Добірка наукової літератури з теми "Образ життя"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Образ життя".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Образ життя"
1
МАТВІЄНКО, Валерія. "ТЕКСТОВИЙ АНАЛІЗ ВІРША БОРИСА ГУМЕНЮКА «МОЖЕ Б НЕ ЙШОВ СИНУ»". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 261–72. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Борис Гуменюк – один із перших професійних письменників незалежної України, який добровольцем пішов на фронт захищати свою дер- жаву. Тексти письменника без перебільшення «постали з окопів» війни, разом із тим їм притаманна естетика страждання й смерті, болю й відчаю; рядки сповнені патріотичного пафосу, що створює закличний мобілізаційний ефект. Б. Гуменюк художньо відтворює проблеми буття людини в жорстоких умовах війни. Метою статті є текстовий аналіз вірша «Може б ти не йшов сину», у якому письменник на прикладі життя-смерті родини художньо відображає реалії війни, що зненацька впала на українців. У дослідженні застосовано синтез методів – феноменологічного (метод інтенційної спрямованості свідомості у вираженні її через художній образ допоміг установити жанрово-композиційні особливості вірша), історико- біографічного (аналіз умов написання поезії) та методу рецептивної есте- тики (творчість Б. Гуменюка як проблема сприймання і читання). Методоло- гію дослідження урізноманітнюють елементи психоаналізу і структуральної інтерпретації художнього тексту. Виявлено, що поезія «Може б ти не йшов сину» побудована на класично- баладному для української літератури сюжеті: мати випроводжає сина на війну. Однак форма вірша, система образів, композиційні особливості, викори- стання зображально-виражальних художніх засобів дають підстави вести мову про новаторський характер аналізованої поезії, спроєктованої на всю творчість письменника про події війни. Досліджено, що архетипні образи хати, сонця, неба інтерпретовано як образи-символи загальнолюдської свідо- мості. Значну увагу приділено образу хати як ідейно-смисловому об’єднуваль- ному елементу вірша. З’ясовано, що письменник художньо відтворює образ воїна-лицаря, захисника своєї родини та країни, наділяючи його шляхетністю, справедливістю, мужністю, щирістю, готовністю у будь-який момент віддати за свободу життя. У процесі аналізу образу воїна акцентовано увагу на зображенні його рук, що є не лише засобом захисту від ворога, а й символом єднання, братерства, життя. У вірші «Може б ти не йшов сину» простежено фольклорні мотиви, які в письменника набувають нового звучання. Вони виявляють себе в тому, що, по-перше, послугували основою для побудови сюжету, хоча образ матері – індивідуалізований і психологічно поглиблений; по-друге, у лаконізмі сюжету, побудованого у формі діалогу; по-третє, у використанні тематики рекрут- ських пісень, якій надано глибокого соціально значущого змісту, з опоетизуван- ням, побіч того, безмежної материнської любові.
2
Ковпiк, Свiтлана. "Специфiка авторської стратегiї презентацiї постатi Лесi Українки в романi М. Лаюка «Залiзна вода»". Мови та літератури світу, № 1 (10 лютого 2022): 65–81. http://dx.doi.org/10.31812/wll.4733.
Повний текст джерелаАнотація:
У статтi з’ясовано особливостi авторської стратегiї презентацiї постатi вiдомої української поетеси Лесi Українки в романi сучасного українського письменника М. Лаюка «Залiзна вода». Визначено, що образ Лесi формується на основi розповiдей реальних i вигаданих про неї людей. Численнi iнохарактеристики, роздуми та перекази про мисткиню додають нових, ще й досi незнаних для сучасного читача штрихiв до її особистостi. Наголошено на тому, що авторська стратегiя художньої iнтерпретацiї образу поетики полягала в тому, щоб показати слiд Лесi Українки в життi звичайних горян, серед яких їй довелося побувати в далекому 1901 роцi. Через спогади, перекази й усiлякi переповiстки вибудовується нове бачення письменницi. Звичайнi пересiчнi українцi сприймають Лесю як жiнку з дивною поведiнкою, жiнку, яка веде не зрозумiлий їм спосiб життя, не зрозумiлий, бо вiн вiдмiнний вiд їхнього. М. Лаюк акцентує на тому, як пересiчнi українцi спостерiгають, аналiзують та оцiнюють спосiб життя Лесi й усiляко намагаються зрозумiти її, прагнуть проникнутися її переживаннями. Зазначено, що автор обрав рiдкiсний спосiб презентацiї постатi Лесi Українки, суть якого полягає в тому, щоб розкрити значущiсть особи митця-генiя в долi пересiчних українцiв.
