Добірка наукової літератури з теми "Опитувальник термінальних цінностей І"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Опитувальник термінальних цінностей І".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Опитувальник термінальних цінностей І"
1
Krutsevych, Tetyana, Yevgenij Imas та Oksana Marchenko. "Гендерні відмінності ієрархічної структури ціннісних орієнтацій школярів різних вікових груп". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (29 вересня 2018): 26–35. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-26-35.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. У статті розглянуто різноманітні аспекти гендерної проблематики та гендерного підходу у фізичному вихованні школярів. Завдання роботи. Вивчення гендерних відмінностей у структурі ціннісних орієнтацій юнаків і дівчат різного віку та вплив психологічної статі на формування ієрархії ціннісних орієнтацій школярів. Методи. Для вивчення ієрархії ціннісних орієнтацій школярів та їх психологічного типу були використані методика М. Рокича, та тест-опитувальник Сандри Бем. У дослідженні взяли участь школярі 5-11 класів (564 особи). Результати роботи. Доведено, що у віковому аспекті між юнаками та дівчатами існують як спільні пріоритетні ціннісні орієнтації, так і досить суттєві розходження у виборі термінальних та інструментальних цінностей, що свідчить про вікову зміну пріоритетних якостей завдяки яким школярі досягають власної життєвої мети. Досліджено взаємозв’язок ієрархії термінальних та інструментальних цінностей з психологічною статтю школярів (фемінність, маскулінність і андрогінність). Виявлено суттєі відмінності у виборі власних пріоритетних цінностей між юнаками та дівчатами одного статеворольового типу. Висновки. Для формування стратегії залучення учнівської молоді до систематичних занять фізичною культурою, вивчаючи інтереси, мотиви, ціннісні орієнтації у сфері фізичної культури, їх ставлення до рухової активності, не можна орієнтуватися тільки на один з показників біологічної чи психосоціальної системи, необхідно врахування не тільки фізіологічних, та морфо-функціональних особливостей школярів, але і весь комплекс біосоціальних ознак особистості, впроваджуючи гендерний підхід у процес шкільного фізичного виховання.
2
Шмиглюк, Оксана. "ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ СУЧАСНИХ СТАРШОКЛАСНИКІВ З РІЗНИМ ТИПОМ ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 10(55) (11 червня 2020): 135–47. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).13.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено вивченню особливостей ціннісних орієнтацій сучасних старшокласників з різним типом етнічної ідентичності. Виявлено, що цінності займають важливе місце у структурі етнічної ідентичності, оскільки вони є однією із складових суспільного й особистісного світогляду. Використано методики «Типи етнічної ідентичності» й «Ціннісні орієнтації». Констатовано переважання у старшокласників таких типів етнічної ідентичності, як етнічна норма та етнічна індиферентність. Не помічено статистично значущих статевих відмінностей між показниками типів етнічної ідентичності. В ієрархії термінальних цінностей старшокласників найважливішими є «здоров’я», «активне діяльне життя», «розвиток», найменш важливими – «суспільне визнання», «творчість» і «щастя інших». В ієрархії інструментальних цінностей найважливішими для старшокласників є «вихованість», «освіченість», «життєрадісність», найменш важливими – «високі запити», «ретельність», «непримиренність до недоліків». Констатовано наявність кореляційних взаємозв’язків між типами етнічної ідентичності та ціннісними орієнтаціями досліджуваних. Виявлено переважання цінності «здоров’я» для усіх типів етнічної ідентичності, крім «етнонігілізму». Для старшокласників із типом «етнонігілізм» домінуючими цінностями є «впевненість» і «продуктивне життя» (термінальні) та «ретельність» і «самоконтроль» (інструментальні). «Цікава робота» – термінальна цінність, яка є найважливішою для досліджуваних із переважанням «етнічної індиферентності». В «етноегоїстів» високу позицію в ієрархії цінностей займають категорії «любов» (термінальна цінність) і «чесність» (інструментальна), а в старшокласників із типом «етноізоляцизм» – «наявність друзів» (термінальна). Для осіб, у яких наявний високий прояв «національного фанатизму», значне місце в ієрархії термінальних цінностей займає «матеріально забезпечене життя». Отже, встановлено специфічні відмінності в ціннісній сфері старшокласників із різними типами етнічної ідентичності.
