Добірка наукової літератури з теми "Нітрат амонію"

Для проведення досліджень використовували полімери, які входять до складу побутових відходів: поліетилен, поліпропілен, полівінілхлорид, поліетилентерефталат та синтетичне мінеральне добриво – амонію нітрат. Проникність полімерних матеріалів вивчали експериментально із застосуванням кондуктометричної установки. Експериментальним шляхом визначено коефіцієнти внутрішньої дифузії розчину амонію нітрату. Теоретично доведено здатність цих полімерів до деструкції у ґрунтовому середовищі. Показано, що ці полімери можна використовувати для створення капсульованих мінеральних добрив із терміном дії 3-9 місяців.

Мета. Вивчити вплив сірковмісних добрив (елементарної сірки, сульфату амонію і цинку) на врожайність і якість цибулин цибулі ріпчастої. Методи. Польовий, лабораторні, розрахунково–статистичні. Результати. За результатами досліджень 2017–2019 рр. для агрокліматичної зони Лівобережного Лісостепу України досліджено ефективність сірковмісних добрив (у вигляді елементарної сірки, сульфату амонію і цинку) при вирощуванні гібрида цибулі ріпчастої Дайтон F1. Застосування сірковмісних добрив і мінерального добрива в технології вирощування цибулі ріпчастої сприяло створенню умов для підвищення її врожайності від 8,2 до 11,7 % на фоні N60P60K60, а в разі використання підживлення аміачною селітрою (N40) цей показник збільшувався до 16,8–25,2 %. Урожайність цибулі ріпчастої мала пряму залежність (r=0,88) від запасів мінерального азоту в орному шарі ґрунту 0–20 см у період формування цибулин. Установлено кореляційну залежність між урожайністю цибулі ріпчастої й вмістом рухомої сірки в орному шарі ґрунту. Аналіз лінійного рівняння свідчить про сильний прямий зв’язок урожайності із вмістом рухомої сірки в орному шарі ґрунту у період формування цибулин (r = 0,78). Вміст сухої речовини збільшувався на 0,28–0,53 %, сума цукрів – на 0,12–0,15 %, вміст ефірної олії − на 1,75–2,6 мг/100 г. За обробки насіння сульфатом амонію і цинку вміст нітратів у продукції не перевищував МДР і становив –78,0–79,3 мг/кг сирої речовини. Висновки. Передпосівна обробка насіння сульфатом амонію і сульфатом цинку сумісно з унесенням мінеральних добрив у дозі N60P60K60 (фон) забезпечила істотне підвищення врожайності цибулі ріпчастої – на 2,7 т/га (11,7 %) і 2,3 т/га (10 %) у порівнянні з контролем (без добрив, 22,6 т/га), у комплексі із внесенням N60P60K60 (фон) і підживленням азотом (N40)– на 5,7 т/га (25,2 %) і 4,5 т/га (20,0 %) відповідно. Приріст, забезпечений лише обробкою насіння, становив 2,8 т/га (10,1 %) при застосуванні сульфату амонію і 1,0 т/га (4,1%) – сульфату цинку, НІР05 1,51 т/га. Застосування сірковмісних добрив не чинило негативного впливу на вміст компонентів хімічного складу цибулі ріпчастої.

Із застосуванням комплексу фізико-хімічних мето-дів авторами вивчено природу й особливості хімічноївзаємодії, теплових перетворень (25–1000 оС) струк-турних компонентів у системі нітратів неодиму ікалію, як модельних систем нітратів рідкісноземель-них елементів і елементів ІА групи періодичної сис-теми, амонію, що нині широко використовуються усинтезах, технологічних регламентах створення наїх основі функціональних матеріалів різного призна-чення із заданим комплексом структурно-чутливиххарактеристик. Виявлена низка особливостей і зако-номірностей у їх сукупній поведінці. Using the complex of physical chemistry methods the authors studied nature and special features of chemical interaction, thermal transformation (25–1000 oC) of structural components in the system of nitrates of neodymium and potassium as model of the systems of nitrates of rare-earth elements and elements IA of the group of periodic system, ammonium, which are now widely used in the syntheses, the technological regulations of the creation of the functional materials of different designation with the assigned complex of structurally sensitive characteristics. A number of special features and regularities in their joint behavior was discovered.

