Добірка наукової літератури з теми "Обробка знань"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Обробка знань".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Обробка знань"
1
Khokh, V. D. "РОЗРОБКА СКРИПТОВОЇ МОВИ ЗАПИСУ ПРАВИЛ В ЕКСПЕРТНІЙ СИСТЕМІ НА ОСНОВІ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (12 вересня 2018): 152–56. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.152.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення у статті є процес розробки експертних систем із використанням апарату нечіткої логіки та продукційною базою знань. Метою є розробка скриптової мови для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. Cкриптова мова, повинна реалізувати мінімальні можливості для опису правил, а саме: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен, – що дозволило би більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Завдання: дослідити існуючі, поширені скриптові мови, що використовуються для запису правил у базі знань експертної системи, здійснити аналіз існуючих методів їх застосування; розробити власну мову опису правил – мову логічного програмування, інтерпретовану, інтегровану в механізми роботи експертної системи, однак таку, яку можливо виділити в самостійну. Отримані такі результати: Розроблено скриптову мову для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. Cкриптова мова реалізує мінімальні можливості для опису правил: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен, що дозволяє: більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Визначено напрямки подальших досліджень та роботи по вдосконаленню та розширенню області застосування розробленої скриптової мови. Висновки. Розроблено скриптову мову для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. На даний момент розроблена скриптова мова реалізує мінімальні можливості для опису правил: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен. Це дозволяє: більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Планується реалізувати підтримку конструкцій, що дозволить використовувати скриптову мову окремо від експертної системи.
2
Berezhna, A. V., S. D. Novikov та T. O. Chumachenko. "ОЦІНКА РІВНЯ ЗНАНЬ, ПРИХИЛЬНОСТІ ТА ПРАКТИКИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЩОДО РОБОТИ ІЗ СУДИННИМИ КАТЕТЕРАМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ІНФЕКЦІЙНИМ УСКЛАДНЕННЯМ КАТЕТЕРИЗАЦІЇ СУДИН". Інфекційні хвороби, № 3 (3 грудня 2020): 50–59. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11553.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – вивчити рівень знань, прихильності та практики медичних працівників (МП) щодо роботи із судинними катетерами (СК) та запобігання інфекційним ускладненням процедури катетеризації.
Пацієнти і методи. Проведено поперечне епідеміологічне дослідження серед 123 МП закладів охорони здоров’я України протягом вересня-листопада 2019 р. та січня 2020 р. з використанням авторського опитувальника. Опитувальник складався з трьох блоків і містив 48 питань. Статистична обробка даних проводилась з використанням методів описової статистики за допомогою програм Microsoft Excel 2007 та Epi Info™ for Windows version 7.2. Аналіз номінативних величин проводився з використанням критерію Пірсона χ2. Достовірно значущими вважалися відмінності при Р<0,05.
Результати досліджень та їх обговорення. Більшість респондентів (78,3 %) вказала на необхідність отримувати більше інформації про можливі ускладнення катетеризації судин, а 79,3 % опитаних потребують додаткової інформації щодо інфекційного контролю та профілактики інфекцій, пов’язаних з катетеризацією судин. Виявлено статистично достовірний зв’язок між потребою отримувати додаткову інформацію про ускладнення катетеризації судин і посадою, яку займає респондент (молодший спеціаліст з медичною освітою): χ2=7,9758, p=0,004741.
Виявлено недостатню обізнаність МП щодо груп і факторів ризику інфекційних ускладнень катетеризації судин. Майже третина опитаних (31,1 %) вважала, що медичний персонал має незначний вплив на рівень інфекційних ускладнень катетеризації судин. В середньому тільки 33,4 % респондентів знали, що рутинну заміну центральних венозних катетерів (ЦВК), периферично імплантованих ЦВК і катетерів для гемодіалізу для профілактики катетер-асоційованих інфекцій кровоплину застосовувати не доцільно. 99,2 % МП вважали, що перед будь-якою маніпуляцією із СК та після неї необхідно обов’язково проводити гігієнічну обробку рук із застосовуванням води з милом та спиртового антисептика. У рутинній практиці завжди користувались рукавичками під час маніпуляцій із СК 97,5 % респондентів. 11,6 % МП допускає, що використання рукавичок може замінити гігієнічну обробку рук при роботі із СК.
