Добірка наукової літератури з теми "Організація економічної безпеки"

Констатовано, що економічна безпека може бути забезпечена тільки в тому разі, якщо буде визначена і побудована логічна система своєчасного виявлення, попередження і ліквідації потенційних і реальних економічних загроз і ризиків сталого розвитку підприємства з урахуванням потреб власників. Метою статті є визначення основ управління економічною безпекою з урахуванням потреб власників, формування механізму системи пріоритетних інтересів підприємства. Організація економічної безпеки підприємства залежить від того, наскільки ефективно воно здатне уникнути можливих загроз за окремими складниками зовнішнього та внутрішнього середовища. У статті розглянуто основні фактори, що впливають на стан економічної безпеки підприємства. Констатовано, що формування механізму забезпечення економічної безпеки підприємства повинно відбуватися з урахуванням потреб власників підприємства за допомогою прийняття відповідних управлінських рішень, формування інформаційного поля, проведення аналітичних та прогнозних робіт, виконання низки економічних розрахунків та оцінки отриманих результатів.

У роботі розкрито архітектоніку та методику організації освітньонаукового процесу професійної підготовки фахівців-економістів банківської сфери з компетентностями для підприємництва. Сформульовано дефініції «професійна підготовка економістів», «підприємницька діяльність»; підібрано кваліфікації фахівців та професіоналів економістів банківської справи з компетентностями для підприємницької діяльності, визначено можливості їх реалізації у професійних середовищах за видами економічної діяльності. Визначено організаційно-педагогічні умови соціально-економічного спрямування, які орієнтовані на гарантування економічної безпеки на рівнях та у типах забезпечення. Досліджено соціально-економічне замовлення попиту сфер працевлаштування на фахівців банківської справи (за сферами працевлаштування) у галузях знань 01 Освіта/Педагогіка, 05 Соціальні та поведінкові науки, 07 Управління та адміністрування за спеціальностями 015 Професійна освіта (Економіка), 051 Економіка та 072 Фінанси, економістів (за сферами працевлаштування) у галузях знань 01 Освіта/Педагогіка, 05 Соціальні та поведінкові науки, 07 Управління та адміністрування за спеціальностями 015 Професійна освіта (Економіка), 051 Економіка та 072 Фінанси. Запропоновано наповнення змістовно-методичної складової організації процесу професійної підготовки майбутніх економістів, орієнтованої на гарантування національної економічної безпеки, галузевої за видами економічної діяльності та інституційної організації для забезпечення розвитку підприємництва, а саме: розкрито змістовне наповнення освітньометодичного модуля «Економічної безпеки держави», функціональної складової «Економічної безпеки підприємства», суспільно-семантичної компоненти «Соціально-економічної безпеки» та інтегрованої синергетики цільового змісту підготовки у сфері «Банківської справи».

Формування у підприємстві дієвої системи економічної безпеки і організація її успішної реалізації повинні базуватися на методологічних аспектах наукової теорії безпеки та включати певні заходи, що здійснюється поетапно в певній послідовності або одночасно. Їх сукупність утворює механізм забезпечення економічною безпекою підприємства як сукупність правових норм, законодавчих актів, спонукальних мотивів і стимулів, заходів, методів, засобів і сил, за допомогою яких забезпечується досягнення цілей безпеки і вирішення поставлених завдань. У статті обґрунтовано актуальність необхідності формування ефективного механізму забезпечення економічної безпеки підприємства, якому відводиться пріоритетна роль у загальному управлінні безпекою суб’єкта господарювання. Здійснено аналіз наукових досліджень різних дослідників-економістів, який свідчить про невизначену точку зору, щодо трактування поняття «механізм забезпечення економічної безпеки підприємства». Визначено, що найбільш значимим структурним елементом механізму забезпечення економічної безпеки підприємства є системне забезпечення управління економічною безпекою підприємства, куди входить нормативно-правове, інформаційне, організаційне, методичне та ресурсне забезпечення. Зокрема, досліджено суб’єкти і об’єкти, функції, завдання, принципи, методи забезпечення економічної безпеки підприємства. Розглянуто особливості, мету формування та основні елементи механізму забезпечення економічної безпеки підприємства.