3
Новиков, Анатолій Олександрович. "Драма І. Карпенка-Карого «Мазепа» на тлі літературного й суспільно-політичного життя ХІХ ст." Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 6 (25 вересня 2015): 58–67. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v6i0.1218.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті робиться порівняльний аналіз драми І. Карпенка-Карого «Мазепа» з поемами О. Пушкіна «Полтава» і К. Рилєєва «Войнаровский». Обґрунтовується, що за сюжетом пушкінської «Полтави» український драматург написав новий оригінальний твір, в якому створив, по суті, два образи центрального героя (образ Мазепи-людини й образ Мазепи-політика), які до певної міри протиставляються одне одному.
4
ТОКАРСЬКА, Іванна. "ОБРАЗ-СИМВОЛ ЄВХАРИСТІЇ У ТВОРІ «ЖОВТИЙ КНЯЗЬ» ВАСИЛЯ БАРКИ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 224–30. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено вплив християнської віри на життя людини, її вчинки навіть у найважчих обставинах життя, значення Євхаристії в житті героїв твору та спосіб її засвідчення в текстах української літератури. Твір Василя Барки «Жовтий князь» зацікавлення яким помітно активізувалося в нинішній постколоніальний період, вивчено в релігійному аспекті. За допомогою порівняльного аналізу пояснено значення Євхаристії в богослов’ї та українській літературі, показано її значущість у житті людей, їхніх учинках, словах, думках, настановах. З’ясовано, що символ чаші у творі виконує функцію об’єднання людей для спільної мети – збереження та захисту святині від тогочасної панівної верхівки, її загарбницької діяльності. У статті схарактеризовано образи-символи Євхаристії, чаші, церкви, хліба, української хати, місяця. Також розкрито конотативне значення жовтого кольору-символу. Проаналізовано символ любові в контексті почуттів переживання, турботи й опіки. З’ясовано, що герої вірять у воскресіння людини й переконані, що після смерті людини душа переходить до вічного кращого життя. У статті наведено уривок із проповіді священника, яка є причастям словом, щоб показати, наскільки важливими для людей були церква та Євхаристія. Проповідь є своєрідним посланням від Бога, заспокоєнням для людей і сприйняттям ситуації з усіма її наслідками. Автор чітко показав ставлення людей до тогочасної влади, розкрив її лихі наміри. У статті проаналізовано стан людини в ситуації голоду, смерті та неможливості протидіяти насильству. Значущість релігійного аспекту цього твору дає можливість стверджувати, що герої померли для земного життя, але живуть у вічності.
5
Франц, Малгожата. "САМОПРЕЗЕНТАЦІЙНА ТЕРАПІЯ ЧЕРЕЗ МИСТЕЦТВО". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 14 (28 грудня 2019): 80–93. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2019-14-6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті констатується, що сучасний рівень розвитку наукового знання не дозволяє говорити про психотерапію як науку. Проте досвід переконує, що психотерапія є актуальною практикою, з допомогою якої можливо змінити особистість. Автор позиціонує арт-терапію як дієвий спосіб використання творчості в терапевтичних цілях. На заняттях із арт-терапії підкреслюється важливість творчого процесу (а не ефекту), суть якого – набуття пізнавального, експресивного і комунікативного досвіду. Стверджується, що кожна творча діяльність – це особистий досвід людини, і, отже, кожен вид творчості певною мірою виражає особистість творця. Таке відображення автор розглядає як розкриття психічного змісту почуттів, емоцій індивіда. Творча діяльність, яка є процесом розкриття себе, свого внутрішнього світу і процесом самого життя, показує людину як вмотивовану і творчу особистість із усвідомленою потребою саморозвитку. Кожна особа – це те, що вона створив для себе та інших в ході індивідуального процесу самореалізації. Людина представляє своє мистецтво: погляди, емоції. Людина розповідає про події, які відбуваються в її житті. Людина створює нові образи, явища і події. Це схоже на створення образу. Художній образ стає об’єктом самопрезентації. Автопрезентації з мистецтва – це реальна картина людини, це відображення того, ким людина хоче бути і бачить інших. Екзистенційний аналіз в самопрезентації мистецтвом дозволяє людині бути істотою, яка намагається досягти мети, знайти сенс життя. Старість не повинна мати безглуздих марок. Автопрезентації мистецтвом викликають захоплення в інших людей, які визначають автора як відкриту, виразну, щасливу людину. Самопрезентація арт-терапією – це духовний засіб відродження людини.
