Добірка наукової літератури з теми "Обсяг коштів"

Статтю присвячено дослідженню практики функціонування Державного фонду регіонального розвитку. Обґрунтовано Державну стратегію регіонального розвитку України на період 2021–2027 рр. та ресурси для фінансової підтримки її реалізації. Узагальнено законодавчі принципи функціонування Державного фонду регіонального розвитку в Бюджетному кодексі України. Здійснено аналіз обсягів фінансових ресурсів Фонду регіонального розвитку в Україні на 2015–2020 рр. Установлено, що з кожним роком обсяг Фонду збільшується, але не досягає своєї нормативної величини, тобто 1% від обсягу загального фонду державного бюджету України. Розглянуто тенденції та динаміку фактичного використання коштів Державного фонду регіонального розвитку під час фінансування інвестиційних проєктів за період 2015–2020 рр. Висвітлено недоліки у функціонуванні Державного фонду регіонального розвитку, які зменшують ефективність реалізації регіональної політики в Україні. Запропоновано практичні шляхи та напрями вдосконалення діяльності Державного фонду регіонального розвитку в Україні у сфері реалізації інвестиційних проєктів.

У статті розглянуто та проаналізовано основні бюджетні програми аграрної сфери, за які було відповідальне в минулому Міністерство аграрної політики та продовольства України та сьогодні Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Визначено особливості програм, їх значимість та обсяг фінансування (без урахування програм державної підтримки). Окреслено важливі проблемні аспекти, що негативно позначаються на етапі здійснення планування та показниках виконання програм, призводячи до зниження очікуваного економічного ефекту від їх запровадження, розпорошеності державних коштів і, подекуди, невиконання бюджету. Внесено пропозиції щодо удосконалення планів формування бюджетних програм та ефективності виконання бюджету за видатками на аграрний сектор економіки України

Анотація. Вагомість розуміння того, чому і наскільки важливою є фінансова інклюзія, полягає у визнанні факту, що фінанси або фінансовий розвиток відіграють важливу роль під час формування економічної стабільності. За міжнародною оцінкою, фінанси здійснюють позитивний вплив на економіку через найважливіші функції, які вони виконують: виробництво інформації; розподіл капіталу для виробничого використання; контроль інвестицій і корпоративний контроль; мобілізація та об’єднання заощаджень; сприяння торгівлі, диверсифікації та управлінню ризиками; полегшення обміну товарами та послугами. Таким чином, можна визначити, що фінансовий розвиток країни залежить від виконання вищезазначених функцій. Для регуляторів і держави в цілому фінансова інклюзія є інструментом зменшення рівня «тіньової» економіки, через яку відбувається відмивання незаконно отриманих доходів, уникнення сплати податків тощо. Важливо зазначити, що низький рівень фінансової інклюзії переважно є проблемою економік держав, що розвиваються, хоча розвинуті країни також зіштовхуються з такими викликами. Розроблено та обґрунтовано вплив фінансової інклюзії населення на рівень незаконно отриманих доходів країн із різним рівнем економічного розвитку. Дослідження проводилося в кілька етапів: формування масиву показників, які характеризують фінансову інклюзію населення та рівень незаконно отриманих доходів для 91 країни із різним рівнем економічного розвитку, визначення інтегрального індексу фінансової інклюзії населення на основі використання факторного аналізу, проведення кореляційно-регресійного аналізу функціональної залежності між інтегральним індексом фінансової інклюзії та його складовими і Базельським індексом відмивання коштів. У цілому, було виявлено, що рівень фінансової залученості населення позитивно впливає на боротьбу з відмиванням коштів у всіх досліджуваних країнах. Побудова множинної регресії із включенням до неї як незалежних змінних складових частин індексу фінансової інклюзії (активізація споживачів на ринку фінансових послуг, яка проявляється через активніше використання банківських послуг і Інтернет-ресурсів для купівлі та оплати необхідних товарів чи послуг, дозволяє скоротити обсяг відмивання коштів) дозволило підтвердити отриманий результат. Ключові слова: фінансова інклюзія, фінансова грамотність, незаконно отримані доходи, Базельський індекс відмивання коштів, економічний розвиток. Формул: 6; рис.: 3; табл.: 6; бібл.: 22.