Проаналізовано екологічні проблеми функціонування очисних споруд "Львівводоканалу". Досліджено каналізаційні споруди міста Львова, що складаються з двох технологічних ліній, які розташовані на правому і лівому берегах річки Полтва. Встановлено, що незадовільний стан систем водовідведення і пов'язане з цим забруднення водойм є однією з головних проблем навколишнього природного середовища України, що становить значний ризик для здоров'я населення. Наявні технічні споруди для відведення та оброблення стічних вод знаходяться на прогресуючій стадії фізичного розпаду. Оскільки провести значну заміну установок найближчим часом є нереалістично, терміново потрібно розробляти концепції і заходи з ремонту наявних установок, які покращують очистку стічних вод і можна їх використати в наступні роки. Проведено дослідження стосовно впливу очисних споруд на територію підприємства, визначено вміст важких металів у осаді первинних відстійників та у ґрунті, що знаходиться у межі зони впливу цього техногенного об'єкта. Підтверджено, що значні концентрації фенолу, формальдегіду та інших антисептиків спричиняють денатурацію білків протоплазми, а ефір і ацетон руйнують оболонку живих клітин. Встановлено, що на територіях (на захід та на північ від мулових майданчиків) є перевищено норми вмісту важких металів: кадмію, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку. Ці важкі метали належать до І та ІІ класів небезпеки. Не виявлено перевищень ГДК та фонових концентрацій з амонію обмінного, фосфору (рухомі форми), нітратів, сульфатів, хлоридів в об'єднаній пробі ґрунту на північ від мулових майданчиків.

Нематодози є нерозв’язаною проблемою в господарствах, які займаються вирощуванням великої рогатої худоби. Для молодняка великої рогатої худоби актуальним є інвазування неоаскарисами. Па-разитування неоаскарисів призводить до розладів органів травлення, появу бронхопневмоній парази-тарної етіології. Тварини відстають у рості та розвитку, а у разі високої інтенсивності інвазії ги-нуть. Метою нашої роботи було з’ясувати поширення неоаскарозу телят в умовах дрібних фермер-ських господарств Сумської області. Для досягнення мети необхідно було розв’язати такі задачі: провести лабораторне дослідження фекалій, здійснити аналіз впливу антропогенних чинників, тех-нологічних схем вирощування тварин, санітарно-гігієнічних умов у господарствах на поширення нео-аскарозу. Роботу виконували на базі лабораторії кафедри епізоотології та паразитології Сумського національного аграрного університету, а також в умовах фермерських господарств Сумської області. Дослідженню піддавали різні вікові групи молодняка, зокрема 1–3 міс., 4–5 міс. та 6–12 міс. Для копроовоскопії застосовували стандартизований метод флотації з розчином нітрату амонію за Г. О. Котельниковим та В. М. Хреновим. За результатами проведених досліджень встановлено по-ширення неоаскарозу телят в умовах фермерських господарств Сумської області. Середня екстен-сивність інвазії в обстежених господарствах становила 61 %. Зі 112 обстежених голів різних віко-вих категорій – 69 голів виявилися інвазованими неоаскарисами. Максимальний прояв хвороби в моло-дняка тварин відмічали у весняно-осінній період. З’ясовано, що у разі неоаскарозу телят показники екстенсивності інвазії з віком тварин зменшувалися. Максимально уражалися неоаскарисами теля-та у віці 1–3 міс. (ЕІ 84,8 %). У групі телят віком 4–5 міс. ЕІ була нижчою і становила 62,9 %. Най-нижчу ЕІ в обстеженого поголів’я молодняка великої рогатої худоби (25,8 %) було діагностовано у групі телят віком 6–12 міс.