6
Kaplenko, O. M. "До питання типології жіночих образів у прозі Марії Матіос". Literature and Culture of Polissya 98, № 14f (18 травня 2020): 112–20. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-112-120.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена презентації сучасного українського літературного процесу, зокрема творчості Марії Матіос. Мета нашого дослідження –розглянути базову тріаду типології жіночих образів на матеріалі прози мисткині. Ідеться, зокрема, про художні варіації втілення образів жінки-страдниці, жінки-матері і жінки-вигнанки. Образ жінки-страдниці розглядається за найбільш резонансним романом письменниці "Солодка Даруся", зміст якого торкається трагічних подій української історії 30‒70-х років ХХ століття. Проте історичні події – не головний предмет зображення у творі, у ньому насамперед ідеться про історію людської душі. Усе своє життя головна героїня спокутує дитячий несвідомий гріх. Її трагедію посилюють образи болю, голосу, німоти, вічності, долі, перетворюючи роман на філософію буття і страждання, болю і любові, долі народу і долі людини. Образ жінки-матері розглянуто за повістю "Мама Маріца – дружина Христофора Колумба". Феномен материнства тут розкривається за допомогою архетипної концепції Юнга про матір як психічну і фізичну передумову існування дитини. Трагедія матері, її відчуження від життя через смерть чоловіка проектує важку долю дитини і неминучу духовну, а згодом і фізичну травму її самої. Завершує тріаду образ жінки-вигнанки, досліджений на матеріалі повісті"Москалиця". Головна героїня, вигнана з дому, опиняється сам на сам перед невідомістю, небезпекою, самотністю. Проте у деяких випадках вигнанняможе акумулювати внутрішні сили, допомогти побороти образи, що й сталося з Москалицею. Жінка стає на шлях знахарства і допомагає людям.Свідомість жінки, таким чином, постає в різноманітних аспектах, моделюються такі буттєві ситуації, в яких максимально виявляє себе проблема внутрішньої свободи жінки та вибору нею життєвого шляху.
7
Лисенко, Н. О., та І. Ю. Вялих. "СИМВОЛІЧНО-МЕТАФОРИЧНИЙ ОБРАЗ «ЖИТТЯ» У ПОЕТИЧНОМУ ІДІОСТИЛІ ТОДОСЯ ОСЬМАЧКИ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 118–23. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено особливості реалізації символічно-метафоричного образу «життя» у поетичній мові Тодося Осьмачки. Уперше детально описано образні паралелі «життя – дорога», «життя – книга», «життя – театр (чорна драма)», традиційні для поетики українських символістів, що дозволяє розглядати творчу спадщину митця крізь призму символістської поетичної традиції. Для аналізу семантичних перетворень застосовано порівняльний метод та семно-компонентний аналіз, що дозволяє проаналізувати структуру метафоричного / символічного значення, установити співвідношення компонентів-сем, вивчити семантичні процеси під час метафоризації слова. Тодось Осьмачка є автором особливої трисферної поетичної моделі світу, яка зумовлює розподіл уживаних образів на такі, що відповідають «астральній» моделі світу, «земній» моделі світу та сфері почуттів. Установлено, що в багатьох випадках образна парадигма життя взаємодіє з комплексами «тваринний світ» та «сфера почуттів», зокрема із традиційними орнітологічними символами «сокіл» і «орел», а також із типовими для української поетичної моделі світу образами «душа» і «серце». Для дослідження свідомо обрано твори різних періодів творчості поета, оскільки це дає можливість простежити розвиток метафоричних парадигм. Попри те, що символічно-метафоричний образ «життя» не належить до ідіостилістичних домінант у ранньому періоді (збірки «Круча» (1922 р.), «Скитські вогні» (1925 р.), «Клекіт» (1929 р.), доведено необхідність дослідження і тих образів, що перебувають на периферії. Ідіостилістичні домінанти не є константами, із плином часу частотність і символічне наповнення можуть змінюватись. Доведено, що більшість метафор із компонентом «життя» реалізовані у збірці «Китиці часу» (1943– 1948 роки), що дає змогу вважати їх новоствореною домінантою ідіостилю. Для встановлення первинного значення традиційних образів-символів використано роботи Миколи Костомарова «Слов’янська міфологія», Джека Тресиддера «Словарь символов», семно-компонентний аналіз проведено із застосуванням одинадцятитомного «Словника української мови».
