Добірка наукової літератури з теми "Неціновий фактор"

У статті узагальнено теоретичні аспекти формування попиту та стимулювання збуту, запропоновано комплексний підхід до їх основних цілей, завдань, об’єктів впливу та засобів впливу, розглянуто процес формування попиту, цінові та нецінові фактори, що виявляють вплив на нього, стимулювання споживачів, продавців та торгових посередників, методи цінового стимулювання збуту. Висвітлено сучасний стан споживання риби в Україні, Європі та світі, рекомендоване та фактичне споживання рибної продукції. Розглянуто причини зростання споживання риби у світі. Визначено основні чинники формування попиту на рибну продукцію. Досліджено, які види риби користуються найбільшим попитом серед різних груп споживачів, а також обсяги попиту на різні види рибної продукції протягом року. Окреслено основні напрями для подальшого дослідження цієї теми.

В статті показано, що в сучасному конкурентному середовищі продовжується боротьба брендів, а не товарів, за їхнє місце у свідомості споживачів. Підприємства не формують потенціал стратегічного розвитку за рахунок бренда як нематеріального активу. Виділено нові категорії споживачів: людям необхідні прості, зручні і компактні речі (маленька квартира); екологи – обмеження споживання і збереження природи; екоактивісти – зниження шкідливих викидів в атмосферу (зменшення кількості відряджень, проведення Zoom – конференцій); питання харчування – більшість людей хочуть стати ваганами чи вегетаріанцями, їсти більше овочів і фруктів; прихильники повторного використання ресурсів, переробки матеріалів. Деталізовані визначальні характеристики поняття «бренд». Наведені підходи вчених до формулювання даного поняття. Запропоновано авторське визначення бренду як інтелектуальної власності (нематеріального активу), яка має певну вартість та відображає особливості товару, його унікальність і створює незабутнє враження у споживача. Виокремлено сфери сучасного використання бренду. Відмічено, що бренди створюються за допомогою інновацій і процвітають за наявності безперервного потоку інновацій. Саме нововведення викликають тимчасову конкурентну перевагу, оскільки інноваційна продукція викликає у споживачів відчуття, що бренд дійсно є лідером і спрямований на задоволення потреб споживачів. Процес бренд-менеджменту підприємства має спрямовуватись на зростання його сили та вартості. За цими основними характеристиками бренд-менеджменту можливо здійснити оцінку ефективності формування та використання брендів та марочного капіталу підприємства. Використання нематеріальних активів зростає з переходом конкуренції в нецінову форму. Для їх ефективного використання необхідно впроваджувати принципово нові способи обліку. Питання оцінки та відображення нематеріальних активів в обліку залишається до цього часу дискусійним. Доведено, що не існує реальної моделі обчислення вартості бренду; головним фактором недосконалості оцінки вартості бренду є відірваність його від звітностей компаній та не відображення таких нематеріальних активів на балансі компаній; форс-мажорні обставини мають безпосередній вплив на вартість матеріальних активів, в той час як нематеріальні активи не втрачають свою вартість.

У ринкових умовах резерви підвищення конкурентоспроможності продукції перебувають у сфері забезпеченні споживача продукції підприємства перед- і післяпродажними послугами та мінімізації витрат на рух товарів. В статті пропонується використання нецінового й логістичного факторів при оцінці рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Пропонований підхід забезпечить більш точну оцінку рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції за допомогою обліку витрат, пов'язаних з рухом товарів. Робота в цьому напрямку є перспективною, особливо для продукції, що реалізується на зовнішньому ринку.