Мета дослідження полягає в моніторингу якості води малих гірських річок Брадолець, Сухар, Синявка, Вишка, Велика Уголька, Бронька, Репинка, Матекова за деякими гідрофізичними та гідрохімічними показниками. Особливістю цих річок є те, що вони протікають вздовж рекреаційних зон Закарпаття, які мають особливий охоронний статус: національних природних парків «Синевир», «Зачарований край», «Ужанський», регіонального природного парку «Синяк», Угольсько-Широколужанського заповідного масиву, іхтіологічного заказника «Річан- ський», гірськолижного курорту «Пилипець». На берегах досліджуваних малих річок функціонують різні рекре- аційні комплекси (готелі, ресторани, приватні садиби, форелеві господарства, бази відпочинку, гостинні двори), діяльність яких може негативно вплинути на якість води у водотоках. Останні, як відомо, є вразливими до будь-яких антропогенних впливів на водозбірну площу та виступають індикаторами змін екологічного стану територій. Методологія. Посезонний моніторинг якості води зазначених річок рекреаційних зон Закарпаття проведено за деякими гідрофізичними (прозорість, запах, кольоровість) та гідрохімічними (біохімічне споживання кисню, лужність, вміст розчиненого кисню, перманганатна окиснюваність, амоній-іони, аніони (нітрати, нітрити, сульфати, хлориди, фосфати), залізо загальне та катіони деяких металів) показниками. Оцінку антропогенного впливу на якість води зазначених поверхневих водотоків проведено в просторі і часі, тобто по всій протяжності річок у двох вибраних точках (1 – витік річки, 2 – місце впадіння в іншу водойму) впродовж 2019–2021 рр., включаючи всі пори року. Наукова новизна. Результати моніторингових експериментальних досліджень гідрофізичних параметрів води малих річок Брадолець, Сухар, Синявка, Вишка, Велика Уголька, Бронька, Репинка та Матекова демонстру- ють позитивну динаміку щодо якості їхньої води впродовж 2019–2021 рр. Варто зазначити, що такі показники води, як прозорість, запах та кольоровість, не перевищують нормованих значень, а їхні величини істотно не змінювалися посезонно та впродовж відліку часу, що свідчить про мінімальний антропогенний вплив та при- родне самовідновлення води цих річок. Показник прозорості коливається в межах 30–27 см, запах – менше 2, кольоровість – 5–15 градусів. Аналіз даних моніторингу екологічного стану природної води малих річок рекреаційних територій Закарпат- тя показує, що якість води істотно не коливається в різні фази водного режиму та не залежить від пори року. Нормовані показники, які характеризують якість поверхневих вод, не перевищують гранично допустимих концентрацій для вод рибогосподарського призначення, що вказує на І клас та 1–2 категорію якості води. Пере- вищення нормованих значень спостерігається тільки за показником заліза загального (у 2–4 рази) та марганцю (у 5 разів), що пов’язано з особливістю геологічної провінції Закарпаття. Висновки. Моніторинг якості води деяких гірських водотоків Закарпаття довів позитивну динаміку їхнього функціонування, належну якість води гірських річок рекреаційних зон області, а також дозволяє зробити при- пущення про високу здатність води річок до самоочищення та низький антропогенний вплив на них.

Басейн річки Дністер належить до регіонів з високим ступенем господарського освоєння природних ресурсів та інтенсивною і довготривалою їх експлуатацією, тому на сьогодні особливо актуальним є різнобічне вивчення проблем якості водних ресурсів. У цьому дослідженні оцінено екологічний стан річки Дністер. Проаналізовано значення гідрохімічних показників якості води на постах спостереження по течії річки Дністер, починаючи з верхів'я річки і закінчуючи долиною Дністра. Встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій за вмістом нітрит-іонів, сульфат-іонів, хлорид-іонів, амоній-іонів та показником біохімічного споживання кисню у контрольних створах річки на окремих постах спостереження. За даними середньорічних концентрацій забруднювальних речовин у контрольних створах водних об'єктів регіону за звітний рік розраховано індекс забрудненості води та встановлено клас якості води у створах сіл Розвадів Львівської області та Маяки Одеської області. Оцінювання за індексом забрудненості води дає змогу виконати порівняння якості води різних водних об'єктів між собою, незалежно від наявності різних забруднювальних речовин, виявити тенденцію змін в якості води в часі. Проведено порівняльну характеристику якості води за розрахованим індексом забрудненості води у контрольних створах річки Дністер на вказаних постах спостереження. Встановлено, що для верхів'я річки Дністер (с. Розвадів Львівської області) характерні значно вищі значення індексу забрудненості води порівняно з долиною Дністра (с. Маяки Одеської області). Виявлено, що води басейну річки Дністер здебільшого помірно забруднені та перебувають під значним антропогенним впливом, рівень якого близький до межі стійкості екосистем. За визначеними значеннями індексу забрудненості води, можна вважати, що вода Дністра ще не досягла критичної межі забруднення і має потенціал до самоочищення.

