Добірка наукової літератури з теми "Опосередковані мережею"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Опосередковані мережею".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Опосередковані мережею"
1
Савчук, Олександр. "Соціально-психологічні впливи в соціальних мережах як засоби інформаційної війни: питання класифікації". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T2 (2019): 288–301. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-288-301.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є аналіз сучасних поглядів щодо мети та змісту інформаційно-психологічної війни та вивчення проблеми використання соціальних мереж в її інтересах. Серед основних завдань дослідження – вироблення класифікації інформаційно-психологічних впливів в соціальних мережах, ґрунтуючись на цілях інформаційно-психологічної війни, формулювання практичних пропозицій щодо використання соціальних мереж в інтересах протидії інформаційній агресії щодо України. Дослідження було здійснено за допомогою історичного методу, методів аналізу і синтезу, а також методу моделювання. Доведено, що сучасна система Інтернет-комунікацій, у тому числі соціальні мережі, все більше впливають на процес відображення індивідами об’єктивної дійсності, і відповідно на функціонування і прояви соціально-психологічної реальності. Цей факт повинен спонукати кожну державу і кожне громадянське суспільство до контролю за змістом віртуального простору. Запропоновано наступні критерії класифікації інформаційно-психологічних впливів в соціальних мережах, що опосередковані цілями інформаційно-психологічної війни: – за масштабами впливу (генеральний та сфокусований впливи для кожного об’єкту впливу); – за завданнями, які вирішуються (тестовий та маніпулятивний впливи); – за наявністю стресу (за відсутності стресу, за наявності неспровокованого стресу, за наявності спровокованого стресу, а також комбінації двох останніх випадків). Запропоновано створення національної суспільної Інтернет-платформи у форматі соціальної мережі, що сприятиме консолідації українського суспільства та протидії негативним інформаційно-психологічним впливам зовнішніх та внутрішніх суб’єктів.
2
Мінцер, О. П., та В. М. Заліський. "ПРИНЦИПИ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ мікроРНК-ОПОСЕРЕДКОВАНИХ СИГНАЛЬНИХ МЕРЕЖ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЛЮДИНИ". Medical Informatics and Engineering, № 3 (11 серпня 2021): 70–77. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.3.11610.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто підходи до обчислювального моделювання нових функціональних асоціацій між диференційованою експресією miRNAs і захворюваннями, а також фенотипових патернів експресії miRNAs у генних регуляторних мережах. Метою концептуалізації стали результати порівняно недавніх досліджень системної біології, в яких використано різні методи кінетичного моделювання, що допомагають виявити можливості стосовно регуляторної функції і терапевтичного потенціалу miRNAs при захворюваннях людини. Розглянуто також деякі з ключових обчислювальних аспектів математичного моделювання, що включають: регуляції опосередкованих miRNAs мережевих мотивів у регуляції експресії генів, моделі біогенезу miRNAs і взаємодії miRNA-мішеней, включення таких моделей у складні шляхи розвитку захворювань, системного розуміння їх патофізіологічного контексту. Зроблено висновок про ефективність і практичність використання невеликих miRNA-асоційованих мережевих мотивів, спрощених до декількох компонентів, для вивчення прогностичних характеристик модельованої мережевої динаміки при захворюваннях і фізіологічних станах. Підкреслюється, що більшість експериментальних досліджень зосереджуються на прямих взаємодіях miRNA-мішеней. Отже, розкривається роль мікроРНК у системах, забезпечуючи системне розуміння опосередкованої мікроРНК репресії генів. однак, окрім звичайних взаємодій miRNA-мішеней, нещодавні експерименти показали, що первинні miRNA або попередники miRNA, що утворюються під час біогенезу miRNA, також можуть конкурувати зі зрілими miRNA за місця зв'язування на цільових miRNA. Також важливо перейти від тимчасової динаміки регуляції генів за допомогою miRNAs, до аналізу та моделювання просторової інформації miRNA в клітинах, як різних субклітинних розташуваннях.