Статтю присвячено науковому аналізу та дослідженню правових аспектів створення та діяльності Бюро економічної безпеки України. Проаналізовано історію створення цього органу в нашій державі. Зазначено, що історія створення єдиного правоохоронного органу України у сфері економічної безпеки має досить непростий шлях. Зазначено, що сьогодні в нашій країні втілено чимало реформаторських заходів юридичного, економічного та організаційного характеру, спрямованих на зменшення впливу криміногенних чинників, зниження рівня корупції тощо. Утворено низку правоохоронних та антикорупційних органів, які комплектуються на суттєво оновлених засадах і принципах, проте робота щодо боротьби зі злочинністю, особливо з економічною та найбільш небезпечними її викликами і формами, потребує активізації та посилення. У статті зазначено, що необхідність створення єдиного правоохоронного органу – суб’єкта забезпечення економічної безпеки держави було нагальним питанням сьогодення. Бюро економічної безпеки України розглядається як правоохоронна організація у сфері охорони економічної безпеки держави. Визначено функції та основні завдання діяльності Бюро економічної безпеки України. У контексті аналізу міжнародного досвіду щодо створення аналогічних органів та впровадження його в законодавство України досліджено діяльність органів забезпечення економічної безпеки у США, Великій Британії та Росії. Підтримано позицію про те, що свідченням побудови ефективної системи забезпечення економічної безпеки є її спроможність завчасно виявляти ризики й загрози, вживати оперативні та адекватні заходи щодо їх мінімізації і нейтралізації та загалом забезпечувати оптимальний стан відповідних індикаторів. Зроблено висновок, що Бюро економічної безпеки України – це правоохоронний орган держави у сфері охорони економічної безпеки, що створений для протидії економічним правопорушенням. Створення Бюро економічної безпеки України як єдиного державного органу, відповідального за боротьбу з економічними порушеннями, мало на меті, крім іншого, також уникнення дублювання відповідних функцій у різних правоохоронних органах.

Сучасні тенденції розвитку теорії і практики формування національних інтересів держави та оцінювання стану їх захищеності показує, що одними із визначальних елементів сучасного безпекового середовища для будь-якої країни є стан розвитку їх воєнної та економічної складової. Міцний зв'язок цих двох складових національної безпеки України дозволяє їх поєднати в єдине поняття – воєнно-економічна безпека країни. Сьогодні, воєнно-економічну безпеку можна розглядати як стан захищеності національного економіки держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, за якого воно здатна задовольняти економічні потреби воєнної організації для її будівництва, утримання та подальшого розвитку з метою забезпечення необхідного рівня захисту національних інтересів України в цілому. У статті авторами наведено один із можливих підходів до оцінювання стану воєнно-економічної безпеки держави за наявності невизначеної сукупності вхідних та вихідних параметрів за допомогою використання методу нечітких множин та логіко-лінгвістичного підходу. Застосування такого підходу надасть можливості сформувати загальні оцінки стану воєнно-економічної безпеки держави з метою прийняття відповідних управлінських рішень щодо подальшого її розвитку, а також застосування теорії нечітких множин під час оцінювання дозволить оцінювати чутливість та стабільність прийнятих рішень до можливих змін вхідних даних.

