечити підготовку працівників належного рівня професійного кваліфікації, а з іншого – дала б змогу підприємству більш оптимально використовувати наявні ресурси на підготовку працівників.
В статті розглянуто сучасні особливості формування та функціонування системи розвитку персоналу підприємства в умовах впливу економічної глобалізації. Визначено, що проблема забезпечення підприємств працівниками належного рівня освіти та кваліфікації потребує регулярного оновлення їх навичок через побудову системи розвитку персоналу. При цьому найголовнішими елементами, які визначають ефективність функціонування даної системи є джерела її фінансування та конкретні аспекти розвитку персоналу – професійне навчання, перепідготовка та підвищення кваліфікації. Визначено ефективність застосування інтегрованої системи розвитку персоналу, яка дозволяє не лише підвищувати якісні показники діяльності працівників, але забезпечує зростання рівня продуктивності праці на підприємстві.
5
Васильєва, В. В. "РОЛЬ ПРОФСПІЛКИ В ТРУДОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИБОРНОГО ПРАЦІВНИКА". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (40) (4 лютого 2021): 169–75. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-40-2-169-175.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена ролі профспілки в правовому регулюванні трудової діяльності виборного працівника. Проаналізовано вимоги до статутів профспілкових організацій всіх рівнів, зокрема, звертається увага на організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу. Звертається увага на зміну умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності виборних працівників, які є членами виборних профспілкових органів.
Авторкою зазначається, що формування виборних профспілкових органів, контрольно-ревізійних комісій здійснюється знизу доверху через висування кандидатур та обрання їх безпосередньо на зборах, конференціях, з’їзді або прямим делегуванням, згідно з встановленою відповідним органом нормою для кожної профспілкової організації, з правом відкликання та заміни на вимогу відповідного органу або організації, яка делегує кандидатуру. Інколи представники організацій роботодавців не визнають право працівників брати участь в управлінні підприємствами будь-якої форми власності через своїх представників. Якщо на підприємстві діє кілька первинних профспілкових організацій, представництво колективних інтересів працівників підприємства щодо укладення колективного договору здійснюється об’єднаним представницьким органом у порядку, визначеному частиною другою статті 12 КЗпП. При цьому мають бути враховані гарантії для осіб, обраних у зазначені вище виборні органи, повноваження яких унормовані статтями 247–251 КЗпП, особливо статтею 252 КЗпП. Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є (частина друга ст. 252. Таким чином, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату цьому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини.
Ключові слова: профспілкова організація, виборний працівник, трудові відносини, трудовий колектив, трудове законодавство.
6
Тесак, О. В. "ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ЩОДО КОНТРОЛЮ ЗА НАЯВНІСТЮ Й ВИКОРИСТАННЯМ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 72–75. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-13.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено питання сутності поняття «облікова політика» з урахуванням трактувань вітчизняних науковців. Визначено, що облікова політика є важливим засобом досягнення різноманітних цілей підприємства, спрямованих на покращення його діяльності. Вона одночасно виступає і способом уніфікації облікових процедур та зниження їх трудомісткості, і інструментом управління витратами, доходами, фінансовими результатами підприємства, і засобом оптимізації податкового навантаження підприємства. За рахунок застосування облікової політики можна суттєво впливати на результати діяльності, показники фінансової стійкості, ліквідності, платоспроможності, здійснювати ефективне фінансове та податкове планування. Мета облікової політики полягає в наданні повної, об’єктивної та достовірної інформації, яка б всебічно та адекватно характеризувала фінансовий стан підприємства та була корисною для прийняття управлінських рішень. У статті теоретично обґрунтовано значимість виробничих запасів для функціонування суб’єкта господарювання. В бухгалтерському обліку поняття «виробничі запаси» трактується як предмет праці, на що спрямована праця людини і становлять матеріальну основу створеного продукту. Запаси – активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Розробка облікової політики кожним суб’єктом господарювання є необхідною у зв’язку з впровадженням ряду нормативно-правових актів, що регламентують альтернативні варіанти облікових методик і процедур, щодо яких підприємство має право вибору з урахуванням галузевих особливостей і специфіки діяльності, та стала основою організації і ведення бухгалтерського обліку на кожному підприємстві. Облікова політика підприємства є важливим інструментом, завдяки якому існує можливість оптимального поєднання державного регулювання і власної ініціативи підприємства у питаннях організації та ведення бухгалтерського обліку.
