Добірка наукової літератури з теми "Операційна цінність"

У статті розкрито суть, структуру й особливості змісту професійної готовності інспекторів прикордонної служби до ідентифікації осіб і транспортних засобів. З’ясовано, що це професійно важлива особистісна властивість, що охоплює ціннісне ставлення інспектора до ідентифікації у пунктах пропуску, а також знання технології, методів і засобів ідентифікації осіб і транспортних засобів, професійно-особистісні якості та уміння, необхідні для належного здійснення цього процесу в пунктах пропуску через державний кордон. У структурі професійної готовності інспекторів прикордонної служби до ідентифікації осіб і транспортних засобів виокремлено три компоненти. Ціннісно-особистісний компонент охоплює професійні ціннісні орієнтації військовослужбовця Державної прикордонної служби, професійно-важливі якості (професійна спостережливість, пам’ять, уважність, високу продуктивність і стійкість до надмірних навантажень), професійну спрямованість та мотиви професійної діяльності. Когнітивно-пізнавальний компонент охоплює предметні (габітоскопія, теорія ідентифікації) і спеціальні (організація та здійснення ідентифікації у пунктах пропуску) знання. Операційно-діяльнісний компонент охоплює комплекс умінь, необхідних для організації та здійснення ідентифікації осіб і транспортних засобів у пунктах пропуску. Узагальнено, що під час прикордонного контролю інспектор прикордонної служби повинен уміти досліджувати зовнішність (фотокартка в документі; опис зовнішності в паспорті, в орієнтировках), документи (закордонні паспорти чи документи, що їх замінюють, документи, що посвідчують особу, та документи, що підтверджують мету подорожі), почерк, звертаючи увагу на підпис власника в паспорті, в декларації та інших документах, на сліди руки (відбитки нігтьових фаланг). Зміст професійної готовності інспекторів прикордонної служби до ідентифікації осіб і транспортних засобів розкрито з урахуванням специфіки організації і здійснення ідентифікації, необхідних теоретичних знань, методів та засобів ідентифікації, що забезпечують високу ефективність паспортного контролю.

Стаття присвячена актуальній проблемі підготовки вихователів ЗДО до розвитку музичних здібностей дітей 4-7 років. Системний підхід до проблеми дослідження вказує на те, що критерії, показники, рівні готовності вихователів ЗДО до розвитку музичних здібностей дітей 4-7 років не можна розглядати як ізольовані, самодостатні елементи підготовки. Автором доведено, що перехід із рівня на рівень сформованої готовності характеризується створенням нової системи відношень між елементами. Розроблено систему компонентних критеріїв та їх якісних показників сформованості готовності вихователів ЗДО до розвитку музичних здібностей дітей 4-7 років відповідно до структури цього феномена, які відображають авторські модельні уявлення про його зміст та характеристики. На основі визначення суті поняття «готовність вихователів ЗДО до розвитку музичних здібностей дітей 4-7 років» схарактеризовано його компоненти. Ціннісно-мотиваційний компонент оцінюється за допомогою мотиваційно-аксіологічного критерію, когнітивний – операційно-змістового, діяльнісний – діяльнісно-рефлексійного. Визначені критерії характеризуються показниками: мотиваційно-аксіологічний – ціннісне ставлення до майбутньої педагогічної діяльності, інтерес до опанування форм, методів та прийомів розвитку музичних здібностей дітей 4-7 років; потреба у досягненні успіху в професійній діяльності; операційно-змістовий – системність, дієвість; діяльнісно-рефлексійний – сформованість умінь та навичок розвивати музичні здібності дітей 4-7 років; самооцінка вихователя щодо сформованої готовності до даного виду діяльності. Автором диференційовано рівні готовності вихователів ЗДО до розвитку музичних здібностей дітей 4-7 років на основі традиційної триступеневої градації (високий, середній, низький). На основі здійсненого аналізу розкрито суть змісту готовності вихователів ЗДО до розвитку музичних здібностей дітей 4-7 років, схарактеризовано компоненти готовності, обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості означуваної готовності.