В умовах ринкової економіки мотивом розвитку виступають внутрішні та зовнішні фактори діяльності підприємства, на відміну від централізованого управління, де основними мотиваційними факторами розвитку підприємств є план та централізовані капіталовкладення або довгострокові державні кредити. Інновація – це реалізація об’єктивних законів розвитку суспільства, які, у свою чергу, є окремим випадком загальних законів розвитку систем. У статті розглянуто концепцію інвестиційно-інноваційного механізму підтримки конкурентоспроможності підприємств, визначено компоненти інвестиційної та інноваційної діяльності. Промисловий сектор займає особливе місце в економіці країни. Конкурентоспроможність підприємств галузі вимагає постійного вдосконалення технологічних аспектів. Це можливо лише шляхом впровадження результатів НДДКР. Проаналізовано стан функціонування промислових підприємств та визначено тенденції інноваційних та інвестиційних процесів у машинобудівній галузі України. Аналіз показав, що галузеві наукові установи мали низький рівень підтримки фінансування в період запуску ринкових відносин. Спираючись на результати цього дослідження, автори конкретизують системні компоненти механізму інвестицій та інновацій для підтримки конкурентоспроможності промислових підприємств. Така структура моделі дозволяє адаптувати механізм інвестицій та інновацій до динамічного середовища, дає можливість контролювати несприятливі тенденції в діяльності промислових підприємств, зробити конкурентоспроможність більш досяжною та підвищити обсяг та ефективність економічної діяльності шляхом залучення коштів.

У економіці гроші обмінюються готівковими та безготівковими формами за допомогою електронних грошей. Електронні гроші замінюють паперові гроші, які випущені центральним банком, впливають на величину грошової маси. У статті досліджується ефект заміщення готівки електронними грошима, які випущені небанківськими установами на обсяг грошової маси, а саме: грошові агрегати M0 та M1. Сформовано припущення про обіг електронних грошей та їх вплив на банківську систему. Це дозволить приймати такі управлінські рішення щодо використання електронних грошей, які виконуватимуть функції грошей та забезпечать їхню обіговість. Встановлено, що зміна коефіцієнта грошового мультиплікатора матиме пряму залежність, а нормативи обов’язкового резервування в оберненій залежності до M1 за умови конвертації 1% грошей в електронні гроші: зменшення коефіцієнта грошового мультиплікатора з незмінним значенням нормативу обов’язкового резервування призведе до зниження еластичності М1, а також зниження ефекту ліквідності електронних грошей; зменшення коефіцієнта грошового мультиплікатора та зниження нормативу обов’язково регулювання може призвести до збільшення еластичності М1 та збільшення ефекту ліквідності електронних грошей; збільшення кількості готівки в обігу поза банками підвищує значення коефіцієнта грошового мультиплікатора та збільшує еластичність М1, збільшуючи ефект ліквідності готівки; при заміні грошових коштів електронними грошима можна зменшити частоту поповнення грошової маси, що пов’язано зі зношенням паперових банкнот та збільшенням надходжень до центрального банку внаслідок випуску грошей (сеньйораж). Якщо випускати платіжні картки за допомогою електронних грошей, це призводить до зменшення обсягу готівкової валюти і, як наслідок, до зменшення попиту на готівку. Встановлено, що пропозиція електронних грошей залежатиме від розміру грошової бази, величина якої контролюватиметься центральним банком. Збільшення або зменшення грошової бази, у свою чергу, супроводжується мультиплікативним розширенням чи (або) зменшенням пропозиції електронних грошей. Зміни в пропозиції електронних грошей будуть залежати від змін грошової бази, які в свою чергу залежать від змін кількості готівки в обігу поза депозитними корпораціями та від зміни нормативів обов’язкового резервування.