7
Заріцька, Катерина. "МОТИВАЦІЙНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЇ ВЕДЕННЯ БІЗНЕС У". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито функціональну роль управління персоналом в стратегії ведення бізнесу, визначено можливості підвищення ефективності організації праці персоналу торгівельного підприємства на основі посилення мотиваційної функції оплати праці. Обґрунтовано критерії структуризації груп клієнтів для встановлення черговості опрацювання категорійними менеджерами з активних продажів у залежності від залежності «потенційна перспективність клієнта – витрати часу на опрацювання», що забезпечить недопущення їх неопрацювання та концентрації на роботі з ними за умов часових обмежень. Підтверджено розрахунками економічного співвідношення категорії клієнта по обороту до потенційно отриманого прибутку на торгівельному підприємстві ТОВ «ВСМК ТРЕЙД». Розроблений модернізаційний проект стимулювання праці категорійних менеджерів з активних продажів торгівельного підприємства задля підвищення рівня їх продуктивності праці полягає у обґрунтуванні методичного підходу посилення мотиваційної функції оплати праці вказаної категорії персоналу через доповнення базової ставки заробітної плати відсотками від прибутку по новим клієнтам по групі товарів, відсотками від обороту по новим клієнтам компанії, бонусами за окремі завдання стратегічного значення в контексті стратегії ведення бізнесу.
8
Peretiatko, Yuliya Mitrofanovna. "ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 50–56. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-50-56.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Інформація є важливим ресурсом при здійсненні господарської діяльності, особливо в умовах становлення інформаційної економіки. Якість інформації визначається рядом характеристик: повнотою, достовірністю, точністю, порівнянністю тощо. Таку інформаційну базу може забезпечити дієва система бухгалтерського обліку. Постановка проблеми. Наявність сучасних, інноваційних засобів праці створює конкурентні переваги суб’єкта господарювання, а ефективність їх використання впливає на показники виробництва продукції та рентабельності. Тому, правильна система організації обліку основних засобів дозволить формувати якісну інформацію про стан та ступінь використання основних засобів для прийняття обґрунтованих управлінський рішень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій та фаховій літературі питанням обліку основних засобів присвячено досить значна увага. Серед них: В. С. Лень, В. А, Кулик, Л. Дерманьска та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Не применшуючи значення отриманих наукових результатів слід відмітити, що на сьогоднішній день залишається недостатньо вивченими питання організації обліку основних засобів з точки зору системного підходу. Постановка завдання. Обґрунтування теоретичних та практичних аспектів організації обліку основних засобів в умовах становлення інформаційної економіки із врахуванням системного підходу. Виклад основного матеріалу. Враховуючи системний підхід, організація бухгалтерського обліку основних засобів має включати такі обов’язкові елементи: нормативно-методичне забезпечення прямого впливу, оцінка об’єкта обліку, облікова політика, графік документообігу, робочий план рахунків. Висновки. Належна організація обліку основних засобів на підприємстві, яка має включати запропоновані нами обов’язкові елементи, дозволить працівникам облікового апарату забезпечувати зацікавлених осіб інформацією про стан та ступінь використання основних засобів в господарській діяльності підприємства.
9
Святненко, В. "Складові ефективної організації управлінської праці на підприємстві". Формування ринкової економіки в Україні, Вип. 29, ч. 2 (2013): 160–64.