8
Галич, Олександр Андрійович. "«Нова біографія Хорхе Луїса Борхеса (1899–1984)» Міленка Паїча як квазі-життєпис". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 2 (14 лютого 2013): 5–13. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v2i0.2277.
Повний текст джерелаАнотація:
Події твору Міленка Паїча, пов’язані з постаттю Борхеса, не відповідають специфіці жанру біографічної повісті, у творі відсутня наукова хронологія життя головного героя, а це може означати лише одне – він є квазі-біографією. Взявши за основу декілька фактів з життя письменника, автор все інше, зокрема розмови, душевні переживання, творчий процес, домислює, створюючи образ, що має дуже мало від справжнього Борхеса.
9
Bura, Iryna. "Специфіка художнього вияву образу богині в казці-есе Д. Гуменної «Благослови, Мати!» та романі Д. Лессінг «Ущелина»". Філологічний дискурс, № 9 (19 квітня 2019): 24–36. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2019.09.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено типологічний аналіз міфологічної основи образу матері-богині у творах Д.Гуменної (казка-есе «Благослови, Мати!») та Д.Лессінг (роман «Ущелина»). Акцентовано на специфіці зображення епохи матріархату, акцентовано на ролі жінки в житті суспільства, її магічних й особистісних якостях, подібності до божества. Д.Гуменна апелює до міфів Трипілля та українського язичництва, багатогранно змальовує різноманітні обряди, котрі виконували давні жінки, оберігаючи власний рід та дбаючи про циклічність та безперервність життя. Д.Лессінг створює власну неповторну модель художнього антропогенічного міфу, згідно з яким жінки з’явились першими на землі, а чоловіки постали пізніше, як аномалія, народжені матерями жіночого племені Ущелини. І українська, і англійська письменниця прагнуть реконструювати світові антропогенічні міфи, кожна вдаючись до специфічного способу художнього переосмислення ролі минулого людства. Їх твори відрізняються за стилістикою та способом структурування оповіді, але спільним є прагнення письменниць привернути увагу читача до трансформації ролі жінки в історичному розрізі й нагадати про міфологічний образ матері-богині, який відклав відбиток на формування сучасних цивілізацій.
10
Шведава, Зоя Уладзіміраўна. "Образ неба в білоруській фразеології". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (27 жовтня 2017): 244–55. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.109.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано фразеологізми білоруської літературної мови, об’єднані наявністю однокореневих лексем-компонентів небо, небесний, піднебесся, які репрезентують концепт «небо», що являє собою фрагмент фразеологічної картини світу білорусів. З’ясовано, як у фразеологічних образах поєднуються мова і культура народу, яким чином ці образи транслюють культурну інформацію, як відображають локально-просторову і теологічну парадигму, зокрема поняття небо. Акцентовано увагу на виявленні ролі і місця лексеми небо і похідних від неї небесний і піднебесся, на створенні образів фразеологічних одиниць для вираження нових значень, а також на відображенні у фразеологізмах сприйняття неба людиною для вираження характеристики нових найменувань. Аналіз фразеологічних одиниць, які репрезентують концепт «небо», дає змогу виявити не тільки позначення новим способом здебільшого абстрактних понять, виокремлених як найбільш важливі для правильної організації життя людини, її взаємин у колективі, але й для їх оцінки, переважно негативної, і демонстрації в такий спосіб ціннісних орієнтацій народу.