3
КОЗАК, Г. А. "ТЕРМІНАЛЬНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЦІННОСТІ ПЕДАГОГІВ ІЗ РІЗНИМ СТАЖЕМ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 100–105. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються цінності, які свого роду виступають векторами поведінки людини та визначають те, як індивіду потрібно діяти в певних ситуаціях вибору, керуючись при цьому власними внутрішніми поглядами, якостями характеру, тобто всім тим, що є для нього важливим і значущим, яке формується в людини протягом її життєдіяльності. За основу було взято модель ціннісних орієнтацій М. Рокіча, згідно з якою цінності людини розподілені на дві великі групи: інструментальні (переважні способи поведінки, засоби досягнення кінцевих цілей) та термінальні (цілі, яких би людина хотіла досягти протягом свого життя). Саме вивчення цих двох груп цінностей було здійснено у педагогічних працівників, які є, на нашу думку, їх трансляторами, людьми, які здійснюють їх опосередковане перенесення на інших учасників системи професійних відносин «людина – людина», а саме на учнів, у процесі своєї трудової діяльності. Дослідження інструментальних та термінальних цінностей у контексті цієї статті здійснювалось у педагогічних працівників, які перебувають на різних етапах професійної діяльності. Як відомо, класична модель професійного становлення особистості включає в себе етапи вибору, навчання, адаптації та особистісної реалізації у професійній діяльності, тож нами у вибірці досліджуваних було виділено три групи досліджуваних із різним стажем професійної діяльності, а саме: період професійної адаптації (педагоги зі стажем роботи до 5 років); період професійної реалізації (педагоги зі стажем роботи до 10 років); період професійної стагнації (педагоги зі стажем роботи більше 10 років), в яких здійснювалося вивчення їх термінальних та інструментальних цінностей. Як діагностичний інструментарій була взята «Методика смисложиттєвих орієнтацій Д. Леонтьєва», яка дає змогу оцінити джерело сенсу життя, що може бути знайдено людиною в минулому, теперішньому і майбутньому або на усіх етапах життя індивіда. Ця методика також дала змогу виявити позитивні риси, які проявляються в поведінці людини (термінальні цінності та інструментальні цінності – цілі, до яких людина прагне).
4
Каширіна, Євгенія, та Дмитро Сілюков. "Синдром професійного вигорання у поліцейських Національної поліції України". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т3 (2021): 90–105. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-90-105.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто соціально-психологічну структуру синдрому професійного вигорання фахівців соціономічного профілю, а саме у працівників Національної поліції України. Наголошується, що особливої уваги заслуговують соціономічні професії, які передбачають постійну взаємодію та безпосереднє спілкування в процесі професійної діяльності, а до представників цих професій висуваються підвищені вимоги, оскільки об’єктом їх праці є інші люди. Екстремальність, напруженість, підвищена небезпека, відповіда-льність за вчинені дії - все це, може спричинити виникнення у працівників Національної поліції України станів емоційного напруження, фізичного та психічного виснаження, професійних стресів тощо. Визначено, що найчастіше у працівників Національної поліції України виникають спалахи роздратування, які призводять до конфліктних ситуацій. Для професіоналів з відсутністю або незначним емоційним вигоранням характерне гармонійне співвідношення цих компонентів у системі життєвих орієнтацій і переважання таких термінальних цінностей, як «духовний спокій», «активне творче життя» та «активна соціальна думка». У працівників з частково або повністю сформованим синдромом професійного вигорання виявляється неузгодженість у системі життєвих орієнтацій і домінуванні термінальних цінностей – «збереження власної індивідуальності», «розвиток себе» та «високе матеріальне становище». Показано, що редукція особистих звершень проявляється як зниження відчуття компетентності в роботі, незадоволеність собою та своїми проявами, зменшення цінності своєї професійної діяльності, зухвале сприйняття себе як професіонала й особистості в цілому. При цих показниках у людини поступово знижується як професійна, так й особиста самооцінка, з’являється відчуття власної неспроможності та байдужості до своїх професіональних обов’язків. Ключові слова: професійне вигорання, професійна мотивація, демотивація, професійна деформація, психічне здоров’я, емоційне напруження, невротичні реакції, психопрофілактика.