3
Мінцер, О. П., В. М. Заліський та Л. Ю. Бабінцева. "СИСТЕМНІ МЕХАНІЗМИ ФОТОРЕГУЛЯЦІЇ ОСЦИЛЯТОРНИХ МЕРЕЖ КЛІТИННОГО МЕТАБОЛІЗМУ ТА ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ". Medical Informatics and Engineering, № 4 (4 червня 2020): 6–25. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.4.11015.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячено розумінню фізіологічного походження осциляції та функціональної ролі таких коливань. Відповідно за мету дослідження визначено концептуалізацію ролі коливальних сигналів у різних частотних діапазонах станів мережі. Відмічено, що циркадний годинник є біологічним осцилятором, що присутній у всіх фоточутливих видах істот. Він здатний здійснювати 24-годинний цикл транскрипції ферментів метаболізму світло-темнової періодичності; залишається невирішеним головне питання: яким чином центральні циркадні програми транскрипції ферментів метаболізму інтегровано у фізіологічні відповіді окремих нейронів і як ансамблі периферичних циркадних осциляторів вирівнюють часові гармоніки взаємодії організму з навколишнім середовищем; положення регульованих світлом мережевих нейронних осциляторів у контурі SCN і пов'язаний із ним баланс синаптичного входу можуть змінювати мембранний потенціал, рівень Ca2+ і цАМФ або інші сигнали, визначаючи тим самим регіон-специфічні варіанти «ритмічних» фенотипів, що спостерігаються в природних (in vitro) умовах; накопичені знання про тонкі механізми, за допомогою яких SCN та інші відділи мозку адаптуються до фотоперіодичних сезонних змін, залишаються неповними. Поряд із традиційними формами нейропластичності (формування нових міжнейронних зв'язків, зміна синаптичної стабільності та кількості синапсів) великого значення набувають механізми фазових нейромедіаторних перемикань між циркадними клітинними осциляторами в SCN і в інших областях (гіпоталамус, гіпокамп) мозку. Отже, подальші дослідження можуть розкрити особливості того, як взаємодія цих форм пластичності нейронів (опосередкована сезонними змінами) бере участь у поведінкових і фізіологічних реакціях фоторегуляції осциляторних мереж, оптимізуючи розвиток програм хронотерапії — як структурного елемента системної біомедицини.
4
Пінчук, Людмила. "АГЕНТУРНА МЕРЕЖА ЯК СКЛАДНИК ПРОТИСТОЯННЯ МІЖ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИМ РУХОМ І РАДЯНСЬКИМИ КАРАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ НА ТЕРИТОРІЇ КАМІНЬ-КАШИРСЬКОГО РАЙОНУ". Litopys Volyni, № 25 (10 грудня 2021): 24–28. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.04.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі опрацьованих джерел та літератури автор досліджує формування та діяльність радянської та націоналістичної агентурної мережі на території Камінь-Каширського району після його звільнення від німецької окупації. Проаналізовано методи вербування агентів, інформаторів та розвідників радянськими силовими органами НКВС (МВС) і НКДБ (МДБ) та Службою безпеки ОУН, а також звернено увагу на джерела формування агентурної мережі. Акцентовано увагу на використанні радянськими каральними органами в агентурних цілях діючих та колишніх повстанців, проаналізовано методи радянських спецслужб стосовно компрометації керівного складу національно- визвольного руху. Опосередковано автор торкається проблеми залучення у радянські спецгрупи представників так званих «диких груп» та кримінального елементу для боротьби з членами підпілля. Прослідковано процес використання підпіллям членів винищувальних груп та батальйонів в агентурних цілях проти радянських силових структур. Проаналізовано роль місцевого населення в розвідувальній та агентурній діяльності націоналістичного підпілля. Окрім того, порушено питання про агентів та інформаторів підпілля в радянських адміністративних (включаючи сільську партійну номенклатуру) та освітніх структурах. Зосереджено увагу на основних напрямах роботи агентурної мережі протиборчих сторін та її ефективності. Простежуються негативні тенденції діяльності агентури та її вплив на психологічний стан місцевого населення, яке опинилося в епіцентрі конфлікту двох протиборчих сил і було вимушене балансувати між ними.
5
РОМАНИШИН, Юлія. "ІНФОРМАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ВИЩОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 52–64. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-52-64.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене аналізу сучасного стану розвитку й популяризації інформаційно-комунікаційних технологій та інтерактивних засобів навчальної комунікації з метою організації спільної роботи в різних сферах суспільства. Особливу увагу приділено сфері освітніх послуг закладу вищої освіти в контексті стрімкого поширення соціального програмного забезпечення. Воно уможливило об’єднання людей у спеціалізовані групи зі спільними інтересами, які можуть бути не знайомими в реальному житті та не мати попереднього досвіду комунікації. Розкрита сутність новітніх систем соціального програмного забезпечення, що полягає в розбудові та підтримці соціальної мережевої взаємодії й побудові віртуальних спільнот з високим рівнем самоорганізації. Основним результатом дослідження стало обґрунтування ролі та функцій соціального програмного забезпечення в контексті: взаємодії між індивідумами та групами в питаннях веб-публікацій і мережевого спілкування як виду комп’ютер-опосередкованої комунікації; соціального зворотнього зв’язку базованого на мережевій етиці та ефекті віртуальної присутності; формування та розбудови соціальних мереж. Розглянуто важливий елемент соціального програмного забезпечення – блоги. На сьогодні блогосфера є одним із найбільш яскравих феноменів вебу щодо швидкості зростання кількості блогів, збільшення щільності лінків та стрімкого зростання обсягу доступного контенту. Поява та розвиток новітніх соціальних феноменів, таких, як, наприклад, Фейсбук, Quorra, дало новий імпульс для подальшого розвитку блогосфери, її видозміни та адаптації до новітніх потреб користувачів в освітній сфері. Новітнім інструментом, який можна використовувати в процесі навчання у ЗВО, є wiki. Їхньою перевагою є швидка доступність результатів роботи в режимі онлайн, що дозволяє позиціонувати wiki-систему як платформу для спільної роботи на рівні студентів, навчальних груп, університетів тощо та використовувати її як засіб планування освітнього процесу у вищій школі. Ключові слова: веб, соціальне програмне забезпечення, блоги, wiki, мережева активність, освітні послуги.