У статті розглядаються критерії і показники сформованості одухотвореного образу людини культури в студентської молоді. Обґрунтовано вибір груп критеріїв сформованості одухотвореного образу людини культури в студентської молоді, окреслено критерії сформованості образу людини культури та подано їх змістовні характеристики, схарактеризовано показники, які відповідають визначеним критеріям. До аксіологічної групи віднесено ціннісно-смисловий та естетичний критерії, що показують сформовану систему духовних і культурних цінностей і світоглядних уявлень про сенс буття, сформований ціннісний, гуманістичний світогляд, ціннісне ставлення до національної культури, наявність естетичних і художніх потреб, здатність насолоджуватися прекрасним, сформовані естетичні смаки, прагнення до естетичного ідеалу, систему естетичних цінностей, художньо-естетичну компетентність. До складу потребово-мотиваційної групи віднесено емоційно-оцінний та мотиваційний критерії, де показниками є: емпатія, переживання катарсису, прагнення до творчого самовияву, мотивація до оцінювання моральних якостей особистості, внутрішня потреба реалізації потенціалу носія культури, зацікавленість у наслідуванні культурних традицій, прагнення до культурної самоідентифікації. Когнітивна група представлена когнітивним критерієм, що характеризується засвоєнням базових понять і категорій культури, вмінням оперувати цими поняттями в побудові власних суджень, етнокультурна компетентність, критичне й інноваційне мислення. Поведінкова група представлена операційно-дійовим і діяльнісним критеріями з показниками: соціокультурна адаптивність, готовність особистості до самостійної діяльності, культуротворча і духотворча діяльність.

Інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика знайшла своє широке використання в хірургії, зокрема при оперативних втручаннях на щитоподібній та прищітоподібній залозах. Досить часто передопераціної діагностики для встановлення діагнозу та вибору об’єму оперативного втручання буває недостатньо, в таких випадках методом вибору являється інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика. Мета дослідження. Оцінити інформативність інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження у виявленні онкопатології задля визначення адекватного об’єму хірургічного втручання при операціях на щитоподібній та паращитоподібних залозах. Матеріали та методи. Проведено аналіз 6140 операцій з приводу вузлової патології ЩЗ, що виконані протягом 6 років (2015–2020 рр.) на базі хірургічного відділення клініки Державна установа «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України». Обчислено основні статистичні показники інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження у виявленні онкопатології, зокрема чутливість, специфічність та діагностичну цінність методу. Результати. Відсоток істинопозитивних результатів при проведенні інтраопераційного експресгістологічного дослідження окремо по роках коливався в межах 86,2–97,9 %. При оцінці чутливості, специфічності, прогностичної цінності та точності методів встановлено, що вищезазначені показники збільшувалися: чутливість — з 88,4 до 98,7 %; специфічність — з 95,3 до 99,3 %; прогностична цінність позитивного результату — з 79,9 до 94,4 %; прогностична цінність негативного результату — з 94,4 до 98,7 % та точність — з 92,3 до 98,87 %, що вказує на досить високу ефективність проведення вищезазначеного дослідження. Сполучення патології прищитоподібних залоз з іншими тиреоїдними захворюваннями значно утруднює доопераційну верифікацію злоякісного процесу, але точно верифікується при експрес-гістологічного дослідження у 100 % (за нашими даними на п’ять операцій з приводу підозри на рак прищитоподібних залоз верифіковано п’ять раків), а при раку прищитоподібних залоз виявляється інвазія в оточуючі тканини. У зв’язку з чим для вибору раціональної тактики хірургічного втручання значно підвищується значення інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження. Висновки. Задля більш чіткого диференціювання злоякісних пухлин і надання можливості частішого застосування органозберігаючих оперативних втручань необхідно застосувати інтраопераційне експрес-гістологічне дослідження.

Проблема впровадження особистісно-орієнтованої технології у професійну освіту студентів-музикантів (цілемотиваційний, емоційно-вольовий, змістовий, операційно-діяльнісний, контролюючо-корекційний компоненти) вимагає роглядати студента-музиканта як головну цінність, суб’єкта мистецької освіти; необхідності педагогічної підтримки його особистісно-професійного становлення. Технологія розроблена на основі аналізу праць зарубіжних і вітчизняних учених. У статті проаналізовано особливості аксіологічного, особистісного, діяльнісного, феноменологічного підходів як методологічних настанов, що мають бути імплементованими у зміст особистісно-орієнтованої педагогічної технології. Визначено зміст компонентів педагогічної технології; описано хід експерименту щодо впровадження педагогічної технології та проаналізовано його результати, які свідчать про залежність рівня сформованості компонентів від науково-методичного забезпечення навчальних дисциплін; оновлення змісту навчальних курсів у навчально-виховному процесі закладу вищої мистецької освіти.