Встановлено, що найчастіше МП нехтували використанням рукавичок при роботі із СК через недостатню забезпеченість рукавичками (29,7 %). Чверть респондентів (25,0 %) замінювала рукавички процедурою гігієнічної обробки рук. Через виникнення алергічних реакцій або контактного дерматиту в результаті застосування рукавичок від їх використання відмовлялось 20,3 % опитаних.
Висновки. Виявлено недостатній рівень знань, прихильності та практики МП з питань епідеміології, інфекційного контролю та профілактики інфекційних ускладнень катетеризації судин.
3
Pavlenko, M. A., S. M. Balakireva та А. V. Petrov. "РОЗРОБКА КРИТЕРІЮ ВИБОРУ ДОСТОВІРНИХ ЗНАЧЕНЬ УЗАГАЛЬНЕНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПОВІТРЯНИХ ОБ'ЄКТІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 36–39. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.036.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянута базова процедура виведення узагальнених характеристик повітряних об’єктів. Пропонується застосування правил достовірного виведення значень до базової процедури, що дозволяє побудувати нову систему вихідних продукцій. На основі розроблених правил достовірного виведення та перевірки коректності інтегральних узагальнених характеристик повітряних об'єктів запропоновано метод виведення значень узагальнених характеристик повітряних об’єктів, особливістю якого є поетапна сумісна обробка поточних та апріорних даних і знань про повітряні об’єкти.
4
Сачанюк-Кавецька, Н., та В. Кавецький. "ЗАСТОСУВАННЯ КРИТЕРІЮ ФІШЕРА ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТОВІРНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНЮВАННЯ ЗАЛИШКОВИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ". Physical and Mathematical Education 28, № 2 (27 квітня 2021): 71–76. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-012.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. В сучасних педагогічних дослідженнях особливе місце посідають залишкові знання з навчальних дисциплін, які фіксуються в пам’яті студентів через достатньо великі проміжки часу, але роль яких є визначальною у становленні їх як фахівців. Проблема достовірності результатів оцінювання залишкових знань студентів є актуальною, оскільки ці результати є вихідною інформацією для оптимізації та модернізації освітнього процесу. З огляду на зазначене постає необхідність з’ясувати можливість порівняння успішності студентів різних років, що навчались в однакових умовах за залишковими знаннями, обрати критерій такого порівняння та з’ясувати, чи є ці знання сталою величиною.
Матеріали і методи. Для виконання завдань дослідження використано методи: аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення навчально-методичних та науково-популярних джерел з проблеми дослідження, педагогічний експеримент, первинна статистична обробка й узагальнення отриманих даних. Дослідження проведено на базі Вінницького національного технічного університету при кафедрі вищої математики. Обсяг вибірки – 40.
Результати. При аналізі залишкових знань на базі комплексних контрольних робіт (ККР) з метою подальшого коригування форм, методів і засобів навчання застосовано спеціальні методики їх обробки, розглянуто можливість застосування критерію Фішера (кутового перетворення Фішера) для оцінювання наявності (відсутності) дійсної розбіжності в рівнях підготовки студентських груп, які навчались в однакових умовах.
Висновки. Для забезпечення прийняття достовірного рішення доцільно застосовувати критерій Фішера, що дозволить оцінити дійсну розбіжність в рівнях підготовки студентських груп, які навчались в однакових умовах, однак різняться кількістю студентів в групі. Аналізуючи статистичні коефіцієнти можна стверджувати, що рівень та якість залишкових знань залишається сталою величиною, не залежно від того, вчили студенти цей матеріал в минулому семестрі, чи в минулому році. Для більш чіткого визначення рівня цих знань потрібно використовувати ширшу оціночну шкалу, а не традиційну п’ятибальну.
5
Телеки, М. М. "НОМЕНКЛАТУРНІ НАЙМЕНУВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЯК РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 286–91. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-46.