Довготривалих і партнерських відносин підприємства зі споживачами можна досягти за допомогою формування та підтримання лояльності клієнтів. Проведене дослідження дозволило інтерпретувати основні теоретичні засади поняття «лояльність», визначити основні види лояльності та характерні риси лояльного споживача. Лояльність класифікують за різними видами, основними з яких є поведінкова (трансакційна) й емоційна (перцепційна). Критеріями оцінки поведінкової (трансакційної) лояльності споживача, окрім повторної купівлі, може бути частота здійснення купівлі, час здійснення останньої трансакції, повний період співпраці споживача з підприємством, обсяг усіх здійснених споживачем купівель, кількість асортиментних позицій у разовій купівлі, середня сума кожної з купівель. Критеріями оцінки емоційної (перцепційної) лояльності, окрім нечутливості споживачів до дій конкурентів, можна назвати також їхнє ставлення до бренду підприємства, популярність програми лояльності підприємства, готовність порадити бренд підприємство своїм друзям, іншим споживачам, намір здійснити повторні купівлі. Лояльність найкраще розкривається у сукупності трьох основних елементів: довіра, прихильність до цінностей і довготермінові відносини. Лояльний споживач повинен володіти такими характеристиками: здійснювати багаторазові повторні купівлі; купувати різні асортиментні позиції підприємства; заохочувати інших споживачів купувати продукцію підприємства; не реагувати на дії конкурентів, в тому числі на дуже привабливі пропозиції; засвідчувати позитивне ставлення до підприємства його товарів; співпрацювати з підприємством тривалий період часу; рекомендувати своєму оточенню користуватись товарами, послугами даного підприємства, тобто добровільно стати агітаторами, «адвокатами» або «партнерами» компанії. Проаналізувавши використання програм лояльності на споживчих і промислових ринках, було охарактеризовано досвід впровадження програм для покупців товарів зі специфічними характеристиками, до яких слід віднести первинну нерухомість. За останні роки вітчизняний ринок нерухомості зазнав тотального зниження продажу і будівництва через військові, політичні, економічні, фінансові та соціальні чинники. Практично в усіх сегментах житлової нерухомості зменшився обсяг продажу, за винятком житла економ-класу, який користувався зменшеним, проте стабільним попитом, його купівля стала одним з найкращих способів зберегти заощадження в умовах економічної нестабільності. Ринок первинної нерухомості Львівської області та м. Львова зокрема розвивається з урахуванням притаманних регіону чинників, а саме: збільшення об’єктів житлового будівництва, кількості забудовників, збільшення попиту на житло з боку платоспроможного переселеного населення з окупованих територій, збільшення вкладень заощаджень для убезпечення коштів від коливань валютних курсів, динамічне зростання обсягу виконаних будівельних робіт за усіма видами будівельної продукції. На регіональному ринку працюють понад 60 будівельних компаній (забудовники, інвестори, компанії з продажу житла), які займаються зведенням житлової нерухомості з нульового циклу. В умовах жорсткої конкуренції більшість компаній практикують використання маркетингового інструментарію та зокрема програм лояльності, які при детальному аналізі являють собою заходи стимулювання. ТОВ «ЖБК «Ваш дім» має великий досвід роботи на регіональному ринку первинної нерухомості та тривалий час практикує інноваційні програми лояльності клієнтів, які вже стали покупцями житлової нерухомості. Акцент на роботі з клієнтами, ймовірність здійснення якими повторної купівлі складає не більше 5%, забезпечує їх лояльність, яка проявляється у потужному рекламуванні покупцями компанії та її продуктів. Ключовим аспектом програм лояльності для покупців нерухомості ТОВ «ЖБК «Ваш дім» стало їх продовження для власників і мешканців збудованих компанією квартир. Подано процес формування, підтримання і підвищення лояльності покупців первинної нерухомості у ТОВ «ЖБК «Ваш дім». Запропоновано систему показників оцінки ефективності лояльності покупців нерухомості з урахуванням необхідності підвищення їх перцепційної лояльності.

Обґрунтовано необхідність скорочення ланцюгів постачання на ринку овочів та фруктів з кількох причин: продукція швидко псується та має короткий термін придатності; зменшення витрат на логістику. Досліджено ланцюг постачання на ринку овочів та фруктів, який включає в себе введення в сільськогосподарське виробництво; сільськогосподарське виробництво садівницької продукції; первинне зберігання та переробку харчових продуктів; дистрибуцію. Здійснено аналіз ланцюгів постачання, орієнтований на усунення бар’єрів на шляху виробництва овочів та фруктів. Встановлено, що скорочення ланцюга постачання на ринку овочів та фруктів забезпечує: істотне поліпшення якості продукції; економію коштів та зниження витрат; збільшення рівня продажів та інвестицій. Доведено взаємозв’язок скорочення ланцюгів постачання та SCM на ринку овочів та фруктів. Мета скорочення ланцюгів постачання: забезпечити, щоб потрібний продукт був у потрібному місці в потрібний час і в потрібній кількості. Основними показниками роботи, які демонструють, наскільки ефективний ланцюг постачання, є: рівень наявності, який відображає дефіцит у точках споживання; запаси. Обґрунтовано застосування SCM, що охоплює весь цикл закупівлі сировини, виробництва і розповсюдження товару та гарантує можливість вирішити декілька завдань одночасно: скоротити цикл планування і збільшити його горизонти; оптимізувати витрати та визначити контрагентів і відповідний обсяг товарів у закупівлі; вивести відносини з постачальниками і суміжними підприємствами в режим реального часу; знизити витрати виробництва. Для реалізації якісної ініціативи щодо ощадливого SCM необхідно розуміти, обговорювати і документувати бізнес-процеси, інструменти та інформаційні системи. Авторами досліджено основні складові скорочення ланцюгів постачання, серед яких система планування поточного та стратегічного попиту на ринку овочів та фруктів для Source, Make, Deliver, Return. Також встановлено, що для скорочення ланцюга постачання необхідна потужна координація.

