Добірка наукової літератури з теми "Оксид стануму"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Оксид стануму".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Оксид стануму"
1
Fedoniuk, L. Ya. "РОЛЬ ДИСФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ У ФОРМУВАННІ ВАД КЛАПАНІВ СЕРЦЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (21 жовтня 2019): 40–47. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10507.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. На сьогодні встановлено, що ендотелій є динамічною системою, яка може змінюватись, а її структурно-функціональні властивості тісно пов’язані з численними локальними, системними чинниками, а також із особливостями структурної організації. Пошкодження або активація ендотеліоцитів порушує нормальні регуляторні механізми та призводить до фенотипових змін, які загалом визначаються як ендотеліальна дисфункція. Ендотеліальна дисфункція – це порушення взаємовідношень між факторами, які підтримують гомеостаз та регулюють численні функції ендотелію.
Мета – навести сучасні відомості про структурно-функціональні властивості ендотелію та патогенез ендотеліальної дисфункції; висвітлити взаємозалежні впливи вазоактивних субстанцій ендотеліального походження, передусім оксиду азоту.
До найбільш значущих механізмів ендотеліальної дисфункції належить порушення метаболізму L-аргінін – оксид азоту (NO), який є основною ефекторною молекулою, що продукується ендотеліоцитами. Зміни функції судинного ендотелію можуть бути наслідком як зменшення синтезу NO ендотеліальними клітинами, так і активацією процесів його деградації в умовах оксидативного стресу.
Порушення функціонального стану ендотелію описані при різноманітних патологічних станах, таких як атеросклероз, артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія, хронічна серцева недостатність, цукровий діабет. Ендотеліальна дисфункція практично закономірно розвивається при ревматичних хворобах, а також при інфекційному ендокардиті, що є однією з головних причин кардіоваскулярних ускладнень захворювань.
2
Немеш, М. І., О. П. Кентеш, О. С. Паламарчук та О. Є. Костенчак-Свистак. "ВЗАЄМОЗВ᾽ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ТІЛА З ФУНКЦІОНАЛЬНИМ СТАНОМ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ У ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (29 квітня 2021): 105–10. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.12000.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогоднішній день проблема ожиріння тісно пов᾽язана з ендотеліальною дисфункцією. Ендотеліальна дисфункція характеризується порушенням функціонування ендотелію в бік зниження вазодилатації. В свою чергу, ендотеліальні клітини відіграють важливу роль у мікроциркуляції тканин. Неоваскуляризація залежить від синтезу ендотеліальними клітинами судинного ендотеліального фактора росту. При абдомінальному ожирінні спостерігається підвищений вміст вісцерального жиру, це супроводжується виробленням таких прозапальних адипокінів як вісфатин, фактор некрозу пухлин-альфа (α-ФНП), що впливає на зменшення синтезу оксиду азоту ендотелієм.
Мета – знайти взаємозв᾽язок між показниками компонентного складу тіла з функціональним станом ендотеліальної функції у здорових осіб жіночої статті.
Матеріал і методи. У дослідженні взяла участь 41 здорова студентка віком 18–25 років. Вимірювання маси тіла, а також визначення таких параметрів як індекс маси тіла (ІМТ, кг/м2), відсотковий вміст загального жиру (ВЗЖ, %), вміст вісцерального жиру (ВВЖ, од.) та вміст безжирової маси (ВБМ, %) проводили з використанням вагів-аналізаторів TANITABC-601 (Японія). Функціональний стан ендотелію досліджували за допомогою проби «реактивна гіперемія» (РГ) з оцінкою ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД). Дослідження проводиль на реографічному комп᾽ютерному приладі «РЕОКОМ» (ХАЇ-Медика). Результати були статистично опрацьовані за допомогою мультифакторного регресійного та кореляційного аналізів.
Результати. По-перше, за результатами мультифакторного регресійного аналізу було встановлено, що ВВЖ, як незалежний предиктор, мав статистично достовірний зв᾽язок із показником ендотелійзалежної вазодилатації (ПЕЗВД) (р<0,0008). По-друге, показник ВВЖ мав статистично достовірний позитивний кореляційний зв᾽язок із ПЕЗВД (r=0,4211; p<0,006). Кореляційних зв᾽яків між ПЕЗВД та ВЗЖ, ІМТ та ВБМ знайдено не було (р>0,05).