Актуальність статті полягає в тому, що на даний час в Україні діє велика кількість релігійних організацій, які в тій чи іншій мірі мають суспільно небезпечний характер. Їх діяльність ставить під загрозу такі соціальні цінності, як життя і здоров›я людини, законні інтереси сім›ї, права та свободи неповнолітніх, власність і порядок здійснення економічної діяльності, здоров›я та моральність населення і ряд інших. Особлива небезпека цього явища полягає у залученні в діяльність подібних організацій молодих людей, тобто молодого потенціалу країни, який може бути втрачений для суспільства у зв›язку з їх переходом до кримінального середовища. Як правило, у науковій літературі подібного роду релігійні організації носять назви «сект», «тоталітарних сект», «деструктивних культів» та ін. Дані поняття мають богословське, релігійне, філософське, психологічне значення, але не мають чіткого правового визначення. В даний час відсутня єдина загальноприйнята наукова термінологія для визначення організацій подібного роду, в зв›язку з цим, представляється доцільним використовувати поняття «суспільно небезпечна релігійна організація». Метою дослідження є аналіз суспільно небезпечного характеру діяльності деяких релігійних організацій та вироблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо забезпечення кримінологічної безпеки суспільства і особи від їх впливу. Визначено, що серед жертв даних організацій широко поширені такі категорії осіб: родичі і знайомі членів розглянутих об›єднань, співробітники правоохоронних органів, працівники органів законодавчої, виконавчої та судової влади, лікарі, вчителі, ряд інших категорій службовців і інші особи. Основною формою віктимологічної профілактики є підвищення рівня релігійної освіти осіб перерахованих вище категорій. Для реалізації цього заходу необхідна участь і допомога не тільки законодавчого та виконавчого органів, а й культуроутворюючих спільнот. Підвищення рівня релігійної освіти має сприяти зменшенню інтересу громадян до релігійних організацій, які неодноразово дискредитували себе і залученню до традиційних релігійних організацій, орієнтиром яких була і залишається соціальна людина.

Найважливішою метою будь-якої економічної політики, в тому числі державної політики модернізації є забезпечення економічної безпеки країни. Визначено та проаналізовано основні складові економічної безпеки держави в сучасних умовах: фінансова, зовнішньоекономічна, макроекономічна, інвестиційно-інноваційна, інформаційна, науково-технологічна, енергетична, соціальна, демографічна, продовольча, виробнича та екологічна безпеки. Фінансова складова включає комплекс заходів по захисту економічних інтересів держави на макрорівні, фінансової діяльності господарчих суб'єктів на мікрорівні. Зовнішньоекономічна складова обумовлює створення умов для оптимального вростання національної економіки в міжнародний поділ праці. Макроекономічна складова передбачає досягнення збалансованості макроекономічних відтворювальних пропозицій. Інвестиційна-інноваційна складова визначає можливість держави отримувати, розміщувати та використовувати вітчизняні та іноземні кредити й інвестиції. Інформаційна складова являє собою умови і правила користування інформацією, що забезпечують загальну і економічну безпеку держави. Науково-технологічна складова обумовлює стан науково-технічного потенціалу країни. Енергетична складова передбачає забезпечення стабільності фізичних постачань енергоносіїв для внутрішнього споживання. Соціальна складова передбачає формування умов, що забезпечують прогресивний розвиток особистості, суспільства і держави. Демографічна складова проявляється в стабілізації чисельності населення України й формуванні передумов до подальшого демографічного росту. Продовольча складова передбачає забезпеченість економіки країни продовольством у розмірах, необхідних для ефективного функціонування національного господарства. Виробнича складова забезпечує ефективне використання наявних виробничих потужностей у країні. Екологічна безпека спрямована на запобігання або своєчасне вирішення протиріччя між суспільством і середовищем існування. Всі складові економічної безпеки тісно взаємопов'язані й переплетені. Параметри кожної зі складових повинні забезпечити її збалансованість, а їхній рівень має бути достатнім для забезпечення належної стійкості системи до дії внутрішніх і зовнішніх загроз в поточному та довгостроковому періодах. Надійна економічна безпека держави можлива лише за комплексного і системного підходу до її організації.