5
Журавльова, Л. П., та Н. В. Мужанова. "ДИНАМІКА ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ УЧАСНИКІВ СУБКУЛЬТУР". Психологія: реальність і перспективи, № 12 (3 листопада 2019): 66–71. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.50.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу змін в ціннісно-смисловій сфері особистості, яка є залученою до субкультури. Проведено теоретичний аналіз досліджень і публікацій, розглянуто основні підходи до вивчення ціннісно-смислової сфери особистості. Подано емпіричні дані дослідження ціннісно-смислової сфери представників неформальних субкультур двох вікових груп (підлітків та дорослих). Встановлено достовірно значущі відмінності в смисложиттєвих орієнтаціях досліджуваних. Учасники неформальної субкультури вважають своє життя менш осмисленим (р≤0,01), спрямованим (р≤0,01), наповненим (р≤0,01) і структурованим (р≤0,01), порівняно зі звичайними громадянами. Онтогенетична динаміка показників смисложиттєвих орієнтацій жінок, які належать до неформальних субкультур, є значно стрімкішою порівняно з аналогічними показниками «неформалів»-чоловіків. Виявлено відмінні ознаки ціннісних орієнтацій учасників субкультури, відносно звичайних громадян.
Система термінальних цінностей «неформалів» переважно співпадає з системою цінностей «звичайних громадян», а їх інструментальні цінності здебільшого відрізняються. Відмінності в структурі цінностей стосуються їхньої спрямованості: члени субкультури є переважно індивідуально орієнтованими, а пересічні люди – більш соціально спрямовані. Підтверджено вплив субкультурного середовища на ціннісно-смислову сферу його представників.
6
Мельничук, Майя. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ЮНАКІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ САМОРЕГУЛЯЦІЇ". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 283–87. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-56.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті надається характеристика особливостей ціннісних орієнтацій особистості, їх становлення у юнацькому віці та особливостей психологічного розвитку юнаків, взаємозв’язку ціннісних орієнтацій та саморегуляції у даному віці. Охарактеризовано основні принципи та вимоги до проведення емпіричного дослідження у психології, а також подано опис методик, що можуть бути використані для емпіричного дослідження ціннісних орієнтацій юнаків із різним рівнем саморегуляції. Обгрунтовано вибір віку респондентів емпіричного дослідження. Також наводиться опис результатів проведеного емпіричного дослідження ціннісних орієнтацій юнаків, зв’язку термінальних та інструментальних цінностей та саморегуляції досліджуваних. Зазначено перспективи подальших розвідок дослідження ціннісних орієнтацій юнаків із різним рівнем саморегуляції.
7
Kostrikova, Kateryna, Olga Koltsova, Victoria Koval та Ivan Hlukhov. "Ефективність впровадження програми олімпійської освіти у формуванні поведінкових рис учнів початкової школи". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(51) (30 вересня 2020): 23–31. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-03-23-31.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено актуальність проблеми формування культури здоров’я та здорового способу життя учнів початкової школи закладів середньої освіти. За рахунок процесу інтеграції програми олімпійської освіти в заклади середньої освіти будуватиметься за допомогою крос-курікулярної технології, яка передбачає, що кожен урок – це окремий блок, який має чітко визначену структуру. Діяльність учителя зводитиметься не до ре- трансляції знань, а до створення компетентнісного освітнього середовища для пошуку й відкриттів. Розглянута програма олімпійської освіти, яка є передумовою для того, щоб молодь долучилася до спорту, спричинивши зростання здорового способу життя, позитивного впливу на формування цінностей та особистість. Із метою виявлення ефективності програми з використанням олімпійських цінностей у процесі роботи з учнями закладів середньої освіти міста Херсона проведено комплексну діагностику сформованості поведінкових рис цінностей дітей за допомогою методики «Олімпійський опитувальник» Р. Телама, метод семантичного диференціалу В. Ф. Петренко. Важливою особливістю інтеграції олімпійських цінностей в освітній процес школярів є заохо- чення чіткого й послідовного послання на те, наскільки спорт є важливою частиною культури, що має величезний виховний вплив. Доведено, що з упровадженням у заклади середньої освіти програми олімпійської освіти діти та молодь розуміють, що довговічність, яка зумовлена спортом, висвітлює інші цілі життя й допомагає знайти свій власний шлях у суспільстві. Олімпійський спорт, олімпійська освіта, концепція спортивних занять та виховання особистості в культурі олімпійських цінностей підкреслює значення загальних людських цінностей. Глобальний орієнтир в олімпійській освіті – виховання молодої людини з осмисленням гуманістичних ідеалів, здорового способу життя, позитивного мислення, цінності олімпізму та віри в майбутнє.