Висновки. Підвищення вмісту вісцерального жиру характеризується спершу підвищеним виробленням оксиду азоту, з метою покращення васкуляризації жирової тканини, а згодом адипокіни зменшуватимуть синтез оксиду азоту, що призведе до втрати еластичної здатності судин, і тим самим сприятиме появі артеріальної гіпертензії.
3
Лісяний, М. І., А. В. Паламарьова та А. О. Лісяний. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЗАПАЛЬНИХ РЕАКЦІЙ У КІРКОВИХ ТА ПІДКІРКОВИХ ВІДДІЛАХ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЩУРІВ ПІСЛЯ ЛЕГКОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (29 квітня 2021): 92–98. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11998.
Повний текст джерелаАнотація:
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) характеризується цілим рядом патологічних реакцій у паренхімі мозку, які залежать від тяжкості травми і мають довготривалий перебіг, що може призводити до розвитку неврологічних порушень та інвалідності, серед яких важливу роль відіграють запальні процеси, які реалізуються як мікрогліальними та гліально-макрофагальними клітинами головного мозку, так і з допомогою нейтрофілів, моноцитів та лімфоцитів крові. У той же час ще недостатньо вивчений розвиток цих патологічних імунозапальних реакцій в окремих важливих структурах головного мозку.
Мета – вивчення особливостей стану запалення на 5-ту добу після легкої ЧМТ у щурів, а саме визначення кількості та активності прозапальних клітин і рівня набряку в кірковій, гіпокампальній і таламічній ділянках мозку.
Матеріал і методи. В роботі використані експериментальні тварини – аутбредні статевозрілі щури різної статі вагою 120–160 г (розведення віварію ДУ «ІНХ НАМН»). Усі роботи з експериментальними тваринами проводили з дотриманням законодавчих норм та вимог Закону України № 3447 IV «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для дослідних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986), з урахуванням принципів біоетики та норм біологічної безпеки. Тварин утримували у стандартних умовах акредитованого віварію, евтаназію проводили під ефірним наркозом. Черепно-мозкову травму в щурів моделювали згідно з рекомендаціями Романова Г. А. та ін. (2015) шляхом скидання вантажу (масою 100 г) з висоти 120 см на голову наркотизованих щурів. Отримання клітин головного мозку щурів із певних часток мозку проводили методом ферментної дисоціації 0,4 % розчином трипсину. Оксид азоту визначали за допомогою реактиву Грісса. Набряк певних структур мозку визначали за вмістом води в тканині мозку до і після 48-годинного висушування.
Результати. Після легкої ЧМТ у щурів виникають запальні реакції в кіркових та підкіркових ділянках головного мозку, які проявляються на 5-ту добу після травми збільшенням кількості прозапальних клітин у досліджуваних частках мозку, підвищеною продукцією оксиду азоту та розвитком набряку мозку. В гіпокампальній і таламічній ділянках мозку прояви запалення значно більші, ніж у кіркових структурах головного мозку.
Висновок. Прояви запалення на 5-ту добу після легкої ЧМТ у різних ділянках мозку вказують на те, що ця травма супроводжується значними порушеннями, які потребують проведення відповідного лікування.
4
Куваєв, О. С., Г. В. Відерська, С. Є. Мостовий та О. Б. Динник. "ВПЛИВ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОМПОЗИЦІЇ З АРГІНІНОМ НА ПОКАЗНИК AMAXE ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ СУДИН ПАРОДОНТА". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 118, № 1 (29 березня 2022): 8–15. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-43-1.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Захворювання пародонта є найбільш розповсюдженими хворобами людини. Проблема раціонального лікування генералізованого пародонтита є актуальною. У комплексному лікуванні генералізованого пародонтита традиційно використовують різноманітні групи медикаментозних препаратів. Нині привертає увагу роль оксиду азоту в розвитку різних патологічних процесів. Важливими ланками розвитку генералізованого пародонтиту є оксидативний стрес, порушення метаболізму оксиду азоту та гемомікроциркуляції. Усе це зумовлює необхідність корекції даних механізмів патогенезу генералізованого пародонтиту в його комплексному лікуванні. Із цією метою можна застосувати препарати аргініну, оскільки L-аргінін є джерелом утворення оксиду азоту. Для оцінки ефективності лікування було використано лазерну допплерівську флоуметрію. Мета дослідження – визначення ефективності застосування запропонованої медикаментозної композиції з аргініном у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит шляхом оцінки стану кровотоку в мікросудинах пародонта методом лазерної допплерівської флоуметрії. Методи дослідження. Клінічні дослідження проведено у групі із 70 хворих на генералізований пародонтит хронічного перебігу. Було проведено комплексне обстеження стану тканин пародонта пацієнтів до лікування та після нього. Для оцінки клінічної ефективності лікування використовували пробу Шиллера – Писарєва (1962 рік), індекс ПМА C. Parma (1961 рік), гігієнічний індекс Green – Vermillion (1964 рік), вакуумну пробу за Кулаженком (1961 рік). Для оцінки ефективності лікування було використано лазерну допплерівську флоуметрію. У результаті дослідження було встановлено, що включення запропонованої медикаментозної композиції в комплексну терапію хворих на генералізований пародонтит дозволяє більш ефективно пригнічувати дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта. Це підтверджує зниження індексу ПМА, збільшення часу утворення гематоми під час проведення вакуумної проби за Кулаженком, покращення рівня гігієни порожнини рота та показників мікроциркуляції у тканинах пародонта пацієнтів. Висновки. Застосування запропонованої медикаментозної композиції дозволяє підвищити ефективність лікування пацієнтів, хворих на генералізований пародонтит, і покращити показники мікроциркуляції у тканинах пародонта.