6
Klymenko, Elena. "Вербування та експлуатація дівчат під час збройних конфліктів (досвід Донбасу)". Sociological studios, № 2(17) (29 грудня 2020): 66–75. http://dx.doi.org/10.29038/2306-3971-2020-02-66-75.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є вивчення проблеми залучення дітей до участі у військових конфліктах та аналіз досвіду Донбасу в питанні вербування дівчат до незаконних збройних формувань та опосередкованої їх участі (експлуатації військовими) у поза бойовому житті. Оскільки дана проблема недостатньо досліджена автором було зроблено спробу аналізу добровільних та примусових форм вербовки дівчат, а також ролі в цьому пропаганди в ЗМІ, соціальних та Інтернет мереж, а також вчителів загальноосвітніх шкіл і безпосередньо батьків. Окремо проведено аналіз факторів, що сприяють залученню дівчат, як специфічної гендерної групи, до участі в діяльності незаконних збройних формувань. Особливу увагу приділено висвітленню факторів соціального відчуження та тяжіння в рамках негативної взаємодії, а також вивченню особистісних та групових мотивів приєднання дівчат до незаконних збройних угрупуваннях. Окремо було досліджено роль віртуальної взаємодії в процесі вербування.
7
Манжосова, О. В. "Проблеми реалізації приватних прав в умовах глобальної цифровізації". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28 (26 липня 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i0.700.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми, що пов'язані із необхідністю переосмислення усталених концепцій основоположних прав особи у зв'язку з глобальною цифровізацією всіх сфер суспільного життя.
Проаналізовано зміст поняття прав людини четвертого покоління та відзначено існування наукової дискусії у цій сфері, яка стосується звуженого тлумачення цієї категорії прав, та обмеженість тільки «соматичними» правами, зокрема правом на самогубство, евтаназію, зміну статі, заборону клонування та генетичних експериментів над людиною, або розширеного тлумачення, яке, окрім визначених прав, включає ще низку інформаційних прав, прав, пов'язаних із віртуальною реальністю, екологічних прав тощо.
Обгрунтовано, що виокремлення інформаційних і зокрема віртуальних прав більшістю дослідників не заперечується. Зокрема, відзначається, що значення доступу до Інтерне-ту суттєво зросте та буде визнане основним правом людини в найближчі роки, а його придушення або обмеження нині визнається перешкодою для існування громадянського суспільства та вільного політичного дискурсу, що буде мати негативні наслідки для решти основоположних прав людини. Незважаючи на виокремлення та вагоме значення права на вільний доступ до Інтернету, найбільш прийнятним видається твердження, згідно з яким Інтернет є технологією, яку потрібно розглядати як сприяння основоположним правам, а не як окреме право. Тобто право на доступ до Інтернету є цінним не саме по собі, а як «можливість», засіб реалізації інших основоположних прав, наприклад свободи вираження поглядів, права на освіту, доступ до інформації тощо.
Відзначено, що специфіка мережі Інтернет створює можливості і для порушення основоположних прав і свобод. Так, право на свободу думки та вираження поглядів, яке реалізуються за допомогою мережі Інтернет, може конкурувати з правом на приватність.
У статті проаналізовано зміст права на приватність як особистого немайнового блага, що забезпечує автономію особистості, особисту недоторканість і таємницю у всіх сферах приватного життя і особливості його реалізації в умовах глобальної цифровізації суспільства.