У статті розкрито економічну сутність та роль єдиного казначейського рахунку (ЄКР) як основного елемента функціонування казначейської системи виконання державного та місцевих бюджетів. Визначено, що функціонування ЄКР забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів; зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень, передбачених законодавством, до державного та місцевих бюджетів. Розглянуто показники надходжень на казначейські рахунки в динаміці. Проаналізовано залишки та виявлено негативні тенденції динаміки змін показників Державної казначейської служби України. Здійснено моделювання залежності обсягу залишків на ЄКР від основних чинників впливу на їх обсяги. Поліноміальна лінія тренду залишків ЄКР свідчить про існування трьох незалежних періодів дослідження залишків коштів на ЄКР.

Актуальність статті полягає в тому, що наявність в кожної країні державного боргу є юридичним фактом, і з впевненістю можна стверджувати, що на сьогоднішній день, в світі немає країни, яка б не мала державного боргу. Однак, кожна країна застосовуючи різні механізми адміністративно-правового регулювання державним боргом по-різному використовує адміністративно-правові засоби, що спрямовані на його зменшення. Обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу в Україні, нажаль, з кожним роком зростає. Підставою для цього є багато різних причин, як зовнішніх, так і внутрішніх, зокрема: усугублення світової економічної кризи, в тому числі, спричиненої пандемією COVID-19; заго- стрення міждержавних конфліктів, що безсумнівну негативно впливає на економіку даних країн та міжнародні зв’язки; рівень розвитку корупції та результати діяльність органів державної влади тощо. Втім, не дивлячись на наявність державного боргу головним завданням уповноважених суб’єк- тів є забезпечення можливості управління ним, регулювати його розмір та вживати всі необхідні адміністративні заходи з метою його зменшен- ня та відповідного розвитку економіки країни і підвищення благополуччя всього населення. Наразі нашим завданням є розкриття змісту понят- тя «механізм адміністративно-правове регулювання державного бор- гу» та виокремлення його елементів. З’ясовано, що сьогодні Уряд України не має можливостей для проведення експансійної бюджетної політики і включення потужних фіскальних стимулів, спрямованих на піднесення економічної активності в період кризи. Тому, допускаючи значниий дефіцит бюджету, Уряд змушений залучати політично обумовлені позики офіційних кредиторів або ж вдаватися до емісійного фінансування дефіциту, руйнуючи останні опори фінансової стабільності. На сьогодні не визначена чітка система управління державним боргом, яка б гарантувала підвищення координованості дій центральних органів виконавчої і законодавчої влади та визначала пріоритети розвитку економіки та напрямки використання коштів від додаткових запозичень.