Визначено, що одним із основних показників ставлення споживача до бренда є лояльність. Розглянуто показники, за якими можна визначити міру лояльності споживачів до бренду. Визначено загальні характеристики бренда, зокрема: бренд існує в свідомості споживача, він має унікальний набір цінностей, призначений для ідентифікації товарів або послуг виробника; бренд – це об’єкт інтелектуальної власності, що складається із сукупності матеріальних, нематеріальних елементів і відображає характеристики товару, його унікальні ознаки; бренд – маркетинговий інструмент, що має певну цінність для продавців та споживачів товарів, сприяє економічному розвитку підприємства і формуванню взаємовигідних відносин з партнерами; на відміну від торгової марки бренд не можна реєструвати і контролювати, а також прив’язати до якогось географічного місця. Встановлено існуючі підходи до побудови методики бухгалтерського обліку торгових марок та брендів, які можуть відрізнятися залежно від того, чи придбані такі активи або були створені самим підприємством. Уточнено питання нарахування амортизації на придбані права на торгову марку. Розкрито порядок передачі виключних прав власності на торгову марку. Запропоновано господарські операції придбання виключно майнових прав на торгову марку.

Мета. Аналіз основних підходів до визначення поняття “предмети розкоші”, їх класифікації та проектування шкали для товарознавчої оцінки їх якості. Методика. Для проведення загальної класифікації предметів розкоші за індексом їх якості було використано стандартні методи регресійного аналізу. Результати. Згідно чинного законодавства України, предметами розкоші вважаються речі, які не є «предметами повсякденного вжитку» або критично важливими для життя та діяльності людини. Ці товари повинні бути символами заможності, індивідуальності, причетності до вищих верств населення та здійснювати емоційний вплив на оточуючих . Саме ці атрибутивні якості дозволили виділити групу критеріїв для товарознавчої оцінки предметів розкоші та спроектувати авторську шкалу для їх загальної класифікації відповідно до раніше визначеної послідовності операцій . При розробці критеріїв для товарознавчої оцінки предметів розкоші враховували принцип: «Чим інформаційно змістовнішим є комплекс гуманітарних потреб, які задовольняються за допомогою предмета, тим вища його цінність як предмета розкоші». Авторами було запропоновано критерії для товарознавчої оцінки предметів розкоші: актуальність символізму, який притаманний предмету; презентативна цінність; емоційний ефект; комунікаційна (консолідуюча) цінність; широта впливу на різні верства населення; відповідність культурним традиціям; перцептивність. Наукова новизна. Запропоновано класифікацію, в якій головними критеріями для віднесення товарів до предметів розкоші є їх придатність для задоволення гуманітарних потреб особистості та її репрезентації в суспільстві. Спроектовано авторську шкалу для загальної класифікації предметів розкоші. Для розробки класифікації предметів розкоші, запропоновано поділ інтервалу можливих значень індексу цінності предметів розкоші на три загальні групи: товари підвищеної якості або дорогі товари, предмети для індивідуальної саморепрезентації, предмети розкоші. Практична значимість. Встановлено, що предмети розкоші не можуть бути масовими й широко тиражованими, їх вартість предметів повинна бути високою, але залежною від фінансової спроможності потенційних покупців; з часом предмети розкоші можуть втрачати або збільшувати свою цінність, їх товарознавча оцінка повинна враховувати мету замовника, обставини й час проведення оціночних робіт.