Беззаперечним є той факт, що саме існування мережі Інтернет створює значну кількість викликів конфіденційності та праву на приватність, проте у сучасних реаліях цифрової епохи забезпечення основоположних прав і свобод повинне бути опосередковане дотриманням справедливого балансу між правом на вільне вираження поглядів та обмін інформацією як офлайн, так і онлайн та повагою до права на приватність.
8
Ivanchenko, C. M., та M. S. Kanibolotska. "НАЛАГОДЖЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ УЧАСНИКАМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ОСВІТНІХ РЕФОРМ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 39(42) (17 липня 2017): 178–87. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi39(42).51.
Повний текст джерелаАнотація:
Як актуальна на сьогоднішній день розглядається організація соціально-психологічного супроводу, спрямованого на підтримку освітніх реформ не лише на рівні суспільства, а й окремих навчальних закладів. Звертається увага на необхідність налагодження взаємодії між учасниками процесу впровадження реформи освіти. Cоціально-психологічні підходи до соціальної взаємодії розділено на дві групи: пряма комунікація “обличчям-до-обличчя” і опосередкована комунікація за допомогою, зокрема, соціальних мереж. Представлено результати двох емпіричних досліджень у межах всеукраїнського експерименту: онлайнового опитування учасників експерименту та групової дискусії методом знаходження консенсусу серед педагогів експериментальних шкіл. Результати опитування щодо користування соціальними медіа показали, що педагоги далеко не повною мірою використовують інтернет-ресурси для професійної комунікації, недостатньо проявляють свою особисту позицію через поширення освітнього контенту, обмін думками або коментування. Другий етап експерименту – групова дискусія – передбачав взаємодію учасників (освітян, учнів та їхніх батьків) на основі застосування соціально-психологічних технологій. Апробовано метод знаходження консенсусу, за допомогою якого педагоги вчилися досягати згоди щодо проблемних питань реформування освіти. У різних групах педагогів консенсус досягався неоднаково легко, але загалом цей метод дає змогу підвищити рівень обізнаності громадян щодо освітніх реформ, сформувати проактивну позицію щодо їх упровадження, покращити діалог між учасниками навчально-виховного процесу щодо проблем школи в контексті освітніх нововведень, сформувати готовність до впровадження освітніх інновацій.
9
Pipchenko, Nataliia. "Поняттєво-категоріальні характеристики міжнародної Інтернет-комунікації як інструментарію зовнішньополітичної діяльності". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (29 травня 2017): 104–15. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-104-115.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано поняттєво-категоріальні характеристики міжнародної інтернет-комунікації як інструменту зовнішньополітичної діяльності. Зазначено, що наукові дослідження у сфері комунікації, характеризуються такими етапами розвитку як здійснення емпіричних спостережень у сфері комунікації, розробка теорії масової комунікації, аналіз ролі масової комунікації в політичних процесах та формулювання теоретичних термінів, розробка методології та методів дослідження у сфері комунікації та розширення можливостей мас-медіа засобами «електронної революції», використання інноваційних комунікативних підходів до взаємодії у межах світового співтовариства. З’ясовано етапи формування підходів до трактування міжнародної інтернет-комунікації у контексті зовнішньої політики. Встановлено, що використання сучасного інструментарію міжнародної інтернет-комунікації привело до зміни усталених уявлень про роль і можливості участі міжнародних акторів у зовнішньополітичному процесі, зокрема щодо дій окремих нетрадиційних акторів міжнародних відносин у межах існуючих правових норм, спрямованих на процеси прийняття зовнішньополітичних рішень. Обґрунтовано наявність асиметричності міжнародної інтернет-комунікації та доведено її диференційований (позитивний/негативний) вплив на систему міжнародних відносин. Подано авторське визначення поняття «міжнародна інтернеткомунікація», яке використовується у сучасній науковій практиці як тотожне поняттям «соціальні медіаплатформи», «соціальні мережі», «нові медіа» та «комп’ютерно-опосередковані комунікації», і вживається для позначення взаємозв’язків, які складаються між міжнародно-політичними або суспільними акторами внаслідок використання сучасних мережевих технологій. Зазначено основні функції міжнародної інтернет-комунікації та зовнішньополітичної діяльності, такі як пояснювальна, прогностична, синтезуюча, методологічна, практична, а також проаналізовано вплив та структуру кожної функції зокрема. Встановлено, неоднозначність впливу соціальних медіаплатформ на зовнішню політику. Зазначено проблеми для міжнародної комунікації, такі як сприяння розвитку екстремістських рухів, недотримання безпеки збереження персональних даних, порушення авторських прав, поширення недостовірної та неправдивої інформації, що може впливати на політичні процеси в державі, зовнішньо-політична пропаганда.