У статті розглянуто питання теоретичних і правових основ формування терміна «економічна безпека державиу сфері протидії транснаціональній організованій злочинності». Досліджено терміни «економічна безпека держа-ви», «протидія злочинності», «транснаціональна організована злочинність» у науковій літературі та норматив-но-правових актах. Констатовано, що економічна безпека є складовою частиною національної безпеки, взаємодієз іншими її складниками, залишаючись основою безпеки держави, забезпечує реалізацію усього комплексу наці-ональних економічних інтересів і виступає матеріальною основою життєдіяльності людини, суспільства та дер-жави. Зроблено висновок про те, що протидія злочинності є діяльністю, яка супроводжується здійсненням відпо-відної системи заходів, спрямованих на виявлення злочинів, у тому числі причин та умов їх вчинення, а такожпритягнення винних до кримінальної відповідальності. Встановлено, що формування понятійного апарату тран-снаціональної організованої злочинності у науковій літературі залежить від кількості визначених дослідникамитипових ознак, властивих транснаціональним злочинним організаціям. Частина таких ознак характеризує орга-нізовані злочинні формування загалом, частина має транснаціональний характер. Запропоновано визначеннятерміна «економічна безпека держави у сфері протидії транснаціональній організованій злочинності» як такогостану економічного розвитку країни, який характеризується найбільш повним і раціональним використанням їїекономічного потенціалу, здатністю до самовідтворення, захищеністю від дії внутрішніх і зовнішніх загроз наці-ональній економіці, зумовлених діяльністю транснаціональних злочинних організацій, що сприяє задоволеннюекономічних і соціальних інтересів особи, суспільства та держави.

Стаття присвячена питанню загальної правової характеристики суб'єктів із забезпечення організації та функціонування системи економічної безпеки України. Акцентується увага та робиться спроба довести, що економічна безпека держави, зважаючи на власну багатогранність, складність, а також безумовну значимість для національної безпеки України з позиції оцінки реальних матеріальних можливостей та економічної стійкості останньої вимагає належного захисту. Зважаючи на такі властивості економічного без пекового складника зроблено висновок про необхідність комплексного сприяння її належному функціонуванню. Аналізуються точки зору вітчизняних вчених і науковців відносно кількісного складу суб'єктів, уповноважених на забезпечення функціонування економічної безпеки України, а також вивчаються думки останніх щодо їх ролі в цьому процесі. Враховуючи особливості вказаного елементу державної безпеки, теоретичні напрацювання вітчизняних та іноземних дослідників на підставі аналізу чинного законодавства, наголошується, що основними суб'єктами із забезпечення організації і функціонування системи економічної безпеки України є багато державних органів на всіх рівнях із широким діапазоном завдань і різним спектром функціонального спрямування. З урахуванням викладеного вище запропоновано власне бачення кількісного складу основних суб'єктів із забезпечення організації і функціонування системи економічної безпеки України. Наголошено, що кожен із таких суб'єктів, зважаючи на власне правове становище та призначення, відіграє важливу роль у цьому складному процесі. Акцентовано увагу на тому, що належне функціонування системи економічної безпеки України можливе тільки за умови систематичного виконання відповідних завдань і реалізації функцій всіма встановленими суб'єктами. При цьому зроблено спробу довести, що поточне адміністративно-правове забезпечення, яке слугує правовою основною для діяльності вказаних суб'єктів, має певні недоліки та потребує вдосконалення.