Дисертації з теми "Образ життя"
1
Марцовенко, К. О., та Т. Л. Чернова. "Экология как образ жизни". Thesis, Сумской государственный университет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31364.
Повний текст джерелаАнотація:
В рамках социально-экономических проблем природопользования одно из центральных мест занимает проблема изменения образа жизни. Для большинства людей вести здоровый образ жизни значит просто отказаться от вредных привычек, регулярно заниматься спортом и правильно питаться.
При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31364
2
Лапко, С. В., та М. А. Тымбота. "Здоровый образ жизни студенческой молодежи". Thesis, Сумский государственный университет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48650.
Повний текст джерелаАнотація:
Отсутствие занятий по физическому воспитанию на старших
курсах резко ухудшает работоспособность и состояние
здоровья студентов. Для предотвращения этого надо приучать
студентов к регулярным самостоятельным занятиям, и
привлекать к занятиям в отделениях спортивного
совершенствования.
3
Власенко, М. Е. "Загартовування - невід'ємна частина здорового способу життя". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32973.
Повний текст джерелаАнотація:
Зберегти своє здоров'я можливо і без медицини. Адже воно на половину залежить від того, як людина поводиться, від його звичок, вміння і бажання дотримуватися гігієнічні норми, і звичайно ж, від факторів ризику. Уникнувши частини основних (куріння, наркотики, алкоголь, неправильне харчування) факторів ризику, можна запобігти 40-70% ранніх смертей. Вигідніше вкладати кошти в здоровий спосіб життя і підтримку здоров'я засобами фізичної культури і спорту, ніж в лікувальну медицину.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32973
4
Смолякова, І. Д., В. Ф. Петелкакі, С. С. Багдасар’ян та О. М. Загурський. "Здоров’я та здоровий спосіб життя студентів". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/58949.
Повний текст джерелаАнотація:
Здоров’я студентської молоді – найважливіша передумова всебічного, гармонійного розвитку, активної життєдіяльності, успішного навчання, майбутньої високопродуктивної праці, особистого благополуччя, сімейного щастя. І що також дуже суттєво – надійна гарантія інтелектуального майбутнього нашої країни. Це досить свідомо розуміють сьогодні всі, у тому числі і абсолютна більшість студентів.
5
Голодна, А. С., Олена Володимирівна Савчук, Елена Владимировна Савчук та Olena Volodymyrivna Savchuk. "Проблеми формування здорового способу життя студентської молоді". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/58098.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із основних завдань Національної стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 р. «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація» є формування ціннісного ставлення юнацтва та молоді до власного здоров’я. Згідно наукових досліджень серед пріоритетів молоді провідне місце займає турбота про здоров’я, а не власне здоровий спосіб життя. Цьому питанню присвятили свої праці А. Бойко, Ю. Лисицин, Е. Носенко, В. Оржеховська.
6
Коломієць, К. О., Андрій Петрович Возний, Андрей Петрович Возный та Andrii Petrovych Voznyi. "Питання формування здорового способу життя студентської молоді". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48330.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасному студенту для успішного оволодіння навчальним
процесом необхідно мати достатньо високий рівень фізичного і
духовного здоров’я. Набування широкого світогляду і
турботливе ставлення до власного здоров’я – важливі складові
здорового образу життя, які є визначаючими в питанні
кар’єрного росту і життєвих успіхів молодої людини.
7
Босько, Василь Миколайович, Василий Николаевич Босько, Vasyl Mykolaiovych Bosko та В. Р. Васильєв. "Формування здорового способу життя студентської молоді". Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77547.
Повний текст джерелаАнотація:
Здоровий спосіб життя сучасної студентської молоді на сьогоднішній день позиціонує себе як ключовий момент в отриманні якісної професійної освіти та стає пріоритетним
напрямком освітнього процесу на території не нашої держави, але й світу зокрема.
Мета. Дослідити фундаментальні основи формування здорового способу життя студентської молоді.
8
Поліщук, Т. В., та К. О. Баранова. "Формування здорового способу життя студентської молоді". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48241.