10
Kementsev, Denis, Lilia Semenenkо, Susana Pasichnyk, Yuri Pashchuk та Yuzef Dobrovolsky. "Сучасні виклики та шляхи впровадження дистанційної та on-line форм вивчення іноземної мови у вищих військових навчальних закладах". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 6 (31 грудня 2020): 151–60. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.6.14.
Повний текст джерелаАнотація:
151
Високі вимоги до підготовки військового фахівця, передбачають підвищення якості мовної освіти слухачів військових вузів, яке можливо здійснити за рахунок реформування неефективних методик навчання іноземній мові. Причому, під час оновлення та удосконалення існуючих методик, а також під час розроблення нових технологій навчання іноземним мовам необхідно враховувати специфіку навчального закладу, закритість і відособленість військової організації. З урахуванням зазначених особливостей сучасна методика викладання іноземної мови у військових вузах повинна бути спрямована, на формування професійної компетенції, і на розвиток різнобічної особистості, здатної грамотно висловлювати свої думки. Дистанційне навчання як новітня форма дидактичної практики стало важливим випробуванням не лише для педагогічних працівників, адміністрації, а й для тих, хто навчається. У статті проаналізовано основні проблеми, що стоять перед забезпеченням ефективності навчального процесу. У всесвітній мережі можна знайти багато автентичних матеріалів, як соціальних, так і професійних, військових, а інструменти для оброблення таких ресурсів, які знаходяться на платформі дистанційного навчання, дозволяють перетворити їх на якісний методичний матеріал. Автори аналізують функціональність централізованої системи електронного навчального контенту Moodle, котра дозволяє зв’язати всіх учасників навчального процесу, налагодити ефективний зв’язок між ними в єдиній площині; одночасно проводити диференційовану роботу для певних груп студентів, а також ефективно здійснювати контроль за якістю навчального процесу; розробляти якісний систематизований освітній контент з дотриманням вимог до подання інформації у цифровій формі, пристосованої до сучасного рівня цифрових технологій; проводити цілеспрямовану роботу з підвищення рівня компетентності всього педагогічного складу щодо оволодіння не лише цифровими, а й педагогічними технологіями. У статті акцентовано увагу на важливість використання комунікативного підходу у системі мовної діяльності, а саме мовного спілкування, співвідношення англійської та рідної мов; аналіз системи мовного сприйняття, мовної взаємодія, а також тексту як системи мовних продуктів у формі монологу, діалогу, монологу в діалозі, різних типів мовних висловів та повідомлень, окрім того дослідження процесу опанування англійською мовою у поєднанні з особливістю мовної поведінки людини. Відтак, впровадження педагогічних технологій дистанційного навчання, зокрема у вивченні іноземних мов, повинно дати можливість досягти успішних результатів через опосередковане спілкування між викладачами та слухачами за допомогою ресурсів, які існують у всесвітній мережі та є доступними і простими у використанні суб’єктами навчального процесу.
Дисертації з теми "Опосередковані мережею"
1
Петрасова, Світлана Валентинівна, та О. Р. Бородіна. "Автоматичне визначення інтернет-сленгу в неформальному інформаційному просторі". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45279.
Повний текст джерела
2
Карпенко, О. І. "Інтернет-послуга як об’єкт цивільно-правових відносин". Thesis, 2015. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/11002.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація є комплексним науковим дослідженням Інтернет-послуг як об’єкта цивільно-правових відносин. Досліджено ознаки Інтернет-послуг та їх правову природу, запропоновано визначення поняття «Інтернет-послуга», проаналізовано передумови та особливості надання Інтернет-послуг, узагальнено й систематизовано їх види: послуги з надання доступу до мережі Інтернет (Інтернет-провайдинг); послуги в мережі Інтернет (послуги реєстрації доменних імен, послуги хостингу); послуги, опосередковані мережею Інтернет (дистанційне навчання, Інтернет-банкінг, реклама, розміщення контенту тощо), де поділ наводиться з урахуванням кінцевого результату, який досягається внаслідок надання Інтернет-послуги (доступ до мережі, місце виконання зобов’язання (послуги), Інтернет – як інструмент для надання інших послуг). З’ясовано зміст цивільно-правових відносин, які виникають внаслідок надання та отримання Інтернет-послуг, та охарактеризовано суб’єктів цивільних правовідносин з надання та отримання таких послуг. Розкрито цивільно-правову відповідальність сторін за порушення права на Інтернет-послуги та визначено цивільно-правові способи захисту прав на них. Проаналізовано зарубіжний та вітчизняний досвід застосування цивільно-правових способів захисту порушених прав у сфері зазначених послуг, а також тенденції розвитку у напрямі їх вдосконалення.