Представлено результати досліджень процесу розбавлення стічних вод, які надходять до правих приток річки Свічі басейну Дністра. Описано проблеми забруднення малих річок у межах впливу нафтогазової промисловості. Визначено чинники впливу на природний процес самоочищення річок. Обґрунтовано методику визначення кратності та інтенсивності процесу розбавлення стічних вод у річках Тур'янка, Саджава та Лущава. Проаналізовано статистичні дані екологічного моніторингу Долинського підприємства нафтогазової промисловості за період 2007–2016 рр. На основі щоквартальних даних відбору проб води обчислено середнє значення концентрацій хімічних елементів за рік у місці скиду стічних вод, 500 м вище та 500 м нижче випусків № 1, 2, 3, 4 Долинського підприємства нафтогазового комплексу. Внаслідок виявлено перевищення гранично допустимої концентрації за такими забруднювальними речовинами: хлориди, амоній сольовий, нітрити, азот амонійний та біохімічне споживання кисню (БСК5), за якими здійснено подальший розрахунок показника інтенсивності розбавлення стічних вод у річках Тур'янка, Саджава та Лущава. Зображено та проаналізовано динаміку зміни біохімічного споживання кисню на ділянці 500 м вище та 500 м нижче від місця чотирьох випусків стічних вод. Проведені розрахунки підтверджують закономірність: із збільшенням швидкості течії річки підвищується кратність розбавлення, а також свідчать про забруднення правих приток річки Свічі, природний процес самоочищення яких відбувається дуже повільно.

Мета статті – удосконалити спосіб копроскопічної зажиттєвої діагностики трихостронгільозу гусей. Методика дослідження. Використано методи зажиттєвої копроскопічної діагностики із застосуванням флотаційних розчинів: загальновідомі (Фюллеборна, Котельникова-Хренова, Маллорі, Мельничука) та удосконалений способи. Проведено визначення показників інтенсивності інвазії у процесі діагностики трихостронгільозу гусей. Результати дослідження. Встановлено, що удосконалений спосіб із використанням комбінованої флотаційної рідини виявився найбільш ефективним за трихостронгільозу гусей, ніж методи з використанням насиченого розчину цукру (до 54,99 %), з насиченим розчином нітрату амонію (до 51,30 %), з карбамідом (до 23,11 %). Причому час, витрачений на дослідження однієї проби посліду, становить 17 хвилин. Елементи наукової новизни. Проведено удосконалення та випробування нового методу флотації, який має високі показники діагностичної ефективності за трихостронгільозу гусей. Практична значущість. Одержані результати дозволяють рекомендувати удосконалений метод для впровадження у виробництво з метою своєчасного та ефективного діагностування трихостронгільозу у птахівництві. The purpose of the article is to improve the method of coproovoscopic lifetime diagnostics of geese trichostrongylosis. Methods of research. Commonly known methods of lifetime coproscopic diagnostics (of Fülleborn, Kotelnykova-Khrenova, Mallory, Melnychuka) using flotation solutions were used, and also the methods were improved. The determining of the invasion intensity indices in the process of diagnosing geese trichostrongylosis was carried out. The research results. It has been established that the improved method with the use of combined flotation fluid was proved to be the most effective in diagnosing trichostrongylosis of geese than methods with the use of saturated sugar solution (up to 54.99 %), with a saturated solution of ammonium nitrate (up to 51.30 %), with urea (up to 23,11 %). Moreover, the time taken to study one sample of the litter is 17 minutes. The elements of scientific novelty. The improving and testing of a new flotation method, which has high indicators of diagnostic effectiveness for geese trichostrongylosis have been carried out. Practical significance. The obtained results allow us to recommend the improved method for introduction in production in order to timely and effectively diagnose trichostrongylosis in poultry farming.