Повний текст джерелаАнотація:
В сучасних умовах успішна діяльність особистості можлива
лише за умови достатньо високого рівня здоров’я. Тому
врахування особливостей способу життя, зокрема фізичної
активності і позитивне ставлення до фізкультурно-спортивної
діяльності, є важливим елементом організації здорового
способу життя студентської молоді.
9
Панченко, Є. В., А. В. Токар, Олег Валентинович Куриленко, Олег Валентинович Куриленко та Oleh Valentynovych Kurylenko. "Формування здорового способу життя студентської молоді". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48641.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання формування здорового способу життя студентської
молоді є важливим, бо безпосередньо впливає на її академічну
успішність. Тож нижче ми пропонуємо ознайомитися з
основним переліком правил і рекомендацій щодо встановлення
та підтримання здорового режиму.
Для початку визначаємо, що здоровий спосіб життя - це не
тільки гармонійний режим поєднання роботи та відпочинку,
оптимальне харчування, фізична активність, дотримання
особистої гігієни, відсутність шкідливих звичок, але також
психологічна складова. Зупинімося на головних чинниках для
якісного здорового життя студентської молоді: режим
харчування, здоровий сон, помірні заняття спортом та
позитивне психічне оточення.
10
Зуб, О., А. Турчинов та Л. Алфімова. "Здоровий спосіб життя як чинник особистісно-професійного становлення майбутнього офіцера". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64100.
Повний текст джерелаАнотація:
Pod pojęciem „zdrowy tryb życia kursanta uczelni wojskowej” należy
rozumieć sposób życia przyszłego oficera, ukierunkowany na wzmocnienie
odporności organizmu w zgodzie z jego stanem fizycznym, psychicznym oraz
duchowym.Одним із основних чинників життєдіяльності суспільства є здоров’я. Стрімкі темпи розвитку сучасної цивілізації призвели до суттєвих змін соціальних, технологічних та екологічних процесів, які потребують від людини швидкої адаптації до постійно мінливих умов оточуючого середовища.
Звіти організацій з теми "Образ життя"
1
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Ґрейс Оґустін у фільмі Дж. Кемерона «Аватар». КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6010.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Жінка-месія». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі фентезі-фільму Дж. Кемерона Avatar (2009). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Жінка-месія» в досліджуваному фільмі віднесено Ґрейс Оґустін, визначальними рисами якої є: 1) «Жінка-месія» – це шлях до любові та просвітництва; підсилено другорядним архетипом «Ментор», головна функція якого – навчити героя; у мовленні персонажа ця риса актуалізована використанням апелятивів на позначення Джейка Саллі, прямих і непрямих директивів, лексики позитивної оцінки; 2) її віра – непорушна, а смисл усього життя – змінити життя тисяч людей; риса актуалізована використанням конфронтативного комунікативного стилю у спілкуванні з антагоністами Паркером Селфріджем та Майлзом Кворічем; 3) її послання можуть бути як фемінними (про любов і співчуття), так і маскулінними (про порятунок, боротьбу, вигнання загарбників); риса актуалізована відповідно кооперативним та конфронтативним комунікативними стилями; використанням лексем з позитивним та негативним оцінним значенням, зниженої лексики; 4) вона живе в гармонії з природою, кожна жива істота для неї – втілення вищої сили; риса актуалізована за допомогою позитивної оцінної лексики; 5) вона піклується більше про інших, ніж про себе саму, і переймається тільки тим, що її сім’я може постраждати внаслідок її дій; риса актуалізована частотним використанням займенника другої особи ‘you’, першої особи множини ‘we’ та апелятивів на позначення команди науковців, яких Ґрейс вважає своєю сім’єю.
2
Удріс, Ірина Миколаївна, та Наталя Сергіївна Удріс-Бородавко. Модний образ у фешн-ілюстрації Ар-нуво та Ар-деко: сюжет «жінка і авто». ЛНАМ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5100.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто процес формування модного жіночого образу, який став неодмінною складовою культури періоду ар-нуво та ар-деко засобами фешн-ілюстрації. На основі аналізу робіт таких авторів як Ю. Стюарт, Ж. Шере, Ч. Ґібсон, Г. Фішер, Е. Пенфілд, Д. Леєн-декер, Т.Лемпіцкі, Ж. Лепап та інших з’ясовано, що в одній групі творів образ привабливої жінки використано для просування нового транс-портного засобу, в іншій групі візуалізується бажаний для глядачів взірець стилю життя – розкіш, упевненість у собі, активність серед динамічних суспільних змін. У результаті аналізу зроблено висновок, що модна ілюстрація ар-нуво та ар-деко розвивалася під впливом соціокультурних трансформацій і впливала на формування смаків, цінностей і пріоритетів цільової групи адресатів.
