Добірка наукової літератури з теми "Ооцити"

За умов одно-, п’яти- та десятикратного внутрішньовенного введення наночастинок срібла (2 мг/кг та 4 мг/кг) оцінювали мейотичне дозрівання ооцитів, а також за умов десятикратного внутрішньовенного введення наночастинок срібла (2 мг/кг та 4 мг/кг) – пре- й постімплантаційну смертність ембріонів у мишей. Дослідження (дві серії) проведено на самках білих лабораторних мишей восьми тижнів (16–18 г). Використовувані наночастинки срібла (AgNPs, 30 нм, концентрація – 8 мг/мл за металом, форма – сферична).Уперше отримано дані про те, що однократне й п’ятикратне введення AgNPs (2 мг/кг, 4 мг/кг) не викликає запалення, не впливає на ооцити, змінює функціональний стан фолікулярних клітин і скоротливість матки. 10-кратне введення AgNPs (2 мг/кг, 4 мг/кг) приводить до розвитку запальної реакції й пригнічує оваріальну функцію (формування полярного тільця ооцитів, збільшує кількість апоптотичних і некротичних клітин у фолікулярному оточенні ооцита), змінює функціональний стан матки (зростає скоротливість оваріального й цервікального відділів матки), проте не впливає на розвиток пре- й постімплантаційних ембріонів.

Наводиться порівняльний аналіз абсолютної та відносної плодючості бичка кругляка (Neogobius melanostomus (Pallas, 1814)) з Каховського водосховища та Азовського моря. Абсолютна плодючість у морі склала 3 395, у водосховищі – 2 053 ооцити. Різниця за стадіями зрілості статевих продуктів між рибами з досліджуваних водойм – від 200 до 1 000 шт. Визначено залежність плодючості бичка кругляка від маси тіла, довжини та віку самиць. Кореляційний аналіз залежності плодючості від довжини особин у Каховському водосховищі склав 0,81, а в Азовському морі – 0,62. Такий розподіл відмічений залежно від маси риб: для Азовського моря – 0,63, для Каховського водосховища – 0,74. Наведений порівняльний аналіз показників плодючості в історичному розрізі показав відмінності між нашими та 40-річним даними: як для Азовського моря (в усі періоди), так і для Каховського водосховища. Різниця складає від 800 до 1 000 ооцитів у всіх розмірно-масових групах. Зменшення кількості ооцитів відмічене у риб із Кахов­ського водосховища як за показниками абсолютної та відносної плодючості, так і за віковими групами.

Наші нанотехнології й наномедицина швидко розвиваються в пошуках нових ліків. Препарати на основі наночастинок срібла (НЧС) серед них займають лідируюче становище. Стають актуальними дослідження, спрямовані на оцінку впливу різних доз і розмірів НЧС на жіночу репродуктивну систему у тварин. Такі дослідження нададуть нові дані, які будуть сприяти більш повному розумінню механізмів дії НЧС в лабораторних умовах, а також забезпечать успішний перехід нанотехнологій срібла в клініку. Отже, вплив НЧС на клітини і тканини ссавців вимагає подальшого вивчення. Мета цього дослідження – оцінити вплив внутрішньовенного введення наночастинок срібла на функціональний стан яєчника у мишей, а саме на ооцити (їх кількість і мейотичене дозрівання) і на клітини їх фолікулярного оточення (кількість живих і з морфологічними ознаками апоптичної і некротичної загибелі) в умовах експериментального гломерулонефриту. Експериментальний гломерулонефрит у мишей отримували імунізацією білих лабораторних мишей першого покоління суспензією антигену нирки, отриманої від попереднього покоління. Уведення проводили таким чином: антиген нирки − внутрішньобрюшинно три рази 1 раз в день; процедуру повторювали через три тижні, один раз внутрішньобрюшинно тією самою дозою (10 мкл суспензії на 10 г ваги). Наночастки срібла (30 нм) - внутрішньовенно три рази: 1 раз в день за 1 годину до імунізації тварин суспензією антигену нирки; а також через три тижні в тій самій дозі (2 мг / кг). Встановлено, що кількість ооцитів, що відновлювали мейоз in vitro у тварин в умовах експериментального гломерулонефриту, зменшується, порівнянні з такою кількістю у контрольних тварин; в умовах введення НЧС не виявлено пригнічення мейотичного дозрівання ооцитів; уведення НЧС в умовах експериментального гломерулонефриту збільшує кількість ооцитів, що відновлюють мейоз in vitro, порівняно з такими величинами в контролі і в умовах експериментального гломерулонефриту, а також збільшується кількість живих клітин і зменшується кількість клітин із морфологічними ознаками апоптозу в фолікулярному оточенні ооцитів.