Повний текст джерелаАнотація:
Публікація актуалізує питання відображення термінологічної інформації у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, обробки даних для їх використання у професійно-науковій комунікації. Поглиблено відомі підходи щодо розуміння термінологічної інформації як понятійної (семантичної), що має мовну природу. Номінативні одиниці розглянуто як засіб відображення термінологічної інформації у двох рівнях: шляхом передання інформації через систему мовних знаків загальновживаної лексики і від номінативної одиниці до відображення позамовної дійсності (накопичення, збереження і передання знань та відомостей про реальний об’єкт). Засвідчено, що загальновживане слово (унаслідок перенесення основного значення) передає інформацію двічі: перший раз – загальномовну, другий – у процесі термінологізації фокусує у терміні відомості про позначений предмет через декодування дефініції. Так, термінологічна інформація стає засобом зберігання знань і репрезентації накопичених даних, отриманих у процесі науково-дослідної практики з проблем лікування інфекційних захворювань, відображає еволюцію процесу пізнання закономірностей реальної дійсності. У латинських номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів вербальна кодифікація інформації базується на використанні загальномовної лексики, запозиченої з давньогрецької та латинської мов. Охарактеризовано поняттєві значення «інформація», «репрезентація інформації», «мікроорганізм», «інфекція», «збудник інфекції»; «інфекційна хвороба». Збагачено науковий обіг новим ілюстративним матеріалом. Висвітлено призначення номенклатурних найменувань мікроорганізмів. Констатовано, що термінологічна інформація репрезентує у стислій формі конденсовані відомості про мікроорганізми, є термінологічною «продукцією», ефективним ресурсом інформаційного забезпечення системи наукової і практичної діяльності. Обробка даних, сконцентрованих у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, широко використовується у сфері лікувального мистецтва.
6
Ліпич Л.Г., Хілуха О.А. та Кушнір М.А. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 134–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зазначено, що з точки зору інформаційної підтримки стратегічного вибору, інформаційне забезпечення полягає у наданні інформаційних даних у встановленому законом порядку, у процесі якого на базі інформаційних систем та із застосуванням принципів, методів, способів, правил, схем та алгоритмів здійснюється пошук інформації, її збір, обробка, нагромадження, зберігання, передача та використання у обсязі, достатньому для прийняття оптимальних рішень. Обґрунтовано форми інформаційної підтримки на всіх етапах стратегічного вибору із зазначенням конкретних інструментів.
Доведено, що з допомогою ІТ-систем можна реєструвати та обробляти обсяги даних, що генеруються у структурах підприємства. Доступ до інформації є визначальною умовою прийняття раціональних рішень щодо розвитку підприємства. Сукупність отриманої інформації - базою знань. Генеровані знання визначають спосіб поведінки підприємства. Довіра до інформації перетворюється на якість знань, а останні в точність стратегічних рішень.
7
Плужник, Оксана. "ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Society Document Communication, № 13 (10 січня 2022): 331–44. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-331-344.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню проблем формування цифрової компетентності у майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності у процесі професійної підготовки. У ході дослідження з’ясовано, що найбільш ефективним засобом якісної освіти є запровадження компетентнісного підходу з особливою увагою на формування цифрової компетентності.
Розглянуто визначення та сутність понять «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність». Цифрова грамотність означає здатність розуміти та використовувати інформацію за допомогою цифрових маніпуляцій, а також оцінювати і застосовувати нові знання, отримані з цифрового середовища. Цифрова компетенція включає в себе: уміння підбирати потрібну інформацію, аналізувати її, обробляти та використовувати; уміння вести спілкування через засоби онлайн-комунікації; опанування основ програмування для створення програм з метою спрощення ведення діловодства; уміння захистити персональні дані, інформацію та комп’ютерні пристрої, від загроз пошкодження чи викрадення; уміння та підлаштовувати комп’ютерну техніку під власні потреби та вирішувати технічні проблеми з приладами.
Зіставлено поняття «компетентність» та «компетенція». У нашому розумінні, компетентність – це сукупність взаємопов’язаних здібностей, знань і навичок, які дозволяють людині професійно та ефективно виконувати свої обов’язки. Компетенція – особиста якість фахівця вирішувати певне коло професійних завдань чи обов’язків. Компетентність – це поєднання певних компетенцій, тобто навичок і знань, а також поведінкових якостей.
Описано професійну підготовку фахівців із документознавства та інформаційно-бібліотечної справи на кафедрі документознавства та методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі за спеціальностями «Професійна освіта (Документознавство)»), «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Кафедрою розроблений та викладається комплекс дисциплін, які покликані забезпечити формування і розвиток цифрової компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, зокрема: «Аналітико-синтетична переробка документної інформації», «Електронне урядування», «Електронний документообіг», «Соціальна та інформаційна безпека», «Комп’ютерна обробка та редагування документів», «Інформаційна безпека та захист інформації», «Автоматизовані інформаційно-пошукові системи» тощо.