Раціональне використання поверхневих вод малих річок є досить актуальною і складною проблемою сучасного водного господарства України, оскільки ці водойми формують водні ресурси, гідрохімічний режим та якість води середніх та великих річок, створюють природні ландшафти значних територій. У басейнах малих річок формується понад 60% водних ресурсів України. Тому в нинішній системі управління водними ресурсами надзвичайно важливим є моніторинг якості природних вод та екологічного стану басейнів таких річок. Метою роботи є проведення оцінки якості поверхневих вод та дослідження особливостей антропогенного впливу на басейн річки Бистряк. Дослідження проведено на основі матеріалів обстеження стану басейну річки Бистряк, потенціометричного та фотометричного аналізів визначення вмісту сполук Нітрогену. Річка Бистряк бере початок у заболоченій місцевості біля с. Сокіл Любомльського району Волинської області на північний захід від м. Любомль та протікає в межах Любомльського району. Вона є правою притокою першого порядку річки Західний Буг. Довжина річки Бистряк становить 19,78 км, площа басейну – 94,51 км. Майже по всій довжині вона слугує магістральним каналом Ровенчансько-Полапської осушувальної системи. Нами здійснено відбір серії проб для дослідження гідрохімічних показників поверхневих вод річки Бистряк у чотири сезони року протягом 2017–2019 рр. у трьох створах (1 – на захід від с. Рівне в нижній течії річки, 2 – на схід від с. Борове у середній течії річки, 3 – біля с. Сокіл, у верхів’ї річки). На основі проведених досліджень встановлено, що якість води у водоймі є задовільною. Нами зафіксовано лише перевищення концентрації нітритів. Дані нітратів, йонів амонію та інших досліджуваних фізичних та хімічних показників якості води знаходяться у межах норми. Отримані результати вказують на те, що у зв’язку з динамікою росту антропогенного навантаження на водойму та з метою ефективного управління водними ресурсами річки Бистряк необхідним є постійний моніторинг якості її поверхневих вод.

Пояснювальна записка складається із вступу, 8 розділів, висновків, переліку посилань із 24 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 113 с. основного тексту, 15 рисунків, 4 таблиць і 4 додатків. Метою проекту є модернізація випарного апарата з винесеною зоною кипіння для виробництва нітрату амонію, що дозволяє підвищити ефективність роботи випарного апарата шляхом встановлення ежектора, винесеного за межі грійної камери. Поставлена задача досягається аналітичним визначенням основних розмірів апарата, виконанням параметричного, конструктивного розрахунків та розрахунків на міцність основних вузлів та деталей конструкції, розробкою рекомендації до монтажу та експлуатації випарного апарата, здійсненням оцінки рівня стандартизації та уніфікації розробки, економічним обґрунтуванням модернізації апарата та оцінюванням його ефективності, проведенням аналізу відповідності апарату до вимог охорони праці. Виконано аналіз результатів та зроблено висновки. Наведено список використаної літератури. Графічна частина дипломного проекту включає одне креслення формату А0 та два креслення формату А1, що містить: технологічну схему виробництва нітрату амонію, складальне креслення випарного апарата, креслення гріючої камери.
The explanatory note consists of an introduction, 8 chapters, a conclusion, a list of references of 24 titles. The total amount of work is 113 pages. A main text, 15 figures,4 tables and 4 appendices. The objective of the study is the modernization of natural circulation evaporator for ammonium nitrate production, which allows to improve the efficiency of the evaporator by improving the design by installing an ejector that is carried out the heating chamber. This object is achieved by the analytical determination of the main dimensions of the unit, the parametric analysis, the constructive calculations and calculations of the strength of the basic units and parts of the design, the development of recommendations for mounting installation and operation of the evaporator, the implementation assessment of the level of standardization and harmonization of development, the modernization of the system and justification of the assessment of its effectiveness; the analysis of correspondence of the requirements of the labor protections was conducted; the basic safety apparatus operation was outlined. The analysis of the results and conclusions was done. A list of references is given. The graphical part of the Diploma project consists of one drawing A0 and two drawings A1 format, comprising: the technological scheme of the production of ammonium nitrate, the assembly drawing of an evaporator, the drawing of a heating chamber.
Пояснительная записка состоит из введения, 8 глав, заключения, списка ссылок с 24 наименований. Общий объем работы составляет 113 с. основного текста, 15 рисунков, 4 таблиц и 4 приложений. Целью проекта является модернизация выпарного аппарата с вынесенной зоной кипения для производства нитрата аммония, что позволяет повысить эффективность работы выпарного аппарата путем установки эжектора, вынесенного за пределы греющей камеры. Поставленная задача достигается аналитическим определением основных размеров аппарата, выполнением параметрического, конструктивного расчетов и расчетов на прочность основных узлов и деталей конструкции, разработкой рекомендаций к монтажу и эксплуатации выпарного аппарата, осуществлением оценки уровня стандартизации и унификации разработки, экономическим обоснованием модернизации аппарата и оценкой его эффективности, проведением анализа соответствия аппарата с требованиями охраны труда. Выполнен анализ результатов и сделаны выводы. Приведен список использованной литературы. Графическая часть дипломного проекта включает один чертеж формата А0 и два чертежа формата А1, содержащий: технологическую схему производства нитрата аммония, сборочный чертеж выпарного аппарата, чертеж греющей камеры.