8
Kikinezhdi, Oksana. "CТАНОВЛЕННЯ Я-КОНЦЕПЦІЇ ЖІНКИ / ЧОЛОВІКА В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ". HUMANITARIUM 42, № 1 (14 листопада 2019): 77–90. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-77-90.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено емпіричне дослідження розвитку гендерної ідентичності в юнацькому віці. У контексті гуманістичної, генетичної та когнітивної психології та згідно з авторською моделлю статеворольової ідентифікації особистості розглянуто становлення персоніфікованого образу Я як маскулінно-фемінно-андрогінного конструкту. З’ясовано, що специфіка розвитку ґендерної ідентичності дівчат та юнаків 15–17-річного віку полягає в статевій диференціації структури термінальних та інструментальних цінностей, різному співвідношенні Я-ідеальне/Я-реальне представників різної статі, їх взаємозв’язку зі стратегіями ґендерної поведінки, суб’єктивним контролем. Виявлено, що ціннісно-орієнтаційний портрет дівчат є досить подібним до юнацького, проте менш зорієнтованим на суспільне визнання, а тим більше – на переобтяження себе самоконтролем. Констатовано, що у структурі життєвих цінностей та орієнтирів майбутнього життя дівчат найбільш питому вагу займають сімейні ролі, а в атрибуції Я-концепцій у змісті наративів – здатність їх успішно виконувати; у юнаків, навпаки – суспільні, професійні, публічні ролі, за умови досягнення ефективності їх виконання. Досліджено, що соціально-психологічна структура сімейних цінностей обох статей характеризується внутрішньою суперечністю – традиційно-ґендерні орієнтири частіше очікуються від чоловіків, ніж від жінок. Встановлено, що референтна ґендерна ідентичність у дівчат та юнаків носить яскравий стереотипізований характер. Зроблено висновок, що ґендерна ідентичність постає узагальненим, систематизованим образом набутого статеворольового Я, розширеного значним впливом його розгортання в сфері міжстатевих взаємин; усвідомленим самовизначенням дівчат і хлопців у системі ґендерних орієнтацій, і характеризується збалансованістю реального та ідеального ґендерного Я, поглибленим рівнем саморефлексії, спрямуванням на різні моделі статеворольової поведінки, підпорядкованістю змісту ґендерної ідентифікації ширшому соціально-рольовому контексту.