Статтю присвячено дослідженню інформаційного потенціалу міжнародної інвестиційної позиції порівняно з іншими показниками міжнародних розрахунків. Посилення ролі міжнародної інвестиційної позиції країни як джерела інформації щодо зовнішньоекономічної діяльності країни пов’язане, зокрема, з посиленням глобалізації та прискореним зростанням масштабів руху капітальних ресурсів між країнами. У роботі проведено зіставлення платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції, виділено схожість та відмінності цих статистичних звітів. Перш за все, спільним для обох показників є те, що статистичні звіти будуються за принципами подвійних записів та відображають міжнародні грошові потоки. Разом з тим МВФ розглядає платіжний баланс як показник потоку («протягом певного періоду»), а міжнародну інвестиційну позицію – як показник запасу («у певний період часу»). З урахуванням цього слід визнати, що за спільними показниками (наприклад, прямі іноземні інвестиції) міжнародна інвестиційна позиція є більш інформативною. З появою доступу до звітів про міжнародну інвестиційну позицію інформаційна цінність платіжного балансу в частині міжнародного переміщення інвестиційних ресурсів значно зменшилася. Однак це ніскільки не принижує інформаційну цінність платіжного балансу для інших потреб. Лише платіжний баланс може дати узагальнену інформацію про рахунок поточних операцій. Тільки тут можна знайти дані про некомерційні операції з капіталом. Саме платіжний баланс дозволяє обґрунтувати зміни резервних активів.

Стаття присвячена актуальній проблемі підготовки вчителів до здійснення фасилітаційної взаємодії з учнями. Системний підхід до проблеми дослідження вказує на те, що критерії, показники, рівні готовності майбутніх учителів до здійснення фасилітаційної взаємодії з учнями не можна розглядати як ізольовані, самодостатні елементи підготовки. Автором доведено, що перехід з рівня на рівень сформованої готовності характеризується створенням нової системи відношень між елементами. Розроблено систему покомпонентних критеріїв та їх якісних показників сформованості готовності майбутніх учителів до здійснення фасилітаційної взаємодії з учнями відповідно до структури цього феномена, які відображають авторські модельні уявлення про його зміст та характеристики. На основі визначення суті поняття «готовність майбутніх учителів до здійснення фасилітаційної взаємодії з учнями» схарактеризовано його компоненти. Ціннісно-мотиваційний компонент оцінюється за допомогою мотиваційного критерію, когнітивний – змістового, діяльнісно-операційний – процесуального, рефлексійний – особистісно-рефлексійного. Визначені критерії характеризуються показниками: мотиваційний – ціннісне ставлення до майбутньої педагогічної професії, яке грунтується на засадах фасилітаційної взаємодіїта оволодіння фасилітативною компетентністю; інтерес до опанування форм, методів та прийомів фасилітаційної взаємодії; потреба в досягненні успіху в професійній діяльності на засадах фасилітаційної взаємодії; змістовий – системність, дієвість, гнучкість; процесуальний – сформованість умінь (діагностично-прогностичних, інтелектуальних, конструктивних, комунікативних); особистісно-рефлексійний – уміння здійснювати рефлексію, самооцінка, самоаналіз. Автором диференційовано рівні готовності майбутніх учителів до здійснення фасилітаційної взаємодії з учнями на основі традиційної триступеневої градації (високий, середній, низький). На основі проведеного аналізу автором розкрито суть змісту готовності майбутніх учителів до здійснення фасилітаційної взаємодії з учнями, схарактеризовано компоненти готовності та обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості означуваної готовності.

Промислові коноплі – суспільно безпечна сільськогосподарська рослина, всі частини якої знаходять використання в багатьох галузях промисловості. Для організму людини цінність представляє конопляне насіння та продукція на його основі. Адже насіння промислових конопель є повноцінним джерелом рослинних білків, харчових волокон, низки вітамінів та мінеральних речовин, комплексом незамінних жирних кислот. Світова практика засвідчує, що використання продукції з насіння конопель стає пріоритетним напрямом. Виробники на постійній основі впроваджують інновації та представляють на ринку нові продукти. Український ринок продукції з насіння промислових конопель перебуває на етапі розвитку. Це зумовлює пошук нових нетрадиційних напрямів використання як насіння, так і супутніх продуктів його переробки. У статті розкрито цінність насіння промислових конопель та наведено його хімічний склад. Надано також характеристику та хімічний склад супутніх продуктів переробки насіння, таких як січка, перевій, оболонки, фільтрувальний осад, макуха. На основі цього запропоновано комплексну техніко-технологічну схему багатоцільової переробки насіння промислових конопель. У схемі закладено послідовність дій та операцій, що дозволяє мінімізувати відходи виробництва та підвищити ефективність переробки насіння завдяки використанню всіх отриманих продуктів. Схема передбачає одержання конопляного ядра та олії холодного пресування з подальшим використанням супутніх продуктів переробки як сировини для одержання продукції різного призначення: технічної олії, сипких конопляних продуктів, комбікормів, кормових добавок, твердого біопалива тощо. Впровадження розробленої схеми дозволить розширити асортимент продукції з насіння промислових конопель та сприятиме багатовекторному розвитку аграрних і переробних підприємств.