Резюме. Тривають дебати щодо вибору оптимальної тактики лікування перед екстракорпоральним заплідненням (ЕКЗ) та найкращого протоколу стимуляції суперовуляції у жінок з ендометріозасоційованим безпліддям із метою досягнення вагітності. Мета дослідження – проаналізувати параметри індукції суперовуляції у жінок із безпліддям на тлі ендометріозу та оцінити результативність запропонованих протоколів екстракорпорального запліднення. Матеріали і методи. У дослідження увійшло 105 жінок віком від 21 до 40 років з ендометріозасоційованим безпліддям, яких поділили на 3 групи: з неоперованими ендометріоїдними кістами, яким проводили склеротерапію та прегравідарну терапію перед протоколом контрольованої оваріальної стимуляції (КОС); з неоперованими ендометріоїдними кістами, яким перед протоколом КОС проводили склеротерапію, без прегравідарної підготовки; у яких в анамнезі було проведено хірургічне лікування ендометріоїдних кіст та призначена прегравідарна терапія перед протоколом КОС. Препарат FT 500 plus для жінок першої групи призначали в дозуванні 1 саше – 1 раз на день з 2-го або 3-го дня циклу протягом 2-х менструальних циклів (цикл, у якому проводилась склеротерапія та наступний цикл). Вітамін D призначали у профілактичних дозах – 2000 ОД. Результати. Про ефективність контрольованої оваріальної стимуляції у жінок з ендометріозасоційованим безпліддям із включенням склеротерапії та вітамінного комплексу з інозитолом та вітаміну D3 свідчить кількість фолікулів 13,50 (10,00; 15,00), кількість отриманих ооцитів 10,50 (8,50; 12,00), з яких 85,71 % становили зрілі ооцити стадії M II, вихід бластоцист 3,00 (2,00; 4,00). При аналізі кількості ембріонів високого класу встановлено, що найбільшу їх кількість отримували у пацієнток, яким проводили склеротерапію з прегравідарною підготовкою комплексним вітамінним препаратом з інозитолом та вітаміном D3. Висновки. У жінок з ендометріозасоційованим безпліддям, яким проводили склеротерапію та прегравідарну підготовку вітамінним комплексом з інозитолом та вітаміном D3 перед контрольованою оваріальною стимуляцією, параметри індукції ооцитів були вірогідно кращі, що зумовило більшу частоту настання вагітностей.

Проведен сравнительный морфофункциональный мониторинг популяции донорских ооцитов, выделенных из яичников коров post mortem на разных стадиях овариального цикла, с учетом статуса хроматина и интрацитоплазматической локализации митохондрий ооцит-кумулюсных комплексов. Анализу подвергались ооциты, полученные из антральных фолликулов (Ø 2—6 мм), окруженные не менее, чем 5—6 слоями клеток кумулюса. Показано, что 45% и 50% ооцитов, выделенных из яичников на стадии фолликулярного роста и развитого жёлтого тела, соответственно, имеют периферическую локализацию митохондрий в ооплазме. Доля созревших ооцитов с периферической и равномерной локализацией митохондрий на момент аспирации их из яичников составила 88 и 85% соответственно, а уровень созревших ооцитов в группе с кластерным типом локализации достиг лишь 66%. В группе ооцитов с кластерной локализацией митохондрий отмечен высокий уровень ооцитов с дегенерированным хроматином после 24 ч культивирования (90%) по сравнению с группами с периферической и равномерной локализацией митохондрий (2 и 41% соответственно, P < 0,001). Ооциты с периферической локализацией митохондрий характеризовались гомогенной ооплазмой (58%). Гаметы с кластерным распределением митохондрий в основном имели гетерогенную ооплазму (52%), а клетки с равномерным распределением — гомо- и гетерогенную ооплазму (29 и 36% соответственно). A comparative monitoring of the population of cow donor oocytes isolated from ovaries at different stages of the ovarian cycle was carried out, the chromatin status and the intracytoplasmic localization of mitochondria of oocyte-cumulus complexes were evaluated. Oocytes obtained from antral follicles (Ø 2-6 mm) were analyzed. Gametes were cultured at a temperature of 38.5°C, in an atmosphere with 5% CO2, 90% humidity for 24 hours in T-199 medium supplemented with 10% fetal bovine serum, 106 granulosa cells/ml, 50 ng/ml bovine prolactin. Mitochondria were visualized with using of vital dye rhodamine 123, the chromatin status was assessed by Tarkowski`s cytogenetic method. It was demonstrated that 45% and 50% of oocytes isolated from the ovaries in the stage of follicular growth and developed corpus luteum had a peripheral localization of mitochondria in ooplasm. The proportion of mature oocytes with the peripheral and spread localizations of mitochondria were 88% and 85%, respectively, while the maturation rate of oocytes with the mitochondrial clusters reached only 66%. Among oocytes with cluster distribution of mitochondria a high percent of cells with signs of chromatin degeneration after 24 h culture was noted (90%) compared with groups of oocutes with peripheral and spread distribution (2% and 41%, respectively, P<0,001). Oocytes with the peripheral localization of mitochondria were characterised by homogeneous ooplasm (58%). Gametes with the clusters mostly had a heterogeneous ooplasm (52%), and cells with the spread distribution – homo- and heterogeneous ooplasm (29% and 36%, respectively).