9
Шолох О. А. "Особливості дослідження сформованості ціннісного ставлення до професійної діяльності майбутніх психологів у процесі фахової підготовки". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 224–31. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.131.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті конкретизовано психолого-педагогічні аспекти проблеми ціннісного ставлення майбутніх психологів до професійної діяльності. Проаналізовано процес переоцінки цінностей, критичне осмислення досвіду попередніх досліджень, нові уявлення про професійне майбутнє студентства. Представлений теоретичний аналіз смисложиттєвих орієнтацій практичного психолога, що являють собою цілісну систему свідомих та вибіркових зв’язків, наявність життєвих цілей, свідому усвідомленість вибору і оцінок, задоволеність життям та професійною самореалізацією.З’ясовано, що професійно-значимі ціннісні орієнтації не залишаються незмінними впродовж професійної діяльності психологів. Найбільшого значення, не зважаючи на стаж роботи, серед професійно-важливих набувають цінності «освіченість» та «відповідальність», а найменшого – «терпимість до поглядів і думок інших», «раціоналізм» та «чуйність». Позиціонуються психолого-педагогічні аспекти проблеми ціннісного ставлення майбутніх психологів до професійної діяльності. На засадах основного діагностичного конструкта «Ціннісні орієнтації» М. Рокич розглянуто спрямованість особистості, що розуміється як значущість для людини тих або інших життєвих цілей і ціннісних орієнтацій, якими вона керується в своєму житті. Схарактеризовано два класи цінностей: цінності-цілі (термінальні), визначені їм як переконання людини в тому, що кінцева мета індивідуального існування коштує варта того, щоб до неї прагнути та цінності-засоби (інструментальні), визначені як переконання людини в тому, що певний образ дій або властивість особистості є переважаючою в будь-якій ситуації. За результатами дослідження доведено, що термінальні професійно-значущі цінності у респондентів носять стійкіший характер, ніж інструментальні, для них характерна менша міжгрупова варіативність. Відмінності вираження термінальних професійно-важливих цінностей у досліджуваних з різним стажем роботи, проявляються, але не в значній мірі. Найбільшого значення, не залежно від стажу роботи, серед професійно-важливих набуває цінність «цікава робота».
10
Коширець, Віктор, та Катерина Шкарлатюк. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНОГО ПРОСТОРУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З ОЗНАКАМИ ПТСР". Psychological Prospects Journal, № 36 (30 грудня 2020): 124–43. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-124-143.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. У статті розглянуто особливості організації особистісного простору військовослужбовців з ознаками посттравматичного стресового розладу. Визначено основні напрями та підходи до дослідження поняття психологічного простору, а також впливу психотравмуючих подій на організацію особистісного простору як компоненту структури життєвого простору. Здійснено теоретичне обґрунтування поняття особистісного простору військових та емпірично досліджено його психологічні особливості.
Методи. Використано стандартизовані психодіагностичні методики «Суверенність психологічного простору» С. К. Нартова-Бочавер, опитувальник пацієнта про стан здоров’я Patient Health Questionnaire (PHQ) -9, опитувальник для скринінгу посттравматичного стресового розладу, шкала оцінки впливу травматичної події Impact of Event Scale (IES-R).
Результати. Виявлено, що рівень суверенності простору, тіла, соціальних зв’язків, речей, цінностей пов’язаний із появою ознак ПТСР у військовослужбовців. Проведене дослідження дозволяє констатувати у військовослужбовців з ознаками ПТСР психологічні особливості, які негативно впливають на їх повсякденне життя, процеси адаптації, ресоціалізації та організацію їх особистісного простору. Низький рівень суверенності психологічного простору засвідчує ознаки депривації, яка проявляється в переживанні підпорядкованості, відчуженості, фрагментарності власного життя і характеризується труднощами в пошуку об’єктів середовища, з якими люди себе ідентифікують.
Висновки. Дослідження показало, що у військових з низьким рівнем суверенності психологічного простору яскраво виражені показники схильності до посттравматичного стресового розладу. Тобто, низька суверенність простору, тіла, соціальних зв’язків, речей, цінностей впливає на вірогідність виникнення у військовослужбовців ознак ПТСР. Аналогічний взаємозв’язок виявлений між рівнем суверенності і наявністю тенденції до ПТСР: ті військовослужбовці, які мають високий рівень суверенності психологічного простору, не мають виражених ознак посттравматичного стресового розладу. Продемонстровано важливість вирішення завдань реабілітації, ранньої діагностики та психокорекції військових з метою забезпечення їх психічного здоров’я, а також для розвитку особистісної й професійної самореалізації.
Дисертації з теми "Опитувальник термінальних цінностей І"
1
Твердохлєбова, Наталя Євгеніївна, та Наталія Едуардівна Мілорадова. "Дослідження цінностей правоохоронців на етапі навчання у ЗВО". Thesis, Донецький юридичний інститут МВС України, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47819.
Повний текст джерела