У цій статті розглянуто сутність економічної та кадрової безпеки у сфері публічного управління. Наголошено на тому, що забезпечення кадрової безпеки – одне з найважливіших завдань економічної безпеки установи публічного управління, яка спрямована на виявлення ризиків і потенційних загроз, які негативно впливають на корпоративну безпеку установи публічного управління, пов’язаних, насамперед, із персоналом організації публічного управління міста і системою трудових відносин загалом. Сформульовано основні напрямки системи та стратегії забезпечення кадрової безпеки установи публічного управління. Запропоновано методи забезпечення кадрової безпеки на мікрорівні з урахуванням сучасних особливостей.Мета роботи. Метою статті є здійснення ґрунтовного аналізу кадрової безпеки в установах публічного управління та комплексне обґрунтування стратегій та методів забезпечення кадрової безпеки в публічному управлінні.Методологія. У запропонованій статті проаналізовано стратегію та методи забезпечення кадрової безпеки в установах публічного управління. Підкреслено, що під час формування системи забезпечення кадрової безпеки вирішальним фактором є розробка стратегії кадрової безпеки установи, яка являє собою сукупність пріоритетних цілей та управлінських рішень, спрямованих на захист установи від будь-яких загроз, пов’язаних із функціонуванням кадрового спрямування її діяльності. З’ясовано, що ця стратегія, як складова частина корпоративної стратегії економічної безпеки, включає ряд напрямів діяльності установи під час взаємодії з персоналом публічної служби, в результаті виконання яких ризик виникнення загрози кадрової безпеки буде мінімізований. Доведено, що найбільш поширеними методами забезпечення кадрової безпеки є процедурні та інтерактивні методи. Констатовано, що описані методи можуть дати як позитивний ефект із забезпечення кадрової безпеки, так і певною мірою запобігти можливості поширення у сфері третіх осіб конфіденційної інформації установи публічного управління.Наукова новизна. Доведено, що впровадження та удосконалення стратегії управління персоналом публічної служби сприяє підвищенню рівня кадрової безпеки установи публічного управління.Констатовано, що саме задоволення основних нефінансових потреб службовця визначає рівень задоволеності роботодавцям та роботою в цілому.Висновки. Наголошено на тому, що стан безпеки установи публічного управління багато в чому визначається дією внутрішніх загроз, які мають прямий стосунок до її персоналу. Більшою мірою діяльність персоналу публічного управління впливає на економічну безпеку публічного сектору. Разом із тим стан системи безпеки установи публічного управління залежить від кадрового її забезпечення за всіма її напрямами, а це означає, що кадрова безпека займає домінуюче положення стосовно інших елементів системи безпеки організації публічного управління, оскільки від дії чи бездіяльності персоналу залежить безпека інших елементів (інформаційної, економічної, інтелектуальної та інших) корпоративної безпеки. Доведено, що кадрову безпеку установи публічного управління можна визначити як самостійну підсистему корпоративної безпеки. Підкреслено, що забезпечення безпеки установи взагалі та різних її видів зокрема включає кадровий напрямок, що передбачає захист інтересів організації публічного управління від ризиків і загроз, джерелом яких є персонал публічного сектору. Визначення персоналу як об’єкт забезпечення кадрової безпеки також викликане тим, що він є ключовим ресурсом розвитку установи, який необхідно захищати від загроз та зовнішніх зазіхань.

Специфіка національних ринкових відносин в умовах економічної інтеграції до європейського простору полягає у формуванні господарської діяльності підприємств під впливом чинників, що зумовлюють високий рівень невизначеності, ризиків та загроз для системи економічної безпеки. Керівникам бізнес суб’єктів доводиться погоджувати і реалізовувати прийняті управлінські рішення без належного ступеня інформаційно- аналітичної підтримки в умовах недосконалих конкурентних відносин, чинного законодавства та вола тильного зовнішнього середовища, що значною мірою знижує ефективність й очікувані результати від таких рішень, а отже не забезпечує захисту інтересів як власне підприємства, так і його стейкхолдерів, які зацікавлені у доцільних і довготривалих економічних відносинах. У зв’язку з цим актуалізується питання побудови на підприємствах комплексної системи економічної безпеки з урахуванням систематичних заходів протидії екстернальним та інтернальним чинникам з метою усунення або мінімізації їх деструктивного впливу для забезпечення ефективного розвитку господарської діяльності.

Підвищення ефективності управління підприємствами ресторанного господарства відповідно до cучacних вимoг ведення бізнесу в динамічному конкурентному середовищі можливе за умов створення надійної інформаційної системи для прийняття обгрунтованих управлінських рішень, досконалість та вірогідність даних якої посилюється завдяки організованому на підприємстві цільово-орієнтованому моніторингу економічної безпеки.

Інформаційно-аналітичне забезпечення системи економічної безпеки на підприємстві дозволяє істотно мінімізувати неминучі витрати та втрати при побудові відносин з конкурентами, контрагентами, державними та муніципальними органами, і також може бути ефективним при плануванні бізнес-моделі розвитку підприємства.

Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правових засад організації та функціонування системи економічної безпеки України. У роботі запропоновано авторське бачення періодизації становлення системи економічної безпеки сучасної України. Доведено важливу роль економічної безпеки України для сучасної національної економіки – як основи функціонування держави. Запропоновано авторське визначення дефініції "система економічної безпеки України". Оцінено роль структури системи економічної безпеки України як ключового та невід’ємного її елементу. Визначено ключових її суб’єктів та виділено основні загрози і ризики системі економічної безпеки України та запропоновані види класифікацій останніх. Сформульовано авторське визначення адміністративно-правового механізму забезпечення організації та функціонування системи економічної безпеки України. Досліджені провідні іноземні практики правового забезпечення процедур організації і функціонування систем економічної безпеки держави та здійснено порівняльну характеристику з окремими національними аспектами. Визначено роль суб’єктів із забезпечення організації та функціонування системи економічної безпеки України. Встановлено та охарактеризовано ключові напрями діяльності останніх у цій сфері. Визначені ключові напрями реформування адміністративно-правового забезпечення організації та функціонування системи економічної безпеки України. Аргументується доцільність вдосконалення адміністративно-правового забезпечення взаємодії та координації суб’єктів системи економічної безпеки України. Автором визначені основні групи показників, які впливають на рівень економічної безпеки країни. Наголошено на необхідності комплексного удосконалення адміністративно-правового забезпечення процедур організації і функціонування системи економічної безпеки України та запропоновано авторські шляхи підвищення рівня ефективності такої системи.
Диссертация посвящена анализу административно-правовых основ организации и функционирования системы экономической безопасности Украины. В работе предложено авторское видение периодизации становления системы экономической безопасности современной Украины. Доказана важная роль экономической безопасности Украины для современной национальной экономики – как основы функционирования государства. Предложено авторское определение дефиниции "система экономической безопасности Украины". Оценена роль структуры системы экономической безопасности Украины как ключевого и неотъемлемого её элемента. Определены ключевые субъекты, уполномоченные на обеспечение организации и функционирования системы экономической безопасности. Выделены основные угрозы и риски системе экономической безопасности Украины, а также предложены виды классификаций последних. Сформулировано авторское определение административно-правового механизма обеспечения организации и функционирования системы экономической безопасности Украины. Исследованы ведущие иностранные практики правового обеспечения процедур организации и функционирования систем экономической безопасности государства и осуществлено сравнительную характеристику с отдельными национальными аспектами. Определена роль субъектов по обеспечению организации и функционирования системы экономической безопасности Украины. Установлено и охарактеризованы ключевые направления деятельности последних в этой сфере. Определены ключевые направления реформирования административно-правового обеспечения организации и функционирования системы экономической безопасности Украины. Аргументируется целесообразность совершенствования административно-правового обеспечения взаимодействия и координации субъектов системы экономической безопасности Украины. Автором определены основные группы показателей, влияющих на уровень экономической безопасности страны. Отмечена необходимость комплексного совершенствования административно-правового обеспечения процедур организации и функционирования системы экономической безопасности Украины и предложены авторские пути повышения уровня эффективности такой системы.
The dissertation is devoted to the research of administrative and legal bases of organization and functioning of the system of economic security of Ukraine. The author’s vision of periodization the system of economic security of modern Ukraine formation depending on certain key historical stages of development of the Ukrainian lands is offered in the work for the first time. The paper proves the role of economic security of Ukraine for the modern national economy as the basis of the state functioning. The author formulated the concept of “administrative and legal bases of functioning of economic security of Ukraine” for the first time. The author’s definition of the “system of economic security of Ukraine” is offered in the study. The key properties, purpose, tasks, principles and main functions of the economic security system of Ukraine are determined. The role of the structure of the economic security system of Ukraine as a key and integral element of it is assessed. The concept of security objects of the economic security system of Ukraine is formulated and the criteria for gradation of the latter are proposed. It is emphasized that depending on the consequences of many such and other concomitant threats, new or existing risks may arise for the analysed system. Proposals for risk to the economic security system of Ukraine differentiation are given in the study. The author’s definition of the administrative-legal mechanism of ensuring the organization and functioning of the economic security system of Ukraine. Leading foreign practices of legal support of procedures of organization and functioning of systems of economic security of the state are investigated and the comparative characteristic with separate national aspects is carried out. The role of the subjects for ensuring the organization and functioning of the economic security system of Ukraine is determined. The key areas of activity of the latter in this area have been identified and characterized. The key directions of reforming the administrative and legal support of the organization and functioning of the economic security system of Ukraine in the conditions of realization of the pro-European vector of development of our country are determined. The expediency of improving the administrative and legal support of interaction and coordination of the subjects of the economic security system of Ukraine is argued. The author’s definition of the term of coordination of activity of subjects on maintenance of the organization and functioning of system of economic safety of Ukraine. The author identifies the main groups of indicators that affect the level of economic security of the country. The need for comprehensive improvement of administrative and legal support of procedures for the organization and functioning of the economic security system of Ukraine is emphasized and the author’s ways to increase the level of efficiency of such a system.