Знайти повний текст джерела
10
Смачило, Ірина. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КАДРОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ А". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 6–9. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-2.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі дослідження наукових праць уточнено поняття кадрова стратегія. Встановлено, що кадрова стратегія є однією з найважливіших складових загальної стратегії підприємства, що пов'язано з вирішальною роллю персоналу в реалізації стратегічних цілей. Власне формування кадрової стратегії розглянуто як стратегічні настанови та способи їх реалізації, декомпозиція стратегії у вигляді ключових показників ефективності, які для працівників підприємства є стратегічними орієнтирами. Визначено, що підприємство може розробляти та реалізовувати різні кадрові стратегії залежно від рівня його стійкості та рівня зростання чисельності персоналу, що працює на ньому. Виокремлено етапи формування кадрової стратегії підприємства в умовах нестабільного середовища: аналіз зовнішнього середовища, внутрішніх резервів та недоліків в управлінні персоналом; розробка стратегічних альтернатив, стратегічний вибір та затвердження стратегії, організація процесу імплементації стратегії, моніторинг її реалізації. Визначено, що функціонування та розвиток підприємства в сучасних умовах обумовлює необхідність формування низки взаємопов’язаних стратегій: стратегія забезпечення кадрами; стратегія мотивації; стратегія розви- тку персоналу; стратегія організації праці та відносин із працівниками.
Дисертації з теми "Організація праці на підприємстві"
1
Козак, Богдан Віталійович. "Управління організацією праці на підприємстві (прикладі ФОП «ФаренюкО.О.» м. Хмельницький)". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11836.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено теоретико-методичні засади управління організацією праці на підприємстві. Розглянуто характеристику та особливості управління організацією праці на підприємстві. Визначено особливості процесу управління організацією праці підприємстві. Проаналізовано стан управління організацією праці на підприємстві .
Здійснено оцінку тенденцій розвитку торгівельних підприємств. Виконано аналіз фінансово-господарської діяльності та рівня організації праці у ФОП «ФаренюкО.О.». Здійснено оцінку рівня ефективності управління організацією праці. Розглянуто сильні та слабкі сторони, конкурентні переваги та можливості діяльності підприємства.
Визначено та обґрунтовано основні шляхи удосконалення організації праці у ФОП «ФаренюкО.О.»
2
Жесан, А. В., та А. О. Левченко. "Організація нормування праці на підприємстві та її удосконалення". Thesis, КНТУ, 2016. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/4098.
Повний текст джерела
3
Бабич, Марина Миколаївна. "Удосконалення системи оплати праці на підприємстві (на прикладі Хмельницького комунального підприємства «Електротранс», м. Хмельницький)". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11840.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено теоретичні основи організації оплати праці на підприємстві.
Визначено економічний зміст оплати праці та підходи до поняття «заробітна
плата», розглянуто функції оплати праці. Наведена характеристика основних
форм та систем оплати праці, що застосовуються на підприємстві. Досліджено
напрямки реформування систем оплати праці та розробки нових моделей оплати
праці в сучасних умовах господарювання.
Представлено організаційно-економічну характеристику підприємства та
аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ХКП «Електротранс»,
а також фінансово-майнового стану. Виконано аналіз системи управління та
оплати праці персоналу транспортного підприємства, в тому числі аналіз
забезпеченості підприємства трудовими ресурсами, діючих підходів до організації
оплати праці працівників, ефективності використання трудових ресурсів
підприємства та витрат на оплату праці.
Визначено резерви та шляхи підвищення ефективності оплати праці в ХКП
«Електротранс». Представлено рекомендації щодо застосування системи
компенсації інтенсивності для оплати праці ремонтного та обслуговуючого
персоналу підприємства. Запропоновано вдосконалення системи преміювання для
окремих категорій працівників. Приведено оцінку результативності заходів з
вдосконалення матеріального стимулювання праці працівників ХКП
«Електротранс».
4
Фальченко, Олена Олександрівна, та Г. О. Єремчук. "Організація внутрішнього аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві". Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22694.
Повний текст джерела
5
Голіус, В. С. "Зміст та основні чинники організації праці на підприємстві". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/43491.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з важливіших напрямків забезпечення соціальної спрямованості ринкової економіки є раціонально побудована організація праці на всіх рівнях управління. Організована на науковій основі праця є провідним фактором зростання його продуктивності та зниження витрат виробництва – основи забезпечення конкурентоспроможності об'єктів господарювання ринкової економіки.