Дисертаційну роботу присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних основ та розробці практичних рекомендацій щодо побудови конкурентної стратегії торговельного підприємства, яка спрямована на формування динамічних конкурентних переваг в процесі забезпечення сталого розвитку підприємства. Розвинено категорійно-понятійний апарат теорії конкуренції, конкурентних стратегій, а також запропоновано концептуальний підхід до формування конкурентної стратегії на основі безперервної інноваційної моделі. Розглянуто і критично проаналізовано еволюціонування теорії конкуренції в перебігу формування економічних систем та доведено, що Індустрія 4.0 докорінно трансформує основні важелі конкурентного середовища, соціальний базис конкурентних стратегій та інструментів суперництва, основаних на інтелектуальній компоненті. Таке бачення уможливлює імплементування основних елементів Індустрії 4.0 в діяльність торговельних українських підприємств, зважаючи на їх роль у ланцюгу створення цінності. Визначено особливості функціонування механізму формування динамічного конкурентного потенціалу, який забезпечує швидкість реагування на зміни ринкової ситуації, стратегічну гнучкість та готовність підприємства до змін. На основі систематизації наукових підходів до формування конкурентної стратегії запропоновано її безперервну інноваційну модель, рушійним механізмом якої мають стати стратегічні дії підприємства щодо вдосконалення бази знань, а отже формування стійких та динамічних конкурентних переваг. До їх числа віднесено: мотиваційні механізми конкурування; системи управління знаннями й продукування генерації ідей та інновацій; інструменти маркетингу, сценарії досягнення лідерства; забезпечення інтересів стейкголдерів; партнерські стратегії. Удосконалено науково-методичний підхід щодо формування концептуального паттерну стратегічного конкурентного потенціалу підприємства роздрібної торгівлі, який на відміну від інших розробок включає: можливості, що склалися у зовнішньому середовищі; споживчий потенціал; потенціал внутрішнього середовища підприємства, і спрямований на підвищення конкурентного потенціалу підприємства. Концептуальний паттерн формування стратегічного конкурентного потенціалу, здатний не тільки формувати й підтримувати конкурентні переваги, але й продукувати інновацію цінностей для забезпечення безперервності розвитку торговельного підприємства. Виокремлено та обґрунтовано забезпечуючий ланцюг системних цінностей, який продукується функціональними підсистемами торговельного підприємства та формує унікальну торговельну пропозицію. Пропонований підхід забезпечить сучасне підґрунтя для формування конкурентної стратегії торговельного підприємства. Ідентифіковано та проведено класифікацію факторів впливу на формування конкурентних стратегій та культуру безперервного інноваційного бізнес-моделювання, яка, на відміну від усталених, виокремлює екзогенні (глобалізаційні процеси, межі ринків, темпи розвитку технологій, невизначеність середовища); ендогенні (динаміка та розмір внутрішнього потенціалу підприємств торгівлі, організаційні знання та навики, рівень між фірмової невизначеності) та стратегічні дії підприємств щодо вдосконалення бази знань та забезпечення безперервності розвитку конкурентної стратегії (партнерські стратегії, сценарії досягнення лідерства, забезпечення інтересів стейкголдерів, співконкуренція, внутрішні інноваційні процеси). Такий підхід дозволяє підприємствам торгівлі при формування конкурентної стратегії базуватися на безперервній інноваційній моделі. Дістала подальшого розвитку теоретизація понятійного апарату конкурентної стратегії підприємства, а саме: визначено сутність поняття «конкурентна стратегія», яка, на відміну від усталених поглядів, розглядається як динамічна модель поведінки підприємства, спрямована на досягнення сталої конкурентоспроможності в межах місії, націленої на задоволення потреб споживачів та забезпечення економічних, масштабних та іміджевих ефектів підприємства. Розвинено трактування сутності поняття «інновація цінності», яку на відміну від інших, запропоновано визначати як стратегію, що забезпечує здатність системи продукувати ринкові зміни на основі збалансованого поєднання виключної корисності, цільової собівартості, стратегічного ціноутворення задля безперервного розвитку підприємства