5
Tsyzh, B. R., O. I. Aksimentyeva, M. R. Olhova та Yu Yu Horbenko. "CЕНСОРНІ ВЛАСТИВОСТІ ПЛІВОК ПОЛІАНІЛІНУ, ОТРИМАНИХ НА ОПТИЧНО-ПРОЗОРИХ НОСІЯХ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (12 серпня 2016): 121–25. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6824.
Повний текст джерелаАнотація:
Виявлення і моніторинг газоподібного аміаку в атмосфері та промислових середовищах є необхідним у різних галузях застосування, в тому числі для контролю свіжості харчових продуктів. Чутливі елементи сенсорних пристроїв виготовляють переважно на основі неорганічних речовин, зокрема плівок токсичних і дефіцитних напівпровідників. На даний час доступна велика кількість різноманітних пристроїв для виявлення аміаку, проте більшість з них є дорогими та складними у виробництві і застосуванні, що зумовлює пошуки простішого та дешевшого способу виготовлення таких датчиків.
Стаття присвячена розробці чутливих елементів сенсорних пристроїв на основі тонких плівок електропровідного полімеру – поліаніліну (ПАН), що привертає значну увагу завдяки нескладному синтезу, низькій вартості, чутливості до різних газів при кімнатній температурі. Зміну оптичних властивостей плівок ПАН внаслідок взаємодії з молекулами газоподібного аміаку вивчали для виявлення та встановлення вмісту газу у навколишньому середовищі. Показано, що запропонований метод формування газочутливих плівок шляхом хімічного осадження ПАН на поверхні оптично–прозорих матеріалів (скло, станум оксид, поліметилметакрилат) забезпечує високу чутливість до аміаку, що проявляється у зсуві смуги пропускання і зменшенні її інтенсивності. Час встановлення адсорбційно–десорбційної рівноваги становить 30–60 с, що підтверджує швидкодію оптичного відгуку отриманих плівок.
6
Korsunov, V. A. "Спланхнічний кровообіг, кисневий бюджет та їх зв’язок із вмістом оксиду азоту при сепсисі у дiтей". EMERGENCY MEDICINE, № 1.64 (15 березня 2015): 152–57. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.64.2015.79626.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідити продукцію оксиду азоту (NO) при септичних станах у дітей. Визначити взаємозв’язок між рівнем NO сироватки та транспортом і споживанням кисню і спланхнічним кровообігом. Матеріали та методи. До дослідження увійшло 36 дітей із сепсисом, тяжким сепсисом і септичним шоком. Діагноз встановлювався за критеріями SCCM/ESICM/ACCP/ATS/SIS (2001). Вік пацієнтів становив 41,3 ± 7,5 міс. Проводилися моніторинг частоти серцевих скорочень, середнього артеріального тиску, центрального венозного тиску, насичення крові киснем, ехокардіоскопія, імпульсно-хвильове допплерівське сканування кровотоку у магістральних артеріях та венах спланхнічної зони. Визначалися показники кислотно-основного стану, газів артеріальної та центральної венозної крові, рівень глікемії, С-реактивного протеїну, NO сироватки. Хворих розподілено на групи: із споживанням кисню менше 120 мл/хв/м2 (група А — 19 хворих) та із споживанням кисню понад 120 мл/хв/м2 (група В — 17 хворих). Групу контролю становили 9 здорових дітей. Вірогідність відмінностей між групами визначалась за критерієм t (Стьюдента). Кореляції між досліджуваними показниками вивчалися за допомогою коефіцієнта r (Спірмена).Результати. Показана взаємозалежність між високим споживанням кисню та рівнем метаболітів оксиду азоту. Продемонстровано взаємозв’язок між гіперпродукцією оксиду азоту та прискоренням кровотоку в артеріальних і венозних судинах портальної зони.Висновки. У дітей із сепсисом спостерігається вірогідне збільшення продукції NO, що корелює із показниками серцевого викиду, спланхнічного кровообігу, доставки і споживання кисню.