Темою даного проекту є комп’ютерне моделювання та автоматизація процесу випарювання у виробництві нітроамофоски. Метою даного проекту є комп’ютерне моделювання схеми виробництва нітроамофоски, розрахунок основних характеристик, проектний розрахунок випарного апарату, розробка обчислювального модуля для проектування, розробка схеми автоматизації. В проекті обґрунтовано норми технологічних режимів, наведена технологічна схема виробництва нітроамофоски. Розглянуті характеристики технологічної схеми процесу випарювання. Виконано комп’ютерний розрахунок матеріального балансу процесу в програмі — симуляторі Chemcad 7.1.2. Побудовано алгоритм проектного розрахунку однокорпусного випарного апарата плівкового типу із застосуванням ітераційних процедур щодо визначення параметрів процесу. Розроблено обчислювальний модуль для проведення розрахунку апарату за допомогою мови програмування C#. Розроблено схему автоматизації процесу. Обрані необхідні пристрої для контролю і регулювання. Проведено економіко-організаційні розрахунки основних техніко-економічних показників даного виробництва з урахуванням автоматизації виробництва. Розглянуто техніку безпеки проведення виробничого процесу. Наведено технічні рішення з техніки безпеки.
The project of computer simulation and automation of the evaporation process in the production of nitroamophos The purpose of this project is computer simulation of the production scheme of nitroamofoski, calculation of the main characteristics, design calculation of the evaporator, development of the computing module for design, development of the automation scheme. The project substantiates the norms of the technological regimes, gives a technological diagram of nitroamophos production. The characteristics of the technological scheme of the evaporation process are considered. Computer calculation of the material balance of the process in the program - simulator Chemcad 7.1.2. The algorithm of design calculation of a single-body evaporator of film type with the use of iterative procedures for determination of process parameters was constructed. A computational module for calculating the machine using a C # programming language has been developed. The scheme of process automation is developed. Selected devices for monitoring and regulation. The economic-organizational calculations of the main technical and economic indicators of this production taking into account the automation of production are carried out. The safety technology of the production process is considered. Technical safety solutions are given.
Темой данного проекта является компьютерное моделирование и автоматизация процесса выпаривания в производстве нитроаммофоски. Целью данного проекта является компьютерное моделирование схемы производства нитроаммофоски, расчет основных характеристик, проектный расчет испарительного аппарата, разработка вычислительного модуля для проектирования, разработка схемы автоматизации. В проекте обоснованно нормы технологических режимов, приведена технологическая схема производства нитроаммофоски. Рассмотрены характеристики технологической схемы процесса выпаривания. Выполнен компьютерный расчет материального баланса процесса в программе - симуляторе Chemcad 7.1.2. Построен алгоритм проектного расчета однокорпусного испарительного аппарата пленочного типа с применением итерационных процедур по определению параметров процесса. Разработан вычислительный модуль для проведения расчета аппарата с помощью языка программирования C #. Разработана схема автоматизации процесса. Избраны необходимые устройства для контроля и регулирования. Проведены экономико-организационные расчеты основных технико-экономических показателей данного производства с учетом автоматизации производства. Рассмотрена техника безопасности проведения производственного процесса. Приведены технические решения по технике безопасности.