3
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Гели у фільмі Т. Вайтіті «Тор: Раґнарок». Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6050.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Руйнівниця». Робота є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі супергеройського фентезі-фільму Т. Вайтіті Thor: Ragnarok (2017). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального, стилістичного, прагматичного та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Руйнівниця» в досліджуваному матеріалі належить головна антагоністка Тора, – Гела, визначальними рисами якої є: 1) «Руйнівниця» керується не стільки власними цілями та бажаннями, скільки найвищим благом; вона планує галактичне завоювання Асґардом інших народів та рас; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи множини, лексико-семантичною групою CONQUER, переважанням дієслів у формах минулого часу; 2) «Руйнівниця» позбавлена емоцій, її мета – виконати місію; риса актуалізована майже повною відсутністю окличних речень та лексики на позначення позитивних емоцій; 3) вона бачить життя у чорно-білих тонах; риса актуалізована використанням антитез та антонімічних пар, що формують лексико-семантичні опозиційні групи LIFE та DEATH; 4) «Руйнівниця» бачить тільки два шляхи розвитку подій: або їй коритимуться, або загинуть; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи однини та лексико-семантичною групою RULE; 5) «Руйнівниця» не виправдовує своїх вчинків; риса актуалізована використанням конфронтативного стилю спілкування, тактикою ухилення від розмови, частотним використанням займенника другої особи; 6) «Руйнівниця» повідомляє раніше невідому інформацією, що реалізовано тактикою самопрезентації, використанням кластерів коротких, простих констативів, риторичних запитань.
4
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Анни (у фільмі К. Бака та Дж. Лі «Крижане серце»). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5939.
Повний текст джерелаАнотація:
Роботу присвячено особливостям створення психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Діва». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних кінообразів найбільш касових фільмів ХХІ сторіччя. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму К. Бака та Дж. Лі Frozen (2013). Вважаємо кінодіалог одним з основних універсальних засобів розкриття образу персонажа в аудіовізуальному тексті. У роботі проаналізовано особливості мовлення принцеси Анни, загальним обсягом 302 репліки. За класифікацією В. Шмідт (2007) відносимо Анну до архетипу «Діва» (the Maiden), для якої визначальними рисами є такі: її життя – легке, не обтяжене рутиною, а ставлення до проблемних ситуацій залишається позитивним; вона любить розважатися, все нове і незвичне вабить її; вона не любить самотності; вона здатна на ризик і не бачить небезпек реального світу; вона не хоче дорослішати, але випробування й психологічні травми змушують її відкрити у собі здатність допомагати іншим та вести за собою; їй завжди потрібна людина, на яку можна покластися. Отримані результати свідчать, що для мовлення принцеси Анни характерні окличні речення (переважно констативи) у поєднанні з позитивною оцінною лексикою, «порожніми» прикметниками та вигуками для вираження захоплення й радості; апелятиви, які визначають важливих для Анни персонажів; вербальна та креолізована гра слів для створення гумористичного ефекту; розмовні одиниці для демонстрації невимушеного, неофіційного стилю спілкування; кооперативний стиль спілкування, який реалізується через частотні тактики прохання та вибачення; лексема please у реквестивах як прояв залежності Анни від допомоги інших персонажів; лексеми sorry та fault для зображення чутливості персонажа до почуттів інших; повтори на синтаксичному рівні у вигляді уточнювальних запитань, множинні асиндетони та апосіопези для демонстрації мислення у формі потоку свідомості, яке демонструє відкритість персонажа, наївність; майже однакова частотність займенників першої особи однини та другої особи для демонстрації з одного боку важливості власного «я», а з іншого – значущості інших персонажів у її житті.