7
Korovay, S. V., S. A. Stetsenko та A. V. Bondareva. "Оцінка метаболізму нітрогену оксиду та синтезу ендотеліну-1 у жінок з невиношуванням вагітності на різних термінах". Експериментальна і клінічна медицина 83, № 2 (13 березня 2020): 76–85. http://dx.doi.org/10.35339/ekm.2019.83.02.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджували особливості метаболізму NO та визначали рівень ендотеліну-1 в сироватці крові жінок з невиношуванням вагітності на різних термінах. Обстежено 227 вагітних жінок, які поступили до Харківського міського перинатального центру. Формування клінічних груп проводилось залежно від терміну вагітності у вигляді передчасних та своєчасних пологів. Результати дослідження свідчать, що у жінок з невиношуванням вагітності виникає ендотеліальна дисфункція зі зсувом регуляторних впливів у бік вазоконстрикторів. Виявлені зміни метаболізму нітрогену оксиду та синтезу ендотеліну-1 у вагітних жінок свідчать про порушення адаптаційно-компенсаторних механізмів та можливість сприяння розвитку передчасних пологів і погіршенню внутрішньоутробного стану плода.
8
Oleshchuk, O. M. "The impact of modulators of nitric oxide synthesis on biochemical indicesof liver in rats." Fiziolohichnyĭ zhurnal 60, no. 2 (April 3, 2014): 57–62. http://dx.doi.org/10.15407/fz60.02.057.
Повний текст джерела
9
Gabielkov, S. V., та I. V. Zhyganiuk. "Оновлена модель еволюції мікроструктури лавоподіб-них паливовмісних матеріалів 4-го блока ЧАЕС. Коричнева кераміка". Ukrainian Journal of Physics 66, № 4 (12 травня 2021): 348. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe66.4.348.
Повний текст джерелаАнотація:
Модель еволюцiї мiкроструктури лавоподiбних паливовмiсних матерiалiв (ЛПВМ) 4-го блока Чорнобильської АЕС оновлено на прикладi коричневої керамiки. Пiдтверджено, що поведiнка ЛПВМ визначається не одним або декiлькома фiзичними i хiмiчними процесами, а їх взаємозв’язком i взаємовпливом. Фiзичнi та хiмiчнi процеси, що протiкають в ЛПВМ, доповнено ще двома новими. Уточнено вплив на поведiнку ЛПВМ ще одного ранiше вiдомого процесу. Додано новi стадiї еволюцiї мiкроструктури. Уточнено тривалостi вiдомих i визначено тривалостi нових стадiй. Представлено прогноз стану та поведiнки ЛПВМ. У найближчiй перспективi руйнування ЛПВМ не буде, у вiддаленiй – вони повнiстю зруйнуються. Оцiнено термiни руйнування ЛПВМ, розмiри частинок, на якi зруйнується склофаза. Всi включення оксидiв урану потраплять за межi ЛПВМ. Зерна оксиду урану зруйнуються до кiлькох мiкрон, а частина з них, можливо, i до субмiкронного рiвня. До 50 т мiкронних порошкiв оксидiв урану неминуче будуть брати участь у формуваннi аерозолiв, якi й представлятимуть основну небезпеку для людини. Запропоновано деякi методичнi та технологiчнi пiдходи до створення методiв твердофазного кондицiонування ЛПВМ.
10
Riznyk, Y. B., та S. S. Riznyk. "Дисфункція ендотелію судин пародонта при генералізованому пародонтиті на тлі цукрового діабету 2 типу". CLINICAL DENTISTRY, № 4 (4 лютого 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.4.11719.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Дисфункція ендотелію має важливе значення у розвитку процесів ішемізації при порушенні мікроциркуляції та характеризується порушенням ендотелійзалежної релаксації судин, підвищеною адгезивністю ендотелію і розглядається не тільки як маркер судинних порушень, але і як причина розвитку, прогресування й клінічних проявів численних захворювань.