8
Стенін, Олександр Африканович. "Про метрики для бази знань лінгвістичного аналізу". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 21 (22 листопада 2012): 104–13. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30688.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються питання побудови нових метрик, які можна використовувати в завданнях аналізу лінгвістичних даних при їх комп'ютерній обробці для побудови нових параметричних критеріїв оцінки характеристик текстового матеріалу, що оброблюється. Показана можливість формування різних метрик для вимірювання станів процесів аналізу і обробки лінгвістичних об'єктів тексту з урахуванням прийнятих обмежень щодо функціонального трактування інформації і знань в розробленій лінгвістичній базі знань.Запропоновані метрики можуть також використовуватися для створення нових оцінок повноти описів таких об'єктів, вимірювання відмінностей подій і фактів між собою при аналізі в базі знань, виявлення нових знань в ній. Отримані оцінки можна використовувати як один з підходів, наприклад, для підвищення релевантності пошукових запитів в ІТ – середовищі, а також для підвищення керованості вказаних процесів аналізу і обробки у разі використання таких оцінок на рівні метамоделей. Розроблено шаблон метамоделі, який може служити основою при формуванні конкретних метрик.
9
Стенін, Олександр Африканович. "Про функціональність бази знань з аналізу та обробки лінгвістичної інформації". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 20 (23 листопада 2012): 122–30. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30712.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються питання формування інформаційного середовища бази знань для лінгвістичного аналізу і обробки за такими формами уявлення, як дані, інформація, тематичні знання, інтелектуальні знання та досвід застосування з використанням метаданих та відповідних метамоделей. Дається їх опис з використанням функціональних шарів для кожної форми і показуються їх взаємозв'язки, які призводять до багаторівневої моделі БЗ. Пропонується структура БЗ з функціональними формами опису для вирішення завдань лінгвістичного аналізу й обробки, яка відрізняється від традиційних тим, що кожний наступний функціональний шар базується на попередньому і може включати його, як складову частину, а також тим, що знання формуються у вигляді тематичних і інтелектуальних знань. Запропоновано також, що крім даних, інформації, знань, інтелектуальних знань і досвіду щодо їх використання, в БЗ повинні зберігатися та оброблятися також об'єкти / суб'єкти / процеси / явища / події / ситуації, які виявляються при обробці похідних текстів у вигляді лінгвістичних об'єктів і які мають різного виду уявлення, зв'язки і відносини між собою.
10
Sybil, Maria, Khrystyna Shavel, Maryana Chekhovska, Liubov Chekhovska та Alla Khokhla. "Оцінка стану здоров’я студентів-реабілітологів за даними біохімічного авто моніторингу". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(46) (30 червня 2019): 73–78. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-73-78.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Проблема здоров’я осіб молодого віку названа одним із пріоритетних напрямів діяльності ВООЗ у ХХІ ст. та є вкрай актуальною для України. Перспективним напрямом є розширення знань про здоров’язберігальну компетенцію за допомогою формування вмінь і навичок у процесі індивідуального моніторингу стану здоров’я за окремими біохімічними показниками, самостійно отриманими в процесі проходження практикуму з біохімії рухової активності та клінічної біохімії. Мета – оцінити стан здоров’я студентів-реабілітологів за даними біохімічного автомоніторингу. Методи дослідження – аналіз та узагальнення літературних джерел, біохімічні – екскреція вітаміну С, активність ферменту каталази крові, уміст гемоглобіну в крові, екскреція білка, цукру, кетонів та значення рН за експрес-методикою «Penta-PHAN» («Lachema», Чехія), велоергометрична проба «Vita maxima», математична обробка даних за критерієм Стьюдента. Обстежено 50 студентів 3-го курсу віком 19–20 років зі спеціальності «Фізіо- та ерготерапія» Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського (ЛДУФК). Результати дослідження. У дівчат екскреція вітаміну С становить 18,04 ± 0,522 мг/добу, у хлопців – 27,24 ± 0,746 мг/добу (р<0,05), каталазне число – 9,4 ± 0,27, тобто відповідає нормі. Уміст гемоглобіну в дівчат був 120 ± 1,32 г/л, у хлопців – 130 ± 1,9 г/л (р<0,05). У 4 % студентів виявили сліди білка в сечі. Інші патологічні елементи були відсутні. Значення pH сечі – 5,2, що є нормою. Результати проби «Vita maxima» свідчать, що показники дівчат були 150 Вт, що становить 75 % норми дорослих жінок; хлопців – 200 Вт, або 80 % дорослих чоловіків. Висновки. Біохімічні показники студентів перебувають близько межі вікової норми, патологічних показників сечі не виявлено, крім слідів білка. Тест «Vita maxima» декларує резерв для досягнення зрілості. Занижені біохімічні показники спонукають індивідуально коректувати харчовий раціон і перманентний автомоніторинг.