Дисертація присвячена зниженню екологічної небезпеки навколишнього середовища шляхом застосування замість традиційних промислових вибухових речовин, водостійкої нітратамонієвої вибухової речовини на основі конверсійних порохів та ракетних палив, вилучених із застарілих боєприпасів. В роботі науково обґрунтовано, що капсулювання нітрату амонію плівкоутворюючою композицією на основі конверсійних порохів (піроксиліну, баліститного пороху та баліститного ракетного палива) дозволяє знизити рівень екологічного навантаження на довкілля, а саме знизити небезпеку техногенних катастроф при їх зберіганні, зменшити утворення шкідливих газоподібних речовин при вибуховому перетворенні промислових вибухових речовин. Розроблено технологію отримання водостійкої промислової вибухової речовини за допомогою апарату із псевдозрідженим шаром, та адсорбуючої установки для очищення повітря від технологічних викидів; визначені оптимальні режими отримання амопора–В за допомогою удосконалення фізичної та математичної моделі нанесення покриття; запропоновано методику визначення водопроникності нітратцелюлозного покриття; визначено рівень проникнення нітрату амонію у навколишнє середовище, водопоглинання та водостійкість; показано, що введення в покриття промислової вибухової речовини амопор–В неіоногенної поверхнево–активної речовини (ОП–7) дозволяє зменшити її питомий об'ємний електричний опір, що дозволить запобігти виникненню непередбачених вибухів у результаті утворення зарядів статичної електрики.
Диссертация посвящена снижению экологической опасности окружающей среды путем применения вместо традиционных промышленных взрывчатых веществ, водостойкое нитратаммониевое взрывчатое вещество на основе конверсионных порохов и ракетных топлив, извлеченных из устаревших боеприпасов. На основе проведенного анализа определены экологические преимущества применения промышленного взрывчатого вещества на основе конверсионных порохов с целью утилизации непригодных боеприпасов и снижению техногенной нагрузки при применении аммопора–В. В результате термодинамических расчетов установлено, что для обеспечения нулевого кислородного баланса нитратцеллюлозное покрытие на гранулах нитрата аммония должно иметь толщину 0,10–0,12 мм и составлять примерно 25 % от массы ПВВ. Такое взрывчатое вещество имеет более высокие энергетические характеристики по сравнению с аналогами и при взрывчатом превращении снижает количество вредных газообразных продуктов. Разработана технология получения промышленного взрывчатого вещества аммопор–В с применением аппарата с псевдоожиженным слоем. Предложенная технологическая схема предусматривает улов паров растворителя, что снижает опасность загрязнения атмосферы и позволяет возвратить в технологический цикл до 90 % растворителя. Разработана математическая модель кинетики роста нитратцеллюлозного покрытия на гранулах нитрата аммония в псевдоожиженном слое, в которой экспериментально определяющим параметром является коэффициент покрытия, характеризующий потери материала покрытия в результате уноса частиц лака при распылении форсункой. Экспериментальными исследованиями и расчетами установлено, что содержание нитрата аммония в водной среде не превышает экологических норм для водных ресурсов и составляет 0,025 мг/л. Показано, что введение в покрытие промышленного взрывчатого вещества аммопор–В неионогенного поверхностно–активного вещества ОП–7 в количестве 0,05–0,2 % масс. позволяет уменьшить его удельное объемное электрическое сопротивление до 3,3∙104 Ом∙м, это предотвращает возникновение непредвиденных взрывов в результате образования зарядов статического электричества и возникновения техногенных катастроф.
The thesis is devoted to reducing environmental hazards environment on disposal and use of outdated ammunition for new industrial explosive. First proposed the formulation of water–resistant explosives industry, which is the ammonium nitrate granules, coated with a material based on cellulose nitrate (collodion, ballistite gunpowder, gun–cotton or ballistite rocket fuel). The use of such material as obsolete powders from recycled ammunition, reduces the risk of man-made disasters during storage. It is established that in order to prevent the formation of toxic gases in explosive transformation ammopora–B mixing ratio is 75 % NA and 25 % cellulose nitrates. A mathematical model of the kinetics of growth cellulose nitrates coating on the pellets of ammonium nitrate in a fluidized bed, which is experimentally determined parameter is the coverage ratio, which characterizes the loss of coating material as a result of entrainment nozzle varnish. It is shown that the introduction of industrial coating explosive ammopora–V a non–ionic surfactant to reduce its volume resistivity, which will prevent the occurrence of unanticipated explosion due to the formation of static electricity charges.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – екологічна безпека. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» МОН України, Київ, 2019. Дисертація присвячена створенню ефективних комплексних та маловідходних технологій очищення води від біогенних елементів з природних та стічних вод. Встановлено, що на біологічний розклад амонію впливають температура, освітленість та глибина реактору, носій та якість інокуляційного матеріалу, необхідного для формування біоплівки. Визначено, що ефективність сорбції іонів амонію на катіонітах КУ-2-8 та DOWEX знижується по мірі зростання значення жорсткості у воді. Показано, що ефективність іонообмінного вилучення нітратів і фосфатів залежить від вмісту сульфатів та хлоридів у розчині. Вперше вивчено процеси електрохімічного розкладу сполук амонію у одно- та двокамерному електролізерах. Встановлено вплив хлоридів та сульфатів на ефективність окислення амонію. Досліджено метод електрохімічного висадження фосфатів при використанні стального та алюмінієвого анодів. Запропоновано технологічні схеми очистки води від біогенних елементів, які дозволять вирішити питання очистки стічних та природних вод без утворення небезпечних концентратів.