у конкурентному середовищі. На підставі моніторингу ринку канцтоварів України удосконалено науково-методичний підхід до якісного оцінювання ситуації на ринку, який на відміну від інших розробок, ґрунтується на визначенні системи інтегрованих оцінок зовнішнього конкурентного макропотенціалу, в розрізі визначальних екзогенних факторів і залежить від їх варіації та рівня впливу на діяльність підприємства, що дозволило оцінити зовнішній конкурентний потенціал, який впливає на формування конкурентної стратегії підприємств роздрібної торгівлі. Сформовано теоретико-методичний підхід до визначення ефективності управління конкурентною позицією торговельного підприємства, що базується на інтегрованій оцінці масштабу конкурентного потенціалу, сили конкурентного впливу та результативності стратегічних дій конкурентів, та спрямований на трансформування стратегічного бачення позиції підприємства на ринку як конкурентної стратегії, а стійкість конкурентних переваг дозволяє визначати в контексті можливості утримання конкурентної позиції у довгостроковій перспективі. Запропоновано комплексний інтегральний показник ефективності управління конкурентною позицією підприємств роздрібної торгівлі на основі результативності стратегічних дій та сили конкурентного впливу. Все це формує аналітичну складову розробки конкурентної стратегії, яка забезпечить механізм порівняння динамічності, гнучкості конкурентних переваг, для формування сталої конкурентоспроможності в межах корпоративної стратегії спрямованої на задоволення потреб споживачів та забезпечення економічних, масштабних та іміджевих ефектів підприємства торгівлі. Набув подальшого розвитку ресурсний підхід до оцінювання внутрішнього конкурентного потенціалу підприємств роздрібної торгівлі, в основу якого, на відміну від інших, покладено розрахунок інтегрального показника на основі збалансованої системи часткових показників за такими складовими потенціалу, як: споживчий, фінансовий, клієнтський, бізнес-процесів, стратегічний та потенціал розвитку, що дає можливість комплексно визначити рушійні сили конкурентного потенціалу, розглянути синестезію пріоритетних конкурентних складових підприємства роздрібної торгівлі з цілями його корпоративної стратегії та забезпечити порівняння між існуючим станом та прогнозним рівнем конкурентного потенціалу підприємства. Запропоновано системно-раціональний підхід до реалізації тактичного конкурентного позиціювання в напрямку активних стратегічних дій підприємства роздрібної торгівлі в межах загальної конкурентної стратегії комбінування. Даний підхід ґрунтувався на припущенні, що формування мережі магазинів одного підприємства має відбуватися на основі експоненціального приросту корисності, ефекту масштабу, накопиченого досвіду й знань, зростанням довіри з боку зацікавлених осіб. Даний підхід складається з методики перевірки наявності тісноти синергійних зв’язків між магазинами, що входять до складу одного підприємства та моделі визначення раціонального масштабу мережі магазинів, побудованої на основі показника відносного загального доходу, який продукується мережею магазинів. Удосконалено науково-методичний підхід до формування конкурентної стратегії підприємства роздрібної торгівлі канцтоварами, який об’єднує в собі послідовність дій інтуїтивної аргументації сценаріїв досягнення лідерства на ринку та, на відміну від існуючих розробок, враховує структуризацію цілей тактичної конкурентної позиції, виявлення альтернативних тактичних завдань, які формують тактичні конкурентні переваги та тактик конкурування з подальшою ітерацією конвергенції ймовірнісного та бажаного стану системи в умовах ресурсних та часових обмежень. Результати отриманих досліджень та практичне вирішення завдань щодо формування конкурентної стратегії знайшло відображення у практичній діяльності підприємств роздрібної торгівлі канцтоварами міста Вінниці та Хмельницької торговельно-промислової палати. Ключові слова: стратегія, конкурентна стратегія, конкурентоспроможність, конкурентна позиція, конкурентні переваги, сила конкурентного впливу, інтенсивність конкуренції, споживчий потенціал, інновація цінності, функціональна цінність, вартісна цінність, споживча цінність, операційна цінність, організаційна цінність, комбінована конкурентна стратегія, тактична конкурентна позиція, тактика конкурування.