6
Кемпа, А. О., та Зорина Ярославівна Шацька. "Організація праці на туристичних підприємствах". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/18815.
Повний текст джерела
7
Мирошниченко, Д. В. "Перспективи вдосконалення наукової організації праці на промисловому підприємстві". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33163.
Повний текст джерелаАнотація:
На сучасному етапі розвитку питання наукової організації праці (НОП) все частіше постають в центрі уваги економічної думки. Це пов’язано з тим, що застосування її принципів забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів, безперервне підвищення продуктивності праці. Наукова організація праці – організація праці, яка ґрунтується на досягненнях науки і передового досвіду, які систематично впроваджуються у виробництво, дозволяє найкращим чином поєднати техніку, людей в єдиному виробничому процесі.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33163
8
Горбатюк, Таїсія Василівна. "Вдосконалення системи організації виробництва на промисловому підприємстві (на прикладі ТОВ «Нейл», м. Хмельницький)". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11856.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання вдосконалення системи організації виробництва на
промисловому підприємстві «Нейл». Викладено теоретичні основи організації
виробництва на промислових підприємствах. Наведена характеристика,
проведено аналіз діяльності та організації виробництва у ТОВ «Нейл».
Сформовано ефективну систему організації виробництва на даному підприємстві,
зокрема визначено шляхи підвищення рівня організації виробництва на
підприємстві та ефективності його діяльності. Розглянуто та обґрунтовано
найважливіші з них: підвищення ефективності використання робочого часу
робітників ремонтно-інструментальної дільниці завдяки застосуванню фотографії
робочого часу та ліквідації його втрат протягом зміни; впровадження на цій
дільниці багатоверстатного обслуговування устаткування; покращення умов праці
у цеху з виробництва цвяхів та на ремонтно-інструментальній дільниці заводу.
Пораховано економічний ефект і зроблено відповідні висновки щодо доцільності
реалізації запропонованої системи організації виробництва у ТОВ «Нейл».
9
Лащ, І. Ю. "Удосконалення організації оплати праці на підприємстві". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/87192.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – вивчення теоретичних основ організації оплати праці на
підприємстві та їх практичного застосування.
Предмет дослідження – організація та удосконалення оплати праці у
сільськогосподарських підприємствах.
Об’єкт дослідження – ТОВ «Півненківське».
Методи дослідження – порівняльний, структурно-логічний,
аналітичний, статистичний.
У першому розділі «Теоретичні засади оплати праці» визначено суть,
поняття, склад зарплати, засади її державного регулювання.
У другому розділі «Організація оплати праці на підприємствах»
проаналізовано сутність тарифної системи, а також форми та системи оплати
праці, приділено увагу особливостям обліку і нарахування оплати праці у
сільськогосподарських підприємствах.
Третій розділ роботи «Дослідження та аналіз оплати праці на
підприємстві» присвячений аналізу оплати праці в ТОВ «Півненківське», що
займається вирощуванням сільськогосподарської продукції рослинництва і
тваринництвом.
10
Фальченко, Олена Олександрівна, О. В. Мірошніченко та Н. Г. Авраменко. "Організація аудиту оплати праці на підприємствах". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39278.
Повний текст джерелаКниги з теми "Організація праці на підприємстві"
1
Єгупов, Ю. А. Організація виробництва на промисловому підприємстві. Київ: Центр навчальної літератури, 2006.
Знайти повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Організація праці на підприємстві"
1
Лавриненко, Світлана. "ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ". У LES TENDANCES ACTUELLES DE LA MONDIALISATION DE LA SCIENCE MONDIALE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/03.04.2020.v1.09.
Повний текст джерела
2
Радіонова, Н., та А. Окончук. "ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ". У DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-05.02.2021.v1.27.
Повний текст джерела
3
Сірик, А. О. "Теоретичні аспекти розробки інтелектуальних складових для формування управлінських рішень з охорони праці на підприємстві". У SCIENCE, ENGINEERING AND TECHNOLOGY: GLOBAL TRENDS, PROBLEMS AND SOLUTIONS. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-79-2-2.50.
Повний текст джерела