У статті аналізуються адміністративно-правові аспекти реалізації компетенції Верховної Ради України в управлінні сектором безпеки. Встановлено, що компетенція Верховної Ради України в управлінні сектором безпеки, включає повноваження і предмети відання та просторові межі його діяльності. ЇЇ структурними елементами є повноваження, відповідальність, правові засоби, форми та методи реалізації прав і виконання обов'язків в управлінні сектором безпеки. Звернуто увагу на те, що компетенція Верховної Ради України встановлює обсяг і зміст її діяльності з одночасним розмежуванням її функцій і функцій інших суб'єктів як за вертикаллю, так і за горизонталлю управлінської системи сектору безпеки. Визначено, що Верховна Рада України має повноваження щодо призначення на посади (або надання згоди) чи на звільнення з посад окремих службових осіб сектору безпеки (наприклад, Голови Служби безпеки України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини). Встановлено, що Верховна Рада України має повноваження стосовно прийняття законів, що регламентують діяльність органів сектору безпеки, було прийнято Закони: «Про національну безпеку України»; «Про Раду національної безпеки і оборони України»; «Про Службу безпеки України» та ін. Аргументовано, що Верховна Рада України має повноваження щодо затвердження загальної структури, чисельності, та визначення функцій Служби безпеки України, а також Міністерства внутрішніх справ України. Крім того, Верховна Рада України надає законом згоду на обов'язковість міжнародних договорів та денонсацію міжнародних договорів України; визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики; здійснює реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та в НАТО; здійснює контроль за сектором безпеки; затверджує Державний бюджет, в тому числі і виділення коштів на розвиток сектору безпеки. Зроблено висновок, що у деяких випадках повноваження Верховної Ради України в управлінні сектором безпеки досить докладно визначені в законодавстві, однак окремі з них фрагментарно, що вимагає вдосконалення його адміністративно-правового регулювання.

Недавно, експерти Всесвітнього економічного форуму спільно з консалтинговою компанією Deloitte представили доповідь про можливий вплив штучного інтелекту (ШІ) і машинного навчання (МН) на світ фінансів [1]. Автори вивчили різні сценарії того, як ШІ і машинне навчання можуть бути застосовані на практиці в майбутньому і до яких наслідків це може призвести. Відзначається, що ШІ змінить набір характеристик, якими повинен буде володіти успішний бізнес в сфері фінансів. Якщо раніше успішність багато в чому залежала від обсягу портфеля активів, то в майбутньому у виграші будуть залишатися, перш за все, компанії з найбільшою базою даних. ШІ необхідно якомога більше знань для підвищення ефективності. На місце «масового виробництва», тобто вироблення стандартних пакетів послуг і їх поширення серед клієнтів, прийде більш персоналізований підхід. Він стане можливий, знову ж таки, завдяки ШІ. Можуть зникнути банківські рахунки в традиційному вигляді. На зміну рішенням людини про те, як витрачати свої заощадження, може прийти алгоритм, який буде автоматично розподіляти кошти клієнта. Все це буде засновано на автоматичному аналізі великого обсягу даних про всі фінансові можливості і обов'язки клієнта.Очевидно, що спектр професій схильний до змін під впливом часу і моди. Це в повній мірі стосується і фінансової сфери. У 2001 році всі були захоплені вивченням ринку акцій інтернет-компаній. У 2006 році на гребені хвилі були фахівці з аналізу забезпечених боргових зобов'язань. До 2010 року стали затребувані кредитні трейдери. У 2014 році з'явилися комплаенс-фахівці. І ось, до 2017 року незамінними стали експерти в сфері машинного навчання і великих даних. Аналітики оанку J.P. Morgan під керівництвом Марко Колановіча і Раджеша Крішнамачарі випустилиоб'ємну доповідь про використання Big Data і машинного навчання у фінансовій галузі [2]. Його автори стверджують, що технологи машинного навчання будуТь відігравати ключову роль у розвитку фінансових ринків. Біржові аналітики, портфельні керуючі, трейдери і директори з інвестицій - всі повинні освоїти науку великих даних. Інакше вони залишаться без роботи, кажуть автори дослідження. Традиційні джерела інформації - щоквартальні звіти і рівень ВВП - більше не актуальні. Ті, хто володіють інструментами Big Data скоро будуть здатні передбачати всі ці показники ще до виходу звітів. Приклади використання машинного навчання (МН) в банківській галузі ясно вказують на те, що провідні банки США сприймають ШІ і МН дуже серйозно. Постійно зростаючі доходи гігантів на кшталт JPMorgan Chase, Wells Fargo, Bank of America, Citibank та ін. показують, що це правильний напрямок і впровадження банківських послуг за допомогою рішень МН - це те, як індустрія повинна розвиватися в майбутньому [3]. Відзначимо нарешті ще одну знакову подію, яку очікує фінансовий світ. Найближчим часом буде укладена найбільша в історії угода, пов'язана з штучним інтелектом. Агентство S&P купує компанію Kensho за $550 млн. Цей стартап придумав Google для здійснення вдалих капіталовкладень.