Мета дослідження – виявити кореляцію між клінічними проявами ГП та функціональними змінами його судинної системи у хворих на ЦД 2 типу за рівнями вазоконстриктора ЕТ-1 і вазодилататора нітрит-аніону (метаболіту оксиду азоту) в ротовій рідині (РР).
Матеріали і методи. Проведено клінічно-лабораторні дослідження 36 хворих на цукровий діабет 2 типу, в яких діагностували генералізований пародонтит, і 12 осіб без соматичної патології із клінічно інтактним пародонтом, з метою вивчення кореляції між клінічними проявами генералізованого пародонтиту на тлі цукрового діабету 2 типу та функціональними змінами його судинної системи.
Результати досліджень та їх обговорення. Результати клінічно-інструментального обстеження хворих на генералізований пародонтит на тлі ЦД 2 типу виявили суттєві зміни показників індексної оцінки стану тканин пародонта, які корелювали зі ступенем тяжкості, перебігом ГП та компенсацією цукрового діабету. Результати проведених клінічно-імунологічних досліджень свідчать про те, що у хворих на генералізований пародонтит на тлі цукрового діабету 2 типу спостерігається порушення ендотелійзалежної релаксації судин, що спонукає до розвитку вираженої вазоконстрикції та зниження інтенсивності локального кровотоку. Прогресування дистрофічно-запального процесу в пародонтальних тканинах під час загострення генералізованого пародонтиту в пацієнтів із цукровим діабетом супроводжується розвитком ендотеліальної дисфункції, яка характеризується підвищеним синтезом потужного вазоконстриктора ендотеліну-1 та вазодилататора нітрит-аніону.
Висновки. В результаті проведених досліджень хворих на ГП на тлі ЦД 2 типу встановлено, що патологічні зміни пародонта характеризуються високими показниками гінгівальних і пародонтальних індексів, а також підвищеною концентрацією ЕТ-1 та нітрит-аніону в РР, що знаходяться у прямій кореляційній залежності від ступеня тяжкості, перебігу ГП та стадії компенсації ЦД. Визначення рівнів ЕТ-1 і похідних оксиду азоту в РР є важливими чинниками для встановлення тяжкості патологічного процесу та ефективності лікування хворих на ГП.
Дисертації з теми "Оксид стануму"
1
Мазанка, Вероніка Михайлівна. "Кулонометричний генератор дiоксиду карбону для створення перевiрочних сумiшей". Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/34820.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота апробована на Всеукраїнському студенському контурсі.Дисертація присвячена дослідженню електрохімічної поведінки електродних матеріалів в розчинах оксалатної кислоти для контрольованого генерування діоксиду карбону з високим виходом за струмом в кулонометричному генераторі, який може бути використаний для перевірки роботоспроможності засобів моніторингу концентрації вуглекислого газу в повітряному середовищі. Показано високу стійкість неіржавної сталі в розчинах оксалатної кислоти за умов катодної поляризації та після вимкнення катодного струму. Досліджено електрокаталітичні властивості оксидів нікелю та олова, отриманих при термічному окисленні і нанесених на титанову та алюмінієву основу. Показано перевагу титанової основи перед алюмінієвою, що пов'язано з її більшою схильністю до пасивації та кращою адгезією до електролітичних покриттів. Створена комірка кулонометричного генератора, де в якості катоду виступає неіржавна сталь, а як анод – суміш оксиду нікелю та стануму нанесених термічним шляхом на титанову основу. Дана конструкція дозволяє отримувати вуглекислий газ з виходом за струмом газу 80 % в широкому діапазоні густин струму впродовж значного терміну експлуатації.
The dissertation is devoted to the study of the electrochemical behavior of electrode materials in solutions of oxalic acid for the controlled generation of dioxide by a coulometric generator, which can be used to test the operability of the means of monitoring the concentration of carbon dioxide in the air. High stability of stainless steel in oxalic acid solutions is demonstrated under cathode polarization and after cathode current shutdown. The electrocatalytic properties of nickel oxides obtained by thermal oxidation and deposited on a titanium and aluminum base were investigated. The advantage of titanium base over aluminum is shown, which is due to its greater tendency to passivation and better adhesion to electrolytic coatings. and tin. A cell of a coulometric generator is created, where stainless steel is used as the cathode and thermally applied on the titanium base as the anode. This design allows the production of carbon dioxide gas with a gas output of 80% o over a wide range of current densities over a long life.