Методичні аспекти забезпечення управління кадровою безпекою на підприємстві є предметом дослідження багатьох вчених. Зокрема, це питання у своїх теоретичних розробках висвітлили Г.Л. Азоєв, С.М. Клименко, І.О. Піддубний, Р.Х. Іванов, Г.Б. Гречикова, Є.А. Уткін, О.Л. Кибанов, З.Д. Терещенко та ін.

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню теоретичних засад та науково-методичних підходів до формування фінансової безпеки під впливом залучення кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій. У роботі удосконалено науково-методичний підхід до визначення сутності поняття фінансової безпеки держави; визначено, які найбільш суттєві загрози існують для фінансової системи на сучасному етапі розвитку; розроблено модель взаємозв’язку та впливу кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій на рівень фінансової безпеки держави, який має характер боргової спіралі; розроблено новий підхід до оцінки боргової безпеки з врахуванням міжнародного досвіду, який базується на систематизації показників в розрізі напрямів дослідження: платоспроможності, ліквідності, внутрішньої заборгованості та зовнішньої заборгованості країни; проведено дослідження, яке дозволило оцінити тісноту зв’язку між обсягами залучених кредитів від міжнародних фінансових організацій та офіційними резервними активами Національного банку України, офіційним курсом гривні до долара США й станом Державного бюджету України; для обґрунтування взаємозв’язку між економічним зростанням країни та макроекономічними параметрами був здійснений аналіз, що ґрунтується на застосуванні моделі Солоу; запропоновано науково-методичне забезпечення до оцінки фінансової безпеки держави з врахуванням міжнародного досвіду; розроблено науково-методичний підхід, який дозволяє визначити максимально допустимий рівень зовнішнього державного боргу до ВВП з урахуванням забезпечення мінімального рівня фінансової безпеки держави; обґрунтовано необхідність впровадження в Україні Агентства з питань управління державним боргом.
Диссертационная работа посвящена совершенствованию теоретических основ и научно-методических подходов к формированию финансовой безопасности под влиянием привлечения кредитных ресурсов международных финансовых организаций. При определении сущности финансовой безопасности предложено понимать ее как состояние финансовой системы, которое демонстрирует степень защищенности достаточным количеством финансовых ресурсов государства для удовлетворения потребностей и выполнения существующих обязательств, а также защищенность интересов субъектов на всех уровнях финансовых отношений от внутренних и внешних угроз, которые являются основным препятствием эффективному использованию денежных ресурсов, а также обеспечивает финансовые условия для стабильного социально-экономического развития страны и ее устойчивость к финансовым шокам. В работе были охарактеризованы методологические основы влияния кредитных ресурсов международных финансовых организаций на финансовую безопасность государства и экономический рост страны, на основе чего была систематизирована и установлена взаимосвязь между основными элементами государственного сектора экономики Украины, экономическим ростом и финансовой безопасностью. В рамках исследования был предложен новый подход к оценке долговой безопасности с учетом международного опыта, который предполагает систематизацию показателей в разрезе четырех направлений (платежеспособности, ликвидности государства, внутренней задолженности и внешней задолженности государства). Полученные результаты показали, что обобщающая оценка внутренней задолженности в течение последних лет имела более опасный уровень по сравнению с внешней. Автором было проведено исследование, которое позволило оценить целесообразность привлечения новых кредитных ресурсов от международных финансовых организаций, и их прогнозных значений путем применения анализа временных рядов на основе фильтрации сезонной компоненты, который позволяет выявить основные тенденции макроэкономических показателей и тесноту связи между ними. Установлено, что с увеличением объема международных резервов и ростом величины обменного курса, необходимость привлечения международных кредитов увеличится, однако противоположную тенденцию показывает рост дефицита бюджета. Для обоснования взаимосвязи между экономическим ростом страны и макроэкономическими параметрами (в том числе внешним долгом) был предложен подход, основанный на применении модели роста Солоу, а также предусматривает построение уравнения зависимости на основе использования производственной функции Кобба-Дугласа. Проведенный регрессионный анализ показал различное влияние внешнего долга на результативный показатель среди стран с переходной экономикой. Автором был предложен новый подход к оценке финансовой безопасности с учетом международного опыта, который предусматривает разделение показателей на группы прямого и косвенного влияния. Полученные результаты указывают на то, что обобщающая оценка показателей прямого воздействия была ниже, чем опосредованного. В работе предложена экономико-математическая модель, которая позволяет определить максимально допустимый уровень внешнего государственного долга к ВВП с учетом обеспечения минимального уровня финансовой безопасности страны. В результате применения предложенного подхода было определено, каким должен быть минимально допустимый уровень финансовой безопасности, который сопровождается полученным максимальным внешним государственным долгом. Также автором выделены новые направления повышения эффективности политики управления кредитными ресурсами МФО в системе обеспечения финансовой безопасности Украины, среди которых главным является создание и введение в действие Агентства по управлению долговыми обязательствами Украины.
In this thesis a scientific-methodical approach to the definition of the essence of the concept of financial security was improved; it was determined which of the most significant threats exist for the financial system at the present stage of development; a model of interconnection and influence of credit resources of International financial organizations on the level of financial security, which has the character of the debt spiral, was developed; a new approach to the assessment of debt security has been developed taking into account international experience, which is based on the systematization of indicators in terms of research directions: solvency, state liquidity, domestic indebtedness and external indebtedness of the state; a study has been carried out that allowed assessing the tightness of the link between the volume of borrowed loans from the International financial organizations and the official reserve assets of the National Bank of Ukraine, the official rate of hryvnia to the US dollar and the state of the State Budget of Ukraine; an analysis based on the application of the Solow model was made to justify the relationship between the country's economic growth and macroeconomic parameters; scientific and methodological support was provided for the assessment of financial security taking into account international experience; the scientific-methodical approach was developed, which allows to determine the maximum allowable level of external state debt to GDP taking into account the provision of a minimum level of financial security; the necessity of implementation in Ukraine of the Agency on public debt management was substantiated.