Дисертації з теми "Обробка знань"
1
Петрасова, Світлана Валентинівна. "Формалізація інформаційно-лінгвістичних сутностей та відношень засобами штучного інтелекту". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45271.
Повний текст джерела
2
Кузнєцов, Василь О. "Сучасні технології оцінювання знань студентів у курсі іноземної мови за професійним спрямуванням". Thesis, Актуальні проблеми філології та американські студії: Мат. І міжн. науково-практ. конф. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2008. – С. 394-395, 2008. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/21626.
Повний текст джерела
3
Шабанова-Кушнаренко, Любов Володимирівна. "Предикатні моделі, методи та технологія обробки процесних знань в інформаційних системах". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21851.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Харківський національний університет радіоелектроніки Міністерства освіти і науки України, Харків, 2016. Мета дисертаційного дослідження – розробка моделей процесних знань на основі аналізу лог-файлів з використанням апарату АСП і реляційних мереж, а також технологій Process Mining і виведення знань на прецедентах. Основні результати: вдосконалена предикатна модель метрики на просторі прецедентів, яка допускає практичну перевірку її існування за допомогою системи умов та введення евклідової метрики на лінеаризованому просторі атрибутів. Вперше розроблено метод оцінки близькості прецедентів, заснований на табулюванні шкал атрибутів та привласненні атрибутам ваг з урахуванням функціональної залежності ваг від атрибутів прецедентів, що дозволяє значно підвищити точність оцінки близькості прецедентів завдяки врахуванню зростання реальної ваги атрибутів в їх критичних діапазонах. Отримав подальший розвиток метод побудови предикатної ієрархічної моделі процесних знань у вигляді реляційної метамережі, яка заснована на моделі «дані-інформація-знання-метазнання». Ієрархічне представлення спрощує конфігурацію моделі процесу і доповнює її неявними зв’язками. Удосконалено метод конфігурування ієрархічної моделі процесних знань на основі аналізу лог-файлів, яка має вигляд ієрархічної системи бінарних предикатів, що задають логіку поведінки процесу. Метод включає налаштування під предметну область, що підвищує ефективність методів Process Mining.Thesis for a candidate degree in technical sciences, specialty 05.13.06 – Information Technologies – Kharkiv National University of Radio Electronics of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2016. Improved predicate model metric in the space of precedents, which, unlike the existing ones, allows practical test of its existence with the help of conditions and the introduction of the Euclidean metric in the space of linearized attributes. For the first time developed a method for estimating the proximity of precedents based on the tabulation attributes scales and the attribution of weights based on the functional dependence of the weights of the attributes of precedents that can significantly improve the accuracy of estimates of the proximity of precedents by taking into account the weight of the real growth of the attributes in their critical bands. It has continued to develop a technique of constructing a predicate hierarchical model of process knowledge in the form of a relational metanet, which is based on the model of "data-information-knowledge-meta-knowledge." The hierarchical structure simplifies the configuration process model and complements its implicit connections. Improved methods of hierarchical model configuration process knowledge based on the analysis of log files, which, unlike the existing ones, has the form of a hierarchical system of binary predicates that define the behavior of the logic of the process. The method includes tuning a subject area, which increases the efficiency of Process Mining techniques.
4
Горбуляк, Юстина Іванівна, та Yustyna Ivanivna Horbuliak. "Огляд методів аналітичної обробки текстових даних з Web-джерел для технологій Web 3.0". Master's thesis, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36848.