The dissertation is devoted to substantiation of theoretical and methodical bases and development of practical recommendations on construction of competitive strategy of commercial enterprise which is directed on formation of dynamic competitive advantages in the process of maintenance of sustainable development of the enterprise. It is developed categorical and conceptual system of theory of competition, competitive strategies, and also it is proposed a conceptual approach to the formation of a competitive strategy based on a continuous innovation model. It is considered and critically analyzed the evolution of competition theory during the formation of economic systems and it is proved that Industry 4.0 radically transforms the main levers of the competitive environment, the social basis of competitive strategies and rivalry tools based on the intellectual component. Such vision enables the implementation of the main elements of Industry 4.0 in the activities of Ukrainian commercial enterprises, considering to their role in the chain of creation the value. It is defined the peculiarities of functioning of the mechanism of formation of dynamic competitive potential which provides speed of reaction to changes of market situation, strategic flexibility and readiness of the enterprise to changes. Based on the systematization of scientific approaches to the formation of competitive strategy it is proposed its continuous innovative model, the driving mechanism of which should be the strategic actions of the enterprise to improve the base of knowledge, and therefore the formation of sustainable and dynamic competitive advantages. These include: motivational mechanisms of competition; knowledge management systems and production of idea generation and innovation; marketing tools, scenarios of achieving the leadership; ensuring the interests of stakeholders; partnership strategies. It is improved the scientific and methodological approach to the formation of the conceptual pattern of strategic competitive potential of the retail enterprise, which, unlike other developments, includes: opportunities that have developed in the external environment; consumer potential; the potential of the internal environment of the enterprise, and aims to increase the competitive potential of the enterprise. Conceptual pattern of formation of strategic competitive potential is able not only to form and maintain competitive advantages, but also to produce innovation of values to ensure the continuity of development of commercial enterprise. It is highlighted and grounded the providing chain of system values, which is produced by the functional subsystems of trade enterprise and forms a unique trade offer. The suggested approach will provide a modern basis for formation of competitive strategy of commercial enterprise. It is identified and carried out the classification of impact factors on the formation of competitive strategies and culture of continuous innovative business modeling, which, unlike established, carves out exogenous (globalization processes, markets borders, the rate of technology development, the uncertainty of the environment); endogenous (dynamics and size of internal potential of trade enterprises, organizational knowledge and skills, the level interfirm uncertainty) and strategic actions of enterprises to improve the knowledge base and ensure the continuity of competitive strategy (partnership strategies, scenarios of achieving the leadership, ensuring the interests of stakeholders, co-competition, internal innovation processes ). Such approach allows the trade enterprises during the formation of competitive strategy to base on continuous innovation model. Received of further development of theorizing conceptual system of competitive strategy of the enterprise, namely: it is defined he essence of the concept of «competitive strategy», which, unlike established views, is considered as a dynamic model of enterprise behavior aimed at achieving sustainable competitiveness within the mission aimed at meeting consumer needs and ensuring economic, large-scale and image effects of the enterprise. It is developed interpretation of the essence of the concept of «value innovation», which, unlike others, is proposed to define as a strategy that ensures the ability of the system to produce market changes based on the balanced combination of exceptional utility, target prime cost, strategic pricing for continuous development in the competitive environment. Based on the monitoring of the stationery market of Ukraine, it is improved the scientific and methodological approach to qualitative assessment of the market situation, which, unlike other developings, is based on the definition of the system of integrated assessment of external competitive macro-potential, in terms of determinative exogenous factors and depends on their variation and the level of impact on the enterprise activity, which is allowed to assess external competitive potential that effects on the formation of competitive strategy of the retail trade enterprises. It is formed theoretical and methodical approach of determination of management efficiency of competitive position of commercial enterprise, which is based on the integrated assessment of the scale of competitive potential, strength