Після переоцінки загроз безпеці та оновлення місії НАТО після 2014 р. стратегічними пріоритетами організації визначено стримування й оборону, а також поширення стабільності й зміцнення безпеки поза межами території Альянсу. Це зумовлює активізацію відносин НАТО з країнами-партнерами на східному та південному флангах. Попри те, що оборонні зобов’язання у рамках НАТО не поширюються на регіони, в яких найбільшим є ризик виникнення воєнного конфлікту між США та КНР, Вашингтон зацікавлений у всебічній взаємодії з Альянсом для здобуття переваг у глобальній конкуренції. Консолідація позицій держав-членів НАТО, розпочата за нової адміністрації США, посилює позиції Альянсу щодо стримування агресивних дій РФ. Безпрецедентний масштаб і кількість одночасних викликів та їхній комплексний характер, суперечності національних інтересів членів Альянсу, що становить загрозу його єдності, формують потребу подальших реформ НАТО. Принцип ухвалення рішень консенсусом за сучасних умов часто обмежує ефективність реакції організації. Подолання згаданих викликів пов’язано зі спроможністю Альянсу знайти шляхи вирішення внутрішніх проблем і протистояти зовнішнім загрозам, зокрема завдяки зближенню позицій США та ЄС. Іншою умовою є раціональна оцінка загроз європейськими державами-членами, відокремлення економічних інтересів від оборонної політики.