Повний текст джерелаАнотація:
Semantic Web Mining має на меті поєднання двох напрямків досліджень, які швидко розвиваються – Semantic Web і Web Mining. У цій роботі аналізується зближення тенденцій в обох областях: все більше і більше дослідників працюють над покращенням результатів веб-майнінгу, використовуючи семантичні структури в Інтернеті. Важливим є те, що ці методи можна використовувати для розробки самої семантичної мережі. Ці технології дають можливість здійснити перехід до Web 3.0, тобто нового рівня організації документів у всесвітній мережі, роблячи їх придатними для машинного опрацювання.
Semantic Web Mining aims to combine two areas of rapidly evolving research – Semantic Web and Web Mining. This work analyzes the convergence of trends in both areas: more and more researchers are working to improve web mining outcomes using semantic structures on the Internet. It is important that these methods can be used to develop the semantic network itself. These technologies make it possible to make the transition to Web 3.0, a new level of document organization on the World Wide Web, making them suitable for machine processing.Вступ 7 1 Основи семантичної павутини та веб-майнінгу 10 1.1 Шари семантичної мережі 11 1.2. Онтології: мови та інструменти 16 1.3 Супутні області досліджень та сфери застосування 17 1.4 Веб-майнінг 18 1.5 Вміст/текст веб-сторінок 19 1.6 Структура зв'язків між веб-сторінками 20 1.7 Використання веб-сторінок 20 2 Отримання семантики з мережі інтернет 23 2.1 Семантика, створена вмістом і структурою 23 2.1.1 Навчання онтології 23 2.1.2 Відображення та злиття онтологій 24 2.1.3 Навчання на прикладі 25 2.1.4 Використання існуючих концептуалізацій як онтологій і для автоматичного анотування 26 2.1.5 Семантика, створена структурою 27 2.2 Семантика, створена використанням 28 3 Використання семантики для веб-майнінгу 30 3.1 Семантична мережа 30 3.1 Зміст і структура майнінгу 30 3.2 Використання веб-майнінгу 32 3.2.1 Події застосування 33 3.2.2 Використання знань про події програми використовуються для майнінгу 35 3.3 Сумісне використання Semantic Web і Web Mining 39 3.4 Semantic Web Mining та інші цикли зворотного зв’язку 44 4 Охорона праці та безпека в надзвичайних cитуаціях 47 4.1 Фактори виникнення явища професійного вигорання та його запобігання для працівників в ІТ-сфері 47 4.2 Створення і функціонування системи моніторингу довкілля з метою інтеграції екологічних інформаційних систем, що охоплюють певні території 49 Висновки 56 Список використаних джерел 57 Додатки
Частини книг з теми "Обробка знань"
1
Осієвський, Сергій, та Вячеслав Третяк. "МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО–АНАЛІТИЧНОЇ ПІДТРИМКИ ПРОЦЕСІВ РОЗРОБКИ ЗНАННЯ–ОРІЄНТОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ". У Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (2nd ed.). European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-2.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток онтологічного інжинірингу, а також знання-орієнтованих інформаційних систем (ЗОІС), пов'язане з вдосконаленням методів комп'ютерної обробки предметно-орієнтованих знань. Зрозуміло, що добре опрацьовані методи і засоби обробки інформації для вирішення прикладних завдань в вузькоспеціалізованих предметних областях (ПрО) недостатні для вирішення комплексних завдань, пов'язаних з пошуком релевантної інформації, її лінгвістичним аналізом, формально-логічним поданням в рамках відповідної теорії, вибіркою предметних знань та їх подальшим використанням для вирішення прикладних завдань в довільних ПрО. Звідси випливає актуальність і важливість розробки нових наукових методів і підходів до побудови ЗОІС, відповідних технологій і, нарешті, інструментальних засобів автоматизованої побудови баз знань ПрО.
Звіти організацій з теми "Обробка знань"
1
Шокалюк, Світлана Вікторівна, та Сергій Олексійович Семеріков. Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології у післядипломній педагогічній освіті. Видавничий центр КТУ, листопад 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/920.
Повний текст джерелаАнотація:
Педагогічна діяльність як інформаційна технологія завжди вимагала великих обсягів різнобічних знань, засобів їх подання в процесі навчання, збереження та творчої переробки. Сучасний етап розвитку інформаційного суспільства, що визначається переходом до економіки знань, вимагає зміщення уваги методики навчання саме на інструменти обробки інформації – інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства – навчити учнів і студентів використовувати сучасні ІКТ. У зв’язку із цим виникає нагальна потреба в прискоренні підготовки та перепідготовки викладачів та фахівців у сфері ІКТ.