of the competitive impact and effectiveness of strategic actions of competitors, and aims at transforming of strategic vision of the position of the enterprise on the market as a competitive strategy, and the stability of competitive advantages allows to determine in the context of the possibility of maintaining a competitive position in the long prospect. It is suggested a complex integrated indicator of the effectiveness of managing the competitive position of the retail trade enterprises based on the effectiveness of strategic actions and the strength of competitive influence. All it forms an analytical component of the development of competitive strategy, which will provide a mechanism of comparing the dynamism, flexibility of competitive advantages, to form a sustainable competitiveness within the corporate strategy aimed at meeting consumer needs and ensuring economic, scale and image-building effects of trade enterprise. It is acquired further resource approach to assessing the internal competitive potential of the retail trade enterprises, on the basis, unlike others, is laid the calculation of integrated indicator based on a balanced system of partial indicators for such components of potential as consumer, financial, customer, business processes, strategic and development potential, which allows to determine comprehensively the driving forces of competitive potential, to consider the synesthesia of priority competitive components of the retail trade enterprise with the goals of its corporate strategy and to provide a comparison between the existing state and the forecast level of competitive potential. It is suggested system-rational approach to realization of tactical competitive positioning in the direction of active strategic actions of the retail trade enterprise within general competitive strategy of combination. This approach was based on the assumption that the formation of chain store system of one enterprise should be based on the exponential increase of utility, effect of scale, accumulated experience and knowledge, increasing trust from interested person. This approach consists of a method of checking the closeness of synergies between stores that are part of the same enterprise and the model of determining the rational scale of the chain store system, built on the basis of the relative total revenue, which is produced by the chain store system. It is improved scientific and methodological approach to the formation of a competitive strategy of the retail trade enterprise of stationery, which consisits of combination of sequences of actions of intuitive reasoning scenarios of achieving the leadership at the market and, in contrast with the existing developings, takes into account the structuring of tactical competitive position, identifying alternative tactical tasks tactical which forms tactical competitive advantages and competitive tactics with subsequent iteration of the convergence of the probable and desired state of the system in terms of resource and time constraints. The results of the received researches and practical decision of issues to form the competitive strategy were reflected in practical activity of the enterprises of retail trade enterprises of stationery of Vinnytsia and Khmelnytskyi Chamber of Commerce and Industry.

Стаття присвячена дослідженню проблеми моделювання структури та змісту математичної компетентності та компетентності у галузі науки, технологій та інженерії (STEM-компетентностей) учнів. Автором зазначено, що для України сьогодні актуальною постає проблема активного творчого розвитку учнів, які вміють мобілізувати знання на практиці та швидко адаптуватися до нестандартних ситуацій. Це зумовлює пошук забезпечення високої якості освіти на всіх рівнях. Можливим рішенням цієї проблеми є організація STEM-навчання, що вимагає формування в учнів STEM-компетентностей. Автором здійснено аналіз існуючих в наукових публікаціях та офіційних документах означень понять компетенція, компетентність, STEM-компетентності. З’ясовано компоненти STEM-компетентності, серед яких когнітивна, рефлексивно-аналітична, операційно-діяльнісна, ціннісно-мотиваційна. У статті визначено основні складові STEM-компетентності, яка складається зі здатності визначити проблему, умінні логічно розмірковувати, обґрунтовувати свої дії, розуміти та аналізувати різні точки зору у вирішенні проблем, вмінні нетрадиційно вирішувати проблему, здійснювати аналіз та оцінку отриманих результатів, формулювати дослідницьке завдання та визначати шляхи його вирішення, застосовувати знання в різних життєвих ситуаціях. З’ясовано, що методики, які спрямовані на формування STEM-компетентності учнів мають ґрунтуватися на застосуванні компетентнісного, діяльнісного та системного підходів до організації навчання. У роботі наголошується, що ключові компетентності за державний стандарт базової середньої освіти в Україні ґрунтуються на рекомендаціях Ради Європейського Союзу. Автором здійснено порівняння ключових компетентностей для навчання протягом усього життя в Україні та в Європейського Союзі, детально розглянуто уміння та ставлення пов’язані з STEM-компетентністю. Виявлено, що математичну компетентність та компетентність у галузі науки, технологій та інженерії в Європейському Союзі виділяють як єдине ціле, на відмінну від України.