5
Ройко, Дар'я Дмитрівна, та Наталія Іванівна Давиденко. Дослідження мовленнєвої характеристики персонажа (на матеріалі художнього бестселеру «Аладдін»). Видавничий дім "Гельветика", 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6044.
Повний текст джерелаАнотація:
Образ героя художнього твору складається з безлічі факторів: характер, зовнішність, професія, захоплення, коло знайомств, ставлення до себе та оточуючих, але один з головних аспектів – це мова персонажа, що повною мірою розкриває і внутрішній світ, і спосіб життя. Мовленнєва характеристика ґрунтується на описі мови та манери мовлення персонажів, і тому дозволяє зрозуміти їх певні індивідуальні особливості. У роботі описано характерні риси поведінки та мовлення архетипів «Спокусник» та «Блазень» на матеріалі медіатексту.
6
Онікієнко, І. М. Баладно-вертепна інтерпретація образів раю, пекла та райського дерева в ліриці В. Стуса. Аксіома, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1490.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається баладно-вертепна інтерпретація образів раю, пекла та Райського дерева у віршах В.Стуса. Стрижнева модель Всесвіту В. Стуса пов’язується із Деревом життя. Мова про образ яблуні, чиї плоди символізують заборонений плід із дерева пізнання добра і зла. Увагу зосереджено на передачі автором сакральних станів, пережитих поетом в ув’язненні й зображених через посередництво фольклорних образів та мотивів. Доведено, що, звернувшись до фольклорних жанрів балади та вертепу, поет трансформує їх у власну сюжетно-композиційну поетичну систему.
7
Мельник, Н. Г. Приготування страви як засіб вираження амбівалентності жіночої душі (за романом Софії Андрухович «Фелікс Австрія»). Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1565.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються художні функції описів страв та процесів їх приготування, наявні в романі сучасної української письменниці Софії Андрухович. Акцентовано увагу на тому, що густативні образи в творі є засобом розкриття внутрішнього світу жінки, відображенням філософії життя персонажів роману.
8
Бережна, Маргарита Василівна. Кіноархетип "Діва": мовленнєвий портрет. Видавничий дім "Гельветика", 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5912.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження виконане на матеріалі реплік принцеси Анни, персонажа анімаційного пригодницького фентезі-фільму Кріса Бака та Дженіфер Лі «Крижане серце» (2013). За класифікацією В. Шмідт (2007) визначаємо, що Анна належить до архетипу «Діва» (англ. the Maiden). Для психолінгвістичного образу персонажа характерні: 1) окличні речення (переважно констативи) у поєднанні з позитивною оцінною лексикою, «порожніми» прикметниками та вигуками для вираження захоплення й радості; 2) окличні речення (переважно констативи) для емфатизації смислу або вираження незгоди, незадоволення, обурення; 3) окличні речення з апелятивами для привернення уваги адресата; 4) частотне використання лексеми please у реквестивах демонструє залежність Анни від допомоги інших персонажів; 5) частотне використання лексем sorry та fault демонструє чуйність персонажа до почуттів інших; 6) частотне використання апелятивів Elsa, Olaf та Kristoff демонструють важливість цих персонажів у житті Анни; 7) вербальна та креолізована (у поєднанні з відеорядом) гра слів для створення гумористичного ефекту, передачі оптимістичного ставлення персонажа до будь-яких життєвих ситуацій; 8) розмовні одиниці, оскільки персонаж надає перевагу невимушеному стилю спілкуванню, а її мовлення наближене до мовлення підлітків; 9) прямі квеситиви, які вимагають відповіді від співрозмовника для просування сюжетних ліній, оскільки Анна є головним дієвим персонажем фільму; 10) повтори на синтаксичному рівні у вигляді уточнювальних запитань, множинні асиндетони та апосіопези для демонстрації мислення у формі потоку свідомості, яке демонструє відкритість персонажа, наївність, душевну чистоту і простоту; 11) у мовленні Анни майже однакова частотність займенників першої особи однини I та другої особи you демонструє з одного боку важливість власного «я», а з іншого – значущість для неї інших персонажів. Також порівняно частотними є займенники she, оскільки сестра є найважливішою особою у житті Анни, а також we, оскільки вона залежна від інших персонажів і часто бачить себе лише частиною певної групи, сім’ї.