Обзор литературы, подготовленный с точки зрения практического эмбриолога, освещает фундаментальные закономерности этапов клеточного деления, как залога формирования нормального эмбриогенеза. В основном разделе публикации содержатся прекрасный иллюстративный материал. Ряд этих механизмов, протекающих при созревании ооцита, вплоть до его оплодотворения, могут помочь понять и объяснить практическим врачам нарушения на ранних стадиях оогенеза и как следствие остановки в развитии на ранних стадиях GV, MI или MII без шансов на созревания ооцита и развития эмбриона. Мейотический прогресс зависит от точного контроля ключевых регуляторных белков. Любое изменение в этих ключевых шагах может привести к отказу в созревании. Причину повторяющихся неудач в созревании ооцитов организма человека тяжело дифференцировать на практике. Единственным выходом для таких пациентов является использование донорского ооцита, если нарушение лежит глубоко в регуляторных белках и геноме.

Безпліддя є однією із актуальних проблем сучасної вітчизняної та зарубіжної медицин, незважаючи на успіхи, досягнуті у репродуктивній медицині в останні десятиліття. Це питання має не тільки медичне, а й соціально-економічне значення, тому що призводить до погіршення демографічної ситуації у країні. Частота безпліддя в нашій країні складає 15–20 % від загальної популяції подружніх пар. При цьому необхідно відмітити, що у 40 % подружніх пар воно триває від 5 до 25 років, а 30–35 % потребують використання допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Причинами росту безпліддя є погіршення стану репродуктивного здоров’я населення, збільшення частоти ендометріозу, фіброміоми матки, кіст та кістом яєчників, ендокринних порушень, запальних захворювань органів малого таза, широке використання контрацептивів, відтермінування народження першої дитини, а також велику роль відіграє погіршення екологічної та економічної ситуації у країні. Необхідно відмітити, що синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) робить значний внесок у проблему безпліддя. Полісиндромне захворювання є однією з найпоширеніших ендокринологічних патологій у жінок репродуктивного віку. За даними літератури, СПКЯ діагностують майже у 50 % жінок із порушеннями менструальної та овуляторної функцій та більше ніж в 40 % є причиною ановуляторного безпліддя. Мета дослідження – підвищити ефективність лікування безпліддя шляхом використання прегравідарної терапії у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників перед проведенням контрольованої стимуляції овуляції в протоколах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріали і методи. Під спостереженням перебувало 150 жінок із діагнозом СПКЯ. Пацієнток поділили на 2 групи. Першу групу склали 72 жінки, котрі щодня протягом 2–3 місяців перед стимуляцією овуляції, та за протоколом контрольованої овуляторної стимуляції (КОС), приймали фолієву кислоту (400 мкг). Другу групу складали 78 пацієнток із безпліддям при СПКЯ, які аналогічно отримували комбіновану терапію вітамінного комплексу “FT-500 plus” та препарат вітаміну D3 “Аквадетрим”. В обох групах здійснювали стимуляцію суперовуляції за допомогою рекомбінантного гонадотропіну коріфолітропіну-альфа – “ЕЛОНВА”. На 5–7 дні протоколу призначали щоденно антагоніст-ГнРГ (ант-ГнРГ) “Оргалутран” по 0,25 мг. На 8 день від введення ЕЛОНВИ продовжили стимуляцію рекомбінантним фолікулостимулюючим гормоном (р-ФСГ) “Пурегон” до кінцевого дозрівання ооцитів, у якості тригера використовували агоніст-ГнРГ (а-ГнРГ) “Диферелін”. За допомогою ультразвукового дослідження вимірювали розміри яєчників, діагностували наявність патологічних утворень, оцінювали стан фолікулярного апарату. Результати досліджень та їх обговорення. На основі проведених досліджень було встановлено, що у пацієнток, яким застосовували комплексну прегравідарну підготовку перед протоколом контрольованої овуляторної стимуляції (КОС) із поєднанням препаратів “FT-500 Plus” (“Інозитол”, “Фолієва кислота’, “Глутатіон”, “Лютеїн”, цинк, вітамін С, вітамін Е, селен) та вітамін D3 “Аквадетрин” у програмах ДРТ, спостерігали істотно вищі показники якості отриманих ооцитів, нижчу частоту незрілих та дегенеративних клітин, вищий відсоток дроблення та вихід бластоцист. Застосування в якості тригера овуляції агоніста-ГнРГ знижує прояви синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ). Висновки. Застосування у комбінації препаратів вітамінного комплексу в пацієнток із безпліддям при СПКЯ дозволяє отримати ооцити кращої якості, знизити відсоток незрілих та дегенеративних яйцеклітин, збільшити частоту настання вагітності. Використання короткого протоколу КОС з ант-ГнРГ та тригером овуляції а-ГнРГ у даній групі пацієнток є фізіологічним та знижує ризик розвитку ускладнень.

Gold-headed tick, Dermacentor nuttalli is widely distributed in Mongolia and an important vector of transovarially transmitting pathogens to domestic animals. In this study, we describe the morphology of the ovary, as well as the process of the vitellogenesis and ovigenesis on oocytes of the tick, Dermacentor nuttalli. The oocytes were classified into stages that varied from I to V, according to: cytoplasm appearance, presence of the germ vesicle, position, development, presence of yolk granules, accumulation and presence of chorion. To our knowledge, this study is first description on oocytes development stages evaluated by Balashov (1964) of D. nuttalli female and its vitellogenesis. Dermacentor nuttalli хачгийн ооцитын хөгжил Хураангуй: Цус бүрэн сорж, эвцэлдэж хувалзалсан Dermacentor nuttalli эмэгчин хачгийн ооцит, өндөгний хөгжлийг судалснаар хачгийн физиологи, биологийн онцлогийг тогтоох нь шинжлэх ухаан, онол, практикийн өндөр ач холбогдолтой юм. Энэ судалгаагаар D. nuttalli хачгийн ооцитын вителлогенез, овигенез, өндгөвчний хэлбэр зүйн хувирлыг судлан тогтоолоо. Хөгжлийн янз бүрийн шатаар хөгжиж буй ооцитуудыг цитоплазмын илрэл, герминал мөхлөгт цэврүүнцрийн илрэл, байрлал, хөгжил, уургийн мөхлөгүүдийн илрэл, хуримтлагдалт, цэлмэнт бүрхүүлийн үүсэл, хөгжлийн явцаар нь 5 шат болгон ангилав (I-V). Энэхүү судалгаа нь D. nuttalli хачгийн ооцитын хөгжлийг Ю.С.Балашов (1964)-ын үнэлгээгээр үнэлж, хөгжлийн үе шатуудыг тогтоосон анхны судалгаа юм. Түлхүүр үг: Өндгөвч, овигенез, Балашовын ангилал, вителлогенез

Актуальность: У большинства мужчин с азооспермией при Micro-TESE отсутствуют зрелые сперматозоиды, но обнаруживаются гаплоидные круглые сперматиды, которые можно ввести в ооциты, что приводит к оплодотворению. Цель: анализ научных работ по методу инъекции ооцитов круглыми сперматидами (Round spermatid injection, ROSI) и развития технологии ROSI. Методы: Научные статьи отбирались путем поиска по ключевым словам в медицинских базах данных PUBMED, MEDLINE и EMBASE. Поиск осуществлялся по терминам “round spermatid injection” и “ROSI”. Результаты: В статье рассмотрены несколько как успешных, так и нерезультативных исследований с применением технологии ROSI. Заключение: Наш обзор позволяет сделать заключение, что технология ROSI является последним шансом для мужчин с необструктивной азооспермией, которые хотят использовать свой генетический материал, чтобы произвести потомство.